Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Вибір деревини для столярних робіт


При виборі деревини для столярних чи художніх виробів перш за все потрібно визначити, в яких умовах експлуатуватиметься виріб: всередині приміщення чи ззовні, матиме ударне навантаження чи звичайне статич­не (стале), а також вид оздоблення чи фарбування.

Відповідно до умов та характеристик підбирається деревина. Проте обов'язково треба враховувати вади, текстуру та кольори деревини.

Вади деревини. У більшості випадків вони знижують цінність або й зовсім виключають можливість застосовувати її для виготовлення виробу. Іноді деревину з вадами можна використати для іншого призначення і цим надати їй особливо привабливого вигляду та підвищити цінність. Ос­новними вадами є завилькуватість, косошарість і сучкуватість.

Завилькуватість - це хвилясте або гвинтоподібне розміщення воло­кон, яке буває переважно біля коренів. Через це деревину не можна ко­лоти в певному напрямку, важко обробляти тощо. Завилькуватість горіха, клена та інших порід, які використовуються для виготовлення стру­ганої фанери і оздоблення меблів, не є вадою; вона утворює красиві візерунки, що підвищують цінність деревини. Особливо цінними є капи-нарости на деревині здебільшого біля комлевої частини. Тут деревина дуже завилькувата і на поздовжньому зрізі утворює красиву текстуру.

Косошарість - розміщення волокон деревини навскіс дошки або бруса. Міцність на злам у виробі з такого матеріалу менша. З косошарої деревини не можна робити ручки для молотків, сокир і бруски, які витри­мують поперечне навантаження. Для виготовлення держаків до сапок, лопат, вил тощо використовують лише прямошарову деревину з пиляних брусків, але найкраще їх виготовляти з деревини молодих дерев та рівних гілок. При облицюванні деревиною косошарість не вважають за ваду.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт

подробнее

Захист деревини 5


Каркасні або, як їх ще називають, порожнисті щити складаються з каркаса, облицьованого з одного чи обох боків фанерою або деревно-волокнистими листами. Товщина щита залежить від його розмірів і при­значення. Якщо облицювання виконують з обох боків, то обстругують тільки ті площини елементів каркаса, до яких приклеюють облицювання. Якщо облицьовують один бік, то рейки каркаса обстругують з усіх боків. Раму і внутрішні елементи каркаса з'єднують на шипах. Кількість внутрішніх елементів каркаса залежить від потрібної жорсткості щита і від матеріалу облицювання. Щоб приклеїти облицювання до каркаса, на склеювані площини наносять клей і запресовують щит за допомогою струбцин або клинків.

Столярні плити склеюють з вузьких 20-30-міліметрових рейок і обкле­юють з обох боків лущеним шпоном в один або два шари, їх можна обкле­ювати струганим шпоном з одного чи обох боків по лущеному шпону.

Деревноволокнисті плити бувають надтверді, тверді, напівтверді, ізоляційно-оздоблювальні та ізоляційні. Для меблів використовують тверді і напівтверді плити завтовшки 3-5мм.

Деревностружкові плити бувають завтовшки 10-25мм. Вони широ­ко застосовуються в будівництві та меблевій промисловості. Цей матеріал використовують для обшивання стін, як внутрішніх так і зовнішніх; у виробництві стінових панелей (дві плити із шаром утеплюва­ча між ними); виготовленні опалубки, стелажів, полиць, упакування й ін.

ДСП - це композиційний деревний матеріал, сировиною для вироб­ництва якого може бути будь-як малоцінна деревина хвойних чи листяних порід. Експлуатаційні властивості матеріалу залежать від форми, розміру, щільності деревних часток, кількості і якості зв'язуючого ма­теріалу. У ДСП, як і будь-якого іншого матеріалу, є свої переваги і не­доліки. Ці плити менш горючі порівняно з деревиною, а також позбав­лені недоліків, що має натуральна деревина (тріщини, сучки і т.п.), відповідають всім вимогам до плитних матеріалів. З іншого боку, ДСП важча, ніж дерево і не рекомендується для застосування у приміщеннях з підвищеною вологістю.

 

 


Download Захист деревини 5

подробнее

Азбука столяра


Активний відпочинок - це не тільки далекі походи, екскурсії, заняття спортом, але ще й прагнення щось змайструвати своїми руками. Всі прості речі (декоративні решітки, альтанки, столи, шезлонги тощо) мо­жуть зробити навіть не спеціалісти в столярній і теслярській справі. Потрібні тільки елементарні знання і суворе дотримання основних при­йомів роботи. Верстат основа робочого місця. В домашніх умо­вах його з ус­піхом може замінити досить товста і рівна дошка з упором і вирізом для заклинювання. На цій дошці однаково добре стругати і пиляти, видовбува­ти отвори і склеювати деталі. Дошку легко перенести в будь-яке зручне для роботи місце, а коли роботу закінчено, її неважко зняти з підставки і пос­тавити, скажімо, у прикомірок або у кут за двері.

« Клин надійно затискує деталі в прорізі верстат­ної дошки, і обробляти їх стає легко і зручно. Важли­вою річчю, яка має бути у столяра чи тесляра, є леща­та. Найпростіші з них - клинові. їх легко зробити з дошки твердої породи дерева (дуб, граб, ясен) зав­товшки не менше  сантиметрів. Відпиляйте від цієї дошки два прямокутник шматки, однакових за розміром. одного виріжте дві колодки і два клини. Обидві колодки міцно прибийте цвяхами до другого шматка доски і вставте клинки. Лещата готові. Деталь вставляється між вузькою час­тиною верхньої колодки і малого клина. Ударом киян­ки по торцю великого клина деталь щільно затискуєть­ся, і її можна обробляти. У місці затиснення варто підкладати металеві губки різної форми. Вони будуть краще утримувати невеликі деталі і захищати лещата від  пошкоджень. Губки зробіть із металевих смужок достатньої товщини (0,5— 1 см). Заг­либлення в губках можна зробити за допомою напилка. Готові лещата прибийте великими цвяхами до міцного столу або до торця колоди, укопаної в землю.

 

 


Download Азбука столяра

подробнее

Дерев’яна дощата підлога


Основними вимогами до підлоги є твердість, міцність, добра теплоізо­ляція, стійкість проти спрацювання. Щоб домогтися цього, треба пра­вильно підготувати основу підлоги і на цю основу правильно укласти пок­риття. Основа підлоги - це бетонна плита перекриття, дерев'яні лаги чи дерев'яні балки, покладені на бетонну (чи іншу основу). Дуже часто ос­новою підлоги є цегельні стовпчики, встановлені на утрамбований щебінь, під яким знаходиться шар ущільненого грунту. Можна влаштува­ти і просто підлогу по грунту.

Технологія робіт з влаштування такої підлоги наступна. Спочатку тре­ба зрізати рослинний грунт і укласти на нього два шари сухої землі, яку обов'язково утрамбувати. Сумарний шар повинен становити 15-20 см. Потім поверхню цієї основи утрамбовують, втоплюючи щебінь чи гравій у Основу підлоги роблять вище рівня зовнішнього вимощення не менше ніж на 10-15 см. На підготовленій основі встановлюють цегельні стовп­чики в два ряди цегли, відстань між якими становить 70-100 см один від одного. На ці стовпчики по толевій ізоляції та антисептичних прокладках з обрізків дощок завтовшки не менше 30 мм укладають лаги (колоди діаметром 14 см, розпиляні уздовж на дві частини). Поверхню лагів вирівнюють. Встановлюють за рівнем з підтесуванням нижньої напівкруг­лої поверхні. Наскільки рівно покладені лаги, можна перевірити двомет­ровою рейкою з рівнем, яку прикладають до лагів у всіх напрямках; просвіти між лагами і рейкою не повинні перевищувати 3мм. Між лага­ми і стінами чи перегородками варто залишити зазор не менше 8см для можливого осідання.

 

 


Download Дерев’яна дощата підлога

подробнее

Друге життя паркету 2


Значні ділянки пошкодженої підлоги на дерев'яній основі відновлюють з допомогою кріплення клепок в нижню кромку цвяхами. Завершальну клепку можна посадити на емаль.

Клепки можна також наклеїти на дерев'яну основу підлоги столярним, ка­зеїновим, або іншими клеями. Після висихання необхідне циклювання підлоги.

Якщо основа підлоги цементно-піщана, клепки найчастіше приклеюють на бітумній мастиці, нагрітій до гарячого стану. Щілини поміж клепками можна зашпарувати замазкою. Ось її рецепт. Просіяна тирса (в частинах за масою) 5, портландцемент 5, столярний клей 2, вода 4. Столярний клей варять, потім додають цемент і тирсу. Ретельно перемішують суміш, підігріту до температури 40-50°С. Мастика готова до використання.

Описаним вище способом замазуються також щілини, які утворилися між паркетними щитами і дошками.

Пошкоджену паркетну клепку, яку необхідно замінити, видаляють так, щоб не пошкодити сусідні. Для цього її розколюють стамескою на дві-три частини вздовж волокон і виймають з гнізда.

Так видаляють й інші пошкоджені клепки. Потім ремонтують основу і ставлять на місце пошкоджених нові клепки.

Якщо паркет від надмірного зволоження здувся, з дефектного місця вирубують одну-дві клепки. Пошкоджену ділянку розбирають. Усувають джерело зволоження підлоги. Однією з поширених причин здуття парке­ту є недостатній зазор між пристінними рядами паркету і стінами. Тому його потрібно трохи збільшити, обрізавши крайні ряди паркету.

Після надмірного зволоження паркету і наступного висихання між клепками можуть з'явитися щілини. Якщо їх ширина не перевищує 3-5 мм, то шпарини прочищають тонким дротом і зашпакльовують замаз­кою, виготовленою з дрібної дубової, березової або букової тирси (під колір паркету) і столярного або казеїнового клею. Паркет з більшими щілинами не ремонтують, а перестилають.

 


Download Друге життя паркету 2

подробнее

Системи фарб


Один шар фарби занадто тонкий, щоб утворити міцну плівку. Для от­римання красивого покриття необхідна система фарб, що складається з кількох шарів. їх кількість залежить від типу фарби та від характеру по­верхні, що фарбується.

Перший шар - шпаклівка, яку використовують, коли потрібно, нап­риклад, зберегти у дереві натуральну смолу або попередити вбирання фарби у пористу поверхню.

Другий шар - грунт, що забезпечує надійне приставання фарби. На металевих поверхнях він також захищає метал від корозії або окислення. Грунт може діяти і як шпаклівка.

Трегій шар - підшарок; він робить плівку гнучкою, а також є непоглинаючою основою для однорідного покриття четвертим і останнім, лицьо­вим шаром, що утворює остаточний колір.

Для стін, які фарбують водоемульсійною фарбою, застосовують сис­тему лише з двох або трьох шарів однієї фарби, якщо не потрібна шпаклівка чи ґрунтовка для виправлення таких дефектів поверхні, як за­пиленість, висока лужність або пористість. Тоді першим накладають тон­кий шар розчиненої фарби. Грунт необхідний у тих випадках, коли стіни покривають алкідними фарбами.

Обробляючи поверхні, в першу чергу наносять шелак на сучки, щоб смола не проступала крізь шар фарби. Потім - грунт для дерева (водо­емульсійний чи алкідний), підшарок і лицьовий шар. Щоб прискорити процес фарбування, виробники останнім часом почали випускати комбінацію грунту з підшарком - глянцеву фарбу, що сама утворює підшарок і потребує лише ґрунтовки.

Метал, як правило, грунтують. Для сталі використовують грунт із фос­фату цинку, для алюмінію випускаються спеціальні грунти. Потім накладають підшарок і лицьовий шар, як для дерева. Мідь, бронзу та свинець можна фарбувати без грунту, якщо вони добре підготовлені і ретельно промиті уайт-спиритом (розчинником для фарби).

 

 


Download Системи фарб

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 


Download Садові меблі 3

подробнее

Ремонт кухонного табурета


Дуже часто після тривалої експлуатації у табурета починають вива­люватися ніжки. Але не поспішайте його викидати на смітник, оскільки такий табурет не складно відремонтувати. Для ремонту потрібні: гайка М 10, па­сатижі, велика викрутка, напилок, ножівка по металу, чи стамеска з молотком .

Табурет складається із сидіння, до якого знизу шурупами прикручений силуміновий каркас. У каркас вкручені ніжки табурета.

У дерев'яну ніжку табурета вставлений металевий штир з різьбою М 10.

Сталевий штир, вкручений у ніжку, міцніший, ніж силуміновий каркас. Тому різьба у каркасі «з'їдається», і ніжка табурета починає прокручува­тися та вискакувати. Звичайно, під різьблення можна що-небудь підмотати, але, як пра­вило, цього вистачає не надовго. Силуміновий каркас не виготовляється за допомогою зварювання і до того ж він дуже тендітний. У зв'язку з цим пропонуємо вам наступний спосіб ремонту.

В першу чергу, відкручуємо усі ніжки табурета, викручуємо шурупи від сидіння і знімаємо силуміновий каркас. Потім, узявши будь-як ніжку табурета в ліву руку, затискаємо пасатижами різьблення металевого штиря і, утримуючи штир, крутимо ніжку проти годинникової стрілки (не беріться пасатижами за самий край різьблення - не вкрутиться гайка!).

При цьому штир треба вивернути не до кінця, а приблизно на 1-2 сантиметри. Всунути цю ніжку в отвір каркаса із «з'їденим» різьбленням так, щоб з іншої сторони штир знаходився врівень з каркасом. Навернути на штир гайку.

Частина гайки буде виходити за габарити каркаса і не дасть щільно притиснутися до сидіння, тому її потрібно зрізати ножівкою, а потім під­рівняти напилком. Якщо немає бажання пиляти, замість цього можна ста­мескою зробити вибірку під гайку у сидінні. Після цього остаточно збира­ємо табурет. Робота з ремонту займе не більш півгодини.

 

 


Download Ремонт кухонного табурета

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 3


Ніж або цикля для тесання кахлів повинні бути з міцної сталевої пласти­ни завтовшки 1,5, завширшки 20-30, завдовжки 200-250 мм. Один бік до­бре заточують. Під час тесання один гострий кінець, який тримають у руках, обгортають шкірою, гумовою або міцною тканиною, щоб не порізати руку.

Стукальце - відрізок руглої сталі або труби завдовжки 200-250 мм, діаметром 30~35 мм. Використовують замість молотка для нанесення ударів по ножу при розколюванні кахлів. Шпатель призначений для нанесення мастики чи шпаклівки.

У разі необхідності для будівельних та пічних робіт використовують також скарпель, кувалдочку, точильний камінь, рашпиль та ін.

Не можна обійтися й без вимірювальних інструментів: лінійки, шну­ра для нанесення прямих ліній. Рейсмусом зручно проводити паралельні лінії, циркулем - заокруглення та кола, а також перенесення розмірів, відмірювання однакових частин тощо.

Для ремонтних робіт також необхідно мати мінімальний набір інстру­ментів. Штукатурні роботи виконують за допомогою вже відомих кельми, правила, гладенької рейки та малої штукатурної лопатки (для заробки раковин, тріщин, зчищання шпалер тощо).

Дротяна щітка необхідна для здирання старого покриття з поверхонь зовнішніх стін будинку.

Терка призначена для затирання штукатурки.

Малярні роботи потребують набору щіток для побілки та фарбу­вання. Вони повинні бути різними, призначеними для фарбування клей­овими і олійними фарбами та емалями.
 


Download Інструменти для будівельних робіт 3

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 4


Для фарбування великих поверхонь використовують махові щітки діаметром 60-65мм з довжиною щетини до 100мм, для побілки - за­вширшки 20 і завтовшки 45-60мм з довжиною щетини 100мм.

Невеликі поверхня фарбують ручниками - щітками невеликих розмірів з короткою дерев'яною рукояткою. Діаметр таких щіток 25-55мм.

Для розрівнювання свіжонанесеної фарби користуються флейцями - плоскими щітками завширшки 25-100мм.

Проведення прямих ліній і витягування фільонок, а також фарбування невеликих поверхонь у важкодоступних місцях виконують фільончасти­ми щітками діаметром 6, 8, 10, 14, 18мм з білої жорсткої щетини, закріпленої в металевій оправі, насадженій на дерев'яну рукоятку.

Для фарбування стін та стелі разом із щітками використовують різно­манітні валики.

При виконанні робіт із шпалерами необхідно також мати набір інструментів.

Це вже відомі махові щітки для нанесення клею, щітки для розрівню­вання полотнищ шпалер, валик для прикочування стиків шпалер, висок, ножиці, шнур, дисковий ніж, робочий стіл для намазування шпалер тощо.

Крім вищенаведених інструментів для проведення будівельно-ремонт­них робіт потрібно підготувати і ряд пристроїв, без яких важко, а часто й неможливо виконати такі роботи. Це місткості для води, фарби, різних розчинів та матеріалів, козли, підмостки, драбини, напрямні рейки, мілке сито, губку, ганчір'я, старі газети, наждачний папір, викрутку та ін.

 


Download Інструменти для будівельних робіт 4

подробнее

Азбука будівельника-ремонтника


Бутовий камінь доброї якості при розколюванні дробиться на дрібні шматки без пилу. Каменю можна надати правильної геометричної фор­ми, користуючись молотком і зубилом. Спочатку за допомогою лінійки, шнурка і м'якого олівця з усіх боків каменя роблять розмітку і лінії поглиб­люють зубилом приблизно на 3-5 мм. Потім, поставивши зубило в ка­навку трохи похило до центра каменю, сильно вдаряють молотком. Камінь, звичайно, відколюється по прямій лінії.

Кам'яні плити можна відколоти від великих каменів по шву, де почала утворюватися тріщина. Цей шов виділяється, як правило, на зламі каме­ню темнішим кольором чи поглибленням. Поглиблюючи шов зубилом відколюють плитку.

Кладка цегли вимагає деяких навичок і дотримання правил навіть при дрібному ремонті. Насамперед, ніколи не кладіть цеглини одну на одну стовпчиком, тому що така кладка розвалиться по наскрізних вертикаль­них швах. Щоб уникнути цього цеглини горизонтального шару, що зна­ходиться вище, кладуть так, щоб вони перекривали шви шару, що знахо­диться нижче. Таке розташування називається перев'язкою швів. Існує кілька способів перев'язки. Найпростіший полягає в тому, що один ряд цеглин укладають довгою гранню уздовж стіни, а наступний ряд - короткою гранню уздовж стіни. Горизонтальні і вертикальні шви клад­ки повинні мати однакову товщину, приблизно 10мм.

Кладку виконують у наступному порядку. Перед укладанням розчин перелопачують, потім розстеляють на стіні щільним і рівним шаром без пропусків на відстані приблизно 1-2 цеглин. Для розрівнювання розчи­ну, звичайно, використовують загострену лопаточку-кельму (для вико­нання незначних робіт у домашніх умовах можна обійтися штукатурною лопаткою).

Після розрівнювання розчину на грань цегли, що буде зєднуватися з гранню раніше покладеної цегли, кельмою наносять шар розчину, достатній для утворення шва потрібної товщини. Цег­лу потім щільно притискають до раніше покладеної, осаджують і підправ­ляють, постукуючи по ній рукояткою кельми. Вичавлений при ць­ому надлишок розчину на лицьовій стороні стіни підчищають кельмою. Щоб кладка була рівною, по краю стіни на рівні верхньої пло­щини цегли натягають шнур.

 


Download Азбука будівельника-ремонтника

подробнее

Ремонт зовнішніх стін


Під дією вологи, вітру й інших зовнішніх факторів вапняні шви старих неоштукатурених цегельних фундаментів і стін згодом вивітрюються і розмиваються дощем і волога починає проникати через кладку всереди­ну будинку, що часто і служить причиною вологості в ньому. Щоб відно­вити водонепроникність швів, їх потрібно «розшити». Цей процес полягає в тому, що шви спочатку розчищають на глибину 2-4см від поверхні стіни, а потім заповнюють свіжим розчином за допомогою вузької кельми чи вістрям штукатурної лопатки. Для розшиван­ня використовують такий розчин: 1 частина цементу на 2 частини дрібно­го піску. Додавання невеликої кількості вапна зробить розчин пластичнішим. Розчин беруть на кінець лопатки, вмащують у шов і розгладжують. Перед вма­щуванням, місце, що ремонтують, змочують. а водою. Шов буде міцнішим, якщо вмурова­ний розчин протягом кількох днів збризкува­ти водою.

Вологість всередині будинку іноді виникає через пористість цегельних чи кам'яних ма­теріалів, особливо в нижній частині стін біля - землі. Щоб запобігти цьому, потрібно обма­щувати стіни цементним розчином (1 части­на цементу і 3 частини піску), шаром у 23мм. Перед обмащуванням потрібно погли­бити шви кладки на 1 -1,5см, очистити стінку дротяною щіткою і змочити водою. Обмазка буде виглядати краще, якщо п розрівняти стіни прибивають дві рівні тонкі планки. У верхній частині нанесеного ша­ру потрібно зробити невеликий скіс, щоб вода стікала не до стіни, а на­зовні.

Оштукатурені зовнішні стіни треба ремонтувати як тільки з'являться перші, навіть незначні, дефекти. Через невеликі тріщини під штукатурку потрапляє вода, дранка починає гнити, а металева сітка іржавіти, в ре­зультаті чого поверхня здувається і штукатурка відвалюється.

 


Download Ремонт зовнішніх стін

подробнее

Додаткові рекомендації


При спорудженні нового будинку створити ком­фортне житло на горищі не складно. Але коли доводиться реконструюва­ти горищне приміщення в готовому експлуатаційному будинку, з'являється, як правило, ряд конструкційних і планувальних проблем, до яких належить облаштування сходів, підсилення перекриття і забезпечення надійних теплоізоляційних якостей похилих стін і даху. В зарубіжній прак­тиці перекриття і стропила покрівлі підсилюють за допомогою трикутних стропильних ферм, виконаних з дерева. Вони легко монтуються на дахах будинків з окремих елементів. Елементи ферми з'єднуються між собою за допомогою металевих зубчатих пластин, які прибиваються до дерева з двох сторін.

Слід підкреслити, що складна форма даху не є перепоною для вико­ристання такої системи - стропильна конструкція ферми складної форми так само просто може бути змонтована на горищі будинку, що переоб­ладнується.

Створення повноцінного житлового приміщення в мансарді пов'язане з розміщенням опалення. Це можуть бути каміни, невеликі печі або тру­би (батареї) водяного опалення.

При оформленні інтер'єру мансарди невеликого і порівняно невисо­кого приміщення радимо вибирати фарби та оздоблення світлих тонів, завдяки яким людина психологічно не відчуває тиску малого простору.

 

 


Download Додаткові рекомендації

подробнее

Практичні поради 10


 Інструмент з... картоплі

Зашпаклювати тріщини та заглиблення на рівній поверхні не складно: інша справа - акуратно зароби­ти мастикою шов у місці стику кутів. Якщо немає гумо­вого шпателя відповідної форми, на допомогу може прийти звичайна картоплина. Виріжте з неї брусок, на­дайте йому необхідної конфігурації - і ви з успіхом ви­конаєте цю роботу.

Помічник маляра

При фарбуванні поверхонь дуже широко викорис­товують поролонові або хутряні валики. Щоб зняти з них залишки фарби, застосовують найрізноманітніші пристрої, наприклад, перфоровану або суцільну до­щечку чи сітку.

Ось ще одна порада - боковий шкребок, викона­ний з будь-якого твердого матеріалу, що не розмокає, своїм прорізом надівається на край ванночки.

Рогач для скла

Перенести великий лист скла завжди складно. Пропонуємо викорис­тати для цього простий рогач, вигнутий з товстого дроту. Користуючись ним, можна зручно переносити не лише скло, але й фанеру, покрівельне залізо, будь-який інший листовий матеріал ве­ликих розмірів.

Зручно і красиво

Для додаткового освітлення над кухонним столом зручно підвісити до днища полиць світильник. Але сама по собі лампа денного світла разом з арматурою підвіски виглядає не дуже красиво, тому з лицьової сторони її прикривають планкою-екраном.

Але можна замаскувати і саму планку, перетворивши її на поличку під баночки зі спеціями: і зручно, і красиво.

Чим замінити решітку?

 


Download Практичні поради 10

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю