Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Інструмент для виконання столярних робіт


Складаний метр використовують для вимірювання розмірів де­рев'яних елементів, приміщень, меблів тощо. Рекомендуються металеві і дерев'яні складані метри.

Косинцем (дерев'яним або металевим) перевіряють прямокутність де­талей і з'єднань.

Циркуль застосовують для перенесення розмірів на пиломатеріал і розмічування криволінійних елементів.

Рейсмусом наносять на деталь риски, паралельні одному з боків де­талі.

Широку ножівку застосовують для поперечного розпилювання до­щок і брусків, вузьку - для пиляння по кривій і наскрізного пропилюван­ня, а ножівку з обушком - для пропилювання пазів.

Лучкова пилка являє собою дерев'яну раму з туго натягненим полот­ном пилки. Лучкові пилки бувають розпашні - з полотном завширшки 45-55мм і викружні - з полотном завширшки 4-15мм.

Розпашні пилки застосовують для розпилювання пиломатеріалів вздовж волокон, а викружні - для криволінійного (фігурного) розпилю­вання. Для ефективного розпилювання деревини вздовж волокон доцільно застосовувати пилки з косим зубом.

Пилка-наградка потрібна для прорізування пазів.

Долото використовують для видовбування наскрізних і ненаскрізних гнізд і пазів. Бажано мати долота завширшки 6-8 і 12-15мм.

Стамески застосовують для видовбування гнізд в тонких деталях, за­чищення гнізд і пазів, утворення фасок, зняття задирок та інших операцій. Бажано мати стамески завширшки 4-6, 10-12 і 20-35мм. Молоток для столярних робіт повинен мати масу 500-600г.

Киянка (дерев'яний молоток) потрібна при довбанні деревини доло­том та при деяких інших роботах.

Шерхебель застосовують для початкового грубого стругання дерева вздовж і поперек волокон, а також під кутом. Лезо овальної форми зали­шає на поверхні деревини заглиблення.

Рубанок може бути з одинарним залізком (для попередньої зачистки поверхні) і з подвійним (для чистого стругання поверхні деревини). Для до­машньої майстерні досить мати рубанок з подвійним залізком, яким мож­на також застругувати торці, задиристі і завилькуваті поверхні деревини.

Фуганком вирівнюють поверхні великих деталей.

Зензубель призначено для відбирання чвертей і фальців.

Рашпіль потрібен для зачищення поверхонь.

Обценьки призначаються для витягування цвяхів, для деяких жерстя­них робіт і т. ін.

Струбцина служить для тимчасового стискування деталей при склею­ванні.

Для свердління деревини застосовують ручний коловорот з набором свердел різного діаметра. Можна також користуватися слюсарним дри­лем і свердлами для металу.
 


Download Інструмент для виконання столярних робіт

подробнее

Сушіння


Сушіння буває природне - в штабелях і штучне - в сушарках. При­родне сушіння завжди досить тривале. Колоди сохнуть рік-два, залежно від діаметра, а пилені матеріали від 10 днів до двох місяців, залежно від товщини дощок і пори року. При природному сушінні не можна одержа­ти деревину вологістю менше 16 % , тому її використовують лише для будівельних конструкцій. Щоб виготовляти меблі та настилати підлогу, необхідна деревина вологістю не більше 10 %. Для цього її сушать в ка­мерах, які підігріваються і добре вентилюються.

В домашніх умовах можна висушити деревину у приміщенні протягом зими. Необхід­но лише ство­рити добру вен­тиляцію, щоб волога після ви­сихання дере­вини видаляла­ся з приміщен­ня. Величина сушки деревини залежить, в основному, від її щільності. М'яка деревина висихає менше, ніж тверда. Ду­же всихають бук, граб, береза, модрина, груша.

Хвойні породи всихають менше, ніж листяні. Заболонь (зовнішній шар колоди) всихає більше, ніж ядро, тому дошки при висиханні вигинаються в бік заболоні. При складанні щитів (для дверей тощо) дошки заболон­ною стороною повертають у різні боки, щоб виріб не вигинався при ви­сиханні. Взагалі деревина у виробі «дихає» зменшується її об'єм від сухо­го повітря і збільшується при зволоженні. Внаслідок цього у виробах з'яв­ляються щілини, порушуються з'єднання в шипах тощо. Тому дерев'яні ви­роби рекомендується оліфити, фарбувати з усіх боків, щоб захистити де­ревину від вологи. Дерева, що росли поодиноко або на узліссі, у попе­речному перерізі мають річні кільця неоднакової ширини - з південного боку вони ширші. Тому дошки, виготовлені з південного боку колоди, при висиханні жолобляться більше, ніж ті, що з північного. Ось чому рекомен­дується встановлювати колоду на пилораму ширшою частиною кілець вверх або вниз. Тоді усі дошки будуть з широкими і вузькими річними кіль­цями і висихатимуть рівномірніше.

 

 

 


Download Сушіння

подробнее

Друге життя паркету 4


Нелегко покривати лаком підлогу через їдкі запахи лаку і розчинника. Можна значною мірою уберегти себе від цих «парфумів», якщо скорис­татися пилососом. Його вмикають на режим нагнітання і ставлять у зону чистого повітря, наприклад, на вікно, при потребі, подовжують шланг і направляють струмінь повітря в обличчя. Наносити лак зручніше не щіткою, а поролоновим валиком (хутряний або ворсовий не годиться).

Лак порціями наливають на підлогу і розрівнюють рівним шаром. Лак для паркету є найкращим опоряджувальним матеріалом. Передусім, підлогу циклюють, шліфують і знепилюють. Лак ретельно перемішують із спеціальним розчином, що забезпечує його затвердіння, в емальованій чи скляній посудині в пропорції 1 частина розчинника на 8 частин лаку (за масою). Готують стільки лаку, щоб його можна було використати про­тягом 24 годин, бо надалі лак затвердне. Наносять на суху чисту підлогу, починаючи з найбільш віддаленого від входу кінця приміщення в напрямі до дверей, тонким шаром за допомогою щітки чи тампона, намагаючись якнайкраще втерти лак в пори деревини. Всі краплі відразу розтушову­ють. Коли шар лаку досить затвердне (приблизно за добу), всю поверх­ню підлоги трохи шліфують дрібним наждачним папером, щоб зняти ок­ремі волокна деревини, які піднялися після першого покриття лаком. Потім підлогу знепилюють і вкривають двома шарами лаку за допомо­гою м'якої щітки з проміжками між кожним покриттям 24 години. Під час роботи добре провітрюють приміщення, а влітку відчиняють вікна. Через З доби після закінчення робіт можна ступати на підлогу.

Стару підлогу, яку раніше натирали мастикою, циклюють і шліфують на таку глибину, щоб на ній не було слідів мастики чи фарби. Потім вкри­вають лаком, як нову.

 


Download Друге життя паркету 4

подробнее

Системи фарб


Один шар фарби занадто тонкий, щоб утворити міцну плівку. Для от­римання красивого покриття необхідна система фарб, що складається з кількох шарів. їх кількість залежить від типу фарби та від характеру по­верхні, що фарбується.

Перший шар - шпаклівка, яку використовують, коли потрібно, нап­риклад, зберегти у дереві натуральну смолу або попередити вбирання фарби у пористу поверхню.

Другий шар - грунт, що забезпечує надійне приставання фарби. На металевих поверхнях він також захищає метал від корозії або окислення. Грунт може діяти і як шпаклівка.

Трегій шар - підшарок; він робить плівку гнучкою, а також є непоглинаючою основою для однорідного покриття четвертим і останнім, лицьо­вим шаром, що утворює остаточний колір.

Для стін, які фарбують водоемульсійною фарбою, застосовують сис­тему лише з двох або трьох шарів однієї фарби, якщо не потрібна шпаклівка чи ґрунтовка для виправлення таких дефектів поверхні, як за­пиленість, висока лужність або пористість. Тоді першим накладають тон­кий шар розчиненої фарби. Грунт необхідний у тих випадках, коли стіни покривають алкідними фарбами.

