Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини


Деревина - один з найбільш доступних і поширених матеріалів. Для любителів майструвати важливо правильно ЇЇ підібрати та раціонально використати відповідно до призначення. Особливо ретельно слід підби­рати деревину для художніх виробів та виготовлення цінних меблів, оскільки якість виробів з деревини та їх довговічність залежать від фізикомеханічних властивостей, зовнішнього вигляду, вад та схильності до зміни форми деревини під впливом навколишнього середовища. Щоб захистити деревину від шкідників, її просочують антисептиками.

Сосна має м'яку прямошарову легку і досить міцну деревину, яка доб­ре розколюється, її легко обробляти інструментом. При прозорому оз­добленні вона погано полірується, бо вбирає в себе лаки і політури. Здебільшого з неї виготовляють двері, віконні рами, столи тощо, Ялина має деревину, яка міцністю майже не поступається перед сосною. Смо­листість у неї менша, тому у вологому середовищі вона швидко загниває, але довго зберігається в сухому приміщенні. Колоти її краще, ніж сосну, але обробляти інструментом трохи важче.

Ялину легше полірувати, вона менше вбирає лаки і політури, ніж сос­на, тому її широко використовують для виготовлення меблів. З рівної прямошарової деревини без сучків виготовляють резонансні деки музичних інструментів. Модрина має міцну, проте крихку смолисту деревину, що нагадує соснову, її добре полірувати, прозоро оздоблена, вона набуває красивого вигляду. За механічними властивостями модрина майже не поступається дубу і ясеню. Колоти її порівняно легко, але обробляти важ­че, ніж сосну. Суха деревина модрини дуже розтріскується, тому для ви­готовлення меблів та інших цінних дерев'яних виробів її не використову­ють. Вона стійка проти загнивання, через це з неї виготовляють вироби, що перебувають у воді, та будують житла.

 


Download Характеристика деревини

подробнее

Зберігання та сушіння


Деревину зберігають у вигляді пиляного лісоматеріалу (дошки, брус­ки) або тимчасово цілими колодами. З колод перед зберіганням слід обов'язково зняти кору, під якою розмножується червиця або виникає грибне побуріння, що псує всю колоду. Колоди, зрубані влітку, очищають від кори через два тижні після зрубування, а заготовлені взимку - до по­тепління. На кінцях колод треба залишити смуги кори завширшки 10 см, завдяки яким торці менше розтріскуються. Очища­ти кору з колоди дуже зручно (рис. 1.) ло­патою, обрубаною так, щоб кінець був трохи овальної форми. Можна також армійською великою лопатою, вона міцна і важча за звичайну. При висиханні колод чи пиломатеріалів волога з них найбільше випаровується через торці і розтріскуван­ня деревини розпочинається саме з них. Тому торці слід замазати бітумом, пекос-моляною сумішшю, солідолом або зафарбувати олійною фарбою, глиною з вапном або коров'яком, глиною чи густим розчином вапна. Зберігають пиломатеріали та колоди в штабе­лях, встановлених на жердинах, кам'яних або бетонних підставках - підштабельниках заввишки 50-65 см. На них для гідроізоляції кладуть шматки толю, а потім міцні поперечини, куди укладають пиломатеріали, бажано однакових розмірів за товщиною, шириною та однієї породи. Між шарами колод для вентиляції прокладають дошки або бруски. Звер­ху штабель слід закрити від дії прямого сонячного проміння та опадів да­хом.-Відстань від верхнього ряду лісоматеріалів до даху 12-15 см, щоб повітря зверху під дахом не затримувалося.

Пиломатеріали, якщо їх небагато, краще зберігати у приміщенні під стелею. Для цього до стелі прикріплюють перекладини, а на них кладуть спочатку довші і товщі дошки чи бруски, а потім коротші. Дереви­ну для більшості будівельних конструкцій та виготовлення меблів обов'яз­ково сушать. При висиханні деревини її розміри впоперек волокон змен­шуються на 5_12 % , а вздовж майже не змінюються. Тому у виробі, ви­готовленому з вологої чи недосушеної деревини, через деякий час з'яв­ляються тріщини або щілини в місцях з'єднання.

 

 


Download Зберігання та сушіння

подробнее

Захист деревини 6


У більшості випадків використовують плити із звичайною во­достійкістю. Плити з підвищеною водостійкістю (буква «У» у маркуванні) використовують при виготовленні кухонних стільниць та меблів для ван­них кімнат.

Зараз у всій Європі ламінована ДСП прийнята за стандарт при ви­робництві меблів. Вироби з ламінованої ДСП довговічні і мають гар­ний зовнішній вигляд. Незважаючи на те, що цей матеріал значно де­шевший, ніж натуральна деревина, він нітрохи не поступається їй за своїми декоративними властивостями. Останнім часом меламінова ДСП представлена і на українському ринку. Слід відзначити, що ламінат і меламін - це одне і те ж. Меламін - це спеціальне покриття на основі синтетичних смол. Перевага цього матеріалу порівняно із зви­чайною ДСП є підвищена стійкість проти впливу вологи і високих темпе­ратур. Таку плиту неможливо подряпати, вона завжди має свіжий вигляд.

Розглянемо класифікацію плит на прикладі шліфованої ДСП - П-А, 1, М, Ш, Е1, 2750x1830x16, ДСТ 10632-89.

Перші дві букви (П-А) вказують на марку ДСП. Існує дві марки ДСП -П-А і П-Б. Марка П-А більш високої якості і має кращі показники міцності на вигинання і розтягування та низькі показники щодо відсотка розбу­хання і шорсткості поверхні.

Цифра 1 визначає сорт ДСП. Розрізняють плити 1 і 2 сорту. Несорт­на плита використовується, в основному, в будівництві. На плитах пер­шого сорту не допускаються смоляні і парафінові плями, виступи, пог­либлення, відколи крайок і викришування кутів більше 3 мм і завдовжки по крайці більше 15 мм. На ДСП другого сорту допускаються великі відколи країв і викришування кутів, більший вміст у деревній масі кори і великої фракції. Буква М вказує на тип зовнішнього шару плити. Розрізняють ДСП із дрібноструктурною поверхнею зовнішнього шару (М), звичайною пове­рхнею і плити з зовнішніми шарами з великої стружки. Останні викорис­товують тільки під облицювання шпоном та в будівництві.

Буква Ш вказує на обробку поверхні - шліфована (Ш) і не шліфована.

Е1 позначає клас емісії формальдегіду в ДСП. Клас емісії показує вміст вільного формальдегіду в 100 грамах абсолютно сухої плити. Існу­ють два класи емісії: Е1 (до 10 мг) і Е2 (10-30 мг). Плити з високим вмістом формальдегіду небезпечні, і їх виробництво вкрай обмежено.

2750x1 830x16 - довжина, ширина і товщина плити.

ГОСТ 10632-89 - номер ГОСТ.

 


Download Захист деревини 6

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 3


Особливості настилання підлог при низькому і при високому рівні ґрунтових вод. При низькому рівні ґрунтових вод чи при сухому грунті можна обмежитися дощатим настилом, покладеним по лагах. Опорами для них служать невисокі (у два ряди) цегельні стовпчики, гідроізольовані зверху двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Ці стовпчики спира­ються на основу з «худого» бетону (зі збільшеним відсотком домішок гравію і піску, приблизно 1:7). Під нею знаходиться гідроізоляційний шар з розім'ятої (з водою) глини, що захищає підпілля і конструкції перекриття від ґрунтової вологи. Нижче лежить утрамбований грунт. Висота підпілля близько 250мм. Така конструкція зберігає підлогу від ураження грибком.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 500мм. У цьому випадку підлогу потрібно робити подвійною, з утеплювачем, закладеним між чистою і чорною підлогою. Подвійну підлогу, звичайно, виконують по балках. Через гідроізоляційну прокладку балки спираються на цегельні стовпчики, а ті, у свою чергу, на бетонну підготовку, м'яку глину й утрамбований грунт. До балок приши­вають чорну підлогу з дерев'яних щитів. Чорну підлогу змащують шаром глини (20-25мм) чи кладуть на неї руберойд, потім виконують теплоізо­ляційне засипання (шлак, керамзит, дерев'яна стружка з вапном) чи утеплювач. Потім знову кладуть руберойд чи пергамін, що є гарним за­хистом від гризунів. По верху балок настилають чисту підлогу. Простір між чистою і чорною підлогою повинен провітрюватися, для чого в чистій підлозі в кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

 


Download Дерев’яна дощата підлога 3

подробнее

Друге життя паркету 4


Нелегко покривати лаком підлогу через їдкі запахи лаку і розчинника. Можна значною мірою уберегти себе від цих «парфумів», якщо скорис­татися пилососом. Його вмикають на режим нагнітання і ставлять у зону чистого повітря, наприклад, на вікно, при потребі, подовжують шланг і направляють струмінь повітря в обличчя. Наносити лак зручніше не щіткою, а поролоновим валиком (хутряний або ворсовий не годиться).

Лак порціями наливають на підлогу і розрівнюють рівним шаром. Лак для паркету є найкращим опоряджувальним матеріалом. Передусім, підлогу циклюють, шліфують і знепилюють. Лак ретельно перемішують із спеціальним розчином, що забезпечує його затвердіння, в емальованій чи скляній посудині в пропорції 1 частина розчинника на 8 частин лаку (за масою). Готують стільки лаку, щоб його можна було використати про­тягом 24 годин, бо надалі лак затвердне. Наносять на суху чисту підлогу, починаючи з найбільш віддаленого від входу кінця приміщення в напрямі до дверей, тонким шаром за допомогою щітки чи тампона, намагаючись якнайкраще втерти лак в пори деревини. Всі краплі відразу розтушову­ють. Коли шар лаку досить затвердне (приблизно за добу), всю поверх­ню підлоги трохи шліфують дрібним наждачним папером, щоб зняти ок­ремі волокна деревини, які піднялися після першого покриття лаком. Потім підлогу знепилюють і вкривають двома шарами лаку за допомо­гою м'якої щітки з проміжками між кожним покриттям 24 години. Під час роботи добре провітрюють приміщення, а влітку відчиняють вікна. Через З доби після закінчення робіт можна ступати на підлогу.

Стару підлогу, яку раніше натирали мастикою, циклюють і шліфують на таку глибину, щоб на ній не було слідів мастики чи фарби. Потім вкри­вають лаком, як нову.

 


Download Друге життя паркету 4

подробнее

Столик для дачі


Завдяки простоті конструкції цей невеликий столик може ви­явитися гарним варіантом при облаштуванні дачного будиночка, коли спеціально купувати меблі, та ще й транспортувати їх за місто накладно.

Основні його деталі вирізані з фанери завтовшки 12-15 мм марки А/А чи А/Б. Крім того, потрібно близько 4 м дерев'яного бруса пе­рерізом 40x40 мм і близько 8 м планки перерізом 20x40 мм.

Виготовлення опори. Креслення деталей опори столу,  схема її складання . Розміри, позначені «зірочкою», необхідно уточнити в процесі роботи, то­му що вони залежать від товщини використову­ваної фанери.

Спочатку із стандартного листа фанери (1520x1520 мм) за розміткою чи шаблоном вирізають дві однакові деталі - «ніжки», у кожній з яких по осі симетрії випилюють вертикальні па­зи до половини висоти деталей. Завдяки цим па­зам «ніжки» при їх з'єднанні утворять хресто­подібне з'єднання. Очевидно, що з'єднання буде щільним, якщо ширина паза точно відповідатиме товщині листа фанери.

Для забезпечення необхідної міцності хрестовини в кожен її кут вкле­юють бруски перерізом 40x40 мм. Вони повинні бути гладко вистругани­ми і мати прямі кути між гранями. Щоб закріпити їх на час висихання клею, кінці брусків стягують міцною мотузкою. Якщо натяг мотуз­ки виявиться недостатнім, то між її витками і брусками можна встановити вузькі клинки, чи скрутити витки.

 

 


Download Столик для дачі

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 2


Вирівнювання розчину виконують за допомогою гладенької рейки.

Правило - товста дерев'яна лінійка, добре обстругана (краще фуго­вана) завдовжки 1500-2000 мм перерізом 30x40 мм. Застосовують для перевірки кладки і розбивки форми печей. Якщо нанести на нього за­глиблені поділки (сантиметри), воно замінить метр. Правило бажано три­мати сухим, оскільки намокаючи й висихаючи, воно жолобиться, змінює форму і втрачає точність.

Для розбивки й перевірки розмірів кладки користуються стальним складним метром.

Висок потрібний для перевірки вертикальності кладки та її розмірів за допомогою шнура. Він має циліндричну форму діаметром 15-20, за­вдовжки 50-70 мм з гострим нижнім кінцем і тупим верхнім, двома про­свердленими отворами для закріплення міцного тонкого шнура за­вдовжки не більше 5-6 м.

Рівень - точно виконаний дерев'яний, стальний або легко сплавний різної довжини брусок з вставленими в нього одним чи двома візирами - зігнутими складними трубочками, заповненими спиртом так, щоб там був повітряний пухирець. Рівень з одним візирем застосовують для пе­ревірки горизонтальних, з двома - вертикальних рядів кладки. Рівень при перевірці укладають на правило або приставляють до нього. Користу­ватися рівнем треба обережно, щоб збити і не розколоти візир. Стальні рівні бажано покрити олійною фарбою, щоб запобігти їх іржавленню.

Косинець виготовляють з дерева завдовжки 1000-1200 мм з корот­ким боком 500-600 мм. Він потрібний для перевірки прямокутності рядів цегляної кладки і розбивки фундаменту.

Дерев'яна лопата необхідна для приготування глиняного розчину. її виготовляють завдовжки 1500-1 750 мм. Для насипання й перемішування розчину, прибирання сміття, копання глини використовують сталеву лопату.

 


Download Інструменти для будівельних робіт 2

подробнее

Фарбування поверхонь


Бетонні оштукатурені поверхні фарбують олійними, водоемульсійними фарбами, які наносять валиками, пензлями або фарбопультами у два шари.

Змінити колір водоемульсійних фарб можна введенням тамбовських водних паст.

Для обробки стін застосовують клейові фарби. На стіни фарбу нано­сять горизонтально на якусь частину (захвату) і тут же розтушовують її по висоті стіни. При фарбуванні у два шари перший наносять в одному нап­рямку, а другий - в іншому.

Стару клейову фарбу змивають теплою водою з допомогою макловиці або щітки. Так само і старі шпалери. Після цього дефекти усувають з допомогою замазки, якій дають просохнути, а потім ці місця добре про­тирають шкіркою.

Нерівно оштукатурені поверхні необхідно зашпаклювати тонким ша­ром сметаноподібної шпаклівки. Найпростіше приготувати клейову шпаклівку. Після її висихання поверхню шліфують, а потім грунтують, ви­користовуючи миловар або грунт з мідним купоросом чи галуновими сполуками. Мета грунтування - досягти рівномірної водопоглинаючої поверхні. Крім того, ґрунтовка перешкоджає появі старої фарби. Після того, як грунт повністю висохне, починають фарбувати стіни.

Чистий колір та якісну фарбу можна одержати, застосовуючи гуашеві фарби, але треба пам'ятати, що деякі кольори (наприклад, сажа, берлінська лазур) погано розчиняються у воді. їх розчиняють гарячою клейовою водою, в якій міститься мило.

Клейові склади (кольори) можуть бути білими і кольоровими. Білий колір - це суспензія крейди у воді. Щоб приготувати клейову фарбу, за­мочують у воді окремо крейду і окремо фарбу, доводячи їх до сметано-подібного стану. Після ретельного перемішування пігментні розчини проціджують через густе сито, а ще простіше - через натягнуту капроно­ву панчоху. Потім до крейдяного тіста додають невеликими частинами пігмент. Якщо до потрібного кольору необхідно кілька пігментів, то кож­ний з них, приготований окремо, розмішують невеликими порціями.

 


Download Фарбування поверхонь

подробнее

Робота зі шпалерами


Якщо в деяких місцях шпалери відклеїлися, відгорніть їх так, щоб була можливість видалити клейову фарбу, старий клейстер із стіни. Після цьо­го гарячим клейстером промажте шпалери і стіну. Промазані клеєм шпа­лери мають розм'якнути. Після цього знову промажте клеєм, але не гус­то, бо зайвий клейстер буде вичавлюватися з-під країв. Відклеєний шма­ток шпалер прикладіть до стіни і пригладьте руками або щіткою. Вичав­лений клейстер відразу видаліть чистою вологою ганчіркою.

Відклеєні шпалери іноді досить змочити водою, щоб вони розм'якли, а вже тоді щільно притискати.

Забруднені шпалери рекомендується чистити м'якушкою білого хліба, катаючи його по поверхні плями.

Пошкоджені місця шпалер можна відремонтувати. Вирізаємо з нових шпалер такий шматочок, щоб малюнок співпадав. Потім лезом прорізуємо два шари - новий і старий. Останній видаляється, а на його місце клеїться новий шматок. Місце ремонту буде майже непомітно.

Трохи забруднені шпалери можна очистити, якщо протерти стіни су­хою ганчіркою, занурюючи її час від часу у вівсяні пластівці. Можна ще протерти забруднені місця шпалер згори вниз шматочком черствого пшеничного хліба.

Плями на шпалерах можна видалити, якщо змазати їх ватою, змоче­ною у розчині зубного порошку і бензину, а коли порошок висохне, по­чистити щіткою. Зробити це кілька разів.

З часом стіна, обклеєна шпалерами, брудниться. Для виведення плям можна розмішати білу глину з водою до густини сметани і цим розчином замазати брудне місце. Розчин залишають на добу, а потім зшкрібають ножем, але обережно.

 


Download Робота зі шпалерами

подробнее

Утеплення фасадів будинку 2


Для правильного утеплення стін зсередини необхідно також врахову­вати фізику процесів тепло і вологоперенесення. Як уже говорилося, температура огороджувальної конструкції за шаром утеплювача значно знижується. Тому в зимовий період водяна пара, що утворюється в приміщенні, і завдяки різниці парціальних тисків дифундується назовні, неминуче конденсується за шаром утеплення на внутрішній поверхні ма­сивної стіни. Волога, що скондесувалася і нагромадилася за зимовий період, не може бути виведена назовні навіть улітку, що приводить до прогресуючого відволоження стін і розвитку мікроорганізмів. В резуль­таті погіршуються санітарно-гігієнічні показники приміщення.

Інший недолік полягає в тому, що перегородки і перекриття, які жор­стко зв'язані з несучою стіною і, звичайно, не мають теплоізолюючих вкладишів, утворюють у каркасі будинку численні теплові містки.

Тому, як показують дослідження, щоб тепловтрати з одиниці площі при утепленні зсередини дорівнювали тепловтратам при утепленні зовні, товщина плити повинна бути не меншою 50мм. Очевидно, що при цьому втрачається частина корисної площі внутрішніх приміщень.

Таким чином, утеплювати приміщення зсередини можна тільки тоді, коли неможливо це зробити зовні (історичні пам'ятники зі складним архітектурним рельєфом), або якщо це економічно доцільно.

Системи з утеплювачем усередині огороджувальної конструкції (колодязна кладка).

Ідея розташування утеплювача усередині огород­жувальної конструкції виникла досить давно. Ще із середини минулого століття в Україні застосовували тришарові цегельні стіни, використову­ючи як заповнювач мох, торф, тирсу.

 


Download Утеплення фасадів будинку 2

подробнее

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення


Утеплення підлоги горища не вимагає додаткового утеплення схилів даху. Оскільки саме горищне приміщення не утеплене, але все-таки об­городжене схилами, воно ніби виконує роль буфера між низькою зовнішньою температурою і досить високою внутрішньою. Отже, зна­чення пароізоляційного шару при такому способі утеплення не велике.

Теплоізоляційний матеріал укладають між брусами кроквяної конст­рукції. При цьому важливо не допустити, щоб він закрив собою венти­ляційні отвори, розміщені на карнизних софітах. Щоб уникнути цього, між брусами горищного перекриття вздовж карнизних звисів кріплять фа­нерні чи картонні смужки або затримуючі планки.

Закрийте спеціальною піною чи мастикою щілини в стелі навколо труб.

Покладіть між двома брусами рулон і почніть його розгортати в на­прямку від одного карниза до іншого. При цьому щільно притискайте йо­го до поверхні, але не придавлюйте.

Звичайно, заздалегідь купують рулони необхідної ширини. Якщо таких немає у продажу, то наявні обрізають до початку утеплювальних робіт. Коли ширина утеплювача незначно перевищує відстань між кроквами, його можна укласти, трохи стиснувши з боків.

Утепліть всю поверхню горищного перекриття. Обрізки теплоізо­ляційного матеріалу використовуйте для утеплення важкодоступних місць і місць складної конфігурації.

Ні в якому разі не укладайте утеплювач зверху електричних проводів! Прикріпіть кабель до бруска несучої конструкції або ж укладіть його вільно на теплоізоляційний шар.

Якщо між брусками несучої конструкції 1 проходять водопровідні тру­би 2, то, перш ніж розгортати утеплювач 3, покладіть на труби тонку кар­тонну смужку 4, що виключить прямий контакт труб з теплоізоляційним матеріалом.

Приклейте клеєм ПВА чи липкою стрічкою шматок утеплювача на кришці люка, що веде з основного приміщення на горище.

Утеплення горищного перекриття сипучим теплоізоляційним матеріалом за техно­логією подібне проце­су утеплення рулонни­ми матеріалами.

Теплоізоляційний матеріал насипають між брусками і за до­помогою планки розрівнюють, щоб от­римати шар однако­вої товщини. Для утеп­лення кришки люка по її периметру прибива­ють утримуючі дошки, потім на люк насипа­ють теплоізоляційний матеріал і зверху до дощок прибивають панель (дах). Таким чином, утеп­лювач ніби опиняється в коробці.

 

 


Download Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

подробнее

Заповнення серцевини.


Після укладання першого ряду, запов­ніть проміжок між обома рядами каме­нів (серцевину) дрібним і битим каме­нем і залийте розчином, розведеним до такого стану, щоб він затікав між каменями серцевиною. Заповнивши серцевину до рівня каменів кладки, на­несіть поверх отриманої конструкції шар розчину для кладки другого ряду, але не розрівнюйте його. Укладіть ку­тові камені другого ряду; для більшої міцності конструкції змініть положення їх довгої і короткої сторін. Потім по кутах стіни вставте в розчинні стики цвяхи чи штирі і натягніть між ними розмічальні мотузки. Вони допоможуть витримати напрямок кладки і ви­рівняти вертикальні площини стіни.

Після укладання чергового ряду заповнюйте каменями і розчином серцевину. Потім установлюйте кутові камені наступного ряду і перемі­щайте розмічальні мотузки. Закінчену кладку покрийте зверху пласти­нами плитняку завтовшки 65мм; таке перекриття підвищить стійкість кон­струкції проти несприятливих погодних умов.

Після закінчення кладки засипте відкриту поверхню фундаменту зем­лею до рівня грунту. Якщо кладка виконана на торф'яному грунті, його спочатку варто утрамбувати.

Кладка з каменів нерівної форми

Заповнення об'ємних проміжків Якщо між суміжними каменями кладки утвориться об'ємний проміжок, вставте в нього за допомогою молотка невеликий камінь - «замазку». При виборі каменю варто оцінити як його І конструкційні характеристики, так і те, як І він буде виглядати в кладці.

Обробка розчинних стиків. Витримавши розчин у стику протягом 30-45 хвилин, за допомогою вузької кельні зніміть його на глибину не більше 12мм. Після цього розгладьте розчин, що за­лишився, твердою щіткою.

 


Download Заповнення серцевини.

подробнее

Маленькі хитрощі 3


Якщо липку стрічку або мокру газету наклеїти уздовж борозни, нанесеної на скло склорізом, то при постукуванні тріщина піде точно по необхідній лінії.

При фарбуванні за допомогою пульверизатора та пилососа іноді необхідно змінити факел розсію­вання. Це можна зробити, приклеївши до пульве­ризатора насадку з пластиліну. Змінюючи її форму, ми змінюємо форму розсіювання.

Щоб під час зимових холодів теплолюбні квіти не мерзли на вікнах, просвердліть у підвіконні декілька отворів так, щоб тепле повітря від радіа­тора опалення могло проходити через них між кві­тами та вікном. Тепле повітря стане своєрідною тепловою завісою.

За допомогою прутка олова та товстого мідно­го дроту можна швидко виготовити зручну пере­носну лампу для роботи у гаражі. Завдяки тому що пруток м'який лампочка легко фіксується у потрібному положенні.

Хто робив самотужки ремонт у квартирі, знає, як непросто провести фільонку - вузьку смугу, що розділяє офарбовані панелі. Для цього можна ви­користати звичайний серпантин: його вузенька смужка наклеюється на стіну клеєм ПВА і підфар­бовується у бажаний колір.

Щоб красиво покрити підлогу лаком, лак краще і зручніше наносити не щіткою, а поролоновим ва­ликом (із хутра або ворсу не годиться). Лак пор­ціями наливають на підлогу і розкачують рівним шаром. Якість покриття виходить значно вищою, ніж при роботі щіткою, а процес полегшується та прискорюється у декілька разів.

Фанерний чи гумовий диски з отвором посере­дині, які надіті на зубило або шлямбур, захистять ваші руки від можливих ударів молотка.

 

 


Download Маленькі хитрощі 3

подробнее

Маленькі хитрощі 5


Для зволоження повітря у квартирі між блоками радіатора опалення встановіть невеличкі мисочки, вирізані з дна пластикових пляшок.

Перед тим, як різати скло, намочіть ролик склоріза керосином. Це дасть можливість різати навіть товсті і рифлені стекла.

Рівномірно оштукатурити кут вам допоможе по­рожня пляшка або м'ячик. Покладіть розчин у кут і прокотіть по ньому пляшкою або м'ячиком. Пляшку направляйте горлечком уздовж кута. М'ячик не-замінимий там, де сходяться стіни і стеля.

Якщо дверцята морозильної камери почали нещільно закриватися, укріпіть їх так, як показано на рисунку. Шматочок поролону або будь-якого іншо­го м'якого матеріалу надійно притисне дверцята.

Шампуні, креми та інша косметика і парфю­мерія випускається у красивих пластикових флако­нах з кришечкою, що загвинчується. З такого фла­кона, обрізавши його «по плечики», можна зробити ручку для висувного ящика або дверцят шафи. У дверцятах прорізається отвір діаметром під нарізну частину горлечка флакона, і в цей отвір встав­ляється верхня частина флакона пробкою назовні.

Підготувати гніздо або пробити отвір у бетонній стіні непросто. Цю справу можна спростити, якщо місце свердління частіше змочувати мильною во­дою з гумової груші-спринцовки.

Молоток буде точно попадати по шляпці цвяха, а сам цвях не зігнеться, якщо при ударах направля­ти молоток уздовж рейки, що притиснута поруч зі цвяхом.

Старий лак з паркету легко видалити, якщо про­гладити ділянку підлоги праскою через мокру ганчірку.

 


Download Маленькі хитрощі 5

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

обклеїти обої на грубку | різьба на ліжку | підставки | схема деревяної підставки під квіти | декорація овочів | плаття з мусорних пакетів | як зробити екебану | курви і лізбіянки відео | дефективный хуй видео | куплю доску н о дуб тернопиль | осінні екібано фото і як робити | як зробити фігурні потолки з пінопласту | пошиття лабрикенів рівне | розфарбовки грибів | МП4 ПОРНО СКАЧАТЬ ВОЛОСАТЫЕ | Як зробити на потолку виступи з пінопласту | піські дорослих жінокфото | порно фото дівчат | как правильно лещит целку | кладка грубки скачать книгу | яку плиту дсп краще використовувати 16мм чи 18мм | з воздушки мілкашку | як правильно вкладати мінвату під дах відео | колодки вулики фото | волосаті пісі зрілих жінок | Чи можна збити целку двома пальцями? | як має виглядати піська | ламбрикени в чернівцях | інтерєр сланцевого каменю | каминни арочни дверки