Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини 6


У більшості випадків використовують плити із звичайною во­достійкістю. Плити з підвищеною водостійкістю (буква «У» у маркуванні) використовують при виготовленні кухонних стільниць та меблів для ван­них кімнат.

Зараз у всій Європі ламінована ДСП прийнята за стандарт при ви­робництві меблів. Вироби з ламінованої ДСП довговічні і мають гар­ний зовнішній вигляд. Незважаючи на те, що цей матеріал значно де­шевший, ніж натуральна деревина, він нітрохи не поступається їй за своїми декоративними властивостями. Останнім часом меламінова ДСП представлена і на українському ринку. Слід відзначити, що ламінат і меламін - це одне і те ж. Меламін - це спеціальне покриття на основі синтетичних смол. Перевага цього матеріалу порівняно із зви­чайною ДСП є підвищена стійкість проти впливу вологи і високих темпе­ратур. Таку плиту неможливо подряпати, вона завжди має свіжий вигляд.

Розглянемо класифікацію плит на прикладі шліфованої ДСП - П-А, 1, М, Ш, Е1, 2750x1830x16, ДСТ 10632-89.

Перші дві букви (П-А) вказують на марку ДСП. Існує дві марки ДСП -П-А і П-Б. Марка П-А більш високої якості і має кращі показники міцності на вигинання і розтягування та низькі показники щодо відсотка розбу­хання і шорсткості поверхні.

Цифра 1 визначає сорт ДСП. Розрізняють плити 1 і 2 сорту. Несорт­на плита використовується, в основному, в будівництві. На плитах пер­шого сорту не допускаються смоляні і парафінові плями, виступи, пог­либлення, відколи крайок і викришування кутів більше 3 мм і завдовжки по крайці більше 15 мм. На ДСП другого сорту допускаються великі відколи країв і викришування кутів, більший вміст у деревній масі кори і великої фракції. Буква М вказує на тип зовнішнього шару плити. Розрізняють ДСП із дрібноструктурною поверхнею зовнішнього шару (М), звичайною пове­рхнею і плити з зовнішніми шарами з великої стружки. Останні викорис­товують тільки під облицювання шпоном та в будівництві.

Буква Ш вказує на обробку поверхні - шліфована (Ш) і не шліфована.

Е1 позначає клас емісії формальдегіду в ДСП. Клас емісії показує вміст вільного формальдегіду в 100 грамах абсолютно сухої плити. Існу­ють два класи емісії: Е1 (до 10 мг) і Е2 (10-30 мг). Плити з високим вмістом формальдегіду небезпечні, і їх виробництво вкрай обмежено.

2750x1 830x16 - довжина, ширина і товщина плити.

ГОСТ 10632-89 - номер ГОСТ.

 


Download Захист деревини 6

подробнее

Азбука столяра 2


В результаті приблизності у роботі втрачається велика кількість матеріалу або виходить поганий виріб. Тому навіть досвідчені майстри перш, ніж відрізати деталь від дошки, ретельно розмічують її за допомогою рейсмуса і столярного косинця.

« При подовжньому розпилю­ванні дошки пилку, як правило, за­тискає. Вставте в розпил тонкий клин - і перешкоди у роботі зник­нуть.

Щоб зібраний з окремих дощок щит з часом не пожолобив­ся, дошки в щиті повинні чергувати­ся у напрямку річних каблучок де­ревини.

Пропонуємо два способи складання дерев'яно­го щита: зверху за допомогою шпонки, внизу - склею­ванням. Сушити щит слід під важким пресом.

1. Порізану деревину, що зберігають, не можна витримувати на спекотному сонці, оскільки вона над­то швидко висихає і внаслідок цього утворюються не­виправні тріщини. 2. Не слід використовувати недостатньо висушену деревину для виго­товлення меблів, бо при цьому вже запрограмовані всихання, тріщини і жолоблення.

3. Сухе повітря центрального опалення - це катастрофа для меблів з фанери. Як наслідок, такі меблі руйнуються. Щоб цього не трапилось, у приміщеннях встанов­люють зволожувач повітря. Дубові дошки не придатні для робочих поверхонь на кухні. Наприклад, мокрі склянки залишають на таких поверхнях чорні, круглі

плями, які не можна видалити. 5. Садові меблі із деревини (за винятком тікдеревини), що довго сто­ять проти неба, швидко псуються. Лак обвітрюється, на деревині утворю­ються сірі смуги. Сліди такого негативного впливу середовища вже не можна усунути.

