Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Зберігання та сушіння


Деревину зберігають у вигляді пиляного лісоматеріалу (дошки, брус­ки) або тимчасово цілими колодами. З колод перед зберіганням слід обов'язково зняти кору, під якою розмножується червиця або виникає грибне побуріння, що псує всю колоду. Колоди, зрубані влітку, очищають від кори через два тижні після зрубування, а заготовлені взимку - до по­тепління. На кінцях колод треба залишити смуги кори завширшки 10 см, завдяки яким торці менше розтріскуються. Очища­ти кору з колоди дуже зручно (рис. 1.) ло­патою, обрубаною так, щоб кінець був трохи овальної форми. Можна також армійською великою лопатою, вона міцна і важча за звичайну. При висиханні колод чи пиломатеріалів волога з них найбільше випаровується через торці і розтріскуван­ня деревини розпочинається саме з них. Тому торці слід замазати бітумом, пекос-моляною сумішшю, солідолом або зафарбувати олійною фарбою, глиною з вапном або коров'яком, глиною чи густим розчином вапна. Зберігають пиломатеріали та колоди в штабе­лях, встановлених на жердинах, кам'яних або бетонних підставках - підштабельниках заввишки 50-65 см. На них для гідроізоляції кладуть шматки толю, а потім міцні поперечини, куди укладають пиломатеріали, бажано однакових розмірів за товщиною, шириною та однієї породи. Між шарами колод для вентиляції прокладають дошки або бруски. Звер­ху штабель слід закрити від дії прямого сонячного проміння та опадів да­хом.-Відстань від верхнього ряду лісоматеріалів до даху 12-15 см, щоб повітря зверху під дахом не затримувалося.

Пиломатеріали, якщо їх небагато, краще зберігати у приміщенні під стелею. Для цього до стелі прикріплюють перекладини, а на них кладуть спочатку довші і товщі дошки чи бруски, а потім коротші. Дереви­ну для більшості будівельних конструкцій та виготовлення меблів обов'яз­ково сушать. При висиханні деревини її розміри впоперек волокон змен­шуються на 5_12 % , а вздовж майже не змінюються. Тому у виробі, ви­готовленому з вологої чи недосушеної деревини, через деякий час з'яв­ляються тріщини або щілини в місцях з'єднання.

 

 


Download Зберігання та сушіння

подробнее

Захист деревини


Деревина, як матеріал органічний, схильна до біопошкоджень, тобто є сприятливим середовищем для розвитку різних живих організмів. Гриб­ки, комахи можуть заселяти деревину як у лісі, на складах, так і в будівлях. Для мінімізації втрат від біопошкоджень деревини необхідно навчитися визначати найбільш небезпечних, активних її руйнівників, а також дотри­муватися правил зберігання і грамотно використовувати існуючі захисні засоби.

Збільшити строк служби деревини, надійно захистити її від грибків, гнилі, цвілі, комах допоможуть антисептичні засоби. Протягом тривалого часу як антисептик використовували оліфу. Але, захищаючи деревину від грибків і цвілі, оліфа приваблювала комах, які прогризали в дереві гли­бокі борозни-червоточини. Нарешті, з'явилися захисні замазки, пасти, інсектициди, рідкі антисептики.

Антисептичну замазку використовують для захисту торців круглого лісу під час його зберігання: вона прилипає до торців, утворюючи щільну незмивну плівку. Замазки не проникають на велику глибину, зберігаючи високу концентрацію у зовнішньому шарі деревини, не забарвлюють її, Антисептичні пасти захищають деревину вологістю 40-50% і більше від ураження грибками. Антисептик розчиняється і проникає у вологу де­ревину за рахунок різниці в концентрації розчинів солі. Серед викорис­товуваних у вигляді паст водорозчинних антисептиків - фтористий амоній. Запобігти розшаровуванню пасти допомагають наповнювачі - торф'яний пил, деревне борошно та ін.

Розчинні антисептики призначені для захисту дерев'яних конструкцій від грибків, цвілі, гнилизни, водоростей і комах. Вони повинні мати дос­татню токсичність до біошкідників, але бути безпечними для людей і тва­рин, не втрачати свої якості при тривалому зберіганні і експлуатації де­ревини, не знижувати її міцність і не викликати корозії металів, не мати різкого запаху, не знижувати адгезії покриттів і фарб.

 


Download Захист деревини

подробнее

Корисні поради 2


Прогинаються дошки підлоги. При ремонті скріпіть їх шурупами діаметром 4-5мм і завдовжки 30-50мм. Вони вгвинчуються навскоси у щілини поміж дошками. Потім головки старанно втопіть. Шурупи один від одного вгвинчуйте на відстані 0,5м.

Щоб дерев'яна підлога не прогиналася і не скрипіла, пропонується такий вихід. Визначаємо місце лаги за рядами цвяхів на дошках і свердли­мо в настилі і лазі два отвори. Там, де лага, вкручуємо болт. В інший отвір заливаємо бетон або суміш епоксидної смоли з тирсою. Після зат­вердіння цього складу болт вигвинчується і в цей отвір теж заливається суміш. Потім у верхні частини отворів забивають дерев'яні корки, шпаклюють, фарбують.

Коли скриплять мостини підлоги, треба починати їх ремонтувати. Вздовж стиків дощок в шаховому порядку під кутом 40-45° дрилем прос­вердлюють отвори в напрямі стику. Діаметр свердла 7-10мм. В отвори забиваються штифти трохи більшого діаметра з дерева твердих порід. Штифт попередньо змазують столярним клеєм або синтетичним. Висту­паючу над підлогою частину штифта спилюють ножівковим полотном (для металу). Місце ремонту шліфують наждачним папером, шпаклюють і фарбують.

Зробіть із щільного паперу або плівки трафарет для ремонту підлоги. Шпаклівка наноситься шпателем по трафарету і заповнює тріщини. При цьому не забруднюється підлога довкола місця ремонту.

Тріщини в дерев'яних підлогах заробляються пастою з дерев'яної тир­си і клею для шпалер. Тирсу можна замінити дрібними шматочками ста­рих газет. Спершу у киплячій воді розмішують до однорідної маси тирсу або газетні шматочки, а тоді доливають невеликими порціями клей.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Друге життя паркету 2


Значні ділянки пошкодженої підлоги на дерев'яній основі відновлюють з допомогою кріплення клепок в нижню кромку цвяхами. Завершальну клепку можна посадити на емаль.

Клепки можна також наклеїти на дерев'яну основу підлоги столярним, ка­зеїновим, або іншими клеями. Після висихання необхідне циклювання підлоги.

Якщо основа підлоги цементно-піщана, клепки найчастіше приклеюють на бітумній мастиці, нагрітій до гарячого стану. Щілини поміж клепками можна зашпарувати замазкою. Ось її рецепт. Просіяна тирса (в частинах за масою) 5, портландцемент 5, столярний клей 2, вода 4. Столярний клей варять, потім додають цемент і тирсу. Ретельно перемішують суміш, підігріту до температури 40-50°С. Мастика готова до використання.

Описаним вище способом замазуються також щілини, які утворилися між паркетними щитами і дошками.

Пошкоджену паркетну клепку, яку необхідно замінити, видаляють так, щоб не пошкодити сусідні. Для цього її розколюють стамескою на дві-три частини вздовж волокон і виймають з гнізда.

Так видаляють й інші пошкоджені клепки. Потім ремонтують основу і ставлять на місце пошкоджених нові клепки.

Якщо паркет від надмірного зволоження здувся, з дефектного місця вирубують одну-дві клепки. Пошкоджену ділянку розбирають. Усувають джерело зволоження підлоги. Однією з поширених причин здуття парке­ту є недостатній зазор між пристінними рядами паркету і стінами. Тому його потрібно трохи збільшити, обрізавши крайні ряди паркету.

Після надмірного зволоження паркету і наступного висихання між клепками можуть з'явитися щілини. Якщо їх ширина не перевищує 3-5 мм, то шпарини прочищають тонким дротом і зашпакльовують замаз­кою, виготовленою з дрібної дубової, березової або букової тирси (під колір паркету) і столярного або казеїнового клею. Паркет з більшими щілинами не ремонтують, а перестилають.

 


Download Друге життя паркету 2

подробнее

Фарбуємо поверхні 3


Кольори прикрашають середовище, в якому ми живемо, вкладають певний зміст у наше життя, і в той же час по-різному впливають на нас. Кожний колір має свою мову, виражає щось неповторне. Жовтий має теплі, збуджуючі властивості. Від цього кольору людина стає більш ди­намічною й веселішою. Зелений сприяє врівноваженості, створює почут­тя прохолоди, заспокоює. Не підлягає сумніву той факт, що синій колір є одним із найбільш заспокійливих. Він впливає на людину, створюючи по­чуття ніжності, любові та свіжості. Для збереження концентрації найкра­щим є фіолетовий колір. Оскільки фіолетовий колір символізує велич та шляхетність, йому завжди надавали перевагу королі. Червоний є ідеаль­ним для темпераментних та активних людей. Оранжевий нагадує про во­гонь та тепло. Рожевий символізує жіночність, весну та аромат квітів. Білий колір є символом спокою та чистоти, чорний - урівноваженості і серйозності.

Крім того, що кольори впливають на психіку людини, вони також мо­жуть збільшувати, зменшувати, розширювати чи звужувати приміщення, в яких ми живемо, а також можуть зробити наші будинки вищими або нижчими. Отже, починаючи фарбувати поверхні у вашому будинку, оберіть для себе найоптимальнішу кольорову гаму, щоб почуватися у власній оселі на всі сто.

Перш ніж розпочинати фарбування поверхонь, необхідно провести цілий комплекс підготовчих заходів, головна мета яких - мінімізувати про­никнення вологи у стіни.

Наприклад, перед фарбуванням фасадів слід зробити ремонт кар­низів, відливів, водостічної системи, і т.д. Необхідно також провести захо­ди щодо гідроізоляції фундаментів, а також перевірити і в разі необхідності відремонтувати гідроізоляцію між цоколем і стінами, щоб пе­решкодити підйому ґрунтових вод. Без усіх перелічених заходів фарбу­вання не буде ефективним.

Далі необхідно визначити ті вимоги до матеріалів покриттів, що впли­вають на якість і терміни проведення опоряджувальних робіт. До числа цих вимог входять:

- технологічні вимоги - тиксотропність, зручність нанесення, покрівель­на здатність, забезпечення рівномірної плівки, час висихання й ін.;

- екологічна безпека матеріалу;

- вартість матеріалу.

І лише після проведення усіх цих робіт можна приступати до фарбування.

 


Download Фарбуємо поверхні 3

подробнее

Лаки та політури для дерева 5


Поліефірні лаки - багатокомпонентні мате­ріали, при їх нанесенні потрібна особлива точність. Покриття на основі цих лаків практично не дають усадки, тому що розчинник (як правило, стирол) не випаровується у процесі затвердіння покриття, а полімеризується з розчиненою смолою. Поліефірні лаки при висиханні утворюють тверді плівки великої товщини, стійкі до впливу різних реагентів і води. Поліефірні лаки розділяють на дві групи: парафінові і безпарафінові. Перевага парафінових полягає у тому, що вони містять до 95% плівкоутворюючих речовин, висихають при температурі 20~23°С.

Поліуретанові й алкідноуретанові лаки. Особливість плівок поліуретанових лаків - їх винятково високі механічна міцність і зносо­стійкість. Вони мають атмосферостійкі і діелектричні властивості. Пар­кетні підлоги у залах музеїв і палаців покриті саме цими лаками. Для про­мислового використання виробляються поліуретанові меблеві лаки й ла­ки для музичних інструментів. Застосування цих лаків вимагає ретельно­го дотримання вимог, зазначених в інструкціях. У роздрібну торгівлю поліефірні і поліуретанові лаки в готовому вигляді не надходять.

Бітумні лаки. Для їх одержання застосовують бітуми спеціальних ма­рок з високою температурою розм'якшення. З метою поліпшення влас­тивостей лаків при їх виготовленні до бітумів додають різні смоли, олії. Бітумні лаки при висиханні утворюють чорні плівки, що характеризують­ся водостійкістю й стійкістю до деяких хімічних реагентів, однак їхні анти­корозійні властивості в атмосферних умовах недостатньо високі. Най­більш широко бітумні матеріали застосовують для тимчасового захисту металу, тому що вони значно дешевші ніж інші матеріали.

 


Download Лаки та політури для дерева 5

подробнее

Корисні поради 2


Стару фарбу можна видаляти з допомогою паяльної лампи: розм'якше­ний шар легко зчищається. Та бувають випадки, коли не можна працювати з відкритим полум'ям. Тоді можна фарбу розм'якшити праскою через фольгу.

Стара олійна фарба добре видаляється з допомогою такого розчину: 1,3 кг негашеного вапна, 0,45 кг кальцинованої соди і вода. Визначену для повторного фарбування поверхню змочують розчином і через дея­кий час розмочена фарба легко зчищається.

При фарбуванні старих поверхонь фарби на них варто добре проми­ти. Товстий шар зчищаємо, перетираємо, після просушування грунтуємо і лише тоді фарбуємо. Щоб стара фарба легко знялася з підлоги, її тре­ба спочатку розігріти. Для цього пропонуються такі способи.

Покладіть на підлогу залізні листи або деку з розжареним піском. Під гарячим листом фарба починає братися пузирями і відставати від дощок. Для цієї ж мети можна використати побутовий рефлектор із сферич­ним відбивачем (в побуті його називають синьою лампою). В нього вкру­чується звичайна 60-ватна лампа. Рефлектор встановлюється на відстані 3-4 см від поверхні підлоги.

Коли одна ділянка розігріється, гарячий лист пересувається на сусідню. А прогріте місце розчищається. Розм'якшену фарбу зручно знімати вузьким шпателем, широкою тупою стамескою, дитячою іграш­ковою лопатою.

Цю роботу треба виконувати при відчинених вікнах. Очистивши підлогу від старої фарби, можна заново її пофарбувати.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Цементний і складний розчин


Цементний розчин готують з цементу, піску і води. Він найбільш міцний, твердіє як на повітрі, так і у воді. Застосовують для кладки фунда­ментів печей в сирих місцях чи насичених водою грунтах, а також для ви­ведення труб вище покрівлі. Він швидко тужавіє (початок тужавлення не раніше як через 45хв, кінець - не пізніше як через 12 год). Витрачати його слід не пізніше як за годину після приготування, при більш тривалих строках міцність його знижується. Марка чи міцність цементного розчину на стиск різна, залежно від кількості складових і марки цементу. Склад розчину буває таким: 1:1; 1:1,5; 1:2; 1:2,5; 1:3; 1:3,5; 1:4; 1:4,5; 1:5; 1:5,5; 1:6. На першому місці - цемент, на другому - пісок.

Готують розчин так. Просіюють цемент і пісок через сито з чарунками 3x3 мм, відмірюють їх об'ємними порціями. Потрібну кількість піску наси­пають грядкою і зверху посипають цементом. Усе ретельно перемішують до повної однорідності, а іноді ще й додатково просіюють через сито. Одержують суху суміш, яку розчиняють водою до потрібної густоти. Не слід готувати багато суміші, бо від тривалого її зберігання цемент з си­рим піском перегорає, від чого знижується його міцність.

Складний розчин готують з двох в'яжучих і одного заповнювача: це­менту, вапняного тіста, піску й води. Склад розчину 1:1:6; 1:2:8; 1:1:9; 1:1:11; 1:3:12; 1:3:15. На першому місці - цемент, на другому - вапняне тісто, на третьому - пісок. Застосовують для кладки фундаментів у воло­гому грунті й труб вище покрівлі.

Готують розчин різними способами. В одному випадкуу спочатку з це­менту й піску готують суху суміш. Потім вапняне тісто розводять водою до густоти сметани. Усі ці компоненти відмірюють об'ємними порціями. У розведене вапняне тісто додають приготовану порцію цементноної суміші і все ретельно перемішують. При необхідності додають воду і ще раз перемішують.

В іншому випадку з відміряної кількості піску й вапняного тіста готують розчин, насипають у нього відміряну порцію цементу і все ретельно пе­ремішують. Можна цемен попередньо змішати з водою до сметано-подібного стану. Додають потрібну кількість води для одержання розчи­ну нормальної густоти.

Цей розчин більш пластичніший, ніж цементний, нижча його міцність. Готують таку його кількість, щоб можна було витратити за 1 год зразу ж після приготування.

 

 


Download Цементний і складний розчин

подробнее

Ремонт зовнішніх стін


Під дією вологи, вітру й інших зовнішніх факторів вапняні шви старих неоштукатурених цегельних фундаментів і стін згодом вивітрюються і розмиваються дощем і волога починає проникати через кладку всереди­ну будинку, що часто і служить причиною вологості в ньому. Щоб відно­вити водонепроникність швів, їх потрібно «розшити». Цей процес полягає в тому, що шви спочатку розчищають на глибину 2-4см від поверхні стіни, а потім заповнюють свіжим розчином за допомогою вузької кельми чи вістрям штукатурної лопатки. Для розшиван­ня використовують такий розчин: 1 частина цементу на 2 частини дрібно­го піску. Додавання невеликої кількості вапна зробить розчин пластичнішим. Розчин беруть на кінець лопатки, вмащують у шов і розгладжують. Перед вма­щуванням, місце, що ремонтують, змочують. а водою. Шов буде міцнішим, якщо вмурова­ний розчин протягом кількох днів збризкува­ти водою.

Вологість всередині будинку іноді виникає через пористість цегельних чи кам'яних ма­теріалів, особливо в нижній частині стін біля - землі. Щоб запобігти цьому, потрібно обма­щувати стіни цементним розчином (1 части­на цементу і 3 частини піску), шаром у 23мм. Перед обмащуванням потрібно погли­бити шви кладки на 1 -1,5см, очистити стінку дротяною щіткою і змочити водою. Обмазка буде виглядати краще, якщо п розрівняти стіни прибивають дві рівні тонкі планки. У верхній частині нанесеного ша­ру потрібно зробити невеликий скіс, щоб вода стікала не до стіни, а на­зовні.

Оштукатурені зовнішні стіни треба ремонтувати як тільки з'являться перші, навіть незначні, дефекти. Через невеликі тріщини під штукатурку потрапляє вода, дранка починає гнити, а металева сітка іржавіти, в ре­зультаті чого поверхня здувається і штукатурка відвалюється.

 


Download Ремонт зовнішніх стін

подробнее

Зароблення щілин та дірок


Перед фарбуванням вікон, дверей, стінних шаф найкраще нанести ґрунтовку для усунення нерівностей, які заважають фарбі лягти рівно і красиво. Якщо попередній старий шар фарби не лущиться, то можна покривати цю поверхню, але попередньо її слід очистити від пилу і бру­ду. Ґрунтовка нефарбованої деревини - це ретельне просочування її оліфою. Після висихання ґрунтовки можна починати фарбування.

Якщо немає потреби знімати стару фарбу, то пошкоджені місця і заг­либини необхідно зашпаклювати. Склад шпаклівки: оліфа, крейда і клейо­вий розчин. В основі клейового розчину столярний клей. 100г його роз­бивають на дрібні шматочки і заливають 900г води. Клей трохи розбухне, а потім банку з клейовим розчином нагрівають на водяній бані до повно­го розчинення. Готовою шпаклівкою з допомогою шпателя акуратно за­мазують дефекти і тріщини того місця, яке треба фарбувати. Після виси­хання шпаклівки слід відшліфувати поверхню і починати фарбування.

Для усунення дрібних дефектів на оштукатурених поверхнях викорис­товують тістоподібні підмазочні пасти, які складаються з 1 частини гіпсу, 2 частини крейди на клейовому розчині (20-50г столярного клею на 1л води). Ґрунтовку під вапняні і клейові фарби готують з 2кг свіжогашеного вапна або 2-3кг вапняного тіста, 200г 40-процентного або 120г 70-процентного господарського мила, 50-100г оліфи і 6л води. Мило нарізають тонкою стружкою і розчиняють в 3л гарячої води, вливають тонким струменем оліфу і перемішують. В 3-4 літрах води гасять вапно-кипучку або перемішують давно гашене вапно, виливають у мильний розчин, перемішують і проціджують через густе сито або капронову пан­чоху.

 


Download Зароблення щілин та дірок

подробнее

Робота зі шпалерами 3


Рівні і гладенькі поверхні, які не мають горбиків, впадин, раковин, слідів затирочного інструмента, можна відразу обклеювати шпалерами без попереднього обклеювання папером.

В інших випадках стіни рекомендується проклеїти папером. Для цього придатний і газетний і обгортковий папір. Але він має бути без масних плям.

Папір не лише вирівнює грубу поверхню стіни, але й уберігає фарбу на шпалерах від руйнування різними речовинами, які виділяють поверхні: штукатурка і бетон - луги, дерево - смолу.

Поверхні в старих будинках готують у такій послідовності; розчища­ють і штукатурним розчином (1 частина гіпсу і 3 частини піску), заміша­ним на клейстері, замазують щілини; набіл на стінах і стелях розмивають гарячою водою за допомогою щітки, зшкрібають шпателем або ножем і змивають теплою водою, а залишки знімають силікатною цеглою; в разі потреби поверхню після цього перетирають; проклеюють поверхню клейстером. На цьому підготовку поверхонь у старих будинках можна вважати закінченою.

Найзручніше користуватися готовими клеями, які продаються у мага­зинах. Останнім часом найпопулярніший - «Бустилат». Клей «Екстра» має в своєму складі хімікати проти клопів і прусаків. Вміст пакета розводять у невеликій кількості холодної води. Одержаний розчин повільно вливають у киплячу воду, помішуючи,  і кип'ятять 10-15 хвилин.

Синтетичний клей на основі карбоксиметцелюлози (КМЦ) - це пластівці білого або кремового кольору. Його використовують у про­порції: сухого клею КМЦ 4 частини (за масою) і 96 частин води. У воду температурою 18-20 градусів безперервно помішуючи, кладуть клей КМЦ. Для проклеювання стін і наклеювання паперу (газет) на 1л клею додають 0,26 кг крейдяної пасти 30-процентної вологості. Суміш на ос­нові КМЦ рекомендується готувати в емальованій посудині.

 

 


Download Робота зі шпалерами 3

подробнее

Будівництво сараю


Головна проблема нових власників індивідуальних ділянок - будівницт­во. Адже земля розташована, як правило, вдалині від міст і транспортних ліній. Треба посадити і доглянути городину, садовину, а де жити увесь цей час? Де обігріватися, сховатися у непогоду, зберігати садовий реманент? Та й, узагалі, що це за ділянка без житла? Отож, треба будувати.

А як швидко спорудити практичне, тепле і недороге житло?

Почнемо з маленького сарайчика. Побудувати його можна днів за 10.

Якщо є можливість, придбайте на лісопилці обапіл. Треба ретельно підрівняти його ребра, обчистити від кори, згладити сучки, що випирають. Тепер посортуйте матеріал: товстий обапіл підійде для пілоги і каркаса будівлі, середній вико­ристайте на дах і стіни, а тонкий слугуватиме рейками для кріплення толю, плівки, картону.

Зберіть каркас і об­шийте його обаполом, у якому слід попередньо зробити виїмки для рівного прилягання до гори­зонтальних лагів. Зовні каркас оббивають поліетиленовою плів­кою (можна неновою), шматки якої закріплюють рейками. Дах - суцільний настил оба­пола, закритий толем, що закріплено зверху рейками.

Щоб ізолювати підлогу від грунту, слід постелити толь, покласти лаги і настелити підлогу з обапола. Укривають її шматками картону, а потім - старим лінолеумом. Стіни і стелю, що сполучається з дахом, СЛІД також зсередини оббити картоном. лінолеум,  плівка,  рейки кріплення тощо.

Двері - з обапола, картону і плівки. Для вікон підійдуть шматки оргскла, скажімо, 40x70 см, яке легко просвердлити і закріпити на шарнірах.

Обстановка всередині - найпростіша: ліжко - тапчан, під яким улаш­товують ящик для господарського приладдя, один або два відкидних сто­лика біля вікон, вішалка для одягу. Щоб було тепло, в кутку слід зробити невеличку піч з каміння або уламків цегли. її ширина - 55, довжина - 75, висота - 65. Для комина підійде відрізок старої 4-дюймової водоп­ровідної труби, для пічної засувки - шматок листового заліза. Трубу закріплюють у даховому отворі (80x80 см) за допомогою двох листів жерсті, один - зсередини, другий з зовнішньої площини покрівлі - стелі.

Витрати - мінімальні. Вам потрібно буде приблизно 2 мЗ обапола, 1 рулон толю, 5кг цвяхів, 3 пари навісів, 2 шматка оргскла, 2 дверні руч­ки, 1 замок, 2 листи жерсті, 8 скоб.

Безумовно, 5 м2- приміщення замале, навіть і на перший випадок.

Але головне, що проблем з тимчасовим житлом у вас не буде. Отож, почніть з малого.

 

 


Download Будівництво сараю

подробнее

«Басейн» у дворі


Водойми завжди прикрашають будь-який парк, сквер, двір, дитячий садок тощо. Якщо ви вирішили зробити привабливою власну присадибну ділянку, влаштуйте басейн для купання чи риби.

Насамперед вирийте яму з пологими (не крутіше 20-25 градусів) бе­регами завглибшки 1 /3 задуманої вами глибини водойми. Вийнятий грунт продовжить береги і потроїть глибину. Гострою совковою лопатою до блиску «залижіть» дно і гарненько утрамбуйте насипні береги.

Щоб дно і береги стали водонепроникними по всій площині, яка буде залита водою, розстеліть щільну тканину типу напівбрезенту. Вона на­мокне, «набухне» і не пропускатиме воду. Ще краще, якщо на дно постелете поліетиленову плівку, ту саму, яка відмінно заміняє скло у теплицях, оранжереях і парниках. Застелене дно посипте шаром річкового піску (5-7см). Цей шар надійно притисне плівку до дна й збереже ЇЇ від пошкоджень. Тепер заповнюйте басейн водою.

Розміри і форма водойми такого типу не мають ніякого значення. Вона може бути прямокутною, круглою, овальною. Не має значення і грунт, у якому риють водойму. Він може бути якої завгодно пухкості, тому що не грунт, а плівка буде утримувати налиту у водойму воду. Значення має лише пологість берегів. При крутих берегах насипаний поверх плівки чи тканини пісок (а разом з ним і грунт під плівкою) сповзе.

Розміри водойми залежать від ваших можливостей: від 2-3 соток до площі величиною з ковдру.

Для купання малятам потрібна неглибока водойма. Чим меншою і мілкішою вона буде, тим краще: швидше зможе прогріватися сонцем і скоріше наповнятися свіжою водою. Не потрібна велика водойма і для акваріума.

Для спускання води вирийте канаву трохи нижче найглибшої точки дна. Опустіть у неї край плівки - і вода стече. Підніміть його - і водойму можна знову наповнювати.

Побудована у такий спосіб водойма - споруда, звичайно, сезонна. Восени потрібно м'якою мітлою змести пісок, зняти тканину чи плівку, просушити її і прибрати до наступної весни.

На закінчення порада. Тканину зшивайте на швейній машині внапуск, двома швами. Плівку найкраще «зварювати», пропрасовуючи краї га­рячою праскою.

 


Download «Басейн» у дворі

подробнее

Дачний будиночок 2


Стов­пчастий фундамент неглибокого закладання на піщаній подушці, який може бути застосований, якщо грунт на ділянці тренувальний, непучинистий (піщаний чи гравійний), а грунтові води в період промерзання знаходяться на глибині більше 2 м від поверхні землі.

Стовпи можна викласти з цег­ли чи буту, виготовити з бетону, уклавши його в опалубку, чи вико­ристовувати готові блоки. Якщо ж ділянка знаходиться на заболоче­них чи пучинистих грунтах, можна використати залізобетонну моно­літну плиту, яку кладуть на насип­ну основу. По периметру плити, з нижнього боку, роблять ребра жорсткості. Основа будиночка -щит, змонтований на фундамент­них стовпах. Його монтаж почи­нають з виготовлення каркаса, обв'язку і центральну балку якого виготовляють із хвойних брусів площею поперечного перерізу 100x150 мм, а проміжні лаги - з дощок 50x150 мм.

Кінці балок з'єднують між собою прямим замком у пів дерева. Аналогічно врубкою з'єднують інші елементи каркаса, фіксуючи їх цвяхами і скобами.

До фундаментних стовпів каркас щита можна кріпити за допомогою анкерів, попередньо забитих у бетон. Контрольну перевірку зібраного прямокутника визначають вимірюванням його діагоналей. Подальші дії залежать від того, який тип підлоги захоче забудовник.

У невеликих будинках на стовпчастих фундаментах підлоги додатково утеплюють. Однак, якщо в будинку будуть жити лише під час теплого періоду року, можна відійти від традиційних схем і спростити конст­рукцію, а значить - здешевити і прискорити будівництво. Для цього на каркас щита кладуть настил з необрізної дошки, потім руберойд, а по­верх нього шпунтовані дошки підлоги завтовшки 30-40 мм. Покладена «килимом» по настилу гідроізоляція буде перешкоджати проникненню у пори деревини чистої підлоги вологи і підвищить теплозахисну здатність огородження. Варто враховувати, що підвищення вологості матеріалу може знизити теплозахист більше ніж на30%.

Спорудження каркаса стін

Каркасні стіни прості й економічні. Зводять їх традиційним способом, тобто розмічають місця встановлення стояків, вибирають гнізда чи роблять врізки, встановлюють по черзі стояки з нарізаними шипами і закріплюють їх тимчасовими розкосами. Потім кладуть на них бруси верхньої обв'язки.

 

 


Download Дачний будиночок 2

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

як крафтити ступеньки в майнкрафті | як построїти замок в огнем і мечем | піськи з великим клітером крупним планом | молоденькі пісьочкі | 3gp ізнасілуваня | які ро3чінKІ встановлення ринви на дах в надвірні | каменная картоплекопалка | полывызатор | малолетка пробила целку | як зробити саморобну | поздравление с 1 сентября педагогам детского сада | вироб із шин | тирсо блоки відео | як зробити сюрікен з дошки | як правильно натягнути короїд | великі сраки що серут | Саморобні приспосіблення для роботи з деревом | як зробити великі квіти з паперу | гарненкі піськи | будинок зцегли як вимурувати | як правильно розвести колорекс | віконні обналічки з каменю | видео де збывають целкы | скільки коштують рибальські снасти | Целочики 2016 | картопелекопалка відер | зуби до грабарки олх | як зробыты лодку | чим видмить сажу | порно фото вуські дирочки