Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Сушіння


Сушіння буває природне - в штабелях і штучне - в сушарках. При­родне сушіння завжди досить тривале. Колоди сохнуть рік-два, залежно від діаметра, а пилені матеріали від 10 днів до двох місяців, залежно від товщини дощок і пори року. При природному сушінні не можна одержа­ти деревину вологістю менше 16 % , тому її використовують лише для будівельних конструкцій. Щоб виготовляти меблі та настилати підлогу, необхідна деревина вологістю не більше 10 %. Для цього її сушать в ка­мерах, які підігріваються і добре вентилюються.

В домашніх умовах можна висушити деревину у приміщенні протягом зими. Необхід­но лише ство­рити добру вен­тиляцію, щоб волога після ви­сихання дере­вини видаляла­ся з приміщен­ня. Величина сушки деревини залежить, в основному, від її щільності. М'яка деревина висихає менше, ніж тверда. Ду­же всихають бук, граб, береза, модрина, груша.

Хвойні породи всихають менше, ніж листяні. Заболонь (зовнішній шар колоди) всихає більше, ніж ядро, тому дошки при висиханні вигинаються в бік заболоні. При складанні щитів (для дверей тощо) дошки заболон­ною стороною повертають у різні боки, щоб виріб не вигинався при ви­сиханні. Взагалі деревина у виробі «дихає» зменшується її об'єм від сухо­го повітря і збільшується при зволоженні. Внаслідок цього у виробах з'яв­ляються щілини, порушуються з'єднання в шипах тощо. Тому дерев'яні ви­роби рекомендується оліфити, фарбувати з усіх боків, щоб захистити де­ревину від вологи. Дерева, що росли поодиноко або на узліссі, у попе­речному перерізі мають річні кільця неоднакової ширини - з південного боку вони ширші. Тому дошки, виготовлені з південного боку колоди, при висиханні жолобляться більше, ніж ті, що з північного. Ось чому рекомен­дується встановлювати колоду на пилораму ширшою частиною кілець вверх або вниз. Тоді усі дошки будуть з широкими і вузькими річними кіль­цями і висихатимуть рівномірніше.

 

 

 


Download Сушіння

подробнее

Корисні поради 4


Поширена думка, що підлогу завжди слід фарбувати в коричневий колір. Але це не так. По-перше, коричневий колір сам по собі похмурий, а по-друге, він погано поєднується з багатьма кольорами. Красиво вигля­дає підлога охристо-жовтого відтінку. Він підходить до стін світлих, золо­тистих тонів. Із стінами голубуватих тонів добре поєднується підлога сіро­го або зеленуватого кольорів. Додавати сикатив для прискореного виси­хання фарби не рекомендується, бо це знижує міцність покриття.

Щоб швидше вивітрився у приміщенні запах фарби, ставлять у кімнаті на 2-3 дні відро холодної води.

Зберегти підлогу від гниття допомагають профілактичні заходи, які провадять 2~3 рази на рік. Для цього у відро чи бак насипають негашене вапно і наливають туди воду. На 10 м2 підлоги береться 2-3кг вапна. Відро ставлять під дошки підлоги і ретельно закривають усі отвори. Па­ра, що утворюється при кипінні вапна, знищує грибки.

Щоб вивести масні плями з нефарбованої підлоги, змішайте сіру гли­ну з оцтом і змажте цією сумішшю плями на цілу ніч, вранці змийте теп­лою водою.

Непофарбовану підлогу час від часу слід мити й чистити сумішшю вап­на: 3 частини піску на 1 частину вапна. Підлога стає білою й одночасно дезінфікується.

Добре вимивається непофарбована підлога за допомогою будь-яко­го миючого засобу, розчиненого у теплій воді (2-3 столові ложки на відро води).

Фарбовану підлогу миють теплою водою з додаванням нашатирного спирту (1-2 столових ложки на відро води), що надасть блиску фарбі.

