Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Згинання деревини


Деревину деяких порід дерева легко гнути. Добре гнеться сира, неп-росушена, а ще краще розпарена деревина. Для виготовлення масив­них гнутих виробів заготовки слід робити з колод чи дощок, розпиляних вздовж волокон і не завилкуватих, оскільки в місцях, де волокна спрямо­вані навскіс і перерізані пилкою, заготовка при згинанні трісне. Щоб розпарити великі заготовки (наприклад, для ободів коліс), з дощок роб­лять ящик, до одного з торців якого приєднують трубу від пароутворювача, а протилежний торець закривають кришкою. В цей ящик закладають заготовки, закривають кришкою і пускають пару.

Під дією вологи і температури протягом 2-3 год. деревина розм'як­шується і порівняно легко згинається. Якщо потрібно згинати лише кінець деталі (наприклад, лиж), то її можна розпарити в киплячій воді. Свіжозру­бану деревину добре розігрівають над жаром або під жаром вогнища.

Розігрівають деревину швидко, щоб не розтріскалась і не обвугли­лась заготовка. З цією ж метою її час від часу замочують у воді. При зги­нанні треба один кінець виробу добре закріпити, а до того, що згинаєть­ся, прикласти зусилля. Якщо треба згинати на значній довжині і під вели­ким кутом, то до зовнішньої частини деталі щільно прив'язують металеву штабу завтовшки 3-4 мм, яка згинається одночасно з деталлю не дає можливості зовнішнім шарам деревини на згині підколювати с

тобто запобігає ламанню заготовки. Після згинання виріб разом із штабою закріплю­ють до повного або часткового висихання.

Вироби з бамбука (наприклад, вудлища) легко згинати, розігріваючи над полум'ям. Після згинання їх слід утримувати в такому стані до охолодження. Фанеру, щоб краще зігнути, зволожують водою, прогрівають з обох боків гарячою праскою і потім вже згинають. В процесі згинання доцільно прогрівати праскою також зовнішню (виг­нуту) частину листа. Краще гнути фанеру вздовж зовнішніх шарів. Якщо треба під значним кутом вигнути масивну дерев'яну деталь, а пристрою для розпа­рювання і згинання такої заготовки немає, то доцільно зігнути кілька смуг фанери, а після висихання склеїти в струбцині ці смуги в одну деталь.

Для кращої пластичності деревину можна вимочувати в аміачній воді.

 


Download Згинання деревини

подробнее

Паркетна підлога


Основна умова для настилання паркетної підлоги - рівна і суха пове­рхня. Якість укладання паркету багато в чому залежить від основи, на яку укладаються планки (клепки), щити, дошки. Основа може бути підготов­лена по-різному. Укладання паркету здійснюється на дошки з картонним прошарком, чи на клеючу основу, нанесену на бетонне перекриття . Сьогодні широке застосування знайшли стяжки, що само-розтікаються.

Якщо настилається паркетний щит, то його можна укласти на де­рев'яну підлогу, покриту клеючим складом без картонного прошарку. Паркетний щит, паркетну дошку і ламінований паркет треба клеїти ма­теріалами, що забезпечують не тверду, а еластичну фіксацію. Цим вимо­гам відповідає паркетний клей, який можна придбати в роздрібній торгівлі. Уважно знайомтеся із супровідною інструкцією, де зазначено, для якого саме паркетного покриття призначений клей.

Укладання ламінованого паркету має ряд особливостей. На вирівня­ну поверхню кладуть дві плівки - плівку-утеплювач і плівку з гідроізолюючими характеристиками. Ніякої клейової основи не потрібно. Весь нас­тил ламінованого паркету буде немов би «плавати» на плівковій основі, маючи можливість вільного розширення за рахунок 1 0 мм зазору, що обов'язково передбачається при укладанні ламінату уздовж стін. Тонким шаром клею промащують перед з'єднанням тільки шпунти. Після того, як дошка підігнана, клей, що виступив, відразу видаляють вологою ганчіркою, інакше він може присохнути і його буде дуже важко видалити. Не треба захоплюватися ударами киянки по дошці, яку підганяють.

Сильний удар може зрушити дошку, до якої виконують припасування, внаслідок чого порушиться лінія всього ряду. Ламінантний паркет можна укласти і на дерев'яну підлогу, але її треба попередньо підготувати (мак­симально вирівняти). Ламінована підлога є найбільш перспективним ви­дом покриття .

 

 


Download Паркетна підлога

подробнее

Друге життя паркету


Основні дефекти паркетної підлоги в результаті довгої експлуатації - випадання окремих клепок або й цілих ділянок підлоги, утворення щілин між клепками і стирання паркету в місцях найінтенсивнішого руху.

Для заміни окремих клепок або цілих ділянок паркетної підлоги не­обхідно спершу вийняти старі клепки і очистити основу підлоги від папе­ру, пилюки, мастики. Якщо основа дощана, то окремі клепки можна при­бити безпосередньо до дощок цвяхами. Щоб голівок цвяхів не було вид­но на лицьовій поверхні клепок, їх треба вдавити в деревину, а виїмку зашпаклювати столярним клеєм, змішаним з тирсою. Можна також за­мазати голівки шпаклівкою, підфарбованою під колір паркету. На вели­ких ділянках шпаклівки прокреслюють лінії, які імітують малюнок деревини. Потім підлогу шліфують і покривають лаком звичайним способом.

Щоправда, тріщини, вибоїни і невеликі дірки в паркеті після циклю­вання та шліфування перед початком лакування можна заповнити тир­сою темних чи світлих порід дерева, що відповідає кольору вашого пар­кету (тирсу розмішують з лаком).

Тріщини і заглиблення в паркеті можна заповнити також ворсинками мішковини. Не дивуйтеся, є такий спосіб. Спершу треба розпарити клеп­ку, яку маєте намір ремонтувати. Візьміть щільний папір, змочіть його теп­лою водою, складіть у кілька шарів і покладіть на клепку. Поставте на папір не дуже гарячу праску. Потримайте хвилин 8-10, а потім швидки­ми рухами починайте затирати паркетну планку, притискуючи тампон з мішковини до тріщини або заглиблення в паркеті. Як тільки тріщина за­повниться ворсинками, пройдіться ще кілька разів праскою по клепці, по­передньо поклавши на неї змочений папір. А потім покрийте відремонто­ване місце лаком або натріть мастикою. Вибоїна буде непомітна.

 

 


Download Друге життя паркету

подробнее

Фарбуємо поверхні 2


Фабри, що використовуються у будинках, мають різні носії. У фарбах на водній основі пігмент та зв'язуюча речовина знаходять у воді у вигляді дрібних частинок. Цю схожу на молоко емульсію, звичайно, називають водоемульсійною фарбою. Коли вода випаровується, краплинки злива­ються у суцільну плівку фарби. В алкідних фарбах пігмент та зв'язуюча речовина зважені у розчинникові на основі гасу, вони сохнуть довше, ніж фарби на водній основі. Після висихання такі фарби зберігають харак­терний неприємний запах, який може викликати алергійну реакцію. Саме усвідомлення шкоди, якої завдають деякі розчинники здоров'ю людей, зробило застосування таких фарб непопулярним. У деяких країнах вони взагалі заборонені.

До складу фарб входять також і інші домішки, що покращують їх властивості. Одна з них робить фарбу тиксотропною, тобто такою, що не ка­пає. Це дозволяє набирати на щітку більше фарби та наносити її більш тонким шаром; часто досить покрити поверхню один раз.

 При виборі фарб слід враховувати:

- декоративні властивості покриття - його структуру, ступінь блиску;

- експлуатаційні властивості покриття (стійкість до миття, до ме­ханічних навантажень, до забруднюючого фактора, до погодних і агре­сивних впливів, можливість ремонту, довговічність, захисні властивості);

- спеціальні вимоги до покриттів для забезпечення особливих функцій;

- вартість одного квадратного метра покриття.

Підбираючи фарби для оздоблення поверхонь, звичайно, важливо враховувати їх технологічні характеристики, але не слід забувати і про колір, адже він також має неабияке значення.

 


Download Фарбуємо поверхні 2

подробнее

Садові меблі


Кожна людина, яка гордо носить ім'я «дачник», повинна вирішувати безліч проблем, пов'язаних, у першу чергу, з будівництвом і облаштуванням житла під назвою «дача». Не кожен з нас може дозволити собі у міській квартирі майструвати, а на дачі можна все. Можна навіть меблі самому зробити. Мож­на фантазувати і втілювати свої фантазії у реальні речі, якими будете захоп­люватися самі, ваша родина і друзі. Отож, до роботи.

Гармонійно підібрані садові меблі вносять свій особливий стиль в ес­тетику ділянки дачної забудови. Однак, поки що не існує конкретних довідкових посібників для вибору таких меблів. Все ж практика виявила ряд рекомендацій, їх можна сприймати чи не сприймати, з ними можна погоджуватися або не погоджуватися, вони, можливо, не мають під со­бою чітко вибудованих обгрунтувань, однак, уже застосовуються, хоча, схоже, лише інтуїтивно.

Останнім часом поширюються меблі із штучних чи синтетичних ма­теріалів (так званий пластик). Вони практичні, дешеві, легкі, здається ра­дують око формами та барвами.

Втім на обмеженому просторі дачної ділянки критерієм краси садових меблів слугує їх природне єство у взаємозв'язку з доцільністю. Так, здавалося б, практичні для дачних умов стільці з жорстким металевим каркасом несуть у собі елемент дискомфорту. Це ж почуття породжують холодні, нехай навіть яскраві вироби з пластмаси. І як тут не згадати пре­красні, нині рідкісні, плетені меблі. Вони чудово «вростають» у колорит на­вколишнього середовища, не перевантажують його, не шкодять йому.

На фоні пластикових і металевих дерев'яні меблі з теплою, нескінченно різноманітною натуральною текстурою ще більше виграють, якщо малюнок підсилено прозорим лаком. Допустиме також застосування оліфи, бажано натуральної. У гаря­чому вигляді, прогріта до 50°С, вона добре нано­ситься на деревину, утворюючи неповторне різнобарв'я. Малюнок текстури можна трохи затемнити морилкою вишневих, горіхових та інших тонів.

 

 


Download Садові меблі

подробнее

Антресолі на стелі


У багатьох квартирах кухня має невеликі розміри, тому розмістити стандартний набір меблів буває досить складно. Крім того, виступи стін або комунікації, що проходять по них заважають відповідним чином розвісити кухонні полиці. Тому виникає необхідність пошуку нетрадиційних рішень інтер'єру. Одним з таких рішень є спорудження антресолей у центрі стелі. Відкрита і доступна з усіх чотирьох сторін, така уні­версальна полиця вбере в себе безліч допоміжних кухонних предметів. До того ж антресолі одночасно відіграють роль незвичного абажура: на їх днище виведене матове віконце, яке виконує роль плафона світильни­ка.

Подібну конструкцію можна використати і на кухні великої площі: під нею можна поставити обідній стіл, стільці чи лавки, такий комплекс мож­на винести за межі кухні, наприклад, у вітальню.

Виготовити такі антресолі просто. Основним матеріалом для їх дета­лей є ДСП завтовшки 15 мм. Найпростішим способом оброблення по­верхні ДСП є оклеювання клейонкою чи цупким папером з наступним покриттям водоемульсійними, алкідними або масляними фарбами.

Виготовляють антресолі у такій послідовності. Спочатку з листа ДСП нарізають щитові елементи. Потім заготовляють рейки об­лямівки горизонтальних щитів полиці і вікна світильника, а з металевого кутика - стяжки для з'єднання деталей.

Складати антресолі починають з нижнього щита: на нього встанов­люють і кріплять кутиками вертикальні елементи. Потім з чотирьох пане­лей монтують на вставних круглих шипах другий горизонтальний щит, який насовують на шахту, утворену вертикальними елементами і кріплять також за допомогою кутиків. Після цього між горизонтальними щитами вводять і встановлюють на клею додаткові вертикальні перегородки. За­кінчують складання антресолей облямівкою рейками горизонтальних щитів і вікна світильника.

Тепер з дощок 40x150 мм монтують опорну раму підвіски антресо­лей, яка складається з чотирьох стояків, що кріплять кутиками до стін, і двох горизонтальних балок. Елементи рами з'єднують за допомогою вставних круглих шипів і підсилюються кутиками.

До складеної опорної рами антресолі підвішують за допомогою болтів М10: по три болти, що проходять через кожну балку і верхню ча­стину боковин шахти. З декоративною метою балки і стояки покривають лаком.

 


Download Антресолі на стелі

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 3


Ніж або цикля для тесання кахлів повинні бути з міцної сталевої пласти­ни завтовшки 1,5, завширшки 20-30, завдовжки 200-250 мм. Один бік до­бре заточують. Під час тесання один гострий кінець, який тримають у руках, обгортають шкірою, гумовою або міцною тканиною, щоб не порізати руку.

Стукальце - відрізок руглої сталі або труби завдовжки 200-250 мм, діаметром 30~35 мм. Використовують замість молотка для нанесення ударів по ножу при розколюванні кахлів. Шпатель призначений для нанесення мастики чи шпаклівки.

У разі необхідності для будівельних та пічних робіт використовують також скарпель, кувалдочку, точильний камінь, рашпиль та ін.

Не можна обійтися й без вимірювальних інструментів: лінійки, шну­ра для нанесення прямих ліній. Рейсмусом зручно проводити паралельні лінії, циркулем - заокруглення та кола, а також перенесення розмірів, відмірювання однакових частин тощо.

Для ремонтних робіт також необхідно мати мінімальний набір інстру­ментів. Штукатурні роботи виконують за допомогою вже відомих кельми, правила, гладенької рейки та малої штукатурної лопатки (для заробки раковин, тріщин, зчищання шпалер тощо).

Дротяна щітка необхідна для здирання старого покриття з поверхонь зовнішніх стін будинку.

Терка призначена для затирання штукатурки.

Малярні роботи потребують набору щіток для побілки та фарбу­вання. Вони повинні бути різними, призначеними для фарбування клей­овими і олійними фарбами та емалями.
 


Download Інструменти для будівельних робіт 3

подробнее

Матеріали 2


Шлак паливний котельний. Вважається придатним для теп­лоізоляційного засипання і влаштування шлакоблочних стін, якщо він пролежав не менше року у відвалі (довше - краще, з нього будуть змиті й вивітрені шкідливі домішки). Кращим вважається паливний шлак з ко­телень. Для заповнення каркасно-засипних стін слід застосовувати просіяний шлак, без домішок золи, землі, камінців, іншого сміття. Во­логість його не повинна перевищувати 10 відсотків.

Шифер азбестоцементний. Для перевірки беруть із стосу третій лист зверху. Сухий лист хвилястого шиферу, покладений на рівну основу, вит­римує вагу людини й не руйнується.

Покрівельна сталь (залізо). Треба звернути увагу на іржу, її можна зняти 5-І0-відсотковим розчином технічної соляної кислоти з наступним ретельним промиванням водою і просушуванням. (Дотримуватися пра­вил безпеки).

Глина. Якість глини залежить від її жирності. Це перевіряється розти­ранням пальцями. В жирній глині не відчувається пісок. Ще один метод: глина розкачується в руці джгутиком завтовшки 1,5-2 см і завдовжки 15-20 см й розтягується в обидва кінці. Джгутик пісної глини мало розтя­гується і дає нерівний розрив. Глина середньої пластичності витягується плавно і обривається, коли товщина в місці розриву досягне 15-20 відсотків початкового діаметра. А джгутик з пластичної глини витягується плавно, поступово стоншуючись, і утворює в місці розриву гострі кінці.

Найкращим матеріалом для фундаментів є природні камені: граніт, піщаник, вапняк. В процесі будівництва, зокрема як дренажні матеріали, використовують пісок, гравій, гальку, керамзит тощо.

Як теплоізоляційні матеріали добре зарекомендували себе мінеральна вата, поролон, деревоволокнисті та інші ізоляційні плити.

Для виконання ремонтних робіт також потрібно підготувати вапно, крейду, олійні фарби, лаки та емалі, клеї та інші матеріали залежно від виду робіт.

 


Download Матеріали 2

подробнее

Утеплення дверей 2


Матеріал підгортають і прибивають мебльовими цвяхами, прикриваючи при цьому головки будівельних цвяхів, якими прибито валик. Інтервал між цвяхами 80-100мм. Після цього так само прибивають верхній і нижній краї, не забуваю­чи при цьому натягувати і розрівнювати матеріал, щоб не утворилися зморшки. І лише після цього можна, натягуючи, прибивати полотнище біля навісного краю мебльовими цвяхами. Зайва частина полотнища, яку ви залишили, хай поки що лишається. Потім її прибивають до наличника. Щоб вата не зсувалася донизу і для зовнішньої привабливості застосо­вують один з двох художньо-композиційних варіантів оббивання площи­ни дверей. Можна просто по розмітці вбити мебльові цвяхи, не добиваю­чи їх до кінця. При другому варіанті двері по розміченому малюнку обби­вають мебльовими цвяхами.

Лишається поставити на місце ручки і все те, що ви зняли з дверей, навісити двері на завіси, зачинити їх і прибити полотнище, що звисає, до наличника.

Якщо двері відчиняються всередину приміщення, полотнище оббивно­го матеріалу викроюють за розмірами дверей. Замість трьох стрічок вик­роюють чотири завширшки 140мм і завдовжки по ширині і довжині две­рей (по 2 штуки).

Спочатку утворюють валик в нижній частині дверей так, щоб при зачи­нених дверях він находив на поріг. Потім, накладаючи оббивний матеріал поверх шару вати, будівельними цвяхами прибивають поздовжні і верхній краї полотнища. Нижній край прибивають мебльовими цвяхами так, щоб підгорнутий край полотнища сховав головки будівельних цвяхів. Лише після цього формують інші валики так, як вже було сказано. Прибивають їх мебльовими цвяхами. З'єднання валиків в кутах виконують «на вус».

 

 


Download Утеплення дверей 2

подробнее

Щоб двері зачинялися 2


Деформовані двері щільно не зачиняються. Шматки шкіри і гумки, прибиті до косяка, не кращий вихід із становища. Шкіра швидко сти­рається, гумова трубка рветься. Краще взяти дві смужки жерсті (від кон­сервної банки), прибити їх, одержите надійну «защібку», яка служитиме довгі роки.

Дверні завіси не скриплять, якщо їх вчасно змащувати. А можна виго­товити шайбу з поліетиленового корка і надягти на штир завіса.

Якщо робочі поверхні петель зрізають навскіс під кутом 45°, то підвішені на них двері негрюкатимуть і не зачинятимуться під дією своєї маси. При відчиненні вони підніматимуться, тому придвірковий верхній кут доцільно округлити, щоб не руйнувався одвірок.

Балконні двері можна утеплити з допомогою простого килима з деко­ративної тканини. Розміри його вибирають так, щоб перекрити нижню і бічні щілини дверей. Килимок закріплюється на невеликих гачках, заби­тих у двері і в праву та ліву частини дверної коробки. Щоб вийти на бал­кон, досить зняти петельки з кількох гачків.

Часом завдають клопоту кімнатні двері, які треба тримати прочинени­ми. Для фіксації їх існують різні механічні стопори. Але їх треба перестав­ляти з одного положення в інше. А ось ця «дрібничка» вирішує проблему значно простіше. Вона утримуватиме двері так, як вам треба. Гальмом править невеликий шматок губчастої гуми. До дверей її прикріплюють металевою планкою на шурупах.

Щоб двері, вікна, кватирки зачинялися щільно, слід прибити до короб­ки шматочок шкіри у вигляді кишеньки, в яку вставити конусоподібну пластину. В міру набухання або висихання дверей і т. д. пластина буде поглиблюватися або виходити з кишеньки, забезпечуючи достатню щільність прилягання рухомої частини до коробки.

 

 


Download Щоб двері зачинялися 2

подробнее

Утеплення фасадів будинку 5


Тришарові стіни без повітряного зазору. Застосовуючи цей спосіб теплоізоляції теплоізоляційні плити розміщають в один або кілька шарів у порожнині стіни і фіксують за допомогою анкерів, закладених у шви це­гельної кладки несучої стіни. Як ми вже говорили вище, у даному випадку необхідний паробар'єр для запобігання конденсації водяної пари в утеп­лювачі. Лицьовий шар викладається з лицювальної цегли чи каменю і зв'язується з несучою стіною. Тришарові стіни з повітряним зазором. При цьому способі облаш­тування стіни спочатку зводиться внутрішня несуча стіна будинку із зви­чайної будівельної цегли (чи блоків). Теплоізоляційні плити насаджуються на дротові анкери, попередньо закладені в кладку несучої стіни, і притис­каються до неї пружинними шайбами.

У розглянутому конструкційному варіанті використовуються гнучкі зв'язки з фіксаторами, які призначені для того, щоб зв'язати шари це­гельної кладки між собою й утримати плиту утеплювача для створення повітряного прошарку між лицювальним шаром і утеплювачем. Роль фіксаторів виконують спеціальні шайби з антикорозійним покриттям.

Зовнішня стіна, що захищає утеплювач від несприятливих зовнішніх впливів і створює «обличчя» будинку, споруджується з лицювальної цегли (чи блоків з шаром штукатурки) із закладенням анкерів у швах кладки. Вентиляційний повітряний зазор сприяє висиханню утеплювача, гаранту­ючи високу якість теплоізоляції.

В принципі, тришарова стіна з повітряним зазором є вентильованим фасадом, але роль облицювання тут виконують не листові чи плитні ма­теріали, а кам'яна зовнішня стінка. Конструкції тришарових стін з утеплю­вачем, який є внутрішнім шаром, застосовуються досить часто. Це досить недорогий спосіб зведення огороджувальної конструкції, яка має ряд без­сумнівних переваг, таких як: порівняно невелика товщина і, відповідно, ва­га; висока теплова ефективність; вогнестійкість (стіни з облицюванням з цегли можна застосовувати в будинках будь-якого ступеня вогнестійкості).

Однак, тришарові стіни, крім безперечних переваг, мають і деякі не­доліки, такі як: досить висока трудомісткість зведення, а також недостат­ньо вивчене і перевірене питання експлуатаційних можливостей різних типів ефективних утеплювачів.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 5

подробнее

Буріння колодязя 2


Фіксатор положення насадки зроблено з дроту діаметром 7мм, завдовжки 250мм і вигнуто під кутом 90°, щоб горизонтальний кінець мав довжину 50мм. У місці згину до фіксатора приварюється ручка із смужки сталі перерізом 30x6 мм. Для фіксатора на повзун приварюють втулку з от­вором діаметром 10мм. Після цього у центральній трубі свердлять отвори під фіксатор - у нижньому, верхньому та середньому положеннях насадки.

Діаметрально розміщені отвори діаметром 9мм у верхній частині центральної труби слугують для приєднання до бура додаткової труби з внутрішнім діаметром 42мм. Труби в місцях їх з'єднання повинні входити одна в одну не менш, ніж на 150-200мм. Завдяки насадці можна запобігти заклиненню породи, її частковому висипанню назад у свердловину. При проходженні пухких та сипучих порід слід використовувати бур з низько опущеною насадкою. Гальмуючі сили, що зростають, є свідоцтвом про її заповнення. В цьому випадку обертання припиняють і повернувши 2-3 рази взад-вперед на 5-10° центральну трубу, бур піднімають і натиснувши ручку фіксатора на себе вивільнюють насадку, переводячи її у верхнє положення. Після цього грунт можна легко видалити.

При проходженні шарів глини та суглинку потрібно чергувати викорис­тання нижнього положення бура з середнім та верхнім. При середньому положенні насадки бур пройде породи, які вміщують гравій або невелике каміння розміром до 70мм. Каміння розміром від 70мм до 150мм вилу­чають із свердловини за допомогою гарпуна, який насаджують замість бу­ра на труби. Гарпун збирають з трьох-чотирьох пружних ресорних пластин від легкового автомобіля, вкорочених до 500мм. До тонких заокруглених кінців пластин приварюють клиноподібні зачіпки, а зрізані кінці відгинають під кутом 15° і приварюють до відрізка труби зов­нішнім діаметром 40мм і завдовжки 300мм.

Валуни розколюють подрібнювачем каміння. Це стальний стрижень завдовжки 500-750мм, до нижнього кінця якого приварені зубило і відрізок ресори завдовжки 120мм. Верхня частина стрижня завдовжки 50мм має форму циліндра і може приєднуватись до труб за допомогою болта М8. Після того як валун розбито, уламки вилучають за допомогою гарпуна.

Застосування названих інструментів дає можливість пройти усі види порід при бурінні свердловини.

 

 


Download Буріння колодязя 2

подробнее

Теплоізоляція мансарди


Доцільно використовувати для цієї мети ДВП. Це чудовий засіб для теплоізоляції (плита завтовшки 12мм еквівалентна одній цеглині або дошці завтовшки 45мм) та звукоізоляції. Утеплення стін, стелі, підлоги за допомогою ДВП не потребує додаткових матеріалів та економить час.

Оббивка стін. Оббити дерев'яні стіни ДВП досить просто. Плиту роз­міром 2500x1220 мм прибивають 14-16 цвяхами завдовжки більше 35мм; під капелюшки підкладають пластинки з тонкого алюмінію (дюралю) розміром 15x15 мм. Цвяхи розміщують у шаховому порядку. Головки цвяхів з пластинками злегка втоплюють. При утепленні ош­тукатурених стін мастиками, ДВП приклеюють до них клеєм ПВА, «Бустилатом» або клейки­ми мастиками.

Оббивка стелі. Оббивати стелю дещо складніше. Плиту обережно піднімають, підпира­ють знизу двома Т-подібними підпорами з дощок і прибива­ють цвяхами з алюмінієвими пластинками.

Утеплення підлоги. 1-ий варіант. Утеплення підлоги - досить складна робота. Зніма­ють чисту підлогу. На чорну під­логу укладають два шари рубе­ройду. Потім кладуть ДВП, вико­ристовуючи марки М-20, ПТ-100. Зверху на плити настила­ють чисту підлогу.

Значна частина дорогої енергії витрачається марно. Теплоізоляція з високоякісних мінераловатних плит на синтетичному сполучнику суттєво зменшує витрати на опалення бу­динку. Купуючи такі плити слід звертати увагу на три основних показни­ки: дату виготовлення теплоізоляційного матеріалу, протипожежні влас­тивості і теплопровідність.
 


Download Теплоізоляція мансарди

подробнее

Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток


Основою для покрівлі з азбе­стоцементних плиток служить суцільний дерев'яний настил. Фронтонні звиси обшивають де­рев'яними планками. Іноді плит­ки вкладають поверх рулонного матеріалу (пергаміну, руберой­ду), закріпленого на дерев'яній основі толевими цвяхами. Укладають шифер на схилах знизу вверх (від карниза до конька) і справа наліво. Допускається укладання в зворотному напрямку, зліва направо. Шифер викладають одночасно в 2-3 рядах по діагоналі вна­пуск. У карнизному ряді кладуть крайні плитки , що кріплять двома цвяхами . Далі усі парні ряди (у тому числі другий) починають з ук­ладання напівплиток , а усі непарні - цілих плиток . Напівплитки кріплять цвяхами, а цілі плитки - двома цвяхами і противітровою кнопкою . Кнопку встановлюють на плитку, що лежить нижче, й одночасно її го­лівку заводять під обрізані кути рядових плиток так, щоб стрижень кнопки з'явився між ними. Зверху місце стику кутів нижнього ря­ду накривають нижнім кутом плитки верхнього ряду, у яко­му є отвір для стрижня кнопки. Легким натиском молотка стрижень пригинається до площини. Крайні і фронтонні плитки кріплять також за до­помогою противітрових скоб , що особливо важливо для районів із сильними вітрами.

Плитки не можна приби­вати цвяхами наглухо, бо во­ни можуть тріснути. Якщо ж кріплення занадто слабке, покрівля «ходитиме ходуном». Голівки цвяхів повинні лише дотикатися поверхні плиток.

 


Download Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю