Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини


Деревина - один з найбільш доступних і поширених матеріалів. Для любителів майструвати важливо правильно ЇЇ підібрати та раціонально використати відповідно до призначення. Особливо ретельно слід підби­рати деревину для художніх виробів та виготовлення цінних меблів, оскільки якість виробів з деревини та їх довговічність залежать від фізикомеханічних властивостей, зовнішнього вигляду, вад та схильності до зміни форми деревини під впливом навколишнього середовища. Щоб захистити деревину від шкідників, її просочують антисептиками.

Сосна має м'яку прямошарову легку і досить міцну деревину, яка доб­ре розколюється, її легко обробляти інструментом. При прозорому оз­добленні вона погано полірується, бо вбирає в себе лаки і політури. Здебільшого з неї виготовляють двері, віконні рами, столи тощо, Ялина має деревину, яка міцністю майже не поступається перед сосною. Смо­листість у неї менша, тому у вологому середовищі вона швидко загниває, але довго зберігається в сухому приміщенні. Колоти її краще, ніж сосну, але обробляти інструментом трохи важче.

Ялину легше полірувати, вона менше вбирає лаки і політури, ніж сос­на, тому її широко використовують для виготовлення меблів. З рівної прямошарової деревини без сучків виготовляють резонансні деки музичних інструментів. Модрина має міцну, проте крихку смолисту деревину, що нагадує соснову, її добре полірувати, прозоро оздоблена, вона набуває красивого вигляду. За механічними властивостями модрина майже не поступається дубу і ясеню. Колоти її порівняно легко, але обробляти важ­че, ніж сосну. Суха деревина модрини дуже розтріскується, тому для ви­готовлення меблів та інших цінних дерев'яних виробів її не використову­ють. Вона стійка проти загнивання, через це з неї виготовляють вироби, що перебувають у воді, та будують житла.

 


Download Характеристика деревини

подробнее

Вибір деревини для столярних робіт


При виборі деревини для столярних чи художніх виробів перш за все потрібно визначити, в яких умовах експлуатуватиметься виріб: всередині приміщення чи ззовні, матиме ударне навантаження чи звичайне статич­не (стале), а також вид оздоблення чи фарбування.

Відповідно до умов та характеристик підбирається деревина. Проте обов'язково треба враховувати вади, текстуру та кольори деревини.

Вади деревини. У більшості випадків вони знижують цінність або й зовсім виключають можливість застосовувати її для виготовлення виробу. Іноді деревину з вадами можна використати для іншого призначення і цим надати їй особливо привабливого вигляду та підвищити цінність. Ос­новними вадами є завилькуватість, косошарість і сучкуватість.

Завилькуватість - це хвилясте або гвинтоподібне розміщення воло­кон, яке буває переважно біля коренів. Через це деревину не можна ко­лоти в певному напрямку, важко обробляти тощо. Завилькуватість горіха, клена та інших порід, які використовуються для виготовлення стру­ганої фанери і оздоблення меблів, не є вадою; вона утворює красиві візерунки, що підвищують цінність деревини. Особливо цінними є капи-нарости на деревині здебільшого біля комлевої частини. Тут деревина дуже завилькувата і на поздовжньому зрізі утворює красиву текстуру.

Косошарість - розміщення волокон деревини навскіс дошки або бруса. Міцність на злам у виробі з такого матеріалу менша. З косошарої деревини не можна робити ручки для молотків, сокир і бруски, які витри­мують поперечне навантаження. Для виготовлення держаків до сапок, лопат, вил тощо використовують лише прямошарову деревину з пиляних брусків, але найкраще їх виготовляти з деревини молодих дерев та рівних гілок. При облицюванні деревиною косошарість не вважають за ваду.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт

подробнее

Захист деревини 4


Проти будинкового грибка ефективні і промислові препарати, нап­риклад, порошкоподібний засіб «Тальфтон». В 1л гарячої води (80-90°) розчиняють 60-70г цього препарату. Гарячим розчином двічі обробля­ють деревину. Через місяць обробку повторюють. Можна також приго­тувати пастоподібну масу, додаючи глину. Для виробів з дерева слід використовувати тільки суху деревину, яка легко обробляється і не деформується. Для виготовлення дверей різного призначення, вбудованих меблів тощо широко використовують дощаті і каркасні щити, столярні, деревноволокнисті та деревностружкові плити.

Дощаті щити виготовляють з дощок завширшки 80-120мм, з'єдную­чи їх на клею вчверть, в паз і гребінь, в паз на рейку, на гладку фугу і круглі чи квадратні шипи, з допомогою шпонки і в наконечник. Дошки потрібно класти річними кільцями по черзі в різні боки, що значно змен­шить короблення щита.

При з'єднанні на клею дошки обстругують з усіх боків, потім фугують кромки так, щоб зони якомога щільніше прилягали одна до одної. Допу­скаються відхилення до 0,5 мм. Після приготування дошки склеюють. Склеєні і висушені щити обстругують і фугують, перевіряючи роботу за допомогою тонкої точно обструганої рейки, яку прикладають до щита, відмічаючи окремі місця і виправляючи їх. Виготовлений щит обрізують до потрібних розмірів. У разі необхідності щит покривають з обох боків одночасно шпоном, фанерою або деревноволокнистими листами По­кривати тільки один бік не можна, бо щит покоробиться.

 


Download Захист деревини 4

подробнее

Паркетна підлога


Основна умова для настилання паркетної підлоги - рівна і суха пове­рхня. Якість укладання паркету багато в чому залежить від основи, на яку укладаються планки (клепки), щити, дошки. Основа може бути підготов­лена по-різному. Укладання паркету здійснюється на дошки з картонним прошарком, чи на клеючу основу, нанесену на бетонне перекриття . Сьогодні широке застосування знайшли стяжки, що само-розтікаються.

Якщо настилається паркетний щит, то його можна укласти на де­рев'яну підлогу, покриту клеючим складом без картонного прошарку. Паркетний щит, паркетну дошку і ламінований паркет треба клеїти ма­теріалами, що забезпечують не тверду, а еластичну фіксацію. Цим вимо­гам відповідає паркетний клей, який можна придбати в роздрібній торгівлі. Уважно знайомтеся із супровідною інструкцією, де зазначено, для якого саме паркетного покриття призначений клей.

Укладання ламінованого паркету має ряд особливостей. На вирівня­ну поверхню кладуть дві плівки - плівку-утеплювач і плівку з гідроізолюючими характеристиками. Ніякої клейової основи не потрібно. Весь нас­тил ламінованого паркету буде немов би «плавати» на плівковій основі, маючи можливість вільного розширення за рахунок 1 0 мм зазору, що обов'язково передбачається при укладанні ламінату уздовж стін. Тонким шаром клею промащують перед з'єднанням тільки шпунти. Після того, як дошка підігнана, клей, що виступив, відразу видаляють вологою ганчіркою, інакше він може присохнути і його буде дуже важко видалити. Не треба захоплюватися ударами киянки по дошці, яку підганяють.

Сильний удар може зрушити дошку, до якої виконують припасування, внаслідок чого порушиться лінія всього ряду. Ламінантний паркет можна укласти і на дерев'яну підлогу, але її треба попередньо підготувати (мак­симально вирівняти). Ламінована підлога є найбільш перспективним ви­дом покриття .

 

 


Download Паркетна підлога

подробнее

Лаки та політури для дерева


Лаками називають велику групу матеріалів, що представляють собою розчини плівкоутворюючих речовин в органічних розчинниках чи воді. Після висихання вони утворюють тверду прозору безбарвну чи кольоро­ву плівку.

Лаки використовують для одержання прозорих покриттів, коли по­трібно захистити й одночасно зберегти (або особливо підкреслити) структуру поверхні, що фарбується, головним чином, коштовних порід деревини. У цьому випадку лаки наносять безпосередньо на підготовле­ну поверхню виробу. Часто лаки наносять як останній шар у системі ба­гатошарового покриття, для того щоб додати йому гарного зовнішнього вигляду або підвищити експлуатаційні властивості.

Лаки - це, як правило, фарби без пігменту. До складу більшості лаків входять поліуретанові смоли, вони мають сольвентну основу (подібно олійним фарбам). Але, з огляду на гігієнічні та екологічні чинники, все більш популярними стають водорозчинні акрилові лаки, так само, як і во­доемульсійні фарби. Лаки бувають із сатиново-шовковистим або глянце­вим ефектом, як прозорі, так і підфарбовані. Підфарбовані лаки засто­совуються для покращання вигляду дерева. Вони надають йому додатко­вого кольору, але не приховують натуральну текстуру, як це робили б фарби.

Лак має свій власний грунт та підшарок, але при нанесенні першого шару бажано додати в нього приблизно 10% уайт-спириту для сольвент-них типів або води - для акрилових і не накладати цей шар щіткою, а вти­рати його в дерево ганчіркою, від якої не відокремлюються волокна. Ко­ли перший шар висохне, треба зробити насічку: трохи потерти його дрібною шкуркою. Потім видалити пил і вже щіткою накласти другий, по­вноцінний шар. На поверхні, що буде піддаватись зношуванню, добре і другий шар насікти й нанести ще один - додатковий.

 

 


Download Лаки та політури для дерева

подробнее

Гарнітур з дощечок


Запропонований набір меблів виготовляється з дощок однакового поперечного перерізу 70x20 мм. Використання твердих порід дерева (береза, ялина, сосна та ін.) збільшує строк експлуатації гарнітура. Для того щоб оброблення було більш якісним, перед складанням усі площи­ни дощок треба вирівняти за допомогою рубанка або фуганка, а потімі - наждаком. Відпиляні торці бажано відшліфувати. Вузли всіх виробів гарнітура однакові, що створює єдиний стиль комплекту. Для отримання більш міцних з'єднань різних деталей їх слід виконувати на клею (ПВА, епоксидний, столярний).

Складені предмети гарнітура необхідно покрити оліфою або лаком для меблів чи паркету. Якщо деревина має багато дефектів і некрасива за текстурою, можна застосувати емалеве покриття - воно приховає не­доліки, але колір фарби слід підбирати відповідно до інтер'єру. Окремі предмети гарнітура можна використовувати як в приміщенні, так і над­ворі.

Стільці, крісла та диван будуть більш комфортабельними, якщо пок­ласти на них подушки, набиті поролоновою крихтою або пір'ям. Чохли бажано шити з цупкої тканини яскравих кольорів - тентової, льону з лавсаном, ситцю. Вони можуть бути знімни­ми (на «блискавці» або на ґудзиках). Ду­ше ошатним і завершеним буде вигляд кімнати, якщо з такої ж тканини зробити скатертину на стіл і штори на вікна.

 

 


Download Гарнітур з дощечок

подробнее

Столик для дачі


Завдяки простоті конструкції цей невеликий столик може ви­явитися гарним варіантом при облаштуванні дачного будиночка, коли спеціально купувати меблі, та ще й транспортувати їх за місто накладно.

Основні його деталі вирізані з фанери завтовшки 12-15 мм марки А/А чи А/Б. Крім того, потрібно близько 4 м дерев'яного бруса пе­рерізом 40x40 мм і близько 8 м планки перерізом 20x40 мм.

Виготовлення опори. Креслення деталей опори столу,  схема її складання . Розміри, позначені «зірочкою», необхідно уточнити в процесі роботи, то­му що вони залежать від товщини використову­ваної фанери.

Спочатку із стандартного листа фанери (1520x1520 мм) за розміткою чи шаблоном вирізають дві однакові деталі - «ніжки», у кожній з яких по осі симетрії випилюють вертикальні па­зи до половини висоти деталей. Завдяки цим па­зам «ніжки» при їх з'єднанні утворять хресто­подібне з'єднання. Очевидно, що з'єднання буде щільним, якщо ширина паза точно відповідатиме товщині листа фанери.

Для забезпечення необхідної міцності хрестовини в кожен її кут вкле­юють бруски перерізом 40x40 мм. Вони повинні бути гладко вистругани­ми і мати прямі кути між гранями. Щоб закріпити їх на час висихання клею, кінці брусків стягують міцною мотузкою. Якщо натяг мотуз­ки виявиться недостатнім, то між її витками і брусками можна встановити вузькі клинки, чи скрутити витки.

 

 


Download Столик для дачі

подробнее

Столик для дачі 2


Крім того, бруски попарно стягують між собою через «ніжки» шурупа, саморізами завдовжки 80-85 мм, попередньо просвердливши для них отвори. На кожну пару брусків не­обхідно встановити не менше двох са­морізів, бажано анодованих і зі схова­ною головкою. Якщо бруски виготов­лені з твердих порід деревини, то отво­ри під головку шурупів роззеньковують. Після встановлення шурупів вис­тупаючі частини брусків відрізають за рівнем верхнього і нижнього краю «ніжок».

Уздовж нижнього краю опори приклеюють і фіксують шурупами нак­ладки перерізом 20x40 мм .

До нижньої частини опори кріплять опорні п'яти і хрестовину, що забезпечує необхідну жорсткість конструкції.

Виготовлення стільниці. Як і опору, стільницю виготовляють з тієї ж фане­ри. На тильному боці вирізаного квадрата розміром 800x800 ММ креслять діагоналі, а потім, встановивши по них «ніжки» перевернутої опори, обводимо олівцем її контур. Уздовж контурних ліній, що визнача­ють положення «ніжок», приклеюють фіксувальні планки і додатково скріплюють їх у цьому положенні трьома короткими шурупами кожну. Краї стільниці підсилюють додатковими накладками, які можна викроїти з напівкруглих сегментів, що залишилися при випилюванні «ніжок» опори (довжина шурупів повинна бути на 2-3 мм менше подвоєної товщини фанери).

Стільницю встановлюють на опору і скріплюють саморізами через фіксувальні планки. Кути стільниці відпилюють і ретельно зашліфовують краї.

Столик можна покрити морилкою, а потім лаком чи пофарбувати непрозорою емаллю світлого відтінку. Непогано обробити зовнішні краї брусків і накладок ручною фрезою. Зробити це треба, звичайно ж, до початку складання деталей. Опору столу можна прикрасити різьб­ленням.

Із залишків фанери аналогічно можна зробити пару табуреток, що прекрасно комбінуються із столом. Зміняться лише розміри: висота опо­ри - 400-440 мм, розміри сидіння - 300x300 мм. Неважко виготовити і двоопорний стіл великих розмірів.

 

 

 


Download Столик для дачі 2

подробнее

Азбука будівельника-ремонтника


Бутовий камінь доброї якості при розколюванні дробиться на дрібні шматки без пилу. Каменю можна надати правильної геометричної фор­ми, користуючись молотком і зубилом. Спочатку за допомогою лінійки, шнурка і м'якого олівця з усіх боків каменя роблять розмітку і лінії поглиб­люють зубилом приблизно на 3-5 мм. Потім, поставивши зубило в ка­навку трохи похило до центра каменю, сильно вдаряють молотком. Камінь, звичайно, відколюється по прямій лінії.

Кам'яні плити можна відколоти від великих каменів по шву, де почала утворюватися тріщина. Цей шов виділяється, як правило, на зламі каме­ню темнішим кольором чи поглибленням. Поглиблюючи шов зубилом відколюють плитку.

Кладка цегли вимагає деяких навичок і дотримання правил навіть при дрібному ремонті. Насамперед, ніколи не кладіть цеглини одну на одну стовпчиком, тому що така кладка розвалиться по наскрізних вертикаль­них швах. Щоб уникнути цього цеглини горизонтального шару, що зна­ходиться вище, кладуть так, щоб вони перекривали шви шару, що знахо­диться нижче. Таке розташування називається перев'язкою швів. Існує кілька способів перев'язки. Найпростіший полягає в тому, що один ряд цеглин укладають довгою гранню уздовж стіни, а наступний ряд - короткою гранню уздовж стіни. Горизонтальні і вертикальні шви клад­ки повинні мати однакову товщину, приблизно 10мм.

Кладку виконують у наступному порядку. Перед укладанням розчин перелопачують, потім розстеляють на стіні щільним і рівним шаром без пропусків на відстані приблизно 1-2 цеглин. Для розрівнювання розчи­ну, звичайно, використовують загострену лопаточку-кельму (для вико­нання незначних робіт у домашніх умовах можна обійтися штукатурною лопаткою).

Після розрівнювання розчину на грань цегли, що буде зєднуватися з гранню раніше покладеної цегли, кельмою наносять шар розчину, достатній для утворення шва потрібної товщини. Цег­лу потім щільно притискають до раніше покладеної, осаджують і підправ­ляють, постукуючи по ній рукояткою кельми. Вичавлений при ць­ому надлишок розчину на лицьовій стороні стіни підчищають кельмою. Щоб кладка була рівною, по краю стіни на рівні верхньої пло­щини цегли натягають шнур.

 


Download Азбука будівельника-ремонтника

подробнее

Побілка будинку


Побілку будинку треба робити на молочній емульсії, яка дає міцну во­логостійку плівку.

Гашене вапно (густе тісто) розчиняють до дрібної консистенції у відрі із знежиреним молоком. Також на молоці розчиняють гуашеву фарбу і вливають, перемішуючи, у відро з вапном, доки не одержать бажаного кольору.

Готову суміш проціджують крізь марлю. Білити будинок треба двічі. Перший раз - більш рідким кольором, другий - густішим.

Використовують гуаш «малярну» та «плакатну». Інші ж сорти з вапном не змішуються, бо згортаються.

Для зовнішнього оздоблення будівлі застосовують олійні фарби, а для внутрішнього - клейові.

Стіни дерев'яних будівель всередині фарбують олійними, вапняними, клейовими (крейдяними) фарбами. Щоб позбутися тріщин у дерев'яних стінах, їх штукатурять або обшивають листами сухої штукатурки. Це утепляє стіни, захищає деревину від вогню, утворення грибка, від жуків-деревоїдів.

Дерев'яні частини цегляного будинку фарбують олійною фарбою. Ви­бирають один-два кольори, враховуючи при цьому колір цегли.

При ремонті старого будинку там, де поверхня стін потемніла, можна вводити темно-сині, темно-зелені або коричневі кольори, які легко пе­рекривають попереднє забарвлення. Декоративні архітектурні елементи бажано покривати світлою фарбою.

При фарбуванні цементними фарбами стіну попередньо добре змо­чують водою. Фарбу на поверхню наносять у два шари. Щоб поверхня не пересихала, другий раз фарбують через добу.

Міцність вапняної плівки пофарбованої поверхні залежить від того, в якому середовищі вона знаходиться: у вологому вона має висихати пос­тупово. Для цього поверхні перед огрунтовкою добре змочують водою, а фасади фарбують в неспечливу і прохолодну погоду. А в сонячну - ли­ше тіньові сторони фасаду.

 


Download Побілка будинку

подробнее

Улюблені місця грибку


1. Балкон - «ахіллесова п'ята» будинку. Неправильно побудовані во­достоки, погана гідроізоляція підлоги - і вважайте, що проростання цвілі на стіні з балконом не за горами.

2. Грибки - злісні вороги деревини. Синява просто проникає через лаки і фарби, якими покривають дерево. Бактеріальна гнилизна знищує клітини деревини зсередини і викликає розкладання целюлози. Дерево через це Сіріє і чорніє. Біла гнилизна провокує розкладання целюлози і лігніну - речовин, що становлять основу деревини. Бура гнилизна «роз­колює» целюлозу, що призводить до розщеплення деревини. Ділянка, уражена такою гнилизною, стає коричневою.

3. Грибки дуже часто селяться на вікнах. Звичайна причина гниття зовнішніх віконних рам - замазка, що відвалилася чи потріскалася в нижній частині рами. Якщо замазка відстає від скла, дощова вода прони­кає у внутрішні частини рами і руйнує їх. 4. Грибок, що з'явився на поверхні стіни, руйнує не тільки штукатурку, але й стіну. Взагалі волога і цвіль здатні зруйнувати будь-який матеріал.

5. На стінах будинків грибки пускають корені й у тому випадку, якщо у водостоку замерзне вода і трубу розірве у місці шва.

Що робити?

1. Ринви потрібно встановлювати так, щоб вертикальні шви знаходи­лися осторонь від стіни і на відстані не менше 3см.

2. Щоб захистити підлогу балкона від вологи, потрібно постелити на неї щільне епоксидне чи поліуретанове покриття. Крім того, вона повин­на мати достатній нахил - тоді вода буде стікати вниз.

 

 


Download Улюблені місця грибку

подробнее

Теплоізоляція мансарди


Доцільно використовувати для цієї мети ДВП. Це чудовий засіб для теплоізоляції (плита завтовшки 12мм еквівалентна одній цеглині або дошці завтовшки 45мм) та звукоізоляції. Утеплення стін, стелі, підлоги за допомогою ДВП не потребує додаткових матеріалів та економить час.

Оббивка стін. Оббити дерев'яні стіни ДВП досить просто. Плиту роз­міром 2500x1220 мм прибивають 14-16 цвяхами завдовжки більше 35мм; під капелюшки підкладають пластинки з тонкого алюмінію (дюралю) розміром 15x15 мм. Цвяхи розміщують у шаховому порядку. Головки цвяхів з пластинками злегка втоплюють. При утепленні ош­тукатурених стін мастиками, ДВП приклеюють до них клеєм ПВА, «Бустилатом» або клейки­ми мастиками.

Оббивка стелі. Оббивати стелю дещо складніше. Плиту обережно піднімають, підпира­ють знизу двома Т-подібними підпорами з дощок і прибива­ють цвяхами з алюмінієвими пластинками.

Утеплення підлоги. 1-ий варіант. Утеплення підлоги - досить складна робота. Зніма­ють чисту підлогу. На чорну під­логу укладають два шари рубе­ройду. Потім кладуть ДВП, вико­ристовуючи марки М-20, ПТ-100. Зверху на плити настила­ють чисту підлогу.

Значна частина дорогої енергії витрачається марно. Теплоізоляція з високоякісних мінераловатних плит на синтетичному сполучнику суттєво зменшує витрати на опалення бу­динку. Купуючи такі плити слід звертати увагу на три основних показни­ки: дату виготовлення теплоізоляційного матеріалу, протипожежні влас­тивості і теплопровідність.
 


Download Теплоізоляція мансарди

подробнее

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення


Утеплення підлоги горища не вимагає додаткового утеплення схилів даху. Оскільки саме горищне приміщення не утеплене, але все-таки об­городжене схилами, воно ніби виконує роль буфера між низькою зовнішньою температурою і досить високою внутрішньою. Отже, зна­чення пароізоляційного шару при такому способі утеплення не велике.

Теплоізоляційний матеріал укладають між брусами кроквяної конст­рукції. При цьому важливо не допустити, щоб він закрив собою венти­ляційні отвори, розміщені на карнизних софітах. Щоб уникнути цього, між брусами горищного перекриття вздовж карнизних звисів кріплять фа­нерні чи картонні смужки або затримуючі планки.

Закрийте спеціальною піною чи мастикою щілини в стелі навколо труб.

Покладіть між двома брусами рулон і почніть його розгортати в на­прямку від одного карниза до іншого. При цьому щільно притискайте йо­го до поверхні, але не придавлюйте.

Звичайно, заздалегідь купують рулони необхідної ширини. Якщо таких немає у продажу, то наявні обрізають до початку утеплювальних робіт. Коли ширина утеплювача незначно перевищує відстань між кроквами, його можна укласти, трохи стиснувши з боків.

Утепліть всю поверхню горищного перекриття. Обрізки теплоізо­ляційного матеріалу використовуйте для утеплення важкодоступних місць і місць складної конфігурації.

Ні в якому разі не укладайте утеплювач зверху електричних проводів! Прикріпіть кабель до бруска несучої конструкції або ж укладіть його вільно на теплоізоляційний шар.

Якщо між брусками несучої конструкції 1 проходять водопровідні тру­би 2, то, перш ніж розгортати утеплювач 3, покладіть на труби тонку кар­тонну смужку 4, що виключить прямий контакт труб з теплоізоляційним матеріалом.

Приклейте клеєм ПВА чи липкою стрічкою шматок утеплювача на кришці люка, що веде з основного приміщення на горище.

Утеплення горищного перекриття сипучим теплоізоляційним матеріалом за техно­логією подібне проце­су утеплення рулонни­ми матеріалами.

Теплоізоляційний матеріал насипають між брусками і за до­помогою планки розрівнюють, щоб от­римати шар однако­вої товщини. Для утеп­лення кришки люка по її периметру прибива­ють утримуючі дошки, потім на люк насипа­ють теплоізоляційний матеріал і зверху до дощок прибивають панель (дах). Таким чином, утеп­лювач ніби опиняється в коробці.

 

 


Download Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

подробнее

Облицювання кахлями 4


Для закріплення кахлів у цегляній кладці на кожен штрих необхідно кріпити по два куски дроту для утворення мочки (петлі). Ставлять по дві-три мочки на штир на рівні ряду кладки, проти шва, для наступного затиску верхніми рядами. Кінці дроту загинають на кладку.

Нижні частини румп щільно заповнюють глиняним розчином та добре змоченим у воді щебенем з червоної цегли. Щебінь з вогнетривкої цегли використовувати не можна: при нагріванні він розширюється набагато більше кахлів і може їх порвати. Перший ряд цегли укладають щільно до облицювання, заповнюючи пустоти глиняним розчином. Проти цього ря­ду до штирів прикріплюють мочки і кладуть їх на цеглу для наступного за­тиску кладкою. Вивівши перший ряд, приступають до дальшого запов­нення пустот в румпах і проміжків між ними. У верху румп ставлять ще мочки і замуровують. Звичайно, мочки заважають працювати, якщо їх закріпити заздалегідь. Тому краще вставляти їх в процесі кладки.

Облицювавши піч, поверхню її обтирають, знімають бруд і глину, зма­зують рідким гіпсовим тістом, особливо шви. Як тільки гіпс злегка сту­жавіє, його знімають чистою ганчіркою, залишаючи в швах, а разом з ним і бруд, що прилип до плиток. Якщо після протирання ганчіркою про­терти піч м'яким папером, то кахлі стануть чистішими, бо папір зніме не­помітні сліди гіпсу. У швах гіпс висихає і набуває білого кольору.

Кахлі кладуть одночасно з кладкою печі. За санітарними вимогами піч повинна нагріватися до температури 70 °С, а облицьована кахлями - до 90 °С. В результаті тепловіддача 1м2 печі підвищується на 150ккал/год'

 

 

 


Download Облицювання кахлями 4

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

дитячи крисла | пєци ціни | станки по блясі | вкладання бджіл на зиму ю туб | каталог кольорів для стін | отепленя складу | фото будови пизди вигляд з верху | мами трахаюця з своїми дітьми | сама собі збиває целку | пальчиковий театр викрійка | Порно you в чолках | як змайструвати кошницю для кукурудзи | зробить дачний вітрячок | НАВІСИ КАРТІНКИ | Гігінічні піські фото | саморобні полкі дя вазонів | боржуйка на маслі | чим можна змити від фуги | вибір із природнього матеріалу і пластелину | саморобні картоплекопачкі | зробыть з дереваи станок | купить тракторну копалку | дівочі пезди | як зробити міні арбалет інструкція картинки | станок для вязання сітки | як побудувати грубу правильно самому | как делать одяг в майнкрафті | мякіі кухонні кутки з вінниці | зразки для випиленя деревяних іграшок | свинi з пластикових бутилок