 



Download Корисні поради 4

подробнее

Фарбуємо поверхні 3


Кольори прикрашають середовище, в якому ми живемо, вкладають певний зміст у наше життя, і в той же час по-різному впливають на нас. Кожний колір має свою мову, виражає щось неповторне. Жовтий має теплі, збуджуючі властивості. Від цього кольору людина стає більш ди­намічною й веселішою. Зелений сприяє врівноваженості, створює почут­тя прохолоди, заспокоює. Не підлягає сумніву той факт, що синій колір є одним із найбільш заспокійливих. Він впливає на людину, створюючи по­чуття ніжності, любові та свіжості. Для збереження концентрації найкра­щим є фіолетовий колір. Оскільки фіолетовий колір символізує велич та шляхетність, йому завжди надавали перевагу королі. Червоний є ідеаль­ним для темпераментних та активних людей. Оранжевий нагадує про во­гонь та тепло. Рожевий символізує жіночність, весну та аромат квітів. Білий колір є символом спокою та чистоти, чорний - урівноваженості і серйозності.

Крім того, що кольори впливають на психіку людини, вони також мо­жуть збільшувати, зменшувати, розширювати чи звужувати приміщення, в яких ми живемо, а також можуть зробити наші будинки вищими або нижчими. Отже, починаючи фарбувати поверхні у вашому будинку, оберіть для себе найоптимальнішу кольорову гаму, щоб почуватися у власній оселі на всі сто.

Перш ніж розпочинати фарбування поверхонь, необхідно провести цілий комплекс підготовчих заходів, головна мета яких - мінімізувати про­никнення вологи у стіни.

Наприклад, перед фарбуванням фасадів слід зробити ремонт кар­низів, відливів, водостічної системи, і т.д. Необхідно також провести захо­ди щодо гідроізоляції фундаментів, а також перевірити і в разі необхідності відремонтувати гідроізоляцію між цоколем і стінами, щоб пе­решкодити підйому ґрунтових вод. Без усіх перелічених заходів фарбу­вання не буде ефективним.

Далі необхідно визначити ті вимоги до матеріалів покриттів, що впли­вають на якість і терміни проведення опоряджувальних робіт. До числа цих вимог входять:

- технологічні вимоги - тиксотропність, зручність нанесення, покрівель­на здатність, забезпечення рівномірної плівки, час висихання й ін.;

- екологічна безпека матеріалу;

- вартість матеріалу.

І лише після проведення усіх цих робіт можна приступати до фарбування.

 


Download Фарбуємо поверхні 3

подробнее

Гарнітур з дощечок


Запропонований набір меблів виготовляється з дощок однакового поперечного перерізу 70x20 мм. Використання твердих порід дерева (береза, ялина, сосна та ін.) збільшує строк експлуатації гарнітура. Для того щоб оброблення було більш якісним, перед складанням усі площи­ни дощок треба вирівняти за допомогою рубанка або фуганка, а потімі - наждаком. Відпиляні торці бажано відшліфувати. Вузли всіх виробів гарнітура однакові, що створює єдиний стиль комплекту. Для отримання більш міцних з'єднань різних деталей їх слід виконувати на клею (ПВА, епоксидний, столярний).

Складені предмети гарнітура необхідно покрити оліфою або лаком для меблів чи паркету. Якщо деревина має багато дефектів і некрасива за текстурою, можна застосувати емалеве покриття - воно приховає не­доліки, але колір фарби слід підбирати відповідно до інтер'єру. Окремі предмети гарнітура можна використовувати як в приміщенні, так і над­ворі.

Стільці, крісла та диван будуть більш комфортабельними, якщо пок­ласти на них подушки, набиті поролоновою крихтою або пір'ям. Чохли бажано шити з цупкої тканини яскравих кольорів - тентової, льону з лавсаном, ситцю. Вони можуть бути знімни­ми (на «блискавці» або на ґудзиках). Ду­ше ошатним і завершеним буде вигляд кімнати, якщо з такої ж тканини зробити скатертину на стіл і штори на вікна.

 

 


Download Гарнітур з дощечок

подробнее

Зароблення щілин та дірок 4


Готують його так: вапняне тісто і пісок замішують у співвідно­шенні 1:2. Потім додають дрібний пісок і воду. Додаючи пісок, доводять розчин до нормальної густоти. Визначаємо це так. Нормальний розчин пристає до палочки в невеликій кількості. А дуже густий налипає сильно. Гіпс додають до розчину з таким розрахунком: 1 частина гіпсу на 23 части­ни вапняного розчину. Спершу розводять гіпс у невеликій кількості води, перемішують до утворення сметаноподібної маси. Потім додають її у вап­няний розчин і перемішують. Такий розчин швидко твердіє і стає непридат­ним, тому готують його швидко і в невеликій кількості. Дуже зручно при ць­ому користуватися такою місткістю, як половина гумового м'яча. Його лег­ше вивернути, вичистити залишки непотрібного розчину і помити.

Господарі панельних будинків мають багато клопотів з щілинами на стелі, де сходяться дві панелі. Навіть після багатьох ремонтів на білій площині помітна горбиста нерівність або й зміїться тріщина. Для усунення цього потрібно вирівняти поверхню, зафарбувати її олійною фарбою і наклеїти зверху марлю чи бинт, після чого це місце слід прокупоросити і побілити.

Якщо щілина не піддається такому ремонту, то найкраще її зашпак­лювати заново. Отвір забивають клоччям невеликими порціями. Готують сметаноподібну масу гіпсу і змочують нею клоччя, добре ущільнюючи. Гіпс при висиханні розширюється і добре заповнює простір. Потім шов замазують зверху рідким розчином.

Якщо обвалився шматок штукатурки, особливо в рустах, то це місце потрібно ретельно зачистити шпателем, видалити щіткою пил і обробити пошкоджену основу оліфою.

Для шпаклівки і замазки пошкоджених місць треба приготувати гіпсок-рейдяну шпаклівку. Для цього використовують білок сирого яйця, який зби­вають до одержання однорідної емульсії. В неї додають суміш з крейди (З частини), можна і зубного порошку, а також гіпсу чи алебастру (1 части­на). Перемішуючи, доводять консистенцію до сметаноподібного стану.

Там, де було волого, шпаклівку треба робити без додавання гіпсу чи алебастру.

 


Download Зароблення щілин та дірок 4

подробнее

Робота зі шпалерами


Якщо в деяких місцях шпалери відклеїлися, відгорніть їх так, щоб була можливість видалити клейову фарбу, старий клейстер із стіни. Після цьо­го гарячим клейстером промажте шпалери і стіну. Промазані клеєм шпа­лери мають розм'якнути. Після цього знову промажте клеєм, але не гус­то, бо зайвий клейстер буде вичавлюватися з-під країв. Відклеєний шма­ток шпалер прикладіть до стіни і пригладьте руками або щіткою. Вичав­лений клейстер відразу видаліть чистою вологою ганчіркою.

Відклеєні шпалери іноді досить змочити водою, щоб вони розм'якли, а вже тоді щільно притискати.

Забруднені шпалери рекомендується чистити м'якушкою білого хліба, катаючи його по поверхні плями.

Пошкоджені місця шпалер можна відремонтувати. Вирізаємо з нових шпалер такий шматочок, щоб малюнок співпадав. Потім лезом прорізуємо два шари - новий і старий. Останній видаляється, а на його місце клеїться новий шматок. Місце ремонту буде майже непомітно.

Трохи забруднені шпалери можна очистити, якщо протерти стіни су­хою ганчіркою, занурюючи її час від часу у вівсяні пластівці. Можна ще протерти забруднені місця шпалер згори вниз шматочком черствого пшеничного хліба.

Плями на шпалерах можна видалити, якщо змазати їх ватою, змоче­ною у розчині зубного порошку і бензину, а коли порошок висохне, по­чистити щіткою. Зробити це кілька разів.

З часом стіна, обклеєна шпалерами, брудниться. Для виведення плям можна розмішати білу глину з водою до густини сметани і цим розчином замазати брудне місце. Розчин залишають на добу, а потім зшкрібають ножем, але обережно.

 


Download Робота зі шпалерами

подробнее

Утеплення дверей 2


Матеріал підгортають і прибивають мебльовими цвяхами, прикриваючи при цьому головки будівельних цвяхів, якими прибито валик. Інтервал між цвяхами 80-100мм. Після цього так само прибивають верхній і нижній краї, не забуваю­чи при цьому натягувати і розрівнювати матеріал, щоб не утворилися зморшки. І лише після цього можна, натягуючи, прибивати полотнище біля навісного краю мебльовими цвяхами. Зайва частина полотнища, яку ви залишили, хай поки що лишається. Потім її прибивають до наличника. Щоб вата не зсувалася донизу і для зовнішньої привабливості застосо­вують один з двох художньо-композиційних варіантів оббивання площи­ни дверей. Можна просто по розмітці вбити мебльові цвяхи, не добиваю­чи їх до кінця. При другому варіанті двері по розміченому малюнку обби­вають мебльовими цвяхами.

Лишається поставити на місце ручки і все те, що ви зняли з дверей, навісити двері на завіси, зачинити їх і прибити полотнище, що звисає, до наличника.

Якщо двері відчиняються всередину приміщення, полотнище оббивно­го матеріалу викроюють за розмірами дверей. Замість трьох стрічок вик­роюють чотири завширшки 140мм і завдовжки по ширині і довжині две­рей (по 2 штуки).

Спочатку утворюють валик в нижній частині дверей так, щоб при зачи­нених дверях він находив на поріг. Потім, накладаючи оббивний матеріал поверх шару вати, будівельними цвяхами прибивають поздовжні і верхній краї полотнища. Нижній край прибивають мебльовими цвяхами так, щоб підгорнутий край полотнища сховав головки будівельних цвяхів. Лише після цього формують інші валики так, як вже було сказано. Прибивають їх мебльовими цвяхами. З'єднання валиків в кутах виконують «на вус».

 

 


Download Утеплення дверей 2

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Утеплення фасадів будинку 2


Для правильного утеплення стін зсередини необхідно також врахову­вати фізику процесів тепло і вологоперенесення. Як уже говорилося, температура огороджувальної конструкції за шаром утеплювача значно знижується. Тому в зимовий період водяна пара, що утворюється в приміщенні, і завдяки різниці парціальних тисків дифундується назовні, неминуче конденсується за шаром утеплення на внутрішній поверхні ма­сивної стіни. Волога, що скондесувалася і нагромадилася за зимовий період, не може бути виведена назовні навіть улітку, що приводить до прогресуючого відволоження стін і розвитку мікроорганізмів. В резуль­таті погіршуються санітарно-гігієнічні показники приміщення.

Інший недолік полягає в тому, що перегородки і перекриття, які жор­стко зв'язані з несучою стіною і, звичайно, не мають теплоізолюючих вкладишів, утворюють у каркасі будинку численні теплові містки.

Тому, як показують дослідження, щоб тепловтрати з одиниці площі при утепленні зсередини дорівнювали тепловтратам при утепленні зовні, товщина плити повинна бути не меншою 50мм. Очевидно, що при цьому втрачається частина корисної площі внутрішніх приміщень.

Таким чином, утеплювати приміщення зсередини можна тільки тоді, коли неможливо це зробити зовні (історичні пам'ятники зі складним архітектурним рельєфом), або якщо це економічно доцільно.

Системи з утеплювачем усередині огороджувальної конструкції (колодязна кладка).

Ідея розташування утеплювача усередині огород­жувальної конструкції виникла досить давно. Ще із середини минулого століття в Україні застосовували тришарові цегельні стіни, використову­ючи як заповнювач мох, торф, тирсу.

 


Download Утеплення фасадів будинку 2

подробнее

«Басейн» у дворі


Водойми завжди прикрашають будь-який парк, сквер, двір, дитячий садок тощо. Якщо ви вирішили зробити привабливою власну присадибну ділянку, влаштуйте басейн для купання чи риби.

Насамперед вирийте яму з пологими (не крутіше 20-25 градусів) бе­регами завглибшки 1 /3 задуманої вами глибини водойми. Вийнятий грунт продовжить береги і потроїть глибину. Гострою совковою лопатою до блиску «залижіть» дно і гарненько утрамбуйте насипні береги.

Щоб дно і береги стали водонепроникними по всій площині, яка буде залита водою, розстеліть щільну тканину типу напівбрезенту. Вона на­мокне, «набухне» і не пропускатиме воду. Ще краще, якщо на дно постелете поліетиленову плівку, ту саму, яка відмінно заміняє скло у теплицях, оранжереях і парниках. Застелене дно посипте шаром річкового піску (5-7см). Цей шар надійно притисне плівку до дна й збереже ЇЇ від пошкоджень. Тепер заповнюйте басейн водою.

Розміри і форма водойми такого типу не мають ніякого значення. Вона може бути прямокутною, круглою, овальною. Не має значення і грунт, у якому риють водойму. Він може бути якої завгодно пухкості, тому що не грунт, а плівка буде утримувати налиту у водойму воду. Значення має лише пологість берегів. При крутих берегах насипаний поверх плівки чи тканини пісок (а разом з ним і грунт під плівкою) сповзе.

Розміри водойми залежать від ваших можливостей: від 2-3 соток до площі величиною з ковдру.

Для купання малятам потрібна неглибока водойма. Чим меншою і мілкішою вона буде, тим краще: швидше зможе прогріватися сонцем і скоріше наповнятися свіжою водою. Не потрібна велика водойма і для акваріума.

Для спускання води вирийте канаву трохи нижче найглибшої точки дна. Опустіть у неї край плівки - і вода стече. Підніміть його - і водойму можна знову наповнювати.

Побудована у такий спосіб водойма - споруда, звичайно, сезонна. Восени потрібно м'якою мітлою змести пісок, зняти тканину чи плівку, просушити її і прибрати до наступної весни.

На закінчення порада. Тканину зшивайте на швейній машині внапуск, двома швами. Плівку найкраще «зварювати», пропрасовуючи краї га­рячою праскою.

 


Download «Басейн» у дворі

подробнее

Сходи 2


Під час планування сходів дуже важливо ув'язати їх верх­ню і нижню частини з відповідними поверхами, ос­кільки на першому та другому поверхах може бути різна тов­щина покриття. Це може спри­чинити нерівності в стикуванні, а, можливо, й повну неув'язку геометрії сходів.

При цьому важливо визна­чити точку повороту сходів, через яку проходить їх нижня лінія і почина­ється верхній проступ. Тому рекомендується нарисувати на папері в мас­штабі 1:10 розміщення сходів по висоті будинку, щоб під час виготовлен­ня уникнути їх нарощення. Як бачимо, композиційних прийомів побудови сходів може бути дуже багато. Так, гвинтові сходи добре вписуються в інтер'єр приміщення і є завжди привабливими. Однак, окрім будівельної естетики та необхідного комфорту, має значення наявність необхідної площі для влаштування таких сходів. Гвинтові сходи завжди виглядають ефектно, але ширина східців у них невелика. Наприклад, у ніші розміром 2 м х 2 м і ширині сходів від 80 см можна спланувати приступ завширшки всього 24см. Тому експерти радять для гвинтових сходів виділяти площу діаметром мінімум 2,3м. Можлива конструкція сходів, коли вони підніма­ються до стелі, а люк щільно закривається кришкою, що економить теп­ло у приміщеннях. Вирішуючи питання економії житлової площі, не слід забувати про простір, що утво­рюється під традиційними прями­ми сходами.

Влаштувати там комірчину для будь-якого домаш­нього мотлоху - ось найпрості­ший, але не кращий варіант. Па­ра крісел серед декоративного папоротника створять затишний куточок для приватних бесід. Менш романтично, але корис­ніше буде використання цього простору під міні-майстерню або стелажі для книг, нарешті, під вбу­довані шафи для одягу. Тут поєднано гардероб для до­рослих і «печеру» для дитячих ігор. Адже для будь-якої дитини гра в «печері» - завжди велике задоволення. Для влаштування такої «печери» із цупкої тканини шиють полог потрібно­го розміру, по краях якого на відстані 20см один від другого роблять от­вори. Через останні протягують тонкий шпагат. Приблизно в 20см від підлоги вирізають отвір - вхід для маленьких відвідувачів «печери». Полог за шириною дорівнює шафі і натягується між ним і тетевою сходів.

Над шафою передба­чена ніша-антресоль з відкидними дверцятами.

Слід відзначити, що дизайн сходів, .їх розмі­щення і оздоблення дрібними інтер'єрними деталями майже не має обмеження для фантазії дизайнера в тандемі з господарем.

 

 


Download Сходи 2

подробнее

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення


Утеплення підлоги горища не вимагає додаткового утеплення схилів даху. Оскільки саме горищне приміщення не утеплене, але все-таки об­городжене схилами, воно ніби виконує роль буфера між низькою зовнішньою температурою і досить високою внутрішньою. Отже, зна­чення пароізоляційного шару при такому способі утеплення не велике.

Теплоізоляційний матеріал укладають між брусами кроквяної конст­рукції. При цьому важливо не допустити, щоб він закрив собою венти­ляційні отвори, розміщені на карнизних софітах. Щоб уникнути цього, між брусами горищного перекриття вздовж карнизних звисів кріплять фа­нерні чи картонні смужки або затримуючі планки.

Закрийте спеціальною піною чи мастикою щілини в стелі навколо труб.

Покладіть між двома брусами рулон і почніть його розгортати в на­прямку від одного карниза до іншого. При цьому щільно притискайте йо­го до поверхні, але не придавлюйте.

Звичайно, заздалегідь купують рулони необхідної ширини. Якщо таких немає у продажу, то наявні обрізають до початку утеплювальних робіт. Коли ширина утеплювача незначно перевищує відстань між кроквами, його можна укласти, трохи стиснувши з боків.

Утепліть всю поверхню горищного перекриття. Обрізки теплоізо­ляційного матеріалу використовуйте для утеплення важкодоступних місць і місць складної конфігурації.

Ні в якому разі не укладайте утеплювач зверху електричних проводів! Прикріпіть кабель до бруска несучої конструкції або ж укладіть його вільно на теплоізоляційний шар.

Якщо між брусками несучої конструкції 1 проходять водопровідні тру­би 2, то, перш ніж розгортати утеплювач 3, покладіть на труби тонку кар­тонну смужку 4, що виключить прямий контакт труб з теплоізоляційним матеріалом.

Приклейте клеєм ПВА чи липкою стрічкою шматок утеплювача на кришці люка, що веде з основного приміщення на горище.

Утеплення горищного перекриття сипучим теплоізоляційним матеріалом за техно­логією подібне проце­су утеплення рулонни­ми матеріалами.

Теплоізоляційний матеріал насипають між брусками і за до­помогою планки розрівнюють, щоб от­римати шар однако­вої товщини. Для утеп­лення кришки люка по її периметру прибива­ють утримуючі дошки, потім на люк насипа­ють теплоізоляційний матеріал і зверху до дощок прибивають панель (дах). Таким чином, утеп­лювач ніби опиняється в коробці.

 

 


Download Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

подробнее

Дачний будиночок 2


Стов­пчастий фундамент неглибокого закладання на піщаній подушці, який може бути застосований, якщо грунт на ділянці тренувальний, непучинистий (піщаний чи гравійний), а грунтові води в період промерзання знаходяться на глибині більше 2 м від поверхні землі.

Стовпи можна викласти з цег­ли чи буту, виготовити з бетону, уклавши його в опалубку, чи вико­ристовувати готові блоки. Якщо ж ділянка знаходиться на заболоче­них чи пучинистих грунтах, можна використати залізобетонну моно­літну плиту, яку кладуть на насип­ну основу. По периметру плити, з нижнього боку, роблять ребра жорсткості. Основа будиночка -щит, змонтований на фундамент­них стовпах. Його монтаж почи­нають з виготовлення каркаса, обв'язку і центральну балку якого виготовляють із хвойних брусів площею поперечного перерізу 100x150 мм, а проміжні лаги - з дощок 50x150 мм.

Кінці балок з'єднують між собою прямим замком у пів дерева. Аналогічно врубкою з'єднують інші елементи каркаса, фіксуючи їх цвяхами і скобами.

До фундаментних стовпів каркас щита можна кріпити за допомогою анкерів, попередньо забитих у бетон. Контрольну перевірку зібраного прямокутника визначають вимірюванням його діагоналей. Подальші дії залежать від того, який тип підлоги захоче забудовник.

У невеликих будинках на стовпчастих фундаментах підлоги додатково утеплюють. Однак, якщо в будинку будуть жити лише під час теплого періоду року, можна відійти від традиційних схем і спростити конст­рукцію, а значить - здешевити і прискорити будівництво. Для цього на каркас щита кладуть настил з необрізної дошки, потім руберойд, а по­верх нього шпунтовані дошки підлоги завтовшки 30-40 мм. Покладена «килимом» по настилу гідроізоляція буде перешкоджати проникненню у пори деревини чистої підлоги вологи і підвищить теплозахисну здатність огородження. Варто враховувати, що підвищення вологості матеріалу може знизити теплозахист більше ніж на30%.

Спорудження каркаса стін

Каркасні стіни прості й економічні. Зводять їх традиційним способом, тобто розмічають місця встановлення стояків, вибирають гнізда чи роблять врізки, встановлюють по черзі стояки з нарізаними шипами і закріплюють їх тимчасовими розкосами. Потім кладуть на них бруси верхньої обв'язки.

 

 


Download Дачний будиночок 2

подробнее

Практичні поради 7


Простим рішення у такому випад­ку є зашпаровування цих щілин вікон­ним шпатиком або схожим профі­лем трохи більшого перерізу. Есте­тично і взимку немає протягів.

Як клеїти еластичні плитки для підлоги

М'які еластичні плитки для підлоги краще приклеюються, якщо перед укладанням їх підігріти. Особливо це необхідно робити тоді, коли темпе­ратура в приміщенні нижче 10°С. Плитки підігріваються до 40-50°С, але не більше, оскільки при більшій температурі змінюються їх розміри. Підігріті плитки, укладені на основу, після остигання стискуються, і між ни­ми утворюються щілини, які псують загальний вигляд покриття. Тому піді­грівання найкраще робити так. Над газовою плитою на висоті 50 см укріплюють дерев'яну решітку. Запалюють пальника і регулюють його так, щоб покладені плитки нагрівалися до зазначеної температури за 4-5 хвилин. Спочатку на решітку кладуть одну плитку. Як тільки вона нагріється, її знімають і кладуть на її місце іншу. Зняту плитку намазують мастикою. В міру підсихання мастики плитку укладають на основу.

Як поклеїти стіни ситцем або оксамитом

З розрізаного на шматки потрібної довжини матеріалу зшивають по­лотнище по розміру стіни, у якому вирізують отвори для вікон і дверей. Спочатку полотнище кріплять угорі, туго його натягаючи. Цвяхи забива­ють не рідше ніж через 25 см. Після цього полотнище кріплять унизу, біля плінтусів і стежать за тим, щоб біля віконних і дверних прорізів матеріал був натягнутий без зморщок. Особливо добре потрібно кріпити тканину у кутах. Якщо ви вирішили обклеїти стіни ситцем або оксамитом з орна­ментом чи малюнком, необхідно при підготовці полотнищ домагатися їх поєднання. Ситець і оксамит можна прибивати і окремими шматками. Цвяхи в такому разі забивають у крайки. Крайки можна закладати одна під іншу і розташовувати цвяхи в один ряд; можна прибивати крайки кож­ного полотнища окремо.

 


Download Практичні поради 7

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю