Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Корисні поради


Дощаті підлоги в процесі експлуатації розсихаються, що веде до утво­рення щілин. Тому ремонт найчастіше зводиться до ущільнення дощок і заміни окремих покороблених або прогнилих. Роботи ведуться в такій послідовності. Спершу знімають плінтуси. Потім за допомогою сокири піднімають кожну дошку і осаджують на місце. Цвяхи, що виступають, виймають обценьками. Звільнені від цвяхів 3-4 дошки з'єднуються за до­помогою клинів. Після цього кожну дошку прибивають кількома цвяхами до лагів. Голівки цвяхів необхідно стиснути плоскогубцями і втопити в дошку на глибину 2-3 "мм. Плінтуси встановлюють на місце.

У підлозі з дощок, прибитих цвяхами, утворилися щілини. Ремонт вико­нують без розбирання підлоги. Спочатку ретельно розчищають щілини, потім відповідно до розмірів щілин з м'якого сухого дерева заготовляють планки. В перерізі така планка має вигляд клина, який трохи звужується. Планки ставлять насухо або на клей ПВА; забивають їх за допомогою дерев'яного клина і киянки (дерев'яного молотка). У вузькі щілини заби­вають штукатурну дранку.

Якщо потрібно замінити частину гнилої дошки, то спочатку просверд­люють два отвори великим свердлом у місцях стискування (біля балки), а потім пропилюють вузькою ножівкою з обох боків з'єднання дощок і пе­рерубують дошку на балці або лазі долотом (великою стамескою). То­рець вцілілої дошки має бути під прямим кутом до площини. Кінець дошки видаляють. Тоді беруть точно за розміром шматок нової дошки, її мо­лотком заганяють на місце, потім прибивають цвяхами.

 

 


Download Корисні поради

подробнее

Відкидне ліжко


Вертикально відкидне ліжко, дуже зручне для маленьких приміщень та в разі періодичного використання. Конст­рукція такого ліжка нескладна, так що домашній май­стер може без вагання зайнятися цією справою. Як приклад, для реконструкції може бути використана кушетка з простою конструкцією рами. Де­монтуємо бокові сторони та ніжки, а далі виготовимо повертальні цапфи. Краще якщо повертальні цапфи, а також опори до них виготовить спеціаліст. Цапфу виготовляють з круглої сталі діаметром 15мм і приварюють до листової сталі завтовшки 2-3мм. Для опори цапфи (максимальна висота 30 мм) можна використати сталеву або поліамідну трубку з внутрішнім діаметром 15 мм. Припасування цапфи до опори перевіряють і, якщо необхідно, цапфу тро­хи сточують, з тим щоб вона легко вкручувалася в опору. Відстань від центра цапфи до кінця ніжки розраховують так, щоб поверхня кушетки у відкинутому положенні була на висоті приблизно 40-42см. Цапфу прикріплюють на рамі за 35мм і діаметром 4-5мм. Після закріплення цапфи усю нижню поверх­ню рами обшивають поверхнево обробленою твердою деревноволокнистою або звичайною деревноволокнистою плитою, яку потім фарбу­ють або обклеюють шпалерами. Підпору виготовляють з рейки близько 5x2 см у поперечному перерізі. її висота має бути такою, щоб розкладе­не ліжко набувало горизонтального положення. Загальна ширина підпори повинна збігатися з шириною рами. Бокові сторони підпори вставляють до сторін рами і закріплюють з обох боків двома гвинтами з потайними головками завдовжки 50мм і 0' 3,5-4мм. Закріплюють підпору на рамі і  з'єднуюють її сторони з попе­речною планкою. При вертикальному положенні ліжка підпора слугує за вішалку для речей.

 

 


Download Відкидне ліжко

подробнее

Антресолі на стелі


У багатьох квартирах кухня має невеликі розміри, тому розмістити стандартний набір меблів буває досить складно. Крім того, виступи стін або комунікації, що проходять по них заважають відповідним чином розвісити кухонні полиці. Тому виникає необхідність пошуку нетрадиційних рішень інтер'єру. Одним з таких рішень є спорудження антресолей у центрі стелі. Відкрита і доступна з усіх чотирьох сторін, така уні­версальна полиця вбере в себе безліч допоміжних кухонних предметів. До того ж антресолі одночасно відіграють роль незвичного абажура: на їх днище виведене матове віконце, яке виконує роль плафона світильни­ка.

