Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини 3


Маючи інформацію про антисептики, і бажання виконати будівельні роботи надовго і якісно, Ви зможете правильно вибрати захисні ма­теріали і не боротися потім довгі роки з «маленькими сусідами» у Вашо­му домі.

Для запобігання розвитку будникових грибків необхідно дотри­муватися таких правил:

провітрювати всі приміщення і витримувати в них нормальний температурно - вологістний режим; взимку закривати, а весною відкривати всі душники в цоколях;

взимку і в дощову погоду закривати слухові вікна на горищі;

не допускати потрапляння вологи через щілини у підлогах;

утеплювати повстю водопровідні труби в місцях проходження їх через конструкції будинку;

використовувати суху деревину з вологістю не більше 18-20%;

Найбільш простим засобом поверхневого антисептування є обробка поверхні деревини автомобільною «переробкою», тобто маслом, яке відпрацювало свій термін у двигуні автомобіля. У продажу є також бага­то промислових видів антисептиків для деревини.

Поверхневе антисептування застосовують при вологості дерева не більше 35%. Розчин наносять на поверхню квачиками або гідропультом у два прийоми через 1-2 години. При роботі з препаратами слід бути обережним: не палити, не приймати їжу і т.д.

Якщо будинковий грибок з'явився, можна використовувати водні роз­чини деяких органічних солей. Наприклад, розчин мідного і залізного ку­поросу. Для цього в 1 л гарячої води розчиняють по 50г цих препаратів і одержаний гарячий розчин наносять на пошкоджену грибком деревину. Через місяць обробку повторюють. Можна до розчину додати глину для одержання пастоподібної маси. Використовують також водні розчини тільки залізного купоросу (150г на 1л води).

 


Download Захист деревини 3

подробнее

Фарбуємо поверхні


Фарбування стін, дерев'яних конструкцій та інших поверхонь є чи не найпопулярнішою серед робіт, що виконуються господарем самостійно. Тим більше, що сучасні фарби та удосконалені інструменти значно спро­щують цю роботу, і навіть любителі-початківці досягають професійних результатів.

Фарба утворює на поверхні, на яку її наносять, плівку. Ця плівка по­винна вирішувати три завдання: ховати під собою поверхню, захищати її та бути стійкою. Усі фарби складаються з трьох основних компонентів: пігменту, зв'язуючої речовини та носія. Пігмент надає плівці колір і покрівельну властивість. Зв'язуюча речовина зв'язує частинки пігменту у суцільну плівку, коли фарба висихає, а також «приєднує» плівку до по­верхні. Раніше, як зв'язуючу речовину, використовували олію льону - в олійних фарбах, або клей - у клейових. До складу сучасних фарб входять синтетичні смоли, наприклад, алкідні, акрилові, вінілові та поліуретанові. Третьою складовою фарби є носій. Він робить фарбу текучою та глад­кою при нанесенні і випаровується при її висиханні.

Від співвідношення пігменту та зв'язуючої речовини у фарбі залежить вигляд, який вона матиме після висихання. Чим більше пігменту, тим ть­мяніша фарба. Регулювання цього співвідношення дає можливість вироб­никам робити фарби, що висихають до матових, напівматових або блис­кучих, глянцевих. Вибір залежить від вашого власного смаку та від якості поверхні, що фарбується: глянцеве оброблення виявляє недоліки, а мато­ве приховує їх.

 

 

 

 


Download Фарбуємо поверхні

подробнее

Лаки та політури для дерева 2


Утім, кожен різновид лаку (про них мова йтиме далі) має свої особливі правила нанесення на поверхню.

Олійні лаки - розчини природних або синтетичних смол, що висиха­ють чи напіввисихають у оліях або розчинниках із додаванням сикативів. Розчинниками є скипидар, уайт-спирит, ксилол і ін. Плівки, утворені олійними лаками, висихають дуже повільно (48 годин і більше), що й обмежує їх застосування при обробці виробів із деревини. Олійні лаки на­носять щіткою, тампоном або розпилювачем. Плівки олійних лаків мають хорошу еластичність, морозо і водостійкі.

Матеріал пожежонебезпечний і токсичний через наявність у ньому органічних розчинників. При проведенні робіт у закритих приміщеннях необхідна вентиляція. Для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняю­чи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідні лаки. На сьогодні - це найбільш розповсюджені із застосо­вуваних у побуті лаків. Вони являють собою розчини в органічних розчин­никах синтетичних алкідних (пентафталевих чи гліфталевих) смол. Плівки алкідних лаків тверді, прозорі, слабко пофарбовані, мають хорошу ад­гезію до всіляких поверхонь, водостійкі. Застосовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх фарбувальних робіт. Помилково алкідні лаки часто називають олійними, тому що при виготовленні алкідних смол застосовують рослинні олії, які значно впливають на властивості кінцево­го продукту, але за хімічним складом та за властивостями алкідні лаки відрізняються від олійних. Розчинниками є сольвент, уайт-спирит, скипи­дар або їх суміш у співвідношенні 1:1, ксилол, РС-2.

 

 

 


Download Лаки та політури для дерева 2

подробнее

Ремонт кухонного табурета


Дуже часто після тривалої експлуатації у табурета починають вива­люватися ніжки. Але не поспішайте його викидати на смітник, оскільки такий табурет не складно відремонтувати. Для ремонту потрібні: гайка М 10, па­сатижі, велика викрутка, напилок, ножівка по металу, чи стамеска з молотком .

Табурет складається із сидіння, до якого знизу шурупами прикручений силуміновий каркас. У каркас вкручені ніжки табурета.

У дерев'яну ніжку табурета вставлений металевий штир з різьбою М 10.

Сталевий штир, вкручений у ніжку, міцніший, ніж силуміновий каркас. Тому різьба у каркасі «з'їдається», і ніжка табурета починає прокручува­тися та вискакувати. Звичайно, під різьблення можна що-небудь підмотати, але, як пра­вило, цього вистачає не надовго. Силуміновий каркас не виготовляється за допомогою зварювання і до того ж він дуже тендітний. У зв'язку з цим пропонуємо вам наступний спосіб ремонту.

В першу чергу, відкручуємо усі ніжки табурета, викручуємо шурупи від сидіння і знімаємо силуміновий каркас. Потім, узявши будь-як ніжку табурета в ліву руку, затискаємо пасатижами різьблення металевого штиря і, утримуючи штир, крутимо ніжку проти годинникової стрілки (не беріться пасатижами за самий край різьблення - не вкрутиться гайка!).

При цьому штир треба вивернути не до кінця, а приблизно на 1-2 сантиметри. Всунути цю ніжку в отвір каркаса із «з'їденим» різьбленням так, щоб з іншої сторони штир знаходився врівень з каркасом. Навернути на штир гайку.

Частина гайки буде виходити за габарити каркаса і не дасть щільно притиснутися до сидіння, тому її потрібно зрізати ножівкою, а потім під­рівняти напилком. Якщо немає бажання пиляти, замість цього можна ста­мескою зробити вибірку під гайку у сидінні. Після цього остаточно збира­ємо табурет. Робота з ремонту займе не більш півгодини.

 

 


Download Ремонт кухонного табурета

подробнее

Зароблення щілин та дірок 3


Якщо тріщини великі, то їх затирають спеціальною замазкою: 1кг гіпсу і 2,5кг просіяної крейди. Одержану суміш заливають 10-процент-ним клейовим розчином до одержання пастоподібної маси.

Для обробки тріщин і щілин можна приготувати таку замазку: в рідкий як сметана столярний клей додають, помішуючи, зубний порошок або дрібно розтерту крейду. Густою сумішшю зарівнюють щілини, зайвину знімають ножем. Щілини в плінтусах шпаклюємо олійною замазкою та­кого складу: оліфа 1 кг, сикатив 50 г, клей (10-процентний розчин) 200 г, мило 20 г, крейда до робочої в'язкості.

Якщо стеля в окремих місцях покрита тріщинами, то прошкребіть тріщини, а потім зашпаклюйте. Коли ґрунтовка висохне, огрунтуйте сте­лю побілкою за допомогою пензля. Коли грунтування висохне, забіліть двічі пилососом. В побілку обов'язково додайте клеючий матеріал: сто­лярний або малярний клей (200г на відро води), заваріть борошно (1 літр завареного розчину на відро), півлітра емульсії ПВА на відро. Не за­будьте побілку підголубити.

Щілини між бетонними плитами стелі важко надійно заробити. Мож­на вздовж шва нанести шар білої олійної фарби, а на неї наклеїти бинт. Після висихання прошпаклюйте, і він легко забілиться, стане непомітним.

Приклеєну чи прооліфлену основу перед наклеюванням марлі знову промазують клеєм і на нього кладуть марлю, розрівнюючи шпателем так, щоб клеєм просякла марля. Потім просохлу поверхню сушать, шпаклю­ють не менше двох разів і шліфують.

Побиту, відпалу штукатурку в сухих приміщеннях ремонтують вапняним розчином.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 3

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Погріб 2


Надземна частина являє собою конструкцію у вигляді шухляди з щільно збитими подвійними стінками з товстих (40-50 мм) дощок. У за­зор між стінками закладають теплоізоляційний матеріал: керамзит, стружку, лісовий мох, дубове листя та ін. Мінеральну вату застосовувати не рекомендується, тому що згодом вона ущільнюється і втрачає свої теплоізоляційні властивості. Якщо для утеплення використовують струж­ку, то вона повинна бути антисептована 10%-ним розчином мідного чи залізного купоросу або 3%-ним розчином фтористого натрію. Стружку перемішують з вапном у пропорції 1:9, де 1 об'ємна частина - вапно і 9 - стружка. Краще покрити антисептиком і дерев'яний каркас - шухляду. Стінки погреба, для запобігання продуванню ззовні, обшивають буді­вельним картоном, крафт-папером, пергаміном чи руберойдом.

З торцьового боку погреба влаштовують люк (лаз) розміром 0,6 х 0,8м. Люк має двоє дверцят - зовнішні і внутрішні (легкі), між якими на зиму закладають утеплювач. У цій же стінці влаштовують вентиляційний отвір типу кватирки розміром 12x12 см, який ззовні закривають частою сіткою. Перед входом краще зробити козирок з будь-якого будівельного матеріалу. Зверху погріб прикривають легким одно чи двосхилим дахом з обапола, покритого руберойдом, хвилястим азбестоцементним шифе­ром чи іншим покрівельним матеріалом.

Навколо погреба, на відстані 1 -1,5м від стінок, роблять водовідвідну канаву завглибшки 0,5-0,6м, заповнену на половину глибини дренаж­ним матеріалом: каменем, цегельним боєм, щебенем, хмизом з очище­них від кори гілок.

 

 


Download Погріб 2

подробнее

Сауна 4


Сауна із суцільних стовбурів (брусків) за своїми якостями має ряд пе­реваг порівняно із сучасною панельною, складеною із дерев'яних панелей. Суцільні стовбури, навіть грубі і необроблені, проявляють характер деревини — вони «дихають», не потребують вентиляції та створюють особливий настрій у відвідувачів. У брусовій сауні вентиляційні отвори роблять тільки для швидкого охолодження приміщення після його викори­стання. Вологість у такій сауні завдяки брусовій конструкції регулюється автоматично. І ще одна перевага - стовбури мають добру теплоємність і віддають необхідну кількість теплоти приміщенню. Якщо стіни в брусовій сауні добре проконопачені, то вони мають необхідну теплопровідність без будь-якої ізоляції. Крім того, у брусових стінах, в силу того, що вони повністю не висихають, запах деревини довше зберігається.

І, насамкінець, про заготівлю віників. їх заготовляють про запас про­тягом одного-двох тижнів після свята Трійці (кінець червня - початок лип­ня) і обов'язково в суху погоду. Найкращі - березові, дубові, горобинові, ялицеві та кропивні віники. Добрі - із прутів різних порід, серед яких най­кращі береза з горобиною. Роблять віник так: беруть дві-три гілки горо­бини, обкладають трьома-п'ятьма березовими - отримують каркас віни­ка. Потім додають гілки середніх розмірів, і вже під кінець - менші.

Сушать віники в сухому, прохолодному і затемненому приміщенні, встановлюючи їх на підлогу ручками вверх, а не підвішують. Переверта­ють віники один раз на два дні. Через тиждень - «готовий продукт», який найкраще зберігати в картонних ящиках.

За добу до використання в сауні віники змочують і кладуть окремо у поліетиленові мішки, а потім у прохолодне місце. Замочувати гарячою водою добре тільки щойно виготовлений віник, сухий просто опускають у воду. Через віник можна дихати, лежачи на стелажі, чим забезпечується інгаляція. Отже, партесь собі на здоров'я!

 

 


Download Сауна 4

подробнее

Теплоізоляція мансарди 2


Ізоляційні плити (прямокутні чи клиноподібні) досить міцні і не розша­ровуються, що дуже важливо при підгонці плит одна до одної. Інтервали між стропильними ногами, навіть якщо вони різні, заповнюють точно за розмірами, з'єднуючи по діагоналі теплоізоляційні плити у вигляді клинів з подальшою герметизацією швів. Закріплювати цвяхами або накладка­ми цей сучасний матеріал не потрібно.

Підбираючи теплоізоляційний матеріал для дахів керуються основним правилом: при невеликій товщині стропильних ніг використовують ізоля­ційні плити з кращими ізоляційними параметрами. Між ізоляційним ма­теріалом і покрівлею слід залишити проміжок, який забезпечить необхід­ну циркуляцію повітря. Мінімальний інтервал між ізоляційним матеріалом і зовнішньою гранню стропильних ніг даху повинен складати 2-4см. Тоб­то, товщина ізоляційного матеріалу повинна бути меншою глибини стро­пильних пазух даху. Зсуваючи клини по діагоналі один відносно одного, виставляють необхідну ширину плит (плюс 1см), яка співпадає з шири­ною пазух між стропилами. На внутрішній стороні даху укладають паро­непроникний шар, який запобігає проникненню вологи у будинок через теплоізоляційний матеріал.

Важливим є також клас вогнестійкості теплоізоляційного матеріалу. Ізольовані розкоси стропильних ферм обвішують зсередини тонким не­горючим матеріалом, який запобігає розповсюдженню вогню на стро­пильні конструкції.

 


Download Теплоізоляція мансарди 2

подробнее

Встановлення пічного обладнання


Від правильного встановлення пічного обладнання залежить якість са­мої печі. При неправильному встановленні в процесі експлуатації воно розхитується, руйнує цегельну кладку, що може цілком вивести піч з ладу. Встановлюють пічне обладнання в процесі кладки масиву печі.

Колосникові решітки встановлюють нижче рівня топкового отвору на один ряд цегельної кладки з ухилом до топкових дверцят на 25-30мм. При цьому поду топливника надають форми корита. Прорізи між колос­никами повинні бути направлені уздовж довжини топливника. Для того, щоб колосникова решітка при термічному розширенні не руйнувала це­гельну кладку, її укладають відносно цегельної кладки з зазорами не мен­ше 5мм, які потім засипають піском. Недопустимо кріпити колосникові решітки за допомогою розчину.

Топкові дверцята є однією з найслабших ланок у цегельній кладці печі. Встановлюють .топкові дверцята із зазором 5 мм по всьому пери­метру топкового отвору. Герметизацію зазору виконують азбестовим шнуром з наступним заповненням глиняним розчи­ном з додаванням солі. Закріплюють топкові дверця­та в цегельній кладці за допомогою металевих лапок, виконаних з листової сталі завтовшки 3-4 мм чи в'язального дроту, який кріплять з чотирьох боків до рамки дверцят. Лапки защемлюють із зво­ротного боку цегельної кладки, а дріт укладають між цеглинами і зашпаровують розчином. Щоб не пору­шувати однорідність кладки, топкові дверцята вста­новлюють так, щоб їх верхній ряд збігався з горизон­тальним швом. Кріплення піддувальних дверцят виконують у такій же послідовності. Але в зв'язку з тим, що піддувальні дверцята менше зазнають впливу високих температур, їх встановлюють без зазора. Духову шафу встановлюють так, щоб вона з усіх боків обдувалася га­рячими газами. З боку топки духову шафу облицьовують цеглою на реб­ро, а зверху обмазують глиняним розчином. Кріплять її так, як і дверцята із заповненням зазорів азбестовим шнуром і розчином. Ні в якому разі не можна використовувати верхню грань духової шафи як перемичку в цегельній кладці. Найкраще над рамкою духової шафи робити перемич­ку з цегли «у замок» чи виконувати цегельне склепіння. Допускається як перемичку використовувати сталеву чи чавунну смужку, яку не слід защемлювати в цегельній кладці, а встановлювати з деяким зазором по торцях.

 

 


Download Встановлення пічного обладнання

подробнее

Димоходи для печей 2


Проходячи через димоходи в зовнішній стіні, гази віддають час­тину тепла в атмосферу. Внаслідок цього температура вихідних газів знач­но знижується, що негативно позначається на грубній тязі. При цьому з газів виділяються смолисті речовини, що проникають крізь кладку й осіда­ють на зовнішніх конструкціях будинку. Тому, якщо все-таки виникла не­обхідність влаштування димоходу в зовнішній стіні, його стінку потовщують. Оптимальною вважається відстань від димоходу до зовнішньої поверхні стіни при зовнішніх температурах до - 20°С - 2,5 цеглини. Щоб не змен­шувати міцність стін, димоходи не слід розташовувати в кутах будинку.

Кожна піч повинна мати окремий димовий канал. Якщо приєднати до одного каналу кілька печей, то умови їх роботи будуть різні. Адже тяга печі залежить від висоти димового каналу. Тому печі нижніх поверхів будуть "за­бивати" тягу печей, розташованих на верхніх поверхах. Приєднання двох розташованих на одному поверсі печей до загального димоходу можливо за умови влаштування розсічки у вигляді поперечної стіни. Таку розсічку встановлюють між димоходами на висоту не менше 75см. Без розсічки печі, розташовані на одному поверсі, можна приєднувати до одного димо­ходу тільки на різних рівнях. Цим виключають зустрічний рух димових газів при цьому мінімальний переріз загального димового каналу повинен бути не менше 1x1 /2 цеглини.

 


Download Димоходи для печей 2

подробнее

Кладка з каменю та цегли


В основі кладки з каменю лежить принцип, що не існує двох однакових за формою каменів. На відміну від виконаних заводським способом цег­лин і блоків, що з'єднуються в акуратний з прямокутним малюнком шаб­лон, з різних за формою каменів формується довільна, мозаїчного типу кладка, повторити яку вже неможливо. Нестандартні форми будівель­ного каменю надають конструкції неповторного вигляду, але одночасно створюють серйозну проблему - як з'єднати камені, щоб кладка вийшла суцільною і міцною.

Оскільки розчин звичайної кон-2 систенції може бути видавлений зі5 стику масивним будівельним каменем, при кам'яній кладці використо­вують твердіший розчин. Для твер­дого каменю, типу граніту, змі­шайте 1 частину портланд-цементу з 3 частинами піску; для більш м'якого  каменю до 1 частини цементу додають до 7 частин піску. Води доливають на 20% менше, ніж у звичайний роз­чин. Кінцевий розчин, зібра­ний у грудку, не повинен роз­падатися.

Подвійна кам'яна стіна. Кам'яна садова стіна, що складається з двох лицьових поверхонь, складених з ве­ликого і дрібного каменю, зве­дена на міцному і широкому бетонному фундаменті. Фундамент і нижній ряд кладки, що складається з великих каменів, які вільно стикуються один з одним, кріпляться за допомогою товстого шару розчину. У наступних рядах великі і дрібні камені кладуть упереміш. Дрібні, неправильної фор­ми камені називають «замазкою» і використовують для закладання ши­роких зазорів між каменями кладки. Проміжки між лицьовими поверхня­ми заповнюють битим каменем і розчином. Поперек цієї серцевини че­рез кожні 300 мм укладають довгі камені-стяжки, як стирчаки в цегельній кладці, що скріплюють обидві лицьові поверхні. Для підвищення міцності вертикальні стики суміжних рядів намагаються розміщати в шаховому порядку. Як перекриття використовують плитняк завтовшки 65 мм, який кладуть на розчин поверх завершеної кам'яної кладки.

 


Download Кладка з каменю та цегли

подробнее

Заповнення серцевини.


Після укладання першого ряду, запов­ніть проміжок між обома рядами каме­нів (серцевину) дрібним і битим каме­нем і залийте розчином, розведеним до такого стану, щоб він затікав між каменями серцевиною. Заповнивши серцевину до рівня каменів кладки, на­несіть поверх отриманої конструкції шар розчину для кладки другого ряду, але не розрівнюйте його. Укладіть ку­тові камені другого ряду; для більшої міцності конструкції змініть положення їх довгої і короткої сторін. Потім по кутах стіни вставте в розчинні стики цвяхи чи штирі і натягніть між ними розмічальні мотузки. Вони допоможуть витримати напрямок кладки і ви­рівняти вертикальні площини стіни.

Після укладання чергового ряду заповнюйте каменями і розчином серцевину. Потім установлюйте кутові камені наступного ряду і перемі­щайте розмічальні мотузки. Закінчену кладку покрийте зверху пласти­нами плитняку завтовшки 65мм; таке перекриття підвищить стійкість кон­струкції проти несприятливих погодних умов.

Після закінчення кладки засипте відкриту поверхню фундаменту зем­лею до рівня грунту. Якщо кладка виконана на торф'яному грунті, його спочатку варто утрамбувати.

Кладка з каменів нерівної форми

Заповнення об'ємних проміжків Якщо між суміжними каменями кладки утвориться об'ємний проміжок, вставте в нього за допомогою молотка невеликий камінь - «замазку». При виборі каменю варто оцінити як його І конструкційні характеристики, так і те, як І він буде виглядати в кладці.

Обробка розчинних стиків. Витримавши розчин у стику протягом 30-45 хвилин, за допомогою вузької кельні зніміть його на глибину не більше 12мм. Після цього розгладьте розчин, що за­лишився, твердою щіткою.

 


Download Заповнення серцевини.

подробнее

Практичні поради 11


Вентиляційні решітки не дуже прикрашають кух­ню. А якщо в квартирі газова плита, то всього за декілька тижнів вони перетворюються на осередки бруду, які потрібно постійно прочищати. Щоб уник­нути цих проблем рекомендуємо взагалі відмовитись від решіток. Замість них перед вентиляційним отво­ром встановіть на деякій відстані від плити з'ємну де­коративну панель. Повітря без перепон може прохо­дити до вентиляційної труби, а отвір буде надійно схований за екраном.

Економте свій час

При фарбуванні віконних рам доводиться захищати скло, бо видаляти засохлу фарбу досить складний і трудомісткий процес. На­несіть на скло тонкий шар резинового клею і наклейте по краях смуги паперу. Після того як фарба трохи підсохне, зніміть папір, а клей скатайте руками чи гумкою.

Чистота - запорука якості

Справжній майстер завжди тримає свій інструмент у чистоті. Старан­но промитий валик іншого разу знову дасть рівномірне покриття. А щоб він не запилювався під час зберігання, можна виготовити для нього най­простіший чохол з обрізку алюмінієвої чи пластмасової труби.

Домашнє ковадло

... необхідне кожному, хто майструє що-небудь з металу. Але де його взяти? Виявляється, його можна виготовити з шматка старої рейки. Достатньо лише зрізати автогеном непотрібні частини, надати за­готівці необхідну форму, - і можна приступати до роботи.

Дерев'яні решітки на балконі

Звільнитися від сирості і бруду на балконі можна за допомогою дере­в'яних решіток, якими покривається підлога.

Чим не амортизатор!

 


Download Практичні поради 11

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

як виглядають розйобані пезди | Малолетняя мастурбация 3gp | фасадная вініціанка | скачати порно малий розмір | зразки фасадів будинкі | розмальовка загубилася буква скачати | целочки малолеточки | Скачать порно з тваринами 4 хв | На скільки дирок розпили для юмз | кулак в пизді | фотопезди | будова червяка трубочника за малюнком | декоративні вироби під вазони | скачать малюнок привида | 16летни порно | скількикоштує змуровати комина зверху криши | матеріал яким можна обробити стіну біля печі | іграшки із резинок скачати відео | саморобний картоалекомбайн | як зробити з фанери підставку для чаю | Gjdth xxx | саморобні картоплекомбайни | ролик до однорядної картоплекопалки | ролик металевий до однорядної картоплекопалки | утеплення стін корком | декоративний саморобний млин | бісетка малюнок | zr phj,bnb rfgnskre | як наложувати житкі обої | Писи малалеток