Обробляючи поверхні, в першу чергу наносять шелак на сучки, щоб смола не проступала крізь шар фарби. Потім - грунт для дерева (водо­емульсійний чи алкідний), підшарок і лицьовий шар. Щоб прискорити процес фарбування, виробники останнім часом почали випускати комбінацію грунту з підшарком - глянцеву фарбу, що сама утворює підшарок і потребує лише ґрунтовки.

Метал, як правило, грунтують. Для сталі використовують грунт із фос­фату цинку, для алюмінію випускаються спеціальні грунти. Потім накладають підшарок і лицьовий шар, як для дерева. Мідь, бронзу та свинець можна фарбувати без грунту, якщо вони добре підготовлені і ретельно промиті уайт-спиритом (розчинником для фарби).

 

 


Download Системи фарб

подробнее

Цементний і складний розчин


Цементний розчин готують з цементу, піску і води. Він найбільш міцний, твердіє як на повітрі, так і у воді. Застосовують для кладки фунда­ментів печей в сирих місцях чи насичених водою грунтах, а також для ви­ведення труб вище покрівлі. Він швидко тужавіє (початок тужавлення не раніше як через 45хв, кінець - не пізніше як через 12 год). Витрачати його слід не пізніше як за годину після приготування, при більш тривалих строках міцність його знижується. Марка чи міцність цементного розчину на стиск різна, залежно від кількості складових і марки цементу. Склад розчину буває таким: 1:1; 1:1,5; 1:2; 1:2,5; 1:3; 1:3,5; 1:4; 1:4,5; 1:5; 1:5,5; 1:6. На першому місці - цемент, на другому - пісок.

Готують розчин так. Просіюють цемент і пісок через сито з чарунками 3x3 мм, відмірюють їх об'ємними порціями. Потрібну кількість піску наси­пають грядкою і зверху посипають цементом. Усе ретельно перемішують до повної однорідності, а іноді ще й додатково просіюють через сито. Одержують суху суміш, яку розчиняють водою до потрібної густоти. Не слід готувати багато суміші, бо від тривалого її зберігання цемент з си­рим піском перегорає, від чого знижується його міцність.

Складний розчин готують з двох в'яжучих і одного заповнювача: це­менту, вапняного тіста, піску й води. Склад розчину 1:1:6; 1:2:8; 1:1:9; 1:1:11; 1:3:12; 1:3:15. На першому місці - цемент, на другому - вапняне тісто, на третьому - пісок. Застосовують для кладки фундаментів у воло­гому грунті й труб вище покрівлі.

Готують розчин різними способами. В одному випадкуу спочатку з це­менту й піску готують суху суміш. Потім вапняне тісто розводять водою до густоти сметани. Усі ці компоненти відмірюють об'ємними порціями. У розведене вапняне тісто додають приготовану порцію цементноної суміші і все ретельно перемішують. При необхідності додають воду і ще раз перемішують.

В іншому випадку з відміряної кількості піску й вапняного тіста готують розчин, насипають у нього відміряну порцію цементу і все ретельно пе­ремішують. Можна цемен попередньо змішати з водою до сметано-подібного стану. Додають потрібну кількість води для одержання розчи­ну нормальної густоти.

Цей розчин більш пластичніший, ніж цементний, нижча його міцність. Готують таку його кількість, щоб можна було витратити за 1 год зразу ж після приготування.

 

 


Download Цементний і складний розчин

подробнее

Зароблення щілин та дірок 4


Готують його так: вапняне тісто і пісок замішують у співвідно­шенні 1:2. Потім додають дрібний пісок і воду. Додаючи пісок, доводять розчин до нормальної густоти. Визначаємо це так. Нормальний розчин пристає до палочки в невеликій кількості. А дуже густий налипає сильно. Гіпс додають до розчину з таким розрахунком: 1 частина гіпсу на 23 части­ни вапняного розчину. Спершу розводять гіпс у невеликій кількості води, перемішують до утворення сметаноподібної маси. Потім додають її у вап­няний розчин і перемішують. Такий розчин швидко твердіє і стає непридат­ним, тому готують його швидко і в невеликій кількості. Дуже зручно при ць­ому користуватися такою місткістю, як половина гумового м'яча. Його лег­ше вивернути, вичистити залишки непотрібного розчину і помити.

Господарі панельних будинків мають багато клопотів з щілинами на стелі, де сходяться дві панелі. Навіть після багатьох ремонтів на білій площині помітна горбиста нерівність або й зміїться тріщина. Для усунення цього потрібно вирівняти поверхню, зафарбувати її олійною фарбою і наклеїти зверху марлю чи бинт, після чого це місце слід прокупоросити і побілити.

Якщо щілина не піддається такому ремонту, то найкраще її зашпак­лювати заново. Отвір забивають клоччям невеликими порціями. Готують сметаноподібну масу гіпсу і змочують нею клоччя, добре ущільнюючи. Гіпс при висиханні розширюється і добре заповнює простір. Потім шов замазують зверху рідким розчином.

Якщо обвалився шматок штукатурки, особливо в рустах, то це місце потрібно ретельно зачистити шпателем, видалити щіткою пил і обробити пошкоджену основу оліфою.

Для шпаклівки і замазки пошкоджених місць треба приготувати гіпсок-рейдяну шпаклівку. Для цього використовують білок сирого яйця, який зби­вають до одержання однорідної емульсії. В неї додають суміш з крейди (З частини), можна і зубного порошку, а також гіпсу чи алебастру (1 части­на). Перемішуючи, доводять консистенцію до сметаноподібного стану.

Там, де було волого, шпаклівку треба робити без додавання гіпсу чи алебастру.

 


Download Зароблення щілин та дірок 4

подробнее

Утеплення фасадів будинку


Нові технології швидкого зведення будівельних конструкцій та проб­леми їх раціонального використання привели до необхідності додатково­го утеплення фасадів (як нових, так і тих, що реконструюються). Вивчаю­чи проблеми, які викликані необхідністю раціонального використання па­ливно-енергетичних ресурсів, стає ясно, що традиційні будівельні ма­теріали (залізобетон, цегла, дерево) не здатні в одношаровій огороджувальній конструкції забезпечити необхідне значення термічного опору. Його можна досягти лише в багатошаровій конструкції, де як утеплювач застосовується ефективний теплоізоляційний матеріал. В залежності від розташування утеплювача в огороджувальній конструкції розрізняють три основних варіанти, які ми і розглянемо нижче.

Системи з утеплювачем з внутрішнього боку огороджувальної конструкції. Розміщення теплоізоляційного матеріалу на внутрішній по­верхні стіни існуючих будинків часто є єдино можливим, тому що, по-пер­ше, теплоізоляція може бути зроблена не у всіх, а лише в деяких приміщеннях будинку. По-друге, проведення робіт з облаштування теп­лозахисту може бути виконано в будь-яку пору року; при цьому, на відміну від систем зовнішнього утеплення, не треба використовувати за­соби підмощування. І, нарешті, по-третє, - при цьому не змінюється виг­ляд будинків, тому даний спосіб часто застосовують у будівлях із склад­ними в архітектурному плані фасадами, що представляють художню чи історичну цінність.

На жаль, утеплення стін з внутрішньої сторони має два дуже істотних недоліки. Один з них - це очевидне зменшення площі приміщення за ра­хунок збільшення товщини стіни. Інший недолік, пов'язаний з тим, що ма­сивна, добре акумулююча тепло частина стіни (наприклад, з цегли) у ре­зультаті виявляється в зоні низьких температур. Це різко знижує теплову інерцію огороджувальної конструкції, що значною мірою погіршує клімат у приміщенні.

 


Download Утеплення фасадів будинку

подробнее

Як боротися з грибком?


Боротьба з «грибковими захворюваннями», що вражають стіни і ві­конні рами наших осель - справа архіважка. У першу чергу тому, що бо­ротися, як це не парадоксально звучить, треба заздалегідь - до появи симптомів, а не заднім числом. І все-таки, спробуємо розібратися, як можна перемогти цвіль.

