Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Друге життя паркету 2


Значні ділянки пошкодженої підлоги на дерев'яній основі відновлюють з допомогою кріплення клепок в нижню кромку цвяхами. Завершальну клепку можна посадити на емаль.

Клепки можна також наклеїти на дерев'яну основу підлоги столярним, ка­зеїновим, або іншими клеями. Після висихання необхідне циклювання підлоги.

Якщо основа підлоги цементно-піщана, клепки найчастіше приклеюють на бітумній мастиці, нагрітій до гарячого стану. Щілини поміж клепками можна зашпарувати замазкою. Ось її рецепт. Просіяна тирса (в частинах за масою) 5, портландцемент 5, столярний клей 2, вода 4. Столярний клей варять, потім додають цемент і тирсу. Ретельно перемішують суміш, підігріту до температури 40-50°С. Мастика готова до використання.

Описаним вище способом замазуються також щілини, які утворилися між паркетними щитами і дошками.

Пошкоджену паркетну клепку, яку необхідно замінити, видаляють так, щоб не пошкодити сусідні. Для цього її розколюють стамескою на дві-три частини вздовж волокон і виймають з гнізда.

Так видаляють й інші пошкоджені клепки. Потім ремонтують основу і ставлять на місце пошкоджених нові клепки.

Якщо паркет від надмірного зволоження здувся, з дефектного місця вирубують одну-дві клепки. Пошкоджену ділянку розбирають. Усувають джерело зволоження підлоги. Однією з поширених причин здуття парке­ту є недостатній зазор між пристінними рядами паркету і стінами. Тому його потрібно трохи збільшити, обрізавши крайні ряди паркету.

Після надмірного зволоження паркету і наступного висихання між клепками можуть з'явитися щілини. Якщо їх ширина не перевищує 3-5 мм, то шпарини прочищають тонким дротом і зашпакльовують замаз­кою, виготовленою з дрібної дубової, березової або букової тирси (під колір паркету) і столярного або казеїнового клею. Паркет з більшими щілинами не ремонтують, а перестилають.

 


Download Друге життя паркету 2

подробнее

Зберігання фарб


Банку з олійною фарбою слід щільно закривати, бо проникнення повітря всередину посудини спричиняє утворення плівки. Для гермети­зації банки переверніть її на кілька секунд догори дном. Фарба запов­нить найменші щілини і повітря уже не пройде.

При довгому зберіганні олійних і емалевих фарб утворюється плівка на поверхні. Цього не станеться, якщо на поверхню фарби покладуть кружок із щільного паперу і наллють зверху трохи олії.

Краї банки, в якій зберігається фарба, намазують фарбою і кладуть зверху шматок скла, який потім присохне і надійно герметизує, збереже фарбу від висихання.

Олійна фарба від довгого зберігання покрилася плівкою. Не розмішуйте її, а виріжте з марлі шматочок по діаметру банки і опустіть його на фарбу. Марля покриє шматочки плівки і разом з ними опустить­ся на дно.

Якщо на фарбі утворюється плівка, проціджувати її не обов'язково. Достатньо накрити банку шматком капронової панчохи і прямо через неї вмочувати щітку. Фарба при цьому використовується повністю, без втрат.

Щоб не псувати фарбою посудину (скляну банку або каструлю), мож­на покласти у місткість поліетиленовий пакет, закріплюючи його по кра­ях гумкою або мотузкою.

Не засохнуть фарба чи клей, якщо у поліетиленової банки відрізати горловину і вставити у неї щітку, яка ввійде щільно, з деяким зусиллям. Те­пер можна перевертати догори дном банку.

Не викидайте щітку з засохлою на ній фарбою. Прокип'ятіть її у воді з пральним порошком протягом кількох годин. А потім шилом роз'єднайте щетину, розчешіть, промийте.

Не слід зливати залишки різних фарб. Пофарбована таким місивом площина буде дуже довго сохнути.

Залишки фарби при ремонтних роботах не поспішайте викидати. На­сипте туди трохи цементу і помішуйте до консистенції густої сметани. Ко­ли маса стане однорідною, використайте її як замазку. Добрий ефект одержите при ремонті штукатурки навколо дверей. Будь-які щілини, зак­риті такою замазкою, не бояться вологи.

 


Download Зберігання фарб

подробнее

Фарбування поверхонь 2


Для закріплення фарбувальної суміші вживається розчин столярного клею (100г на 1л води), який сприяє тому, що фарба після висихання не береться на руки, на одяг.

Приготовану суміш розбавляють до робочої консистенції. Суміш має рівномірно стікати з мішалки тонким струменем. Густота складу достат­ня, якщо встромлена в нього палиця покривається суцільним шаром крейди. Для запобігання мілення фарбувального складу в нього додають тваринний клей. Щоб перевірити, чи достатньо клею у фарбі, необхідно зафарбувати шматочок жерсті чи скла і підсушити. Якщо клею достатньо, то при дотику до висохлого шару на руці не залишиться слідів крейди. Надлишок клею у фарбі може призвести до розтріскування пофарбова­ної поверхні, тому його слід додавати невеликими порціями і кожен раз перевіряти мілення вказаним способом.

Щоб пофарбована поверхня не мала жовтого відтінку, в клейовий склад додають трохи синього кольору - ультрамарину. Пігмент не­обхідно розвести водою в окремій посудині і додавати невеликими порціями, добиваючись потрібного кольору.

Підібрати фарбу в тон стіни вам допоможе шматочок звичайного віконного скла. Зробіть на ньому мазок, прикладіть його до стіни - відра­зу побачите, чи збігаються кольори.

Щоб надати оксамитового блиску стінам, пофарбованим клейовою фарбою, слід додати у фарбу, крім клею, невелику кількість клейстеру - завареного пшеничного борошна. Треба пам'ятати, що при висиханні клейова фарба світліє.

Для одержання крейдяного складу треба взяти 1кг крейди, 100г ульт­рамарину і 30-35г клею тваринного (плиткового).

 


Download Фарбування поверхонь 2

подробнее

Робота зі шпалерами 2


Найперше готують стіни. Якщо вони були побілені чи пофарбовані клейовою фарбою, необхідно зняти з них шар побілки. Для цього стіни змочують гарячою водою і зішкрібують сталевим шпателем верхні шари, особливо випуклі місця та інші нерівності. Відтак їх додатково промива­ють водою. Порушену штукатурку, різні тріщини слід змастити гіпсовим розчином.

Коли стіни підсохнуть, їх згладжують торцевим боком дерев'яного бруска і протирають вологою ганчіркою.

Плями на стіні зафарбовують нітролаком, нітроемаллю або заклею­ють тонкою алюмінієвою фольгою. Олійну фарбу зчищати не слід. її тре­ба промити водою з содою або милом і добре просушити. Зафарбова­ну емалями поверхню також промивають і зачищають наждачним папе­ром, цеглою чи крупнозернистою шкуркою.

Якщо ж стіни були обклеєні простими шпалерами, то слід перевірити, наскільки міцно вони тримаються. Для цього достатньо змочити їх водою. Якщо відстануть від стіни, здуються, то треба знімати. Якщо ж тримають­ся міцно, то на них можна клеїти нові шпалери, попередньо зачистивши окремі шерехатості. Всі інші види шпалер та рулонних матеріалів треба знімати із стін. Якщо старі шпалери мають багато пухирів (тобто місця відклеїлися), то для зачищення поверхні можна використати старе полот­но ножівки або скористатися шпателем.

Стіни обов'язково ремонтують, зачищають всі дефекти, просушують. На сирих стінах клейстер швидко загниває, віддає неприємним запахом, шпалери змінюють свій колір, відстають від стіни.

 


Download Робота зі шпалерами 2

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Улюблені місця грибку 2


3. Активне провітрювання приміщень зменшує ризик появи цвілі: ство­рюється несприятливий мікроклімат для грибків і вони гинуть.

4. Оселі треба будувати із сухих матеріалів, щоб уникнути появи кон­струкційної вологості. Фіни будують дерев'яні будинки тільки з уже вису­шеної деревини. У спеціальних камерах наші північні сусіди випарюють з колод вологу і лише після цього приступають до будівництва.

5. Кращий захист від вологи дають синтетичні замазки, що довго зберігають еластичність.

6. Чим більше цементу в штукатурці, тим вона міцніша. Тому штукатур­ки з вапняно-цементного розчину вважаються стійкішими до впливу води, ніж вапняні.

7. Усі дерев'яні будматеріали необхідно обробляти антисептиками. Антисептики - спеціальні речовини, що проникають глибоко в дерево і запобігають появі цвілі.

Але це лише профілактичні заходи. А що робити тим, хто вже піддався на­валі грибків? Спори цвілі прекрасно пристосовуються до «підсушування». Не допоможе і гідроізоляція, покладена поверх грибків. Вода обтече усі ці «хитрі виверти» і грибок повернеться. Що ж робити? Тут на допомогу приходить хімічна зброя. Виявляється, «Хомеєнпойсте» - фінський засіб - знищує гриб­кові утворення. До його складу входить хлор, що здатний ефективно протис­тояти бактеріям. Крім «Хомеєнпойсте», фіни виготовлять ще безліч фарб і ан­тисептиків, що дозволяють дати гідну відсіч грибкам. Ефективні сканди­навські, німецькі і російські антигрибкові засоби. Але, на жаль, жодний засіб не може дати 100-відсоткової гарантії знищення грибків. Хімічні засоби більш-менш діють на ранніх стадіях грибка. Якщо грибки з'являються знову і знову, треба усунути недоліки конструкції будівлі. Тобто, знайти джерело во­логи, ліквідувати його і покласти правильно гідроізоляцію — такий варіант вирішення проблеми професіонали вважають найефективнішим.

 

 


Download Улюблені місця грибку 2

подробнее

Сауна


У наш час слово «сауна» не потребує особливого пояснення. Однак нагадаємо, що в перекладі воно означає своєрідну будівлю, де люди па­ряться і миються. У багатьох людей, що вже побували у сауні, виникають приємні спогади про одну з чудових процедур для організму і вони готові знову, при першій же можливості, потрапити в непримхливе, затишне брущате чи обшите дошками приміщення з неповторним мікрокліматом, де пічка з розжареним камінням виділяє сухий життєдайний жар. Якщо при цьому плеснути на кам'янку із дерев'яного ковшика з дов­гою ручкою (щоб не обпектися) воду, настояну на вінику або духмяних травах і екстрактах, то вона відразу ж перетвориться у пару, що швидко підніметься вверх та окутає людину гарячо-вологою ковдрою з нагрітого повітря. Коли ж ще й після цього «пройтись» по розігрітому тілу березо­вим, дубовим чи ялівцевим віником, то більшої насолоди отримати не­можливо. А як приємно після таких процедур прийняти прохолодний душ, зануритися у воду басейна або в інше водоймище, а коли таких поблизу немає, то просто облити себе водою із шайки.

Таке загартування допомагає долати простуди та інші хвороби. Пе­ребування в сауні заспокоює, дає можливість розслабитися і почувати себе на декілька років молодшим.

Велике задоволення після паріння та миття приносить відпочинок у передбаннику, де є можливість полежати на лаві з журналом в руках, при­гоститися чашкою духмяного чаю, келихом пива тощо. Можна також під­кріпитися легкою, солонуватою закускою, оскільки під час банної проце­дури організм втрачає не тільки вологу, але й сіль.

Для зведення сауни і створення в ній приємного середовища потрібна відповідна деревина (бажано осика або липа). Ще необхідно мати зви­чайну глину, цеглу та каміння для печі. І обов'язково воду.

 


Download Сауна

подробнее

Сауна 2


Раніше сауною слугувала одна кімната, де і парилися, і милися. Нагрі­валась вона за допомогою вогнища, яке запалювали в центрі будівлі. Дим циркулював по всьому приміщенні і виходив назовні, проходячи крізь стіни та стелю. Мились у такій лазні, коли вона «дозрівала», тобто внут­рішні поверхні її нагрівалися до такої температури, як повітря всередині, а дим повністю виходив. Сучасна сауна складається з трьох, розділених перегород­ками, відсіків: роздя­гальної, парної та мий­ної кімнат. Сауну обі­грівають пічкою, спалюючи дрова чи газ, або за допомогою електричних нагрівни­ків, які простіші та еко­логічні і під час експлу­атації не потребують особливих затрат. Однак, і сьогодні є чима­ло людей, які не визнають удосконалень в інтер'єрі саун і користуються вищеопи­саною з чорними від сажі та копоті стінами, стелею та лавами. Вони вважають, що тільки запах диму надає повітрю особливо приємного присмаку і створює непо­вторну атмосферу в приміщенні. До того ж, осівши на 6 стіни та стелю, сажа погли­нає небажані запахи. Дим же має дезінфікуючі властивості, бо  містить у coбi фенол та оцтову кислоту, що згубно діють на хвороботворні бактерії та мікроби.

Основне призначення сауни — це викликати у її відвідувачів потовиді­лення, в результаті чого досягається оздоровчий і лікувальний ефект. Цьо­му підпорядковано все, що пов'язано з проектуванням і будівництвом сау­ни. Враховуються також особливі побажання і звички майбутніх господарів сауни. Так, одним подобається сухе прогріте повітря сауни, в якому, як не дивно, можна знаходитись набагато довше, ніж у вологому.

 

 

 


Download Сауна 2

подробнее

Буріння колодязя


 

Вода потрібна завжди. Якщо немає можливості провести водопровід у будинок, то можна викопати колодязь. Але зробити це досить складно. Найбільш простий і доступний варіант - буровий колодязь.

Насамперед необхідно виготовити бур. Починати це треба з підбору свердла. Його хвостовик приварюється до центральної труби завдовжки 1500мм, зовнішнім діаметром 40мм і товщиною стінки 6,5мм. Потім із циркулярної пилки завтовшки 2,5мм і діаметром 170мм, розрізавши її по діаметру, отримують лопаті бура. Зубці потрібно вкоротити наполовину. Всі їх робочі крайки загострюють під кутом 30°. Лопаті приварюють до центральної труби під кутом 60°.

Насадку можна зробити з обрізку труби з внутрішнім діаметром 180мм, товщиною стінок 2мм і завдовжки 250мм. Нижня її частина ширша на 5мм і загострена під кутом 30°. З зовнішньої сторони труби у подовж­ньому напрямку приварюють пластину розміром 280x35x2 мм, виконану із полотна дворучної пилки. Кінці пластини, що виступають, загострюють, бо вони є боковими ріжучими ножами, які полегшують буріння.

Також треба мати два однакових сталевих кільця із зовнішнім діаметром 180мм. Одне з них буде підпірним, а інше розрізають на три рівні дуги-поперечини. У одній на відстані 30 мм від кінця просвердлюється отвір діамет­ром 10 мм: сюди ввійде нижній подібний гаку кінець фіксатора. Підпірне кільце вбивається в насадку на глибину ЗО-40мм. Потім в нього вставляють­ся поперечини і пропускається повзун - труба з внутрішнім діаметром 42мм і завдовжки 300 мм: вона надівається на центральну трубу, лопаті якої введені в насадку. Можливе також використання коробчатого повзуна, звареного з кутиків. Все це центрується за допомогою дерев'яних клинків, що вбиті у зазори між поперечинами, а також між корпусом насадки і лопатями бура. Потім поперечини приварюють до підпірного кільця, а повзун до поперечин так, щоб відстань від них до верхнього кінця труби-повзуна складала 220мм. Після цього приварюють кутик розмірами 25x25x2 мм і довжиною 100мм, який буде направляти повзун.

 

 


Download Буріння колодязя

подробнее

Теплоізоляція мансарди 2


Ізоляційні плити (прямокутні чи клиноподібні) досить міцні і не розша­ровуються, що дуже важливо при підгонці плит одна до одної. Інтервали між стропильними ногами, навіть якщо вони різні, заповнюють точно за розмірами, з'єднуючи по діагоналі теплоізоляційні плити у вигляді клинів з подальшою герметизацією швів. Закріплювати цвяхами або накладка­ми цей сучасний матеріал не потрібно.

Підбираючи теплоізоляційний матеріал для дахів керуються основним правилом: при невеликій товщині стропильних ніг використовують ізоля­ційні плити з кращими ізоляційними параметрами. Між ізоляційним ма­теріалом і покрівлею слід залишити проміжок, який забезпечить необхід­ну циркуляцію повітря. Мінімальний інтервал між ізоляційним матеріалом і зовнішньою гранню стропильних ніг даху повинен складати 2-4см. Тоб­то, товщина ізоляційного матеріалу повинна бути меншою глибини стро­пильних пазух даху. Зсуваючи клини по діагоналі один відносно одного, виставляють необхідну ширину плит (плюс 1см), яка співпадає з шири­ною пазух між стропилами. На внутрішній стороні даху укладають паро­непроникний шар, який запобігає проникненню вологи у будинок через теплоізоляційний матеріал.

Важливим є також клас вогнестійкості теплоізоляційного матеріалу. Ізольовані розкоси стропильних ферм обвішують зсередини тонким не­горючим матеріалом, який запобігає розповсюдженню вогню на стро­пильні конструкції.

 


Download Теплоізоляція мансарди 2

подробнее

Планування мансарди 2


Для того щоб організувати зручне робоче місце для занять або поста­вити в мансарді верстат для столярних робіт, необхідно передбачити хо­роше освітлення. Його можна досягти за допомогою нахиленого вікна, що вмонтоване у дах будинку.

Розміри робочого стола рекомендуємо збільшити, особливо його ши­рину до 80-100см. Висота кришки стола від підлоги - 75см.

Якщо в мансарді облаштовують загальну або жилу кімнату, в обідній зоні рекомендується мати відкриті або засклені полиці-ніші (з розсувними стеклами). В зоні, де похил даху підходить до підлоги, ці місткості викори­стовуються як буфет, в якому можна зберігати посуд або інші предмети. Варіант розміщення спеціального обладнання і вбудованих меблів оби­рається в залежності від конкретних умов приміщення мансарди.

Що стосується переобладнання старого горища в упорядковане жит­ло або робоче приміщення, то тут виникає ряд питань, які потребують конкретних рекомендацій і порад, що пов'язані з конструкцією перекрит­тя, стропил дахів, утеплення стін і створення нового освітлення в похилій покрівлі.

Якщо будинок споруджено порівняно недавно і поверхня стропил при незначному «косметичному» ремонті стає декоративним елементом інте­р'єру, то такому приміщенню нескладно надати загальної стильової єдності. Найпростішим способом оброблення стін є обшивка простору між стропилами гладенько обструганими дошками чи листами фанери. А самі стропила покривають темним лаком. Підлогу мансарди роблять де­рев'яною: дошки прибивають безпосередньо до балок перекриття, по­верх теплоізоляційної засипки.

Для того щоб мансардою можна було користуватися і в холодні пори року, простір між стропилами заповнюється ефективним утеплювачем - мінераловатною плитою. Тоді обшивку з дощок чи ДСП роблять поверх утеплювача, утворюючи гладкі стіни. Потім цю поверхню оброблюють, шпакляють і оклеюють шпалерами або фарбують водоемульсійною чи масляною фарбою.

 

 


Download Планування мансарди 2

подробнее

Покрівля з природного шиферу


Сланцеву покрівлю влаштовують на дахах простої конфігурації, бо сланцеві пластинки - дуже тендітний покрівельний матеріал, який легко колеться і розшаровується.

Основа для сланцевої покрівлі - суцільне чи розріджене решетування з дощок 2 завширшки 150мм. Біля конька і карнизних звисів укладають впритул дві дошки (відповідно 10 і 1). До крайньої дошки при­бивають зрівнювальну планку 8.

Підготовка плитки включає дві основні операції: свердлення отворів діаметром 4,5мм і розрізання плиток (за допомогою ножівки).

Сланцеві плитки укладають справа наліво з подвійним напуском і кріплять цвяхами 3 (по два на кожну плитку). Прикарнизний і приконьковий ряди викладають з плиток 7, довжина яких становить 3/5 довжини звичайної плитки. Як і черепична, сланцева покрівля має зигзагоподібний малюнок за рахунок того, що кожний парний ряд починається з цілої плитки 4, а непарний - з половинки 5. Плитки прибивають досить щільно, але одночасно вони по­винні мати можливість незначного зсуву при різких перепадах температури.

Коньок і ребра даху оббива­ють дошками 11, які закривають сталевими аркушами 9, що кріпляться цвяхами 3 через кожні 200мм. Комір димаря роблять з цементного розчину аналогічно коміру черепичного даху.

 


Download Покрівля з природного шиферу

подробнее

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення


Утеплення підлоги горища не вимагає додаткового утеплення схилів даху. Оскільки саме горищне приміщення не утеплене, але все-таки об­городжене схилами, воно ніби виконує роль буфера між низькою зовнішньою температурою і досить високою внутрішньою. Отже, зна­чення пароізоляційного шару при такому способі утеплення не велике.

Теплоізоляційний матеріал укладають між брусами кроквяної конст­рукції. При цьому важливо не допустити, щоб він закрив собою венти­ляційні отвори, розміщені на карнизних софітах. Щоб уникнути цього, між брусами горищного перекриття вздовж карнизних звисів кріплять фа­нерні чи картонні смужки або затримуючі планки.

Закрийте спеціальною піною чи мастикою щілини в стелі навколо труб.

Покладіть між двома брусами рулон і почніть його розгортати в на­прямку від одного карниза до іншого. При цьому щільно притискайте йо­го до поверхні, але не придавлюйте.

Звичайно, заздалегідь купують рулони необхідної ширини. Якщо таких немає у продажу, то наявні обрізають до початку утеплювальних робіт. Коли ширина утеплювача незначно перевищує відстань між кроквами, його можна укласти, трохи стиснувши з боків.

Утепліть всю поверхню горищного перекриття. Обрізки теплоізо­ляційного матеріалу використовуйте для утеплення важкодоступних місць і місць складної конфігурації.

Ні в якому разі не укладайте утеплювач зверху електричних проводів! Прикріпіть кабель до бруска несучої конструкції або ж укладіть його вільно на теплоізоляційний шар.

Якщо між брусками несучої конструкції 1 проходять водопровідні тру­би 2, то, перш ніж розгортати утеплювач 3, покладіть на труби тонку кар­тонну смужку 4, що виключить прямий контакт труб з теплоізоляційним матеріалом.

Приклейте клеєм ПВА чи липкою стрічкою шматок утеплювача на кришці люка, що веде з основного приміщення на горище.

Утеплення горищного перекриття сипучим теплоізоляційним матеріалом за техно­логією подібне проце­су утеплення рулонни­ми матеріалами.

Теплоізоляційний матеріал насипають між брусками і за до­помогою планки розрівнюють, щоб от­римати шар однако­вої товщини. Для утеп­лення кришки люка по її периметру прибива­ють утримуючі дошки, потім на люк насипа­ють теплоізоляційний матеріал і зверху до дощок прибивають панель (дах). Таким чином, утеп­лювач ніби опиняється в коробці.

 

 


Download Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

подробнее

Практичні поради 11


Вентиляційні решітки не дуже прикрашають кух­ню. А якщо в квартирі газова плита, то всього за декілька тижнів вони перетворюються на осередки бруду, які потрібно постійно прочищати. Щоб уник­нути цих проблем рекомендуємо взагалі відмовитись від решіток. Замість них перед вентиляційним отво­ром встановіть на деякій відстані від плити з'ємну де­коративну панель. Повітря без перепон може прохо­дити до вентиляційної труби, а отвір буде надійно схований за екраном.

Економте свій час

При фарбуванні віконних рам доводиться захищати скло, бо видаляти засохлу фарбу досить складний і трудомісткий процес. На­несіть на скло тонкий шар резинового клею і наклейте по краях смуги паперу. Після того як фарба трохи підсохне, зніміть папір, а клей скатайте руками чи гумкою.

Чистота - запорука якості

Справжній майстер завжди тримає свій інструмент у чистоті. Старан­но промитий валик іншого разу знову дасть рівномірне покриття. А щоб він не запилювався під час зберігання, можна виготовити для нього най­простіший чохол з обрізку алюмінієвої чи пластмасової труби.

Домашнє ковадло

... необхідне кожному, хто майструє що-небудь з металу. Але де його взяти? Виявляється, його можна виготовити з шматка старої рейки. Достатньо лише зрізати автогеном непотрібні частини, надати за­готівці необхідну форму, - і можна приступати до роботи.

Дерев'яні решітки на балконі

Звільнитися від сирості і бруду на балконі можна за допомогою дере­в'яних решіток, якими покривається підлога.

Чим не амортизатор!

 


Download Практичні поради 11

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

Пізда на вєліку в 3gp | юмз як натягты потолок | порно мр3 2хв.нове | яка ціна машинки на пульті лося | як зробити кришу из очерету на биседку | поробки із скатів - | чому димить лежанка | Целочики 19 | олх схема піскоструйки | тюкопрес до міні трактора купить | олх самодельна піскоструйка | Як правильно збивати целку в 15років | дитячі піськи14 | як переробити старі меблі диван | деревяне перекриття будинку онлайн | оформлення криниць колодязів фото | підглядання на балконі | відео секс в майнкрафті жолтиє тюльпани | як робити качелі | кам'яна крошка ремонт в коридорі | саморобний баги | як вырезать лебеди з машинных шин де купыть | як пошитифартух | чим можна обкласти деревяну хати | чим можна обкласти хати | ферма шелкопрядов відіо | картопле сортировка ручна цена | як міні трактори зубр роблять на города | скачати викрійку дитячого костюма | відео саморобні електро колуни