Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини 5


Черешня має рожево-червонувату міцну, але трохи крихку деревину. У промисловості не застосовується, але з неї можна виготовити шпон і використати його для оздоблення меблів. Для коптіння в домашніх умовах використовують лише деревину листяних порід і найкращою се­ред них є черешня. Також добра для коптіння деревина вишні.

Липа має м'яку деревину, її легко стругати, розколювати і різати різь­бярським інструментом. При висиханні вона не жолобиться і майже не тріскається. З липи виготовляють щити, які потім фанерують. Деревина липи без запаху, а тому її використовують для виготовлення тари для продуктів і вуликів.

Вільха має однорідну деревину червонувато-бурого кольору. Річні кільця на ній мало помітні. Вона легка і м'яка. Використовується для сто­лярних і токарних виробів, а також для виготовлення ливарних форм, фа­нери, тари. Вільха не боїться вологи і добре зберігається у воді, тому її іноді використовують для спорудження підводних частин.

Осика має м'яку, легку однорідну білу деревину з зеленуватим відтінком. Вона мало стійка проти загнивання і швидко руйнується від во­логи. З неї виготовляють дешеві меблі, нецінні токарні вироби і столярні плити, які потім фанерують цінною деревиною.

Тополя біла (срібляста) має деревину м'яку і легку. Використовуєть­ся переважно у безлісих районах України для нецінних виробів. Іноді з неї виготовляють фанеру, якою обклеюють щити. Бджолярі вважають, що вулики з тополі чорної (осокора) найкращі, не мають смолистості та за­паху.

 

 


Download Характеристика деревини 5

подробнее

Захист деревини 2


Антисептики бувають:

1. Неорганічні (мінеральні). До них належать солі деяких металів, роз­чинні у воді.

2. Органічні, які виділяють з продуктів органічного походження.

3. Антисептики, що складаються із суміші декількох отруйних речовин. За розчинністю антисептики поділяють на водорозчинні (ВР), розчинні

в легких органічних розчинниках (Л) та розчинні в оліях і важких нафтоп­родуктах (М), а за вимиванням - на ті, що легко вимиваються (ЛВ), вими­ваються (В), важко вимиваються (ВВ) та не вимиваються (НВ).

Сьогодні ринок пропонує широкий асортимент захисних засобів, більшість з яких невітчизняного виробництва. Серед них - продукція концер­ну ТІККУРІЛА, асортимент якої становить більше 200 назв і задовольняє всі будівельно-побутові та промислові потреби. Лакофарбові матеріали ТІККУРІЛА розробляють з урахуванням специфіки конкретного використан­ня. Для матеріалів, які застосовують для фарбування кам'яних і дерев'яних фасадів, дахів, цоколі, найважливіше - довговічність і атмосферостійкість у різних кліматичних умовах. Тому, вибираючи антисептик, потрібно насампе­ред визначити, для яких робіт і в якому кліматі він буде використаний. Інфор­мація щодо захисних властивостей засобу повинна бути на етикетці товару.

Часто продавці торговельних підприємств не завжди можуть надати повну інформацію щодо застосування антисептиків. Тому краще купува­ти ці товари у фірмових спеціалізованих магазинах. А споживачу треба знати, що є засоби ґрунтувальні, які мають високу проникність і включа­ють в себе комплекс захисних біодобавок, і покривні, що мають незнач­ну проникність. Правильне використання антисептичних засобів гаран­тує надійний і тривалий захист дерев'яних конструкцій та надає поверхні необхідного декоративного вигляду. Іноді через високу ціну деяких захисних засобів з'являється бажання використовувати для ґрунтовки дешевші антисептики, а для декоративної обробки - дорожчі, якісніші засоби. Змішувати антисептики різних ви­робників не рекомендується через їх можливу несумісність.

 

 


Download Захист деревини 2

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 3


Особливості настилання підлог при низькому і при високому рівні ґрунтових вод. При низькому рівні ґрунтових вод чи при сухому грунті можна обмежитися дощатим настилом, покладеним по лагах. Опорами для них служать невисокі (у два ряди) цегельні стовпчики, гідроізольовані зверху двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Ці стовпчики спира­ються на основу з «худого» бетону (зі збільшеним відсотком домішок гравію і піску, приблизно 1:7). Під нею знаходиться гідроізоляційний шар з розім'ятої (з водою) глини, що захищає підпілля і конструкції перекриття від ґрунтової вологи. Нижче лежить утрамбований грунт. Висота підпілля близько 250мм. Така конструкція зберігає підлогу від ураження грибком.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 500мм. У цьому випадку підлогу потрібно робити подвійною, з утеплювачем, закладеним між чистою і чорною підлогою. Подвійну підлогу, звичайно, виконують по балках. Через гідроізоляційну прокладку балки спираються на цегельні стовпчики, а ті, у свою чергу, на бетонну підготовку, м'яку глину й утрамбований грунт. До балок приши­вають чорну підлогу з дерев'яних щитів. Чорну підлогу змащують шаром глини (20-25мм) чи кладуть на неї руберойд, потім виконують теплоізо­ляційне засипання (шлак, керамзит, дерев'яна стружка з вапном) чи утеплювач. Потім знову кладуть руберойд чи пергамін, що є гарним за­хистом від гризунів. По верху балок настилають чисту підлогу. Простір між чистою і чорною підлогою повинен провітрюватися, для чого в чистій підлозі в кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

 


Download Дерев’яна дощата підлога 3

подробнее

Друге життя паркету 4


Нелегко покривати лаком підлогу через їдкі запахи лаку і розчинника. Можна значною мірою уберегти себе від цих «парфумів», якщо скорис­татися пилососом. Його вмикають на режим нагнітання і ставлять у зону чистого повітря, наприклад, на вікно, при потребі, подовжують шланг і направляють струмінь повітря в обличчя. Наносити лак зручніше не щіткою, а поролоновим валиком (хутряний або ворсовий не годиться).

Лак порціями наливають на підлогу і розрівнюють рівним шаром. Лак для паркету є найкращим опоряджувальним матеріалом. Передусім, підлогу циклюють, шліфують і знепилюють. Лак ретельно перемішують із спеціальним розчином, що забезпечує його затвердіння, в емальованій чи скляній посудині в пропорції 1 частина розчинника на 8 частин лаку (за масою). Готують стільки лаку, щоб його можна було використати про­тягом 24 годин, бо надалі лак затвердне. Наносять на суху чисту підлогу, починаючи з найбільш віддаленого від входу кінця приміщення в напрямі до дверей, тонким шаром за допомогою щітки чи тампона, намагаючись якнайкраще втерти лак в пори деревини. Всі краплі відразу розтушову­ють. Коли шар лаку досить затвердне (приблизно за добу), всю поверх­ню підлоги трохи шліфують дрібним наждачним папером, щоб зняти ок­ремі волокна деревини, які піднялися після першого покриття лаком. Потім підлогу знепилюють і вкривають двома шарами лаку за допомо­гою м'якої щітки з проміжками між кожним покриттям 24 години. Під час роботи добре провітрюють приміщення, а влітку відчиняють вікна. Через З доби після закінчення робіт можна ступати на підлогу.

Стару підлогу, яку раніше натирали мастикою, циклюють і шліфують на таку глибину, щоб на ній не було слідів мастики чи фарби. Потім вкри­вають лаком, як нову.

 


Download Друге життя паркету 4

подробнее

Лаки та політури для дерева 3


Перед застосуванням лак необхідно ретельно перемішати. У разі не­обхідності розбавити. Лак варто наносити щіткою, валиком або розпи­лювачем тонкими шарами (не менше двох) з проміжним сушінням протя­гом 12 годин при кімнатній температурі, й обов'язковим шліфуванням після першого шару. Експлуатаційні властивості покриття досягаються через 48 годин.

Лак пожежонебезпечний, токсичний через наявність органічних роз­чинників. Його варто зберігати у щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідно-карбамідні лаки являють собою розчин в органічних роз­чинниках композиції алкідної смоли з аміноформальдегідною або карбамідо-меламіноформальдегідною. Такі лаки висихають на повітрі при нормальній температурі тільки при введенні кислотних сполук, що сприя­ють затвердінню. Після введення таких сполук термін придатності ма­теріалу обмежений і коливається від декількох годин до декількох діб. Такі матеріали можуть висихати і без уведення сполук для затвердіння, але при проведенні гарячого сушіння (при 80— 120°С).

Цей вид лаків утворює плівки, які досить швидко висихають на повітрі і відрізняються підвищеною твердістю, хорошими водо і зносостійкістю, їх застосовують для паркетних підлог, меблів і різних виробів із дерева, експлуатованих усередині приміщень. Розчинники - ксилол, сольвент, РКБ-1, РКБ-2. Для розведення лакофарбових матеріалів, що розпилю­ються в електричному полі, використовують розчинник РЕ-1 В, РЕ-2В. Лак наноситься щіткою, валиком, розпилювачем. Лак пожежонебезпечний, токсичний.

Нітроцелюлозні лаки (нітролаки) - розчини лакового колоксиліну різних марок, смол і пластифікаторів у суміші летких органічних розчин­ників. Покриття, утворені нітролаками, швидко висихають у результаті випару розчинників, утворюючи досить тверді, стійкі й еластичні плівки, здатні поліруватися. Випаровування розчинників відбувається при темпе­ратурі 18-20°С і значно прискорюється при камерному сушінні при тем­пературі 35-50°С. Розрізняють такі нітролаки:

прозорі - холодного й гарячого нанесення;

матові;

кислотного затвердіння - прозорі і матові.

 


Download Лаки та політури для дерева 3

подробнее

Відкидне ліжко


Вертикально відкидне ліжко, дуже зручне для маленьких приміщень та в разі періодичного використання. Конст­рукція такого ліжка нескладна, так що домашній май­стер може без вагання зайнятися цією справою. Як приклад, для реконструкції може бути використана кушетка з простою конструкцією рами. Де­монтуємо бокові сторони та ніжки, а далі виготовимо повертальні цапфи. Краще якщо повертальні цапфи, а також опори до них виготовить спеціаліст. Цапфу виготовляють з круглої сталі діаметром 15мм і приварюють до листової сталі завтовшки 2-3мм. Для опори цапфи (максимальна висота 30 мм) можна використати сталеву або поліамідну трубку з внутрішнім діаметром 15 мм. Припасування цапфи до опори перевіряють і, якщо необхідно, цапфу тро­хи сточують, з тим щоб вона легко вкручувалася в опору. Відстань від центра цапфи до кінця ніжки розраховують так, щоб поверхня кушетки у відкинутому положенні була на висоті приблизно 40-42см. Цапфу прикріплюють на рамі за 35мм і діаметром 4-5мм. Після закріплення цапфи усю нижню поверх­ню рами обшивають поверхнево обробленою твердою деревноволокнистою або звичайною деревноволокнистою плитою, яку потім фарбу­ють або обклеюють шпалерами. Підпору виготовляють з рейки близько 5x2 см у поперечному перерізі. її висота має бути такою, щоб розкладе­не ліжко набувало горизонтального положення. Загальна ширина підпори повинна збігатися з шириною рами. Бокові сторони підпори вставляють до сторін рами і закріплюють з обох боків двома гвинтами з потайними головками завдовжки 50мм і 0' 3,5-4мм. Закріплюють підпору на рамі і  з'єднуюють її сторони з попе­речною планкою. При вертикальному положенні ліжка підпора слугує за вішалку для речей.

 

 


Download Відкидне ліжко

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 2


Вирівнювання розчину виконують за допомогою гладенької рейки.

Правило - товста дерев'яна лінійка, добре обстругана (краще фуго­вана) завдовжки 1500-2000 мм перерізом 30x40 мм. Застосовують для перевірки кладки і розбивки форми печей. Якщо нанести на нього за­глиблені поділки (сантиметри), воно замінить метр. Правило бажано три­мати сухим, оскільки намокаючи й висихаючи, воно жолобиться, змінює форму і втрачає точність.

Для розбивки й перевірки розмірів кладки користуються стальним складним метром.

Висок потрібний для перевірки вертикальності кладки та її розмірів за допомогою шнура. Він має циліндричну форму діаметром 15-20, за­вдовжки 50-70 мм з гострим нижнім кінцем і тупим верхнім, двома про­свердленими отворами для закріплення міцного тонкого шнура за­вдовжки не більше 5-6 м.

Рівень - точно виконаний дерев'яний, стальний або легко сплавний різної довжини брусок з вставленими в нього одним чи двома візирами - зігнутими складними трубочками, заповненими спиртом так, щоб там був повітряний пухирець. Рівень з одним візирем застосовують для пе­ревірки горизонтальних, з двома - вертикальних рядів кладки. Рівень при перевірці укладають на правило або приставляють до нього. Користу­ватися рівнем треба обережно, щоб збити і не розколоти візир. Стальні рівні бажано покрити олійною фарбою, щоб запобігти їх іржавленню.

Косинець виготовляють з дерева завдовжки 1000-1200 мм з корот­ким боком 500-600 мм. Він потрібний для перевірки прямокутності рядів цегляної кладки і розбивки фундаменту.

Дерев'яна лопата необхідна для приготування глиняного розчину. її виготовляють завдовжки 1500-1 750 мм. Для насипання й перемішування розчину, прибирання сміття, копання глини використовують сталеву лопату.

 


Download Інструменти для будівельних робіт 2

подробнее

Утеплення фасадів будинку 5


Тришарові стіни без повітряного зазору. Застосовуючи цей спосіб теплоізоляції теплоізоляційні плити розміщають в один або кілька шарів у порожнині стіни і фіксують за допомогою анкерів, закладених у шви це­гельної кладки несучої стіни. Як ми вже говорили вище, у даному випадку необхідний паробар'єр для запобігання конденсації водяної пари в утеп­лювачі. Лицьовий шар викладається з лицювальної цегли чи каменю і зв'язується з несучою стіною. Тришарові стіни з повітряним зазором. При цьому способі облаш­тування стіни спочатку зводиться внутрішня несуча стіна будинку із зви­чайної будівельної цегли (чи блоків). Теплоізоляційні плити насаджуються на дротові анкери, попередньо закладені в кладку несучої стіни, і притис­каються до неї пружинними шайбами.

У розглянутому конструкційному варіанті використовуються гнучкі зв'язки з фіксаторами, які призначені для того, щоб зв'язати шари це­гельної кладки між собою й утримати плиту утеплювача для створення повітряного прошарку між лицювальним шаром і утеплювачем. Роль фіксаторів виконують спеціальні шайби з антикорозійним покриттям.

Зовнішня стіна, що захищає утеплювач від несприятливих зовнішніх впливів і створює «обличчя» будинку, споруджується з лицювальної цегли (чи блоків з шаром штукатурки) із закладенням анкерів у швах кладки. Вентиляційний повітряний зазор сприяє висиханню утеплювача, гаранту­ючи високу якість теплоізоляції.

В принципі, тришарова стіна з повітряним зазором є вентильованим фасадом, але роль облицювання тут виконують не листові чи плитні ма­теріали, а кам'яна зовнішня стінка. Конструкції тришарових стін з утеплю­вачем, який є внутрішнім шаром, застосовуються досить часто. Це досить недорогий спосіб зведення огороджувальної конструкції, яка має ряд без­сумнівних переваг, таких як: порівняно невелика товщина і, відповідно, ва­га; висока теплова ефективність; вогнестійкість (стіни з облицюванням з цегли можна застосовувати в будинках будь-якого ступеня вогнестійкості).

Однак, тришарові стіни, крім безперечних переваг, мають і деякі не­доліки, такі як: досить висока трудомісткість зведення, а також недостат­ньо вивчене і перевірене питання експлуатаційних можливостей різних типів ефективних утеплювачів.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 5

подробнее

Як боротися з грибком?


Боротьба з «грибковими захворюваннями», що вражають стіни і ві­конні рами наших осель - справа архіважка. У першу чергу тому, що бо­ротися, як це не парадоксально звучить, треба заздалегідь - до появи симптомів, а не заднім числом. І все-таки, спробуємо розібратися, як можна перемогти цвіль.

Розрізняють такі види грибків: цвілеві (ростуть на бетоні, фарбі, камінні); грибки синяви (ростуть у клітковині дерева); грибки гниття - бак­теріальна, біла, бура гнилизна (ростуть на деревині). Деякі види од­ноклітинних грибків можуть викликати діатез у дітей, алергію, що перехо­дить в астму, і, навіть, онкологічні захворювання. Грибки цвілі, синяви ігнилі літають у повітрі у вигляді мікроскопічних спор. У разі потрапляння на вологу поверхню деревини, бетону чи каменю вони проростають найтоншими нитками (у науці їх називають «міцелій»). Вважається, що іде­альні умови для появи і поширення грибків - температура +20°С і віднос­на вологість повітря вище 95%.

Про вологість варто сказати окремо. У фасадах з каменю і бетону вона утворюється в результаті конденсації, тобто волога осідає на поверхнях стін у вигляді дрібних крапельок. Косий дощик (у буквальному значенні - «гриб­ний») теж сприятливо впливає на ріст підступних грибків. Волога проникає через пори, отвори, тріщини, негерметичні шви будинків. Найуразливіші стіни і кути будівель. Злий жарт із житлом може зіграти ґрунтова волога. Грунтові й осадові води мають властивість усмоктуватися в цоколь чи стіни будинку. На жаль, поява грибків у цьому випадку неминуча. Небезпечний вплив так званної конструкційної вологи. Така волога споконвічно присутня в нових конструкціях і може накопичуватися ще на стадії виробництва буд­матеріалів, а також під час будівництва. Грибки ростуть і в разі поганого повітрообміну та недостатньої вентиляції повітря. Отже, вологість - одна з головних причин утворення цвілі. Грибки можуть заявити про свою при­сутність навіть у тому випадку, якщо в квартирі неправильно розставлені меблі. Коли ж громіздкі бабусині буфети і шифоньєри поставити впритул до стін, обмеживши тим самим циркуляцію повітря, то незабаром на стінах з'являться лиховісні крапельки конденсату. Крім того, грибки полюбляють бруд. Чим брудніше житло, тим більше бактерій. А чим більше бактерій, тим більше грибків. Отже, боротися з грибком - справа вкрай складна.

 

 


Download Як боротися з грибком?

подробнее

Погріб


Погреби мають три модифікації: повністю заглиблений, напівзаглиблений і наземний. Модифікацію погреба визначають на підставі гід­рогеологічних умов ділян­ки. Вибираючи його конст­рукцію, виходять з наяв­ності місця на ділянці, по­треби в корисній площі сховища, забезпеченості доступними будівельними матеріалами. Спорудження погреба планують на середину літа (найсухіший період року), щоб вберегти котлован від впливу атмосферних опадів, які пору­шують структуру природного грунту, а також тому, що в червні-серпні найнижчий рівень стояння ґрунтових вод. Перш ніж розпочинати будівництво, рекомендується заздалегідь підготувати весь необхідний ма­теріал та інструменти.

Після закінчення будівництва погріб обсаджують декоративним ча­гарником, хмелем, жимолостю, чорноплідною горобиною. При цьому раціонально використовується земля. Крім того, рослини затримують сніг. Пішохідні доріжки викладають червоною цеглою «у ялинку" чи бе­тонними плитками.

Серед дачників користуються популярністю невеликі за розмірами наземні погреби у вигляді утеплених дерев'яних шухляд, що називаються міні-погребами. Спорудження такого погребу вимагає незнач­ної площі, його неважко побудувати з підручних матеріалів. Розміри ви­значаються, як правило, потребами родини.

Будівництво виконують у наступній послідовності. На обраному місці роблять заглибину на 30-50см. Основу заглибини вирівнюють, злегка трамбують і на 8— 10 днів засипають дренажними матеріалами: грубо­зернистим піском, дрібним гравієм, галькою, Просіяним цегельним щебе­нем, керамзитом (витрата близько 0,1 мЗ на 1м2 заглибини). На таку за­сипку укладають шар м'ятої глини завтовшки 15-20см, у яку акуратно, з мінімальним зазором втоплюють плазом червону цеглу. її поверхня і буде підлогою. На 1м2 підлоги потрібно 32 шт. цегли і 0,15-0,2м3 м'ятої глини.

 

 


Download Погріб

подробнее

Утеплення схилів даху


Утеплення схилів зсередини горищного приміщення стало найбільш популярним способом теплоізоляції даху, завдяки моді на горищні про­стори і мансарди. Важливо відзначити, що утеплюючи схили, н е треба влаштовувати теплоізоляційний шар на горищному перекритті, щоб не припинити доступ тепла з основного приміщення до горищного про­стору.

При утепленні схилів дуже важливо правильно влаштувати пароізо­ляційний шар. Так, для ізоляції схилів даху найкраще використовувати тверді чи напівтверді плити прямокутної і клиновидної форми. Процес ук­ладання теплоізоляційного матеріалу такий.

Виміряйте товщину кроквяних ніг і відстань між ними. Заготовте теп­лоізоляційні плити необхідної товщини і ширини. Ширина плит повинна бути на 1см більше відстані між кроквами, а товщина на 2-5см менше товщини кроквяних ніг. Додатковий 1см по ширині необхідний для міцнішого стику плит. Що стосується товщини теплоізоляційного шару, то між ним і покрівельним покриттям потрібен зазор 2-5см, який забезпе­чить достатню циркуляцію повітря.

Щоб утеплити карнизи, візьміть дві довгі смужки фанери, по яких, як по рейках, утеплювач можна буде спустити до карнизного звису. Ук­ладіть фанерні планки в проріз між крокв'яними ногами до упору їх нижніми кінцями в карнизну дошку. Опустіть плиту по покладених планках. Не за­бувайте про вентиляційний зазор!

Укладіть плити по всьому даху аж до конька врівень з передніми гранями кроквя­них ніг. Використовуйте шматки й обрізки, що зали­шилися на етапі припасу­вання основних плит утеп­лювача, для теплоізоляції конька, дверних і віконних прорізів, а також димарів. Натягніть на внутрішній по­верхні теплоізоляційного шару поліетиленову плівку  завтовшки не менше 0,2мм. Прикріпіть її до плит скобами, а між собою укладіть внапуск із наступ­ною герметизацією стиків клейкою стрічкою. Стежте, щоб не відбулося розривання плівки!

Сховайте тепло і пароізоляційний шари під декоративними панелями , які пригвинтіть чи прибийте до кроквяних ніг. Розміри панелей зале­жать винятково від розмірів вхідного люка.

Існує багато способів кріплення теплоізоляційних плит: за допомогою цвяхів, шурупів, клею, мастики, за рахунок сили тертя (описано вище). Ще один спосіб - кріплення плит невеликої товщини  до планок , що прибивають до внутрішніх сторін кроквяних ніг.

 

 

 


Download Утеплення схилів даху

подробнее

Облицювання кахлями 2


Перепилюють кахлі тонким стальним дротом. Один кінець його прикріплюють до стіни або до стовпа, а до другого прив'язують палицю, яку кладуть на стілець, відсувають стілець від стіни і сідають на палицю, від чого дріт сильно натягується. На кахель наносять лінію-риску, потім бе­руть його двома руками і водять назад-вперед по дроту, розпилюючи. Щоб при цьому не відколювалась глазур, по наведеній рисці необхідно прорубати на глазурі доріжку завширшки 2-4 мм. При перепилюванні кахель треба тримати глазур'ю до себе, щоб розпилювання було точно по рисці. Робочим ходом при розпилюванні вважають той, коли кахель ведеться на себе, в іншому разі глазур буде відколюватися.

Після розпилювання кахель шліфують плавними круговими рухами. З горизонтальних країв глазурований бік злегка скошують.

Порядок облицювання печі такий. Перед укладанням кахель обов'язково змочують водою. Спочатку з відбірної цегли викладають стінку без розчину. Розбирають її, залишивши один ряд. Потім встановлю­ють перші кутові кахлі нижнього ряду, намазуючи їх борти тонким шаром рідкого глиняного розчину і наносячи під румпу шар густого глиняного пісного розчину. Кахлі повинні бути укладені строго по горизонталі і верти­калі. Як правило, між ними залишають простір, куди б можна було встави­ти потрібну кількість проміжних кахлів, кожен з яких насухо приміряють до місця і, якщо це потрібно, додатково шліфують, щоб вони якомога щільніше прилягали один до одного. При укладанні наступних рядів кахлів горизонтальні шви між ними залишають завтовшки 2-3 мм, що необхідно для їх осідання разом з цегляною кладкою. Укла­дені насухо кахлі виймають і вста­новлюють на роз­чині, який нано­сять тільки під румпу, повністю заповнюючи там пустоти.

 


Download Облицювання кахлями 2

подробнее

Практичні поради 5


Зашпаровування проміжків між зрубом та цоколем

Нижній вінець поставленого зрубу не завжди щільно прилягає до цоколю. Спроби заро­бити щілини розчином, як правило, не приводять до успіху - герметичності не вдається досягти через те, що суміш тече. Використовувати макрофлекс - доро­го, та й запхати його у вузькі щілини не завжди вда­ється.

Пробка для стовбів огорожі

Азбестоцементні труби діаметром 100 мм часто використовують як стовби для огорожі. Щоб виклю­чити попадання у них води або сміття, верх труби слід затулити. Для цього підбирають консервну бан­ку відповідного діаметра і вставляють її всередину стовба з невеликим натягом. Встановлена у такий спосіб банка прекрасно утримує пробку з бетону, яка герметично закриває трубу.

Обдуримо дощ

Садова доріжка, покрита плиткою, не лише милує око серед зелені газонів, але й досить практична. Улаштовують такі доріжки по рельєфу ділянки, як правило, з нахилом, іноді значним.

Якщо вкладати плитку «шов в шов» за схемою А, то під час дощу потік води швидко розмиє шви і основу під плитками.

Краще покласти плитку за схемою Б, тобто «по діагоналі». У такому разі потік буде розсікати­ся, його швидкість - гальмуватися, а вода - відво­дитися за межі доріжки.

Простий верстат

Часто виникає необхідність оброблення ребер дощок безпосередньо на шта­белі, коли спеціального верстата немає. У цьому випадку можна скористатися про­стим саморобним пристроєм.

Беремо дошку , до неї прибиваємо вертикальну дошку з вирізом. Цей пристрій кріпимо до лавки, брусу чи шта­белю дощок. Дошку, яку необхідно обро­бити вставляємо в паз і фіксуємо клином.

 


Download Практичні поради 5

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

як пошити желетку | чим обробити глиняну хату | як зробити стелю в гуцульському стилі | вси трахаюця | як зробити стелю в гоцульському стилі | порно украинское целки малолетки | жиночи писїки крупним планом | самокльопи сарненщини | дівоча пизда рвання целки | трахторні саморобні картопле бралки | розширена піська | трафарети зірочки на меблі | спідниці сонце ю туб | креслення для крісел для годування | найкращі піськи дівчат | варочні печі MBS-9 в івано-франківську | теплі відтінки кольорів для побілки,фото | як зробити ыгрушку для хомяка | рухома іграшка с картону картинки | підставки на стіну деревяні | саморобни мотофрези дотракторив | внутрішня герметизація димоходів плівкою | як відмити руки від короїда | Чим відмити скло від суперклею | операція на піську | як зробити расенганган | утиплени.мансардов | dsltj vfqnk gjys | як зробити пулимот на пулыках | купить трубу стальную биушна