Розрізняють такі види грибків: цвілеві (ростуть на бетоні, фарбі, камінні); грибки синяви (ростуть у клітковині дерева); грибки гниття - бак­теріальна, біла, бура гнилизна (ростуть на деревині). Деякі види од­ноклітинних грибків можуть викликати діатез у дітей, алергію, що перехо­дить в астму, і, навіть, онкологічні захворювання. Грибки цвілі, синяви ігнилі літають у повітрі у вигляді мікроскопічних спор. У разі потрапляння на вологу поверхню деревини, бетону чи каменю вони проростають найтоншими нитками (у науці їх називають «міцелій»). Вважається, що іде­альні умови для появи і поширення грибків - температура +20°С і віднос­на вологість повітря вище 95%.

Про вологість варто сказати окремо. У фасадах з каменю і бетону вона утворюється в результаті конденсації, тобто волога осідає на поверхнях стін у вигляді дрібних крапельок. Косий дощик (у буквальному значенні - «гриб­ний») теж сприятливо впливає на ріст підступних грибків. Волога проникає через пори, отвори, тріщини, негерметичні шви будинків. Найуразливіші стіни і кути будівель. Злий жарт із житлом може зіграти ґрунтова волога. Грунтові й осадові води мають властивість усмоктуватися в цоколь чи стіни будинку. На жаль, поява грибків у цьому випадку неминуча. Небезпечний вплив так званної конструкційної вологи. Така волога споконвічно присутня в нових конструкціях і може накопичуватися ще на стадії виробництва буд­матеріалів, а також під час будівництва. Грибки ростуть і в разі поганого повітрообміну та недостатньої вентиляції повітря. Отже, вологість - одна з головних причин утворення цвілі. Грибки можуть заявити про свою при­сутність навіть у тому випадку, якщо в квартирі неправильно розставлені меблі. Коли ж громіздкі бабусині буфети і шифоньєри поставити впритул до стін, обмеживши тим самим циркуляцію повітря, то незабаром на стінах з'являться лиховісні крапельки конденсату. Крім того, грибки полюбляють бруд. Чим брудніше житло, тим більше бактерій. А чим більше бактерій, тим більше грибків. Отже, боротися з грибком - справа вкрай складна.

 

 


Download Як боротися з грибком?

подробнее

Водойма


На присадибних ділянках можна влаштувати просту водойму своїми руками. Але часто такі водойми потерпають від водяних пацюків, які зни­щують рослини не тільки у водоймі, але й на присадибній ділянці. У во­доймі з бетонними «берегами» водяні рослини також не приживаються. Ми пропонуємо просту водойму, ефективність якої перевірена часом. За 10 років в ній не завелися водяні пацюки, зате живуть жаби, рибки, інші водяні мешканці. Добре ростуть рослини. Водойма служить прикрасою ділянки, а також використовується як запас води напровесні та восени для поливу й інших господарських потреб, коли не працює водопровід. У спекотну літню пору ставок служить басейном для купання. За літо кілька разів можна додавати в ставок водопровідну воду.

Водойма розмірами 6x6x1 м.

До вертикальних стінок виритого котловану прикладають складену вдвічі поліетиленову плівку (захист від водяних пацюків) та плівку, що перешкоджає витоку води в грунт. По­тім, відступивши на метр від країв котловану, можна заглиблюватися далі. Грунт наклада­ють на уступ метрової ширини, що утво­рюється внизу. Вибираючи грунт під кутом 45°, заглиблюються ще на метр. В результаті утворюється котлован розміром 6x6 метрів по верхньому периметру і 2x2 м - по нижньому. Глибина 2 метри. Стіни ско­шені під кутом 45°.

На дно встановлюють чавунну емальо­вану ванну заввишки 70 сантиметрів і за­вдовжки 120 сантиметрів. Це зи­мувальна яма для риб. Простір між стінами котловану і ванною заповнюють грунтом -тут можна посадити латаття. Насипають шар грунту завтовшки 60 сантиметрів, на­вколо ванни встановлюють бетонні блоки (30x60x13 см). По них можна ходити, не ка­ламутячи воду і не пошкоджуючи кореневи­ща латаття. Блоки встановлюють на «реб­ро». Між блоками і стінами також насипа­ють грунт . Такими ж блоками і на «ребро» лицюють стіни водойми, не доводя­чи облицювання на 40 сантиметрів до верх­нього рівня (облицювання не дозволяє сті­нам «сповзати» . У цьому місці ви­саджують різні прибережні рослини, а також кладуть різні за формою і розміром камені, які надають водоймі красивого природного вигляду та захищають від потрапляння грунту.

 

 

 


Download Водойма

подробнее

Покрівля 2


Спочатку покривають схили, протилежні фасадним, а потім - фасадні. На скатних дахах першу смугу картин укладають уздовж фронтону; на вальмових, напіввальмових і багатосхилих - від початку конька. Напрямок укладан­ня картин - від звисів до конька. При формуванні стоячих фальців покрівель­ник повинен стояти спиною до конька, щоб контролювати виконану роботу. Фронтонний звис повинен звисати з решетування на 40-50мм. Кріплять його спеціальними кінцевими клямерами через кожні 30-40см.

Під час укладання рядкових картин в останню чергу роблять фальцеві з'єднання з надстінними жолобами. Одинарний фальц, що з'єднує надстінний жолоб і покриття рядами, роблять у такий спосіб.

Укладають нижній повз­довжній край покриття на за­здалегідь зроблений відгин надстінного жолоба, обрізають його, щоб залишилася крайка завширшки не більше 20мм, що звисає.

А по­тім звалюють трикутники висо­кої крайки на малий відгин.

За допомогою металевої ла­пи і киянки загніть вниз обрізану крайку покриття.

Підігніть крайку всередину фальцевого відвороту надстінного жолоба, вико­ристовуючи гребнезгин і молоток-підсікальник.

Ущільніть фальцеве з'єднання зуби­лом і киянкою.

На відмінну від сталевої покрівлі м'яку покрівлю влаштовують у кілька шарів. Так,

при похилі більше 15% роблять 2 шари, 5-І 5% - 3, а при 0-5% - 4 шари Максимальний похил даху під рулонні матеріали не повинен переви­щувати 25%. В основному, м'яку рулонну покрівлю влаштовують на плоских чи пологих схилах, де не можна використовувати інші покрівельні матеріали. Тому вона - рідкісний супутник малоповерхового житлового будівництва.

 

 


Download Покрівля 2

подробнее

Покрівля з природного шиферу


Сланцеву покрівлю влаштовують на дахах простої конфігурації, бо сланцеві пластинки - дуже тендітний покрівельний матеріал, який легко колеться і розшаровується.

Основа для сланцевої покрівлі - суцільне чи розріджене решетування з дощок 2 завширшки 150мм. Біля конька і карнизних звисів укладають впритул дві дошки (відповідно 10 і 1). До крайньої дошки при­бивають зрівнювальну планку 8.

Підготовка плитки включає дві основні операції: свердлення отворів діаметром 4,5мм і розрізання плиток (за допомогою ножівки).

Сланцеві плитки укладають справа наліво з подвійним напуском і кріплять цвяхами 3 (по два на кожну плитку). Прикарнизний і приконьковий ряди викладають з плиток 7, довжина яких становить 3/5 довжини звичайної плитки. Як і черепична, сланцева покрівля має зигзагоподібний малюнок за рахунок того, що кожний парний ряд починається з цілої плитки 4, а непарний - з половинки 5. Плитки прибивають досить щільно, але одночасно вони по­винні мати можливість незначного зсуву при різких перепадах температури.

Коньок і ребра даху оббива­ють дошками 11, які закривають сталевими аркушами 9, що кріпляться цвяхами 3 через кожні 200мм. Комір димаря роблять з цементного розчину аналогічно коміру черепичного даху.

 


Download Покрівля з природного шиферу

подробнее

Сушіння печі


Тільки-но споруджену піч відразу не можна експлуатувати. До почат­ку експлуатації піч сушать природним чи примусовим способом. Процес сушіння печі є відповідальним моментом, значення якого не можна недо­оцінювати.

По можливості слід віддавати перевагу природному сушінню. У печі відчи­няють всі дверцята і засувки і залишають на 10-15 днів. Повітря, що прохо­дить із приміщення в атмосферу, рухаючись по газоходах, забирає з цегельної кладки надлишки вологи, висушуючи піч. При такому способі сушіння практично виключені випадки виникнення тріщин у кладці й у штукатурці (за умови дотримання технологічних режимів). Не слід продовжувати сушіння печі під час дощу чи грози. У цей період усі дверцята варто зачинити.

Примусове сушіння варто виконувати з дотриманням запобіжних за­ходів. У цей період піч варто оберігати від надмірного нагрівання, що може викликати утворення тріщин. Для сушіння печі її завантажують па­ливом (папером, соломою, дрібною стружкою тощо) і підпалюють. При цьому кількість палива повинна бути такою, щоб піч тільки злегка прогрілася (15-20 % від оптимальної температури). Після цього відчиня­ють всі дверцята і засувки і підпалюють паливо. Після невеликого прогрівання печі топлення припиняють і залишають піч до її повного ос­тигання. Цей процес повторюють кілька разів, поки піч цілком не висох­не. Сушіння вважається закінченим, якщо у всьому масиві печі не зали­шиться сирих ділянок.

Після просушування печі варто уважно оглянути її з метою виявлення тріщин. Якщо в штукатурці чи масиві печі з'явилися тріщини, їх варто ре­тельно затерти. Найкраще зробити випробування печі на наявність тріщин. Для цього закривають усі грубні прилади, у топливник кладуть невелику кількість палива, що димить, (ганчір'я, папір тощо) і запалюють його. Якщо у всьому масиві печі немає місць проникнення диму, це свідчить про відсутність тріщин. І тільки після цього виконують пробне топ­лення печі з повним завантаженням палива. Якщо піч не димить, усі її еле­менти прогріваються досить добре, у масиві не з'явилося тріщин, а ости­гання печі проходить рівномірно, значить піч побудована правильно. Во­на буде служити надійним джерелом тепла протягом всього опалюваль­ного сезону.

 

 


Download Сушіння печі

подробнее

Димоходи для печей 2


Проходячи через димоходи в зовнішній стіні, гази віддають час­тину тепла в атмосферу. Внаслідок цього температура вихідних газів знач­но знижується, що негативно позначається на грубній тязі. При цьому з газів виділяються смолисті речовини, що проникають крізь кладку й осіда­ють на зовнішніх конструкціях будинку. Тому, якщо все-таки виникла не­обхідність влаштування димоходу в зовнішній стіні, його стінку потовщують. Оптимальною вважається відстань від димоходу до зовнішньої поверхні стіни при зовнішніх температурах до - 20°С - 2,5 цеглини. Щоб не змен­шувати міцність стін, димоходи не слід розташовувати в кутах будинку.

Кожна піч повинна мати окремий димовий канал. Якщо приєднати до одного каналу кілька печей, то умови їх роботи будуть різні. Адже тяга печі залежить від висоти димового каналу. Тому печі нижніх поверхів будуть "за­бивати" тягу печей, розташованих на верхніх поверхах. Приєднання двох розташованих на одному поверсі печей до загального димоходу можливо за умови влаштування розсічки у вигляді поперечної стіни. Таку розсічку встановлюють між димоходами на висоту не менше 75см. Без розсічки печі, розташовані на одному поверсі, можна приєднувати до одного димо­ходу тільки на різних рівнях. Цим виключають зустрічний рух димових газів при цьому мінімальний переріз загального димового каналу повинен бути не менше 1x1 /2 цеглини.

 


Download Димоходи для печей 2

подробнее

Практичні поради 11


Вентиляційні решітки не дуже прикрашають кух­ню. А якщо в квартирі газова плита, то всього за декілька тижнів вони перетворюються на осередки бруду, які потрібно постійно прочищати. Щоб уник­нути цих проблем рекомендуємо взагалі відмовитись від решіток. Замість них перед вентиляційним отво­ром встановіть на деякій відстані від плити з'ємну де­коративну панель. Повітря без перепон може прохо­дити до вентиляційної труби, а отвір буде надійно схований за екраном.

Економте свій час

При фарбуванні віконних рам доводиться захищати скло, бо видаляти засохлу фарбу досить складний і трудомісткий процес. На­несіть на скло тонкий шар резинового клею і наклейте по краях смуги паперу. Після того як фарба трохи підсохне, зніміть папір, а клей скатайте руками чи гумкою.

Чистота - запорука якості

Справжній майстер завжди тримає свій інструмент у чистоті. Старан­но промитий валик іншого разу знову дасть рівномірне покриття. А щоб він не запилювався під час зберігання, можна виготовити для нього най­простіший чохол з обрізку алюмінієвої чи пластмасової труби.

Домашнє ковадло

... необхідне кожному, хто майструє що-небудь з металу. Але де його взяти? Виявляється, його можна виготовити з шматка старої рейки. Достатньо лише зрізати автогеном непотрібні частини, надати за­готівці необхідну форму, - і можна приступати до роботи.

Дерев'яні решітки на балконі

Звільнитися від сирості і бруду на балконі можна за допомогою дере­в'яних решіток, якими покривається підлога.

Чим не амортизатор!

 


Download Практичні поради 11

подробнее

Маленькі хитрощі 2


Красиві кашпо для витких квітів можна зробити з грибів-трутовиків. Середина гриба вичищається, і туди ставиться горщик із квітами. Землю можна за­сипати і безпосередньо у гриб, але у такому разі його треба вистелити поліетиленовою плівкою.

Для пересадки розсади можна зробити несклад­ний пристрій. Це металевий циліндр із ручкою та гос­трим краєм. Спочатку, вибираючи ним землю, роблять циліндричні лунки. Потім разом із землею вирізають рослину і переносять у підготовлену лунку.

Якщо у вас на дачній ділянці або поряд є дже­рельце, поставте під струм води бочку. Так ви на­громадите необхідну кількість води, наприклад, для поливання.

Невелику, але живописну водойму можна зро­бити, вкопавши у землю стару ванну. Дно ванни засипають піском і камінцями, висаджують росли­ни. А верх стінок обкладають декоративним камін­ням, навколо роблять доріжку.

Щоб відпиляний край фанери був рівним, про­ріжте гострим ножем її верхній шар уздовж лінії розрізу - задирок на розпилі не буде. Є й інший спосіб: змочіть поверхню фанери уздовж лінії розрізу гарячою водою. Гаряча вода допоможе розпиляти й азбоцементний лист - вона розм'як­шує поверхню листа, і він ріжеться значно легше.

При наклеюванні кахельної плитки на стіну за допомогою густо тертої фарби плитка може сповз­ти раніше, ніж фарба затвердіє. Цю неприємність можна усунути, підклавши під плитку невеличкий шматочок пластиліну.

 


Download Маленькі хитрощі 2

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

маструбаторы для женщин фото | схема та будівництва грубки | плітенія із різінак відео | які є способи плести браслети з ризинок | дівччі піськи | видео мисячни | Натяжний пристрій косілки до мотоблока | креслення деталей деревянных 3д тварин фото | скачать малюнки олівцем | Найглибша пізда | скільки коштує розрісовка | маленькі декоративні деревяні тачки фото | як зробити полички у ванній | ufhys rfhnb vfqyrhfan | gjhyj rhf | що зробити шоб плитка блистіла | що зробити щоб плитка матова блистіла | саморбна сівалка для мотоблока | як шпаклювати откосидверей | rfhnbyrb rjhf,kbrb bp rfhnjgkb | креслення вулика лижка | видео малолетке збивають целки | Настоящое порно з восмилетними малолетками | тюлы з шторами в деревяны кымнати | еротикалар фото девчат 16 років | відео секекс смотреть | як зробити качелю з металу відео | розфарбовки пістолети | переміщення в просторі ютуб | схема як змурувать грубу