Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Дерев’яна дощата підлога 2


По лагах настилають підлогу з чисто обструганих дощок, завтовшки 3,5-4см. Настил до лагів кріплять цвяхами, довжина яких в 2,5 раза біль­ша товщини настилу. Настил укладають перпендикулярно до стіни з віконними прорізами.

Підлогу рекомендується настилати після того, як будинок накритий да­хом, щоб підпілля і настил були сухими.

Щоб не допустити відволожування підлоги, влітку необхідно забезпе­чити у підпіллі повітрообмін. Для цього в протилежних кутах кожної кімнати під приладами опалення у підлогу врізають вентиляційні решітки.

Якщо опалення центральне, у кожній кімнаті поперек лаг влаштову­ють пристінні вентиляційні решітки, розташовуючи їх над вентиляційними. Зволожений грунт на глибину не менше 4см. На підготовлену основу укладають вапняно-щебеневий шар завтовшки 15-20см. Для цього зас­тосовують щебінь з відходів цегли, шлаків, кам'яних та інших матеріалів. До щебеню можна додати (при ретельному перемішуванні) гравій у кіль­кості, що не перевищує вагу щебеню. Щебінь і гравій повинні бути чис­тими, без землі й інших домішок, величиною 20-60мм. Щебінь уклада­ють шарами за два рази. Кожен шар вирівнюють та ущільнюють з нас­тупним поливанням вапняним розчином складу 1:4 і додатково ущільню­ють. Твердіння вапняно-щебеневого шару повинно відбуватися в умовах, що виключають його зволоження. решітками в підлозі. Щоб уникнути появи вогкості, вентиляційні решітки не слід заставляти меблями й іншими предметами домашнього побуту, особливо на початку заселення.

 

 


Download Дерев’яна дощата підлога 2

подробнее

Корисні поради


Дощаті підлоги в процесі експлуатації розсихаються, що веде до утво­рення щілин. Тому ремонт найчастіше зводиться до ущільнення дощок і заміни окремих покороблених або прогнилих. Роботи ведуться в такій послідовності. Спершу знімають плінтуси. Потім за допомогою сокири піднімають кожну дошку і осаджують на місце. Цвяхи, що виступають, виймають обценьками. Звільнені від цвяхів 3-4 дошки з'єднуються за до­помогою клинів. Після цього кожну дошку прибивають кількома цвяхами до лагів. Голівки цвяхів необхідно стиснути плоскогубцями і втопити в дошку на глибину 2-3 "мм. Плінтуси встановлюють на місце.

У підлозі з дощок, прибитих цвяхами, утворилися щілини. Ремонт вико­нують без розбирання підлоги. Спочатку ретельно розчищають щілини, потім відповідно до розмірів щілин з м'якого сухого дерева заготовляють планки. В перерізі така планка має вигляд клина, який трохи звужується. Планки ставлять насухо або на клей ПВА; забивають їх за допомогою дерев'яного клина і киянки (дерев'яного молотка). У вузькі щілини заби­вають штукатурну дранку.

Якщо потрібно замінити частину гнилої дошки, то спочатку просверд­люють два отвори великим свердлом у місцях стискування (біля балки), а потім пропилюють вузькою ножівкою з обох боків з'єднання дощок і пе­рерубують дошку на балці або лазі долотом (великою стамескою). То­рець вцілілої дошки має бути під прямим кутом до площини. Кінець дошки видаляють. Тоді беруть точно за розміром шматок нової дошки, її мо­лотком заганяють на місце, потім прибивають цвяхами.

 

 


Download Корисні поради

подробнее

Диван-ліжко


Диван-ліжко складається з двох предметів: основної тах­ти і відкидної, які з'єднані між собою карточними або рояльними петлями. Основна тахта складається з двох бокових рам 1, середньої опори 6, які спочатку з'єднані дошками горизонтальних стяжок, що за­кріплюються шурупами до нижніх горизонтальних планок рам. Потім рами встановлюємо у суворо вертикальному положенні і фіксуємо діаго­нальними стяжками по середніх вертикальних стояках. До торців внутрішніх горизонтальних планок рам кріпимо лобову дошку і послі­довно обшиваємо дошками настилання.

Відкидна тахта дещо відрізняється від основної, бо в зібраному вигляді вона слугує диваном. її складання слід починати з розкладки дощок настилання. На них кріпимо бокові рами 8 і середню опору 10, які фіксу­ються задньою горизонтальною стяжкою 9 і лобовою дошкою 4. Потім по нижніх горизонтальних планках бокових рам і середній опорі послідовно кріпимо дошки сидіння дивана 7. Лобові дошки основної тах­ти і відкидної з'єднуємо рояльними або карточними петлями.

 

 


Download Диван-ліжко

подробнее

Азбука будівельника-ремонтника


Бутовий камінь доброї якості при розколюванні дробиться на дрібні шматки без пилу. Каменю можна надати правильної геометричної фор­ми, користуючись молотком і зубилом. Спочатку за допомогою лінійки, шнурка і м'якого олівця з усіх боків каменя роблять розмітку і лінії поглиб­люють зубилом приблизно на 3-5 мм. Потім, поставивши зубило в ка­навку трохи похило до центра каменю, сильно вдаряють молотком. Камінь, звичайно, відколюється по прямій лінії.

Кам'яні плити можна відколоти від великих каменів по шву, де почала утворюватися тріщина. Цей шов виділяється, як правило, на зламі каме­ню темнішим кольором чи поглибленням. Поглиблюючи шов зубилом відколюють плитку.

Кладка цегли вимагає деяких навичок і дотримання правил навіть при дрібному ремонті. Насамперед, ніколи не кладіть цеглини одну на одну стовпчиком, тому що така кладка розвалиться по наскрізних вертикаль­них швах. Щоб уникнути цього цеглини горизонтального шару, що зна­ходиться вище, кладуть так, щоб вони перекривали шви шару, що знахо­диться нижче. Таке розташування називається перев'язкою швів. Існує кілька способів перев'язки. Найпростіший полягає в тому, що один ряд цеглин укладають довгою гранню уздовж стіни, а наступний ряд - короткою гранню уздовж стіни. Горизонтальні і вертикальні шви клад­ки повинні мати однакову товщину, приблизно 10мм.

Кладку виконують у наступному порядку. Перед укладанням розчин перелопачують, потім розстеляють на стіні щільним і рівним шаром без пропусків на відстані приблизно 1-2 цеглин. Для розрівнювання розчи­ну, звичайно, використовують загострену лопаточку-кельму (для вико­нання незначних робіт у домашніх умовах можна обійтися штукатурною лопаткою).

Після розрівнювання розчину на грань цегли, що буде зєднуватися з гранню раніше покладеної цегли, кельмою наносять шар розчину, достатній для утворення шва потрібної товщини. Цег­лу потім щільно притискають до раніше покладеної, осаджують і підправ­ляють, постукуючи по ній рукояткою кельми. Вичавлений при ць­ому надлишок розчину на лицьовій стороні стіни підчищають кельмою. Щоб кладка була рівною, по краю стіни на рівні верхньої пло­щини цегли натягають шнур.

 


Download Азбука будівельника-ремонтника

подробнее

Ремонт зовнішніх стін


Під дією вологи, вітру й інших зовнішніх факторів вапняні шви старих неоштукатурених цегельних фундаментів і стін згодом вивітрюються і розмиваються дощем і волога починає проникати через кладку всереди­ну будинку, що часто і служить причиною вологості в ньому. Щоб відно­вити водонепроникність швів, їх потрібно «розшити». Цей процес полягає в тому, що шви спочатку розчищають на глибину 2-4см від поверхні стіни, а потім заповнюють свіжим розчином за допомогою вузької кельми чи вістрям штукатурної лопатки. Для розшиван­ня використовують такий розчин: 1 частина цементу на 2 частини дрібно­го піску. Додавання невеликої кількості вапна зробить розчин пластичнішим. Розчин беруть на кінець лопатки, вмащують у шов і розгладжують. Перед вма­щуванням, місце, що ремонтують, змочують. а водою. Шов буде міцнішим, якщо вмурова­ний розчин протягом кількох днів збризкува­ти водою.

Вологість всередині будинку іноді виникає через пористість цегельних чи кам'яних ма­теріалів, особливо в нижній частині стін біля - землі. Щоб запобігти цьому, потрібно обма­щувати стіни цементним розчином (1 части­на цементу і 3 частини піску), шаром у 23мм. Перед обмащуванням потрібно погли­бити шви кладки на 1 -1,5см, очистити стінку дротяною щіткою і змочити водою. Обмазка буде виглядати краще, якщо п розрівняти стіни прибивають дві рівні тонкі планки. У верхній частині нанесеного ша­ру потрібно зробити невеликий скіс, щоб вода стікала не до стіни, а на­зовні.

Оштукатурені зовнішні стіни треба ремонтувати як тільки з'являться перші, навіть незначні, дефекти. Через невеликі тріщини під штукатурку потрапляє вода, дранка починає гнити, а металева сітка іржавіти, в ре­зультаті чого поверхня здувається і штукатурка відвалюється.

 


Download Ремонт зовнішніх стін

подробнее

Щоб двері зачинялися 2


Деформовані двері щільно не зачиняються. Шматки шкіри і гумки, прибиті до косяка, не кращий вихід із становища. Шкіра швидко сти­рається, гумова трубка рветься. Краще взяти дві смужки жерсті (від кон­сервної банки), прибити їх, одержите надійну «защібку», яка служитиме довгі роки.

Дверні завіси не скриплять, якщо їх вчасно змащувати. А можна виго­товити шайбу з поліетиленового корка і надягти на штир завіса.

Якщо робочі поверхні петель зрізають навскіс під кутом 45°, то підвішені на них двері негрюкатимуть і не зачинятимуться під дією своєї маси. При відчиненні вони підніматимуться, тому придвірковий верхній кут доцільно округлити, щоб не руйнувався одвірок.

Балконні двері можна утеплити з допомогою простого килима з деко­ративної тканини. Розміри його вибирають так, щоб перекрити нижню і бічні щілини дверей. Килимок закріплюється на невеликих гачках, заби­тих у двері і в праву та ліву частини дверної коробки. Щоб вийти на бал­кон, досить зняти петельки з кількох гачків.

Часом завдають клопоту кімнатні двері, які треба тримати прочинени­ми. Для фіксації їх існують різні механічні стопори. Але їх треба перестав­ляти з одного положення в інше. А ось ця «дрібничка» вирішує проблему значно простіше. Вона утримуватиме двері так, як вам треба. Гальмом править невеликий шматок губчастої гуми. До дверей її прикріплюють металевою планкою на шурупах.

Щоб двері, вікна, кватирки зачинялися щільно, слід прибити до короб­ки шматочок шкіри у вигляді кишеньки, в яку вставити конусоподібну пластину. В міру набухання або висихання дверей і т. д. пластина буде поглиблюватися або виходити з кишеньки, забезпечуючи достатню щільність прилягання рухомої частини до коробки.

 

 


Download Щоб двері зачинялися 2

подробнее

Улюблені місця грибку


1. Балкон - «ахіллесова п'ята» будинку. Неправильно побудовані во­достоки, погана гідроізоляція підлоги - і вважайте, що проростання цвілі на стіні з балконом не за горами.

2. Грибки - злісні вороги деревини. Синява просто проникає через лаки і фарби, якими покривають дерево. Бактеріальна гнилизна знищує клітини деревини зсередини і викликає розкладання целюлози. Дерево через це Сіріє і чорніє. Біла гнилизна провокує розкладання целюлози і лігніну - речовин, що становлять основу деревини. Бура гнилизна «роз­колює» целюлозу, що призводить до розщеплення деревини. Ділянка, уражена такою гнилизною, стає коричневою.

3. Грибки дуже часто селяться на вікнах. Звичайна причина гниття зовнішніх віконних рам - замазка, що відвалилася чи потріскалася в нижній частині рами. Якщо замазка відстає від скла, дощова вода прони­кає у внутрішні частини рами і руйнує їх. 4. Грибок, що з'явився на поверхні стіни, руйнує не тільки штукатурку, але й стіну. Взагалі волога і цвіль здатні зруйнувати будь-який матеріал.

5. На стінах будинків грибки пускають корені й у тому випадку, якщо у водостоку замерзне вода і трубу розірве у місці шва.

Що робити?

1. Ринви потрібно встановлювати так, щоб вертикальні шви знаходи­лися осторонь від стіни і на відстані не менше 3см.

2. Щоб захистити підлогу балкона від вологи, потрібно постелити на неї щільне епоксидне чи поліуретанове покриття. Крім того, вона повин­на мати достатній нахил - тоді вода буде стікати вниз.

 

 


Download Улюблені місця грибку

подробнее

Сауна


У наш час слово «сауна» не потребує особливого пояснення. Однак нагадаємо, що в перекладі воно означає своєрідну будівлю, де люди па­ряться і миються. У багатьох людей, що вже побували у сауні, виникають приємні спогади про одну з чудових процедур для організму і вони готові знову, при першій же можливості, потрапити в непримхливе, затишне брущате чи обшите дошками приміщення з неповторним мікрокліматом, де пічка з розжареним камінням виділяє сухий життєдайний жар. Якщо при цьому плеснути на кам'янку із дерев'яного ковшика з дов­гою ручкою (щоб не обпектися) воду, настояну на вінику або духмяних травах і екстрактах, то вона відразу ж перетвориться у пару, що швидко підніметься вверх та окутає людину гарячо-вологою ковдрою з нагрітого повітря. Коли ж ще й після цього «пройтись» по розігрітому тілу березо­вим, дубовим чи ялівцевим віником, то більшої насолоди отримати не­можливо. А як приємно після таких процедур прийняти прохолодний душ, зануритися у воду басейна або в інше водоймище, а коли таких поблизу немає, то просто облити себе водою із шайки.

Таке загартування допомагає долати простуди та інші хвороби. Пе­ребування в сауні заспокоює, дає можливість розслабитися і почувати себе на декілька років молодшим.

Велике задоволення після паріння та миття приносить відпочинок у передбаннику, де є можливість полежати на лаві з журналом в руках, при­гоститися чашкою духмяного чаю, келихом пива тощо. Можна також під­кріпитися легкою, солонуватою закускою, оскільки під час банної проце­дури організм втрачає не тільки вологу, але й сіль.

Для зведення сауни і створення в ній приємного середовища потрібна відповідна деревина (бажано осика або липа). Ще необхідно мати зви­чайну глину, цеглу та каміння для печі. І обов'язково воду.

 


Download Сауна

подробнее

Покрівля з природного шиферу


Сланцеву покрівлю влаштовують на дахах простої конфігурації, бо сланцеві пластинки - дуже тендітний покрівельний матеріал, який легко колеться і розшаровується.

Основа для сланцевої покрівлі - суцільне чи розріджене решетування з дощок 2 завширшки 150мм. Біля конька і карнизних звисів укладають впритул дві дошки (відповідно 10 і 1). До крайньої дошки при­бивають зрівнювальну планку 8.

Підготовка плитки включає дві основні операції: свердлення отворів діаметром 4,5мм і розрізання плиток (за допомогою ножівки).

Сланцеві плитки укладають справа наліво з подвійним напуском і кріплять цвяхами 3 (по два на кожну плитку). Прикарнизний і приконьковий ряди викладають з плиток 7, довжина яких становить 3/5 довжини звичайної плитки. Як і черепична, сланцева покрівля має зигзагоподібний малюнок за рахунок того, що кожний парний ряд починається з цілої плитки 4, а непарний - з половинки 5. Плитки прибивають досить щільно, але одночасно вони по­винні мати можливість незначного зсуву при різких перепадах температури.

Коньок і ребра даху оббива­ють дошками 11, які закривають сталевими аркушами 9, що кріпляться цвяхами 3 через кожні 200мм. Комір димаря роблять з цементного розчину аналогічно коміру черепичного даху.

 


Download Покрівля з природного шиферу

подробнее

Облицювання кахлями 2


Перепилюють кахлі тонким стальним дротом. Один кінець його прикріплюють до стіни або до стовпа, а до другого прив'язують палицю, яку кладуть на стілець, відсувають стілець від стіни і сідають на палицю, від чого дріт сильно натягується. На кахель наносять лінію-риску, потім бе­руть його двома руками і водять назад-вперед по дроту, розпилюючи. Щоб при цьому не відколювалась глазур, по наведеній рисці необхідно прорубати на глазурі доріжку завширшки 2-4 мм. При перепилюванні кахель треба тримати глазур'ю до себе, щоб розпилювання було точно по рисці. Робочим ходом при розпилюванні вважають той, коли кахель ведеться на себе, в іншому разі глазур буде відколюватися.

Після розпилювання кахель шліфують плавними круговими рухами. З горизонтальних країв глазурований бік злегка скошують.

Порядок облицювання печі такий. Перед укладанням кахель обов'язково змочують водою. Спочатку з відбірної цегли викладають стінку без розчину. Розбирають її, залишивши один ряд. Потім встановлю­ють перші кутові кахлі нижнього ряду, намазуючи їх борти тонким шаром рідкого глиняного розчину і наносячи під румпу шар густого глиняного пісного розчину. Кахлі повинні бути укладені строго по горизонталі і верти­калі. Як правило, між ними залишають простір, куди б можна було встави­ти потрібну кількість проміжних кахлів, кожен з яких насухо приміряють до місця і, якщо це потрібно, додатково шліфують, щоб вони якомога щільніше прилягали один до одного. При укладанні наступних рядів кахлів горизонтальні шви між ними залишають завтовшки 2-3 мм, що необхідно для їх осідання разом з цегляною кладкою. Укла­дені насухо кахлі виймають і вста­новлюють на роз­чині, який нано­сять тільки під румпу, повністю заповнюючи там пустоти.

 


Download Облицювання кахлями 2

подробнее

Кладка з каменю та цегли


В основі кладки з каменю лежить принцип, що не існує двох однакових за формою каменів. На відміну від виконаних заводським способом цег­лин і блоків, що з'єднуються в акуратний з прямокутним малюнком шаб­лон, з різних за формою каменів формується довільна, мозаїчного типу кладка, повторити яку вже неможливо. Нестандартні форми будівель­ного каменю надають конструкції неповторного вигляду, але одночасно створюють серйозну проблему - як з'єднати камені, щоб кладка вийшла суцільною і міцною.

Оскільки розчин звичайної кон-2 систенції може бути видавлений зі5 стику масивним будівельним каменем, при кам'яній кладці використо­вують твердіший розчин. Для твер­дого каменю, типу граніту, змі­шайте 1 частину портланд-цементу з 3 частинами піску; для більш м'якого  каменю до 1 частини цементу додають до 7 частин піску. Води доливають на 20% менше, ніж у звичайний роз­чин. Кінцевий розчин, зібра­ний у грудку, не повинен роз­падатися.

Подвійна кам'яна стіна. Кам'яна садова стіна, що складається з двох лицьових поверхонь, складених з ве­ликого і дрібного каменю, зве­дена на міцному і широкому бетонному фундаменті. Фундамент і нижній ряд кладки, що складається з великих каменів, які вільно стикуються один з одним, кріпляться за допомогою товстого шару розчину. У наступних рядах великі і дрібні камені кладуть упереміш. Дрібні, неправильної фор­ми камені називають «замазкою» і використовують для закладання ши­роких зазорів між каменями кладки. Проміжки між лицьовими поверхня­ми заповнюють битим каменем і розчином. Поперек цієї серцевини че­рез кожні 300 мм укладають довгі камені-стяжки, як стирчаки в цегельній кладці, що скріплюють обидві лицьові поверхні. Для підвищення міцності вертикальні стики суміжних рядів намагаються розміщати в шаховому порядку. Як перекриття використовують плитняк завтовшки 65 мм, який кладуть на розчин поверх завершеної кам'яної кладки.

 


Download Кладка з каменю та цегли

подробнее

Кладка з каменю та цегли 2


Перед початком роботи відсортуйте камінь і відберіть зручні для встановлення по кутах кладки: великі прямокутні камені із суміжними площинами, розташованими під прямим кутом один до одного, або ті, котрі легше розколоти за потрібною формою. На око прикиньте співвід­ношення каменів приблизно прямокутної форми до безформних, а та­кож великих каменів до дрібних. У цій же пропорції беріть камені при зведенні стіни, з'єднуючи камені різної форми і розміру, щоб одержати рівномірний малюнок кладки.

Кладку виконуйте, не кваплячись і ретельно, оцінюючи як естетичні, так і конструкційні характеристики кожного викладеного каменю. Шар розчину для кожного каменю наносять окремо. Камені розміщають так, щоб їх верхні поверхні розташовувалася врівень або під нахилом до серцевини. У цьому випадку, крім розчину, камені на місці буде утриму­вати і сила ваги.

Перший ряд кладки вирівнюють по розмічальних мотузках, натягнутих між панелями профілів. Далі мотузку кріплять до штифтів чи цвяхів, вставлених у розчинні стики. При роботі завжди намагайтеся розміщати великий масивний камінь поверх 2-3 дрібніших, щоб рівномірно розпо­ділити його вагу. Щоб у стіні не з'явилися вертикальні тріщини, не допускайте розташування вертикальних стиків у суміжних рядах на одному рівні.

Кам'яна кладка вимагає терпіння: якщо досвідчений майстер за день може викласти до 20м2 кладки з бетонних блоків, то з каменю - всього 5.

Лицювальна стіна. Складена в товщину одного каменю, така стіна є декоративною, хоча досить міцною, щоб триматися самостійно, і зво­диться на такому ж фундаменті, що і базова стіна з бетонних блоків. Шаблон кладки нагадує шаблон кладки самостійної кам'яної стіни. Від­мінність полягає в тому, що призначення лицювальної кладки - підтриму­вати не всю конструкцію, а саму себе. Кожен камінь обкладають роз­чином з усіх боків, крім лицьового. Для посилення зчіплення лицювальної і базової кладки використовують стяжки, що гнуться, із нержавіючої сталі, одним кінцем прикручені до бетонних блоків.

 

 

 

 


Download Кладка з каменю та цегли 2

подробнее

Дачний будиночок


Такі будиночки називають по-різному: дачними, туристськими, бунгало, шале тощо. Однак, під цим мають на увазі одне - місце для проживання чи відпочинку влітку. Корисна площа цих будиночків невелика, а об­лаштування - дуже скромне. Адже виїжджаючи на дачу, багато хто, щоб відпочити від напруженого міського життя, свідомо відмовляються від різних зручностей і віддають перевагу відпочинку на природі.

Будинок розрахований на проживання двох людей у літній період. Завдяки вдалим пропорціям він прекрасно вписується у навколишній ландшафт. Його планування передбачає однокімнатний варіант зі спальною зоною і невеликим приміщенням, яким можна користуватися, наприклад, для приготування їжі на портативних пристроях.

Будиночок - каркасної конструкції, встановлений на бетонному

фундаменті. Пологий двосхилий дах простий і надійний в експлуатації.

Тепер про особливості зведення будиночка, на які варто звернути увагу майбутньому забудовнику.

Планування ділянки і влаштування фундаменту

Обрана для зведення будинку ділянка повинна бути попередньо підготовлена: викорчувані пні, чагарники, засипані ями, зрізані бугри. Рекомендується зняти на місці зведення будинку рослинний шар на глибину 15—20 см.

Після підготовки ділянки треба зробити розбивку - нанести і закріпити на місцевості план майбутньої будівлі і її головних елементів.

Безпосереднє будівництво по­чинають із закладання фундамен­ту. Для такої легкої будівлі з карка­сними стінами найкраще підійде стовпчастий фундамент: він економічний і не вимагає великих витрат часу на спорудження. Конкретні рішення про його глибину, кількість опор можна прийняти ли­ше після вивчення характеру грун­ту і рівня ґрунтових вод у місці пе­редбачуваної забудови.

 

 

 


Download Дачний будиночок

подробнее

Маленькі хитрощі 8


Якщо плитка відстала від підлоги - не панікуйте. Цьому «горю» легко зарадити. Відчистіть її від бру­ду, покладіть на місце, накрийте чистим аркушем паперу і прогладьте сильно нагрітою праскою (спочатку швидко, а потім повільніше). Плитка надійно «привариться» до свого місця.

Не поспішайте викинути ізоляційну стрічку (лей­копластир теж) лише тому, що вона підсохла і втра­тила еластичність та клейкість. Прикладіть на де­який час потрібний вам шматочок підсохшої стріч­ки до включеної електролампи - він прогріється і знову набуде своїх втрачених якостей.

Якщо ви працювали з масляною фарбою і за­бруднили шкіряні черевики - не сумуйте. Рослинна олія не лише безслідно видалить плями від масляної фарби, але ще й пом'якшить шкіру, зробить її більш еластичною.

Свердло у вигляді пера легко зробити з загост­реного сталевого дроту. Робочий кінець голівки свердла нагрівають до світло-червоного розпікан­ня, а потім занурюють у сургуч.

Замість тонкого свердла можна пристосувати голку для шиття, попередньо загостривши її кінець з боку вушка.

Твердий дюраль при згинанні, зазвичай, лама­ється. Щоб запобігти цьому, місце майбутнього згину злегка нагрійте на газовій горілці і натріть господарським милом. Потім продовжуйте на­грівання до повного почорніння шару мила. Воно відбудеться якраз при температурі «відпускання» дюралю, коли він стане більш пластичним.

Пробка від фруктової води, прибита до торця ручки долота, надійно застрахує ручку від можли­вості розколотися при ударах по ній молотком.

 


Download Маленькі хитрощі 8

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю