Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Інструмент для виконання столярних робіт


Складаний метр використовують для вимірювання розмірів де­рев'яних елементів, приміщень, меблів тощо. Рекомендуються металеві і дерев'яні складані метри.

Косинцем (дерев'яним або металевим) перевіряють прямокутність де­талей і з'єднань.

Циркуль застосовують для перенесення розмірів на пиломатеріал і розмічування криволінійних елементів.

Рейсмусом наносять на деталь риски, паралельні одному з боків де­талі.

Широку ножівку застосовують для поперечного розпилювання до­щок і брусків, вузьку - для пиляння по кривій і наскрізного пропилюван­ня, а ножівку з обушком - для пропилювання пазів.

Лучкова пилка являє собою дерев'яну раму з туго натягненим полот­ном пилки. Лучкові пилки бувають розпашні - з полотном завширшки 45-55мм і викружні - з полотном завширшки 4-15мм.

Розпашні пилки застосовують для розпилювання пиломатеріалів вздовж волокон, а викружні - для криволінійного (фігурного) розпилю­вання. Для ефективного розпилювання деревини вздовж волокон доцільно застосовувати пилки з косим зубом.

Пилка-наградка потрібна для прорізування пазів.

Долото використовують для видовбування наскрізних і ненаскрізних гнізд і пазів. Бажано мати долота завширшки 6-8 і 12-15мм.

Стамески застосовують для видовбування гнізд в тонких деталях, за­чищення гнізд і пазів, утворення фасок, зняття задирок та інших операцій. Бажано мати стамески завширшки 4-6, 10-12 і 20-35мм. Молоток для столярних робіт повинен мати масу 500-600г.

Киянка (дерев'яний молоток) потрібна при довбанні деревини доло­том та при деяких інших роботах.

Шерхебель застосовують для початкового грубого стругання дерева вздовж і поперек волокон, а також під кутом. Лезо овальної форми зали­шає на поверхні деревини заглиблення.

Рубанок може бути з одинарним залізком (для попередньої зачистки поверхні) і з подвійним (для чистого стругання поверхні деревини). Для до­машньої майстерні досить мати рубанок з подвійним залізком, яким мож­на також застругувати торці, задиристі і завилькуваті поверхні деревини.

Фуганком вирівнюють поверхні великих деталей.

Зензубель призначено для відбирання чвертей і фальців.

Рашпіль потрібен для зачищення поверхонь.

Обценьки призначаються для витягування цвяхів, для деяких жерстя­них робіт і т. ін.

Струбцина служить для тимчасового стискування деталей при склею­ванні.

Для свердління деревини застосовують ручний коловорот з набором свердел різного діаметра. Можна також користуватися слюсарним дри­лем і свердлами для металу.
 


Download Інструмент для виконання столярних робіт

подробнее

Зберігання та сушіння


Деревину зберігають у вигляді пиляного лісоматеріалу (дошки, брус­ки) або тимчасово цілими колодами. З колод перед зберіганням слід обов'язково зняти кору, під якою розмножується червиця або виникає грибне побуріння, що псує всю колоду. Колоди, зрубані влітку, очищають від кори через два тижні після зрубування, а заготовлені взимку - до по­тепління. На кінцях колод треба залишити смуги кори завширшки 10 см, завдяки яким торці менше розтріскуються. Очища­ти кору з колоди дуже зручно (рис. 1.) ло­патою, обрубаною так, щоб кінець був трохи овальної форми. Можна також армійською великою лопатою, вона міцна і важча за звичайну. При висиханні колод чи пиломатеріалів волога з них найбільше випаровується через торці і розтріскуван­ня деревини розпочинається саме з них. Тому торці слід замазати бітумом, пекос-моляною сумішшю, солідолом або зафарбувати олійною фарбою, глиною з вапном або коров'яком, глиною чи густим розчином вапна. Зберігають пиломатеріали та колоди в штабе­лях, встановлених на жердинах, кам'яних або бетонних підставках - підштабельниках заввишки 50-65 см. На них для гідроізоляції кладуть шматки толю, а потім міцні поперечини, куди укладають пиломатеріали, бажано однакових розмірів за товщиною, шириною та однієї породи. Між шарами колод для вентиляції прокладають дошки або бруски. Звер­ху штабель слід закрити від дії прямого сонячного проміння та опадів да­хом.-Відстань від верхнього ряду лісоматеріалів до даху 12-15 см, щоб повітря зверху під дахом не затримувалося.

Пиломатеріали, якщо їх небагато, краще зберігати у приміщенні під стелею. Для цього до стелі прикріплюють перекладини, а на них кладуть спочатку довші і товщі дошки чи бруски, а потім коротші. Дереви­ну для більшості будівельних конструкцій та виготовлення меблів обов'яз­ково сушать. При висиханні деревини її розміри впоперек волокон змен­шуються на 5_12 % , а вздовж майже не змінюються. Тому у виробі, ви­готовленому з вологої чи недосушеної деревини, через деякий час з'яв­ляються тріщини або щілини в місцях з'єднання.

 

 


Download Зберігання та сушіння

подробнее

Корисні поради 3


Тріщини в підлозі розміром до 5-6 мм замащують мастикою з п'яти вагових частин цементу, стільки ж тирси, 14 частин води і 2 частин сто­лярного плиткового клею. Клей варять у воді до повного його розчинен­ня. Потім у нього додають цемент, тирсу, суху фарбу під колір підлоги і ретельно розмішують. Мастику закладають в тріщини підлоги шпателем, розрівнюють і після висихання зачищають наждачним папером. Застосо­вують мастику теплою, а щоб не вихолола, то ставлять у посуд з гарячою водою.

Ще один спосіб заробки щілини у дощаній підлозі: за допомогою бітуму. Смолу розплавляють і заливають в щілини, залишки зрізують. Потім щілини фарбують фарбою, яка трохи розчиняє застиглий бітум. Друге фарбування повністю ховає слід ремонту.

Традиційний дерев'яний плінтус можна замінити оригінальним з кана­та діаметром 50~80 мм. Закріплюємо канат нітролаком, фарбуємо нітролаком вибраного кольору.

Для фарбування дощастої підлоги випускають готові для використан­ня олійні фарби на оліфі К-3, алкідні і олійно-фенольні емалі ПФ-266 і ФЛ-254, емалі на основі поліуретанів УРФ-1128 і меламіностирольних смол МС-160. їх наносять пензлем у два шари і кожний шар сушать 48 годин. Витрати фарби на один шар -120 г/м2. Фарби утворюють матові покриття. Розбавляють їх уайт-спіритом і скипидаром: Емалями підлоги теж фарбують двічі (якщо підлога нова) і кожен шар сушать 48 го­дин. Витрата емалі -120 г/м2. Емалі ПФ-266 і ФЛ-254 випускаються жовті і червоно-коричневі, а ФЛ-254 ще й зеленого кольору.

 

 

 

 


Download Корисні поради 3

подробнее

Фарбуємо поверхні 3


Кольори прикрашають середовище, в якому ми живемо, вкладають певний зміст у наше життя, і в той же час по-різному впливають на нас. Кожний колір має свою мову, виражає щось неповторне. Жовтий має теплі, збуджуючі властивості. Від цього кольору людина стає більш ди­намічною й веселішою. Зелений сприяє врівноваженості, створює почут­тя прохолоди, заспокоює. Не підлягає сумніву той факт, що синій колір є одним із найбільш заспокійливих. Він впливає на людину, створюючи по­чуття ніжності, любові та свіжості. Для збереження концентрації найкра­щим є фіолетовий колір. Оскільки фіолетовий колір символізує велич та шляхетність, йому завжди надавали перевагу королі. Червоний є ідеаль­ним для темпераментних та активних людей. Оранжевий нагадує про во­гонь та тепло. Рожевий символізує жіночність, весну та аромат квітів. Білий колір є символом спокою та чистоти, чорний - урівноваженості і серйозності.

Крім того, що кольори впливають на психіку людини, вони також мо­жуть збільшувати, зменшувати, розширювати чи звужувати приміщення, в яких ми живемо, а також можуть зробити наші будинки вищими або нижчими. Отже, починаючи фарбувати поверхні у вашому будинку, оберіть для себе найоптимальнішу кольорову гаму, щоб почуватися у власній оселі на всі сто.

Перш ніж розпочинати фарбування поверхонь, необхідно провести цілий комплекс підготовчих заходів, головна мета яких - мінімізувати про­никнення вологи у стіни.

Наприклад, перед фарбуванням фасадів слід зробити ремонт кар­низів, відливів, водостічної системи, і т.д. Необхідно також провести захо­ди щодо гідроізоляції фундаментів, а також перевірити і в разі необхідності відремонтувати гідроізоляцію між цоколем і стінами, щоб пе­решкодити підйому ґрунтових вод. Без усіх перелічених заходів фарбу­вання не буде ефективним.

Далі необхідно визначити ті вимоги до матеріалів покриттів, що впли­вають на якість і терміни проведення опоряджувальних робіт. До числа цих вимог входять:

- технологічні вимоги - тиксотропність, зручність нанесення, покрівель­на здатність, забезпечення рівномірної плівки, час висихання й ін.;

- екологічна безпека матеріалу;

- вартість матеріалу.

І лише після проведення усіх цих робіт можна приступати до фарбування.

 


Download Фарбуємо поверхні 3

подробнее

Системи фарб


Один шар фарби занадто тонкий, щоб утворити міцну плівку. Для от­римання красивого покриття необхідна система фарб, що складається з кількох шарів. їх кількість залежить від типу фарби та від характеру по­верхні, що фарбується.

Перший шар - шпаклівка, яку використовують, коли потрібно, нап­риклад, зберегти у дереві натуральну смолу або попередити вбирання фарби у пористу поверхню.

Другий шар - грунт, що забезпечує надійне приставання фарби. На металевих поверхнях він також захищає метал від корозії або окислення. Грунт може діяти і як шпаклівка.

Трегій шар - підшарок; він робить плівку гнучкою, а також є непоглинаючою основою для однорідного покриття четвертим і останнім, лицьо­вим шаром, що утворює остаточний колір.

Для стін, які фарбують водоемульсійною фарбою, застосовують сис­тему лише з двох або трьох шарів однієї фарби, якщо не потрібна шпаклівка чи ґрунтовка для виправлення таких дефектів поверхні, як за­пиленість, висока лужність або пористість. Тоді першим накладають тон­кий шар розчиненої фарби. Грунт необхідний у тих випадках, коли стіни покривають алкідними фарбами.

Обробляючи поверхні, в першу чергу наносять шелак на сучки, щоб смола не проступала крізь шар фарби. Потім - грунт для дерева (водо­емульсійний чи алкідний), підшарок і лицьовий шар. Щоб прискорити процес фарбування, виробники останнім часом почали випускати комбінацію грунту з підшарком - глянцеву фарбу, що сама утворює підшарок і потребує лише ґрунтовки.

Метал, як правило, грунтують. Для сталі використовують грунт із фос­фату цинку, для алюмінію випускаються спеціальні грунти. Потім накладають підшарок і лицьовий шар, як для дерева. Мідь, бронзу та свинець можна фарбувати без грунту, якщо вони добре підготовлені і ретельно промиті уайт-спиритом (розчинником для фарби).

 

 


Download Системи фарб

подробнее

Зароблення щілин та дірок 3


Якщо тріщини великі, то їх затирають спеціальною замазкою: 1кг гіпсу і 2,5кг просіяної крейди. Одержану суміш заливають 10-процент-ним клейовим розчином до одержання пастоподібної маси.

Для обробки тріщин і щілин можна приготувати таку замазку: в рідкий як сметана столярний клей додають, помішуючи, зубний порошок або дрібно розтерту крейду. Густою сумішшю зарівнюють щілини, зайвину знімають ножем. Щілини в плінтусах шпаклюємо олійною замазкою та­кого складу: оліфа 1 кг, сикатив 50 г, клей (10-процентний розчин) 200 г, мило 20 г, крейда до робочої в'язкості.

Якщо стеля в окремих місцях покрита тріщинами, то прошкребіть тріщини, а потім зашпаклюйте. Коли ґрунтовка висохне, огрунтуйте сте­лю побілкою за допомогою пензля. Коли грунтування висохне, забіліть двічі пилососом. В побілку обов'язково додайте клеючий матеріал: сто­лярний або малярний клей (200г на відро води), заваріть борошно (1 літр завареного розчину на відро), півлітра емульсії ПВА на відро. Не за­будьте побілку підголубити.

Щілини між бетонними плитами стелі важко надійно заробити. Мож­на вздовж шва нанести шар білої олійної фарби, а на неї наклеїти бинт. Після висихання прошпаклюйте, і він легко забілиться, стане непомітним.

Приклеєну чи прооліфлену основу перед наклеюванням марлі знову промазують клеєм і на нього кладуть марлю, розрівнюючи шпателем так, щоб клеєм просякла марля. Потім просохлу поверхню сушать, шпаклю­ють не менше двох разів і шліфують.

Побиту, відпалу штукатурку в сухих приміщеннях ремонтують вапняним розчином.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 3

подробнее

Фарбування поверхонь


Бетонні оштукатурені поверхні фарбують олійними, водоемульсійними фарбами, які наносять валиками, пензлями або фарбопультами у два шари.

Змінити колір водоемульсійних фарб можна введенням тамбовських водних паст.

Для обробки стін застосовують клейові фарби. На стіни фарбу нано­сять горизонтально на якусь частину (захвату) і тут же розтушовують її по висоті стіни. При фарбуванні у два шари перший наносять в одному нап­рямку, а другий - в іншому.

Стару клейову фарбу змивають теплою водою з допомогою макловиці або щітки. Так само і старі шпалери. Після цього дефекти усувають з допомогою замазки, якій дають просохнути, а потім ці місця добре про­тирають шкіркою.

Нерівно оштукатурені поверхні необхідно зашпаклювати тонким ша­ром сметаноподібної шпаклівки. Найпростіше приготувати клейову шпаклівку. Після її висихання поверхню шліфують, а потім грунтують, ви­користовуючи миловар або грунт з мідним купоросом чи галуновими сполуками. Мета грунтування - досягти рівномірної водопоглинаючої поверхні. Крім того, ґрунтовка перешкоджає появі старої фарби. Після того, як грунт повністю висохне, починають фарбувати стіни.

Чистий колір та якісну фарбу можна одержати, застосовуючи гуашеві фарби, але треба пам'ятати, що деякі кольори (наприклад, сажа, берлінська лазур) погано розчиняються у воді. їх розчиняють гарячою клейовою водою, в якій міститься мило.

Клейові склади (кольори) можуть бути білими і кольоровими. Білий колір - це суспензія крейди у воді. Щоб приготувати клейову фарбу, за­мочують у воді окремо крейду і окремо фарбу, доводячи їх до сметано-подібного стану. Після ретельного перемішування пігментні розчини проціджують через густе сито, а ще простіше - через натягнуту капроно­ву панчоху. Потім до крейдяного тіста додають невеликими частинами пігмент. Якщо до потрібного кольору необхідно кілька пігментів, то кож­ний з них, приготований окремо, розмішують невеликими порціями.

 


Download Фарбування поверхонь

подробнее

Робота зі шпалерами 4


Обклеювати стіни можна одному, але зручніше це робити вдвох, коли один намазує і подає шматок шпалер; а інший стоїть на стільці чи драбині. Верхній край шпалер має клеїтися чітко по горизонтально відбитій лінії, а боковий по відбитій вертикальній лінії. Обклеювати краще «від світла».

Щоб краї шпалер надійно приклеювалися, по периметру вікон, две­рей, нижче бордюрної смуги і над плінтусами на поверхні завширшки 10-15см малярною щіточкою ретельно втирають оліфу. Стіни промащу­ють клейстером і одразу обклеюють газетами.

Обклеювати поверхню шпалерами можна після того, як макулатура повністю висохла. Відрізані відповідної довжини полотнища укладають на підлозіі або на столі боком донизу так, щоб кожне нижнє полотнище виступало на 1,2-2см.

Намазане полотнище повинно трохи зволожитися. Для цього його складають удвоє лицьовим боком догори, відкладають і наносять клейс­тер на інше полотнище. Перед наклеюванням краї зволоженого полот­нища вдруге промазують клейстером.

Вертикальність стіни перевіряють з допомогою виска. Для цього відмірюють від кутка відстань, рівну ширині рулона шпалерів. У цьому місці відбивають вертикальну лінію, по якій наклеюється перше полотни­ще. Щоб відбити лінію, шнур намазують крейдою або грифелем олівця, натягують, відводять від себе і відпускають. Одночасно перевіряють пря­мовисність кутків. Якщо нижній кут виявиться відхиленим від вертикалі, наприклад, вліво, то перше полотнище шпалер розкроюють так, щоб во­но нижнім лівим краєм торкалося до суміжної стіни в точці А, бувши відрізаним по лінії кута в точці Б. Наклеювати ціле полотнище в куток не рекомендується, бо щільно приклеїти його не вдасться, утворяться зморшки. Тому полотнище розкроюють так, щоб воно не заходило на суміжну стіну більш як на 2-3см. Частину полотна, яка перекриває ку­ток, надрізають у кількох місцях по лінії згину. Це забезпечить щільне прилягання полотнища. Перше полотнище на іншій стіні також наклею­ють щільно до кутка. Після сортування ножицями обрізають краї шпалер.

 

 


Download Робота зі шпалерами 4

подробнее

Корисні поради


Здуття на шпалерах можна ліквідувати, якщо після висихання пропра­сувати злегка нагрітою праскою.

При підготовці стін для обклеювання шпалерами необхідно штукатур­ку на них згладити пемзою або шматком білої глини, потім протерти щіткою або ганчіркою.

Якщо приклеювати шпалери до стін, затертих шпаклівкою на але­бастрі, то шпалери відстануть, а шпаклівка зруйнується. Такі стіни перед обклеюванням слід злегка прооліфити і дати їм висохнути.

Вибирати малюнок шпалер слід залежно від площі і висоти кімнати. Горизонтально розміщений малюнок знижує висоту приміщення, при вертикально розміщеному малюнку, навпаки, кімната здається вищою. Ромбоподібний малюнок створює відчуття великого об'єму.

Стіни коридорів слід обклеювати шпалерами темніших тонів, ніж стіни жилих кімнат.

Щоб заклеїти дірку або закрити інший дефект в шпалерах, беруть шматочок шпалер і обережно підганяють малюнок. Латку вирізають по хвилястій або зубчастій лінії, бо так вона краще зливається з загальним фоном.

Верхню межу наклеювання шпалер, як правило, намічають по шнуру. Але ця операція потребує додаткових вимірів і, що найголовніше, не завжди буває точною. Але ж існує практичний і точний, чомусь нині забу­тий спосіб нанесення горизонтальних ліній. Візьміть тонкий гумовий шланг і вставте в його кінці невеликі скляні трубочки. Заповніть шланг во­дою до середини трубок і позначте рівні, на яких перебуває вода. За за­коном сполучених посудин лінія, яка з'єднала помітки, завжди буде гори­зонтальною.

Пригладжуйте поклеєні шпалери рівною і широкою дерев'яною план­кою з наклеєним шаром поролону, який, копіюючи нерівності стіни, щіль­но притисне планку.

 

 


Download Корисні поради

подробнее

Сауна 2


Раніше сауною слугувала одна кімната, де і парилися, і милися. Нагрі­валась вона за допомогою вогнища, яке запалювали в центрі будівлі. Дим циркулював по всьому приміщенні і виходив назовні, проходячи крізь стіни та стелю. Мились у такій лазні, коли вона «дозрівала», тобто внут­рішні поверхні її нагрівалися до такої температури, як повітря всередині, а дим повністю виходив. Сучасна сауна складається з трьох, розділених перегород­ками, відсіків: роздя­гальної, парної та мий­ної кімнат. Сауну обі­грівають пічкою, спалюючи дрова чи газ, або за допомогою електричних нагрівни­ків, які простіші та еко­логічні і під час експлу­атації не потребують особливих затрат. Однак, і сьогодні є чима­ло людей, які не визнають удосконалень в інтер'єрі саун і користуються вищеопи­саною з чорними від сажі та копоті стінами, стелею та лавами. Вони вважають, що тільки запах диму надає повітрю особливо приємного присмаку і створює непо­вторну атмосферу в приміщенні. До того ж, осівши на 6 стіни та стелю, сажа погли­нає небажані запахи. Дим же має дезінфікуючі властивості, бо  містить у coбi фенол та оцтову кислоту, що згубно діють на хвороботворні бактерії та мікроби.

Основне призначення сауни — це викликати у її відвідувачів потовиді­лення, в результаті чого досягається оздоровчий і лікувальний ефект. Цьо­му підпорядковано все, що пов'язано з проектуванням і будівництвом сау­ни. Враховуються також особливі побажання і звички майбутніх господарів сауни. Так, одним подобається сухе прогріте повітря сауни, в якому, як не дивно, можна знаходитись набагато довше, ніж у вологому.

 

 

 


Download Сауна 2

подробнее

Розміщення труб над покрівлею


Димові труби розміщують у будинку так, щоб вони якомога ближче ви­ходили до гребеня покрівлі, над якою виводять головку труби. При влашту­ванні насадних труб розміщення димових труб залежить від місця знаход­ження печі в приміщенні. Оскільки димова труба виступає над покрівлею,

тобто її головка піддається дії різних атмос­ферних явищ, рекомендується виводити трубу не на глиняному, а на вапняному, цементно-вапняному або цементному розчинах. Висо­та труби над покрівлею залежить від того, на якій відстані, вона розташована від гребеня. Головку труби виводять на 500 мм вище гребеня у тому випадку, якщо вона розміщена на відстані не далі як 1500 мм від гребеня по горизонталі. Головку виводять на рівні гребеня тоді, коли вона знаходиться на відстані від нього 1500-3000 мм і нижче рівня гребеня при влаштуванні труби від гребеня на відстані більше 3000 мм. В усіх випадках труба повинна бути піднята над покрівлею на висоту не менше як на 500 мм. Якщо труба знаходиться біля високої стіни або дерев з густою кроною, то її нарощують стальною або азбесто­цементною трубою, щоб запобігти задуванню диму вітром.

 

 


Download Розміщення труб над покрівлею

подробнее

Укладання на розчин першого ряду


Встановлення кутових каменів. Нанесіть шар розчину завтовшки 25 мм на кут фундаменту, орієнтуючись по розмічальних мотузках, натягнутих між профілями. Укладіть кутовий камінь на розчин, також вирівнявши його по розмічальних мотузках. Додаючи розшивкою розчин під основу каменю, добийте­ся, щоб обидві лицьові поверхні ка­меню розташовувалися суворо верти­кально. Викладіть перший ряд з великих каменів приблизно однако­вого розміру, залишаючи між ними 15-міліметровий проміжок. По кутах укладайте кутові камені так, як опи­сано вище.

Якщо після встановлення каменю ви вирішите його зняти, обов'язково промийте його, щоб видалити за­лишки розчину. Завершивши кладку першого ряду, зніміть розмічальні мо­тузки і дайте розчину затвердіти.

Заповнення вертикальних стиків. Наберіть розчин на кель­ню і, використовуючи її як піддон, за допомогою розшивки закрийте роз­чином вертикальні стики  між  каменями. Додавайте розчин, поки камені не будуть міцно заклинені; не пе­реборщіть, щоб не зрушити камені. Якщо розчин виповзає із стику, збе­ріть його кельмою і помістіть в серцевину стіни.

 

 


Download Укладання на розчин першого ряду

подробнее

Заповнення серцевини.


Після укладання першого ряду, запов­ніть проміжок між обома рядами каме­нів (серцевину) дрібним і битим каме­нем і залийте розчином, розведеним до такого стану, щоб він затікав між каменями серцевиною. Заповнивши серцевину до рівня каменів кладки, на­несіть поверх отриманої конструкції шар розчину для кладки другого ряду, але не розрівнюйте його. Укладіть ку­тові камені другого ряду; для більшої міцності конструкції змініть положення їх довгої і короткої сторін. Потім по кутах стіни вставте в розчинні стики цвяхи чи штирі і натягніть між ними розмічальні мотузки. Вони допоможуть витримати напрямок кладки і ви­рівняти вертикальні площини стіни.

Після укладання чергового ряду заповнюйте каменями і розчином серцевину. Потім установлюйте кутові камені наступного ряду і перемі­щайте розмічальні мотузки. Закінчену кладку покрийте зверху пласти­нами плитняку завтовшки 65мм; таке перекриття підвищить стійкість кон­струкції проти несприятливих погодних умов.

Після закінчення кладки засипте відкриту поверхню фундаменту зем­лею до рівня грунту. Якщо кладка виконана на торф'яному грунті, його спочатку варто утрамбувати.

Кладка з каменів нерівної форми

Заповнення об'ємних проміжків Якщо між суміжними каменями кладки утвориться об'ємний проміжок, вставте в нього за допомогою молотка невеликий камінь - «замазку». При виборі каменю варто оцінити як його І конструкційні характеристики, так і те, як І він буде виглядати в кладці.

Обробка розчинних стиків. Витримавши розчин у стику протягом 30-45 хвилин, за допомогою вузької кельні зніміть його на глибину не більше 12мм. Після цього розгладьте розчин, що за­лишився, твердою щіткою.

 


Download Заповнення серцевини.

подробнее

Дачний будиночок 3


Можна застосувати й іншу технологію, яка дасть можливість набага­то швидше і якісніше виконати цю роботу, використовуючи блоковий ме­тод монтажу. У цьому випадку каркас кожної стіни збирають у горизон­тальному положенні (на готовій основі будинку це робити дуже зручно), а потім встановлюють і кріплять у вертикальному положенні.

Під час вибору площі поперчного перерізу матеріалу і визначенні схеми конструкції треба враховувати, що несуча здатність каркаса значно зростає після його обшивання, а кількість стояків знаходиться у зворотній залежності від площі поперечного перерізу матеріалу (менша площа поперечного перерізу - частіше стояки). Тому цілком виправдане застосування економічних площ поперечного перерізу. Наприклад, для верхньої і нижньої обв'язок і рядових (проміжних) стояків каркасу можна використовувати брусок площею поперечного перерізу 50x70 мм, а для кутових стояків - брусок 70x70 мм. Потрібно також врахувати, що схема каркаса повинна бути ув'язана з розташуванням дверного і віконного прорізів.

Коли каркас встановлений, остаточно скріплюють усі його елементи між собою і з основою будинку цвяхами, а де необхідно - скобами. Для надання будівлі стійкості між стояками врізають укосини.

Конструкція даху

Висота горища, що рекомендується, повинна бути достатньою для пересування людини (не менше 1,5м), а в будинку з пологим дахом робити горище взагалі недоцільно.

В основі конструкції даху - бруси-мауерлати, розміщені на поздовжніх стінах будиночка, у які упираються крокви.

 

 


Download Дачний будиночок 3

подробнее

Дачний будиночок 5


Укладання утеплювача краще робити зовні. Спочатку набивають стелю на внутрішні грані крокв, а потім у проміжки між ними укладають теплоізолятор. Для захисту утеплювача від проникаючих із приміщення водяної пари під нього треба укласти пароізоляційний шар (наприклад, пергамін). Риштування під покрівлю у цьому випадку можна зробити розріджене, використовуючи нестругану і навіть необрізну дошку.

Різноманітний асортимент матеріалів покрівлі - від традиційних аз­бестоцементних листів і покрівельної сталі до сучасних (ондулин, металочерепиця, шингл, оцинкований профнастил) - дозволяє підібрати його як за вартістю, так і за зовнішнім виглядом.

Спорудження стін

Обшивання й утеплення стін починають зовні, щоб швидше захистити будинок від непогоди. Дошки розміщують горизонтально, що доцільно не тільки з точки зору захисту будівлі від дощу, але і для надання додаткової жорсткості каркасній конструкції. Зовнішню обшивку з'єднують з паро­ізоляцією стін - прикріплюють до стійок каркаса пергамін.

Як теплоізолятор можна використовувати будь-які сучасні синтетичні утеплювачі. Найкращі теплоізоляційні характеристики мають пористі пластмаси (теплон, ізолон, теплоніт, ППЕ та ін.). Ці матеріали стійкі до дії води, тому що є твердою піною з замкнутими порами і при застосуванні не вимагають пароізоляції.

 


Download Дачний будиночок 5

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

як поштукатурити грубук | ручна часнико саджалка | середина жіночої піськи | зробити крілятник | як зробыти тыплыцю | Коли збиваєш целку то завжди є кров | выробы з цемента вдамашних условиях | резюмар как мыть | как правіліно обшиті доской сарай | фото пізди 11 12 років | фото піські 11 12 років | скачать всі види церкулярок і йхню вартість. | ломані дахи Мансарди | карта мотоцикалк майнкрафт 1.5.2 скачать | як почистити кахельну піч | срыв целки на лавочке | Кілька хвилин треба аби збити целку | дывытысь украйнське порно | гіг порно з тваринами | вагонка деревяна правила користування відео | як мурувати кафельну піч | Як вкласти чолку якщо вона стирчить? | gfhye[f ламания целок | зроббыты корморизку | чи можна покрасити дитЧу кроватку лаком? | скачати выдео робота з штуком | фото рижої пизди | як вивести запах з клейонки | які є види мрамурної крошки | Жіночі пілотки