|
|
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 1457 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.
Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.
Під час виготовлення садових меблів рекомендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.
Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яскраві комбіновані кольори або покривати лаком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфарбований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий кольори неприйнятні так само як і пастельні тони.
Помічено, що на малих площах широкі дошки сидінь або опорні частини ослонів скорочують ділянку (оптичний обман), а рейки створюють зворотний ефект. На невеличких ділянках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні доповнення до них викличуть посмішку, маленький сплеск святковості...
Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які добре зберігаються багато років під відкритим небом.
Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших друзів.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 1015 |
|
 |
 |
 |
 |
|
На садових ділянках, звичайно, утримують птицю тільки влітку. Як правило, курчат - на виріст для осіннього забою. Самотужки можна виготовити для цього пересувний пташник. Він може бути будь-яких розмірів. Та й матеріалів для спорудження особливих непотрібно - обрізки дощок, фанера.
Перевага також «пересувного" методу утримання птиці полягає в тому, що місце розташування будиночка можна щодня змінювати. Переставляючи його, ви забезпечите птиці достатню кількість комах та грубих кормів, заощадивши зерно. Каркас складається з металевої рами з опорними колесами, де установлено пташник з дахом, який піднімається, і кліткою. Він обладнаний люком, вентиляційними ґратами, заскленою фрамугою і дверцятами з дистанціїним керуванням. Каркас клітки збирають на рамі з брусків перерізом 40x70 мм за допомогою металевих кутників. Потім його слід обтягнути металевою або капроновою сіткою.
Нагадуємо, що клітку треба ретельно та регулярно чистити, а воду в напувалках часто міняти, щоб вона завжди була свіжою.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
#1: Главная : Інструменти для будівельних робіт |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 906 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Якість виконуваних робіт залежить від справності інструментів та пристроїв, правильної організації праці. Не всіма інструментами користуються одночасно. Більшість інструментів можна виготовити своїми руками.
Пічний молоток роблять із сталі і закріплюють на кінці на міцній дерев'яній рукоятці. Складається він з обушка квадратної форми й носка, який має вигляд кирочки. Лопаточка-кирочка повинна бути гострою, що допоможе добре обтісувати розколоту цеглу. Молоток служить для розколювання, обколювання і грубого обтісування цегли, розбирання пічної кладки, забивання цвяхів, виправлення дроту та ін.
Кирочка відрізняється від пічного молотка тим, що обидва її кінці (лопаточки-кирочки) гострі. Один з них дещо притуплений і користуються ним для попереднього грубого обтісування цегли, другий - гостріший, ним обтісують цеглу начисто.
Зубило також використовують для обробки поверхні кладки, кусачки - для грубої підгонки плиток, викушування закруглених місць і т.д.
Кельма - лопатка з полотнами різної форми. Вона служить й укладання розчину при виконанні кладки, зрізування його лишків, видавлених із швів, і особливо розчинів, до складу яких входить вапно й цемент. Кельмою зручно перемішувати розчин, щоб надати йому потрібної однорідності й густоти. Виготовляють кельму з листової сталі завтовшки 1мм.
Щітка мочальна необхідна для затирання або швабрування поверхні пічної кладки. За допомогою щітки усувають шорсткі місця й лишки глиняного розчину й надають поверхні, особливо внутрішній, гладкого вигляду. Крім того, щіточки застосовують для побілки печей і труб клейовими або вапняними розчинами.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 833 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Активний відпочинок - це не тільки далекі походи, екскурсії, заняття спортом, але ще й прагнення щось змайструвати своїми руками. Всі прості речі (декоративні решітки, альтанки, столи, шезлонги тощо) можуть зробити навіть не спеціалісти в столярній і теслярській справі. Потрібні тільки елементарні знання і суворе дотримання основних прийомів роботи. Верстат основа робочого місця. В домашніх умовах його з успіхом може замінити досить товста і рівна дошка з упором і вирізом для заклинювання. На цій дошці однаково добре стругати і пиляти, видовбувати отвори і склеювати деталі. Дошку легко перенести в будь-яке зручне для роботи місце, а коли роботу закінчено, її неважко зняти з підставки і поставити, скажімо, у прикомірок або у кут за двері.
« Клин надійно затискує деталі в прорізі верстатної дошки, і обробляти їх стає легко і зручно. Важливою річчю, яка має бути у столяра чи тесляра, є лещата. Найпростіші з них - клинові. їх легко зробити з дошки твердої породи дерева (дуб, граб, ясен) завтовшки не менше сантиметрів. Відпиляйте від цієї дошки два прямокутник шматки, однакових за розміром. одного виріжте дві колодки і два клини. Обидві колодки міцно прибийте цвяхами до другого шматка доски і вставте клинки. Лещата готові. Деталь вставляється між вузькою частиною верхньої колодки і малого клина. Ударом киянки по торцю великого клина деталь щільно затискується, і її можна обробляти. У місці затиснення варто підкладати металеві губки різної форми. Вони будуть краще утримувати невеликі деталі і захищати лещата від пошкоджень. Губки зробіть із металевих смужок достатньої товщини (0,5— 1 см). Заглиблення в губках можна зробити за допомою напилка. Готові лещата прибийте великими цвяхами до міцного столу або до торця колоди, укопаної в землю.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 898 |
|
 |
 |
 |
 |
|
На присадибних ділянках можна влаштувати просту водойму своїми руками. Але часто такі водойми потерпають від водяних пацюків, які знищують рослини не тільки у водоймі, але й на присадибній ділянці. У водоймі з бетонними «берегами» водяні рослини також не приживаються. Ми пропонуємо просту водойму, ефективність якої перевірена часом. За 10 років в ній не завелися водяні пацюки, зате живуть жаби, рибки, інші водяні мешканці. Добре ростуть рослини. Водойма служить прикрасою ділянки, а також використовується як запас води напровесні та восени для поливу й інших господарських потреб, коли не працює водопровід. У спекотну літню пору ставок служить басейном для купання. За літо кілька разів можна додавати в ставок водопровідну воду.
Водойма розмірами 6x6x1 м.
До вертикальних стінок виритого котловану прикладають складену вдвічі поліетиленову плівку (захист від водяних пацюків) та плівку, що перешкоджає витоку води в грунт. Потім, відступивши на метр від країв котловану, можна заглиблюватися далі. Грунт накладають на уступ метрової ширини, що утворюється внизу. Вибираючи грунт під кутом 45°, заглиблюються ще на метр. В результаті утворюється котлован розміром 6x6 метрів по верхньому периметру і 2x2 м - по нижньому. Глибина 2 метри. Стіни скошені під кутом 45°.
На дно встановлюють чавунну емальовану ванну заввишки 70 сантиметрів і завдовжки 120 сантиметрів. Це зимувальна яма для риб. Простір між стінами котловану і ванною заповнюють грунтом -тут можна посадити латаття. Насипають шар грунту завтовшки 60 сантиметрів, навколо ванни встановлюють бетонні блоки (30x60x13 см). По них можна ходити, не каламутячи воду і не пошкоджуючи кореневища латаття. Блоки встановлюють на «ребро». Між блоками і стінами також насипають грунт . Такими ж блоками і на «ребро» лицюють стіни водойми, не доводячи облицювання на 40 сантиметрів до верхнього рівня (облицювання не дозволяє стінам «сповзати» . У цьому місці висаджують різні прибережні рослини, а також кладуть різні за формою і розміром камені, які надають водоймі красивого природного вигляду та захищають від потрапляння грунту.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 1219 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Сауна із суцільних стовбурів (брусків) за своїми якостями має ряд переваг порівняно із сучасною панельною, складеною із дерев'яних панелей. Суцільні стовбури, навіть грубі і необроблені, проявляють характер деревини — вони «дихають», не потребують вентиляції та створюють особливий настрій у відвідувачів. У брусовій сауні вентиляційні отвори роблять тільки для швидкого охолодження приміщення після його використання. Вологість у такій сауні завдяки брусовій конструкції регулюється автоматично. І ще одна перевага - стовбури мають добру теплоємність і віддають необхідну кількість теплоти приміщенню. Якщо стіни в брусовій сауні добре проконопачені, то вони мають необхідну теплопровідність без будь-якої ізоляції. Крім того, у брусових стінах, в силу того, що вони повністю не висихають, запах деревини довше зберігається.
І, насамкінець, про заготівлю віників. їх заготовляють про запас протягом одного-двох тижнів після свята Трійці (кінець червня - початок липня) і обов'язково в суху погоду. Найкращі - березові, дубові, горобинові, ялицеві та кропивні віники. Добрі - із прутів різних порід, серед яких найкращі береза з горобиною. Роблять віник так: беруть дві-три гілки горобини, обкладають трьома-п'ятьма березовими - отримують каркас віника. Потім додають гілки середніх розмірів, і вже під кінець - менші.
Сушать віники в сухому, прохолодному і затемненому приміщенні, встановлюючи їх на підлогу ручками вверх, а не підвішують. Перевертають віники один раз на два дні. Через тиждень - «готовий продукт», який найкраще зберігати в картонних ящиках.
За добу до використання в сауні віники змочують і кладуть окремо у поліетиленові мішки, а потім у прохолодне місце. Замочувати гарячою водою добре тільки щойно виготовлений віник, сухий просто опускають у воду. Через віник можна дихати, лежачи на стелажі, чим забезпечується інгаляція. Отже, партесь собі на здоров'я!
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 866 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Замість бака для води у літньому душі зручно використовувати звичайну автомобільну камеру. Переваги такої місткості очевидні - простота та дешевизна. До того ж вода в ній не іржавіє і швидко нагрівається на сонці.
Розрізаний вздовж старий пластмасовий шланг для поливання з'успіхом замінить дерев'яні планки при кріпленні поліетиленової плівки парника.
Якщо надіти на олівець кільце з жерсті або з м'якої сталі, а на стіні перед верстаком закріпити магніт, олівець не загубиться серед стружок і завжди буде у вас під руками. Так само можна вчинити і з лінійкою.
Свердлити в дереві, текстоліті, пластмасі отвори малого діаметра (0,8-1 мм) можна за допомогою циркуля з готовальні, закріпивши свердло у тримачі голки. Ризик зламати свердло при цьому суттєво зменшується.
Металева оболонка душового шланга найчастіше руйнується у місці з'єднання із змішувачем. Щоб шланг слугував вам довше, укріпіть його додатково пластиною з кільцем, яка приєднується до гайки змішувача за допомогою гвинта або пайки.
Запропонований розбризкувач для шлангу формує з водяного струменя розріджений конус. Конструкція дуже проста - пластмасова або дерев'яна пробка рухомо закріплена у шлангу двома цвяшками.
Провести на стіні рівну горизонтальну лінію допоможе наведене нескладне пристосування. Колесо, що упирається в стелю, задає відстань; висок гарантує те, що лінія вийде горизонтальною.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 1173 |
|
 |
 |
 |
 |
|
У більшості випадків використовують плити із звичайною водостійкістю. Плити з підвищеною водостійкістю (буква «У» у маркуванні) використовують при виготовленні кухонних стільниць та меблів для ванних кімнат.
Зараз у всій Європі ламінована ДСП прийнята за стандарт при виробництві меблів. Вироби з ламінованої ДСП довговічні і мають гарний зовнішній вигляд. Незважаючи на те, що цей матеріал значно дешевший, ніж натуральна деревина, він нітрохи не поступається їй за своїми декоративними властивостями. Останнім часом меламінова ДСП представлена і на українському ринку. Слід відзначити, що ламінат і меламін - це одне і те ж. Меламін - це спеціальне покриття на основі синтетичних смол. Перевага цього матеріалу порівняно із звичайною ДСП є підвищена стійкість проти впливу вологи і високих температур. Таку плиту неможливо подряпати, вона завжди має свіжий вигляд.
Розглянемо класифікацію плит на прикладі шліфованої ДСП - П-А, 1, М, Ш, Е1, 2750x1830x16, ДСТ 10632-89.
Перші дві букви (П-А) вказують на марку ДСП. Існує дві марки ДСП -П-А і П-Б. Марка П-А більш високої якості і має кращі показники міцності на вигинання і розтягування та низькі показники щодо відсотка розбухання і шорсткості поверхні.
Цифра 1 визначає сорт ДСП. Розрізняють плити 1 і 2 сорту. Несортна плита використовується, в основному, в будівництві. На плитах першого сорту не допускаються смоляні і парафінові плями, виступи, поглиблення, відколи крайок і викришування кутів більше 3 мм і завдовжки по крайці більше 15 мм. На ДСП другого сорту допускаються великі відколи країв і викришування кутів, більший вміст у деревній масі кори і великої фракції. Буква М вказує на тип зовнішнього шару плити. Розрізняють ДСП із дрібноструктурною поверхнею зовнішнього шару (М), звичайною поверхнею і плити з зовнішніми шарами з великої стружки. Останні використовують тільки під облицювання шпоном та в будівництві.
Буква Ш вказує на обробку поверхні - шліфована (Ш) і не шліфована.
Е1 позначає клас емісії формальдегіду в ДСП. Клас емісії показує вміст вільного формальдегіду в 100 грамах абсолютно сухої плити. Існують два класи емісії: Е1 (до 10 мг) і Е2 (10-30 мг). Плити з високим вмістом формальдегіду небезпечні, і їх виробництво вкрай обмежено.
2750x1 830x16 - довжина, ширина і товщина плити.
ГОСТ 10632-89 - номер ГОСТ.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 866 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Вентиляційні решітки не дуже прикрашають кухню. А якщо в квартирі газова плита, то всього за декілька тижнів вони перетворюються на осередки бруду, які потрібно постійно прочищати. Щоб уникнути цих проблем рекомендуємо взагалі відмовитись від решіток. Замість них перед вентиляційним отвором встановіть на деякій відстані від плити з'ємну декоративну панель. Повітря без перепон може проходити до вентиляційної труби, а отвір буде надійно схований за екраном.
Економте свій час
При фарбуванні віконних рам доводиться захищати скло, бо видаляти засохлу фарбу досить складний і трудомісткий процес. Нанесіть на скло тонкий шар резинового клею і наклейте по краях смуги паперу. Після того як фарба трохи підсохне, зніміть папір, а клей скатайте руками чи гумкою.
Чистота - запорука якості
Справжній майстер завжди тримає свій інструмент у чистоті. Старанно промитий валик іншого разу знову дасть рівномірне покриття. А щоб він не запилювався під час зберігання, можна виготовити для нього найпростіший чохол з обрізку алюмінієвої чи пластмасової труби.
Домашнє ковадло
... необхідне кожному, хто майструє що-небудь з металу. Але де його взяти? Виявляється, його можна виготовити з шматка старої рейки. Достатньо лише зрізати автогеном непотрібні частини, надати заготівці необхідну форму, - і можна приступати до роботи.
Дерев'яні решітки на балконі
Звільнитися від сирості і бруду на балконі можна за допомогою дерев'яних решіток, якими покривається підлога.
Чим не амортизатор!
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
#1: Главная : Друге життя паркету 3 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 721 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Відремонтовані поверхні паркетних підлог циклюють, усуваючи всі нерівності і глибоке забруднення. Стружку знімають циклею, головним чином вздовж волокна кожної клепки. Допускається циклювати під кутом 45° до напряму волокон. Підлогу перед циклюванням трохи зволожують. Після циклювання дрібні нерівності й задерті волокна шліфують шкіркою.
Шліфувати вручну дуже важко. Полегшити це можна, якщо скористатися підлогонатирачем. На його щітку з допомогою стяжного хомута і металевої стрічки слід закріпити наждачний папір на тканинній основі. А коли немає підлогонатирача, то доведеться руками, а ще краще ногами. Натиск буде сильніший і справи підуть швидше. А ще можна до старого черевика приладнати наждачну шкірку і діяти як підлогонатирачем.
Почорнілі ділянки паркетної підлоги, з яких стерся лак, зачищають крупним наждачним папером до світлого шару деревини. Потім очищену місцину протирають вмоченим в ацетон тампоном. Ацетон розчиняє дрібні часточки лаку. На чисту деревину наносять клей БФ-6 і знову протирають тим же тампоном. Після висихання паркет покривають лаком для підлоги.
Щоб полегшити циклювання підлоги, покритої лаком або фарбою, пропрасуйте її праскою через вологу ганчірку.
Насолода від важкої і неприємної роботи в тому, щоб виконати її швидше. А тому пропонуємо скористатися двома гумовими губками, які затискуються у швабротримач. Можна навстоячки покривати лаком підлогу. Робота йде швидше, ніж щіткою. Та й обличчя ваше не біля самої підлоги, де максимальна концентрація випарів лаку і розчинника.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 1398 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Каструлю ставлять на вогонь і дають воді закипіти. Банку з клеєм тримають у водяній бані доти, поки всі грудочки не розчиняться.
Починаємо з того, що добре розмиваємо на стелі і стінах крейдяну побілку і тоді починаємо всі операції з вапном.
Обгрунтуємо маховим пензлем стелю і стіни. Тоді беремо фарбопульт чи пилосос і білимо стелю.
Відбиваємо шнур під стелю і колеруємо стіни. Треба пам'ятати, що під час побілки вапном у квартирі не повинно бути протягів.
Підготовлений для побілки розчин має бути такої густоти, щоб стікав краплями з руки.
Починаємо побілку зі стелі. Причому білимо, водячи щіткою вздовж по відношенню до джерела світла. Якщо впоперек, то будуть на стелі помітні сліди щітки. Останнім часом ентузіасти ремонту власними руками вважають, що найкраще використовувати для побілки зубний порошок. М'ятний запах порошку влітку і восени буде відлякувати комарів та мух, а згодом він вивітриться зовсім. А білизна стелі буде справді якісною. Розчин готуємо з розрахунку: на склянку води дві коробочки порошку «М'ятний». Готовий розчин наливаємо у скляну банку, накриваємо кришкою-пульверизатором від звичайного пилососа і вмикаємо пилосос. Через п'ятнадцять хвилин стеля біла і чиста. Після цього можна братися за стіни. Підготовлений із зубного порошку розчин змішуємо з водяним «киселем», звареним за таким рецептом: на 1 л води - столову ложку крохмалю. Потім додаємо трохи гуаші будь-якого кольору, добре розмішуємо. Прикріплюємо кнопками широкі смужки паперу в тих місцях, де стеля сходиться із стіною, щоб на стелю не потрапили бризки.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 1179 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Якщо в деяких місцях шпалери відклеїлися, відгорніть їх так, щоб була можливість видалити клейову фарбу, старий клейстер із стіни. Після цього гарячим клейстером промажте шпалери і стіну. Промазані клеєм шпалери мають розм'якнути. Після цього знову промажте клеєм, але не густо, бо зайвий клейстер буде вичавлюватися з-під країв. Відклеєний шматок шпалер прикладіть до стіни і пригладьте руками або щіткою. Вичавлений клейстер відразу видаліть чистою вологою ганчіркою.
Відклеєні шпалери іноді досить змочити водою, щоб вони розм'якли, а вже тоді щільно притискати.
Забруднені шпалери рекомендується чистити м'якушкою білого хліба, катаючи його по поверхні плями.
Пошкоджені місця шпалер можна відремонтувати. Вирізаємо з нових шпалер такий шматочок, щоб малюнок співпадав. Потім лезом прорізуємо два шари - новий і старий. Останній видаляється, а на його місце клеїться новий шматок. Місце ремонту буде майже непомітно.
Трохи забруднені шпалери можна очистити, якщо протерти стіни сухою ганчіркою, занурюючи її час від часу у вівсяні пластівці. Можна ще протерти забруднені місця шпалер згори вниз шматочком черствого пшеничного хліба.
Плями на шпалерах можна видалити, якщо змазати їх ватою, змоченою у розчині зубного порошку і бензину, а коли порошок висохне, почистити щіткою. Зробити це кілька разів.
З часом стіна, обклеєна шпалерами, брудниться. Для виведення плям можна розмішати білу глину з водою до густини сметани і цим розчином замазати брудне місце. Розчин залишають на добу, а потім зшкрібають ножем, але обережно.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
#1: Главная : Облицювання кахлями 2 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 795 |
|
 |
 |
 |
 |
|
Перепилюють кахлі тонким стальним дротом. Один кінець його прикріплюють до стіни або до стовпа, а до другого прив'язують палицю, яку кладуть на стілець, відсувають стілець від стіни і сідають на палицю, від чого дріт сильно натягується. На кахель наносять лінію-риску, потім беруть його двома руками і водять назад-вперед по дроту, розпилюючи. Щоб при цьому не відколювалась глазур, по наведеній рисці необхідно прорубати на глазурі доріжку завширшки 2-4 мм. При перепилюванні кахель треба тримати глазур'ю до себе, щоб розпилювання було точно по рисці. Робочим ходом при розпилюванні вважають той, коли кахель ведеться на себе, в іншому разі глазур буде відколюватися.
Після розпилювання кахель шліфують плавними круговими рухами. З горизонтальних країв глазурований бік злегка скошують.
Порядок облицювання печі такий. Перед укладанням кахель обов'язково змочують водою. Спочатку з відбірної цегли викладають стінку без розчину. Розбирають її, залишивши один ряд. Потім встановлюють перші кутові кахлі нижнього ряду, намазуючи їх борти тонким шаром рідкого глиняного розчину і наносячи під румпу шар густого глиняного пісного розчину. Кахлі повинні бути укладені строго по горизонталі і вертикалі. Як правило, між ними залишають простір, куди б можна було вставити потрібну кількість проміжних кахлів, кожен з яких насухо приміряють до місця і, якщо це потрібно, додатково шліфують, щоб вони якомога щільніше прилягали один до одного. При укладанні наступних рядів кахлів горизонтальні шви між ними залишають завтовшки 2-3 мм, що необхідно для їх осідання разом з цегляною кладкою. Укладені насухо кахлі виймають і встановлюють на розчині, який наносять тільки під румпу, повністю заповнюючи там пустоти.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
автор: admin | 22 января 2003 | Просмотров: 952 |
|
 |
 |
 |
 |
|
При роботі з м'яким металом (наприклад, з алюмінієм) напилок швидко забивається і не може бути використаний далі. Лопаткою з латуні або міді ви зможете швидко почистити його. Зручно використовувати і трубку з м'якого металу зі сплющеним кінцем.
Накладний замок з висувним ригелем у поєднанні з віконним шпінгалетом ніхто не зможе відкрити ключем, доки ви знаходитесь дома.
Дерев'яне ліжко перестане скрипіти, якщо в місцях з'єднання деталей прокласти пакувальний поліетилен з повітряними капсулами, «посадивши» його на клей. Якщо ж такого поліетилену немає, можна використати і звичайну поліетиленову плівку.
На лопаті флюгера наклейте шматочки дзеркальної плівки. У сонячну погоду «зайчики» відганятимуть птахів від ваших грядок на садовій ділянці.
Перевертати колоди або дерев'яні бруси допоможе нескладний пристрій - відрізок мотоциклетного чи велосипедного цепу, до якого з одного боку прикріплено гачок, а з другого - за допомогою хомута - лом.
Трапляється, що гайку-«баранець» неможливо відкрутити руками. На допомогу прийде своєрідний ключ з обрізка сталевої труби з діаметральними пропилами.
Запропонований термодатчик може стати у пригоді власникам садових будиночків. Два контакти, розміщені всередині гнучкої пластмасової місткості, обов'язково замкнуться, якщо замерзне вода у металевій сорочці. Датчик, таким чином, дасть сигнал про те, що температура впала нижче нуля, наприклад, у погребі, де зберігаються овочі.
Пропонуємо ще один варіант саморобної щітки для грубих робіт. Поліетиленові сітки для овочів розрізають на смуги завдовжки 6-8 см, складають . їх у купу і стягують один кінець тонким дротом. Після занурення цього кінця у окріп, його просовують у відрізок алюмінієвої трубки відповідного діаметру. З іншого боку в трубку вставляють дерев'яну ручку, і щітка готова.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
 |
|
 |
|
|