 

 



Download Азбука столяра 2

подробнее

Садові меблі 2


Розведений бітумний лак дає можливість одер­жати темні поверхні. Рідше використовують розчи­ни, що відбілюють деревину. Хоча для садових меблів, мабуть, саме вони повинні викликати знач­ний інтерес, тому що їх світлі тони найбільш ефектні в зоні відпочинку на фоні зелені. Розчини-освітлювачі можна приготувати за такими ре­цептами:

1. В 0,3 л води розчиняють 80 г хлорного вапна і 10 г питної соди. До­бре змішану суміш відстоюють дві до­би в темному місці.

2. У 15%-ну водну суміш перекису водню додають нашатирний спирт, нагрівають майже до кипіння і засто­совують розчин гарячим.

Дерев'яні стовпи, вкопані в землю, є чудовою опорою для садових ослонів і столів . Але не варто забувати, що навесні, після зимових морозів, вони, як правило, вичавлюються нагору, причому нерівномірно. Якщо на нижніх кінцях опор передбачити хрестовини, І то відпадає необхідність періодично осаджувати і вирівнювати їх по висоті. Стійкість проти гниття частини опор, що вкопується, значною мірою збіль­шиться, коли їх просочити антисепти­ком (бітумом, розігрітою оліфою або автомобільною переробкою). А прос­та смола чи переробка інколи їх обпа­люють до «вугляної» шкірки.

Стаціонарне встановлення садових меблів здатне Зіграти «недобру гру». Після деякого часу ви станете звикати до жорстко закріпленого за ними місця і мимоволі почнете «пов'язувати» з ними інші складові ділянки, наприклад, доріжки, квітник, місце відпочинку. Згодом виявиться, що не­значне перепланування ділянки може спричинити виконання значного об­сягу додаткових робіт. Тому, особливо на перших порах освоєння земель­ного масиву, постарайтесь використовувати переносні меблі .

 

 


Download Садові меблі 2

подробнее

Матеріали 2


Шлак паливний котельний. Вважається придатним для теп­лоізоляційного засипання і влаштування шлакоблочних стін, якщо він пролежав не менше року у відвалі (довше - краще, з нього будуть змиті й вивітрені шкідливі домішки). Кращим вважається паливний шлак з ко­телень. Для заповнення каркасно-засипних стін слід застосовувати просіяний шлак, без домішок золи, землі, камінців, іншого сміття. Во­логість його не повинна перевищувати 10 відсотків.

Шифер азбестоцементний. Для перевірки беруть із стосу третій лист зверху. Сухий лист хвилястого шиферу, покладений на рівну основу, вит­римує вагу людини й не руйнується.

Покрівельна сталь (залізо). Треба звернути увагу на іржу, її можна зняти 5-І0-відсотковим розчином технічної соляної кислоти з наступним ретельним промиванням водою і просушуванням. (Дотримуватися пра­вил безпеки).

Глина. Якість глини залежить від її жирності. Це перевіряється розти­ранням пальцями. В жирній глині не відчувається пісок. Ще один метод: глина розкачується в руці джгутиком завтовшки 1,5-2 см і завдовжки 15-20 см й розтягується в обидва кінці. Джгутик пісної глини мало розтя­гується і дає нерівний розрив. Глина середньої пластичності витягується плавно і обривається, коли товщина в місці розриву досягне 15-20 відсотків початкового діаметра. А джгутик з пластичної глини витягується плавно, поступово стоншуючись, і утворює в місці розриву гострі кінці.

Найкращим матеріалом для фундаментів є природні камені: граніт, піщаник, вапняк. В процесі будівництва, зокрема як дренажні матеріали, використовують пісок, гравій, гальку, керамзит тощо.

Як теплоізоляційні матеріали добре зарекомендували себе мінеральна вата, поролон, деревоволокнисті та інші ізоляційні плити.

Для виконання ремонтних робіт також потрібно підготувати вапно, крейду, олійні фарби, лаки та емалі, клеї та інші матеріали залежно від виду робіт.

 


Download Матеріали 2

подробнее

Зароблення щілин та дірок


Перед фарбуванням вікон, дверей, стінних шаф найкраще нанести ґрунтовку для усунення нерівностей, які заважають фарбі лягти рівно і красиво. Якщо попередній старий шар фарби не лущиться, то можна покривати цю поверхню, але попередньо її слід очистити від пилу і бру­ду. Ґрунтовка нефарбованої деревини - це ретельне просочування її оліфою. Після висихання ґрунтовки можна починати фарбування.

Якщо немає потреби знімати стару фарбу, то пошкоджені місця і заг­либини необхідно зашпаклювати. Склад шпаклівки: оліфа, крейда і клейо­вий розчин. В основі клейового розчину столярний клей. 100г його роз­бивають на дрібні шматочки і заливають 900г води. Клей трохи розбухне, а потім банку з клейовим розчином нагрівають на водяній бані до повно­го розчинення. Готовою шпаклівкою з допомогою шпателя акуратно за­мазують дефекти і тріщини того місця, яке треба фарбувати. Після виси­хання шпаклівки слід відшліфувати поверхню і починати фарбування.

Для усунення дрібних дефектів на оштукатурених поверхнях викорис­товують тістоподібні підмазочні пасти, які складаються з 1 частини гіпсу, 2 частини крейди на клейовому розчині (20-50г столярного клею на 1л води). Ґрунтовку під вапняні і клейові фарби готують з 2кг свіжогашеного вапна або 2-3кг вапняного тіста, 200г 40-процентного або 120г 70-процентного господарського мила, 50-100г оліфи і 6л води. Мило нарізають тонкою стружкою і розчиняють в 3л гарячої води, вливають тонким струменем оліфу і перемішують. В 3-4 літрах води гасять вапно-кипучку або перемішують давно гашене вапно, виливають у мильний розчин, перемішують і проціджують через густе сито або капронову пан­чоху.

 


Download Зароблення щілин та дірок

подробнее

Фарбування поверхонь 3


Потрібну суміш можна також приготувати і на клеї КМЦ. При цьому на 10л суміші витрачається 6 кг просіяної крейди і 0,2-0,25кг клею КМЦ. Казеїнові суміші міцніші клейових фарб і характеризуються матовою по­верхнею. Для приготування 10л фарби беруть 5л 10-процентного роз­чину казеїнового клею і, швидко перемішуючи, додають 150г оліфи до утворення емульсії. В приготовану заздалегідь крейдяну пасту з пігмен­том, поступово помішуючи, вливають одержану емульсію.

При роботі з казеїновими фарбами необхідно стежити за консис­тенцією складу. Надлишок води може призвести до утворення патьоків на поверхні, а надлишок клею - до зморщок.

Вапняні фарбувальні суміші готуються з вапняного тіста, солі та води.

Для приготування кольору 3кг вапняного тіста розводять 6 л води. Для запобігання міленню вапняного покриття в суміш додають 0,1кг солі, розбавленої в 0,5л води. В одержаний розчин додають воду до 10л.

Кольорові вапняні суміші застосовуються обмежено тому, що дуже небагато пігментів поєднуються з вапном. До них належаї мінеральні пігменти - охра, сажа, сієна натуральна, умбра.

Існує багато способів надати поверхні естетичних якостей за допо­могою малярних сумішей. Наприклад, по лінії, яка розділяє поверхні, що пофарбовано у два кольори, можна нанести одну або кілька вузьких смужок (фільонок) іншого кольору. Для витягування фільонок необхідні шнур і крейда. Шнур натирають крейдою, натягують і відпускають. На стіні залишається рівна лінія. По ній пересувають лінійку, тримаючи її лівою рукою. По лінійці фільончастим пензлем зліва направо проводять смужку-фільонку. Щітку тримають під кутом 45° до стіни.

Для надання поверхням матового шерехатого вигляду їх торцюють (наносять легкі удари різними щетинними щітками-торцівками). Олійне фарбування під торцювання виконують густішим складом, для чого у нь­ого додають гіпс, шпат, мармурове або вапняне борошно.

Накатку візерунчастими валиками виконують по товстому шару фар­би, в яку додають дрібний наповнювач.

За допомогою трафаретів на пофарбовану поверхню можна нанес­ти різні візерунки або обробити її орнаментом. При набивці багато­колірного малюнка під кожен колір готують свій трафарет. Для міцності трафарети просочують оліфою, після чого старанно висушують.

Фарби висихають за 48 год. Якщо фарба не висохла за такий час, то значить вона була неякісна.

При фарбуванні непросохлої деревини шар фарби здувається. Тож доводиться переробляти зроблене.

При використанні дуже густих сумішей залишаються сліди від щітки. Треба поверхню обробляти пемзою і шкуркою і знову фарбувати.

Термін зберігання лакофарбових матеріалів не перевищує 6 місяців. Після цього треба переконатися у придатності фарб шляхом пробного фарбування.

 

 


Download Фарбування поверхонь 3

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Огорожа


Кам'яна огорожа - красиве, надійне і тривале вирішення проблеми. При цьому важливо те, що її можна влаштувати самотужки. Після скла­дання плану огорожі і точного визначення її меж беруться за роботу. Планують кам'яні стіни і мурують кутові стояки. Останні роблять окремо або вимуровують як продовження стіни. Простір між кам'яними стояка­ми можна облаштовувати дерев'яними або залізними елементами. Фундамент заглиблюють мінімум на 75см, щоб уникнути його пошкод­ження від промерзання грунту. Роботу починають з маркування шнуром майбутньої стіни. Потім викопують рівчак, трохи ширший запланованої стіни. Через кожні 6 м встановлюють відповідну м'яку пластинку завши­ршки 10мм, що захистить огорожу в разі її температурного розширення. Щоб запобігти нерівномірному просіданню фундаменту і виникненню тріщин, у рівчак уздовж фундаменту прокладають стальний дріт (будівель­ну сталь)діаметром приблизно 10мм. Фундамент наповнюють бетоном. Поверхня фундаменту має бути вертикальною і гладкою. Після висихання бетону на фундамент встановлюють відповідну гідроізоляцію.

Якщо фундамент вже готовий, роблять достатньо рідкий будівельний розчин цементу і піску у співвідношені 1:4. Якщо огорожу вимуровують із спеціальних для цього призначених кам'яних плит, то їх укладають із за­зором або один на другий. Стояки зміцнюють армованою стал­лю і заповнюють бетоном. Ящик для листів встановлюють у обраному місці. Часто огорожу влаштовують також із природних каменів.

 

 


Download Огорожа

подробнее

Сауна 2


Раніше сауною слугувала одна кімната, де і парилися, і милися. Нагрі­валась вона за допомогою вогнища, яке запалювали в центрі будівлі. Дим циркулював по всьому приміщенні і виходив назовні, проходячи крізь стіни та стелю. Мились у такій лазні, коли вона «дозрівала», тобто внут­рішні поверхні її нагрівалися до такої температури, як повітря всередині, а дим повністю виходив. Сучасна сауна складається з трьох, розділених перегород­ками, відсіків: роздя­гальної, парної та мий­ної кімнат. Сауну обі­грівають пічкою, спалюючи дрова чи газ, або за допомогою електричних нагрівни­ків, які простіші та еко­логічні і під час експлу­атації не потребують особливих затрат. Однак, і сьогодні є чима­ло людей, які не визнають удосконалень в інтер'єрі саун і користуються вищеопи­саною з чорними від сажі та копоті стінами, стелею та лавами. Вони вважають, що тільки запах диму надає повітрю особливо приємного присмаку і створює непо­вторну атмосферу в приміщенні. До того ж, осівши на 6 стіни та стелю, сажа погли­нає небажані запахи. Дим же має дезінфікуючі властивості, бо  містить у coбi фенол та оцтову кислоту, що згубно діють на хвороботворні бактерії та мікроби.

Основне призначення сауни — це викликати у її відвідувачів потовиді­лення, в результаті чого досягається оздоровчий і лікувальний ефект. Цьо­му підпорядковано все, що пов'язано з проектуванням і будівництвом сау­ни. Враховуються також особливі побажання і звички майбутніх господарів сауни. Так, одним подобається сухе прогріте повітря сауни, в якому, як не дивно, можна знаходитись набагато довше, ніж у вологому.

 

 

 


Download Сауна 2

подробнее

Облицювання кахлями 3


Кожний ряд кахлів перевіря­ють   на   вертикальність і горизонтальність. Якщо є відхилення, їх виправляють. Верти­кальні шви у ряду не заповнюють розчином: кахлі повинні щільно приля­гати один до одного. Горизонтальні шви заповнюють розчином. Устано­вивши перший проміжний кахель, який прилягає до кутового, його підтри­мують рукою і заповнюють проміжок між румпами розчином, вдавлюючи в нього куски червоної цегли якомога щільніше. Якщо залишаться зазори (тріщини), то в них проникатиме повітря, утворюючи повітряні мішки, що знизить нагрівання облицювання. Між двома кахлями утворюється валик глиняного розчину, який утримує кахлі на місці. У два укладені кахлі через отвори в румпах вставляють штирі з стального дроту завтовшки 4—5 мм і завдовжки на 20-30 мм більше за висоту румпи. Щоб штирі не опуска­лися вниз, верхній кінець їх загинають, і, таким чином, вони опираються на румпу. Для більш щільного прилягання кахля один до одного головки двох сусідніх штирів обмотують тричі м'яким дротом. У проміжок між рум­пами, в дротяну в'язку вбивають цвях і скручують її, притискуючи таким чином всі кахлі один до одного.

По боках внизу на румпи надівають скоби, виготовлені з сталі завтов­шки 2 мм, завширшки 15 мм. Заготовки для скоб нарізують по 100мм. Скоби надійні тільки тоді, коли вони зроблені з досить твердої сталі і при надіванні на румпи потребують значних зусиль на розсування їх кінців. Як­що скоби не відповідають цим вимогам, застосування їх користі не дасть.

 


Download Облицювання кахлями 3

подробнее

Димоходи для печей 2


Проходячи через димоходи в зовнішній стіні, гази віддають час­тину тепла в атмосферу. Внаслідок цього температура вихідних газів знач­но знижується, що негативно позначається на грубній тязі. При цьому з газів виділяються смолисті речовини, що проникають крізь кладку й осіда­ють на зовнішніх конструкціях будинку. Тому, якщо все-таки виникла не­обхідність влаштування димоходу в зовнішній стіні, його стінку потовщують. Оптимальною вважається відстань від димоходу до зовнішньої поверхні стіни при зовнішніх температурах до - 20°С - 2,5 цеглини. Щоб не змен­шувати міцність стін, димоходи не слід розташовувати в кутах будинку.

Кожна піч повинна мати окремий димовий канал. Якщо приєднати до одного каналу кілька печей, то умови їх роботи будуть різні. Адже тяга печі залежить від висоти димового каналу. Тому печі нижніх поверхів будуть "за­бивати" тягу печей, розташованих на верхніх поверхах. Приєднання двох розташованих на одному поверсі печей до загального димоходу можливо за умови влаштування розсічки у вигляді поперечної стіни. Таку розсічку встановлюють між димоходами на висоту не менше 75см. Без розсічки печі, розташовані на одному поверсі, можна приєднувати до одного димо­ходу тільки на різних рівнях. Цим виключають зустрічний рух димових газів при цьому мінімальний переріз загального димового каналу повинен бути не менше 1x1 /2 цеглини.

 


Download Димоходи для печей 2

подробнее

Заповнення серцевини.


Після укладання першого ряду, запов­ніть проміжок між обома рядами каме­нів (серцевину) дрібним і битим каме­нем і залийте розчином, розведеним до такого стану, щоб він затікав між каменями серцевиною. Заповнивши серцевину до рівня каменів кладки, на­несіть поверх отриманої конструкції шар розчину для кладки другого ряду, але не розрівнюйте його. Укладіть ку­тові камені другого ряду; для більшої міцності конструкції змініть положення їх довгої і короткої сторін. Потім по кутах стіни вставте в розчинні стики цвяхи чи штирі і натягніть між ними розмічальні мотузки. Вони допоможуть витримати напрямок кладки і ви­рівняти вертикальні площини стіни.

Після укладання чергового ряду заповнюйте каменями і розчином серцевину. Потім установлюйте кутові камені наступного ряду і перемі­щайте розмічальні мотузки. Закінчену кладку покрийте зверху пласти­нами плитняку завтовшки 65мм; таке перекриття підвищить стійкість кон­струкції проти несприятливих погодних умов.

Після закінчення кладки засипте відкриту поверхню фундаменту зем­лею до рівня грунту. Якщо кладка виконана на торф'яному грунті, його спочатку варто утрамбувати.

Кладка з каменів нерівної форми

Заповнення об'ємних проміжків Якщо між суміжними каменями кладки утвориться об'ємний проміжок, вставте в нього за допомогою молотка невеликий камінь - «замазку». При виборі каменю варто оцінити як його І конструкційні характеристики, так і те, як І він буде виглядати в кладці.

Обробка розчинних стиків. Витримавши розчин у стику протягом 30-45 хвилин, за допомогою вузької кельні зніміть його на глибину не більше 12мм. Після цього розгладьте розчин, що за­лишився, твердою щіткою.

 


Download Заповнення серцевини.

подробнее

Практичні поради 2


Необхідність визначення _ праві двері чи ліві - виникає тоді, коли ви куп­ляєте самі двері або фурнітуру для них (завіси, замки чи засувки). Фурнітура  не завжди універсальна, що не дозволяє використо­вувати її як для правих, так і для лівих дверей.

Існує декілька способів визначення типу дверей.

1. Якщо відкриваєте двері «на себе» правою ру­кою, то вони праві, якщо лівою - ліві. Цей спосіб, безумовно, досить суб'єктивний, оскільки комусь зручніше відкривати праві двері лівою рукою, хоча більшості це не зручно.

2. Якщо стати перед закритими дверима так, щоб вони відкривались на вас і завіси при цьому знаходяться справа від дверей (і від вас), то двері праві, якщо ж зліва - ліві.

3. Якщо станете у дверному прорізі обличчям до завісів, а спиною - до замка і помітите, що двері відкривають вправо, то вони праві, якщо вліво - ліві.

Як обшити стелю самотужки

Дошки завдовжки до 6 м на стелі кріплять, як правило, удвох, бо вони прогинаються. За допомогою простого пристрою - підставки , зробленої

із звичайної дошки з вирізаною чвертю, цю роботу можна виконати самотужки.

Дошку для стелі  прикладаємо до балок , піднімаємо до прибитих до­щок і підпираємо підставкою, нижній кінець якої упирається у підлогу або у проміжний настил . Довжина дошки дещо більша висоти від опорної дошки до стелі. її встановлюємо з невеликим проги­ном - завдяки цьому дошка  буде надійно притиснута до балок. Послідо­вно переміщуємо підставку від балки до балки і підшиваємо усі дошки.

 

 


Download Практичні поради 2

подробнее

Маленькі хитрощі 6


Замість бака для води у літньому душі зручно ви­користовувати звичайну автомобільну камеру. Пе­реваги такої місткості очевидні - простота та де­шевизна. До того ж вода в ній не іржавіє і швидко нагрівається на сонці.

Розрізаний вздовж старий пластмасовий шланг для поливання з'успіхом замінить дерев'яні планки при кріпленні поліетиленової плівки парника.

Якщо надіти на олівець кільце з жерсті або з м'якої сталі, а на стіні перед верстаком закріпити магніт, олівець не загубиться серед стружок і завжди буде у вас під руками. Так само можна вчи­нити і з лінійкою.

Свердлити в дереві, текстоліті, пластмасі отво­ри малого діаметра (0,8-1 мм) можна за допомо­гою циркуля з готовальні, закріпивши свердло у тримачі голки. Ризик зламати свердло при цьому суттєво зменшується.

Металева оболонка душового шланга най­частіше руйнується у місці з'єднання із змішувачем. Щоб шланг слугував вам довше, укріпіть його до­датково пластиною з кільцем, яка приєднується до гайки змішувача за допомогою гвинта або пайки.

Запропонований розбризкувач для шлангу формує з водяного струменя розріджений конус. Конструкція дуже проста - пластмасова або де­рев'яна пробка рухомо закріплена у шлангу двома цвяшками.

Провести на стіні рівну горизонтальну лінію до­поможе наведене нескладне пристосування. Коле­со, що упирається в стелю, задає відстань; висок гарантує те, що лінія вийде горизонтальною.

 


Download Маленькі хитрощі 6

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

якы вироби можна зробити з барбы выдео | натягування крошкою фото | фото натягування крошкою | Картiн трахторiв | стяжка з електричним підогрівом | Як.зробити.накриття.на.колодязь | http://okna-dn.info/07l/dl/ | зделай сам чюкопрес | смотреть як з роблять з майнкрафта портал | смотреть як з роблять з майнкрафта самальот | облицювання грубки відео | смотреть як з роблять з майнкрафта лодку | підвесні | вулик будова | молодіпіськи | осынны картынки | як правельно складати салфетки в салфетницю | порно фото високой якості | робимо підашок на даху | як зробити з квылынга зырку | скачать на телефон якусь гарну ігрушку | Фото поздовжного станка | як шити копачки | Саморобний трактор з ламається рамою. | gjhyj bgs | шо якшо збити целку у 14рків | поради класное порно | як зробити стіл для ручного фрезера | Як скласти фрезу мотоблока зубр | ютуб саморобні сендвіч панелі