Подібну конструкцію можна використати і на кухні великої площі: під нею можна поставити обідній стіл, стільці чи лавки, такий комплекс мож­на винести за межі кухні, наприклад, у вітальню.

Виготовити такі антресолі просто. Основним матеріалом для їх дета­лей є ДСП завтовшки 15 мм. Найпростішим способом оброблення по­верхні ДСП є оклеювання клейонкою чи цупким папером з наступним покриттям водоемульсійними, алкідними або масляними фарбами.

Виготовляють антресолі у такій послідовності. Спочатку з листа ДСП нарізають щитові елементи. Потім заготовляють рейки об­лямівки горизонтальних щитів полиці і вікна світильника, а з металевого кутика - стяжки для з'єднання деталей.

Складати антресолі починають з нижнього щита: на нього встанов­люють і кріплять кутиками вертикальні елементи. Потім з чотирьох пане­лей монтують на вставних круглих шипах другий горизонтальний щит, який насовують на шахту, утворену вертикальними елементами і кріплять також за допомогою кутиків. Після цього між горизонтальними щитами вводять і встановлюють на клею додаткові вертикальні перегородки. За­кінчують складання антресолей облямівкою рейками горизонтальних щитів і вікна світильника.

Тепер з дощок 40x150 мм монтують опорну раму підвіски антресо­лей, яка складається з чотирьох стояків, що кріплять кутиками до стін, і двох горизонтальних балок. Елементи рами з'єднують за допомогою вставних круглих шипів і підсилюються кутиками.

До складеної опорної рами антресолі підвішують за допомогою болтів М10: по три болти, що проходять через кожну балку і верхню ча­стину боковин шахти. З декоративною метою балки і стояки покривають лаком.

 


Download Антресолі на стелі

подробнее

Ремонт зовнішніх стін


Під дією вологи, вітру й інших зовнішніх факторів вапняні шви старих неоштукатурених цегельних фундаментів і стін згодом вивітрюються і розмиваються дощем і волога починає проникати через кладку всереди­ну будинку, що часто і служить причиною вологості в ньому. Щоб відно­вити водонепроникність швів, їх потрібно «розшити». Цей процес полягає в тому, що шви спочатку розчищають на глибину 2-4см від поверхні стіни, а потім заповнюють свіжим розчином за допомогою вузької кельми чи вістрям штукатурної лопатки. Для розшиван­ня використовують такий розчин: 1 частина цементу на 2 частини дрібно­го піску. Додавання невеликої кількості вапна зробить розчин пластичнішим. Розчин беруть на кінець лопатки, вмащують у шов і розгладжують. Перед вма­щуванням, місце, що ремонтують, змочують. а водою. Шов буде міцнішим, якщо вмурова­ний розчин протягом кількох днів збризкува­ти водою.

Вологість всередині будинку іноді виникає через пористість цегельних чи кам'яних ма­теріалів, особливо в нижній частині стін біля - землі. Щоб запобігти цьому, потрібно обма­щувати стіни цементним розчином (1 части­на цементу і 3 частини піску), шаром у 23мм. Перед обмащуванням потрібно погли­бити шви кладки на 1 -1,5см, очистити стінку дротяною щіткою і змочити водою. Обмазка буде виглядати краще, якщо п розрівняти стіни прибивають дві рівні тонкі планки. У верхній частині нанесеного ша­ру потрібно зробити невеликий скіс, щоб вода стікала не до стіни, а на­зовні.

Оштукатурені зовнішні стіни треба ремонтувати як тільки з'являться перші, навіть незначні, дефекти. Через невеликі тріщини під штукатурку потрапляє вода, дранка починає гнити, а металева сітка іржавіти, в ре­зультаті чого поверхня здувається і штукатурка відвалюється.

 


Download Ремонт зовнішніх стін

подробнее

Побілка стелі 3


Каструлю ставлять на вогонь і дають воді закипіти. Банку з клеєм тримають у водяній бані доти, поки всі грудочки не розчиняться.

Починаємо з того, що добре розмиваємо на стелі і стінах крейдяну побілку і тоді починаємо всі операції з вапном.

Обгрунтуємо маховим пензлем стелю і стіни. Тоді беремо фарбо­пульт чи пилосос і білимо стелю.

Відбиваємо шнур під стелю і колеруємо стіни. Треба пам'ятати, що під час побілки вапном у квартирі не повинно бути протягів.

Підготовлений для побілки розчин має бути такої густоти, щоб стікав краплями з руки.

Починаємо побілку зі стелі. Причому білимо, водячи щіткою вздовж по відношенню до джерела світла. Якщо впоперек, то будуть на стелі помітні сліди щітки. Останнім часом ентузіасти ремонту власними руками вважають, що найкраще використовувати для побілки зубний порошок. М'ятний запах порошку влітку і восени буде відлякувати комарів та мух, а згодом він вивітриться зовсім. А білизна стелі буде справді якісною. Розчин готуємо з розрахунку: на склянку води дві коробочки порошку «М'ятний». Гото­вий розчин наливаємо у скляну банку, накриваємо кришкою-пульверизатором від звичайного пилососа і вмикаємо пилосос. Через п'ятнадцять хвилин стеля біла і чиста. Після цього можна братися за стіни. Підготов­лений із зубного порошку розчин змішуємо з водяним «киселем», зваре­ним за таким рецептом: на 1 л води - столову ложку крохмалю. Потім до­даємо трохи гуаші будь-якого кольору, добре розмішуємо. Прикріплюємо кнопками широкі смужки паперу в тих місцях, де стеля схо­диться із стіною, щоб на стелю не потрапили бризки.

 


Download Побілка стелі 3

подробнее

Робота зі шпалерами 5


Для наклеювання внапуск обрізають один край. При цьому врахову­ють, що край кожної наступної смуги буде повернутий до світла, інакше стик буде дуже помітним. Для обклеювання стіни з вікнами і стіни, яка знаходиться проти вікон, можна обрізати будь-який край. Для наклею­вання високоякісних шпалер впритул обрізають обидва краї. Щоб зеко­номити час при наклеюванні шпалер, краще обрізати їх пружок не ножи­цями, а гострим тонким ножем, не розгортаючи рулона. Для цього потрібно попередньо вирівняти торець рулона і простим олівцем обвес­ти зовні межу кружка. Працюючи ножем, необхідно рулон поступово по­вертати в напрямку його скручування.

Обклеювання починають від кутка стіни з вікнами. Намазане й просо­чене клейстером полотнище подають складеним утроє. Взявши його, робітник, який стоїть на табуретці чи столику, розгортає його і верхнім кінцем прикладає до стіни. Той, хто стоїть на підлозі, підтримує нижній кінець і допомагає сумістити край полотнища з вертикальною лінією, відбитою по виску в кутку кімнати. Після суміщення краю й лінії полотни­ще приклеюють. Щоб на шпалерах не залишились зморшки і здутини, їх розрівнюють ганчіркою або щіткою рухами від осі полотнища, до країв і зверху вниз. Наступні полотнища наклеюють аналогічно, стежачи за тим, щоб малюнок зберігався на стиках. Кожне наступне полотнище по­винно перекривати попереднє на ширину необрізаного краю.

Після наклеювання полотнищ починають наклеювати бордюр або фриз. Перед цим треба ретельно очистити від набілу верхні частини стін. Бордюрний або фризовий рулон спочатку розрізають уздовж на смуги, а потім смуги на шматки завдовжки 1,5-1,6 м. Відтинок бордюра або фриза намазують клейстером і приклеюють до стіни так, щоб його верхній край сумістився з відбитою раніше межею стіни.

 

 


Download Робота зі шпалерами 5

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Улюблені місця грибку


1. Балкон - «ахіллесова п'ята» будинку. Неправильно побудовані во­достоки, погана гідроізоляція підлоги - і вважайте, що проростання цвілі на стіні з балконом не за горами.

2. Грибки - злісні вороги деревини. Синява просто проникає через лаки і фарби, якими покривають дерево. Бактеріальна гнилизна знищує клітини деревини зсередини і викликає розкладання целюлози. Дерево через це Сіріє і чорніє. Біла гнилизна провокує розкладання целюлози і лігніну - речовин, що становлять основу деревини. Бура гнилизна «роз­колює» целюлозу, що призводить до розщеплення деревини. Ділянка, уражена такою гнилизною, стає коричневою.

3. Грибки дуже часто селяться на вікнах. Звичайна причина гниття зовнішніх віконних рам - замазка, що відвалилася чи потріскалася в нижній частині рами. Якщо замазка відстає від скла, дощова вода прони­кає у внутрішні частини рами і руйнує їх. 4. Грибок, що з'явився на поверхні стіни, руйнує не тільки штукатурку, але й стіну. Взагалі волога і цвіль здатні зруйнувати будь-який матеріал.

5. На стінах будинків грибки пускають корені й у тому випадку, якщо у водостоку замерзне вода і трубу розірве у місці шва.

Що робити?

1. Ринви потрібно встановлювати так, щоб вертикальні шви знаходи­лися осторонь від стіни і на відстані не менше 3см.

2. Щоб захистити підлогу балкона від вологи, потрібно постелити на неї щільне епоксидне чи поліуретанове покриття. Крім того, вона повин­на мати достатній нахил - тоді вода буде стікати вниз.

 

 


Download Улюблені місця грибку

подробнее

Сауна 4


Сауна із суцільних стовбурів (брусків) за своїми якостями має ряд пе­реваг порівняно із сучасною панельною, складеною із дерев'яних панелей. Суцільні стовбури, навіть грубі і необроблені, проявляють характер деревини — вони «дихають», не потребують вентиляції та створюють особливий настрій у відвідувачів. У брусовій сауні вентиляційні отвори роблять тільки для швидкого охолодження приміщення після його викори­стання. Вологість у такій сауні завдяки брусовій конструкції регулюється автоматично. І ще одна перевага - стовбури мають добру теплоємність і віддають необхідну кількість теплоти приміщенню. Якщо стіни в брусовій сауні добре проконопачені, то вони мають необхідну теплопровідність без будь-якої ізоляції. Крім того, у брусових стінах, в силу того, що вони повністю не висихають, запах деревини довше зберігається.

І, насамкінець, про заготівлю віників. їх заготовляють про запас про­тягом одного-двох тижнів після свята Трійці (кінець червня - початок лип­ня) і обов'язково в суху погоду. Найкращі - березові, дубові, горобинові, ялицеві та кропивні віники. Добрі - із прутів різних порід, серед яких най­кращі береза з горобиною. Роблять віник так: беруть дві-три гілки горо­бини, обкладають трьома-п'ятьма березовими - отримують каркас віни­ка. Потім додають гілки середніх розмірів, і вже під кінець - менші.

Сушать віники в сухому, прохолодному і затемненому приміщенні, встановлюючи їх на підлогу ручками вверх, а не підвішують. Переверта­ють віники один раз на два дні. Через тиждень - «готовий продукт», який найкраще зберігати в картонних ящиках.

За добу до використання в сауні віники змочують і кладуть окремо у поліетиленові мішки, а потім у прохолодне місце. Замочувати гарячою водою добре тільки щойно виготовлений віник, сухий просто опускають у воду. Через віник можна дихати, лежачи на стелажі, чим забезпечується інгаляція. Отже, партесь собі на здоров'я!

 

 


Download Сауна 4

подробнее

Покриття даху черепицею


Усі дрібноштучні покрівельні матеріали вкладають внапуск. Причому існує два види такого вкладання:

- одинарний, результатом якого є одношарова покрівля. Такий на­пуск утворюється пазовою стрічковою або штампованою черепицею, коли кожна окрема черепиця має пази і фальц (гребінь), що дозволяють їй чіплятися за суміжні черепиці;

- подвійний напуск застосовують для плоскої черепиці, а також сланцю і дерев'яних плиток (тобто для плоских штучних матеріалів). При подвійному напуску утворюється дво-1 навіть тришарове покрівельне по­криття, тому що вище укладені ряди перекривають ті, що укладені нижче, більше, як на половину довжини черепиці.

Варто пам'ятати, що при одинарному напуску вага покрівлі менша, ніж при подвійному.

До решетування черепицю кріплять цвяхами, скобами, клямерами, дротом або вона тримається за рахунок власної ваги.

Плоску черепицю, звичайно, прибивають цвяхами чи кріплять клямерами. Клямером фіксуються відразу дві черепиці. Горизонтальний закот клямера лягає зверху вже прикріпленої черепиці, а під вертикальний закот підводить­ся суміжна черепиця. Клямерні гачки забивають у решетування з боку гори­ща. Зверху клямерні закоти вкривають вище розміщеним черепичним рядом.

Дротом кріплять усі черепиці, розміщені на звисах (карнизних і фрон­тонах), ребрах і коньку.

Прикарнизні фронтонні черепиці можна прикріпити скобами особливої конфігурації. На схилах з похилом 35° рядові черепиці, зазвичай, не кріплять дротом. На дахах з похилом 35-45° чи розташованих у регіонах із сильни­ми вітрами черепицю прив'язують через один ряд. При похилах більше 45° дротом кріплять кожну черепицю.

На дахах з похилом близько 60° пазову і штамповану черепицю не кріп­лять до решетування, а укладають вільно і вона тримається за рахунок власної ва­ги й спеціальної пазової конструкції.

 


Download Покриття даху черепицею

подробнее

Покриття даху черепицею 2


Черепична покрівля має зигзаго­подібний малюнок - стик двох черепиць вище розміщеного ряду приходиться на середину черепиці нижче розміщеного. Щоб домогтися цього, всі не­парні ряди починають і завершують цілими черепицями, а всі парні - половинчатими.

Напрямок укладання черепиці - знизу вверх (від карниза до конька) і справа наліво (для пазової черепиці), зліва направо (для жолобчастої) чи від будь-якого фронтону (для плоскої).

Укладання виконують в 3-4-х рядах одночасно: у прикарнизному ряду встановлюють дві цілі черепиці; в дру­гому - спочатку половинку, а потім цілу; в третьому - одну цілу черепицю. Потім повертаються до першого ряду і кладуть ще по одній черепиці у всіх уже початих рядах (першому, другому і третьому). У четвертому ряду кріплять одну половинчату й одну цілу черепиці, у п'ятому - одну цілу. Знову повертаються до першого ря­ду, щоб додати по одній цілій черепиці в усі покладені ряди і т. д.

Щоб навантаження на конструкцію покрівлі було рівномірним, бажа­но вести покрівельні роботи одночасно на обох схилах.

Через 3-4 місяці укладання черепиці поперечні шви рекомендують зма­стити з боку горища вапняним розчином з додаванням до нього волокнис­тих матеріалів (клоччя, січки), а зверху пофарбувати олійною фарбою.

Покриття конька і ребер. Коньок даху і похилих ребер викладають спеціальними коньковими жолобчастими черепицями. Кожна конькова че­репиця має пазовий обідок, завдяки якому вона чіпляється за іншу черепи­цю. Конькову черепицю укладають у напрямку укладання рядової черепиці на схилах: зліва направо або навпаки. На ребрах черепицю вкладають знизу вверх. Місця стику ребер з коньком зашпаровують цементним роз­чином чи покрівельною розеткою з оцинкованої сталі. Кріплять конькову черепицю до решетування дротом і укладають на вапняному розчині.

 


Download Покриття даху черепицею 2

подробнее

Встановлення пічного обладнання 2


Димові засувки і в'юшки встановлюють на висоті 2-2,2 м від рівня підлоги з боку, на якій знаходиться топка, розташовуючи так, щоб при відкритій засувці димовий канал1 був цілком відкритий. Встановлюють їх без зазорів, тому що вони не зазнають впливу високих температур. Закріплюють ці прилади в цегельній кладці за допомогою м'якого в'язаль­ного дроту діаметром 2—3мм.

Пічні плити (настил) встановлюють на тонкому шарі глиняного розчи­ну над верхом духовки на відстані 5-6 см. По всьому периметру плити між нею і цегельною кладкою повинен бути зазор 1,5 см. Розташовують плиту так, щоб велика конфорка знаходилася над топливником, а мала - над духовкою. Кращим варіантом вважається встановлення плити на металевий підрамник, виконаний з кутової сталі і закріплений у цегельну кладку масиву печі.

Очисники є невід'ємною частиною будь-якої печі. Методика їх вста­новлення різна, залежно від бажання майстра і наявності приладів. Це можуть бути просто отвори в цегельній кладці, які потім закладають цег­лою. У разі необхідності чищення газоходу, цеглу вий­мають з отвору, а потім вставляють на місце. При ць­ому слід нанести маркування на місце знаходження очисного отвору, щоб його можна було легко знайти. Цей варіант накладає деякі обмеження на облицю­вання печі і застосовується рідко. Найкраще в отвори вставляти очисники-коробки, виконані з лис­тової сталі, що у разі потреби легко відкриваються і закриваються. При цьому конструкційно вони повинні бути виконані так, щоб гази, що відходять з печі, не потрапляли в приміщення. Для цього в коробочку вставляють кусок цеглини на розчині і щільно встановлюють у рамку. Щоб коробку було зручно витягувати, до неї прилаштовують ручку. Закріплюють очисники-коробки за допомогою м'якого в'язального дроту без зазорів під час кладки газоходів. Фарбу­ють їх термостійкими лакофарбовими покриттями.

 

 

 


Download Встановлення пічного обладнання 2

подробнее

Кладка з каменю та цегли 2


Перед початком роботи відсортуйте камінь і відберіть зручні для встановлення по кутах кладки: великі прямокутні камені із суміжними площинами, розташованими під прямим кутом один до одного, або ті, котрі легше розколоти за потрібною формою. На око прикиньте співвід­ношення каменів приблизно прямокутної форми до безформних, а та­кож великих каменів до дрібних. У цій же пропорції беріть камені при зведенні стіни, з'єднуючи камені різної форми і розміру, щоб одержати рівномірний малюнок кладки.

Кладку виконуйте, не кваплячись і ретельно, оцінюючи як естетичні, так і конструкційні характеристики кожного викладеного каменю. Шар розчину для кожного каменю наносять окремо. Камені розміщають так, щоб їх верхні поверхні розташовувалася врівень або під нахилом до серцевини. У цьому випадку, крім розчину, камені на місці буде утриму­вати і сила ваги.

Перший ряд кладки вирівнюють по розмічальних мотузках, натягнутих між панелями профілів. Далі мотузку кріплять до штифтів чи цвяхів, вставлених у розчинні стики. При роботі завжди намагайтеся розміщати великий масивний камінь поверх 2-3 дрібніших, щоб рівномірно розпо­ділити його вагу. Щоб у стіні не з'явилися вертикальні тріщини, не допускайте розташування вертикальних стиків у суміжних рядах на одному рівні.

Кам'яна кладка вимагає терпіння: якщо досвідчений майстер за день може викласти до 20м2 кладки з бетонних блоків, то з каменю - всього 5.

Лицювальна стіна. Складена в товщину одного каменю, така стіна є декоративною, хоча досить міцною, щоб триматися самостійно, і зво­диться на такому ж фундаменті, що і базова стіна з бетонних блоків. Шаблон кладки нагадує шаблон кладки самостійної кам'яної стіни. Від­мінність полягає в тому, що призначення лицювальної кладки - підтриму­вати не всю конструкцію, а саму себе. Кожен камінь обкладають роз­чином з усіх боків, крім лицьового. Для посилення зчіплення лицювальної і базової кладки використовують стяжки, що гнуться, із нержавіючої сталі, одним кінцем прикручені до бетонних блоків.

 

 

 

 


Download Кладка з каменю та цегли 2

подробнее

Маленькі хитрощі 10


В технічному арсеналі домашнього майстра ле­щата, як відомо, - інструмент першочергової важ­ливості. Проте для невеликої майстерні зовсім нео-бов'язково купувати важкі лещата за­водського виготовлення. Користуючись рисунком, нескладно зробити легкі де­рев'яні лещата будь-якого розміру. Треба лише мати залізну скобу відповідного розміру і болт з гайкою, що розводять губки лещат. Гайку, щоб ключ з неї не зривався, слід запресува­ти в ключі. Для цього губки ключа, перш ніж захвачувати ними гайку (вона повинна входити в губки ключа з дея­ким зусиллям), попередньо розігрійте на вогні

Пил, що накопичується в заклеєному на зиму вікні (між рамами), псує інтер'єр кімнати та наво­дить на думку про неохайність хазяїна. А боротися з цим злом зовсім нескладно. Шматком картону або цупкого паперу перекрийте отвір між внутріш­ньою та зовнішньою кватирками вікна (прикріпив­ши папір канцелярськими кнопками). Папір буде запобігати можливості проникнення пилу в простір між рамами. А видаляти пил з паперу досить легко. Пофарбована під колір рами, така паперова пе­регородка не буде виглядати чужорідним тілом.

Гумове кільце на одному з стояків драбини дасть можливість завжди мати під рукою необхідний для роботи інструмент.

Пропонується такий дощувальний розбризку-вач для поливання. Виготовляється він із 2 мм алюмінію за викройкою. На накінечник шлангу одягають хомутик, до нього болтом шарнірно крі­питься розбризкувач. Другий болт служить віссю пружини. Ширина і дальність розбризкування регу­люються її стисненням.

Готуючи цементний розчин, набагато зручніше перемішувати його не лопатою, як це зазвичай ро­биться, а чотиризубими садовими вилами. Робота набагато полегшується і прискорюється, а головне - суміш виходить більш однорідною.

Ті, хто люблять відпочивати на балконі можуть скористатись нижче наведеною ідеєю - власно­ручно влаштувати простий зйомний шезлонг. Він робиться з двох палиць, між якими натягнута міцна тканина. Один кінець кожної палиці кріпиться до стіни, другий - до балконних поручнів.

 


Download Маленькі хитрощі 10

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю