Поради умільцю

В технічному арсеналі домашнього майстра ле­щата, як відомо, - інструмент першочергової важ­ливості. Проте для невеликої майстерні зовсім нео-бов'язково купувати важкі лещата за­водського виготовлення. Користуючись рисунком, нескладно зробити легкі де­рев'яні лещата будь-якого розміру. Треба лише мати залізну скобу відповідного розміру і болт з гайкою, що розводять губки лещат. Гайку, щоб ключ з неї не зривався, слід запресува­ти в ключі. Для цього губки ключа, перш ніж захвачувати ними гайку (вона повинна входити в губки ключа з дея­ким зусиллям), попередньо розігрійте на вогні

Пил, що накопичується в заклеєному на зиму вікні (між рамами), псує інтер'єр кімнати та наво­дить на думку про неохайність хазяїна. А боротися з цим злом зовсім нескладно. Шматком картону або цупкого паперу перекрийте отвір між внутріш­ньою та зовнішньою кватирками вікна (прикріпив­ши папір канцелярськими кнопками). Папір буде запобігати можливості проникнення пилу в простір між рамами. А видаляти пил з паперу досить легко. Пофарбована під колір рами, така паперова пе­регородка не буде виглядати чужорідним тілом.

Гумове кільце на одному з стояків драбини дасть можливість завжди мати під рукою необхідний для роботи інструмент.

Пропонується такий дощувальний розбризку-вач для поливання. Виготовляється він із 2 мм алюмінію за викройкою. На накінечник шлангу одягають хомутик, до нього болтом шарнірно крі­питься розбризкувач. Другий болт служить віссю пружини. Ширина і дальність розбризкування регу­люються її стисненням.

Готуючи цементний розчин, набагато зручніше перемішувати його не лопатою, як це зазвичай ро­биться, а чотиризубими садовими вилами. Робота набагато полегшується і прискорюється, а головне - суміш виходить більш однорідною.

Ті, хто люблять відпочивати на балконі можуть скористатись нижче наведеною ідеєю - власно­ручно влаштувати простий зйомний шезлонг. Він робиться з двох палиць, між якими натягнута міцна тканина. Один кінець кожної палиці кріпиться до стіни, другий - до балконних поручнів.

При роботі з м'яким металом (наприклад, з алюмі­нієм) напилок швидко забивається і не може бути ви­користаний далі. Лопаткою з латуні або міді ви змо­жете швидко почистити його. Зручно використовува­ти і трубку з м'якого металу зі сплющеним кінцем.

Накладний замок з висувним ригелем у поєд­нанні з віконним шпінгалетом ніхто не зможе від­крити ключем, доки ви знаходитесь дома.

Дерев'яне ліжко перестане скрипіти, якщо в місцях з'єднання деталей прокласти пакувальний поліетилен з повітряними капсулами, «посадивши» його на клей. Якщо ж такого поліетилену немає, можна використати і звичайну поліетиленову плівку.

На лопаті флюгера наклейте шматочки дзер­кальної плівки. У сонячну погоду «зайчики» відганя­тимуть птахів від ваших грядок на садовій ділянці.

Перевертати колоди або дерев'яні бруси допо­може нескладний пристрій - відрізок мотоциклет­ного чи велосипедного цепу, до якого з одного бо­ку прикріплено гачок, а з другого - за допомогою хомута - лом.

Трапляється, що гайку-«баранець» неможливо відкрутити руками. На допомогу прийде своєрідний ключ з обрізка сталевої труби з діаметральними пропилами.

Запропонований термодатчик може стати у пригоді власникам садових будиночків. Два контак­ти, розміщені всередині гнучкої пластмасової місткості, обов'язково замкнуться, якщо замерзне вода у металевій сорочці. Датчик, таким чином, дасть сигнал про те, що температура впала нижче нуля, наприклад, у погребі, де зберігаються овочі.

Пропонуємо ще один варіант саморобної щітки для грубих робіт. Поліетиленові сітки для овочів розрізають на смуги завдовжки 6-8 см, складають . їх у купу і стягують один кінець тонким дротом. Після занурення цього кінця у окріп, його просовують у відрізок алюмінієвої трубки відповідного діаметру. З іншого боку в трубку вставляють дерев'яну ручку, і щітка готова.

Якщо плитка відстала від підлоги - не панікуйте. Цьому «горю» легко зарадити. Відчистіть її від бру­ду, покладіть на місце, накрийте чистим аркушем паперу і прогладьте сильно нагрітою праскою (спочатку швидко, а потім повільніше). Плитка надійно «привариться» до свого місця.

Не поспішайте викинути ізоляційну стрічку (лей­копластир теж) лише тому, що вона підсохла і втра­тила еластичність та клейкість. Прикладіть на де­який час потрібний вам шматочок підсохшої стріч­ки до включеної електролампи - він прогріється і знову набуде своїх втрачених якостей.

Якщо ви працювали з масляною фарбою і за­бруднили шкіряні черевики - не сумуйте. Рослинна олія не лише безслідно видалить плями від масляної фарби, але ще й пом'якшить шкіру, зробить її більш еластичною.

Свердло у вигляді пера легко зробити з загост­реного сталевого дроту. Робочий кінець голівки свердла нагрівають до світло-червоного розпікан­ня, а потім занурюють у сургуч.

Замість тонкого свердла можна пристосувати голку для шиття, попередньо загостривши її кінець з боку вушка.

Твердий дюраль при згинанні, зазвичай, лама­ється. Щоб запобігти цьому, місце майбутнього згину злегка нагрійте на газовій горілці і натріть господарським милом. Потім продовжуйте на­грівання до повного почорніння шару мила. Воно відбудеться якраз при температурі «відпускання» дюралю, коли він стане більш пластичним.

Пробка від фруктової води, прибита до торця ручки долота, надійно застрахує ручку від можли­вості розколотися при ударах по ній молотком.

Для забивання маленьких тріщинок у дерев'яній підлозі перед її фарбуванням потрібно приготувати шпаклівку: знайти старий лінолеум коричневого кольору (дуже ламкий), що дуже часто, років 20 по­тому, застосовувався у всіх адміністративних приміщеннях. Розчинити шматочки лінолеуму в ацетоні до сметаноподібного стану і зашпаклюва­ти усі маленькі тріщинки і щілини на підлози. Більш міцної шпаклівки для підлоги навряд чи знайдете (так ще за такою ціною).

Отвір у склі можна легко просвердлити алмаз­ним свердлом.

Добре ізолюють від шуму підвісні стелі плюс гіпсокартонні панелі на стіни.

Відпрацьована після смажіння соняшникова олія, прокип'ячена на маленькому вогні протягом 40 хвилин перетворюється на оліфу.

Перед наклейкою шпалери можна під шви смуг (попередньо стіна розмічається) на стіну наклеїти смужки паперу (наприклад, папір для вікон). Потім варто заґрунтувати стіну разом з папером, щоб запобігти розмоканню паперу при нанесенні клею перед безпосередньою наклейкою шпалери. Потім клеїться шпалера. Закріплені в такий спосіб шви ніколи не відклеяться (якщо, звичайно, не допу­скати грубих помилок надалі).

Замість бака для води у літньому душі зручно ви­користовувати звичайну автомобільну камеру. Пе­реваги такої місткості очевидні - простота та де­шевизна. До того ж вода в ній не іржавіє і швидко нагрівається на сонці.

Розрізаний вздовж старий пластмасовий шланг для поливання з'успіхом замінить дерев'яні планки при кріпленні поліетиленової плівки парника.

Якщо надіти на олівець кільце з жерсті або з м'якої сталі, а на стіні перед верстаком закріпити магніт, олівець не загубиться серед стружок і завжди буде у вас під руками. Так само можна вчи­нити і з лінійкою.

Свердлити в дереві, текстоліті, пластмасі отво­ри малого діаметра (0,8-1 мм) можна за допомо­гою циркуля з готовальні, закріпивши свердло у тримачі голки. Ризик зламати свердло при цьому суттєво зменшується.

Металева оболонка душового шланга най­частіше руйнується у місці з'єднання із змішувачем. Щоб шланг слугував вам довше, укріпіть його до­датково пластиною з кільцем, яка приєднується до гайки змішувача за допомогою гвинта або пайки.

Запропонований розбризкувач для шлангу формує з водяного струменя розріджений конус. Конструкція дуже проста - пластмасова або де­рев'яна пробка рухомо закріплена у шлангу двома цвяшками.

Провести на стіні рівну горизонтальну лінію до­поможе наведене нескладне пристосування. Коле­со, що упирається в стелю, задає відстань; висок гарантує те, що лінія вийде горизонтальною.

Для зволоження повітря у квартирі між блоками радіатора опалення встановіть невеличкі мисочки, вирізані з дна пластикових пляшок.

Перед тим, як різати скло, намочіть ролик склоріза керосином. Це дасть можливість різати навіть товсті і рифлені стекла.

Рівномірно оштукатурити кут вам допоможе по­рожня пляшка або м'ячик. Покладіть розчин у кут і прокотіть по ньому пляшкою або м'ячиком. Пляшку направляйте горлечком уздовж кута. М'ячик не-замінимий там, де сходяться стіни і стеля.

Якщо дверцята морозильної камери почали нещільно закриватися, укріпіть їх так, як показано на рисунку. Шматочок поролону або будь-якого іншо­го м'якого матеріалу надійно притисне дверцята.

Шампуні, креми та інша косметика і парфю­мерія випускається у красивих пластикових флако­нах з кришечкою, що загвинчується. З такого фла­кона, обрізавши його «по плечики», можна зробити ручку для висувного ящика або дверцят шафи. У дверцятах прорізається отвір діаметром під нарізну частину горлечка флакона, і в цей отвір встав­ляється верхня частина флакона пробкою назовні.

Підготувати гніздо або пробити отвір у бетонній стіні непросто. Цю справу можна спростити, якщо місце свердління частіше змочувати мильною во­дою з гумової груші-спринцовки.

Молоток буде точно попадати по шляпці цвяха, а сам цвях не зігнеться, якщо при ударах направля­ти молоток уздовж рейки, що притиснута поруч зі цвяхом.

Старий лак з паркету легко видалити, якщо про­гладити ділянку підлоги праскою через мокру ганчірку.

Відріжте ребристу частину поліетиленової пробки від шампанського, і ви отримаєте сітку-фільтр для зливного отвору ванни чи раковини.

Різати пінопласт дуже зручно за допомогою па­яльника. Жало треба розплющити, щоб утвори­лась плоска лопатка. Зріз виходить рівним, кромки не плавляться.

Щоб зберегти розсаду у теплиці під час весня­них приморозків, скористайтесь нескладним ту­ристським пристосуванням. Один кінець металевої труби завдовжки 3_4 метри кладуть у вогнище, що тліє, інший уводять у теплицю. Холодне повітря, проходячи через трубу, нагрівається. Щоб забез­печити тягу, трубу встановлюють із нахилом, у теп­лиці роблять витяжний отвір.

Досить натягнути на ручку зубила шматок шлан­га з товстими стінками і працювати стане приєм­ніше - зникне відчуття болю у руці, що виникає від вібрації.

Якщо проводка у кімнаті не розрахована на ок­реме включення ріжків люстри, розв'язати пробле­му допоможуть вимикачі, змонтовані безпосеред­ньо на люстрі.

Оклеювання стін плівковими шпалерами наба­гато полегшиться, якщо заздалегідь підготувати рівну дерев'яну планку з шаром поролону. Пригла­джуйте шпалери цією планкою - поролон копіює нерівності стіни, а планка щільно притискує плівку.

Найпростіший електричний пробник можна зробити з лампочки для холодильника або швейної машини. До цоколя припаяйте два ізольованих проводи. Кінці проводів пропустіть через корпус старих кулькових ручок, а саму лампу помістіть у пластикову пляшку з обрізаним дном.

Петлі, за допомогою яких відкриваються мета­леві банки з пивом чи солодкою водою, зручно ви­користовувати для підвішування щіток і невеликого інструменту.

Змішайте мілкий пісок з будь-якою фарбою чи оліфою, і отримаєте замазку для невеликих щілин, наприклад, у колоді або між плінтусом і підлогою.

Видалити воду з автомобільного килимка-коритця можна за допомогою звичайної медичної спринцівки.

Якщо липку стрічку або мокру газету наклеїти уздовж борозни, нанесеної на скло склорізом, то при постукуванні тріщина піде точно по необхідній лінії.

При фарбуванні за допомогою пульверизатора та пилососа іноді необхідно змінити факел розсію­вання. Це можна зробити, приклеївши до пульве­ризатора насадку з пластиліну. Змінюючи її форму, ми змінюємо форму розсіювання.

Щоб під час зимових холодів теплолюбні квіти не мерзли на вікнах, просвердліть у підвіконні декілька отворів так, щоб тепле повітря від радіа­тора опалення могло проходити через них між кві­тами та вікном. Тепле повітря стане своєрідною тепловою завісою.

За допомогою прутка олова та товстого мідно­го дроту можна швидко виготовити зручну пере­носну лампу для роботи у гаражі. Завдяки тому що пруток м'який лампочка легко фіксується у потрібному положенні.

Хто робив самотужки ремонт у квартирі, знає, як непросто провести фільонку - вузьку смугу, що розділяє офарбовані панелі. Для цього можна ви­користати звичайний серпантин: його вузенька смужка наклеюється на стіну клеєм ПВА і підфар­бовується у бажаний колір.

Щоб красиво покрити підлогу лаком, лак краще і зручніше наносити не щіткою, а поролоновим ва­ликом (із хутра або ворсу не годиться). Лак пор­ціями наливають на підлогу і розкачують рівним шаром. Якість покриття виходить значно вищою, ніж при роботі щіткою, а процес полегшується та прискорюється у декілька разів.

Фанерний чи гумовий диски з отвором посере­дині, які надіті на зубило або шлямбур, захистять ваші руки від можливих ударів молотка.

Красиві кашпо для витких квітів можна зробити з грибів-трутовиків. Середина гриба вичищається, і туди ставиться горщик із квітами. Землю можна за­сипати і безпосередньо у гриб, але у такому разі його треба вистелити поліетиленовою плівкою.

Для пересадки розсади можна зробити несклад­ний пристрій. Це металевий циліндр із ручкою та гос­трим краєм. Спочатку, вибираючи ним землю, роблять циліндричні лунки. Потім разом із землею вирізають рослину і переносять у підготовлену лунку.

Якщо у вас на дачній ділянці або поряд є дже­рельце, поставте під струм води бочку. Так ви на­громадите необхідну кількість води, наприклад, для поливання.

Невелику, але живописну водойму можна зро­бити, вкопавши у землю стару ванну. Дно ванни засипають піском і камінцями, висаджують росли­ни. А верх стінок обкладають декоративним камін­ням, навколо роблять доріжку.

Щоб відпиляний край фанери був рівним, про­ріжте гострим ножем її верхній шар уздовж лінії розрізу - задирок на розпилі не буде. Є й інший спосіб: змочіть поверхню фанери уздовж лінії розрізу гарячою водою. Гаряча вода допоможе розпиляти й азбоцементний лист - вона розм'як­шує поверхню листа, і він ріжеться значно легше.

При наклеюванні кахельної плитки на стіну за допомогою густо тертої фарби плитка може сповз­ти раніше, ніж фарба затвердіє. Цю неприємність можна усунути, підклавши під плитку невеличкий шматочок пластиліну.

Якщо у господарстві треба щось підфарбувати олійною фарбою, а під рукою немає щітки або шкода її бруднити задля дрібниць, розбийте молот­ком кінець гілки (краще липової) - ви отримаєте не­величку «щіточку». Підфарбуйте нею обдерті місця, а потім викиньте.

Перш ніж викинути розбиту ялинкову іграшку, що світиться, зішкребіть із неї трохи фарби і на­клейте її на вимикач. Тоді вам не доведеться шука­ти його у темноті.

Вішалки для рушників, оброблювальних дощок зовсім не обов'язково кріпити безпосередньо до стіни. Прикріпіть їх до нижньої частини кухонної шафи або полиці, як це показано на рисунку.

Якщо на вашій ділянці стирчить пеньок, його можна перетворити на крісло для відпочинку. На­бийте на нього боковини та дві товсті гілки або бруски під сидіння, на них закріпіть рейки або прут­ки - матимете зручне крісло для відпочинку.

Пляму старої олійної фарби із стіни можна вида­лити так: накладіть на пляму шматок фольги і про­гладьте це місце гарячою праскою. Фарба розм'як­не і легко зніметься шпателем або шкребком.

Зазвичай двері меблів навішуються на спеціальні меблеві завіси. Але в них є один недолік - при закриванні грюкають. Щоб цього не відбувало­ся, пропонуємо в місцях дотику приклеїти шматочки фетру чи поролону.

Ніжні лещата

При обробці деталей із жерсті знадобиться невелике пристосування з двох смужок оргскла з отворами для штифтів. Заготівку з жерсті розміщують між смугами, які з'єднані на штифтах, і весь пакет затискують в лещатах. Далі можна діяти надфілем або напилком, не боя­чись, що деталь помнеться.

Поролон - «штукатур»

З чим тільки не доводиться зіштовхуватись під час ремонту квартири. Найбільше неприємностей виникає під час замуровування мілких рако­вин у бетонних конструкціях: доводиться довго «втирати» шпаклівку у кожну щілину. Але цю робо­ту можна значно спростити. Перш за все не­обхідно розвести цементно-піщаний розчин і на­нести його тонким шаром на попередньо змочену поверхню. Потім, намочивши шматок поролону, видалити ним залишки цементу. Після висихання розчину площина буде рівною, без жодної тріщи­ни і раковини.

І почистить, і полудить

Наждачний папір, наклеєний на дощечку, допо­може очистити жало паяльника від нашарувань окалини і нагару. А покладені на шкірку шматочки олова і каніфолі допоможуть одночасно полудити жало.

Завжди під рукою

Кухонний комбайн або електром'ясо­рубка мають велику кількість змінного об­ладнання, зберігати яке не зовсім зручно. Рішення просте. До днища підвісних шаф прикріпити своєрідну касету з відділеннями для кожного інструмента. Ви­готовити її можна з обрізків фанери і брусків. Готову касету слід пофар­бувати в той самий колір, що й кухонні меблі.

Немов на якорі

У деяких приміщеннях квартири (кухня, хол) двері, як правило, залишають відкритими. А зафіксувати їх у цьому положенні допоможе зви­чайний магніт, закріплений на стіні, але за умови, що ручка металева..

Магніт можна врізати або просто приклеїти до стіни навпроти дверної ручки.

На вертелі - шпалери

Вентиляційні решітки не дуже прикрашають кух­ню. А якщо в квартирі газова плита, то всього за декілька тижнів вони перетворюються на осередки бруду, які потрібно постійно прочищати. Щоб уник­нути цих проблем рекомендуємо взагалі відмовитись від решіток. Замість них перед вентиляційним отво­ром встановіть на деякій відстані від плити з'ємну де­коративну панель. Повітря без перепон може прохо­дити до вентиляційної труби, а отвір буде надійно схований за екраном.

Економте свій час

При фарбуванні віконних рам доводиться захищати скло, бо видаляти засохлу фарбу досить складний і трудомісткий процес. На­несіть на скло тонкий шар резинового клею і наклейте по краях смуги паперу. Після того як фарба трохи підсохне, зніміть папір, а клей скатайте руками чи гумкою.

Чистота - запорука якості

Справжній майстер завжди тримає свій інструмент у чистоті. Старан­но промитий валик іншого разу знову дасть рівномірне покриття. А щоб він не запилювався під час зберігання, можна виготовити для нього най­простіший чохол з обрізку алюмінієвої чи пластмасової труби.

Домашнє ковадло

... необхідне кожному, хто майструє що-небудь з металу. Але де його взяти? Виявляється, його можна виготовити з шматка старої рейки. Достатньо лише зрізати автогеном непотрібні частини, надати за­готівці необхідну форму, - і можна приступати до роботи.

Дерев'яні решітки на балконі

Звільнитися від сирості і бруду на балконі можна за допомогою дере­в'яних решіток, якими покривається підлога.

Чим не амортизатор!

 Інструмент з... картоплі

Зашпаклювати тріщини та заглиблення на рівній поверхні не складно: інша справа - акуратно зароби­ти мастикою шов у місці стику кутів. Якщо немає гумо­вого шпателя відповідної форми, на допомогу може прийти звичайна картоплина. Виріжте з неї брусок, на­дайте йому необхідної конфігурації - і ви з успіхом ви­конаєте цю роботу.

Помічник маляра

При фарбуванні поверхонь дуже широко викорис­товують поролонові або хутряні валики. Щоб зняти з них залишки фарби, застосовують найрізноманітніші пристрої, наприклад, перфоровану або суцільну до­щечку чи сітку.

Ось ще одна порада - боковий шкребок, викона­ний з будь-якого твердого матеріалу, що не розмокає, своїм прорізом надівається на край ванночки.

Рогач для скла

Перенести великий лист скла завжди складно. Пропонуємо викорис­тати для цього простий рогач, вигнутий з товстого дроту. Користуючись ним, можна зручно переносити не лише скло, але й фанеру, покрівельне залізо, будь-який інший листовий матеріал ве­ликих розмірів.

Зручно і красиво

Для додаткового освітлення над кухонним столом зручно підвісити до днища полиць світильник. Але сама по собі лампа денного світла разом з арматурою підвіски виглядає не дуже красиво, тому з лицьової сторони її прикривають планкою-екраном.

Але можна замаскувати і саму планку, перетворивши її на поличку під баночки зі спеціями: і зручно, і красиво.

Чим замінити решітку?

Якщо брусок круглий

Розпиляти трубку або дерев'яний брусок круглого перерізу точного по діаметру - завдання досить складне. В цьому випадку допоможе кондуктор з дерев'яного бруска, який має паз, що по ширині і висоті відповідає виступа­ючій частині пилки, і отвори різних  діаметрів для заготівок.

А що під мийкою?

Найчастіше - нічого: тумбочка мийки має лише дверцята, за якими, якщо замислитися, втрачається корисний простір.

Вбудуйте сюди невеликі ящички, в яких буде зручно зберігати різні ку­хонні дрібниці.

Імпровізований столик автотуриста легко і швидко можна влаштувати на привалі під час подорожі за допомогою запасного колеса, яке завжди є в багажнику автомобіля.

Допоможе фольга

Часто ніжки кухонних стільців починають мимовільно відгвинчуватися. Нехитра підказка допоможе надійно закріпити різьбове з'єднання і збе­регти можливість при необхідності розібрати стілець: при вгвинчуванні вкладіть у гніздо тонкий ущільнювач з латунної, мідної або будь-якої іншої фольги.

Прямокутний короб-стояк і кришка стола заготовляються з товстої фанери, зовнішні поверхні

якої можна додатково оклеїти лис­том тонкого пластика, завдяки чо­му підвищаться декоративні та ек­сплуатаційні якості виробу. Стяж­ка кришки стола з колесом може бути жорсткою.

У якій послідовності наносити фарбу?

У першу чергу фарбують стелю. Причому останній шар фарби чи по­білки потрібно наносити щіткою обов'язково в напрямку до світла (до вікна). А попередній - поперек. У протилежному випадку сліди від щітки будуть по­мітні на стелі. Фарбування вбудованих чи підвісних шаф не починайте із зовнішніх поверхонь. Спочатку пофарбуйте важкодоступні вбудовані стін­ки. Фарбу потрібно наносити тонким шаром. Після того, як він повністю ви­сохне наносять другий шар фарби, а якщо потрібно, то й третій. Пам'ятай­те, що два чи три тонких шари фарби завжди надійніше одного товстого.

З чого починати профілактичний огляд ванної кімнати?

Потрібно уважно стежити, чи не накопичується де-небудь в одному місці вода. Через те, що в якомусь місці зносились чи відшарувались ли­цювальні плитки підлоги, порушується гідроізоляція і вода починає просо­чуватися униз чи застоюватися під облицюванням. Найчастіше зустріча­ються такі дефекти: протікання води з крана, з'єднувальних елементів змішувача і душу, сполучних водопровідних і зливальних систем. Якщо тривалий час не звертати уваги на такі дефекти, це може призвести до утворення темних плям на поверхні ванн, умивальників, унітазів. Якщо вчасно не замінити пошкоджену плитку, то поступовий вплив вологи і теп­лої пари на сусідні плитки призведе до їх відшарування.

Як мити стіни?

Пофарбовані масляною фарбою стіни можна вимити теплою водою з питною содою, нашатирним спиртом (на 1 літр води 1 столова ложка спирту), після чого протерти вологою, а потім сухою ганчірочкою. Стіни, пофарбовані клейовою фарбою, не можна мити. їх потрібно чистити щіт­кою з довгою ручкою, на яку намотано чисту байкову ганчірку.