Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини


Деревина - один з найбільш доступних і поширених матеріалів. Для любителів майструвати важливо правильно ЇЇ підібрати та раціонально використати відповідно до призначення. Особливо ретельно слід підби­рати деревину для художніх виробів та виготовлення цінних меблів, оскільки якість виробів з деревини та їх довговічність залежать від фізикомеханічних властивостей, зовнішнього вигляду, вад та схильності до зміни форми деревини під впливом навколишнього середовища. Щоб захистити деревину від шкідників, її просочують антисептиками.

Сосна має м'яку прямошарову легку і досить міцну деревину, яка доб­ре розколюється, її легко обробляти інструментом. При прозорому оз­добленні вона погано полірується, бо вбирає в себе лаки і політури. Здебільшого з неї виготовляють двері, віконні рами, столи тощо, Ялина має деревину, яка міцністю майже не поступається перед сосною. Смо­листість у неї менша, тому у вологому середовищі вона швидко загниває, але довго зберігається в сухому приміщенні. Колоти її краще, ніж сосну, але обробляти інструментом трохи важче.

Ялину легше полірувати, вона менше вбирає лаки і політури, ніж сос­на, тому її широко використовують для виготовлення меблів. З рівної прямошарової деревини без сучків виготовляють резонансні деки музичних інструментів. Модрина має міцну, проте крихку смолисту деревину, що нагадує соснову, її добре полірувати, прозоро оздоблена, вона набуває красивого вигляду. За механічними властивостями модрина майже не поступається дубу і ясеню. Колоти її порівняно легко, але обробляти важ­че, ніж сосну. Суха деревина модрини дуже розтріскується, тому для ви­готовлення меблів та інших цінних дерев'яних виробів її не використову­ють. Вона стійка проти загнивання, через це з неї виготовляють вироби, що перебувають у воді, та будують житла.

 


Download Характеристика деревини

подробнее

Захист деревини 4


Проти будинкового грибка ефективні і промислові препарати, нап­риклад, порошкоподібний засіб «Тальфтон». В 1л гарячої води (80-90°) розчиняють 60-70г цього препарату. Гарячим розчином двічі обробля­ють деревину. Через місяць обробку повторюють. Можна також приго­тувати пастоподібну масу, додаючи глину. Для виробів з дерева слід використовувати тільки суху деревину, яка легко обробляється і не деформується. Для виготовлення дверей різного призначення, вбудованих меблів тощо широко використовують дощаті і каркасні щити, столярні, деревноволокнисті та деревностружкові плити.

Дощаті щити виготовляють з дощок завширшки 80-120мм, з'єдную­чи їх на клею вчверть, в паз і гребінь, в паз на рейку, на гладку фугу і круглі чи квадратні шипи, з допомогою шпонки і в наконечник. Дошки потрібно класти річними кільцями по черзі в різні боки, що значно змен­шить короблення щита.

При з'єднанні на клею дошки обстругують з усіх боків, потім фугують кромки так, щоб зони якомога щільніше прилягали одна до одної. Допу­скаються відхилення до 0,5 мм. Після приготування дошки склеюють. Склеєні і висушені щити обстругують і фугують, перевіряючи роботу за допомогою тонкої точно обструганої рейки, яку прикладають до щита, відмічаючи окремі місця і виправляючи їх. Виготовлений щит обрізують до потрібних розмірів. У разі необхідності щит покривають з обох боків одночасно шпоном, фанерою або деревноволокнистими листами По­кривати тільки один бік не можна, бо щит покоробиться.

 


Download Захист деревини 4

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 2


По лагах настилають підлогу з чисто обструганих дощок, завтовшки 3,5-4см. Настил до лагів кріплять цвяхами, довжина яких в 2,5 раза біль­ша товщини настилу. Настил укладають перпендикулярно до стіни з віконними прорізами.

Підлогу рекомендується настилати після того, як будинок накритий да­хом, щоб підпілля і настил були сухими.

Щоб не допустити відволожування підлоги, влітку необхідно забезпе­чити у підпіллі повітрообмін. Для цього в протилежних кутах кожної кімнати під приладами опалення у підлогу врізають вентиляційні решітки.

Якщо опалення центральне, у кожній кімнаті поперек лаг влаштову­ють пристінні вентиляційні решітки, розташовуючи їх над вентиляційними. Зволожений грунт на глибину не менше 4см. На підготовлену основу укладають вапняно-щебеневий шар завтовшки 15-20см. Для цього зас­тосовують щебінь з відходів цегли, шлаків, кам'яних та інших матеріалів. До щебеню можна додати (при ретельному перемішуванні) гравій у кіль­кості, що не перевищує вагу щебеню. Щебінь і гравій повинні бути чис­тими, без землі й інших домішок, величиною 20-60мм. Щебінь уклада­ють шарами за два рази. Кожен шар вирівнюють та ущільнюють з нас­тупним поливанням вапняним розчином складу 1:4 і додатково ущільню­ють. Твердіння вапняно-щебеневого шару повинно відбуватися в умовах, що виключають його зволоження. решітками в підлозі. Щоб уникнути появи вогкості, вентиляційні решітки не слід заставляти меблями й іншими предметами домашнього побуту, особливо на початку заселення.

 

 


Download Дерев’яна дощата підлога 2

подробнее

Фарбуємо поверхні 2


Фабри, що використовуються у будинках, мають різні носії. У фарбах на водній основі пігмент та зв'язуюча речовина знаходять у воді у вигляді дрібних частинок. Цю схожу на молоко емульсію, звичайно, називають водоемульсійною фарбою. Коли вода випаровується, краплинки злива­ються у суцільну плівку фарби. В алкідних фарбах пігмент та зв'язуюча речовина зважені у розчинникові на основі гасу, вони сохнуть довше, ніж фарби на водній основі. Після висихання такі фарби зберігають харак­терний неприємний запах, який може викликати алергійну реакцію. Саме усвідомлення шкоди, якої завдають деякі розчинники здоров'ю людей, зробило застосування таких фарб непопулярним. У деяких країнах вони взагалі заборонені.

До складу фарб входять також і інші домішки, що покращують їх властивості. Одна з них робить фарбу тиксотропною, тобто такою, що не ка­пає. Це дозволяє набирати на щітку більше фарби та наносити її більш тонким шаром; часто досить покрити поверхню один раз.

 При виборі фарб слід враховувати:

- декоративні властивості покриття - його структуру, ступінь блиску;

- експлуатаційні властивості покриття (стійкість до миття, до ме­ханічних навантажень, до забруднюючого фактора, до погодних і агре­сивних впливів, можливість ремонту, довговічність, захисні властивості);

- спеціальні вимоги до покриттів для забезпечення особливих функцій;

- вартість одного квадратного метра покриття.

Підбираючи фарби для оздоблення поверхонь, звичайно, важливо враховувати їх технологічні характеристики, але не слід забувати і про колір, адже він також має неабияке значення.

 


Download Фарбуємо поверхні 2

подробнее

Корисні поради 2


Стару фарбу можна видаляти з допомогою паяльної лампи: розм'якше­ний шар легко зчищається. Та бувають випадки, коли не можна працювати з відкритим полум'ям. Тоді можна фарбу розм'якшити праскою через фольгу.

Стара олійна фарба добре видаляється з допомогою такого розчину: 1,3 кг негашеного вапна, 0,45 кг кальцинованої соди і вода. Визначену для повторного фарбування поверхню змочують розчином і через дея­кий час розмочена фарба легко зчищається.

При фарбуванні старих поверхонь фарби на них варто добре проми­ти. Товстий шар зчищаємо, перетираємо, після просушування грунтуємо і лише тоді фарбуємо. Щоб стара фарба легко знялася з підлоги, її тре­ба спочатку розігріти. Для цього пропонуються такі способи.

Покладіть на підлогу залізні листи або деку з розжареним піском. Під гарячим листом фарба починає братися пузирями і відставати від дощок. Для цієї ж мети можна використати побутовий рефлектор із сферич­ним відбивачем (в побуті його називають синьою лампою). В нього вкру­чується звичайна 60-ватна лампа. Рефлектор встановлюється на відстані 3-4 см від поверхні підлоги.

Коли одна ділянка розігріється, гарячий лист пересувається на сусідню. А прогріте місце розчищається. Розм'якшену фарбу зручно знімати вузьким шпателем, широкою тупою стамескою, дитячою іграш­ковою лопатою.

Цю роботу треба виконувати при відчинених вікнах. Очистивши підлогу від старої фарби, можна заново її пофарбувати.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Диван-ліжко


Диван-ліжко складається з двох предметів: основної тах­ти і відкидної, які з'єднані між собою карточними або рояльними петлями. Основна тахта складається з двох бокових рам 1, середньої опори 6, які спочатку з'єднані дошками горизонтальних стяжок, що за­кріплюються шурупами до нижніх горизонтальних планок рам. Потім рами встановлюємо у суворо вертикальному положенні і фіксуємо діаго­нальними стяжками по середніх вертикальних стояках. До торців внутрішніх горизонтальних планок рам кріпимо лобову дошку і послі­довно обшиваємо дошками настилання.

Відкидна тахта дещо відрізняється від основної, бо в зібраному вигляді вона слугує диваном. її складання слід починати з розкладки дощок настилання. На них кріпимо бокові рами 8 і середню опору 10, які фіксу­ються задньою горизонтальною стяжкою 9 і лобовою дошкою 4. Потім по нижніх горизонтальних планках бокових рам і середній опорі послідовно кріпимо дошки сидіння дивана 7. Лобові дошки основної тах­ти і відкидної з'єднуємо рояльними або карточними петлями.

 

 


Download Диван-ліжко

подробнее

Столик для дачі


Завдяки простоті конструкції цей невеликий столик може ви­явитися гарним варіантом при облаштуванні дачного будиночка, коли спеціально купувати меблі, та ще й транспортувати їх за місто накладно.

Основні його деталі вирізані з фанери завтовшки 12-15 мм марки А/А чи А/Б. Крім того, потрібно близько 4 м дерев'яного бруса пе­рерізом 40x40 мм і близько 8 м планки перерізом 20x40 мм.

Виготовлення опори. Креслення деталей опори столу,  схема її складання . Розміри, позначені «зірочкою», необхідно уточнити в процесі роботи, то­му що вони залежать від товщини використову­ваної фанери.

Спочатку із стандартного листа фанери (1520x1520 мм) за розміткою чи шаблоном вирізають дві однакові деталі - «ніжки», у кожній з яких по осі симетрії випилюють вертикальні па­зи до половини висоти деталей. Завдяки цим па­зам «ніжки» при їх з'єднанні утворять хресто­подібне з'єднання. Очевидно, що з'єднання буде щільним, якщо ширина паза точно відповідатиме товщині листа фанери.

Для забезпечення необхідної міцності хрестовини в кожен її кут вкле­юють бруски перерізом 40x40 мм. Вони повинні бути гладко вистругани­ми і мати прямі кути між гранями. Щоб закріпити їх на час висихання клею, кінці брусків стягують міцною мотузкою. Якщо натяг мотуз­ки виявиться недостатнім, то між її витками і брусками можна встановити вузькі клинки, чи скрутити витки.

 

 


Download Столик для дачі

подробнее

Утеплення фасадів будинку 5


Тришарові стіни без повітряного зазору. Застосовуючи цей спосіб теплоізоляції теплоізоляційні плити розміщають в один або кілька шарів у порожнині стіни і фіксують за допомогою анкерів, закладених у шви це­гельної кладки несучої стіни. Як ми вже говорили вище, у даному випадку необхідний паробар'єр для запобігання конденсації водяної пари в утеп­лювачі. Лицьовий шар викладається з лицювальної цегли чи каменю і зв'язується з несучою стіною. Тришарові стіни з повітряним зазором. При цьому способі облаш­тування стіни спочатку зводиться внутрішня несуча стіна будинку із зви­чайної будівельної цегли (чи блоків). Теплоізоляційні плити насаджуються на дротові анкери, попередньо закладені в кладку несучої стіни, і притис­каються до неї пружинними шайбами.

У розглянутому конструкційному варіанті використовуються гнучкі зв'язки з фіксаторами, які призначені для того, щоб зв'язати шари це­гельної кладки між собою й утримати плиту утеплювача для створення повітряного прошарку між лицювальним шаром і утеплювачем. Роль фіксаторів виконують спеціальні шайби з антикорозійним покриттям.

Зовнішня стіна, що захищає утеплювач від несприятливих зовнішніх впливів і створює «обличчя» будинку, споруджується з лицювальної цегли (чи блоків з шаром штукатурки) із закладенням анкерів у швах кладки. Вентиляційний повітряний зазор сприяє висиханню утеплювача, гаранту­ючи високу якість теплоізоляції.

В принципі, тришарова стіна з повітряним зазором є вентильованим фасадом, але роль облицювання тут виконують не листові чи плитні ма­теріали, а кам'яна зовнішня стінка. Конструкції тришарових стін з утеплю­вачем, який є внутрішнім шаром, застосовуються досить часто. Це досить недорогий спосіб зведення огороджувальної конструкції, яка має ряд без­сумнівних переваг, таких як: порівняно невелика товщина і, відповідно, ва­га; висока теплова ефективність; вогнестійкість (стіни з облицюванням з цегли можна застосовувати в будинках будь-якого ступеня вогнестійкості).

Однак, тришарові стіни, крім безперечних переваг, мають і деякі не­доліки, такі як: досить висока трудомісткість зведення, а також недостат­ньо вивчене і перевірене питання експлуатаційних можливостей різних типів ефективних утеплювачів.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 5

подробнее

Улюблені місця грибку 2


3. Активне провітрювання приміщень зменшує ризик появи цвілі: ство­рюється несприятливий мікроклімат для грибків і вони гинуть.

4. Оселі треба будувати із сухих матеріалів, щоб уникнути появи кон­струкційної вологості. Фіни будують дерев'яні будинки тільки з уже вису­шеної деревини. У спеціальних камерах наші північні сусіди випарюють з колод вологу і лише після цього приступають до будівництва.

5. Кращий захист від вологи дають синтетичні замазки, що довго зберігають еластичність.

6. Чим більше цементу в штукатурці, тим вона міцніша. Тому штукатур­ки з вапняно-цементного розчину вважаються стійкішими до впливу води, ніж вапняні.

7. Усі дерев'яні будматеріали необхідно обробляти антисептиками. Антисептики - спеціальні речовини, що проникають глибоко в дерево і запобігають появі цвілі.

Але це лише профілактичні заходи. А що робити тим, хто вже піддався на­валі грибків? Спори цвілі прекрасно пристосовуються до «підсушування». Не допоможе і гідроізоляція, покладена поверх грибків. Вода обтече усі ці «хитрі виверти» і грибок повернеться. Що ж робити? Тут на допомогу приходить хімічна зброя. Виявляється, «Хомеєнпойсте» - фінський засіб - знищує гриб­кові утворення. До його складу входить хлор, що здатний ефективно протис­тояти бактеріям. Крім «Хомеєнпойсте», фіни виготовлять ще безліч фарб і ан­тисептиків, що дозволяють дати гідну відсіч грибкам. Ефективні сканди­навські, німецькі і російські антигрибкові засоби. Але, на жаль, жодний засіб не може дати 100-відсоткової гарантії знищення грибків. Хімічні засоби більш-менш діють на ранніх стадіях грибка. Якщо грибки з'являються знову і знову, треба усунути недоліки конструкції будівлі. Тобто, знайти джерело во­логи, ліквідувати його і покласти правильно гідроізоляцію — такий варіант вирішення проблеми професіонали вважають найефективнішим.

 

 


Download Улюблені місця грибку 2

подробнее

Мансарда


 

Призначення мансарди - збільшення житлової площі за рахунок ви­користання горищного приміщення. Для мансарди ширина будинку по­винна бути не меншою 4м 80см. Висота мансардної кімнати - не мен­шою 2м 20см, ширина - 2м 40см.

Там, де стеля має скоси, вертикальні стіни повинні бути заввишки 1м 60см. Нижній пояс ферми одночасно слугує перекриттям над першим поверхом.

Стіни мансарди - це підстропильні стояки. До них прибиваються пе­рекладини, до яких пришиваються дошки або фанера.

Стеля. Краще зробити легку стелю, основу якої прибивають до пере­кладин підстропильної ферми (якщо мова йде про ламану стелю з під-стропильними стояками), якщо ж конструкція інша, то основа кріпиться до стропил.

Розглянемо три варіанти мансарди при різних типах дахів.

Дах похилом 45°. При ширині бу­динку 7-10м - це звичайна стропиль­на система. Стеля в мансарді буде з нахилом.

Гострий силует даху похилом 60°.

Такими дахами прикрашають садові будиночки .завширшки 5-6м. Але на них йде забагато матеріалу.

Мансарду розташовують під двоскатним дахом з кутом нахилу стропил 45-60° та ламаним дахом з двома різ­ними схилами стропил.

Ламаний дах зовні менш ефектив­ний, зате мансардні кімнати мають вер­тикальні стіни, на них йде менше мате­ріалу. Ускладнюються з'єднання стро­пил із стояками і ригелем (за рахунок збігу чотирьох елементів конструкції).

Конструктивне рішення обладнання мансарди з похилою стелею похилом даху в 45°.

спальні місця, вбудовані ша­фи, столи. Крім перелічених основних предметів необхідні і такі, які не мають постійного місця, - кухонні табуретки, стільці, крісло-качалка, від­криті вішалки, полички і т.д. Функції меблів для зберігання різних речей можуть викону­вати закриті шафи в різних місцях садового будиночка під сходами, під підлогою, між похилою стіною мансарди і дахом. Прагнення макси­мально використати об'єм садового будиночка обумо­вило улаштування і облад­нання мансард.

Є просте і конструктивне рішення: не намагатися при­ховати, змінити простір під дахом, який утворюється в габаритах трикут­ної будівельної конструкції, а максимально використати його. Для цього стропила повинні бути встановлені дещо крутіше, ніж звичайно. Завдяки цьому всі незручні зони, що утворюються між покрівлею і підлогою, мож­на використовувати під шафи для одягу та інших предметів. Крім того, незручні зони покрівлі можна використати під відкриті полиці для книг. Поряд доцільно обладнати місце для читання. Розділивши мансард­не приміщення шафою для одягу, отримаємо спальне місце, з одного бо­ку, і гардероб - з іншого. Можна використати і простір за огороджувальними стінами мансарди.

 

 


Download Мансарда

подробнее

Теплоізоляція даху 2


Мінімальна товщина теплоізоляційного матеріалу становить 25мм. Для доброго утеплення приміщення краще використовувати матеріали завтовшки 100мм.

Важлива проблема, яку необхідно продумати до початку укладання теплоізолятора і не забувати під час роботи, - влаштування пароізо­ляційного шару. У першу чергу це стосується утеплення схилів. Па­роізоляція забезпечується, по-перше, зазором між покрівельним по­криттям і теплоізоляційним шаром, а по-друге, наявністю особливого пароізоляційного шару (поліетиленової плівки чи фольги). Деякі тепло­ізоляційні матеріали в готовому виді на внутрішній поверхні мають ос­нову з фольги, спеціально призначену для забезпечення пароізоляції даху. Занадто велика різниця в температурі ззовні будинку й усередині нього без наявності шару пароізоляції і вентиляційних отворів у покрівлі може призвести до утворення вогкості в покрівельному килимі і під ним. Наслідок цього - гниття несучої конструкції, випадання роси в теплоізоляційному шарі, підтікання на стелі, тобто передчасне руйну­вання будинку.

Заходи щодо утеплення даху і горищного приміщення завжди по­винні починатися з огляду несучої конструкції даху на предмет виявлен­ня гнилі, цвілі, моху, паразитів і вологих балок. Якщо такі виявлені, то перш ніж приступати до вкладання теплоізоляції, необхідно відремонту­вати кроквяний каркас, привести його в належний стан. Якщо це не зро­бити заздалегідь, то згодом, при ознаках руйнування і протікання даху, доведеться розбирати недавно встановлені пароізоляційний і теплоізо­ляційний шари.

Друга фаза підготовчого етапу складається з перевірки ушкоджень електричних проводів, прокладених на горищі.

Третій момент стосується тих випадків, коли утеплюють підлогу не­жилого горища. Якщо горищна перегородка з пластику, то вона на­вряд чи витримає додаткову вагу. Тому зсередини горища перпендику­лярно затяжкам кроквяних ферм потрібно прибити фанерні панелі чи бруси (жердини). Причому кінці додаткових опор не повинні звисати з крокв.

Отже, коли ремонтні роботи закінчені, можна приступати до влашту­вання теплоізоляційного шару.

 


Download Теплоізоляція даху 2

подробнее

Димоходи для печей


При будівництві печей розрізняють димоходи насадні, корінні і стінні. Конструкція димоходу залежить від виду печі, її розміщення й особливос­тей будинку, у якому вона знаходиться.

Насадні димоходи (труби) влаштовують на передаху печі і вони є на­чебто її продовженням. Найкраще димоходи встановлювати не на піч, а на залізобетонну плиту, яку укладають на перекритті. Це дає переваги у випадку ремонту печі. Можна по черзі розбирати стінки печі, а плита, спираючись на три стінки, є надійною опорою для труби.

Корінні димоходи встановлюють на фундаменті окремо від печей. Однак, такі димоходи займають багато місця і на їх спорудження витра­чається велика кількість цегли. Тому їх споруджують тільки у тих випадках, коли неможливо встановити стінні димоходи. Печі з корінними димохода­ми варто розташовувати ближче одна до одної й особливо до димоходів. У таких димоходах роблять два-три канали і, як правило, один чи кілька вентиляційних. Категорично забороняється підводити до венти­ляційних каналів димоходи печей. Стінні димоходи влаштовують в капітальних стінах, викладених з цегли чи каменю. Виконують їх у вигляді вертикальних стояків, які викладають за допомогою пересувного шаблона ("буя"). Такий шаблон є прямокутною шухлядою з перерізом у плані, що дорівнює перерізу димоходу. Його вста­новлюють у стіну і навколо нього по всій висоті виконують кладку. Після закінченні кладки одного ряду шаблон піднімають і знову продовжують кладку. Димоходи розташовують у внутрішніх стінах будинку. Прокладан­ня їх у зовнішніх стінах менш економічне і створює труднощі в процесі ек­сплуатації.

 

 

 


Download Димоходи для печей

подробнее

Кладка з каменю та цегли


В основі кладки з каменю лежить принцип, що не існує двох однакових за формою каменів. На відміну від виконаних заводським способом цег­лин і блоків, що з'єднуються в акуратний з прямокутним малюнком шаб­лон, з різних за формою каменів формується довільна, мозаїчного типу кладка, повторити яку вже неможливо. Нестандартні форми будівель­ного каменю надають конструкції неповторного вигляду, але одночасно створюють серйозну проблему - як з'єднати камені, щоб кладка вийшла суцільною і міцною.

Оскільки розчин звичайної кон-2 систенції може бути видавлений зі5 стику масивним будівельним каменем, при кам'яній кладці використо­вують твердіший розчин. Для твер­дого каменю, типу граніту, змі­шайте 1 частину портланд-цементу з 3 частинами піску; для більш м'якого  каменю до 1 частини цементу додають до 7 частин піску. Води доливають на 20% менше, ніж у звичайний роз­чин. Кінцевий розчин, зібра­ний у грудку, не повинен роз­падатися.

Подвійна кам'яна стіна. Кам'яна садова стіна, що складається з двох лицьових поверхонь, складених з ве­ликого і дрібного каменю, зве­дена на міцному і широкому бетонному фундаменті. Фундамент і нижній ряд кладки, що складається з великих каменів, які вільно стикуються один з одним, кріпляться за допомогою товстого шару розчину. У наступних рядах великі і дрібні камені кладуть упереміш. Дрібні, неправильної фор­ми камені називають «замазкою» і використовують для закладання ши­роких зазорів між каменями кладки. Проміжки між лицьовими поверхня­ми заповнюють битим каменем і розчином. Поперек цієї серцевини че­рез кожні 300 мм укладають довгі камені-стяжки, як стирчаки в цегельній кладці, що скріплюють обидві лицьові поверхні. Для підвищення міцності вертикальні стики суміжних рядів намагаються розміщати в шаховому порядку. Як перекриття використовують плитняк завтовшки 65 мм, який кладуть на розчин поверх завершеної кам'яної кладки.

 


Download Кладка з каменю та цегли

подробнее

Практичні поради 6


Як зрубати дерево

У напрямку падіння дерево підпилюють пилою або підрубують,сокирою. Підпилювання доцільно виконати якнайближче до землі. Вище, з про­тилежного боку паралельно першому роблять другий надріз. Як на шарнірі, дерево впаде в потрібному напрямку.

Встановлення стовпів огорожі

При зведенні огорожі, як правило, встановлюють багато стовбів. У більшості випадків для цього беруть металеві труби, які просто забивають кувалдою у грунт на глибину 70-90 см. Застосування такого способу ускладнює досягнення вертикальності стовбів і розміщення їх у стулку відносно один одного.

Технологія, що пропонується, дозволяє майстру са­мотужки швидко і точно встановити стовби. Для цього по лінії майбутньої огорожі натягують шнур і по ньому роблять кілочками розмітку тих місць, де будуть вста­новлені стовби. Беруть відрізок труби потрібного діа­метра завдовжки 50 см і забивають на глибину 20-30 см. Ви­тягують трубу і звільняють її від грунту.

У заглиблення, що утворились у грунті, вставляють труби-стовби, вико­ристовуючи спеціальну дошку-шаблон, яка охоплює їх. Дошку встановлюють на козли, виставляють трубу вертикально, стають на дошку і ударами кувалди забивають трубу на потрібну глибину. В процесі усадки вертикальність установки труби перевіряють за допомогою виска.

Зашпаровування щілин у віконних блоках

У віконних блоках при їх неякісному виготовленні від усихання виника­ють щілини між рамами  і коробкою з внутрішнього боку вікна. Залишати їх — некрасиво, та й холод­но буде.

 


Download Практичні поради 6

подробнее

Маленькі хитрощі 5


Для зволоження повітря у квартирі між блоками радіатора опалення встановіть невеличкі мисочки, вирізані з дна пластикових пляшок.

Перед тим, як різати скло, намочіть ролик склоріза керосином. Це дасть можливість різати навіть товсті і рифлені стекла.

Рівномірно оштукатурити кут вам допоможе по­рожня пляшка або м'ячик. Покладіть розчин у кут і прокотіть по ньому пляшкою або м'ячиком. Пляшку направляйте горлечком уздовж кута. М'ячик не-замінимий там, де сходяться стіни і стеля.

Якщо дверцята морозильної камери почали нещільно закриватися, укріпіть їх так, як показано на рисунку. Шматочок поролону або будь-якого іншо­го м'якого матеріалу надійно притисне дверцята.

Шампуні, креми та інша косметика і парфю­мерія випускається у красивих пластикових флако­нах з кришечкою, що загвинчується. З такого фла­кона, обрізавши його «по плечики», можна зробити ручку для висувного ящика або дверцят шафи. У дверцятах прорізається отвір діаметром під нарізну частину горлечка флакона, і в цей отвір встав­ляється верхня частина флакона пробкою назовні.

Підготувати гніздо або пробити отвір у бетонній стіні непросто. Цю справу можна спростити, якщо місце свердління частіше змочувати мильною во­дою з гумової груші-спринцовки.

Молоток буде точно попадати по шляпці цвяха, а сам цвях не зігнеться, якщо при ударах направля­ти молоток уздовж рейки, що притиснута поруч зі цвяхом.

Старий лак з паркету легко видалити, якщо про­гладити ділянку підлоги праскою через мокру ганчірку.

 


Download Маленькі хитрощі 5

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю