Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Азбука столяра


Активний відпочинок - це не тільки далекі походи, екскурсії, заняття спортом, але ще й прагнення щось змайструвати своїми руками. Всі прості речі (декоративні решітки, альтанки, столи, шезлонги тощо) мо­жуть зробити навіть не спеціалісти в столярній і теслярській справі. Потрібні тільки елементарні знання і суворе дотримання основних при­йомів роботи. Верстат основа робочого місця. В домашніх умо­вах його з ус­піхом може замінити досить товста і рівна дошка з упором і вирізом для заклинювання. На цій дошці однаково добре стругати і пиляти, видовбува­ти отвори і склеювати деталі. Дошку легко перенести в будь-яке зручне для роботи місце, а коли роботу закінчено, її неважко зняти з підставки і пос­тавити, скажімо, у прикомірок або у кут за двері.

« Клин надійно затискує деталі в прорізі верстат­ної дошки, і обробляти їх стає легко і зручно. Важли­вою річчю, яка має бути у столяра чи тесляра, є леща­та. Найпростіші з них - клинові. їх легко зробити з дошки твердої породи дерева (дуб, граб, ясен) зав­товшки не менше  сантиметрів. Відпиляйте від цієї дошки два прямокутник шматки, однакових за розміром. одного виріжте дві колодки і два клини. Обидві колодки міцно прибийте цвяхами до другого шматка доски і вставте клинки. Лещата готові. Деталь вставляється між вузькою час­тиною верхньої колодки і малого клина. Ударом киян­ки по торцю великого клина деталь щільно затискуєть­ся, і її можна обробляти. У місці затиснення варто підкладати металеві губки різної форми. Вони будуть краще утримувати невеликі деталі і захищати лещата від  пошкоджень. Губки зробіть із металевих смужок достатньої товщини (0,5— 1 см). Заг­либлення в губках можна зробити за допомою напилка. Готові лещата прибийте великими цвяхами до міцного столу або до торця колоди, укопаної в землю.

 

 


Download Азбука столяра

подробнее

Корисні поради 2


Прогинаються дошки підлоги. При ремонті скріпіть їх шурупами діаметром 4-5мм і завдовжки 30-50мм. Вони вгвинчуються навскоси у щілини поміж дошками. Потім головки старанно втопіть. Шурупи один від одного вгвинчуйте на відстані 0,5м.

Щоб дерев'яна підлога не прогиналася і не скрипіла, пропонується такий вихід. Визначаємо місце лаги за рядами цвяхів на дошках і свердли­мо в настилі і лазі два отвори. Там, де лага, вкручуємо болт. В інший отвір заливаємо бетон або суміш епоксидної смоли з тирсою. Після зат­вердіння цього складу болт вигвинчується і в цей отвір теж заливається суміш. Потім у верхні частини отворів забивають дерев'яні корки, шпаклюють, фарбують.

Коли скриплять мостини підлоги, треба починати їх ремонтувати. Вздовж стиків дощок в шаховому порядку під кутом 40-45° дрилем прос­вердлюють отвори в напрямі стику. Діаметр свердла 7-10мм. В отвори забиваються штифти трохи більшого діаметра з дерева твердих порід. Штифт попередньо змазують столярним клеєм або синтетичним. Висту­паючу над підлогою частину штифта спилюють ножівковим полотном (для металу). Місце ремонту шліфують наждачним папером, шпаклюють і фарбують.

Зробіть із щільного паперу або плівки трафарет для ремонту підлоги. Шпаклівка наноситься шпателем по трафарету і заповнює тріщини. При цьому не забруднюється підлога довкола місця ремонту.

Тріщини в дерев'яних підлогах заробляються пастою з дерев'яної тир­си і клею для шпалер. Тирсу можна замінити дрібними шматочками ста­рих газет. Спершу у киплячій воді розмішують до однорідної маси тирсу або газетні шматочки, а тоді доливають невеликими порціями клей.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Лаки та політури для дерева


Лаками називають велику групу матеріалів, що представляють собою розчини плівкоутворюючих речовин в органічних розчинниках чи воді. Після висихання вони утворюють тверду прозору безбарвну чи кольоро­ву плівку.

Лаки використовують для одержання прозорих покриттів, коли по­трібно захистити й одночасно зберегти (або особливо підкреслити) структуру поверхні, що фарбується, головним чином, коштовних порід деревини. У цьому випадку лаки наносять безпосередньо на підготовле­ну поверхню виробу. Часто лаки наносять як останній шар у системі ба­гатошарового покриття, для того щоб додати йому гарного зовнішнього вигляду або підвищити експлуатаційні властивості.

Лаки - це, як правило, фарби без пігменту. До складу більшості лаків входять поліуретанові смоли, вони мають сольвентну основу (подібно олійним фарбам). Але, з огляду на гігієнічні та екологічні чинники, все більш популярними стають водорозчинні акрилові лаки, так само, як і во­доемульсійні фарби. Лаки бувають із сатиново-шовковистим або глянце­вим ефектом, як прозорі, так і підфарбовані. Підфарбовані лаки засто­совуються для покращання вигляду дерева. Вони надають йому додатко­вого кольору, але не приховують натуральну текстуру, як це робили б фарби.

Лак має свій власний грунт та підшарок, але при нанесенні першого шару бажано додати в нього приблизно 10% уайт-спириту для сольвент-них типів або води - для акрилових і не накладати цей шар щіткою, а вти­рати його в дерево ганчіркою, від якої не відокремлюються волокна. Ко­ли перший шар висохне, треба зробити насічку: трохи потерти його дрібною шкуркою. Потім видалити пил і вже щіткою накласти другий, по­вноцінний шар. На поверхні, що буде піддаватись зношуванню, добре і другий шар насікти й нанести ще один - додатковий.

 

 


Download Лаки та політури для дерева

подробнее

Лаки та політури для дерева 2


Утім, кожен різновид лаку (про них мова йтиме далі) має свої особливі правила нанесення на поверхню.

Олійні лаки - розчини природних або синтетичних смол, що висиха­ють чи напіввисихають у оліях або розчинниках із додаванням сикативів. Розчинниками є скипидар, уайт-спирит, ксилол і ін. Плівки, утворені олійними лаками, висихають дуже повільно (48 годин і більше), що й обмежує їх застосування при обробці виробів із деревини. Олійні лаки на­носять щіткою, тампоном або розпилювачем. Плівки олійних лаків мають хорошу еластичність, морозо і водостійкі.

Матеріал пожежонебезпечний і токсичний через наявність у ньому органічних розчинників. При проведенні робіт у закритих приміщеннях необхідна вентиляція. Для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняю­чи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідні лаки. На сьогодні - це найбільш розповсюджені із застосо­вуваних у побуті лаків. Вони являють собою розчини в органічних розчин­никах синтетичних алкідних (пентафталевих чи гліфталевих) смол. Плівки алкідних лаків тверді, прозорі, слабко пофарбовані, мають хорошу ад­гезію до всіляких поверхонь, водостійкі. Застосовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх фарбувальних робіт. Помилково алкідні лаки часто називають олійними, тому що при виготовленні алкідних смол застосовують рослинні олії, які значно впливають на властивості кінцево­го продукту, але за хімічним складом та за властивостями алкідні лаки відрізняються від олійних. Розчинниками є сольвент, уайт-спирит, скипи­дар або їх суміш у співвідношенні 1:1, ксилол, РС-2.

 

 

 


Download Лаки та політури для дерева 2

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 


Download Садові меблі 3

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 4


Для фарбування великих поверхонь використовують махові щітки діаметром 60-65мм з довжиною щетини до 100мм, для побілки - за­вширшки 20 і завтовшки 45-60мм з довжиною щетини 100мм.

Невеликі поверхня фарбують ручниками - щітками невеликих розмірів з короткою дерев'яною рукояткою. Діаметр таких щіток 25-55мм.

Для розрівнювання свіжонанесеної фарби користуються флейцями - плоскими щітками завширшки 25-100мм.

Проведення прямих ліній і витягування фільонок, а також фарбування невеликих поверхонь у важкодоступних місцях виконують фільончасти­ми щітками діаметром 6, 8, 10, 14, 18мм з білої жорсткої щетини, закріпленої в металевій оправі, насадженій на дерев'яну рукоятку.

Для фарбування стін та стелі разом із щітками використовують різно­манітні валики.

При виконанні робіт із шпалерами необхідно також мати набір інструментів.

Це вже відомі махові щітки для нанесення клею, щітки для розрівню­вання полотнищ шпалер, валик для прикочування стиків шпалер, висок, ножиці, шнур, дисковий ніж, робочий стіл для намазування шпалер тощо.

Крім вищенаведених інструментів для проведення будівельно-ремонт­них робіт потрібно підготувати і ряд пристроїв, без яких важко, а часто й неможливо виконати такі роботи. Це місткості для води, фарби, різних розчинів та матеріалів, козли, підмостки, драбини, напрямні рейки, мілке сито, губку, ганчір'я, старі газети, наждачний папір, викрутку та ін.

 


Download Інструменти для будівельних робіт 4

подробнее

Азбука будівельника-ремонтника


Бутовий камінь доброї якості при розколюванні дробиться на дрібні шматки без пилу. Каменю можна надати правильної геометричної фор­ми, користуючись молотком і зубилом. Спочатку за допомогою лінійки, шнурка і м'якого олівця з усіх боків каменя роблять розмітку і лінії поглиб­люють зубилом приблизно на 3-5 мм. Потім, поставивши зубило в ка­навку трохи похило до центра каменю, сильно вдаряють молотком. Камінь, звичайно, відколюється по прямій лінії.

Кам'яні плити можна відколоти від великих каменів по шву, де почала утворюватися тріщина. Цей шов виділяється, як правило, на зламі каме­ню темнішим кольором чи поглибленням. Поглиблюючи шов зубилом відколюють плитку.

Кладка цегли вимагає деяких навичок і дотримання правил навіть при дрібному ремонті. Насамперед, ніколи не кладіть цеглини одну на одну стовпчиком, тому що така кладка розвалиться по наскрізних вертикаль­них швах. Щоб уникнути цього цеглини горизонтального шару, що зна­ходиться вище, кладуть так, щоб вони перекривали шви шару, що знахо­диться нижче. Таке розташування називається перев'язкою швів. Існує кілька способів перев'язки. Найпростіший полягає в тому, що один ряд цеглин укладають довгою гранню уздовж стіни, а наступний ряд - короткою гранню уздовж стіни. Горизонтальні і вертикальні шви клад­ки повинні мати однакову товщину, приблизно 10мм.

Кладку виконують у наступному порядку. Перед укладанням розчин перелопачують, потім розстеляють на стіні щільним і рівним шаром без пропусків на відстані приблизно 1-2 цеглин. Для розрівнювання розчи­ну, звичайно, використовують загострену лопаточку-кельму (для вико­нання незначних робіт у домашніх умовах можна обійтися штукатурною лопаткою).

Після розрівнювання розчину на грань цегли, що буде зєднуватися з гранню раніше покладеної цегли, кельмою наносять шар розчину, достатній для утворення шва потрібної товщини. Цег­лу потім щільно притискають до раніше покладеної, осаджують і підправ­ляють, постукуючи по ній рукояткою кельми. Вичавлений при ць­ому надлишок розчину на лицьовій стороні стіни підчищають кельмою. Щоб кладка була рівною, по краю стіни на рівні верхньої пло­щини цегли натягають шнур.

 


Download Азбука будівельника-ремонтника

подробнее

Побілка будинку


Побілку будинку треба робити на молочній емульсії, яка дає міцну во­логостійку плівку.

Гашене вапно (густе тісто) розчиняють до дрібної консистенції у відрі із знежиреним молоком. Також на молоці розчиняють гуашеву фарбу і вливають, перемішуючи, у відро з вапном, доки не одержать бажаного кольору.

Готову суміш проціджують крізь марлю. Білити будинок треба двічі. Перший раз - більш рідким кольором, другий - густішим.

Використовують гуаш «малярну» та «плакатну». Інші ж сорти з вапном не змішуються, бо згортаються.

Для зовнішнього оздоблення будівлі застосовують олійні фарби, а для внутрішнього - клейові.

Стіни дерев'яних будівель всередині фарбують олійними, вапняними, клейовими (крейдяними) фарбами. Щоб позбутися тріщин у дерев'яних стінах, їх штукатурять або обшивають листами сухої штукатурки. Це утепляє стіни, захищає деревину від вогню, утворення грибка, від жуків-деревоїдів.

Дерев'яні частини цегляного будинку фарбують олійною фарбою. Ви­бирають один-два кольори, враховуючи при цьому колір цегли.

При ремонті старого будинку там, де поверхня стін потемніла, можна вводити темно-сині, темно-зелені або коричневі кольори, які легко пе­рекривають попереднє забарвлення. Декоративні архітектурні елементи бажано покривати світлою фарбою.

При фарбуванні цементними фарбами стіну попередньо добре змо­чують водою. Фарбу на поверхню наносять у два шари. Щоб поверхня не пересихала, другий раз фарбують через добу.

Міцність вапняної плівки пофарбованої поверхні залежить від того, в якому середовищі вона знаходиться: у вологому вона має висихати пос­тупово. Для цього поверхні перед огрунтовкою добре змочують водою, а фасади фарбують в неспечливу і прохолодну погоду. А в сонячну - ли­ше тіньові сторони фасаду.

 


Download Побілка будинку

подробнее

Утеплення фасадів будинку 2


Для правильного утеплення стін зсередини необхідно також врахову­вати фізику процесів тепло і вологоперенесення. Як уже говорилося, температура огороджувальної конструкції за шаром утеплювача значно знижується. Тому в зимовий період водяна пара, що утворюється в приміщенні, і завдяки різниці парціальних тисків дифундується назовні, неминуче конденсується за шаром утеплення на внутрішній поверхні ма­сивної стіни. Волога, що скондесувалася і нагромадилася за зимовий період, не може бути виведена назовні навіть улітку, що приводить до прогресуючого відволоження стін і розвитку мікроорганізмів. В резуль­таті погіршуються санітарно-гігієнічні показники приміщення.

Інший недолік полягає в тому, що перегородки і перекриття, які жор­стко зв'язані з несучою стіною і, звичайно, не мають теплоізолюючих вкладишів, утворюють у каркасі будинку численні теплові містки.

Тому, як показують дослідження, щоб тепловтрати з одиниці площі при утепленні зсередини дорівнювали тепловтратам при утепленні зовні, товщина плити повинна бути не меншою 50мм. Очевидно, що при цьому втрачається частина корисної площі внутрішніх приміщень.

Таким чином, утеплювати приміщення зсередини можна тільки тоді, коли неможливо це зробити зовні (історичні пам'ятники зі складним архітектурним рельєфом), або якщо це економічно доцільно.

Системи з утеплювачем усередині огороджувальної конструкції (колодязна кладка).

Ідея розташування утеплювача усередині огород­жувальної конструкції виникла досить давно. Ще із середини минулого століття в Україні застосовували тришарові цегельні стіни, використову­ючи як заповнювач мох, торф, тирсу.

 


Download Утеплення фасадів будинку 2

подробнее

Планування мансарди 2


Для того щоб організувати зручне робоче місце для занять або поста­вити в мансарді верстат для столярних робіт, необхідно передбачити хо­роше освітлення. Його можна досягти за допомогою нахиленого вікна, що вмонтоване у дах будинку.

Розміри робочого стола рекомендуємо збільшити, особливо його ши­рину до 80-100см. Висота кришки стола від підлоги - 75см.

Якщо в мансарді облаштовують загальну або жилу кімнату, в обідній зоні рекомендується мати відкриті або засклені полиці-ніші (з розсувними стеклами). В зоні, де похил даху підходить до підлоги, ці місткості викори­стовуються як буфет, в якому можна зберігати посуд або інші предмети. Варіант розміщення спеціального обладнання і вбудованих меблів оби­рається в залежності від конкретних умов приміщення мансарди.

Що стосується переобладнання старого горища в упорядковане жит­ло або робоче приміщення, то тут виникає ряд питань, які потребують конкретних рекомендацій і порад, що пов'язані з конструкцією перекрит­тя, стропил дахів, утеплення стін і створення нового освітлення в похилій покрівлі.

Якщо будинок споруджено порівняно недавно і поверхня стропил при незначному «косметичному» ремонті стає декоративним елементом інте­р'єру, то такому приміщенню нескладно надати загальної стильової єдності. Найпростішим способом оброблення стін є обшивка простору між стропилами гладенько обструганими дошками чи листами фанери. А самі стропила покривають темним лаком. Підлогу мансарди роблять де­рев'яною: дошки прибивають безпосередньо до балок перекриття, по­верх теплоізоляційної засипки.

Для того щоб мансардою можна було користуватися і в холодні пори року, простір між стропилами заповнюється ефективним утеплювачем - мінераловатною плитою. Тоді обшивку з дощок чи ДСП роблять поверх утеплювача, утворюючи гладкі стіни. Потім цю поверхню оброблюють, шпакляють і оклеюють шпалерами або фарбують водоемульсійною чи масляною фарбою.

 

 


Download Планування мансарди 2

подробнее

Утеплення схилів даху


Утеплення схилів зсередини горищного приміщення стало найбільш популярним способом теплоізоляції даху, завдяки моді на горищні про­стори і мансарди. Важливо відзначити, що утеплюючи схили, н е треба влаштовувати теплоізоляційний шар на горищному перекритті, щоб не припинити доступ тепла з основного приміщення до горищного про­стору.

При утепленні схилів дуже важливо правильно влаштувати пароізо­ляційний шар. Так, для ізоляції схилів даху найкраще використовувати тверді чи напівтверді плити прямокутної і клиновидної форми. Процес ук­ладання теплоізоляційного матеріалу такий.

Виміряйте товщину кроквяних ніг і відстань між ними. Заготовте теп­лоізоляційні плити необхідної товщини і ширини. Ширина плит повинна бути на 1см більше відстані між кроквами, а товщина на 2-5см менше товщини кроквяних ніг. Додатковий 1см по ширині необхідний для міцнішого стику плит. Що стосується товщини теплоізоляційного шару, то між ним і покрівельним покриттям потрібен зазор 2-5см, який забезпе­чить достатню циркуляцію повітря.

Щоб утеплити карнизи, візьміть дві довгі смужки фанери, по яких, як по рейках, утеплювач можна буде спустити до карнизного звису. Ук­ладіть фанерні планки в проріз між крокв'яними ногами до упору їх нижніми кінцями в карнизну дошку. Опустіть плиту по покладених планках. Не за­бувайте про вентиляційний зазор!

Укладіть плити по всьому даху аж до конька врівень з передніми гранями кроквя­них ніг. Використовуйте шматки й обрізки, що зали­шилися на етапі припасу­вання основних плит утеп­лювача, для теплоізоляції конька, дверних і віконних прорізів, а також димарів. Натягніть на внутрішній по­верхні теплоізоляційного шару поліетиленову плівку  завтовшки не менше 0,2мм. Прикріпіть її до плит скобами, а між собою укладіть внапуск із наступ­ною герметизацією стиків клейкою стрічкою. Стежте, щоб не відбулося розривання плівки!

Сховайте тепло і пароізоляційний шари під декоративними панелями , які пригвинтіть чи прибийте до кроквяних ніг. Розміри панелей зале­жать винятково від розмірів вхідного люка.

Існує багато способів кріплення теплоізоляційних плит: за допомогою цвяхів, шурупів, клею, мастики, за рахунок сили тертя (описано вище). Ще один спосіб - кріплення плит невеликої товщини  до планок , що прибивають до внутрішніх сторін кроквяних ніг.

 

 

 


Download Утеплення схилів даху

подробнее

Димоходи для печей


При будівництві печей розрізняють димоходи насадні, корінні і стінні. Конструкція димоходу залежить від виду печі, її розміщення й особливос­тей будинку, у якому вона знаходиться.

Насадні димоходи (труби) влаштовують на передаху печі і вони є на­чебто її продовженням. Найкраще димоходи встановлювати не на піч, а на залізобетонну плиту, яку укладають на перекритті. Це дає переваги у випадку ремонту печі. Можна по черзі розбирати стінки печі, а плита, спираючись на три стінки, є надійною опорою для труби.

Корінні димоходи встановлюють на фундаменті окремо від печей. Однак, такі димоходи займають багато місця і на їх спорудження витра­чається велика кількість цегли. Тому їх споруджують тільки у тих випадках, коли неможливо встановити стінні димоходи. Печі з корінними димохода­ми варто розташовувати ближче одна до одної й особливо до димоходів. У таких димоходах роблять два-три канали і, як правило, один чи кілька вентиляційних. Категорично забороняється підводити до венти­ляційних каналів димоходи печей. Стінні димоходи влаштовують в капітальних стінах, викладених з цегли чи каменю. Виконують їх у вигляді вертикальних стояків, які викладають за допомогою пересувного шаблона ("буя"). Такий шаблон є прямокутною шухлядою з перерізом у плані, що дорівнює перерізу димоходу. Його вста­новлюють у стіну і навколо нього по всій висоті виконують кладку. Після закінченні кладки одного ряду шаблон піднімають і знову продовжують кладку. Димоходи розташовують у внутрішніх стінах будинку. Прокладан­ня їх у зовнішніх стінах менш економічне і створює труднощі в процесі ек­сплуатації.

 

 

 


Download Димоходи для печей

подробнее

Дачний будиночок 5


Укладання утеплювача краще робити зовні. Спочатку набивають стелю на внутрішні грані крокв, а потім у проміжки між ними укладають теплоізолятор. Для захисту утеплювача від проникаючих із приміщення водяної пари під нього треба укласти пароізоляційний шар (наприклад, пергамін). Риштування під покрівлю у цьому випадку можна зробити розріджене, використовуючи нестругану і навіть необрізну дошку.

Різноманітний асортимент матеріалів покрівлі - від традиційних аз­бестоцементних листів і покрівельної сталі до сучасних (ондулин, металочерепиця, шингл, оцинкований профнастил) - дозволяє підібрати його як за вартістю, так і за зовнішнім виглядом.

Спорудження стін

Обшивання й утеплення стін починають зовні, щоб швидше захистити будинок від непогоди. Дошки розміщують горизонтально, що доцільно не тільки з точки зору захисту будівлі від дощу, але і для надання додаткової жорсткості каркасній конструкції. Зовнішню обшивку з'єднують з паро­ізоляцією стін - прикріплюють до стійок каркаса пергамін.

Як теплоізолятор можна використовувати будь-які сучасні синтетичні утеплювачі. Найкращі теплоізоляційні характеристики мають пористі пластмаси (теплон, ізолон, теплоніт, ППЕ та ін.). Ці матеріали стійкі до дії води, тому що є твердою піною з замкнутими порами і при застосуванні не вимагають пароізоляції.

 


Download Дачний будиночок 5

подробнее

Практичні поради 3


Кріплення зливних жолобів

Стандартні зливні жолоби най­частіше кріплять на спеціальних кронштейнах. Система непроста і доволі незручна для встановлення. Проте жолоби  можна до­сить просто підвісити за допомогою цвяхів  завдовжки 150—200 мм, які забивають у торці балок стелі.

Щоб борти жолобів не деформувались, на цвяхи навішують прапорці 4. Довжина жолобів повинна перевищувати відстань між балками плюс припуск на величину необхідних перекриттів. Схил для стоку води забез­печується збільшенням висоти кожного наступного жолоба у порівнянні з попереднім.

Натягуємо підтримуючий дріт

Сітка  («рабіца») є прекрасним варіантом огорожі. Але вона по­требує сильного натягування підтримую­чого дроту , інакше огорожа буде про­висати. Вручну дріт завтовшки 2-3 мм як слід натягнути практично неможливо. Пропонуємо такий варіант. На стовб навішуємо дротяні петлі , щільно обмо­тані навколо стовба. Підтримуючий дріт  через гачок  з'єднуємо з петльою . Для натягування дроту прутиком 6 закру­чуємо петлю. Петлі можна робити і між стовбами, а в процесі експлуатації їх підтягувати.

Як забити цвях у гіпсокартон

Іноді доводиться прибивати листи облицювання або деталі до гіпсокартонової плити. Виникає проблема: якщо під нею немає дере'яної основи, цвяхи не тримаються. У такій ситуації прикріпити що-небудь до гіпсокартону (або сухої штукатурки) мож­на за допомогою двох цвяхів, що забиті під кутом відносно один одного.

 


Download Практичні поради 3

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

Садові оприсковачі до мотоблока | Як запхати перший раз у піську фото хуя | Як запхати перший раз у піську | як видалити стару фугу? | чому з пизди йде кров | варочні печі своіми руками | тюль з двох частин | збільшений вигляд пизди целки | інтер'єр на подвірю фото | малі 13порно | крісла зі скатів | Як заробляти тріщини на стінах з шлаку | які будинки в майнкрафті можна построяти | схема дивану з піддонів | hspys htxs d vfqrhfans | Як вивести сажу з стін | як заклеїти дно басейна зпвх | декорація стін бераміксом | саморобний млин фото | порезочний станок своими руками | секс на криші відео | арболітові блоки форми до них | видео мототрактора булатец | ГОЛЫ ПЕЗДИ | як зробити бджілку і порося з бутилок | жесть рифльона | как.зробити.кормушку.для.бжолів. | побілка кімнат для дівчат | зйомний фриз | Муруваня плити з цегли з глини.