Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини


Деревина - один з найбільш доступних і поширених матеріалів. Для любителів майструвати важливо правильно ЇЇ підібрати та раціонально використати відповідно до призначення. Особливо ретельно слід підби­рати деревину для художніх виробів та виготовлення цінних меблів, оскільки якість виробів з деревини та їх довговічність залежать від фізикомеханічних властивостей, зовнішнього вигляду, вад та схильності до зміни форми деревини під впливом навколишнього середовища. Щоб захистити деревину від шкідників, її просочують антисептиками.

Сосна має м'яку прямошарову легку і досить міцну деревину, яка доб­ре розколюється, її легко обробляти інструментом. При прозорому оз­добленні вона погано полірується, бо вбирає в себе лаки і політури. Здебільшого з неї виготовляють двері, віконні рами, столи тощо, Ялина має деревину, яка міцністю майже не поступається перед сосною. Смо­листість у неї менша, тому у вологому середовищі вона швидко загниває, але довго зберігається в сухому приміщенні. Колоти її краще, ніж сосну, але обробляти інструментом трохи важче.

Ялину легше полірувати, вона менше вбирає лаки і політури, ніж сос­на, тому її широко використовують для виготовлення меблів. З рівної прямошарової деревини без сучків виготовляють резонансні деки музичних інструментів. Модрина має міцну, проте крихку смолисту деревину, що нагадує соснову, її добре полірувати, прозоро оздоблена, вона набуває красивого вигляду. За механічними властивостями модрина майже не поступається дубу і ясеню. Колоти її порівняно легко, але обробляти важ­че, ніж сосну. Суха деревина модрини дуже розтріскується, тому для ви­готовлення меблів та інших цінних дерев'яних виробів її не використову­ють. Вона стійка проти загнивання, через це з неї виготовляють вироби, що перебувають у воді, та будують житла.

 


Download Характеристика деревини

подробнее

Характеристика деревини 2


Смерека має малосмолисту деревину, що зовнішнім виглядом нагадує ялинову. Застосовують переважно для дрібних виробів, які перебувають у сухому місці, бо у вологому середовищі вона швидко гниє. Інструмен­том обробляти її гірше, ніж ялинову, але колоти краще.

Ялівець росте на Україні переважно у кущовій формі (хоч є й дерево­видний), не має промислового значення, але умільці виготовляють з ньо­го на токарних верстатах дрібні вироби, а рибалки-спінінгісти роблять високоякісні вудлища, оскільки деревина його міцна і гнучка. При спалю­ванні ялівцю відчутний приємний запах, тому ним окурюють приміщення.

Деревину листяних порід поділяють на тверду і м'яку. До твердої нале­жить деревина дуба, бука, ясеня, клена, в'яза, берези, граба, каштана, груші дикої, горіха, сі до м'якої липи, вільхи, осики, верби, тополі.

Дуб має міцну, гнучку деревину високої якості, пористу, стійку проти дії вологи. Через пористість її дуже важко полірувати. Завдяки красивій текстурі використовується для виготовлення цінних меблів та інших виробів, які покривають прозорим лаком або вощать. Обробляти її різальними інструментами важко. Колеться порівняно легко, а при виси­ханні розтріскується. Моренний дуб - це дуб, що тривалий час був під во­дою. Його деревина темного кольору дуже ціниться.

Ясень має світлішу, ніж у дуба, деревину з красивою текстурою. Виго­товляють з нього цінні меблі та інші вироби. Деревину ясеня легко оброб­ляти інструментами, лакувати і полірувати. При висиханні вона не тріскається і погано колеться, тому з неї виготовляють ручки для молотків, сокир та інших ударних інструментів.

 


Download Характеристика деревини 2

подробнее

Системи фарб


Один шар фарби занадто тонкий, щоб утворити міцну плівку. Для от­римання красивого покриття необхідна система фарб, що складається з кількох шарів. їх кількість залежить від типу фарби та від характеру по­верхні, що фарбується.

Перший шар - шпаклівка, яку використовують, коли потрібно, нап­риклад, зберегти у дереві натуральну смолу або попередити вбирання фарби у пористу поверхню.

Другий шар - грунт, що забезпечує надійне приставання фарби. На металевих поверхнях він також захищає метал від корозії або окислення. Грунт може діяти і як шпаклівка.

Трегій шар - підшарок; він робить плівку гнучкою, а також є непоглинаючою основою для однорідного покриття четвертим і останнім, лицьо­вим шаром, що утворює остаточний колір.

Для стін, які фарбують водоемульсійною фарбою, застосовують сис­тему лише з двох або трьох шарів однієї фарби, якщо не потрібна шпаклівка чи ґрунтовка для виправлення таких дефектів поверхні, як за­пиленість, висока лужність або пористість. Тоді першим накладають тон­кий шар розчиненої фарби. Грунт необхідний у тих випадках, коли стіни покривають алкідними фарбами.

Обробляючи поверхні, в першу чергу наносять шелак на сучки, щоб смола не проступала крізь шар фарби. Потім - грунт для дерева (водо­емульсійний чи алкідний), підшарок і лицьовий шар. Щоб прискорити процес фарбування, виробники останнім часом почали випускати комбінацію грунту з підшарком - глянцеву фарбу, що сама утворює підшарок і потребує лише ґрунтовки.

Метал, як правило, грунтують. Для сталі використовують грунт із фос­фату цинку, для алюмінію випускаються спеціальні грунти. Потім накладають підшарок і лицьовий шар, як для дерева. Мідь, бронзу та свинець можна фарбувати без грунту, якщо вони добре підготовлені і ретельно промиті уайт-спиритом (розчинником для фарби).

 

 


Download Системи фарб

подробнее

Лаки та політури для дерева


Лаками називають велику групу матеріалів, що представляють собою розчини плівкоутворюючих речовин в органічних розчинниках чи воді. Після висихання вони утворюють тверду прозору безбарвну чи кольоро­ву плівку.

Лаки використовують для одержання прозорих покриттів, коли по­трібно захистити й одночасно зберегти (або особливо підкреслити) структуру поверхні, що фарбується, головним чином, коштовних порід деревини. У цьому випадку лаки наносять безпосередньо на підготовле­ну поверхню виробу. Часто лаки наносять як останній шар у системі ба­гатошарового покриття, для того щоб додати йому гарного зовнішнього вигляду або підвищити експлуатаційні властивості.

Лаки - це, як правило, фарби без пігменту. До складу більшості лаків входять поліуретанові смоли, вони мають сольвентну основу (подібно олійним фарбам). Але, з огляду на гігієнічні та екологічні чинники, все більш популярними стають водорозчинні акрилові лаки, так само, як і во­доемульсійні фарби. Лаки бувають із сатиново-шовковистим або глянце­вим ефектом, як прозорі, так і підфарбовані. Підфарбовані лаки засто­совуються для покращання вигляду дерева. Вони надають йому додатко­вого кольору, але не приховують натуральну текстуру, як це робили б фарби.

Лак має свій власний грунт та підшарок, але при нанесенні першого шару бажано додати в нього приблизно 10% уайт-спириту для сольвент-них типів або води - для акрилових і не накладати цей шар щіткою, а вти­рати його в дерево ганчіркою, від якої не відокремлюються волокна. Ко­ли перший шар висохне, треба зробити насічку: трохи потерти його дрібною шкуркою. Потім видалити пил і вже щіткою накласти другий, по­вноцінний шар. На поверхні, що буде піддаватись зношуванню, добре і другий шар насікти й нанести ще один - додатковий.

 

 


Download Лаки та політури для дерева

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 3


Ніж або цикля для тесання кахлів повинні бути з міцної сталевої пласти­ни завтовшки 1,5, завширшки 20-30, завдовжки 200-250 мм. Один бік до­бре заточують. Під час тесання один гострий кінець, який тримають у руках, обгортають шкірою, гумовою або міцною тканиною, щоб не порізати руку.

Стукальце - відрізок руглої сталі або труби завдовжки 200-250 мм, діаметром 30~35 мм. Використовують замість молотка для нанесення ударів по ножу при розколюванні кахлів. Шпатель призначений для нанесення мастики чи шпаклівки.

