Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Лаки та політури для дерева


Лаками називають велику групу матеріалів, що представляють собою розчини плівкоутворюючих речовин в органічних розчинниках чи воді. Після висихання вони утворюють тверду прозору безбарвну чи кольоро­ву плівку.

Лаки використовують для одержання прозорих покриттів, коли по­трібно захистити й одночасно зберегти (або особливо підкреслити) структуру поверхні, що фарбується, головним чином, коштовних порід деревини. У цьому випадку лаки наносять безпосередньо на підготовле­ну поверхню виробу. Часто лаки наносять як останній шар у системі ба­гатошарового покриття, для того щоб додати йому гарного зовнішнього вигляду або підвищити експлуатаційні властивості.

Лаки - це, як правило, фарби без пігменту. До складу більшості лаків входять поліуретанові смоли, вони мають сольвентну основу (подібно олійним фарбам). Але, з огляду на гігієнічні та екологічні чинники, все більш популярними стають водорозчинні акрилові лаки, так само, як і во­доемульсійні фарби. Лаки бувають із сатиново-шовковистим або глянце­вим ефектом, як прозорі, так і підфарбовані. Підфарбовані лаки засто­совуються для покращання вигляду дерева. Вони надають йому додатко­вого кольору, але не приховують натуральну текстуру, як це робили б фарби.

Лак має свій власний грунт та підшарок, але при нанесенні першого шару бажано додати в нього приблизно 10% уайт-спириту для сольвент-них типів або води - для акрилових і не накладати цей шар щіткою, а вти­рати його в дерево ганчіркою, від якої не відокремлюються волокна. Ко­ли перший шар висохне, треба зробити насічку: трохи потерти його дрібною шкуркою. Потім видалити пил і вже щіткою накласти другий, по­вноцінний шар. На поверхні, що буде піддаватись зношуванню, добре і другий шар насікти й нанести ще один - додатковий.

 

 


Download Лаки та політури для дерева

подробнее

Зберігання фарб


Банку з олійною фарбою слід щільно закривати, бо проникнення повітря всередину посудини спричиняє утворення плівки. Для гермети­зації банки переверніть її на кілька секунд догори дном. Фарба запов­нить найменші щілини і повітря уже не пройде.

При довгому зберіганні олійних і емалевих фарб утворюється плівка на поверхні. Цього не станеться, якщо на поверхню фарби покладуть кружок із щільного паперу і наллють зверху трохи олії.

Краї банки, в якій зберігається фарба, намазують фарбою і кладуть зверху шматок скла, який потім присохне і надійно герметизує, збереже фарбу від висихання.

Олійна фарба від довгого зберігання покрилася плівкою. Не розмішуйте її, а виріжте з марлі шматочок по діаметру банки і опустіть його на фарбу. Марля покриє шматочки плівки і разом з ними опустить­ся на дно.

Якщо на фарбі утворюється плівка, проціджувати її не обов'язково. Достатньо накрити банку шматком капронової панчохи і прямо через неї вмочувати щітку. Фарба при цьому використовується повністю, без втрат.

Щоб не псувати фарбою посудину (скляну банку або каструлю), мож­на покласти у місткість поліетиленовий пакет, закріплюючи його по кра­ях гумкою або мотузкою.

Не засохнуть фарба чи клей, якщо у поліетиленової банки відрізати горловину і вставити у неї щітку, яка ввійде щільно, з деяким зусиллям. Те­пер можна перевертати догори дном банку.

Не викидайте щітку з засохлою на ній фарбою. Прокип'ятіть її у воді з пральним порошком протягом кількох годин. А потім шилом роз'єднайте щетину, розчешіть, промийте.

Не слід зливати залишки різних фарб. Пофарбована таким місивом площина буде дуже довго сохнути.

Залишки фарби при ремонтних роботах не поспішайте викидати. На­сипте туди трохи цементу і помішуйте до консистенції густої сметани. Ко­ли маса стане однорідною, використайте її як замазку. Добрий ефект одержите при ремонті штукатурки навколо дверей. Будь-які щілини, зак­риті такою замазкою, не бояться вологи.

 


Download Зберігання фарб

подробнее

Кухня


Раніше кухню вважали окремим приміщенням, яке призначалося тіль­ки для готування їжі, і не задумувалися про її естетичний вигляд .

Пізніше з'явилися «витяжки» і на кухні стало легше дихати, повідкрива­лись, а ще пізніше взагалі знялися, двері, і кухня стала, практично, про­довженням вітальні. З'явилася необхідність у перетворенні даного приміщення у повноправну і невід'ємну частину житла.

Перш за все треба визначитися з загальним тоновим побажанням усіх членів родини, причому підійдіть до вирішення цього питання серйоз­но, адже вам не потрібні нервові зриви тещі з приводу неонового освітлення контуру стелі. Як тільки з'ясуєте це питання, йдіть у магазин і купуйте фарбу, шпале­ри, кахель і плитку для підлоги. Ретельно порадьтеся з продавцем з при­воду водостійкості, ' вогнестійкості та радіоактивності обраного ма­теріалу. Якщо співвідношення якість/ціна вас влаштовує - купуйте.

Тепер про те, які побутові прилади і меблі потрібні на кухні. Найго­ловніше - це плита чи піч, на якій ви будете готувати їжу. За нею йде во­допровідний кран, обробний стіл, шафа для посуду, обідній стіл, різно­манітні тумбочки для спецій та дрібних побутових приладів (кофемолок, м'ясорубок і т. ін.). Розставити усе це треба належним чином.

Почнемо з плити. Звичайно, її ставлять біля стіни, але можна постави­ти й усередині приміщення, комбінуючи її з обробним і/чи обіднім сто­лом. Витяжку треба розміщати, виходячи з вашого росту, головне - це, щоб ви постійно не билися об неї головою, і ваша

найбільша каструля без зайвого клопоту могла розміститися на плиті.

 

 


Download Кухня

подробнее

Матеріали


 

Цемент. Він вважається якісним, якщо не має ознак грудкуватості. Як­що добрий цемент взяти в кулак і стиснути, то він зразу ж витече (просип­леться) крізь пальці. Коли ж у руці залишаться дрібні шматочки, це озна­чає, що почався процес грудкування, такий цемент має понижену ак­тивність. Під час зберігання цементу його активність як зв'язуючого па­дає приблизно на 5 відсотків на місяць.

Цегла. Розміри стандартної цегли: довжина 250 мм, ширина 120 мм, товщина 65 мм. Блідо-рожевий або коричнюватий колір цегли свідчить про недопал. Така цегла нетривка, сильно вбирає воду. Застосовується там, де вона не піддається дії атмосферних опадів. Червона цегла - нор­мально обпалена, тверда і міцна, мало вбирає воду, при ударі видає чистий звук. Така цегла добре обтесується. Використовується для кладки стін, печей, камінів. Цегла темно-бурого кольору, так званий залізняк, дуже тверда, майже не вбирає воду і тому погано в'яжеться з розчином. Вона добре опирається сирості й морозові, вживається для кладки фун­даменту. Відомий такий простий спосіб визначення якості: цегла низьких марок при падінні з висоти 1,2-1,5 м на тверду кам'яну основу розби­вається на дрібні шматочки, а цеглина високої якості розіб'ється на 2-3 великих шматки.

Камінь бутовий. Промисловість виготовляє також силікатну (білу) цеглу, що використовується для кладки стін. її не можна застосовувати для влаштування печей і труб, тому що при високій температурі її міцність зменшується. Якість його визначається ударом молотка: лункий звук йде від буту доброї якості, глухий при наявності домішок глини та інших порід. Бутовий камінь низьких марок від удару молотком розби­вається в щебінь. Якщо шматки після насичення їх водою розбиваються на частини, то камінь вважається непридатним для кладки.

 


Download Матеріали

подробнее

Найуразливіші місця оселі 2


4. Покриття даху. Його перевіряють на щільність. Під час дощу роз­стеляють газети. Якщо в даху наявні щілини, то на газеті з'являться краплі дощу або вона зігнеться.

5. Крокви даху. Прогнилі крокви свідчать про проникнення вологи всередену. Шкідливі комахи залишають сліди - отвори у деревині і де­ревну муку на підлозі. Все це порушує міцність конструкції даху.

6. Дошки підлоги. Якщо вони добре збереглися, їх треба поструга­ти, гнилі замінити, лаги укріпити.

7. Електрична мережа. Якщо від старого кабелю відстає ізоляція, її терміново потрібно замінити. Всі електротехнічні роботи має виконувати професійний елетрик.

8. Водовідвід. Чистять забиті ринви і труби, дефектні частини заміню­ють, поржавілі деталі чистять і фарбують.

9. Фасад. Набрякання штукатурки, пухирі, розтріскування фарби, відпадання частин - усе це вказує на потрапляння вологи. Пустоти вияв­ляють легким постукуванням ручкою молотка.

10. Вікна. Відновити обшивку, змастити навіси. У разі необхідності покласти нову замазку, ущільнити вікна. Уникати силіконових матеріалів.

11. Плитка. Найпоширеніший дефект такого покриття - відшарування плитки. Якщо при зовнішньому огляді воно не помітне, його можна виявити легким простукуванням по поверхні плиток. При цьому змінюється звук над площиною. Причиною цього є порушення технології укладання плитки. На­приклад, розчин з надмірним вмістом в'язального матеріалу під час загустіння дає значну усадку, що призводить до відшарування плитки. Крім плитки, можливе відшарування укріплювального прошарку від стіни. Це мо­же виникнути у разі використання неякісного розчину, наявності бруду, жирних плям на поверхні стіни або надто гладкої поверхні стіни. У випадку відшарування потрібно постукуванням визначити зони дефекту, зняти плит­ку. Якщо необхідно, знімають також укріплювальний шар і встановлюють плитку знову. Якщо знімають повністю стару плитку, наносять нову основу.

 

 

 


Download Найуразливіші місця оселі 2

подробнее

Зароблення щілин та дірок


Перед фарбуванням вікон, дверей, стінних шаф найкраще нанести ґрунтовку для усунення нерівностей, які заважають фарбі лягти рівно і красиво. Якщо попередній старий шар фарби не лущиться, то можна покривати цю поверхню, але попередньо її слід очистити від пилу і бру­ду. Ґрунтовка нефарбованої деревини - це ретельне просочування її оліфою. Після висихання ґрунтовки можна починати фарбування.

Якщо немає потреби знімати стару фарбу, то пошкоджені місця і заг­либини необхідно зашпаклювати. Склад шпаклівки: оліфа, крейда і клейо­вий розчин. В основі клейового розчину столярний клей. 100г його роз­бивають на дрібні шматочки і заливають 900г води. Клей трохи розбухне, а потім банку з клейовим розчином нагрівають на водяній бані до повно­го розчинення. Готовою шпаклівкою з допомогою шпателя акуратно за­мазують дефекти і тріщини того місця, яке треба фарбувати. Після виси­хання шпаклівки слід відшліфувати поверхню і починати фарбування.

Для усунення дрібних дефектів на оштукатурених поверхнях викорис­товують тістоподібні підмазочні пасти, які складаються з 1 частини гіпсу, 2 частини крейди на клейовому розчині (20-50г столярного клею на 1л води). Ґрунтовку під вапняні і клейові фарби готують з 2кг свіжогашеного вапна або 2-3кг вапняного тіста, 200г 40-процентного або 120г 70-процентного господарського мила, 50-100г оліфи і 6л води. Мило нарізають тонкою стружкою і розчиняють в 3л гарячої води, вливають тонким струменем оліфу і перемішують. В 3-4 літрах води гасять вапно-кипучку або перемішують давно гашене вапно, виливають у мильний розчин, перемішують і проціджують через густе сито або капронову пан­чоху.

 


Download Зароблення щілин та дірок

подробнее

Побілка будинку


Побілку будинку треба робити на молочній емульсії, яка дає міцну во­логостійку плівку.

Гашене вапно (густе тісто) розчиняють до дрібної консистенції у відрі із знежиреним молоком. Також на молоці розчиняють гуашеву фарбу і вливають, перемішуючи, у відро з вапном, доки не одержать бажаного кольору.

Готову суміш проціджують крізь марлю. Білити будинок треба двічі. Перший раз - більш рідким кольором, другий - густішим.

Використовують гуаш «малярну» та «плакатну». Інші ж сорти з вапном не змішуються, бо згортаються.

Для зовнішнього оздоблення будівлі застосовують олійні фарби, а для внутрішнього - клейові.

Стіни дерев'яних будівель всередині фарбують олійними, вапняними, клейовими (крейдяними) фарбами. Щоб позбутися тріщин у дерев'яних стінах, їх штукатурять або обшивають листами сухої штукатурки. Це утепляє стіни, захищає деревину від вогню, утворення грибка, від жуків-деревоїдів.

Дерев'яні частини цегляного будинку фарбують олійною фарбою. Ви­бирають один-два кольори, враховуючи при цьому колір цегли.

При ремонті старого будинку там, де поверхня стін потемніла, можна вводити темно-сині, темно-зелені або коричневі кольори, які легко пе­рекривають попереднє забарвлення. Декоративні архітектурні елементи бажано покривати світлою фарбою.

При фарбуванні цементними фарбами стіну попередньо добре змо­чують водою. Фарбу на поверхню наносять у два шари. Щоб поверхня не пересихала, другий раз фарбують через добу.

Міцність вапняної плівки пофарбованої поверхні залежить від того, в якому середовищі вона знаходиться: у вологому вона має висихати пос­тупово. Для цього поверхні перед огрунтовкою добре змочують водою, а фасади фарбують в неспечливу і прохолодну погоду. А в сонячну - ли­ше тіньові сторони фасаду.

 


Download Побілка будинку

подробнее

Робота зі шпалерами 4


Обклеювати стіни можна одному, але зручніше це робити вдвох, коли один намазує і подає шматок шпалер; а інший стоїть на стільці чи драбині. Верхній край шпалер має клеїтися чітко по горизонтально відбитій лінії, а боковий по відбитій вертикальній лінії. Обклеювати краще «від світла».

Щоб краї шпалер надійно приклеювалися, по периметру вікон, две­рей, нижче бордюрної смуги і над плінтусами на поверхні завширшки 10-15см малярною щіточкою ретельно втирають оліфу. Стіни промащу­ють клейстером і одразу обклеюють газетами.

Обклеювати поверхню шпалерами можна після того, як макулатура повністю висохла. Відрізані відповідної довжини полотнища укладають на підлозіі або на столі боком донизу так, щоб кожне нижнє полотнище виступало на 1,2-2см.

Намазане полотнище повинно трохи зволожитися. Для цього його складають удвоє лицьовим боком догори, відкладають і наносять клейс­тер на інше полотнище. Перед наклеюванням краї зволоженого полот­нища вдруге промазують клейстером.

Вертикальність стіни перевіряють з допомогою виска. Для цього відмірюють від кутка відстань, рівну ширині рулона шпалерів. У цьому місці відбивають вертикальну лінію, по якій наклеюється перше полотни­ще. Щоб відбити лінію, шнур намазують крейдою або грифелем олівця, натягують, відводять від себе і відпускають. Одночасно перевіряють пря­мовисність кутків. Якщо нижній кут виявиться відхиленим від вертикалі, наприклад, вліво, то перше полотнище шпалер розкроюють так, щоб во­но нижнім лівим краєм торкалося до суміжної стіни в точці А, бувши відрізаним по лінії кута в точці Б. Наклеювати ціле полотнище в куток не рекомендується, бо щільно приклеїти його не вдасться, утворяться зморшки. Тому полотнище розкроюють так, щоб воно не заходило на суміжну стіну більш як на 2-3см. Частину полотна, яка перекриває ку­ток, надрізають у кількох місцях по лінії згину. Це забезпечить щільне прилягання полотнища. Перше полотнище на іншій стіні також наклею­ють щільно до кутка. Після сортування ножицями обрізають краї шпалер.

 

 


Download Робота зі шпалерами 4

подробнее

Огорожа 2


Особливо привабливою є дерев'яна огорожа. В ідеальному випадку її поєднують із обраним стилем всього будинку, фасаду чи балкону. Так створюється гармонійна і цілісна єдність усієї земельної ділянки. Є різноманітні огорожі - плетені, діаго­нальні, перпендикулярні тощо. Строк служби огорожі залежить від міцності сто­яків і якості захисту деревини. Останню просочують відповідною захисною сполукою (антисептиком). Якщо немає можли­вості її придбати, деревину можна просочити відпрацьованим моторним маслом (переробкою). Найдовше зберігається огорожа із ялини, модрини, сосни тощо. Кущові насаджен­ня біля огорожі зорово підкреслюють і підтримують її, якщо вони вдало розміщені на земельній ділянці. Однак, біля кущів має бути достатньо місця для догляду за ними і огорожею. Відстань між стояками має бути не більшою 3м, щоб огорожа не провисала і не руйнувалася. Стояки мо­жуть бути також з деревини, їх вкопують у грунт приблизно на 60см. Як­що стояк вкопують у грунт, то біля нього засипають гальку (кругляк), що дає можливість швидко відводити дощову воду від деревин. Довговічність дерев'яному стояку надає цементний цоколь і металевий башмак. Бетонні цоколі можна виготовляти різної висоти. Надійним є суцільний бетоний чи кам'яний цоколь. Якщо ж використову­ють залізні елементи, їх необхідно оцинкувати для стійкості проти іржі. Зрозуміло, якщо цього не зроблено, їх періодично очищають і фарбують.

 

 


Download Огорожа 2

подробнее

Погріб


Погреби мають три модифікації: повністю заглиблений, напівзаглиблений і наземний. Модифікацію погреба визначають на підставі гід­рогеологічних умов ділян­ки. Вибираючи його конст­рукцію, виходять з наяв­ності місця на ділянці, по­треби в корисній площі сховища, забезпеченості доступними будівельними матеріалами. Спорудження погреба планують на середину літа (найсухіший період року), щоб вберегти котлован від впливу атмосферних опадів, які пору­шують структуру природного грунту, а також тому, що в червні-серпні найнижчий рівень стояння ґрунтових вод. Перш ніж розпочинати будівництво, рекомендується заздалегідь підготувати весь необхідний ма­теріал та інструменти.

Після закінчення будівництва погріб обсаджують декоративним ча­гарником, хмелем, жимолостю, чорноплідною горобиною. При цьому раціонально використовується земля. Крім того, рослини затримують сніг. Пішохідні доріжки викладають червоною цеглою «у ялинку" чи бе­тонними плитками.

Серед дачників користуються популярністю невеликі за розмірами наземні погреби у вигляді утеплених дерев'яних шухляд, що називаються міні-погребами. Спорудження такого погребу вимагає незнач­ної площі, його неважко побудувати з підручних матеріалів. Розміри ви­значаються, як правило, потребами родини.

Будівництво виконують у наступній послідовності. На обраному місці роблять заглибину на 30-50см. Основу заглибини вирівнюють, злегка трамбують і на 8— 10 днів засипають дренажними матеріалами: грубо­зернистим піском, дрібним гравієм, галькою, Просіяним цегельним щебе­нем, керамзитом (витрата близько 0,1 мЗ на 1м2 заглибини). На таку за­сипку укладають шар м'ятої глини завтовшки 15-20см, у яку акуратно, з мінімальним зазором втоплюють плазом червону цеглу. її поверхня і буде підлогою. На 1м2 підлоги потрібно 32 шт. цегли і 0,15-0,2м3 м'ятої глини.

 

 


Download Погріб

подробнее

Вікно на мансарді


Важливим і суттєвим елементом мансарди є вікно, яке розміщується у вертикальній торцевій стіні або прорізається в покрівлі. Отвори в дахах пропускають більше світла, ніж у вертикальних стінах, тому такі вікна привертають особливу увагу жителів тих районів, де світловий день ко­роткий. Якщо ж світловий потік в приміщення необхідно зменшити, мож­на скористатись декоративними натяжними шторами-жалюзі.

Вікно можна розмістити на висоті 80-90см або 120-150см від рівня підлоги. Віконні скоси роблять під кутом 90° або 110-120° до площини вікна. В останньому випадку приміщення краще буде освітлюватися при­родним світлом.

Конструкція коробки вікна у вертикальнихторцевих стінах мансарди звичайна і не потребує особливих коментарів. Певні труднощі виникають при монтажі вікна і закріпленні його в похилій покрівлі. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від матеріалу самого даху і його по­криття - шифер, залізо, черепиця. Конструкція і ізоляція коробки і фра­муги вікна пов'язані також з кутом похилу покрівлі.

Маючи великий досвід модернізації житла, зарубіжні фірми пропону­ють два варіанти конструкційного рішення віконного отвору і фрамуги для похилих дахів. Один варіант розраховано на черепичне покриття, другий - на шиферне. Так, датська фірма «Велюкс» створила вікна, кон­струкція яких складається з дерев'яних елементів, що забезпечують чудо­ву герметичність і мінімальні тепловтрати. Вікна мають дво або тришарове засклення. Фрамуга вікна повертається навколо горизон­тальної осі на 180°, що дуже зручно при митті стекол. Такі вікна облад­нані екранами для захисту від прямих променів сонця. Сонцезахисні при­строї виготовляються з яскравої тканини, дерев'яних або металевих пла­стин, які повертаються під певним кутом. Дерев'яна коробка, яка слугує конструктивною основою для фрамуги вікна, що обертається, кріпиться за допомогою металевих кутиків до несучої частини покрівлі (стропил). Монтаж ізоляційних матеріалів, які не пропускають вологу всередину приміщення мансарди, починається з нижньої частини коробки, потім - бокові сторони, завершальний етап - обладнання ізоляції верхньої час­тини коробки.

 


Download Вікно на мансарді

подробнее

Покриття схилів


На даху з похилом до 1 5% полотнища м'якої покрівлі наклеюють уз­довж карниза. Якщо похил більше 15%, полотнища розкочуються в на­прямку стоку води, щоб килим не сповзав. Стелять рулонні полотнища на схилах внапуск: кожен наступний шар повинен перекривати стик еле­ментів нижнього. При похилі даху більше 5% ширина напуску повинна бути 70мм у внутрішніх шарах килима і 100мм - у зовнішніх. При похи­лах менше 5% ширина напуску у всіх шарах повинна становити не мен­ше 100мм. Напуски в суміжних шарах не повинні розташовуватися один над одним, а повинні бути віддалені на половину ширини рулону.

Усі рулонні смуги укладають в одному напрямку.

На плоских і пологих дахах (з уклоном менше 15%) полотнища рулон­ного килима приклеюють тільки механізованим способом, за допомогою спеціальної машини. Для наклеювання рулонних матеріалів вручну не­обхідні два працівники: укладальник і щіткар. Щіткар наносить мастику на основу і внутрішню поверхню рулону, а укладальник підганяє і при­клеює полотнища до погрунтованої основи. Виконують це так. Укладаль­ник приміряє полотнище до конкретної ділянки схилу, після чого відвер­тає його на ліву сторону на 0,5-0,7м. Щіткар швидко наносить щіткою гарячу мастику чи гребком холодну мастику на основу і відвернений кінець рулону шаром завтовшки не більше 1 -2мм. Після чого укладаль­ник склеює змащені поверхні, ретельно розгладжуючи полотнище рука­ми за напрямком від середини до країв. На руки укладальник надіває брезентові рукавиці.

 

 


Download Покриття схилів

подробнее

Дачний будиночок 3


Можна застосувати й іншу технологію, яка дасть можливість набага­то швидше і якісніше виконати цю роботу, використовуючи блоковий ме­тод монтажу. У цьому випадку каркас кожної стіни збирають у горизон­тальному положенні (на готовій основі будинку це робити дуже зручно), а потім встановлюють і кріплять у вертикальному положенні.

Під час вибору площі поперчного перерізу матеріалу і визначенні схеми конструкції треба враховувати, що несуча здатність каркаса значно зростає після його обшивання, а кількість стояків знаходиться у зворотній залежності від площі поперечного перерізу матеріалу (менша площа поперечного перерізу - частіше стояки). Тому цілком виправдане застосування економічних площ поперечного перерізу. Наприклад, для верхньої і нижньої обв'язок і рядових (проміжних) стояків каркасу можна використовувати брусок площею поперечного перерізу 50x70 мм, а для кутових стояків - брусок 70x70 мм. Потрібно також врахувати, що схема каркаса повинна бути ув'язана з розташуванням дверного і віконного прорізів.

Коли каркас встановлений, остаточно скріплюють усі його елементи між собою і з основою будинку цвяхами, а де необхідно - скобами. Для надання будівлі стійкості між стояками врізають укосини.

Конструкція даху

Висота горища, що рекомендується, повинна бути достатньою для пересування людини (не менше 1,5м), а в будинку з пологим дахом робити горище взагалі недоцільно.

В основі конструкції даху - бруси-мауерлати, розміщені на поздовжніх стінах будиночка, у які упираються крокви.

 

 


Download Дачний будиночок 3

подробнее

Практичні поради 8


У якій послідовності наносити фарбу?

У першу чергу фарбують стелю. Причому останній шар фарби чи по­білки потрібно наносити щіткою обов'язково в напрямку до світла (до вікна). А попередній - поперек. У протилежному випадку сліди від щітки будуть по­мітні на стелі. Фарбування вбудованих чи підвісних шаф не починайте із зовнішніх поверхонь. Спочатку пофарбуйте важкодоступні вбудовані стін­ки. Фарбу потрібно наносити тонким шаром. Після того, як він повністю ви­сохне наносять другий шар фарби, а якщо потрібно, то й третій. Пам'ятай­те, що два чи три тонких шари фарби завжди надійніше одного товстого.

З чого починати профілактичний огляд ванної кімнати?

Потрібно уважно стежити, чи не накопичується де-небудь в одному місці вода. Через те, що в якомусь місці зносились чи відшарувались ли­цювальні плитки підлоги, порушується гідроізоляція і вода починає просо­чуватися униз чи застоюватися під облицюванням. Найчастіше зустріча­ються такі дефекти: протікання води з крана, з'єднувальних елементів змішувача і душу, сполучних водопровідних і зливальних систем. Якщо тривалий час не звертати уваги на такі дефекти, це може призвести до утворення темних плям на поверхні ванн, умивальників, унітазів. Якщо вчасно не замінити пошкоджену плитку, то поступовий вплив вологи і теп­лої пари на сусідні плитки призведе до їх відшарування.

Як мити стіни?

Пофарбовані масляною фарбою стіни можна вимити теплою водою з питною содою, нашатирним спиртом (на 1 літр води 1 столова ложка спирту), після чого протерти вологою, а потім сухою ганчірочкою. Стіни, пофарбовані клейовою фарбою, не можна мити. їх потрібно чистити щіт­кою з довгою ручкою, на яку намотано чисту байкову ганчірку.

 


Download Практичні поради 8

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю