Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Корисні поради


Дощаті підлоги в процесі експлуатації розсихаються, що веде до утво­рення щілин. Тому ремонт найчастіше зводиться до ущільнення дощок і заміни окремих покороблених або прогнилих. Роботи ведуться в такій послідовності. Спершу знімають плінтуси. Потім за допомогою сокири піднімають кожну дошку і осаджують на місце. Цвяхи, що виступають, виймають обценьками. Звільнені від цвяхів 3-4 дошки з'єднуються за до­помогою клинів. Після цього кожну дошку прибивають кількома цвяхами до лагів. Голівки цвяхів необхідно стиснути плоскогубцями і втопити в дошку на глибину 2-3 "мм. Плінтуси встановлюють на місце.

У підлозі з дощок, прибитих цвяхами, утворилися щілини. Ремонт вико­нують без розбирання підлоги. Спочатку ретельно розчищають щілини, потім відповідно до розмірів щілин з м'якого сухого дерева заготовляють планки. В перерізі така планка має вигляд клина, який трохи звужується. Планки ставлять насухо або на клей ПВА; забивають їх за допомогою дерев'яного клина і киянки (дерев'яного молотка). У вузькі щілини заби­вають штукатурну дранку.

Якщо потрібно замінити частину гнилої дошки, то спочатку просверд­люють два отвори великим свердлом у місцях стискування (біля балки), а потім пропилюють вузькою ножівкою з обох боків з'єднання дощок і пе­рерубують дошку на балці або лазі долотом (великою стамескою). То­рець вцілілої дошки має бути під прямим кутом до площини. Кінець дошки видаляють. Тоді беруть точно за розміром шматок нової дошки, її мо­лотком заганяють на місце, потім прибивають цвяхами.

 

 


Download Корисні поради

подробнее

Системи фарб


Один шар фарби занадто тонкий, щоб утворити міцну плівку. Для от­римання красивого покриття необхідна система фарб, що складається з кількох шарів. їх кількість залежить від типу фарби та від характеру по­верхні, що фарбується.

Перший шар - шпаклівка, яку використовують, коли потрібно, нап­риклад, зберегти у дереві натуральну смолу або попередити вбирання фарби у пористу поверхню.

Другий шар - грунт, що забезпечує надійне приставання фарби. На металевих поверхнях він також захищає метал від корозії або окислення. Грунт може діяти і як шпаклівка.

Трегій шар - підшарок; він робить плівку гнучкою, а також є непоглинаючою основою для однорідного покриття четвертим і останнім, лицьо­вим шаром, що утворює остаточний колір.

Для стін, які фарбують водоемульсійною фарбою, застосовують сис­тему лише з двох або трьох шарів однієї фарби, якщо не потрібна шпаклівка чи ґрунтовка для виправлення таких дефектів поверхні, як за­пиленість, висока лужність або пористість. Тоді першим накладають тон­кий шар розчиненої фарби. Грунт необхідний у тих випадках, коли стіни покривають алкідними фарбами.

Обробляючи поверхні, в першу чергу наносять шелак на сучки, щоб смола не проступала крізь шар фарби. Потім - грунт для дерева (водо­емульсійний чи алкідний), підшарок і лицьовий шар. Щоб прискорити процес фарбування, виробники останнім часом почали випускати комбінацію грунту з підшарком - глянцеву фарбу, що сама утворює підшарок і потребує лише ґрунтовки.

Метал, як правило, грунтують. Для сталі використовують грунт із фос­фату цинку, для алюмінію випускаються спеціальні грунти. Потім накладають підшарок і лицьовий шар, як для дерева. Мідь, бронзу та свинець можна фарбувати без грунту, якщо вони добре підготовлені і ретельно промиті уайт-спиритом (розчинником для фарби).

 

 


Download Системи фарб

подробнее

Відкидне ліжко


Вертикально відкидне ліжко, дуже зручне для маленьких приміщень та в разі періодичного використання. Конст­рукція такого ліжка нескладна, так що домашній май­стер може без вагання зайнятися цією справою. Як приклад, для реконструкції може бути використана кушетка з простою конструкцією рами. Де­монтуємо бокові сторони та ніжки, а далі виготовимо повертальні цапфи. Краще якщо повертальні цапфи, а також опори до них виготовить спеціаліст. Цапфу виготовляють з круглої сталі діаметром 15мм і приварюють до листової сталі завтовшки 2-3мм. Для опори цапфи (максимальна висота 30 мм) можна використати сталеву або поліамідну трубку з внутрішнім діаметром 15 мм. Припасування цапфи до опори перевіряють і, якщо необхідно, цапфу тро­хи сточують, з тим щоб вона легко вкручувалася в опору. Відстань від центра цапфи до кінця ніжки розраховують так, щоб поверхня кушетки у відкинутому положенні була на висоті приблизно 40-42см. Цапфу прикріплюють на рамі за 35мм і діаметром 4-5мм. Після закріплення цапфи усю нижню поверх­ню рами обшивають поверхнево обробленою твердою деревноволокнистою або звичайною деревноволокнистою плитою, яку потім фарбу­ють або обклеюють шпалерами. Підпору виготовляють з рейки близько 5x2 см у поперечному перерізі. її висота має бути такою, щоб розкладе­не ліжко набувало горизонтального положення. Загальна ширина підпори повинна збігатися з шириною рами. Бокові сторони підпори вставляють до сторін рами і закріплюють з обох боків двома гвинтами з потайними головками завдовжки 50мм і 0' 3,5-4мм. Закріплюють підпору на рамі і  з'єднуюють її сторони з попе­речною планкою. При вертикальному положенні ліжка підпора слугує за вішалку для речей.

 

 


Download Відкидне ліжко

подробнее

Найуразливіші місця оселі


Майже жодне будівництво оселі не обходиться без помилок: її влас­ник уникне важких наслідків, якщо розгледить проблеми зазделегідь і усу­не їх, а покупець витратить менше грошей, якщо вчасно помітить помил­ки. Зокрема, найбільше недоліків допускають будівельники під час зве­дення зовнішніх стін (32%), даху (25%), підвалу (17%), підлоги і стелі (12%), внутрішніх стін (4%). На ці місця звертають особливу увагу під час прий­мання роботи від будівельників. На рисунку 6 зображені місця, де найчастіше виникають пошкоджен­ня під час екплуатації будинку. їх спеціалісти нараховують близько 23. Постійний огляд і перевірка цих місць будинку та своєчасне усунення не­доліків значно заощадить кошти на ремонт.

1. Зовнішні двері. їх захищають від потрапляння крапель води. Для цього встановлюють відповідний захист - зверху козирок, знизу метале­ву решітку аж до дверей тощо.

2. Балкони. Ця частина будинку піддається сильній атмосферній дії і через те потребує постійного догляду і ремонту. Дерев'яні балкони ма­ють бути захищені від ультрафіолетових променів, різних шкідників (гриб­ка), води і від гниття. Тому деревину просочують захисними розчинами, а також фарбують. Опори балкону перевіряють на міцність. Якщо він про­гнувся, деревина волога, а металева частина проржавіла - необхідний ремонт. При цьому слід усунути всі причини пошкодження.

3. Керамічна плитка на підлозі. Надщерблену, биту і ту плитку, що «їздить» замінюють. Попередньо добре очищають місце для нової плит­ки.

 


Download Найуразливіші місця оселі

подробнее

Фарбування поверхонь


Бетонні оштукатурені поверхні фарбують олійними, водоемульсійними фарбами, які наносять валиками, пензлями або фарбопультами у два шари.

Змінити колір водоемульсійних фарб можна введенням тамбовських водних паст.

Для обробки стін застосовують клейові фарби. На стіни фарбу нано­сять горизонтально на якусь частину (захвату) і тут же розтушовують її по висоті стіни. При фарбуванні у два шари перший наносять в одному нап­рямку, а другий - в іншому.

Стару клейову фарбу змивають теплою водою з допомогою макловиці або щітки. Так само і старі шпалери. Після цього дефекти усувають з допомогою замазки, якій дають просохнути, а потім ці місця добре про­тирають шкіркою.

Нерівно оштукатурені поверхні необхідно зашпаклювати тонким ша­ром сметаноподібної шпаклівки. Найпростіше приготувати клейову шпаклівку. Після її висихання поверхню шліфують, а потім грунтують, ви­користовуючи миловар або грунт з мідним купоросом чи галуновими сполуками. Мета грунтування - досягти рівномірної водопоглинаючої поверхні. Крім того, ґрунтовка перешкоджає появі старої фарби. Після того, як грунт повністю висохне, починають фарбувати стіни.

Чистий колір та якісну фарбу можна одержати, застосовуючи гуашеві фарби, але треба пам'ятати, що деякі кольори (наприклад, сажа, берлінська лазур) погано розчиняються у воді. їх розчиняють гарячою клейовою водою, в якій міститься мило.

Клейові склади (кольори) можуть бути білими і кольоровими. Білий колір - це суспензія крейди у воді. Щоб приготувати клейову фарбу, за­мочують у воді окремо крейду і окремо фарбу, доводячи їх до сметано-подібного стану. Після ретельного перемішування пігментні розчини проціджують через густе сито, а ще простіше - через натягнуту капроно­ву панчоху. Потім до крейдяного тіста додають невеликими частинами пігмент. Якщо до потрібного кольору необхідно кілька пігментів, то кож­ний з них, приготований окремо, розмішують невеликими порціями.

 


Download Фарбування поверхонь

подробнее

Робота зі шпалерами


Якщо в деяких місцях шпалери відклеїлися, відгорніть їх так, щоб була можливість видалити клейову фарбу, старий клейстер із стіни. Після цьо­го гарячим клейстером промажте шпалери і стіну. Промазані клеєм шпа­лери мають розм'якнути. Після цього знову промажте клеєм, але не гус­то, бо зайвий клейстер буде вичавлюватися з-під країв. Відклеєний шма­ток шпалер прикладіть до стіни і пригладьте руками або щіткою. Вичав­лений клейстер відразу видаліть чистою вологою ганчіркою.

Відклеєні шпалери іноді досить змочити водою, щоб вони розм'якли, а вже тоді щільно притискати.

Забруднені шпалери рекомендується чистити м'якушкою білого хліба, катаючи його по поверхні плями.

Пошкоджені місця шпалер можна відремонтувати. Вирізаємо з нових шпалер такий шматочок, щоб малюнок співпадав. Потім лезом прорізуємо два шари - новий і старий. Останній видаляється, а на його місце клеїться новий шматок. Місце ремонту буде майже непомітно.

Трохи забруднені шпалери можна очистити, якщо протерти стіни су­хою ганчіркою, занурюючи її час від часу у вівсяні пластівці. Можна ще протерти забруднені місця шпалер згори вниз шматочком черствого пшеничного хліба.

Плями на шпалерах можна видалити, якщо змазати їх ватою, змоче­ною у розчині зубного порошку і бензину, а коли порошок висохне, по­чистити щіткою. Зробити це кілька разів.

З часом стіна, обклеєна шпалерами, брудниться. Для виведення плям можна розмішати білу глину з водою до густини сметани і цим розчином замазати брудне місце. Розчин залишають на добу, а потім зшкрібають ножем, але обережно.

 


Download Робота зі шпалерами

подробнее

Робота зі шпалерами 4


Обклеювати стіни можна одному, але зручніше це робити вдвох, коли один намазує і подає шматок шпалер; а інший стоїть на стільці чи драбині. Верхній край шпалер має клеїтися чітко по горизонтально відбитій лінії, а боковий по відбитій вертикальній лінії. Обклеювати краще «від світла».

Щоб краї шпалер надійно приклеювалися, по периметру вікон, две­рей, нижче бордюрної смуги і над плінтусами на поверхні завширшки 10-15см малярною щіточкою ретельно втирають оліфу. Стіни промащу­ють клейстером і одразу обклеюють газетами.

Обклеювати поверхню шпалерами можна після того, як макулатура повністю висохла. Відрізані відповідної довжини полотнища укладають на підлозіі або на столі боком донизу так, щоб кожне нижнє полотнище виступало на 1,2-2см.

Намазане полотнище повинно трохи зволожитися. Для цього його складають удвоє лицьовим боком догори, відкладають і наносять клейс­тер на інше полотнище. Перед наклеюванням краї зволоженого полот­нища вдруге промазують клейстером.

Вертикальність стіни перевіряють з допомогою виска. Для цього відмірюють від кутка відстань, рівну ширині рулона шпалерів. У цьому місці відбивають вертикальну лінію, по якій наклеюється перше полотни­ще. Щоб відбити лінію, шнур намазують крейдою або грифелем олівця, натягують, відводять від себе і відпускають. Одночасно перевіряють пря­мовисність кутків. Якщо нижній кут виявиться відхиленим від вертикалі, наприклад, вліво, то перше полотнище шпалер розкроюють так, щоб во­но нижнім лівим краєм торкалося до суміжної стіни в точці А, бувши відрізаним по лінії кута в точці Б. Наклеювати ціле полотнище в куток не рекомендується, бо щільно приклеїти його не вдасться, утворяться зморшки. Тому полотнище розкроюють так, щоб воно не заходило на суміжну стіну більш як на 2-3см. Частину полотна, яка перекриває ку­ток, надрізають у кількох місцях по лінії згину. Це забезпечить щільне прилягання полотнища. Перше полотнище на іншій стіні також наклею­ють щільно до кутка. Після сортування ножицями обрізають краї шпалер.

 

 


Download Робота зі шпалерами 4

подробнее

Утеплення фасадів будинку 2


Для правильного утеплення стін зсередини необхідно також врахову­вати фізику процесів тепло і вологоперенесення. Як уже говорилося, температура огороджувальної конструкції за шаром утеплювача значно знижується. Тому в зимовий період водяна пара, що утворюється в приміщенні, і завдяки різниці парціальних тисків дифундується назовні, неминуче конденсується за шаром утеплення на внутрішній поверхні ма­сивної стіни. Волога, що скондесувалася і нагромадилася за зимовий період, не може бути виведена назовні навіть улітку, що приводить до прогресуючого відволоження стін і розвитку мікроорганізмів. В резуль­таті погіршуються санітарно-гігієнічні показники приміщення.

Інший недолік полягає в тому, що перегородки і перекриття, які жор­стко зв'язані з несучою стіною і, звичайно, не мають теплоізолюючих вкладишів, утворюють у каркасі будинку численні теплові містки.

Тому, як показують дослідження, щоб тепловтрати з одиниці площі при утепленні зсередини дорівнювали тепловтратам при утепленні зовні, товщина плити повинна бути не меншою 50мм. Очевидно, що при цьому втрачається частина корисної площі внутрішніх приміщень.

Таким чином, утеплювати приміщення зсередини можна тільки тоді, коли неможливо це зробити зовні (історичні пам'ятники зі складним архітектурним рельєфом), або якщо це економічно доцільно.

Системи з утеплювачем усередині огороджувальної конструкції (колодязна кладка).

Ідея розташування утеплювача усередині огород­жувальної конструкції виникла досить давно. Ще із середини минулого століття в Україні застосовували тришарові цегельні стіни, використову­ючи як заповнювач мох, торф, тирсу.

 


Download Утеплення фасадів будинку 2

подробнее

Погріб 2


Надземна частина являє собою конструкцію у вигляді шухляди з щільно збитими подвійними стінками з товстих (40-50 мм) дощок. У за­зор між стінками закладають теплоізоляційний матеріал: керамзит, стружку, лісовий мох, дубове листя та ін. Мінеральну вату застосовувати не рекомендується, тому що згодом вона ущільнюється і втрачає свої теплоізоляційні властивості. Якщо для утеплення використовують струж­ку, то вона повинна бути антисептована 10%-ним розчином мідного чи залізного купоросу або 3%-ним розчином фтористого натрію. Стружку перемішують з вапном у пропорції 1:9, де 1 об'ємна частина - вапно і 9 - стружка. Краще покрити антисептиком і дерев'яний каркас - шухляду. Стінки погреба, для запобігання продуванню ззовні, обшивають буді­вельним картоном, крафт-папером, пергаміном чи руберойдом.

З торцьового боку погреба влаштовують люк (лаз) розміром 0,6 х 0,8м. Люк має двоє дверцят - зовнішні і внутрішні (легкі), між якими на зиму закладають утеплювач. У цій же стінці влаштовують вентиляційний отвір типу кватирки розміром 12x12 см, який ззовні закривають частою сіткою. Перед входом краще зробити козирок з будь-якого будівельного матеріалу. Зверху погріб прикривають легким одно чи двосхилим дахом з обапола, покритого руберойдом, хвилястим азбестоцементним шифе­ром чи іншим покрівельним матеріалом.

Навколо погреба, на відстані 1 -1,5м від стінок, роблять водовідвідну канаву завглибшки 0,5-0,6м, заповнену на половину глибини дренаж­ним матеріалом: каменем, цегельним боєм, щебенем, хмизом з очище­них від кори гілок.

 

 


Download Погріб 2

подробнее

Сауна


У наш час слово «сауна» не потребує особливого пояснення. Однак нагадаємо, що в перекладі воно означає своєрідну будівлю, де люди па­ряться і миються. У багатьох людей, що вже побували у сауні, виникають приємні спогади про одну з чудових процедур для організму і вони готові знову, при першій же можливості, потрапити в непримхливе, затишне брущате чи обшите дошками приміщення з неповторним мікрокліматом, де пічка з розжареним камінням виділяє сухий життєдайний жар. Якщо при цьому плеснути на кам'янку із дерев'яного ковшика з дов­гою ручкою (щоб не обпектися) воду, настояну на вінику або духмяних травах і екстрактах, то вона відразу ж перетвориться у пару, що швидко підніметься вверх та окутає людину гарячо-вологою ковдрою з нагрітого повітря. Коли ж ще й після цього «пройтись» по розігрітому тілу березо­вим, дубовим чи ялівцевим віником, то більшої насолоди отримати не­можливо. А як приємно після таких процедур прийняти прохолодний душ, зануритися у воду басейна або в інше водоймище, а коли таких поблизу немає, то просто облити себе водою із шайки.

Таке загартування допомагає долати простуди та інші хвороби. Пе­ребування в сауні заспокоює, дає можливість розслабитися і почувати себе на декілька років молодшим.

Велике задоволення після паріння та миття приносить відпочинок у передбаннику, де є можливість полежати на лаві з журналом в руках, при­гоститися чашкою духмяного чаю, келихом пива тощо. Можна також під­кріпитися легкою, солонуватою закускою, оскільки під час банної проце­дури організм втрачає не тільки вологу, але й сіль.

Для зведення сауни і створення в ній приємного середовища потрібна відповідна деревина (бажано осика або липа). Ще необхідно мати зви­чайну глину, цеглу та каміння для печі. І обов'язково воду.

 


Download Сауна

подробнее

Сауна 4


Сауна із суцільних стовбурів (брусків) за своїми якостями має ряд пе­реваг порівняно із сучасною панельною, складеною із дерев'яних панелей. Суцільні стовбури, навіть грубі і необроблені, проявляють характер деревини — вони «дихають», не потребують вентиляції та створюють особливий настрій у відвідувачів. У брусовій сауні вентиляційні отвори роблять тільки для швидкого охолодження приміщення після його викори­стання. Вологість у такій сауні завдяки брусовій конструкції регулюється автоматично. І ще одна перевага - стовбури мають добру теплоємність і віддають необхідну кількість теплоти приміщенню. Якщо стіни в брусовій сауні добре проконопачені, то вони мають необхідну теплопровідність без будь-якої ізоляції. Крім того, у брусових стінах, в силу того, що вони повністю не висихають, запах деревини довше зберігається.

І, насамкінець, про заготівлю віників. їх заготовляють про запас про­тягом одного-двох тижнів після свята Трійці (кінець червня - початок лип­ня) і обов'язково в суху погоду. Найкращі - березові, дубові, горобинові, ялицеві та кропивні віники. Добрі - із прутів різних порід, серед яких най­кращі береза з горобиною. Роблять віник так: беруть дві-три гілки горо­бини, обкладають трьома-п'ятьма березовими - отримують каркас віни­ка. Потім додають гілки середніх розмірів, і вже під кінець - менші.

Сушать віники в сухому, прохолодному і затемненому приміщенні, встановлюючи їх на підлогу ручками вверх, а не підвішують. Переверта­ють віники один раз на два дні. Через тиждень - «готовий продукт», який найкраще зберігати в картонних ящиках.

За добу до використання в сауні віники змочують і кладуть окремо у поліетиленові мішки, а потім у прохолодне місце. Замочувати гарячою водою добре тільки щойно виготовлений віник, сухий просто опускають у воду. Через віник можна дихати, лежачи на стелажі, чим забезпечується інгаляція. Отже, партесь собі на здоров'я!

 

 


Download Сауна 4

подробнее

Сходи 2


Під час планування сходів дуже важливо ув'язати їх верх­ню і нижню частини з відповідними поверхами, ос­кільки на першому та другому поверхах може бути різна тов­щина покриття. Це може спри­чинити нерівності в стикуванні, а, можливо, й повну неув'язку геометрії сходів.

При цьому важливо визна­чити точку повороту сходів, через яку проходить їх нижня лінія і почина­ється верхній проступ. Тому рекомендується нарисувати на папері в мас­штабі 1:10 розміщення сходів по висоті будинку, щоб під час виготовлен­ня уникнути їх нарощення. Як бачимо, композиційних прийомів побудови сходів може бути дуже багато. Так, гвинтові сходи добре вписуються в інтер'єр приміщення і є завжди привабливими. Однак, окрім будівельної естетики та необхідного комфорту, має значення наявність необхідної площі для влаштування таких сходів. Гвинтові сходи завжди виглядають ефектно, але ширина східців у них невелика. Наприклад, у ніші розміром 2 м х 2 м і ширині сходів від 80 см можна спланувати приступ завширшки всього 24см. Тому експерти радять для гвинтових сходів виділяти площу діаметром мінімум 2,3м. Можлива конструкція сходів, коли вони підніма­ються до стелі, а люк щільно закривається кришкою, що економить теп­ло у приміщеннях. Вирішуючи питання економії житлової площі, не слід забувати про простір, що утво­рюється під традиційними прями­ми сходами.

Влаштувати там комірчину для будь-якого домаш­нього мотлоху - ось найпрості­ший, але не кращий варіант. Па­ра крісел серед декоративного папоротника створять затишний куточок для приватних бесід. Менш романтично, але корис­ніше буде використання цього простору під міні-майстерню або стелажі для книг, нарешті, під вбу­довані шафи для одягу. Тут поєднано гардероб для до­рослих і «печеру» для дитячих ігор. Адже для будь-якої дитини гра в «печері» - завжди велике задоволення. Для влаштування такої «печери» із цупкої тканини шиють полог потрібно­го розміру, по краях якого на відстані 20см один від другого роблять от­вори. Через останні протягують тонкий шпагат. Приблизно в 20см від підлоги вирізають отвір - вхід для маленьких відвідувачів «печери». Полог за шириною дорівнює шафі і натягується між ним і тетевою сходів.

Над шафою передба­чена ніша-антресоль з відкидними дверцятами.

Слід відзначити, що дизайн сходів, .їх розмі­щення і оздоблення дрібними інтер'єрними деталями майже не має обмеження для фантазії дизайнера в тандемі з господарем.

 

 


Download Сходи 2

подробнее

Покрівля 2


Спочатку покривають схили, протилежні фасадним, а потім - фасадні. На скатних дахах першу смугу картин укладають уздовж фронтону; на вальмових, напіввальмових і багатосхилих - від початку конька. Напрямок укладан­ня картин - від звисів до конька. При формуванні стоячих фальців покрівель­ник повинен стояти спиною до конька, щоб контролювати виконану роботу. Фронтонний звис повинен звисати з решетування на 40-50мм. Кріплять його спеціальними кінцевими клямерами через кожні 30-40см.

Під час укладання рядкових картин в останню чергу роблять фальцеві з'єднання з надстінними жолобами. Одинарний фальц, що з'єднує надстінний жолоб і покриття рядами, роблять у такий спосіб.

Укладають нижній повз­довжній край покриття на за­здалегідь зроблений відгин надстінного жолоба, обрізають його, щоб залишилася крайка завширшки не більше 20мм, що звисає.

А по­тім звалюють трикутники висо­кої крайки на малий відгин.

За допомогою металевої ла­пи і киянки загніть вниз обрізану крайку покриття.

Підігніть крайку всередину фальцевого відвороту надстінного жолоба, вико­ристовуючи гребнезгин і молоток-підсікальник.

Ущільніть фальцеве з'єднання зуби­лом і киянкою.

На відмінну від сталевої покрівлі м'яку покрівлю влаштовують у кілька шарів. Так,

при похилі більше 15% роблять 2 шари, 5-І 5% - 3, а при 0-5% - 4 шари Максимальний похил даху під рулонні матеріали не повинен переви­щувати 25%. В основному, м'яку рулонну покрівлю влаштовують на плоских чи пологих схилах, де не можна використовувати інші покрівельні матеріали. Тому вона - рідкісний супутник малоповерхового житлового будівництва.

 

 


Download Покрівля 2

подробнее

Розміщення труб над покрівлею


Димові труби розміщують у будинку так, щоб вони якомога ближче ви­ходили до гребеня покрівлі, над якою виводять головку труби. При влашту­ванні насадних труб розміщення димових труб залежить від місця знаход­ження печі в приміщенні. Оскільки димова труба виступає над покрівлею,

тобто її головка піддається дії різних атмос­ферних явищ, рекомендується виводити трубу не на глиняному, а на вапняному, цементно-вапняному або цементному розчинах. Висо­та труби над покрівлею залежить від того, на якій відстані, вона розташована від гребеня. Головку труби виводять на 500 мм вище гребеня у тому випадку, якщо вона розміщена на відстані не далі як 1500 мм від гребеня по горизонталі. Головку виводять на рівні гребеня тоді, коли вона знаходиться на відстані від нього 1500-3000 мм і нижче рівня гребеня при влаштуванні труби від гребеня на відстані більше 3000 мм. В усіх випадках труба повинна бути піднята над покрівлею на висоту не менше як на 500 мм. Якщо труба знаходиться біля високої стіни або дерев з густою кроною, то її нарощують стальною або азбесто­цементною трубою, щоб запобігти задуванню диму вітром.

 

 


Download Розміщення труб над покрівлею

подробнее

Практичні поради 12


Зазвичай двері меблів навішуються на спеціальні меблеві завіси. Але в них є один недолік - при закриванні грюкають. Щоб цього не відбувало­ся, пропонуємо в місцях дотику приклеїти шматочки фетру чи поролону.

Ніжні лещата

При обробці деталей із жерсті знадобиться невелике пристосування з двох смужок оргскла з отворами для штифтів. Заготівку з жерсті розміщують між смугами, які з'єднані на штифтах, і весь пакет затискують в лещатах. Далі можна діяти надфілем або напилком, не боя­чись, що деталь помнеться.

Поролон - «штукатур»

З чим тільки не доводиться зіштовхуватись під час ремонту квартири. Найбільше неприємностей виникає під час замуровування мілких рако­вин у бетонних конструкціях: доводиться довго «втирати» шпаклівку у кожну щілину. Але цю робо­ту можна значно спростити. Перш за все не­обхідно розвести цементно-піщаний розчин і на­нести його тонким шаром на попередньо змочену поверхню. Потім, намочивши шматок поролону, видалити ним залишки цементу. Після висихання розчину площина буде рівною, без жодної тріщи­ни і раковини.

І почистить, і полудить

Наждачний папір, наклеєний на дощечку, допо­може очистити жало паяльника від нашарувань окалини і нагару. А покладені на шкірку шматочки олова і каніфолі допоможуть одночасно полудити жало.

Завжди під рукою

Кухонний комбайн або електром'ясо­рубка мають велику кількість змінного об­ладнання, зберігати яке не зовсім зручно. Рішення просте. До днища підвісних шаф прикріпити своєрідну касету з відділеннями для кожного інструмента. Ви­готовити її можна з обрізків фанери і брусків. Готову касету слід пофар­бувати в той самий колір, що й кухонні меблі.

Немов на якорі

У деяких приміщеннях квартири (кухня, хол) двері, як правило, залишають відкритими. А зафіксувати їх у цьому положенні допоможе зви­чайний магніт, закріплений на стіні, але за умови, що ручка металева..

Магніт можна врізати або просто приклеїти до стіни навпроти дверної ручки.

На вертелі - шпалери

Справді, набагато легше буде працювати з ру­лонами шпалер при їх обрізанні і розкрої, якщо скористатись ось таким нескладним пристроєм, який закріплюється на столі за допомогою струбци­ни. Він складається з дошки-основи і двох вушок до неї. Рулон, ніби на вертел, надівається на палку, що вільно обертається.
 


Download Практичні поради 12

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю