Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Зберігання та сушіння


Деревину зберігають у вигляді пиляного лісоматеріалу (дошки, брус­ки) або тимчасово цілими колодами. З колод перед зберіганням слід обов'язково зняти кору, під якою розмножується червиця або виникає грибне побуріння, що псує всю колоду. Колоди, зрубані влітку, очищають від кори через два тижні після зрубування, а заготовлені взимку - до по­тепління. На кінцях колод треба залишити смуги кори завширшки 10 см, завдяки яким торці менше розтріскуються. Очища­ти кору з колоди дуже зручно (рис. 1.) ло­патою, обрубаною так, щоб кінець був трохи овальної форми. Можна також армійською великою лопатою, вона міцна і важча за звичайну. При висиханні колод чи пиломатеріалів волога з них найбільше випаровується через торці і розтріскуван­ня деревини розпочинається саме з них. Тому торці слід замазати бітумом, пекос-моляною сумішшю, солідолом або зафарбувати олійною фарбою, глиною з вапном або коров'яком, глиною чи густим розчином вапна. Зберігають пиломатеріали та колоди в штабе­лях, встановлених на жердинах, кам'яних або бетонних підставках - підштабельниках заввишки 50-65 см. На них для гідроізоляції кладуть шматки толю, а потім міцні поперечини, куди укладають пиломатеріали, бажано однакових розмірів за товщиною, шириною та однієї породи. Між шарами колод для вентиляції прокладають дошки або бруски. Звер­ху штабель слід закрити від дії прямого сонячного проміння та опадів да­хом.-Відстань від верхнього ряду лісоматеріалів до даху 12-15 см, щоб повітря зверху під дахом не затримувалося.

Пиломатеріали, якщо їх небагато, краще зберігати у приміщенні під стелею. Для цього до стелі прикріплюють перекладини, а на них кладуть спочатку довші і товщі дошки чи бруски, а потім коротші. Дереви­ну для більшості будівельних конструкцій та виготовлення меблів обов'яз­ково сушать. При висиханні деревини її розміри впоперек волокон змен­шуються на 5_12 % , а вздовж майже не змінюються. Тому у виробі, ви­готовленому з вологої чи недосушеної деревини, через деякий час з'яв­ляються тріщини або щілини в місцях з'єднання.

 

 


Download Зберігання та сушіння

подробнее

Азбука столяра


Активний відпочинок - це не тільки далекі походи, екскурсії, заняття спортом, але ще й прагнення щось змайструвати своїми руками. Всі прості речі (декоративні решітки, альтанки, столи, шезлонги тощо) мо­жуть зробити навіть не спеціалісти в столярній і теслярській справі. Потрібні тільки елементарні знання і суворе дотримання основних при­йомів роботи. Верстат основа робочого місця. В домашніх умо­вах його з ус­піхом може замінити досить товста і рівна дошка з упором і вирізом для заклинювання. На цій дошці однаково добре стругати і пиляти, видовбува­ти отвори і склеювати деталі. Дошку легко перенести в будь-яке зручне для роботи місце, а коли роботу закінчено, її неважко зняти з підставки і пос­тавити, скажімо, у прикомірок або у кут за двері.

« Клин надійно затискує деталі в прорізі верстат­ної дошки, і обробляти їх стає легко і зручно. Важли­вою річчю, яка має бути у столяра чи тесляра, є леща­та. Найпростіші з них - клинові. їх легко зробити з дошки твердої породи дерева (дуб, граб, ясен) зав­товшки не менше  сантиметрів. Відпиляйте від цієї дошки два прямокутник шматки, однакових за розміром. одного виріжте дві колодки і два клини. Обидві колодки міцно прибийте цвяхами до другого шматка доски і вставте клинки. Лещата готові. Деталь вставляється між вузькою час­тиною верхньої колодки і малого клина. Ударом киян­ки по торцю великого клина деталь щільно затискуєть­ся, і її можна обробляти. У місці затиснення варто підкладати металеві губки різної форми. Вони будуть краще утримувати невеликі деталі і захищати лещата від  пошкоджень. Губки зробіть із металевих смужок достатньої товщини (0,5— 1 см). Заг­либлення в губках можна зробити за допомою напилка. Готові лещата прибийте великими цвяхами до міцного столу або до торця колоди, укопаної в землю.

 

 


Download Азбука столяра

подробнее

Друге життя паркету 2


Значні ділянки пошкодженої підлоги на дерев'яній основі відновлюють з допомогою кріплення клепок в нижню кромку цвяхами. Завершальну клепку можна посадити на емаль.

Клепки можна також наклеїти на дерев'яну основу підлоги столярним, ка­зеїновим, або іншими клеями. Після висихання необхідне циклювання підлоги.

Якщо основа підлоги цементно-піщана, клепки найчастіше приклеюють на бітумній мастиці, нагрітій до гарячого стану. Щілини поміж клепками можна зашпарувати замазкою. Ось її рецепт. Просіяна тирса (в частинах за масою) 5, портландцемент 5, столярний клей 2, вода 4. Столярний клей варять, потім додають цемент і тирсу. Ретельно перемішують суміш, підігріту до температури 40-50°С. Мастика готова до використання.

Описаним вище способом замазуються також щілини, які утворилися між паркетними щитами і дошками.

Пошкоджену паркетну клепку, яку необхідно замінити, видаляють так, щоб не пошкодити сусідні. Для цього її розколюють стамескою на дві-три частини вздовж волокон і виймають з гнізда.

Так видаляють й інші пошкоджені клепки. Потім ремонтують основу і ставлять на місце пошкоджених нові клепки.

Якщо паркет від надмірного зволоження здувся, з дефектного місця вирубують одну-дві клепки. Пошкоджену ділянку розбирають. Усувають джерело зволоження підлоги. Однією з поширених причин здуття парке­ту є недостатній зазор між пристінними рядами паркету і стінами. Тому його потрібно трохи збільшити, обрізавши крайні ряди паркету.

Після надмірного зволоження паркету і наступного висихання між клепками можуть з'явитися щілини. Якщо їх ширина не перевищує 3-5 мм, то шпарини прочищають тонким дротом і зашпакльовують замаз­кою, виготовленою з дрібної дубової, березової або букової тирси (під колір паркету) і столярного або казеїнового клею. Паркет з більшими щілинами не ремонтують, а перестилають.

 


Download Друге життя паркету 2

подробнее

Лаки та політури для дерева 3


Перед застосуванням лак необхідно ретельно перемішати. У разі не­обхідності розбавити. Лак варто наносити щіткою, валиком або розпи­лювачем тонкими шарами (не менше двох) з проміжним сушінням протя­гом 12 годин при кімнатній температурі, й обов'язковим шліфуванням після першого шару. Експлуатаційні властивості покриття досягаються через 48 годин.

Лак пожежонебезпечний, токсичний через наявність органічних роз­чинників. Його варто зберігати у щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідно-карбамідні лаки являють собою розчин в органічних роз­чинниках композиції алкідної смоли з аміноформальдегідною або карбамідо-меламіноформальдегідною. Такі лаки висихають на повітрі при нормальній температурі тільки при введенні кислотних сполук, що сприя­ють затвердінню. Після введення таких сполук термін придатності ма­теріалу обмежений і коливається від декількох годин до декількох діб. Такі матеріали можуть висихати і без уведення сполук для затвердіння, але при проведенні гарячого сушіння (при 80— 120°С).

Цей вид лаків утворює плівки, які досить швидко висихають на повітрі і відрізняються підвищеною твердістю, хорошими водо і зносостійкістю, їх застосовують для паркетних підлог, меблів і різних виробів із дерева, експлуатованих усередині приміщень. Розчинники - ксилол, сольвент, РКБ-1, РКБ-2. Для розведення лакофарбових матеріалів, що розпилю­ються в електричному полі, використовують розчинник РЕ-1 В, РЕ-2В. Лак наноситься щіткою, валиком, розпилювачем. Лак пожежонебезпечний, токсичний.

Нітроцелюлозні лаки (нітролаки) - розчини лакового колоксиліну різних марок, смол і пластифікаторів у суміші летких органічних розчин­ників. Покриття, утворені нітролаками, швидко висихають у результаті випару розчинників, утворюючи досить тверді, стійкі й еластичні плівки, здатні поліруватися. Випаровування розчинників відбувається при темпе­ратурі 18-20°С і значно прискорюється при камерному сушінні при тем­пературі 35-50°С. Розрізняють такі нітролаки:

прозорі - холодного й гарячого нанесення;

матові;

кислотного затвердіння - прозорі і матові.

 


Download Лаки та політури для дерева 3

подробнее

Столик для дачі


Завдяки простоті конструкції цей невеликий столик може ви­явитися гарним варіантом при облаштуванні дачного будиночка, коли спеціально купувати меблі, та ще й транспортувати їх за місто накладно.

Основні його деталі вирізані з фанери завтовшки 12-15 мм марки А/А чи А/Б. Крім того, потрібно близько 4 м дерев'яного бруса пе­рерізом 40x40 мм і близько 8 м планки перерізом 20x40 мм.

Виготовлення опори. Креслення деталей опори столу,  схема її складання . Розміри, позначені «зірочкою», необхідно уточнити в процесі роботи, то­му що вони залежать від товщини використову­ваної фанери.

Спочатку із стандартного листа фанери (1520x1520 мм) за розміткою чи шаблоном вирізають дві однакові деталі - «ніжки», у кожній з яких по осі симетрії випилюють вертикальні па­зи до половини висоти деталей. Завдяки цим па­зам «ніжки» при їх з'єднанні утворять хресто­подібне з'єднання. Очевидно, що з'єднання буде щільним, якщо ширина паза точно відповідатиме товщині листа фанери.

Для забезпечення необхідної міцності хрестовини в кожен її кут вкле­юють бруски перерізом 40x40 мм. Вони повинні бути гладко вистругани­ми і мати прямі кути між гранями. Щоб закріпити їх на час висихання клею, кінці брусків стягують міцною мотузкою. Якщо натяг мотуз­ки виявиться недостатнім, то між її витками і брусками можна встановити вузькі клинки, чи скрутити витки.

 

 


Download Столик для дачі

подробнее

Азбука будівельника-ремонтника


Бутовий камінь доброї якості при розколюванні дробиться на дрібні шматки без пилу. Каменю можна надати правильної геометричної фор­ми, користуючись молотком і зубилом. Спочатку за допомогою лінійки, шнурка і м'якого олівця з усіх боків каменя роблять розмітку і лінії поглиб­люють зубилом приблизно на 3-5 мм. Потім, поставивши зубило в ка­навку трохи похило до центра каменю, сильно вдаряють молотком. Камінь, звичайно, відколюється по прямій лінії.

Кам'яні плити можна відколоти від великих каменів по шву, де почала утворюватися тріщина. Цей шов виділяється, як правило, на зламі каме­ню темнішим кольором чи поглибленням. Поглиблюючи шов зубилом відколюють плитку.

Кладка цегли вимагає деяких навичок і дотримання правил навіть при дрібному ремонті. Насамперед, ніколи не кладіть цеглини одну на одну стовпчиком, тому що така кладка розвалиться по наскрізних вертикаль­них швах. Щоб уникнути цього цеглини горизонтального шару, що зна­ходиться вище, кладуть так, щоб вони перекривали шви шару, що знахо­диться нижче. Таке розташування називається перев'язкою швів. Існує кілька способів перев'язки. Найпростіший полягає в тому, що один ряд цеглин укладають довгою гранню уздовж стіни, а наступний ряд - короткою гранню уздовж стіни. Горизонтальні і вертикальні шви клад­ки повинні мати однакову товщину, приблизно 10мм.

Кладку виконують у наступному порядку. Перед укладанням розчин перелопачують, потім розстеляють на стіні щільним і рівним шаром без пропусків на відстані приблизно 1-2 цеглин. Для розрівнювання розчи­ну, звичайно, використовують загострену лопаточку-кельму (для вико­нання незначних робіт у домашніх умовах можна обійтися штукатурною лопаткою).

Після розрівнювання розчину на грань цегли, що буде зєднуватися з гранню раніше покладеної цегли, кельмою наносять шар розчину, достатній для утворення шва потрібної товщини. Цег­лу потім щільно притискають до раніше покладеної, осаджують і підправ­ляють, постукуючи по ній рукояткою кельми. Вичавлений при ць­ому надлишок розчину на лицьовій стороні стіни підчищають кельмою. Щоб кладка була рівною, по краю стіни на рівні верхньої пло­щини цегли натягають шнур.

 


Download Азбука будівельника-ремонтника

подробнее

Цементний і складний розчин


Цементний розчин готують з цементу, піску і води. Він найбільш міцний, твердіє як на повітрі, так і у воді. Застосовують для кладки фунда­ментів печей в сирих місцях чи насичених водою грунтах, а також для ви­ведення труб вище покрівлі. Він швидко тужавіє (початок тужавлення не раніше як через 45хв, кінець - не пізніше як через 12 год). Витрачати його слід не пізніше як за годину після приготування, при більш тривалих строках міцність його знижується. Марка чи міцність цементного розчину на стиск різна, залежно від кількості складових і марки цементу. Склад розчину буває таким: 1:1; 1:1,5; 1:2; 1:2,5; 1:3; 1:3,5; 1:4; 1:4,5; 1:5; 1:5,5; 1:6. На першому місці - цемент, на другому - пісок.

Готують розчин так. Просіюють цемент і пісок через сито з чарунками 3x3 мм, відмірюють їх об'ємними порціями. Потрібну кількість піску наси­пають грядкою і зверху посипають цементом. Усе ретельно перемішують до повної однорідності, а іноді ще й додатково просіюють через сито. Одержують суху суміш, яку розчиняють водою до потрібної густоти. Не слід готувати багато суміші, бо від тривалого її зберігання цемент з си­рим піском перегорає, від чого знижується його міцність.

Складний розчин готують з двох в'яжучих і одного заповнювача: це­менту, вапняного тіста, піску й води. Склад розчину 1:1:6; 1:2:8; 1:1:9; 1:1:11; 1:3:12; 1:3:15. На першому місці - цемент, на другому - вапняне тісто, на третьому - пісок. Застосовують для кладки фундаментів у воло­гому грунті й труб вище покрівлі.

Готують розчин різними способами. В одному випадкуу спочатку з це­менту й піску готують суху суміш. Потім вапняне тісто розводять водою до густоти сметани. Усі ці компоненти відмірюють об'ємними порціями. У розведене вапняне тісто додають приготовану порцію цементноної суміші і все ретельно перемішують. При необхідності додають воду і ще раз перемішують.

В іншому випадку з відміряної кількості піску й вапняного тіста готують розчин, насипають у нього відміряну порцію цементу і все ретельно пе­ремішують. Можна цемен попередньо змішати з водою до сметано-подібного стану. Додають потрібну кількість води для одержання розчи­ну нормальної густоти.

Цей розчин більш пластичніший, ніж цементний, нижча його міцність. Готують таку його кількість, щоб можна було витратити за 1 год зразу ж після приготування.

 

 


Download Цементний і складний розчин

подробнее

Ремонт зовнішніх стін


Під дією вологи, вітру й інших зовнішніх факторів вапняні шви старих неоштукатурених цегельних фундаментів і стін згодом вивітрюються і розмиваються дощем і волога починає проникати через кладку всереди­ну будинку, що часто і служить причиною вологості в ньому. Щоб відно­вити водонепроникність швів, їх потрібно «розшити». Цей процес полягає в тому, що шви спочатку розчищають на глибину 2-4см від поверхні стіни, а потім заповнюють свіжим розчином за допомогою вузької кельми чи вістрям штукатурної лопатки. Для розшиван­ня використовують такий розчин: 1 частина цементу на 2 частини дрібно­го піску. Додавання невеликої кількості вапна зробить розчин пластичнішим. Розчин беруть на кінець лопатки, вмащують у шов і розгладжують. Перед вма­щуванням, місце, що ремонтують, змочують. а водою. Шов буде міцнішим, якщо вмурова­ний розчин протягом кількох днів збризкува­ти водою.

Вологість всередині будинку іноді виникає через пористість цегельних чи кам'яних ма­теріалів, особливо в нижній частині стін біля - землі. Щоб запобігти цьому, потрібно обма­щувати стіни цементним розчином (1 части­на цементу і 3 частини піску), шаром у 23мм. Перед обмащуванням потрібно погли­бити шви кладки на 1 -1,5см, очистити стінку дротяною щіткою і змочити водою. Обмазка буде виглядати краще, якщо п розрівняти стіни прибивають дві рівні тонкі планки. У верхній частині нанесеного ша­ру потрібно зробити невеликий скіс, щоб вода стікала не до стіни, а на­зовні.

Оштукатурені зовнішні стіни треба ремонтувати як тільки з'являться перші, навіть незначні, дефекти. Через невеликі тріщини під штукатурку потрапляє вода, дранка починає гнити, а металева сітка іржавіти, в ре­зультаті чого поверхня здувається і штукатурка відвалюється.

 


Download Ремонт зовнішніх стін

подробнее

Утеплення фасадів будинку 3


Зараз мох, звичайно, уже не використовують, його замінили сучасні ефективні утеплювачі. Зводячи огороджувальну конструкцію з розташу­ванням утеплювача усередині стіни можна використовувати практично будь-який конструкційний матеріал (лісоматеріали, штучні кам'яні ма­теріали, різні панелі і монолітні конструкції). Огороджувальними конст­рукціями, наприклад, можуть бути: зовнішні стіни каркасних дерев'яних бу­динків, тришарові залізобетонні панелі і, звичайно, стіни колодязної клад­ки із штучних кам'яних матеріалів, на яких зупинимося більш докладно.

Колодязна кладка - це тришарова конструкція. Товщина першого шару - внутрішньої несучої стіни - визначається лише вимогами щодо її міцності; товщина теплоізоляційного шару диктується теплофізичними ви­могами; призначення третього (лицьового) шару - захистити утеплювач від зовнішніх впливів. Внутрішній шар може бути виконаний з цегли або блоків (бетонних, керамзитобетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних, газосилікатних та ін.). Для лицьового шару можуть застосовуватися цег­лини або камені керамічні лицьові, добірні стандартні цеглини, силікатні цеглини, а також бетонні лицьові цеглини. При облицюванні силікатною цеглою цоколь, пояси, парапети і карниз виконуються з керамічної цегли. Для зовнішнього шару можуть також використовуватися бетонні і керам­зитобетонні блоки із штукатуркою. До утеплювача висуваються спеціальні вимоги, оскільки в даному випадку ремонтно-відбудовчі робо­ти неможливі. Основними з цих вимог є: стійкість до деформацій і воло­гостійкість. Цим вимогам найкраще відповідають і найчастіше застосо­вуються - мінеральна вата, пінополістирол і скловата.

Колодязна кладка з повітряним зазором. Слід зазначити, що внутрішній і зовнішній шари тришарової огороджувальної конструкції повинні бути зв'язані між собою (твердими чи гнучкими зв'язками). З по­зиції теплотехніки ці зв'язки є «містками холоду» і можуть значно знизити термічний опір усієї конструкції.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 3

подробнее

Вікно на мансарді


Важливим і суттєвим елементом мансарди є вікно, яке розміщується у вертикальній торцевій стіні або прорізається в покрівлі. Отвори в дахах пропускають більше світла, ніж у вертикальних стінах, тому такі вікна привертають особливу увагу жителів тих районів, де світловий день ко­роткий. Якщо ж світловий потік в приміщення необхідно зменшити, мож­на скористатись декоративними натяжними шторами-жалюзі.

Вікно можна розмістити на висоті 80-90см або 120-150см від рівня підлоги. Віконні скоси роблять під кутом 90° або 110-120° до площини вікна. В останньому випадку приміщення краще буде освітлюватися при­родним світлом.

Конструкція коробки вікна у вертикальнихторцевих стінах мансарди звичайна і не потребує особливих коментарів. Певні труднощі виникають при монтажі вікна і закріпленні його в похилій покрівлі. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від матеріалу самого даху і його по­криття - шифер, залізо, черепиця. Конструкція і ізоляція коробки і фра­муги вікна пов'язані також з кутом похилу покрівлі.

Маючи великий досвід модернізації житла, зарубіжні фірми пропону­ють два варіанти конструкційного рішення віконного отвору і фрамуги для похилих дахів. Один варіант розраховано на черепичне покриття, другий - на шиферне. Так, датська фірма «Велюкс» створила вікна, кон­струкція яких складається з дерев'яних елементів, що забезпечують чудо­ву герметичність і мінімальні тепловтрати. Вікна мають дво або тришарове засклення. Фрамуга вікна повертається навколо горизон­тальної осі на 180°, що дуже зручно при митті стекол. Такі вікна облад­нані екранами для захисту від прямих променів сонця. Сонцезахисні при­строї виготовляються з яскравої тканини, дерев'яних або металевих пла­стин, які повертаються під певним кутом. Дерев'яна коробка, яка слугує конструктивною основою для фрамуги вікна, що обертається, кріпиться за допомогою металевих кутиків до несучої частини покрівлі (стропил). Монтаж ізоляційних матеріалів, які не пропускають вологу всередину приміщення мансарди, починається з нижньої частини коробки, потім - бокові сторони, завершальний етап - обладнання ізоляції верхньої час­тини коробки.

 


Download Вікно на мансарді

подробнее

Утеплення схилів даху


Утеплення схилів зсередини горищного приміщення стало найбільш популярним способом теплоізоляції даху, завдяки моді на горищні про­стори і мансарди. Важливо відзначити, що утеплюючи схили, н е треба влаштовувати теплоізоляційний шар на горищному перекритті, щоб не припинити доступ тепла з основного приміщення до горищного про­стору.

При утепленні схилів дуже важливо правильно влаштувати пароізо­ляційний шар. Так, для ізоляції схилів даху найкраще використовувати тверді чи напівтверді плити прямокутної і клиновидної форми. Процес ук­ладання теплоізоляційного матеріалу такий.

Виміряйте товщину кроквяних ніг і відстань між ними. Заготовте теп­лоізоляційні плити необхідної товщини і ширини. Ширина плит повинна бути на 1см більше відстані між кроквами, а товщина на 2-5см менше товщини кроквяних ніг. Додатковий 1см по ширині необхідний для міцнішого стику плит. Що стосується товщини теплоізоляційного шару, то між ним і покрівельним покриттям потрібен зазор 2-5см, який забезпе­чить достатню циркуляцію повітря.

Щоб утеплити карнизи, візьміть дві довгі смужки фанери, по яких, як по рейках, утеплювач можна буде спустити до карнизного звису. Ук­ладіть фанерні планки в проріз між крокв'яними ногами до упору їх нижніми кінцями в карнизну дошку. Опустіть плиту по покладених планках. Не за­бувайте про вентиляційний зазор!

Укладіть плити по всьому даху аж до конька врівень з передніми гранями кроквя­них ніг. Використовуйте шматки й обрізки, що зали­шилися на етапі припасу­вання основних плит утеп­лювача, для теплоізоляції конька, дверних і віконних прорізів, а також димарів. Натягніть на внутрішній по­верхні теплоізоляційного шару поліетиленову плівку  завтовшки не менше 0,2мм. Прикріпіть її до плит скобами, а між собою укладіть внапуск із наступ­ною герметизацією стиків клейкою стрічкою. Стежте, щоб не відбулося розривання плівки!

Сховайте тепло і пароізоляційний шари під декоративними панелями , які пригвинтіть чи прибийте до кроквяних ніг. Розміри панелей зале­жать винятково від розмірів вхідного люка.

Існує багато способів кріплення теплоізоляційних плит: за допомогою цвяхів, шурупів, клею, мастики, за рахунок сили тертя (описано вище). Ще один спосіб - кріплення плит невеликої товщини  до планок , що прибивають до внутрішніх сторін кроквяних ніг.

 

 

 


Download Утеплення схилів даху

подробнее

Облицювання кахлями 2


Перепилюють кахлі тонким стальним дротом. Один кінець його прикріплюють до стіни або до стовпа, а до другого прив'язують палицю, яку кладуть на стілець, відсувають стілець від стіни і сідають на палицю, від чого дріт сильно натягується. На кахель наносять лінію-риску, потім бе­руть його двома руками і водять назад-вперед по дроту, розпилюючи. Щоб при цьому не відколювалась глазур, по наведеній рисці необхідно прорубати на глазурі доріжку завширшки 2-4 мм. При перепилюванні кахель треба тримати глазур'ю до себе, щоб розпилювання було точно по рисці. Робочим ходом при розпилюванні вважають той, коли кахель ведеться на себе, в іншому разі глазур буде відколюватися.

Після розпилювання кахель шліфують плавними круговими рухами. З горизонтальних країв глазурований бік злегка скошують.

Порядок облицювання печі такий. Перед укладанням кахель обов'язково змочують водою. Спочатку з відбірної цегли викладають стінку без розчину. Розбирають її, залишивши один ряд. Потім встановлю­ють перші кутові кахлі нижнього ряду, намазуючи їх борти тонким шаром рідкого глиняного розчину і наносячи під румпу шар густого глиняного пісного розчину. Кахлі повинні бути укладені строго по горизонталі і верти­калі. Як правило, між ними залишають простір, куди б можна було встави­ти потрібну кількість проміжних кахлів, кожен з яких насухо приміряють до місця і, якщо це потрібно, додатково шліфують, щоб вони якомога щільніше прилягали один до одного. При укладанні наступних рядів кахлів горизонтальні шви між ними залишають завтовшки 2-3 мм, що необхідно для їх осідання разом з цегляною кладкою. Укла­дені насухо кахлі виймають і вста­новлюють на роз­чині, який нано­сять тільки під румпу, повністю заповнюючи там пустоти.

 


Download Облицювання кахлями 2

подробнее

Дачний будиночок


Такі будиночки називають по-різному: дачними, туристськими, бунгало, шале тощо. Однак, під цим мають на увазі одне - місце для проживання чи відпочинку влітку. Корисна площа цих будиночків невелика, а об­лаштування - дуже скромне. Адже виїжджаючи на дачу, багато хто, щоб відпочити від напруженого міського життя, свідомо відмовляються від різних зручностей і віддають перевагу відпочинку на природі.

Будинок розрахований на проживання двох людей у літній період. Завдяки вдалим пропорціям він прекрасно вписується у навколишній ландшафт. Його планування передбачає однокімнатний варіант зі спальною зоною і невеликим приміщенням, яким можна користуватися, наприклад, для приготування їжі на портативних пристроях.

Будиночок - каркасної конструкції, встановлений на бетонному

фундаменті. Пологий двосхилий дах простий і надійний в експлуатації.

Тепер про особливості зведення будиночка, на які варто звернути увагу майбутньому забудовнику.

Планування ділянки і влаштування фундаменту

Обрана для зведення будинку ділянка повинна бути попередньо підготовлена: викорчувані пні, чагарники, засипані ями, зрізані бугри. Рекомендується зняти на місці зведення будинку рослинний шар на глибину 15—20 см.

Після підготовки ділянки треба зробити розбивку - нанести і закріпити на місцевості план майбутньої будівлі і її головних елементів.

Безпосереднє будівництво по­чинають із закладання фундамен­ту. Для такої легкої будівлі з карка­сними стінами найкраще підійде стовпчастий фундамент: він економічний і не вимагає великих витрат часу на спорудження. Конкретні рішення про його глибину, кількість опор можна прийняти ли­ше після вивчення характеру грун­ту і рівня ґрунтових вод у місці пе­редбачуваної забудови.

 

 

 


Download Дачний будиночок

подробнее

Дачний будиночок 4


З огляду на те, що при такому рішенні крокви можуть давати розпір на поздовжні стіни, необхідно подбати про жорсткість кроквяної ферми, яка є силовим елементом не тільки даху, але й каркаса будинку у верхній його частині. З цією метою кроквяні ноги з'єднують металевими наклад­ками і болтами (чи шурупами).

Крокви готують на землі. Першу виготовлену ферму використовують як шаблон і по ній збирають інші. Спочатку всю конструкцію краще зібрати на землі, на покладених мауерлатах. Попередньо роблять врубки на нижніх кінцях кроквяних ніг з урахуванням невеликого звисання даху над стіною будинку. Щоб дах вийшов рівним, мауерлати укладають точно за рівнем наверху стін, паралельно один одному і надійно скріплюють їх із брусами верхньої обв'язки цвяхами і скобами.

Крокви встановлюють з технологічного щита-настилу, покладеного на стіни. Для утримання крокв у вертикальному положенні до набивання риштування використовують тимчасові монтажні підкоси, зроблені з дощок.

Послідовність встановлення крокв така. Спочатку монтують дві крайні ферми, потім на їхні коньки натягають шнур (чи прибивають дошку). Збирають проміжні конструкції, з'єднуючи їх врубками з мауерлатами і фіксуючи цвяхами завдовжки 120-150мм та скобами. Виставляють і закріплюють кроквяні конструкції, а потім набивають на них риштування під покрівлю.

Найпростіший варіант - набити суцільний настил із струганої дошки (вагонки) на верхню грань крокв. У цьому випадку риштування під покрівельний матеріал буде стелею будинку. Але такий дах не захистить ні від холоду, ні від спеки. Тому теплоізолятор у даху не буде зайвим. Як теплоізолятор можна використовувати будь-які пористі матеріали з низькою теплопровідністю, наприклад, ізоляційно-оздоблювальні деревинно-волокнисті плити марки М-12, М-20 щільністю понад 250 кг/м3.

 

 

 


Download Дачний будиночок 4

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

клітки для кролів 2 ярусні | як скласти фризу до мотоблока 12 к с | скачати відео зламали целку дівчині | зробити групку | pizde foto | як зробити корзину з лози в ютубе | купити камын | рухомі іграшк з картону | секс відео лізбіянки | вибір заготовки для виконання столярних робіт | .ютуб побілка емульсійкою кімнати | .ютуб побілка емульсійкою після звичайного вапна | домшне відео будови печі | плетіння корзини з лози скачать торент | скачать відео пернуху | пілівізатор | розгорток замка з ватмана на а3 | технологічна карта первоцвіту весняного | бесідки із каміном муровані | креслення бесідка | Відео ххх найкраще для скачування | скачати порно зняте в лісі | як зробити коптілку ютуб | клада кафельні печі | будова пєчі | Порнофото16 | як переробити фрезу мотоблока в мульчирователь | как роблять вулыкы з комыша | Жирні пісьохи | скачать різьба геометрична відео