Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини 2


Смерека має малосмолисту деревину, що зовнішнім виглядом нагадує ялинову. Застосовують переважно для дрібних виробів, які перебувають у сухому місці, бо у вологому середовищі вона швидко гниє. Інструмен­том обробляти її гірше, ніж ялинову, але колоти краще.

Ялівець росте на Україні переважно у кущовій формі (хоч є й дерево­видний), не має промислового значення, але умільці виготовляють з ньо­го на токарних верстатах дрібні вироби, а рибалки-спінінгісти роблять високоякісні вудлища, оскільки деревина його міцна і гнучка. При спалю­ванні ялівцю відчутний приємний запах, тому ним окурюють приміщення.

Деревину листяних порід поділяють на тверду і м'яку. До твердої нале­жить деревина дуба, бука, ясеня, клена, в'яза, берези, граба, каштана, груші дикої, горіха, сі до м'якої липи, вільхи, осики, верби, тополі.

Дуб має міцну, гнучку деревину високої якості, пористу, стійку проти дії вологи. Через пористість її дуже важко полірувати. Завдяки красивій текстурі використовується для виготовлення цінних меблів та інших виробів, які покривають прозорим лаком або вощать. Обробляти її різальними інструментами важко. Колеться порівняно легко, а при виси­ханні розтріскується. Моренний дуб - це дуб, що тривалий час був під во­дою. Його деревина темного кольору дуже ціниться.

Ясень має світлішу, ніж у дуба, деревину з красивою текстурою. Виго­товляють з нього цінні меблі та інші вироби. Деревину ясеня легко оброб­ляти інструментами, лакувати і полірувати. При висиханні вона не тріскається і погано колеться, тому з неї виготовляють ручки для молотків, сокир та інших ударних інструментів.

 


Download Характеристика деревини 2

подробнее

Друге життя паркету 5


Лакове покриття підлоги ремонтують через кожні 3-4 роки залежно від його стану. В місцях зносу лак стирається, втрачає прозорість, підло­га стає матова і некрасива. Ремонтувати можна всю підлогу або тільки зношені місця. При цьому знімати лак не потрібно. Підлогу добре миють, сушать, зношені місця очищають наждачним папером і після знепилювання вкривають лаком того ж типу, яким вона була вкрита раніше. Че­рез 24 години наносять другий шар лаку.

Паркетні підлоги можна також натирати восковими чи воскоподібними мастиками. Дубовий паркет краще натирати водними мастиками, буко­вий - безводними, хоча обидва види мастик можна застосувати для всіх видів паркету. Водні мастики розчиняють у теплій воді згідно з інструкцією, що додається до мастики, і рівним тонким шаром за допомогою щітки на­носять на чисту підлогу. Після висихання цього шару наносять другий. Ко­ли й він висохне, підлогу глянцюють електронатирачем або щіткою, а тоді суконкою. Безводні мастики наносять тампоном. Коли з нанесеної масти­ки випарується розчинник, підлогу натирають і полірують.

Масні плями з паркетної підлоги видаляються кашкою з прального по­рошку, змішаного з теплою водою. Суміш втирають в пляму і залишають на ніч. Вранці кашку знімають і очищене місце промивають теплою водою.

Інший спосіб: пляма з паркету видаляється тампоном, змоченим у ски­пидарі. Потім це місце посипають тальком або порошком білої глини і че­рез фільтрувальний папір прасують не дуже гарячою праскою.

Чорнильні плями на підлозі рекомендується видаляти розчином ли­монної кислоти.

Паркетну підлогу, навіть якщо вона вкрита лаком, добре протирати вологою ганчіркою, змоченою у холодній воді з гліцерином (столова лож­ка на склянку води). Мити таку підлогу гарячою водою не рекомендується.

 

 


Download Друге життя паркету 5

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 


Download Лаки та політури для дерева 4

подробнее

Садові меблі


Кожна людина, яка гордо носить ім'я «дачник», повинна вирішувати безліч проблем, пов'язаних, у першу чергу, з будівництвом і облаштуванням житла під назвою «дача». Не кожен з нас може дозволити собі у міській квартирі майструвати, а на дачі можна все. Можна навіть меблі самому зробити. Мож­на фантазувати і втілювати свої фантазії у реальні речі, якими будете захоп­люватися самі, ваша родина і друзі. Отож, до роботи.

Гармонійно підібрані садові меблі вносять свій особливий стиль в ес­тетику ділянки дачної забудови. Однак, поки що не існує конкретних довідкових посібників для вибору таких меблів. Все ж практика виявила ряд рекомендацій, їх можна сприймати чи не сприймати, з ними можна погоджуватися або не погоджуватися, вони, можливо, не мають під со­бою чітко вибудованих обгрунтувань, однак, уже застосовуються, хоча, схоже, лише інтуїтивно.

Останнім часом поширюються меблі із штучних чи синтетичних ма­теріалів (так званий пластик). Вони практичні, дешеві, легкі, здається ра­дують око формами та барвами.

Втім на обмеженому просторі дачної ділянки критерієм краси садових меблів слугує їх природне єство у взаємозв'язку з доцільністю. Так, здавалося б, практичні для дачних умов стільці з жорстким металевим каркасом несуть у собі елемент дискомфорту. Це ж почуття породжують холодні, нехай навіть яскраві вироби з пластмаси. І як тут не згадати пре­красні, нині рідкісні, плетені меблі. Вони чудово «вростають» у колорит на­вколишнього середовища, не перевантажують його, не шкодять йому.

На фоні пластикових і металевих дерев'яні меблі з теплою, нескінченно різноманітною натуральною текстурою ще більше виграють, якщо малюнок підсилено прозорим лаком. Допустиме також застосування оліфи, бажано натуральної. У гаря­чому вигляді, прогріта до 50°С, вона добре нано­ситься на деревину, утворюючи неповторне різнобарв'я. Малюнок текстури можна трохи затемнити морилкою вишневих, горіхових та інших тонів.

 

 


Download Садові меблі

подробнее

Зароблення щілин та дірок 2


Для заповнення тріщин, раковин, нерівностей на поверхнях, які хочуть фарбувати, використовують шпаклівки, які виготовляються на основі оліфи та інертних наповнювачів (крейда, каолін). Для поліпшення адгезії (липучості) шпаклівки використовують ґрунтовки. Найчастіше це може бути добре розведена фарба, якою збираються вести роботи.

Всі роботи ведуться лише на сухих основах. Щоб визначити вологість ос­нови, можна скористатися 1-процентним спиртовим розчином фенолфта­леїну, який при нанесенні на вологі поверхні набуває малинового кольору.

Поверхні, які треба вирівняти шпаклівкою, спочатку грунтують, щоб в'яжуче із шпаклівки не проникало в товщу основи і шар шпаклівки в по­дальшому не втратив міцності. Схили, раковини діаметром більше 2мм, глибокі тріщини затирають цементно-піщаним розчином з додаванням розведеного ПВА.

На нових дерев'яних поверхнях спочатку треба вирівняти сучки, зас­моли, нагелі. Цісля цього поверхні грунтують, сушать, заправляючи шпаклівкою дефектні місця, знову сушать, зачищають.

Тріщини в штукатурці розрізають, очищають і затирають безусадочною шпаклівкою (суміш гашеного вапна, гіпсу у співвідношенні 1:1). Після висихання і шліфування поверхню грунтують оліфою або прошпакльову­ють 10-процентним розчином клею. Потім наклеюють щільне полотно, коленкор або серп'янку чи марлю.

Тріщини більше 4 см заробляють цементно-піщаним розчином 1:3. Попередньо їх розчищають загнутим дротом і промивають цементним молоком. Щоб розчин краще проникав всередину кладки, спочатку зак­ладають достатньо пластичний розчин, а на поверхні густіший. При заробці широких тріщин у розчин можна додавати уламки цегли. В процесі заповнення тріщин розчин необхідно ущільнювати.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 2

подробнее

Щоб двері зачинялися 2


Деформовані двері щільно не зачиняються. Шматки шкіри і гумки, прибиті до косяка, не кращий вихід із становища. Шкіра швидко сти­рається, гумова трубка рветься. Краще взяти дві смужки жерсті (від кон­сервної банки), прибити їх, одержите надійну «защібку», яка служитиме довгі роки.

Дверні завіси не скриплять, якщо їх вчасно змащувати. А можна виго­товити шайбу з поліетиленового корка і надягти на штир завіса.

Якщо робочі поверхні петель зрізають навскіс під кутом 45°, то підвішені на них двері негрюкатимуть і не зачинятимуться під дією своєї маси. При відчиненні вони підніматимуться, тому придвірковий верхній кут доцільно округлити, щоб не руйнувався одвірок.

Балконні двері можна утеплити з допомогою простого килима з деко­ративної тканини. Розміри його вибирають так, щоб перекрити нижню і бічні щілини дверей. Килимок закріплюється на невеликих гачках, заби­тих у двері і в праву та ліву частини дверної коробки. Щоб вийти на бал­кон, досить зняти петельки з кількох гачків.

Часом завдають клопоту кімнатні двері, які треба тримати прочинени­ми. Для фіксації їх існують різні механічні стопори. Але їх треба перестав­ляти з одного положення в інше. А ось ця «дрібничка» вирішує проблему значно простіше. Вона утримуватиме двері так, як вам треба. Гальмом править невеликий шматок губчастої гуми. До дверей її прикріплюють металевою планкою на шурупах.

Щоб двері, вікна, кватирки зачинялися щільно, слід прибити до короб­ки шматочок шкіри у вигляді кишеньки, в яку вставити конусоподібну пластину. В міру набухання або висихання дверей і т. д. пластина буде поглиблюватися або виходити з кишеньки, забезпечуючи достатню щільність прилягання рухомої частини до коробки.

 

 


Download Щоб двері зачинялися 2

подробнее

Утеплення фасадів будинку 3


Зараз мох, звичайно, уже не використовують, його замінили сучасні ефективні утеплювачі. Зводячи огороджувальну конструкцію з розташу­ванням утеплювача усередині стіни можна використовувати практично будь-який конструкційний матеріал (лісоматеріали, штучні кам'яні ма­теріали, різні панелі і монолітні конструкції). Огороджувальними конст­рукціями, наприклад, можуть бути: зовнішні стіни каркасних дерев'яних бу­динків, тришарові залізобетонні панелі і, звичайно, стіни колодязної клад­ки із штучних кам'яних матеріалів, на яких зупинимося більш докладно.

Колодязна кладка - це тришарова конструкція. Товщина першого шару - внутрішньої несучої стіни - визначається лише вимогами щодо її міцності; товщина теплоізоляційного шару диктується теплофізичними ви­могами; призначення третього (лицьового) шару - захистити утеплювач від зовнішніх впливів. Внутрішній шар може бути виконаний з цегли або блоків (бетонних, керамзитобетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних, газосилікатних та ін.). Для лицьового шару можуть застосовуватися цег­лини або камені керамічні лицьові, добірні стандартні цеглини, силікатні цеглини, а також бетонні лицьові цеглини. При облицюванні силікатною цеглою цоколь, пояси, парапети і карниз виконуються з керамічної цегли. Для зовнішнього шару можуть також використовуватися бетонні і керам­зитобетонні блоки із штукатуркою. До утеплювача висуваються спеціальні вимоги, оскільки в даному випадку ремонтно-відбудовчі робо­ти неможливі. Основними з цих вимог є: стійкість до деформацій і воло­гостійкість. Цим вимогам найкраще відповідають і найчастіше застосо­вуються - мінеральна вата, пінополістирол і скловата.

Колодязна кладка з повітряним зазором. Слід зазначити, що внутрішній і зовнішній шари тришарової огороджувальної конструкції повинні бути зв'язані між собою (твердими чи гнучкими зв'язками). З по­зиції теплотехніки ці зв'язки є «містками холоду» і можуть значно знизити термічний опір усієї конструкції.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 3

подробнее

Погріб 3


Переваги наземних погребів очевидні - їх можна споруджувати у пе­резволожених місцях і на вологих грунтах, а крім того, для спорудження погреба необхідні недефіцитні місцеві матеріали.

Якщо ґрунтова вода знаходиться біля поверхні землі, погріб можна поставити на штучне підсипання. Для забезпечення постійної температу­ри і вологості його рекомендується обвалувати землею. Деревину для будівництва погребу слід антисептувати. Стіни погребу з обвалуванням роблять з настільних колод чи товстого ошкуренного обапола (пластин) з ретельно притесаними кромками. Щілини найкраще проко­нопатити мохом - він не гниє і має здатність поглинати неприємні запахи. Зовні деревину стін промащують двічі гарячою бітум­ною мастикою чи чистим бітумом і об­клеюють руберой­дом для захисту від капілярної і ґрунто­вої вологи. Пере­криття стелі обкла­дають шаром глино­соломи завтовшки 5см і накривають зверху поліетиленом чи руберойдом. Підлога цегельна, викладена на ре­бро «у ялинку» (витрати цегли - 64 шт/м2 площі підлоги).

Весь погріб обваловують землею і засівають травою або обкладають дерном. Обвалований пагорб погреба можна використовувати для ви­садження декоративних рослин, улаштування альпійської гірки. Сховище обладнують засіками, полицями, вентиляцією і подвійними дверима.

 


Download Погріб 3

подробнее

Сауна


У наш час слово «сауна» не потребує особливого пояснення. Однак нагадаємо, що в перекладі воно означає своєрідну будівлю, де люди па­ряться і миються. У багатьох людей, що вже побували у сауні, виникають приємні спогади про одну з чудових процедур для організму і вони готові знову, при першій же можливості, потрапити в непримхливе, затишне брущате чи обшите дошками приміщення з неповторним мікрокліматом, де пічка з розжареним камінням виділяє сухий життєдайний жар. Якщо при цьому плеснути на кам'янку із дерев'яного ковшика з дов­гою ручкою (щоб не обпектися) воду, настояну на вінику або духмяних травах і екстрактах, то вона відразу ж перетвориться у пару, що швидко підніметься вверх та окутає людину гарячо-вологою ковдрою з нагрітого повітря. Коли ж ще й після цього «пройтись» по розігрітому тілу березо­вим, дубовим чи ялівцевим віником, то більшої насолоди отримати не­можливо. А як приємно після таких процедур прийняти прохолодний душ, зануритися у воду басейна або в інше водоймище, а коли таких поблизу немає, то просто облити себе водою із шайки.

Таке загартування допомагає долати простуди та інші хвороби. Пе­ребування в сауні заспокоює, дає можливість розслабитися і почувати себе на декілька років молодшим.

Велике задоволення після паріння та миття приносить відпочинок у передбаннику, де є можливість полежати на лаві з журналом в руках, при­гоститися чашкою духмяного чаю, келихом пива тощо. Можна також під­кріпитися легкою, солонуватою закускою, оскільки під час банної проце­дури організм втрачає не тільки вологу, але й сіль.

Для зведення сауни і створення в ній приємного середовища потрібна відповідна деревина (бажано осика або липа). Ще необхідно мати зви­чайну глину, цеглу та каміння для печі. І обов'язково воду.

 


Download Сауна

подробнее

Покриття мастиковими матеріалами


М'яка покрівля може бути виконана без рулонних матеріалів, а лише з використанням мастики як самостійного покрівельного матеріалу. Ма­стикова покрівля має один істотний плюс - на ній немає швів, але й один істотний мінус - необхідно домогтися того, щоб товщина мастикового покриття була приблизно однаковою на всій поверхні (за винятком розжолобків, примикань, конька і ребер, про що буде сказано нижче). На­носять мастику за допомогою спеціального розпилювача. Кожен наступ­ний шар роблять після висихання попереднього. Для підсилення мастикову покрівлю армують склоповстю чи склосіткою. Склосітка - це ткана сітка з дуже міцних склониток з розміром вічок 4x4 мм. Склоповсть - це полотнище з довільно розміщених склово­локон. Обидва матеріали характеризуються великою механічною міц­ністю, тому їх прийнято використовувати як армуючі прокладки.

Основа для мастикової покрівлі - залізобетонні плити чи стяжка з це­ментно-піщаного розчину. У місцях примикання даху до вертикальних стін чи виступаючих деталей установлюються перехідні бортики з це­ментно-піщаного розчину з похилом до 100%. Перед покрівельними ро­ботами основу і бортики обґрунтовують.

Кількість мастикових шарів і шарів армуючих прокладок залежить від похилу даху.

При похилі 2,5— 10% необхідні три шари мастикового килима (з бітум­ної чи бітумно-полімерної мастики), два шари армуючих прокладок і верхній захисний гравійний шар. Якщо похил 10-15%, то потрібно два шари мастичного килима, два шари армуючих прокладок і захисний гравійний шар. При похилі 15-25% - три шари мастикового килима, два армуючих шари і верхній шар фарби.

Коньок даху, розжолобки, карнизний звис а також місця примикання підсилюють додатковими шарами: - коньок даху - мастиковим шаром завширшки 50-60см, армова­ним склоповстю чи склосіткою;

- карнизні звиси, розжолобки - двома мастиковими шарами, армо­ваними прокладками.

Ці елементи підсилюють до влаштування основного килима. Місця ж примикання покрівлі до стін і вертикальних виступаючих деталей зміцню­ють двома мастиковими шарами, армованими склоповстю чи склоткани­ною, після влаштування основного гідроізоляційного килима. Зверху роблять захисний гравійний шар, втопленний у мастику.

Товщина армованих місць повинна становити 6-8мм.

 

 


Download Покриття мастиковими матеріалами

подробнее

Покрівля з природного шиферу


Сланцеву покрівлю влаштовують на дахах простої конфігурації, бо сланцеві пластинки - дуже тендітний покрівельний матеріал, який легко колеться і розшаровується.

Основа для сланцевої покрівлі - суцільне чи розріджене решетування з дощок 2 завширшки 150мм. Біля конька і карнизних звисів укладають впритул дві дошки (відповідно 10 і 1). До крайньої дошки при­бивають зрівнювальну планку 8.

Підготовка плитки включає дві основні операції: свердлення отворів діаметром 4,5мм і розрізання плиток (за допомогою ножівки).

Сланцеві плитки укладають справа наліво з подвійним напуском і кріплять цвяхами 3 (по два на кожну плитку). Прикарнизний і приконьковий ряди викладають з плиток 7, довжина яких становить 3/5 довжини звичайної плитки. Як і черепична, сланцева покрівля має зигзагоподібний малюнок за рахунок того, що кожний парний ряд починається з цілої плитки 4, а непарний - з половинки 5. Плитки прибивають досить щільно, але одночасно вони по­винні мати можливість незначного зсуву при різких перепадах температури.

Коньок і ребра даху оббива­ють дошками 11, які закривають сталевими аркушами 9, що кріпляться цвяхами 3 через кожні 200мм. Комір димаря роблять з цементного розчину аналогічно коміру черепичного даху.

 


Download Покрівля з природного шиферу

подробнее

Облицювання кахлями 3


Кожний ряд кахлів перевіря­ють   на   вертикальність і горизонтальність. Якщо є відхилення, їх виправляють. Верти­кальні шви у ряду не заповнюють розчином: кахлі повинні щільно приля­гати один до одного. Горизонтальні шви заповнюють розчином. Устано­вивши перший проміжний кахель, який прилягає до кутового, його підтри­мують рукою і заповнюють проміжок між румпами розчином, вдавлюючи в нього куски червоної цегли якомога щільніше. Якщо залишаться зазори (тріщини), то в них проникатиме повітря, утворюючи повітряні мішки, що знизить нагрівання облицювання. Між двома кахлями утворюється валик глиняного розчину, який утримує кахлі на місці. У два укладені кахлі через отвори в румпах вставляють штирі з стального дроту завтовшки 4—5 мм і завдовжки на 20-30 мм більше за висоту румпи. Щоб штирі не опуска­лися вниз, верхній кінець їх загинають, і, таким чином, вони опираються на румпу. Для більш щільного прилягання кахля один до одного головки двох сусідніх штирів обмотують тричі м'яким дротом. У проміжок між рум­пами, в дротяну в'язку вбивають цвях і скручують її, притискуючи таким чином всі кахлі один до одного.

По боках внизу на румпи надівають скоби, виготовлені з сталі завтов­шки 2 мм, завширшки 15 мм. Заготовки для скоб нарізують по 100мм. Скоби надійні тільки тоді, коли вони зроблені з досить твердої сталі і при надіванні на румпи потребують значних зусиль на розсування їх кінців. Як­що скоби не відповідають цим вимогам, застосування їх користі не дасть.

 


Download Облицювання кахлями 3

подробнее

Кладка з каменю та цегли 2


Перед початком роботи відсортуйте камінь і відберіть зручні для встановлення по кутах кладки: великі прямокутні камені із суміжними площинами, розташованими під прямим кутом один до одного, або ті, котрі легше розколоти за потрібною формою. На око прикиньте співвід­ношення каменів приблизно прямокутної форми до безформних, а та­кож великих каменів до дрібних. У цій же пропорції беріть камені при зведенні стіни, з'єднуючи камені різної форми і розміру, щоб одержати рівномірний малюнок кладки.

Кладку виконуйте, не кваплячись і ретельно, оцінюючи як естетичні, так і конструкційні характеристики кожного викладеного каменю. Шар розчину для кожного каменю наносять окремо. Камені розміщають так, щоб їх верхні поверхні розташовувалася врівень або під нахилом до серцевини. У цьому випадку, крім розчину, камені на місці буде утриму­вати і сила ваги.

Перший ряд кладки вирівнюють по розмічальних мотузках, натягнутих між панелями профілів. Далі мотузку кріплять до штифтів чи цвяхів, вставлених у розчинні стики. При роботі завжди намагайтеся розміщати великий масивний камінь поверх 2-3 дрібніших, щоб рівномірно розпо­ділити його вагу. Щоб у стіні не з'явилися вертикальні тріщини, не допускайте розташування вертикальних стиків у суміжних рядах на одному рівні.

Кам'яна кладка вимагає терпіння: якщо досвідчений майстер за день може викласти до 20м2 кладки з бетонних блоків, то з каменю - всього 5.

Лицювальна стіна. Складена в товщину одного каменю, така стіна є декоративною, хоча досить міцною, щоб триматися самостійно, і зво­диться на такому ж фундаменті, що і базова стіна з бетонних блоків. Шаблон кладки нагадує шаблон кладки самостійної кам'яної стіни. Від­мінність полягає в тому, що призначення лицювальної кладки - підтриму­вати не всю конструкцію, а саму себе. Кожен камінь обкладають роз­чином з усіх боків, крім лицьового. Для посилення зчіплення лицювальної і базової кладки використовують стяжки, що гнуться, із нержавіючої сталі, одним кінцем прикручені до бетонних блоків.

 

 

 

 


Download Кладка з каменю та цегли 2

подробнее

Маленькі хитрощі


Якщо у господарстві треба щось підфарбувати олійною фарбою, а під рукою немає щітки або шкода її бруднити задля дрібниць, розбийте молот­ком кінець гілки (краще липової) - ви отримаєте не­величку «щіточку». Підфарбуйте нею обдерті місця, а потім викиньте.

Перш ніж викинути розбиту ялинкову іграшку, що світиться, зішкребіть із неї трохи фарби і на­клейте її на вимикач. Тоді вам не доведеться шука­ти його у темноті.

Вішалки для рушників, оброблювальних дощок зовсім не обов'язково кріпити безпосередньо до стіни. Прикріпіть їх до нижньої частини кухонної шафи або полиці, як це показано на рисунку.

Якщо на вашій ділянці стирчить пеньок, його можна перетворити на крісло для відпочинку. На­бийте на нього боковини та дві товсті гілки або бруски під сидіння, на них закріпіть рейки або прут­ки - матимете зручне крісло для відпочинку.

Пляму старої олійної фарби із стіни можна вида­лити так: накладіть на пляму шматок фольги і про­гладьте це місце гарячою праскою. Фарба розм'як­не і легко зніметься шпателем або шкребком.

 

 


Download Маленькі хитрощі

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю