Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини 5


Каркасні або, як їх ще називають, порожнисті щити складаються з каркаса, облицьованого з одного чи обох боків фанерою або деревно-волокнистими листами. Товщина щита залежить від його розмірів і при­значення. Якщо облицювання виконують з обох боків, то обстругують тільки ті площини елементів каркаса, до яких приклеюють облицювання. Якщо облицьовують один бік, то рейки каркаса обстругують з усіх боків. Раму і внутрішні елементи каркаса з'єднують на шипах. Кількість внутрішніх елементів каркаса залежить від потрібної жорсткості щита і від матеріалу облицювання. Щоб приклеїти облицювання до каркаса, на склеювані площини наносять клей і запресовують щит за допомогою струбцин або клинків.

Столярні плити склеюють з вузьких 20-30-міліметрових рейок і обкле­юють з обох боків лущеним шпоном в один або два шари, їх можна обкле­ювати струганим шпоном з одного чи обох боків по лущеному шпону.

Деревноволокнисті плити бувають надтверді, тверді, напівтверді, ізоляційно-оздоблювальні та ізоляційні. Для меблів використовують тверді і напівтверді плити завтовшки 3-5мм.

Деревностружкові плити бувають завтовшки 10-25мм. Вони широ­ко застосовуються в будівництві та меблевій промисловості. Цей матеріал використовують для обшивання стін, як внутрішніх так і зовнішніх; у виробництві стінових панелей (дві плити із шаром утеплюва­ча між ними); виготовленні опалубки, стелажів, полиць, упакування й ін.

ДСП - це композиційний деревний матеріал, сировиною для вироб­ництва якого може бути будь-як малоцінна деревина хвойних чи листяних порід. Експлуатаційні властивості матеріалу залежать від форми, розміру, щільності деревних часток, кількості і якості зв'язуючого ма­теріалу. У ДСП, як і будь-якого іншого матеріалу, є свої переваги і не­доліки. Ці плити менш горючі порівняно з деревиною, а також позбав­лені недоліків, що має натуральна деревина (тріщини, сучки і т.п.), відповідають всім вимогам до плитних матеріалів. З іншого боку, ДСП важча, ніж дерево і не рекомендується для застосування у приміщеннях з підвищеною вологістю.

 

 


Download Захист деревини 5

подробнее

Ремонт дощатих підлог


Ремонт дощатих підлог полягає в заміні потрісканих чи ушкоджених до­щок чи лаг, ремонті місць механічних ушкоджень, а також у заповненні і ги потрібно замінити новими по всій довжині чи на якій-небудь частині дов­жини; в останньому випадку треба вирізувати ушкоджену частину (можна пробити долотом дірку, а потім за допомогою вузької ручної пилки виріза­ти пошкоджену частину дошки). Якщо виявляється, що в цьому місці пошкод­жена і лага, то поруч з нею потрібно уклас­ти нову лагу так, щоб її кінці виступали не менше ніж на 20 см з кожного боку за ушкод­жену ділянку. Після цього лагу за до­помогою клинів потрібно притиснути до до­щок підлоги. Такі ж операції слід виконати і з іншого боку, тобто вирізати дошки на потрібну довжину і прибити до лагів; стару, пошкоджену лагу потрібно вирізати і видали­ти. Після цього поверхню нових дощок обстругують рубанком в рівень підлоги. Не­великі механічні ушкодження усувають встав­ками з дощок чи кусків дерева. Якщо дошки не прогинаються, а в підлозі внаслідок їх пересихання з'явилися вузькі щілини, то їх заповнюють спеціальною замазкою: 250 м столярного клею роз­чиняють в 1 л води, куди додають де­рев'яну стружку, яку всипають невелики­ми порціями в гарячий (але не киплячий) клей і безперервно перемішують до одержання густої маси.

 Під час роботи посудина із замаз­кою повинна знаходитися в іншій посудині з гарячою водою (щоб не допустити передчас­ного затвердіння замазки). Великі щілини можна  закрити  спеціально  пригнаними вкладками з  рейок чи дощок, попередньо змащеними столярним клеєм. Попередньо необхідно перекласти дошки на всій площі підлоги, тобто підняти дошки й укласти їх за­ново, усуваючи ВСІ ЩІЛИНИ. Підтискати Старі дошки треба дуже обережно, щоб не пошкодити їхнього краю, особливо при з'єднанні в шпунт. Для прибивання дощок потрібно застосовувати цвяхи завдовжки не менше триразової товщини дощок. Прибиваючи дошки, слід щільно при­тискати їх одну до одної і до лагів.

 


Download Ремонт дощатих підлог

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 


Download Лаки та політури для дерева 4

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 


Download Садові меблі 3

подробнее

Ремонт зовнішніх стін 2


Ремонтувати штукатурку потрібно розчином такого ж складу, яким ви­конували попереднє оштукатурювання.

Оштукатурені зовнішні стіни звичайно фарбують вапняними чи ка­зеїновими фарбами. Клейові фарби швидко линяють. Перед фарбуван­ням необхідно відремонтувати водопровідні труби, жолоби, а також усу­нути всі дефекти штукатурки. Фарбування вапняними фарбами буде якіснішим, якщо виконано по свіжоперетертій поверхні штукатурки: Фарбувати стіни слід в похмуру погоду, у жаркі дні потрібно працювати на тіньовому боці, змочуючи нагріту поверхню водою.

Дерев'яні стіни зовні фарбують фарбами, стійкими проти дії атмосіерних факторів, зокрема масляною, яка утворює міцну і довговічну плівку, що добре захищає дерево від руйнування.

Найкраще фарбувати зовнішні стіни весною. Утім, багато господарів віддають перевагу пізній осені, після того як гарячі промені літнього сон­ця висушили призначені для фарбування поверхні. Недопустиме фарбу­вання в сиру погоду і після дощу.

Перед фарбуванням стіни потрібно ретельно очистити від пилу, кіптя­ви і старої фарби.

Перш ніж розпочати фарбування, треба упорядкувати ринви, жо­лоби, віконні плетіння, двері і т. д.

Шпаклівку для замащування тріщин, вибоїв, отворів від цвяхів можна приготувати так: 1кг оліфи (оксоль) і 0,1кг 10-процентного розчину гаря­чого тваринного клею перемішують до утворення емульсії, після чого в неї додають крейду, поки не утвориться паста необхідної густоти.

Фарбування будинку зовні олійними фарбами обходиться досить до­рого, тому можна використати дешевшу суміш: у 100л води змішують 7кг мідного купоросу, 7кг алюмінієвих квасців, 7кг житнього борошна, 0,25кг каустичної соди (чи 0,5кг мила ), 15кг барвників і 8кг оліфи. 1л такої суміші досить для фарбування 3-4м2 поверхні стін.

Щоб визначити приблизну витрату фарби, потрібно число, що пока­зує загальну площу стін (у метрах), розділити на 7. Отримана частка від поділу буде показувати кількість літрів готової фарби, необхідної для двократного покриття. Ніколи не фарбуйте стіни одним товстим шаром фарби - це завжди гірше двох тонких покриттів. Перший шар повинен сохнути 4-5 днів.

Фарбування будинку починають з верхньої частини північної стіни. Фарбувати потрібно по всій ширині стіни, у крайньому випадку - від ку­та до лиштви першого вікна. Не рекомендується наносити вузьку смугу фарби від верху до низу, тому що з'являться патьоки.

Якщо стіни обшиті дошками, спочатку фарбують місця їх прилягання, потім фарбують упоперек відразу дві-три дошки, і, нарешті, розрівню­ють фарбу легкими мазками уздовж дошки.

 

 

 

 


Download Ремонт зовнішніх стін 2

подробнее

Зароблення щілин та дірок 2


Для заповнення тріщин, раковин, нерівностей на поверхнях, які хочуть фарбувати, використовують шпаклівки, які виготовляються на основі оліфи та інертних наповнювачів (крейда, каолін). Для поліпшення адгезії (липучості) шпаклівки використовують ґрунтовки. Найчастіше це може бути добре розведена фарба, якою збираються вести роботи.

Всі роботи ведуться лише на сухих основах. Щоб визначити вологість ос­нови, можна скористатися 1-процентним спиртовим розчином фенолфта­леїну, який при нанесенні на вологі поверхні набуває малинового кольору.

Поверхні, які треба вирівняти шпаклівкою, спочатку грунтують, щоб в'яжуче із шпаклівки не проникало в товщу основи і шар шпаклівки в по­дальшому не втратив міцності. Схили, раковини діаметром більше 2мм, глибокі тріщини затирають цементно-піщаним розчином з додаванням розведеного ПВА.

На нових дерев'яних поверхнях спочатку треба вирівняти сучки, зас­моли, нагелі. Цісля цього поверхні грунтують, сушать, заправляючи шпаклівкою дефектні місця, знову сушать, зачищають.

Тріщини в штукатурці розрізають, очищають і затирають безусадочною шпаклівкою (суміш гашеного вапна, гіпсу у співвідношенні 1:1). Після висихання і шліфування поверхню грунтують оліфою або прошпакльову­ють 10-процентним розчином клею. Потім наклеюють щільне полотно, коленкор або серп'янку чи марлю.

Тріщини більше 4 см заробляють цементно-піщаним розчином 1:3. Попередньо їх розчищають загнутим дротом і промивають цементним молоком. Щоб розчин краще проникав всередину кладки, спочатку зак­ладають достатньо пластичний розчин, а на поверхні густіший. При заробці широких тріщин у розчин можна додавати уламки цегли. В процесі заповнення тріщин розчин необхідно ущільнювати.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 2

подробнее

Робота зі шпалерами 3


Рівні і гладенькі поверхні, які не мають горбиків, впадин, раковин, слідів затирочного інструмента, можна відразу обклеювати шпалерами без попереднього обклеювання папером.

В інших випадках стіни рекомендується проклеїти папером. Для цього придатний і газетний і обгортковий папір. Але він має бути без масних плям.

Папір не лише вирівнює грубу поверхню стіни, але й уберігає фарбу на шпалерах від руйнування різними речовинами, які виділяють поверхні: штукатурка і бетон - луги, дерево - смолу.

Поверхні в старих будинках готують у такій послідовності; розчища­ють і штукатурним розчином (1 частина гіпсу і 3 частини піску), заміша­ним на клейстері, замазують щілини; набіл на стінах і стелях розмивають гарячою водою за допомогою щітки, зшкрібають шпателем або ножем і змивають теплою водою, а залишки знімають силікатною цеглою; в разі потреби поверхню після цього перетирають; проклеюють поверхню клейстером. На цьому підготовку поверхонь у старих будинках можна вважати закінченою.

Найзручніше користуватися готовими клеями, які продаються у мага­зинах. Останнім часом найпопулярніший - «Бустилат». Клей «Екстра» має в своєму складі хімікати проти клопів і прусаків. Вміст пакета розводять у невеликій кількості холодної води. Одержаний розчин повільно вливають у киплячу воду, помішуючи,  і кип'ятять 10-15 хвилин.

Синтетичний клей на основі карбоксиметцелюлози (КМЦ) - це пластівці білого або кремового кольору. Його використовують у про­порції: сухого клею КМЦ 4 частини (за масою) і 96 частин води. У воду температурою 18-20 градусів безперервно помішуючи, кладуть клей КМЦ. Для проклеювання стін і наклеювання паперу (газет) на 1л клею додають 0,26 кг крейдяної пасти 30-процентної вологості. Суміш на ос­нові КМЦ рекомендується готувати в емальованій посудині.

 

 


Download Робота зі шпалерами 3

подробнее

Сауна 3


Залежно від цього виробляються особливі вимоги у плануванні та будівництві сауни за висотою і кількістю лежаків. Враховують також те, що на верхніх лежаках температура повітря значно вища і може підніматися до 100-120 градусів. Розміри ж сауни визначають за кіль­кістю людей, які будуть одночасно знаходи­тись у ній. Під час про­ектування і будівниц­тва потрібно врахову­вати і те, щоб у сауні розміщались пічка та лежаки і залишався вільний простір для пе­реміщення     відвіду­вачів (приблизно 2-3куб.м на людину). Та­кож міні-сауна відповідає вимогам, пов'язаним з потовиділенням, але не дає можливості неповторної насоло­ди - зручно розміститися. Дуже вели­ку сауну з високою стелею важко на­гріти. Для швидкого нагрівання при­міщення роблять невисоким. Основ­ний лежак, на якому розміщуються люди, не повинен знаходитись нижче верхньої точки камінців у пічці. Щоб скористатися віником, потрібно не менше метра відстані від верхнього лежака до стелі. Родинні сауни мають висоту приблизно 2,1м, а загального користування — 2,8м. Найменша ви­сота, що відповідає санітарним і тех­нічним вимогам, становить 1,9м.

Для забезпечення доброї вентиляції і притоку свіжого повітря в стінах сауни на різних рівнях роблять вентиляційні отвори, які закривають чи відкривають у міру необхідності.

Естетичний вигляд сауни не повинен домінувати над її корисними мож­ливостями. Будівля має бути якомога простішою. Колоди і дошки не слід фарбувати або лакувати, бо будь-яке покриття при високій температурі розкладається і насичує повітря шкідливими речовинами.

 


Download Сауна 3

подробнее

Сауна 4


Сауна із суцільних стовбурів (брусків) за своїми якостями має ряд пе­реваг порівняно із сучасною панельною, складеною із дерев'яних панелей. Суцільні стовбури, навіть грубі і необроблені, проявляють характер деревини — вони «дихають», не потребують вентиляції та створюють особливий настрій у відвідувачів. У брусовій сауні вентиляційні отвори роблять тільки для швидкого охолодження приміщення після його викори­стання. Вологість у такій сауні завдяки брусовій конструкції регулюється автоматично. І ще одна перевага - стовбури мають добру теплоємність і віддають необхідну кількість теплоти приміщенню. Якщо стіни в брусовій сауні добре проконопачені, то вони мають необхідну теплопровідність без будь-якої ізоляції. Крім того, у брусових стінах, в силу того, що вони повністю не висихають, запах деревини довше зберігається.

І, насамкінець, про заготівлю віників. їх заготовляють про запас про­тягом одного-двох тижнів після свята Трійці (кінець червня - початок лип­ня) і обов'язково в суху погоду. Найкращі - березові, дубові, горобинові, ялицеві та кропивні віники. Добрі - із прутів різних порід, серед яких най­кращі береза з горобиною. Роблять віник так: беруть дві-три гілки горо­бини, обкладають трьома-п'ятьма березовими - отримують каркас віни­ка. Потім додають гілки середніх розмірів, і вже під кінець - менші.

Сушать віники в сухому, прохолодному і затемненому приміщенні, встановлюючи їх на підлогу ручками вверх, а не підвішують. Переверта­ють віники один раз на два дні. Через тиждень - «готовий продукт», який найкраще зберігати в картонних ящиках.

За добу до використання в сауні віники змочують і кладуть окремо у поліетиленові мішки, а потім у прохолодне місце. Замочувати гарячою водою добре тільки щойно виготовлений віник, сухий просто опускають у воду. Через віник можна дихати, лежачи на стелажі, чим забезпечується інгаляція. Отже, партесь собі на здоров'я!

 

 


Download Сауна 4

подробнее

Буріння колодязя 2


Фіксатор положення насадки зроблено з дроту діаметром 7мм, завдовжки 250мм і вигнуто під кутом 90°, щоб горизонтальний кінець мав довжину 50мм. У місці згину до фіксатора приварюється ручка із смужки сталі перерізом 30x6 мм. Для фіксатора на повзун приварюють втулку з от­вором діаметром 10мм. Після цього у центральній трубі свердлять отвори під фіксатор - у нижньому, верхньому та середньому положеннях насадки.

Діаметрально розміщені отвори діаметром 9мм у верхній частині центральної труби слугують для приєднання до бура додаткової труби з внутрішнім діаметром 42мм. Труби в місцях їх з'єднання повинні входити одна в одну не менш, ніж на 150-200мм. Завдяки насадці можна запобігти заклиненню породи, її частковому висипанню назад у свердловину. При проходженні пухких та сипучих порід слід використовувати бур з низько опущеною насадкою. Гальмуючі сили, що зростають, є свідоцтвом про її заповнення. В цьому випадку обертання припиняють і повернувши 2-3 рази взад-вперед на 5-10° центральну трубу, бур піднімають і натиснувши ручку фіксатора на себе вивільнюють насадку, переводячи її у верхнє положення. Після цього грунт можна легко видалити.

При проходженні шарів глини та суглинку потрібно чергувати викорис­тання нижнього положення бура з середнім та верхнім. При середньому положенні насадки бур пройде породи, які вміщують гравій або невелике каміння розміром до 70мм. Каміння розміром від 70мм до 150мм вилу­чають із свердловини за допомогою гарпуна, який насаджують замість бу­ра на труби. Гарпун збирають з трьох-чотирьох пружних ресорних пластин від легкового автомобіля, вкорочених до 500мм. До тонких заокруглених кінців пластин приварюють клиноподібні зачіпки, а зрізані кінці відгинають під кутом 15° і приварюють до відрізка труби зов­нішнім діаметром 40мм і завдовжки 300мм.

Валуни розколюють подрібнювачем каміння. Це стальний стрижень завдовжки 500-750мм, до нижнього кінця якого приварені зубило і відрізок ресори завдовжки 120мм. Верхня частина стрижня завдовжки 50мм має форму циліндра і може приєднуватись до труб за допомогою болта М8. Після того як валун розбито, уламки вилучають за допомогою гарпуна.

Застосування названих інструментів дає можливість пройти усі види порід при бурінні свердловини.

 

 


Download Буріння колодязя 2

подробнее

Вікно на мансарді


Важливим і суттєвим елементом мансарди є вікно, яке розміщується у вертикальній торцевій стіні або прорізається в покрівлі. Отвори в дахах пропускають більше світла, ніж у вертикальних стінах, тому такі вікна привертають особливу увагу жителів тих районів, де світловий день ко­роткий. Якщо ж світловий потік в приміщення необхідно зменшити, мож­на скористатись декоративними натяжними шторами-жалюзі.

Вікно можна розмістити на висоті 80-90см або 120-150см від рівня підлоги. Віконні скоси роблять під кутом 90° або 110-120° до площини вікна. В останньому випадку приміщення краще буде освітлюватися при­родним світлом.

Конструкція коробки вікна у вертикальнихторцевих стінах мансарди звичайна і не потребує особливих коментарів. Певні труднощі виникають при монтажі вікна і закріпленні його в похилій покрівлі. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від матеріалу самого даху і його по­криття - шифер, залізо, черепиця. Конструкція і ізоляція коробки і фра­муги вікна пов'язані також з кутом похилу покрівлі.

Маючи великий досвід модернізації житла, зарубіжні фірми пропону­ють два варіанти конструкційного рішення віконного отвору і фрамуги для похилих дахів. Один варіант розраховано на черепичне покриття, другий - на шиферне. Так, датська фірма «Велюкс» створила вікна, кон­струкція яких складається з дерев'яних елементів, що забезпечують чудо­ву герметичність і мінімальні тепловтрати. Вікна мають дво або тришарове засклення. Фрамуга вікна повертається навколо горизон­тальної осі на 180°, що дуже зручно при митті стекол. Такі вікна облад­нані екранами для захисту від прямих променів сонця. Сонцезахисні при­строї виготовляються з яскравої тканини, дерев'яних або металевих пла­стин, які повертаються під певним кутом. Дерев'яна коробка, яка слугує конструктивною основою для фрамуги вікна, що обертається, кріпиться за допомогою металевих кутиків до несучої частини покрівлі (стропил). Монтаж ізоляційних матеріалів, які не пропускають вологу всередину приміщення мансарди, починається з нижньої частини коробки, потім - бокові сторони, завершальний етап - обладнання ізоляції верхньої час­тини коробки.

 


Download Вікно на мансарді

подробнее

Теплоізоляція даху 2


Мінімальна товщина теплоізоляційного матеріалу становить 25мм. Для доброго утеплення приміщення краще використовувати матеріали завтовшки 100мм.

Важлива проблема, яку необхідно продумати до початку укладання теплоізолятора і не забувати під час роботи, - влаштування пароізо­ляційного шару. У першу чергу це стосується утеплення схилів. Па­роізоляція забезпечується, по-перше, зазором між покрівельним по­криттям і теплоізоляційним шаром, а по-друге, наявністю особливого пароізоляційного шару (поліетиленової плівки чи фольги). Деякі тепло­ізоляційні матеріали в готовому виді на внутрішній поверхні мають ос­нову з фольги, спеціально призначену для забезпечення пароізоляції даху. Занадто велика різниця в температурі ззовні будинку й усередині нього без наявності шару пароізоляції і вентиляційних отворів у покрівлі може призвести до утворення вогкості в покрівельному килимі і під ним. Наслідок цього - гниття несучої конструкції, випадання роси в теплоізоляційному шарі, підтікання на стелі, тобто передчасне руйну­вання будинку.

Заходи щодо утеплення даху і горищного приміщення завжди по­винні починатися з огляду несучої конструкції даху на предмет виявлен­ня гнилі, цвілі, моху, паразитів і вологих балок. Якщо такі виявлені, то перш ніж приступати до вкладання теплоізоляції, необхідно відремонту­вати кроквяний каркас, привести його в належний стан. Якщо це не зро­бити заздалегідь, то згодом, при ознаках руйнування і протікання даху, доведеться розбирати недавно встановлені пароізоляційний і теплоізо­ляційний шари.

Друга фаза підготовчого етапу складається з перевірки ушкоджень електричних проводів, прокладених на горищі.

Третій момент стосується тих випадків, коли утеплюють підлогу не­жилого горища. Якщо горищна перегородка з пластику, то вона на­вряд чи витримає додаткову вагу. Тому зсередини горища перпендику­лярно затяжкам кроквяних ферм потрібно прибити фанерні панелі чи бруси (жердини). Причому кінці додаткових опор не повинні звисати з крокв.

Отже, коли ремонтні роботи закінчені, можна приступати до влашту­вання теплоізоляційного шару.

 


Download Теплоізоляція даху 2

подробнее

Сушіння печі


Тільки-но споруджену піч відразу не можна експлуатувати. До почат­ку експлуатації піч сушать природним чи примусовим способом. Процес сушіння печі є відповідальним моментом, значення якого не можна недо­оцінювати.

По можливості слід віддавати перевагу природному сушінню. У печі відчи­няють всі дверцята і засувки і залишають на 10-15 днів. Повітря, що прохо­дить із приміщення в атмосферу, рухаючись по газоходах, забирає з цегельної кладки надлишки вологи, висушуючи піч. При такому способі сушіння практично виключені випадки виникнення тріщин у кладці й у штукатурці (за умови дотримання технологічних режимів). Не слід продовжувати сушіння печі під час дощу чи грози. У цей період усі дверцята варто зачинити.

Примусове сушіння варто виконувати з дотриманням запобіжних за­ходів. У цей період піч варто оберігати від надмірного нагрівання, що може викликати утворення тріщин. Для сушіння печі її завантажують па­ливом (папером, соломою, дрібною стружкою тощо) і підпалюють. При цьому кількість палива повинна бути такою, щоб піч тільки злегка прогрілася (15-20 % від оптимальної температури). Після цього відчиня­ють всі дверцята і засувки і підпалюють паливо. Після невеликого прогрівання печі топлення припиняють і залишають піч до її повного ос­тигання. Цей процес повторюють кілька разів, поки піч цілком не висох­не. Сушіння вважається закінченим, якщо у всьому масиві печі не зали­шиться сирих ділянок.

Після просушування печі варто уважно оглянути її з метою виявлення тріщин. Якщо в штукатурці чи масиві печі з'явилися тріщини, їх варто ре­тельно затерти. Найкраще зробити випробування печі на наявність тріщин. Для цього закривають усі грубні прилади, у топливник кладуть невелику кількість палива, що димить, (ганчір'я, папір тощо) і запалюють його. Якщо у всьому масиві печі немає місць проникнення диму, це свідчить про відсутність тріщин. І тільки після цього виконують пробне топ­лення печі з повним завантаженням палива. Якщо піч не димить, усі її еле­менти прогріваються досить добре, у масиві не з'явилося тріщин, а ости­гання печі проходить рівномірно, значить піч побудована правильно. Во­на буде служити надійним джерелом тепла протягом всього опалюваль­ного сезону.

 

 


Download Сушіння печі

подробнее

Практичні поради 5


Зашпаровування проміжків між зрубом та цоколем

Нижній вінець поставленого зрубу не завжди щільно прилягає до цоколю. Спроби заро­бити щілини розчином, як правило, не приводять до успіху - герметичності не вдається досягти через те, що суміш тече. Використовувати макрофлекс - доро­го, та й запхати його у вузькі щілини не завжди вда­ється.

Пробка для стовбів огорожі

Азбестоцементні труби діаметром 100 мм часто використовують як стовби для огорожі. Щоб виклю­чити попадання у них води або сміття, верх труби слід затулити. Для цього підбирають консервну бан­ку відповідного діаметра і вставляють її всередину стовба з невеликим натягом. Встановлена у такий спосіб банка прекрасно утримує пробку з бетону, яка герметично закриває трубу.

Обдуримо дощ

Садова доріжка, покрита плиткою, не лише милує око серед зелені газонів, але й досить практична. Улаштовують такі доріжки по рельєфу ділянки, як правило, з нахилом, іноді значним.

Якщо вкладати плитку «шов в шов» за схемою А, то під час дощу потік води швидко розмиє шви і основу під плитками.

Краще покласти плитку за схемою Б, тобто «по діагоналі». У такому разі потік буде розсікати­ся, його швидкість - гальмуватися, а вода - відво­дитися за межі доріжки.

Простий верстат

Часто виникає необхідність оброблення ребер дощок безпосередньо на шта­белі, коли спеціального верстата немає. У цьому випадку можна скористатися про­стим саморобним пристроєм.

Беремо дошку , до неї прибиваємо вертикальну дошку з вирізом. Цей пристрій кріпимо до лавки, брусу чи шта­белю дощок. Дошку, яку необхідно обро­бити вставляємо в паз і фіксуємо клином.

 


Download Практичні поради 5

подробнее

Практичні поради 12


Зазвичай двері меблів навішуються на спеціальні меблеві завіси. Але в них є один недолік - при закриванні грюкають. Щоб цього не відбувало­ся, пропонуємо в місцях дотику приклеїти шматочки фетру чи поролону.

Ніжні лещата

При обробці деталей із жерсті знадобиться невелике пристосування з двох смужок оргскла з отворами для штифтів. Заготівку з жерсті розміщують між смугами, які з'єднані на штифтах, і весь пакет затискують в лещатах. Далі можна діяти надфілем або напилком, не боя­чись, що деталь помнеться.

Поролон - «штукатур»

З чим тільки не доводиться зіштовхуватись під час ремонту квартири. Найбільше неприємностей виникає під час замуровування мілких рако­вин у бетонних конструкціях: доводиться довго «втирати» шпаклівку у кожну щілину. Але цю робо­ту можна значно спростити. Перш за все не­обхідно розвести цементно-піщаний розчин і на­нести його тонким шаром на попередньо змочену поверхню. Потім, намочивши шматок поролону, видалити ним залишки цементу. Після висихання розчину площина буде рівною, без жодної тріщи­ни і раковини.

І почистить, і полудить

Наждачний папір, наклеєний на дощечку, допо­може очистити жало паяльника від нашарувань окалини і нагару. А покладені на шкірку шматочки олова і каніфолі допоможуть одночасно полудити жало.

Завжди під рукою

Кухонний комбайн або електром'ясо­рубка мають велику кількість змінного об­ладнання, зберігати яке не зовсім зручно. Рішення просте. До днища підвісних шаф прикріпити своєрідну касету з відділеннями для кожного інструмента. Ви­готовити її можна з обрізків фанери і брусків. Готову касету слід пофар­бувати в той самий колір, що й кухонні меблі.

Немов на якорі

У деяких приміщеннях квартири (кухня, хол) двері, як правило, залишають відкритими. А зафіксувати їх у цьому положенні допоможе зви­чайний магніт, закріплений на стіні, але за умови, що ручка металева..

Магніт можна врізати або просто приклеїти до стіни навпроти дверної ручки.

На вертелі - шпалери

Справді, набагато легше буде працювати з ру­лонами шпалер при їх обрізанні і розкрої, якщо скористатись ось таким нескладним пристроєм, який закріплюється на столі за допомогою струбци­ни. Він складається з дошки-основи і двох вушок до неї. Рулон, ніби на вертел, надівається на палку, що вільно обертається.
 


Download Практичні поради 12

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

скачати фото ялівцю | кафельна піч відео | як переробити активную фрезу на мінітрактор | як вивести цвіль із тканини | Ламінат в розрізі | ізнасілування малолеток | вапно купити розвадів | бляха на дах рівне | відео голі жінки підглядати | зарисовки олівцем | арболітові блоки своїми руками | в яку сторону обертайться двигун зубр мотоблока 6 | вішалка деревяна ручної роботифото | вішалка деревяна фото | кімнатні грубки фото | годівничка у кролятники | шаблони з фото для вирізання лобзиком | вішалка з дерева саморобна | ГРА покажи сіськи | кахельна піч чертеж | з пінопласту інкубатор | як користуватись тампоном фото | як змурувати піч відео | кріплення до прицепа | паперові квіти великі | як робиться тороки | як треба викопати ставок | поробка з бутилки | як поклеїти топінький пінопласт під обої | шаблони витинанки з паперу на 8 березня