Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Вибір деревини для столярних робіт 2


Сучкуватість - це одна з найпоширеніших вад деревини, особливо хвойних порід, в яких згодом сучки легко випадають. Тому сучкувату де­ревину хвойних порід для облицювання не використовують. У листяних порід сучкувата деревина не є особливою вадою. Наприклад, явір, в яко­го сучкувата деревина утворює своєрідний малюнок «пташине око», є цінним матеріалом для меблевого виробництва. Ціниться сучкувата де­ревина горіха та деяких інших порід.

Текстура - це природний малюнок обробленої поверхні зрізу дере­вини, який утворюється внаслідок перерізання серцевинних променів, волокон та річних шарів. Ціниться красива текстура лише в тому випад­ку, якщо виріб прозоро оздоблюється. Якщо ж виріб фарбують непрозо­рими фарбами, то текстура не має ніякого значення.

Красива текстура утворюється переважно при тангенціальному або напіврадіальному зрізі, коли виготовляється стругана фанера. Красиву текстуру має деревина горіха, карельської берези, груші, клена, дуба. Однотонну фанеру груші та клена застосовують переважно для покрит­тя меблів зсередини. Для зовнішнього оздоблення меблів використову­ють фанеру горіха та карельської берези. Останніми роками промис­ловість випускає меблі, облицьовані фанерою з деревини червонувато­го кольору та одноманітною текстурою.

Колір деревини. Залежно від переважаючого відтінку природного кольору ядрової частини стовбура деревину класифікують так:

жовта білуватого, трохи жовтуватого або червонуватого відтінків: ялина, береза, осика, липа, граб, клен, смерека;

ясно-жовта (лимонна) - самшит, барбарис;

золотисто-жовта: шовковиця, маклюра;

рожевувато-жовта: ясен, айлант;

червонувато-жовта: карельська береза, черемшина, глід, акація; бура (ясно-бура): тополя, в'яз, кедр, лох (маслинка); червонувато-бура: модрина, бук, вільха, груша, слива; коричнево-бура: каштан, горобина; коричнева - жовто-коричнева: дуб; рожевувато-коричнева: яблуня, черешня;

червонувато-коричнева: сосна, вишня, туя;

темно-коричнева: горіх, абрикос;

рожева, жовтувато-рожева: слива, лавровишня;

темно-рожева: чинара, платан;

оранжева: жостір;

червона: тис;

фіолетова: бузок, бирючина (вовчі ягоди); зеленувата: падуб, хурма, фісташка; чорна: морений дуб.

Слід зауважити, що ці кольори тільки переважають, проте в кожній де­ревині можуть бути різні відтінки. Особливо змінюється колір зовнішньої частини стовбура. Деякі породи змінюють свій колір від дії грибних захво­рювань, що майже не впливають на якість деревини.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт 2

подробнее

Зберігання та сушіння


Деревину зберігають у вигляді пиляного лісоматеріалу (дошки, брус­ки) або тимчасово цілими колодами. З колод перед зберіганням слід обов'язково зняти кору, під якою розмножується червиця або виникає грибне побуріння, що псує всю колоду. Колоди, зрубані влітку, очищають від кори через два тижні після зрубування, а заготовлені взимку - до по­тепління. На кінцях колод треба залишити смуги кори завширшки 10 см, завдяки яким торці менше розтріскуються. Очища­ти кору з колоди дуже зручно (рис. 1.) ло­патою, обрубаною так, щоб кінець був трохи овальної форми. Можна також армійською великою лопатою, вона міцна і важча за звичайну. При висиханні колод чи пиломатеріалів волога з них найбільше випаровується через торці і розтріскуван­ня деревини розпочинається саме з них. Тому торці слід замазати бітумом, пекос-моляною сумішшю, солідолом або зафарбувати олійною фарбою, глиною з вапном або коров'яком, глиною чи густим розчином вапна. Зберігають пиломатеріали та колоди в штабе­лях, встановлених на жердинах, кам'яних або бетонних підставках - підштабельниках заввишки 50-65 см. На них для гідроізоляції кладуть шматки толю, а потім міцні поперечини, куди укладають пиломатеріали, бажано однакових розмірів за товщиною, шириною та однієї породи. Між шарами колод для вентиляції прокладають дошки або бруски. Звер­ху штабель слід закрити від дії прямого сонячного проміння та опадів да­хом.-Відстань від верхнього ряду лісоматеріалів до даху 12-15 см, щоб повітря зверху під дахом не затримувалося.

Пиломатеріали, якщо їх небагато, краще зберігати у приміщенні під стелею. Для цього до стелі прикріплюють перекладини, а на них кладуть спочатку довші і товщі дошки чи бруски, а потім коротші. Дереви­ну для більшості будівельних конструкцій та виготовлення меблів обов'яз­ково сушать. При висиханні деревини її розміри впоперек волокон змен­шуються на 5_12 % , а вздовж майже не змінюються. Тому у виробі, ви­готовленому з вологої чи недосушеної деревини, через деякий час з'яв­ляються тріщини або щілини в місцях з'єднання.

 

 


Download Зберігання та сушіння

подробнее

Згинання деревини


Деревину деяких порід дерева легко гнути. Добре гнеться сира, неп-росушена, а ще краще розпарена деревина. Для виготовлення масив­них гнутих виробів заготовки слід робити з колод чи дощок, розпиляних вздовж волокон і не завилкуватих, оскільки в місцях, де волокна спрямо­вані навскіс і перерізані пилкою, заготовка при згинанні трісне. Щоб розпарити великі заготовки (наприклад, для ободів коліс), з дощок роб­лять ящик, до одного з торців якого приєднують трубу від пароутворювача, а протилежний торець закривають кришкою. В цей ящик закладають заготовки, закривають кришкою і пускають пару.

Під дією вологи і температури протягом 2-3 год. деревина розм'як­шується і порівняно легко згинається. Якщо потрібно згинати лише кінець деталі (наприклад, лиж), то її можна розпарити в киплячій воді. Свіжозру­бану деревину добре розігрівають над жаром або під жаром вогнища.

Розігрівають деревину швидко, щоб не розтріскалась і не обвугли­лась заготовка. З цією ж метою її час від часу замочують у воді. При зги­нанні треба один кінець виробу добре закріпити, а до того, що згинаєть­ся, прикласти зусилля. Якщо треба згинати на значній довжині і під вели­ким кутом, то до зовнішньої частини деталі щільно прив'язують металеву штабу завтовшки 3-4 мм, яка згинається одночасно з деталлю не дає можливості зовнішнім шарам деревини на згині підколювати с

тобто запобігає ламанню заготовки. Після згинання виріб разом із штабою закріплю­ють до повного або часткового висихання.

Вироби з бамбука (наприклад, вудлища) легко згинати, розігріваючи над полум'ям. Після згинання їх слід утримувати в такому стані до охолодження. Фанеру, щоб краще зігнути, зволожують водою, прогрівають з обох боків гарячою праскою і потім вже згинають. В процесі згинання доцільно прогрівати праскою також зовнішню (виг­нуту) частину листа. Краще гнути фанеру вздовж зовнішніх шарів. Якщо треба під значним кутом вигнути масивну дерев'яну деталь, а пристрою для розпа­рювання і згинання такої заготовки немає, то доцільно зігнути кілька смуг фанери, а після висихання склеїти в струбцині ці смуги в одну деталь.

Для кращої пластичності деревину можна вимочувати в аміачній воді.

 


Download Згинання деревини

подробнее

Друге життя паркету 2


Значні ділянки пошкодженої підлоги на дерев'яній основі відновлюють з допомогою кріплення клепок в нижню кромку цвяхами. Завершальну клепку можна посадити на емаль.

Клепки можна також наклеїти на дерев'яну основу підлоги столярним, ка­зеїновим, або іншими клеями. Після висихання необхідне циклювання підлоги.

Якщо основа підлоги цементно-піщана, клепки найчастіше приклеюють на бітумній мастиці, нагрітій до гарячого стану. Щілини поміж клепками можна зашпарувати замазкою. Ось її рецепт. Просіяна тирса (в частинах за масою) 5, портландцемент 5, столярний клей 2, вода 4. Столярний клей варять, потім додають цемент і тирсу. Ретельно перемішують суміш, підігріту до температури 40-50°С. Мастика готова до використання.

Описаним вище способом замазуються також щілини, які утворилися між паркетними щитами і дошками.

Пошкоджену паркетну клепку, яку необхідно замінити, видаляють так, щоб не пошкодити сусідні. Для цього її розколюють стамескою на дві-три частини вздовж волокон і виймають з гнізда.

Так видаляють й інші пошкоджені клепки. Потім ремонтують основу і ставлять на місце пошкоджених нові клепки.

Якщо паркет від надмірного зволоження здувся, з дефектного місця вирубують одну-дві клепки. Пошкоджену ділянку розбирають. Усувають джерело зволоження підлоги. Однією з поширених причин здуття парке­ту є недостатній зазор між пристінними рядами паркету і стінами. Тому його потрібно трохи збільшити, обрізавши крайні ряди паркету.

Після надмірного зволоження паркету і наступного висихання між клепками можуть з'явитися щілини. Якщо їх ширина не перевищує 3-5 мм, то шпарини прочищають тонким дротом і зашпакльовують замаз­кою, виготовленою з дрібної дубової, березової або букової тирси (під колір паркету) і столярного або казеїнового клею. Паркет з більшими щілинами не ремонтують, а перестилають.

 


Download Друге життя паркету 2

подробнее

Столик для дачі


Завдяки простоті конструкції цей невеликий столик може ви­явитися гарним варіантом при облаштуванні дачного будиночка, коли спеціально купувати меблі, та ще й транспортувати їх за місто накладно.

Основні його деталі вирізані з фанери завтовшки 12-15 мм марки А/А чи А/Б. Крім того, потрібно близько 4 м дерев'яного бруса пе­рерізом 40x40 мм і близько 8 м планки перерізом 20x40 мм.

Виготовлення опори. Креслення деталей опори столу,  схема її складання . Розміри, позначені «зірочкою», необхідно уточнити в процесі роботи, то­му що вони залежать від товщини використову­ваної фанери.

Спочатку із стандартного листа фанери (1520x1520 мм) за розміткою чи шаблоном вирізають дві однакові деталі - «ніжки», у кожній з яких по осі симетрії випилюють вертикальні па­зи до половини висоти деталей. Завдяки цим па­зам «ніжки» при їх з'єднанні утворять хресто­подібне з'єднання. Очевидно, що з'єднання буде щільним, якщо ширина паза точно відповідатиме товщині листа фанери.

Для забезпечення необхідної міцності хрестовини в кожен її кут вкле­юють бруски перерізом 40x40 мм. Вони повинні бути гладко вистругани­ми і мати прямі кути між гранями. Щоб закріпити їх на час висихання клею, кінці брусків стягують міцною мотузкою. Якщо натяг мотуз­ки виявиться недостатнім, то між її витками і брусками можна встановити вузькі клинки, чи скрутити витки.

 

 


Download Столик для дачі

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 2


Вирівнювання розчину виконують за допомогою гладенької рейки.

Правило - товста дерев'яна лінійка, добре обстругана (краще фуго­вана) завдовжки 1500-2000 мм перерізом 30x40 мм. Застосовують для перевірки кладки і розбивки форми печей. Якщо нанести на нього за­глиблені поділки (сантиметри), воно замінить метр. Правило бажано три­мати сухим, оскільки намокаючи й висихаючи, воно жолобиться, змінює форму і втрачає точність.

Для розбивки й перевірки розмірів кладки користуються стальним складним метром.

Висок потрібний для перевірки вертикальності кладки та її розмірів за допомогою шнура. Він має циліндричну форму діаметром 15-20, за­вдовжки 50-70 мм з гострим нижнім кінцем і тупим верхнім, двома про­свердленими отворами для закріплення міцного тонкого шнура за­вдовжки не більше 5-6 м.

Рівень - точно виконаний дерев'яний, стальний або легко сплавний різної довжини брусок з вставленими в нього одним чи двома візирами - зігнутими складними трубочками, заповненими спиртом так, щоб там був повітряний пухирець. Рівень з одним візирем застосовують для пе­ревірки горизонтальних, з двома - вертикальних рядів кладки. Рівень при перевірці укладають на правило або приставляють до нього. Користу­ватися рівнем треба обережно, щоб збити і не розколоти візир. Стальні рівні бажано покрити олійною фарбою, щоб запобігти їх іржавленню.

Косинець виготовляють з дерева завдовжки 1000-1200 мм з корот­ким боком 500-600 мм. Він потрібний для перевірки прямокутності рядів цегляної кладки і розбивки фундаменту.

Дерев'яна лопата необхідна для приготування глиняного розчину. її виготовляють завдовжки 1500-1 750 мм. Для насипання й перемішування розчину, прибирання сміття, копання глини використовують сталеву лопату.

 


Download Інструменти для будівельних робіт 2

подробнее

Побілка стелі 2


Склад грунтовки перед побілкою: на 10л води 35г столярного клею, 120г мила господарського, 100г мідного купоросу, 100г оліфи на­туральної, 2,5кг крейди дрібномеленої. Крейду розводять окремо і проціджують через капронову панчоху. Клей і мило намочують у літрі во­ди, варять, потім додають оліфу. Одержану масу кип'ятять. Потім дода­ють мідний купорос. Добре розмішують і проціджують через марлю. Після цього вливають розведену крейду і борошняний клейстер. Дода­ють води. Тепер готують суміш для побілки. В гарячій воді розчиняють ок­ремо сіль із розрахунку 100-150г на відро вапняного розчину. В 5-6л води розмішують 3-4кг вапняного тіста, вливають туди воду з таким роз­рахунком, щоб вийшло 10л розчину.

Якщо додати суху фарбу, то вийде вапняна фарба.

Щоб побілка добре лягала на стелю, додайте до неї невелику кількість натуральної або гліфталевої оліфи (на 1 л побілки достатньо 50г оліфи).

Для оброблення стін і стелі промисловість випускає напівфабрикати: «Побілка малярна», «Декоративні сухі фарби», «Лаки сухі» та інші. Перед початком ремонтних робіт напівфабрикат розводять водою, потім дода­ють 10-процентний розчин кісткового клею і залишають на добу. Після чого барвник готовий до вживання.

Нагадаємо як розводити клей. Плитку його роздрібнюють на шматоч­ки і замочують у воді (приблизно на добу). Потім вміщують разом з банкою у велику каструлю, на дно якої кладуть дротяну підставку.

 


Download Побілка стелі 2

подробнее

Навішування дверей


Як уникнути перекосів при навішуванні дверей? Поставте дверну ко­робку у проріз, стежачи за вертикальністю стояків. Нижній і верхній бруски перевірте рівнем на горизонтальність. Жорстко закріпіть короб­ку в прорізі.

Вставте полотно в коробку з зазором. Величина зазора - товщина монети. При необхідності стружіть бруски полотна лише фуганком, брус­ки коробки відбірником (зензубелем).

Між нижнім бруском полотна і порогом вставте прокладку завтов­шки в зазор. Пам'ятайте, що нижній брусок дещо ширший, ніж верхній. Прикріпіть тимчасово полотно до коробки дрібними цвяхами. Прикладіть почергово навіси до дверного блока і позначте олівцем горизонтальні габарити їхніх щік.

Перенесіть відмітки столярним кутником на внутрішні площини короб­ки і полотна. Останні бережіть у чистоті від оліфи і фарби.

Прикладіть по відмітках половину навісу з штирем на коробку, а по­ловину з втулкою на полотно і відмітьте вертикальний лабіринт щоки. Стежте, щоб вісьове потовщення навісу заходило на площину бруска.

Видовбайте стамескою гнізда під щоки навісів, залишаючи лінію олівця. Треба дуже чітко провести цю операцію. Вкладіть половинки навісів у їхні гнізда І закріпіть їх шурупами до брусків.

Шурупи добирайте за отворами в щоках. При навішуванні полотно тримайте відкритим на 100 градусів. Зручно навішувати при наявності ручок на дверях. Навіси змажте.

Якщо навішуєте двері на верстаку, то не забувайте розширити ко­робку по кутах рейками. Цим досягається жорсткість коробки під час навішування.

 


Download Навішування дверей

подробнее

Улюблені місця грибку 2


3. Активне провітрювання приміщень зменшує ризик появи цвілі: ство­рюється несприятливий мікроклімат для грибків і вони гинуть.

4. Оселі треба будувати із сухих матеріалів, щоб уникнути появи кон­струкційної вологості. Фіни будують дерев'яні будинки тільки з уже вису­шеної деревини. У спеціальних камерах наші північні сусіди випарюють з колод вологу і лише після цього приступають до будівництва.

5. Кращий захист від вологи дають синтетичні замазки, що довго зберігають еластичність.

6. Чим більше цементу в штукатурці, тим вона міцніша. Тому штукатур­ки з вапняно-цементного розчину вважаються стійкішими до впливу води, ніж вапняні.

7. Усі дерев'яні будматеріали необхідно обробляти антисептиками. Антисептики - спеціальні речовини, що проникають глибоко в дерево і запобігають появі цвілі.

Але це лише профілактичні заходи. А що робити тим, хто вже піддався на­валі грибків? Спори цвілі прекрасно пристосовуються до «підсушування». Не допоможе і гідроізоляція, покладена поверх грибків. Вода обтече усі ці «хитрі виверти» і грибок повернеться. Що ж робити? Тут на допомогу приходить хімічна зброя. Виявляється, «Хомеєнпойсте» - фінський засіб - знищує гриб­кові утворення. До його складу входить хлор, що здатний ефективно протис­тояти бактеріям. Крім «Хомеєнпойсте», фіни виготовлять ще безліч фарб і ан­тисептиків, що дозволяють дати гідну відсіч грибкам. Ефективні сканди­навські, німецькі і російські антигрибкові засоби. Але, на жаль, жодний засіб не може дати 100-відсоткової гарантії знищення грибків. Хімічні засоби більш-менш діють на ранніх стадіях грибка. Якщо грибки з'являються знову і знову, треба усунути недоліки конструкції будівлі. Тобто, знайти джерело во­логи, ліквідувати його і покласти правильно гідроізоляцію — такий варіант вирішення проблеми професіонали вважають найефективнішим.

 

 


Download Улюблені місця грибку 2

подробнее

Сауна 3


Залежно від цього виробляються особливі вимоги у плануванні та будівництві сауни за висотою і кількістю лежаків. Враховують також те, що на верхніх лежаках температура повітря значно вища і може підніматися до 100-120 градусів. Розміри ж сауни визначають за кіль­кістю людей, які будуть одночасно знаходи­тись у ній. Під час про­ектування і будівниц­тва потрібно врахову­вати і те, щоб у сауні розміщались пічка та лежаки і залишався вільний простір для пе­реміщення     відвіду­вачів (приблизно 2-3куб.м на людину). Та­кож міні-сауна відповідає вимогам, пов'язаним з потовиділенням, але не дає можливості неповторної насоло­ди - зручно розміститися. Дуже вели­ку сауну з високою стелею важко на­гріти. Для швидкого нагрівання при­міщення роблять невисоким. Основ­ний лежак, на якому розміщуються люди, не повинен знаходитись нижче верхньої точки камінців у пічці. Щоб скористатися віником, потрібно не менше метра відстані від верхнього лежака до стелі. Родинні сауни мають висоту приблизно 2,1м, а загального користування — 2,8м. Найменша ви­сота, що відповідає санітарним і тех­нічним вимогам, становить 1,9м.

Для забезпечення доброї вентиляції і притоку свіжого повітря в стінах сауни на різних рівнях роблять вентиляційні отвори, які закривають чи відкривають у міру необхідності.

Естетичний вигляд сауни не повинен домінувати над її корисними мож­ливостями. Будівля має бути якомога простішою. Колоди і дошки не слід фарбувати або лакувати, бо будь-яке покриття при високій температурі розкладається і насичує повітря шкідливими речовинами.

 


Download Сауна 3

подробнее

Планування мансарди


Обмежений простір горища, регламентований похилом і конст­рукцією перекриття даху, обумовлює підбір меблів і обладнання у відповідності з додатковими вимогами. До них належать: компактність, універсальність, простота конструкційного рішення і, головне, зручність користування. Різні ніші та похил площин стелі і стін дають можливість ви­користовувати підвісні або вбудовані предмети меблів, наприклад, по­лиці, відкидні ліжка, двоярусні дитячі ліжка, висувні шафи, секретери, вер­стати з підйомною кришкою і т.д. Враховуючи планування мансардного поверху, спальні місця бажано розставити біля повздовжніх стін, які мають висоту від підлоги до похилу стелі 1,8-1,9м. Підходити впритул до таких стін незручно, тому площа підлоги вздовж них використовується, в основному, для крісла чи ліжка.

Центральну зону мансарди необхідно залишити для проходу. Тут лю­дина може пересуватись у весь зріст. Вільний простір між покрівлею і під­логою мансарди можна використовувати як комору під дахом (з досту­пом до неї через спеціальні двері) або як окремі вбудовані місткості різного'призначення, які безпосередньо обслуговують житлову кімнату. Це, як правило, ніші, рівні за довжиною відстані між опорними стояками, що підтримують стропила. Наприклад, на рівні верху матраца ліжка чи тахти можна зробити ніші для зберігання постільної білизни. Дверцята таких ніш можна виготовити з дерев'яних рейок: вони утворюють раму у вигляді решіток. Щілини між рамами забезпечують необхідну вентиляцію. Над рамами можна обладнати ніші для світильника, радіоприймача, магнітофона чи телевізора, а також книжкові полиці у вигляді уступів. Во­ни кріпляться до схилів стін за допомогою спеціальних металевих чи де­рев'яних кутиків. Відстань між полицями по вертикалі рекомендується зробити 25-27см, що дасть можливість розставити на них не лише кни­ги, але й альбоми, папки з кресленнями та ін.

 


Download Планування мансарди

подробнее

Теплоізоляція даху 2


Мінімальна товщина теплоізоляційного матеріалу становить 25мм. Для доброго утеплення приміщення краще використовувати матеріали завтовшки 100мм.

Важлива проблема, яку необхідно продумати до початку укладання теплоізолятора і не забувати під час роботи, - влаштування пароізо­ляційного шару. У першу чергу це стосується утеплення схилів. Па­роізоляція забезпечується, по-перше, зазором між покрівельним по­криттям і теплоізоляційним шаром, а по-друге, наявністю особливого пароізоляційного шару (поліетиленової плівки чи фольги). Деякі тепло­ізоляційні матеріали в готовому виді на внутрішній поверхні мають ос­нову з фольги, спеціально призначену для забезпечення пароізоляції даху. Занадто велика різниця в температурі ззовні будинку й усередині нього без наявності шару пароізоляції і вентиляційних отворів у покрівлі може призвести до утворення вогкості в покрівельному килимі і під ним. Наслідок цього - гниття несучої конструкції, випадання роси в теплоізоляційному шарі, підтікання на стелі, тобто передчасне руйну­вання будинку.

Заходи щодо утеплення даху і горищного приміщення завжди по­винні починатися з огляду несучої конструкції даху на предмет виявлен­ня гнилі, цвілі, моху, паразитів і вологих балок. Якщо такі виявлені, то перш ніж приступати до вкладання теплоізоляції, необхідно відремонту­вати кроквяний каркас, привести його в належний стан. Якщо це не зро­бити заздалегідь, то згодом, при ознаках руйнування і протікання даху, доведеться розбирати недавно встановлені пароізоляційний і теплоізо­ляційний шари.

Друга фаза підготовчого етапу складається з перевірки ушкоджень електричних проводів, прокладених на горищі.

Третій момент стосується тих випадків, коли утеплюють підлогу не­жилого горища. Якщо горищна перегородка з пластику, то вона на­вряд чи витримає додаткову вагу. Тому зсередини горища перпендику­лярно затяжкам кроквяних ферм потрібно прибити фанерні панелі чи бруси (жердини). Причому кінці додаткових опор не повинні звисати з крокв.

Отже, коли ремонтні роботи закінчені, можна приступати до влашту­вання теплоізоляційного шару.

 


Download Теплоізоляція даху 2

подробнее

Утеплення схилів даху


Утеплення схилів зсередини горищного приміщення стало найбільш популярним способом теплоізоляції даху, завдяки моді на горищні про­стори і мансарди. Важливо відзначити, що утеплюючи схили, н е треба влаштовувати теплоізоляційний шар на горищному перекритті, щоб не припинити доступ тепла з основного приміщення до горищного про­стору.

При утепленні схилів дуже важливо правильно влаштувати пароізо­ляційний шар. Так, для ізоляції схилів даху найкраще використовувати тверді чи напівтверді плити прямокутної і клиновидної форми. Процес ук­ладання теплоізоляційного матеріалу такий.

Виміряйте товщину кроквяних ніг і відстань між ними. Заготовте теп­лоізоляційні плити необхідної товщини і ширини. Ширина плит повинна бути на 1см більше відстані між кроквами, а товщина на 2-5см менше товщини кроквяних ніг. Додатковий 1см по ширині необхідний для міцнішого стику плит. Що стосується товщини теплоізоляційного шару, то між ним і покрівельним покриттям потрібен зазор 2-5см, який забезпе­чить достатню циркуляцію повітря.

Щоб утеплити карнизи, візьміть дві довгі смужки фанери, по яких, як по рейках, утеплювач можна буде спустити до карнизного звису. Ук­ладіть фанерні планки в проріз між крокв'яними ногами до упору їх нижніми кінцями в карнизну дошку. Опустіть плиту по покладених планках. Не за­бувайте про вентиляційний зазор!

Укладіть плити по всьому даху аж до конька врівень з передніми гранями кроквя­них ніг. Використовуйте шматки й обрізки, що зали­шилися на етапі припасу­вання основних плит утеп­лювача, для теплоізоляції конька, дверних і віконних прорізів, а також димарів. Натягніть на внутрішній по­верхні теплоізоляційного шару поліетиленову плівку  завтовшки не менше 0,2мм. Прикріпіть її до плит скобами, а між собою укладіть внапуск із наступ­ною герметизацією стиків клейкою стрічкою. Стежте, щоб не відбулося розривання плівки!

Сховайте тепло і пароізоляційний шари під декоративними панелями , які пригвинтіть чи прибийте до кроквяних ніг. Розміри панелей зале­жать винятково від розмірів вхідного люка.

Існує багато способів кріплення теплоізоляційних плит: за допомогою цвяхів, шурупів, клею, мастики, за рахунок сили тертя (описано вище). Ще один спосіб - кріплення плит невеликої товщини  до планок , що прибивають до внутрішніх сторін кроквяних ніг.

 

 

 


Download Утеплення схилів даху

подробнее

Практичні поради 8


У якій послідовності наносити фарбу?

У першу чергу фарбують стелю. Причому останній шар фарби чи по­білки потрібно наносити щіткою обов'язково в напрямку до світла (до вікна). А попередній - поперек. У протилежному випадку сліди від щітки будуть по­мітні на стелі. Фарбування вбудованих чи підвісних шаф не починайте із зовнішніх поверхонь. Спочатку пофарбуйте важкодоступні вбудовані стін­ки. Фарбу потрібно наносити тонким шаром. Після того, як він повністю ви­сохне наносять другий шар фарби, а якщо потрібно, то й третій. Пам'ятай­те, що два чи три тонких шари фарби завжди надійніше одного товстого.

З чого починати профілактичний огляд ванної кімнати?

Потрібно уважно стежити, чи не накопичується де-небудь в одному місці вода. Через те, що в якомусь місці зносились чи відшарувались ли­цювальні плитки підлоги, порушується гідроізоляція і вода починає просо­чуватися униз чи застоюватися під облицюванням. Найчастіше зустріча­ються такі дефекти: протікання води з крана, з'єднувальних елементів змішувача і душу, сполучних водопровідних і зливальних систем. Якщо тривалий час не звертати уваги на такі дефекти, це може призвести до утворення темних плям на поверхні ванн, умивальників, унітазів. Якщо вчасно не замінити пошкоджену плитку, то поступовий вплив вологи і теп­лої пари на сусідні плитки призведе до їх відшарування.

Як мити стіни?

Пофарбовані масляною фарбою стіни можна вимити теплою водою з питною содою, нашатирним спиртом (на 1 літр води 1 столова ложка спирту), після чого протерти вологою, а потім сухою ганчірочкою. Стіни, пофарбовані клейовою фарбою, не можна мити. їх потрібно чистити щіт­кою з довгою ручкою, на яку намотано чисту байкову ганчірку.

 


Download Практичні поради 8

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

як зробити легкий вітрячок | як своїми руками зробити играшкове лижечко | різні вироби з дерева і випалювачем | як вымуруваты грубу | Як зробити розкладне крісло. креслення крісла | утеплення горищ vsydfnj. відео | коли найкраще запихати хуй в пижду | порно внутрі піськи відіо лізбіянки | секс внутрі піськи відіо лізбіянки | каміни кутові схеми іпорядовка | схеми іграшки з фанери | видео де хлопцы трахаюця | тьолки миють машини порно | як зробити годивнычку для птахив | як зробити годивнычку для птахив своимы рукамы | Компликтуючі для переробки мотоблоков | фото бісєток | план на бісєтку | як зробити бісєтку план | фігурки з пластикових бутилок | що робити з палкою блейза в майнкрафті 1.8.1 | Агригати до мототракторів | Про хуїв | що робить дощового червяка | мини трактора кий 440 | як розмалювати гіпс | дивитися відео парнуху | поробки з дисків для 5 інструкція | поробки з дисків для 5 класу | парнуха из жирними