У разі необхідності для будівельних та пічних робіт використовують також скарпель, кувалдочку, точильний камінь, рашпиль та ін.

Не можна обійтися й без вимірювальних інструментів: лінійки, шну­ра для нанесення прямих ліній. Рейсмусом зручно проводити паралельні лінії, циркулем - заокруглення та кола, а також перенесення розмірів, відмірювання однакових частин тощо.

Для ремонтних робіт також необхідно мати мінімальний набір інстру­ментів. Штукатурні роботи виконують за допомогою вже відомих кельми, правила, гладенької рейки та малої штукатурної лопатки (для заробки раковин, тріщин, зчищання шпалер тощо).

Дротяна щітка необхідна для здирання старого покриття з поверхонь зовнішніх стін будинку.

Терка призначена для затирання штукатурки.

Малярні роботи потребують набору щіток для побілки та фарбу­вання. Вони повинні бути різними, призначеними для фарбування клей­овими і олійними фарбами та емалями.
 


Download Інструменти для будівельних робіт 3

подробнее

Найуразливіші місця оселі 3


12. Основний трубопровід. Його періодично чистять, встановлюють додаткові фільтри.

13. Під'єднання електропроводки і водоводів до будинку. Якщо часто перегоряють лампочки і запобіжники, необхідно викликати елект­рика. При повністю відкрученому крані тиск води на останьому поверсі має бути достатнім,

14. Опалення. Якщо в будинку пічне опалення, потрібно бути дуже обачним з витяжкою газів. Крім того, необхідно мати на увазі, що таке опалення потребує значної кількості кисню. Тому кімнати треба в міру провітрювати.

15. Дерев'яні сходи. Зношені дерев'яні елементи заміняють чи наро­щують. Східці, що скриплять, укріплюють.

16. Внутрішні двері. Протягуючи смужку паперу між власне дверима і дверною коробкою при зачинених дверях, перевіряють наявність щілин. Також наявність щілин перевіряють за допомогою запаленої свічки.

17. Внутрішня стіна. Усувають тріщини штукатурки, армуючи їх дро­тяною чи пластмасовою сіткою. Якщо ж ви стіну зашпаклювали, пофар­бували, а через кілька днів тріснув шар фарби, то причина не у фарбі, а у неякісній шпаклівці або у тому, що вона накладена занадто товстим шаром. Якщо будинок дерев'яний і в брусі виникла тріщина, то її зароб­ляють столярною шпаклівкою, що тонується під різні породи дерева. Для цього спочатку стамескою видаляють бруд із тріщини. Потім розчинни­ком фарб протиряють місця для з'єднання із шпаклівкою. Заповнюють тріщину шпаклівкою і вирівнюють з поверхнею. Шпаклівка міцно прили­пає до деревини і не випадає з тріщини навіть на стелі. Якщо тріщина ве­лика, підсипають дрібні камінці і добре шпаклюють. Зароблену тріщину шліфують, полірують і фарбують.

18. Комин. Якщо з'явилися відколоті частинки штукатурки або тріщи­ни, необхідно терміново провести ремонтні роботи.

19. Зовнішні стіни підвалу. Якщо відсутнє або пошкоджене ущільнення, то волога із землі проникає на стіну підвалу і вона руй­нується. Тому необхідно її розкопати, декілька разів просочити смолою.

20. Внутрішні стіни підвалу. Якщо у підвалі надмірна вологість, ви­никне пошкодження водопроводів. Надмірна вологість може з'являтися також із землі.

21. Лоджія. Дощ не повинен проникати всередину, тому слід пе­ревірити і усунути всі нещільності.

22. Сантехніка. Пошкодженні труби потрібно замінити, свинцеві тру­би не використовувати.

23. Цоколь. Мороз і солі руйнують ущільнення, тому періодично пе­ревіряють і усувають пошкодження.

 


Download Найуразливіші місця оселі 3

подробнее

Робота зі шпалерами 2


Найперше готують стіни. Якщо вони були побілені чи пофарбовані клейовою фарбою, необхідно зняти з них шар побілки. Для цього стіни змочують гарячою водою і зішкрібують сталевим шпателем верхні шари, особливо випуклі місця та інші нерівності. Відтак їх додатково промива­ють водою. Порушену штукатурку, різні тріщини слід змастити гіпсовим розчином.

Коли стіни підсохнуть, їх згладжують торцевим боком дерев'яного бруска і протирають вологою ганчіркою.

Плями на стіні зафарбовують нітролаком, нітроемаллю або заклею­ють тонкою алюмінієвою фольгою. Олійну фарбу зчищати не слід. її тре­ба промити водою з содою або милом і добре просушити. Зафарбова­ну емалями поверхню також промивають і зачищають наждачним папе­ром, цеглою чи крупнозернистою шкуркою.

Якщо ж стіни були обклеєні простими шпалерами, то слід перевірити, наскільки міцно вони тримаються. Для цього достатньо змочити їх водою. Якщо відстануть від стіни, здуються, то треба знімати. Якщо ж тримають­ся міцно, то на них можна клеїти нові шпалери, попередньо зачистивши окремі шерехатості. Всі інші види шпалер та рулонних матеріалів треба знімати із стін. Якщо старі шпалери мають багато пухирів (тобто місця відклеїлися), то для зачищення поверхні можна використати старе полот­но ножівки або скористатися шпателем.

Стіни обов'язково ремонтують, зачищають всі дефекти, просушують. На сирих стінах клейстер швидко загниває, віддає неприємним запахом, шпалери змінюють свій колір, відстають від стіни.

 


Download Робота зі шпалерами 2

подробнее

Буріння колодязя


 

Вода потрібна завжди. Якщо немає можливості провести водопровід у будинок, то можна викопати колодязь. Але зробити це досить складно. Найбільш простий і доступний варіант - буровий колодязь.

Насамперед необхідно виготовити бур. Починати це треба з підбору свердла. Його хвостовик приварюється до центральної труби завдовжки 1500мм, зовнішнім діаметром 40мм і товщиною стінки 6,5мм. Потім із циркулярної пилки завтовшки 2,5мм і діаметром 170мм, розрізавши її по діаметру, отримують лопаті бура. Зубці потрібно вкоротити наполовину. Всі їх робочі крайки загострюють під кутом 30°. Лопаті приварюють до центральної труби під кутом 60°.

Насадку можна зробити з обрізку труби з внутрішнім діаметром 180мм, товщиною стінок 2мм і завдовжки 250мм. Нижня її частина ширша на 5мм і загострена під кутом 30°. З зовнішньої сторони труби у подовж­ньому напрямку приварюють пластину розміром 280x35x2 мм, виконану із полотна дворучної пилки. Кінці пластини, що виступають, загострюють, бо вони є боковими ріжучими ножами, які полегшують буріння.

Також треба мати два однакових сталевих кільця із зовнішнім діаметром 180мм. Одне з них буде підпірним, а інше розрізають на три рівні дуги-поперечини. У одній на відстані 30 мм від кінця просвердлюється отвір діамет­ром 10 мм: сюди ввійде нижній подібний гаку кінець фіксатора. Підпірне кільце вбивається в насадку на глибину ЗО-40мм. Потім в нього вставляють­ся поперечини і пропускається повзун - труба з внутрішнім діаметром 42мм і завдовжки 300 мм: вона надівається на центральну трубу, лопаті якої введені в насадку. Можливе також використання коробчатого повзуна, звареного з кутиків. Все це центрується за допомогою дерев'яних клинків, що вбиті у зазори між поперечинами, а також між корпусом насадки і лопатями бура. Потім поперечини приварюють до підпірного кільця, а повзун до поперечин так, щоб відстань від них до верхнього кінця труби-повзуна складала 220мм. Після цього приварюють кутик розмірами 25x25x2 мм і довжиною 100мм, який буде направляти повзун.

 

 


Download Буріння колодязя

подробнее

Покриття схилів


На даху з похилом до 1 5% полотнища м'якої покрівлі наклеюють уз­довж карниза. Якщо похил більше 15%, полотнища розкочуються в на­прямку стоку води, щоб килим не сповзав. Стелять рулонні полотнища на схилах внапуск: кожен наступний шар повинен перекривати стик еле­ментів нижнього. При похилі даху більше 5% ширина напуску повинна бути 70мм у внутрішніх шарах килима і 100мм - у зовнішніх. При похи­лах менше 5% ширина напуску у всіх шарах повинна становити не мен­ше 100мм. Напуски в суміжних шарах не повинні розташовуватися один над одним, а повинні бути віддалені на половину ширини рулону.

Усі рулонні смуги укладають в одному напрямку.

На плоских і пологих дахах (з уклоном менше 15%) полотнища рулон­ного килима приклеюють тільки механізованим способом, за допомогою спеціальної машини. Для наклеювання рулонних матеріалів вручну не­обхідні два працівники: укладальник і щіткар. Щіткар наносить мастику на основу і внутрішню поверхню рулону, а укладальник підганяє і при­клеює полотнища до погрунтованої основи. Виконують це так. Укладаль­ник приміряє полотнище до конкретної ділянки схилу, після чого відвер­тає його на ліву сторону на 0,5-0,7м. Щіткар швидко наносить щіткою гарячу мастику чи гребком холодну мастику на основу і відвернений кінець рулону шаром завтовшки не більше 1 -2мм. Після чого укладаль­ник склеює змащені поверхні, ретельно розгладжуючи полотнище рука­ми за напрямком від середини до країв. На руки укладальник надіває брезентові рукавиці.

 

 


Download Покриття схилів

подробнее

Облицювання кахлями 3


Кожний ряд кахлів перевіря­ють   на   вертикальність і горизонтальність. Якщо є відхилення, їх виправляють. Верти­кальні шви у ряду не заповнюють розчином: кахлі повинні щільно приля­гати один до одного. Горизонтальні шви заповнюють розчином. Устано­вивши перший проміжний кахель, який прилягає до кутового, його підтри­мують рукою і заповнюють проміжок між румпами розчином, вдавлюючи в нього куски червоної цегли якомога щільніше. Якщо залишаться зазори (тріщини), то в них проникатиме повітря, утворюючи повітряні мішки, що знизить нагрівання облицювання. Між двома кахлями утворюється валик глиняного розчину, який утримує кахлі на місці. У два укладені кахлі через отвори в румпах вставляють штирі з стального дроту завтовшки 4—5 мм і завдовжки на 20-30 мм більше за висоту румпи. Щоб штирі не опуска­лися вниз, верхній кінець їх загинають, і, таким чином, вони опираються на румпу. Для більш щільного прилягання кахля один до одного головки двох сусідніх штирів обмотують тричі м'яким дротом. У проміжок між рум­пами, в дротяну в'язку вбивають цвях і скручують її, притискуючи таким чином всі кахлі один до одного.

По боках внизу на румпи надівають скоби, виготовлені з сталі завтов­шки 2 мм, завширшки 15 мм. Заготовки для скоб нарізують по 100мм. Скоби надійні тільки тоді, коли вони зроблені з досить твердої сталі і при надіванні на румпи потребують значних зусиль на розсування їх кінців. Як­що скоби не відповідають цим вимогам, застосування їх користі не дасть.

 


Download Облицювання кахлями 3

подробнее

Заповнення серцевини.


Після укладання першого ряду, запов­ніть проміжок між обома рядами каме­нів (серцевину) дрібним і битим каме­нем і залийте розчином, розведеним до такого стану, щоб він затікав між каменями серцевиною. Заповнивши серцевину до рівня каменів кладки, на­несіть поверх отриманої конструкції шар розчину для кладки другого ряду, але не розрівнюйте його. Укладіть ку­тові камені другого ряду; для більшої міцності конструкції змініть положення їх довгої і короткої сторін. Потім по кутах стіни вставте в розчинні стики цвяхи чи штирі і натягніть між ними розмічальні мотузки. Вони допоможуть витримати напрямок кладки і ви­рівняти вертикальні площини стіни.

Після укладання чергового ряду заповнюйте каменями і розчином серцевину. Потім установлюйте кутові камені наступного ряду і перемі­щайте розмічальні мотузки. Закінчену кладку покрийте зверху пласти­нами плитняку завтовшки 65мм; таке перекриття підвищить стійкість кон­струкції проти несприятливих погодних умов.

Після закінчення кладки засипте відкриту поверхню фундаменту зем­лею до рівня грунту. Якщо кладка виконана на торф'яному грунті, його спочатку варто утрамбувати.

Кладка з каменів нерівної форми

Заповнення об'ємних проміжків Якщо між суміжними каменями кладки утвориться об'ємний проміжок, вставте в нього за допомогою молотка невеликий камінь - «замазку». При виборі каменю варто оцінити як його І конструкційні характеристики, так і те, як І він буде виглядати в кладці.

Обробка розчинних стиків. Витримавши розчин у стику протягом 30-45 хвилин, за допомогою вузької кельні зніміть його на глибину не більше 12мм. Після цього розгладьте розчин, що за­лишився, твердою щіткою.

 


Download Заповнення серцевини.

подробнее

Дачний будиночок 2


Стов­пчастий фундамент неглибокого закладання на піщаній подушці, який може бути застосований, якщо грунт на ділянці тренувальний, непучинистий (піщаний чи гравійний), а грунтові води в період промерзання знаходяться на глибині більше 2 м від поверхні землі.

Стовпи можна викласти з цег­ли чи буту, виготовити з бетону, уклавши його в опалубку, чи вико­ристовувати готові блоки. Якщо ж ділянка знаходиться на заболоче­них чи пучинистих грунтах, можна використати залізобетонну моно­літну плиту, яку кладуть на насип­ну основу. По периметру плити, з нижнього боку, роблять ребра жорсткості. Основа будиночка -щит, змонтований на фундамент­них стовпах. Його монтаж почи­нають з виготовлення каркаса, обв'язку і центральну балку якого виготовляють із хвойних брусів площею поперечного перерізу 100x150 мм, а проміжні лаги - з дощок 50x150 мм.

Кінці балок з'єднують між собою прямим замком у пів дерева. Аналогічно врубкою з'єднують інші елементи каркаса, фіксуючи їх цвяхами і скобами.

До фундаментних стовпів каркас щита можна кріпити за допомогою анкерів, попередньо забитих у бетон. Контрольну перевірку зібраного прямокутника визначають вимірюванням його діагоналей. Подальші дії залежать від того, який тип підлоги захоче забудовник.

У невеликих будинках на стовпчастих фундаментах підлоги додатково утеплюють. Однак, якщо в будинку будуть жити лише під час теплого періоду року, можна відійти від традиційних схем і спростити конст­рукцію, а значить - здешевити і прискорити будівництво. Для цього на каркас щита кладуть настил з необрізної дошки, потім руберойд, а по­верх нього шпунтовані дошки підлоги завтовшки 30-40 мм. Покладена «килимом» по настилу гідроізоляція буде перешкоджати проникненню у пори деревини чистої підлоги вологи і підвищить теплозахисну здатність огородження. Варто враховувати, що підвищення вологості матеріалу може знизити теплозахист більше ніж на30%.

Спорудження каркаса стін

Каркасні стіни прості й економічні. Зводять їх традиційним способом, тобто розмічають місця встановлення стояків, вибирають гнізда чи роблять врізки, встановлюють по черзі стояки з нарізаними шипами і закріплюють їх тимчасовими розкосами. Потім кладуть на них бруси верхньої обв'язки.

 

 


Download Дачний будиночок 2

подробнее

Практичні поради 4


Теплі коробки

При збиванні дверних або віконних коробок між заготівками завтовшки 50 мм можна прокласти піно­полістирол завтовшки 12 мм. Така конструкція характеризується високим теплоопором.

Ще один спосіб витягнути зруб

Прив'яжіть важіль до стовпа ланцюгом, який зафіксуйте скобою, що забита між ланками, або скріпіть ланки болтом із гайкою. Один кінець важеля обіпріть на брус біля стовпа і, піднімаючи вільний кінець, витягніть стовп із землі.

Бережіть спину - працюйте ногами!

Як видалити цвях без головки

Часто цвяхи та шурупи іржавіють і міцно «прикипають» до волокон де­ревини. Іноді у них немає головок. Щоб видалити такий скріплювальний

елемент і не пошкодити дереви­ну поряд з ним, скористайтесь саморобною циліндричною пил­кою. На торці сталевої трубки діаметром 6 мм «шліцьовкою», трикутним напилком на­ріжте зубці, а розверткою за­гостріть їх і трохи розведіть.

Розшиває ложка

При кладці цегли, обробці стін кахелем велике значення мають рівні красиві шви. За допомогою звичайної чайної ложки можна надати однорідної закінченості усій оброблювальній поверхні. Крім того, за до­помогою неї можна також видалити залиш­ки розчину.

 


Download Практичні поради 4

подробнее

Практичні поради 9


Якщо брусок круглий

Розпиляти трубку або дерев'яний брусок круглого перерізу точного по діаметру - завдання досить складне. В цьому випадку допоможе кондуктор з дерев'яного бруска, який має паз, що по ширині і висоті відповідає виступа­ючій частині пилки, і отвори різних  діаметрів для заготівок.

А що під мийкою?

Найчастіше - нічого: тумбочка мийки має лише дверцята, за якими, якщо замислитися, втрачається корисний простір.

Вбудуйте сюди невеликі ящички, в яких буде зручно зберігати різні ку­хонні дрібниці.

Імпровізований столик автотуриста легко і швидко можна влаштувати на привалі під час подорожі за допомогою запасного колеса, яке завжди є в багажнику автомобіля.

Допоможе фольга

Часто ніжки кухонних стільців починають мимовільно відгвинчуватися. Нехитра підказка допоможе надійно закріпити різьбове з'єднання і збе­регти можливість при необхідності розібрати стілець: при вгвинчуванні вкладіть у гніздо тонкий ущільнювач з латунної, мідної або будь-якої іншої фольги.

Прямокутний короб-стояк і кришка стола заготовляються з товстої фанери, зовнішні поверхні

якої можна додатково оклеїти лис­том тонкого пластика, завдяки чо­му підвищаться декоративні та ек­сплуатаційні якості виробу. Стяж­ка кришки стола з колесом може бути жорсткою.

 


Download Практичні поради 9

подробнее

Маленькі хитрощі 8


Якщо плитка відстала від підлоги - не панікуйте. Цьому «горю» легко зарадити. Відчистіть її від бру­ду, покладіть на місце, накрийте чистим аркушем паперу і прогладьте сильно нагрітою праскою (спочатку швидко, а потім повільніше). Плитка надійно «привариться» до свого місця.

Не поспішайте викинути ізоляційну стрічку (лей­копластир теж) лише тому, що вона підсохла і втра­тила еластичність та клейкість. Прикладіть на де­який час потрібний вам шматочок підсохшої стріч­ки до включеної електролампи - він прогріється і знову набуде своїх втрачених якостей.

Якщо ви працювали з масляною фарбою і за­бруднили шкіряні черевики - не сумуйте. Рослинна олія не лише безслідно видалить плями від масляної фарби, але ще й пом'якшить шкіру, зробить її більш еластичною.

Свердло у вигляді пера легко зробити з загост­реного сталевого дроту. Робочий кінець голівки свердла нагрівають до світло-червоного розпікан­ня, а потім занурюють у сургуч.

Замість тонкого свердла можна пристосувати голку для шиття, попередньо загостривши її кінець з боку вушка.

Твердий дюраль при згинанні, зазвичай, лама­ється. Щоб запобігти цьому, місце майбутнього згину злегка нагрійте на газовій горілці і натріть господарським милом. Потім продовжуйте на­грівання до повного почорніння шару мила. Воно відбудеться якраз при температурі «відпускання» дюралю, коли він стане більш пластичним.

Пробка від фруктової води, прибита до торця ручки долота, надійно застрахує ручку від можли­вості розколотися при ударах по ній молотком.

 


Download Маленькі хитрощі 8

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю