Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Азбука столяра


Активний відпочинок - це не тільки далекі походи, екскурсії, заняття спортом, але ще й прагнення щось змайструвати своїми руками. Всі прості речі (декоративні решітки, альтанки, столи, шезлонги тощо) мо­жуть зробити навіть не спеціалісти в столярній і теслярській справі. Потрібні тільки елементарні знання і суворе дотримання основних при­йомів роботи. Верстат основа робочого місця. В домашніх умо­вах його з ус­піхом може замінити досить товста і рівна дошка з упором і вирізом для заклинювання. На цій дошці однаково добре стругати і пиляти, видовбува­ти отвори і склеювати деталі. Дошку легко перенести в будь-яке зручне для роботи місце, а коли роботу закінчено, її неважко зняти з підставки і пос­тавити, скажімо, у прикомірок або у кут за двері.

« Клин надійно затискує деталі в прорізі верстат­ної дошки, і обробляти їх стає легко і зручно. Важли­вою річчю, яка має бути у столяра чи тесляра, є леща­та. Найпростіші з них - клинові. їх легко зробити з дошки твердої породи дерева (дуб, граб, ясен) зав­товшки не менше  сантиметрів. Відпиляйте від цієї дошки два прямокутник шматки, однакових за розміром. одного виріжте дві колодки і два клини. Обидві колодки міцно прибийте цвяхами до другого шматка доски і вставте клинки. Лещата готові. Деталь вставляється між вузькою час­тиною верхньої колодки і малого клина. Ударом киян­ки по торцю великого клина деталь щільно затискуєть­ся, і її можна обробляти. У місці затиснення варто підкладати металеві губки різної форми. Вони будуть краще утримувати невеликі деталі і захищати лещата від  пошкоджень. Губки зробіть із металевих смужок достатньої товщини (0,5— 1 см). Заг­либлення в губках можна зробити за допомою напилка. Готові лещата прибийте великими цвяхами до міцного столу або до торця колоди, укопаної в землю.

 

 


Download Азбука столяра

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 4


Дерев'яні дощаті підлоги можуть бути як одинарними, так і подвійними.

Для одинарних підлог дошки обстругують і підганяють по розміру. Як­що немає дощок потрібної довжини, їх можна стикувати, але обов'язко­во на одній з лаг (балок). Кожна дошка, що укладається, повинна щільно прилягати до попередньої. Тому уклавши, але не прибивши другу дошку, на відстані 10-15см від неї в лагу (балку) вбивають скоби. До дошки прикладають прокладку завдовжки 50-70см і між нею і скобою вбива­ють один чи два клини доти, поки друга дошка щільно не приляже до раніше прибитої. Потім дошку прибивають цвяхами, сплющуючи «шляпки» й утоплюючи їх у деревину на 5мм. Зазор між дошками не по­винен перевищувати 1мм.

Укладати дошки рекомендується так, щоб річні кільця деревини були направлені в різні боки, що допомагає отримати найбільш рівну підлогу.

Ребра нешпунтованих дощок повинні бути обстругані під косинець чи з незначним ухилом всередину. При надмірному скосі ребра звичайно сколюються, що призводить до утворення великих щілин.

Фугуючи ребра, дошки помічають, щоб не поплутати. Іноді замість фугування ребра дощок притесують сокирою. Роблять це так. У першої з обструганих дощок по відбитій шнуром лінії притесують обидва ребра і прибивають її до лаги. На відстані 2-3см від першої кладуть другу дошку і трохи кріплять її двома цвяхами. Між дошками вставляють отволоку (бру­сок із цвяхом) і проводять інструмент уздовж ребра першої дошки, зали­шаючи на лицьовій стороні другої риску, по якій і притесують її ребро.

Подвійні (утеплені) підлоги складають­ся з двох настилів - чистого і чорного (підбо­ру), які знаходяться на деякій відстані один від одного. Чорну підлогу роблять з обаполів чи дощок завтовшки 5-6 см, які не прибивають до балок, а укладають у вибрані в балці шпунти чи на черепні бруски.

 


Download Дерев’яна дощата підлога 4

подробнее

Корисні поради


Дощаті підлоги в процесі експлуатації розсихаються, що веде до утво­рення щілин. Тому ремонт найчастіше зводиться до ущільнення дощок і заміни окремих покороблених або прогнилих. Роботи ведуться в такій послідовності. Спершу знімають плінтуси. Потім за допомогою сокири піднімають кожну дошку і осаджують на місце. Цвяхи, що виступають, виймають обценьками. Звільнені від цвяхів 3-4 дошки з'єднуються за до­помогою клинів. Після цього кожну дошку прибивають кількома цвяхами до лагів. Голівки цвяхів необхідно стиснути плоскогубцями і втопити в дошку на глибину 2-3 "мм. Плінтуси встановлюють на місце.

У підлозі з дощок, прибитих цвяхами, утворилися щілини. Ремонт вико­нують без розбирання підлоги. Спочатку ретельно розчищають щілини, потім відповідно до розмірів щілин з м'якого сухого дерева заготовляють планки. В перерізі така планка має вигляд клина, який трохи звужується. Планки ставлять насухо або на клей ПВА; забивають їх за допомогою дерев'яного клина і киянки (дерев'яного молотка). У вузькі щілини заби­вають штукатурну дранку.

Якщо потрібно замінити частину гнилої дошки, то спочатку просверд­люють два отвори великим свердлом у місцях стискування (біля балки), а потім пропилюють вузькою ножівкою з обох боків з'єднання дощок і пе­рерубують дошку на балці або лазі долотом (великою стамескою). То­рець вцілілої дошки має бути під прямим кутом до площини. Кінець дошки видаляють. Тоді беруть точно за розміром шматок нової дошки, її мо­лотком заганяють на місце, потім прибивають цвяхами.

 

 


Download Корисні поради

подробнее

Корисні поради 2


Прогинаються дошки підлоги. При ремонті скріпіть їх шурупами діаметром 4-5мм і завдовжки 30-50мм. Вони вгвинчуються навскоси у щілини поміж дошками. Потім головки старанно втопіть. Шурупи один від одного вгвинчуйте на відстані 0,5м.

Щоб дерев'яна підлога не прогиналася і не скрипіла, пропонується такий вихід. Визначаємо місце лаги за рядами цвяхів на дошках і свердли­мо в настилі і лазі два отвори. Там, де лага, вкручуємо болт. В інший отвір заливаємо бетон або суміш епоксидної смоли з тирсою. Після зат­вердіння цього складу болт вигвинчується і в цей отвір теж заливається суміш. Потім у верхні частини отворів забивають дерев'яні корки, шпаклюють, фарбують.

Коли скриплять мостини підлоги, треба починати їх ремонтувати. Вздовж стиків дощок в шаховому порядку під кутом 40-45° дрилем прос­вердлюють отвори в напрямі стику. Діаметр свердла 7-10мм. В отвори забиваються штифти трохи більшого діаметра з дерева твердих порід. Штифт попередньо змазують столярним клеєм або синтетичним. Висту­паючу над підлогою частину штифта спилюють ножівковим полотном (для металу). Місце ремонту шліфують наждачним папером, шпаклюють і фарбують.

Зробіть із щільного паперу або плівки трафарет для ремонту підлоги. Шпаклівка наноситься шпателем по трафарету і заповнює тріщини. При цьому не забруднюється підлога довкола місця ремонту.

Тріщини в дерев'яних підлогах заробляються пастою з дерев'яної тир­си і клею для шпалер. Тирсу можна замінити дрібними шматочками ста­рих газет. Спершу у киплячій воді розмішують до однорідної маси тирсу або газетні шматочки, а тоді доливають невеликими порціями клей.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Друге життя паркету 5


Лакове покриття підлоги ремонтують через кожні 3-4 роки залежно від його стану. В місцях зносу лак стирається, втрачає прозорість, підло­га стає матова і некрасива. Ремонтувати можна всю підлогу або тільки зношені місця. При цьому знімати лак не потрібно. Підлогу добре миють, сушать, зношені місця очищають наждачним папером і після знепилювання вкривають лаком того ж типу, яким вона була вкрита раніше. Че­рез 24 години наносять другий шар лаку.

Паркетні підлоги можна також натирати восковими чи воскоподібними мастиками. Дубовий паркет краще натирати водними мастиками, буко­вий - безводними, хоча обидва види мастик можна застосувати для всіх видів паркету. Водні мастики розчиняють у теплій воді згідно з інструкцією, що додається до мастики, і рівним тонким шаром за допомогою щітки на­носять на чисту підлогу. Після висихання цього шару наносять другий. Ко­ли й він висохне, підлогу глянцюють електронатирачем або щіткою, а тоді суконкою. Безводні мастики наносять тампоном. Коли з нанесеної масти­ки випарується розчинник, підлогу натирають і полірують.

Масні плями з паркетної підлоги видаляються кашкою з прального по­рошку, змішаного з теплою водою. Суміш втирають в пляму і залишають на ніч. Вранці кашку знімають і очищене місце промивають теплою водою.

Інший спосіб: пляма з паркету видаляється тампоном, змоченим у ски­пидарі. Потім це місце посипають тальком або порошком білої глини і че­рез фільтрувальний папір прасують не дуже гарячою праскою.

Чорнильні плями на підлозі рекомендується видаляти розчином ли­монної кислоти.

Паркетну підлогу, навіть якщо вона вкрита лаком, добре протирати вологою ганчіркою, змоченою у холодній воді з гліцерином (столова лож­ка на склянку води). Мити таку підлогу гарячою водою не рекомендується.

 

 


Download Друге життя паркету 5

подробнее

Системи фарб


Один шар фарби занадто тонкий, щоб утворити міцну плівку. Для от­римання красивого покриття необхідна система фарб, що складається з кількох шарів. їх кількість залежить від типу фарби та від характеру по­верхні, що фарбується.

Перший шар - шпаклівка, яку використовують, коли потрібно, нап­риклад, зберегти у дереві натуральну смолу або попередити вбирання фарби у пористу поверхню.

Другий шар - грунт, що забезпечує надійне приставання фарби. На металевих поверхнях він також захищає метал від корозії або окислення. Грунт може діяти і як шпаклівка.

Трегій шар - підшарок; він робить плівку гнучкою, а також є непоглинаючою основою для однорідного покриття четвертим і останнім, лицьо­вим шаром, що утворює остаточний колір.

Для стін, які фарбують водоемульсійною фарбою, застосовують сис­тему лише з двох або трьох шарів однієї фарби, якщо не потрібна шпаклівка чи ґрунтовка для виправлення таких дефектів поверхні, як за­пиленість, висока лужність або пористість. Тоді першим накладають тон­кий шар розчиненої фарби. Грунт необхідний у тих випадках, коли стіни покривають алкідними фарбами.

Обробляючи поверхні, в першу чергу наносять шелак на сучки, щоб смола не проступала крізь шар фарби. Потім - грунт для дерева (водо­емульсійний чи алкідний), підшарок і лицьовий шар. Щоб прискорити процес фарбування, виробники останнім часом почали випускати комбінацію грунту з підшарком - глянцеву фарбу, що сама утворює підшарок і потребує лише ґрунтовки.

Метал, як правило, грунтують. Для сталі використовують грунт із фос­фату цинку, для алюмінію випускаються спеціальні грунти. Потім накладають підшарок і лицьовий шар, як для дерева. Мідь, бронзу та свинець можна фарбувати без грунту, якщо вони добре підготовлені і ретельно промиті уайт-спиритом (розчинником для фарби).

 

 


Download Системи фарб

подробнее

Зберігання фарб


Банку з олійною фарбою слід щільно закривати, бо проникнення повітря всередину посудини спричиняє утворення плівки. Для гермети­зації банки переверніть її на кілька секунд догори дном. Фарба запов­нить найменші щілини і повітря уже не пройде.

При довгому зберіганні олійних і емалевих фарб утворюється плівка на поверхні. Цього не станеться, якщо на поверхню фарби покладуть кружок із щільного паперу і наллють зверху трохи олії.

Краї банки, в якій зберігається фарба, намазують фарбою і кладуть зверху шматок скла, який потім присохне і надійно герметизує, збереже фарбу від висихання.

Олійна фарба від довгого зберігання покрилася плівкою. Не розмішуйте її, а виріжте з марлі шматочок по діаметру банки і опустіть його на фарбу. Марля покриє шматочки плівки і разом з ними опустить­ся на дно.

Якщо на фарбі утворюється плівка, проціджувати її не обов'язково. Достатньо накрити банку шматком капронової панчохи і прямо через неї вмочувати щітку. Фарба при цьому використовується повністю, без втрат.

Щоб не псувати фарбою посудину (скляну банку або каструлю), мож­на покласти у місткість поліетиленовий пакет, закріплюючи його по кра­ях гумкою або мотузкою.

Не засохнуть фарба чи клей, якщо у поліетиленової банки відрізати горловину і вставити у неї щітку, яка ввійде щільно, з деяким зусиллям. Те­пер можна перевертати догори дном банку.

Не викидайте щітку з засохлою на ній фарбою. Прокип'ятіть її у воді з пральним порошком протягом кількох годин. А потім шилом роз'єднайте щетину, розчешіть, промийте.

Не слід зливати залишки різних фарб. Пофарбована таким місивом площина буде дуже довго сохнути.

Залишки фарби при ремонтних роботах не поспішайте викидати. На­сипте туди трохи цементу і помішуйте до консистенції густої сметани. Ко­ли маса стане однорідною, використайте її як замазку. Добрий ефект одержите при ремонті штукатурки навколо дверей. Будь-які щілини, зак­риті такою замазкою, не бояться вологи.

 


Download Зберігання фарб

подробнее

Робота зі шпалерами 2


Найперше готують стіни. Якщо вони були побілені чи пофарбовані клейовою фарбою, необхідно зняти з них шар побілки. Для цього стіни змочують гарячою водою і зішкрібують сталевим шпателем верхні шари, особливо випуклі місця та інші нерівності. Відтак їх додатково промива­ють водою. Порушену штукатурку, різні тріщини слід змастити гіпсовим розчином.

Коли стіни підсохнуть, їх згладжують торцевим боком дерев'яного бруска і протирають вологою ганчіркою.

Плями на стіні зафарбовують нітролаком, нітроемаллю або заклею­ють тонкою алюмінієвою фольгою. Олійну фарбу зчищати не слід. її тре­ба промити водою з содою або милом і добре просушити. Зафарбова­ну емалями поверхню також промивають і зачищають наждачним папе­ром, цеглою чи крупнозернистою шкуркою.

Якщо ж стіни були обклеєні простими шпалерами, то слід перевірити, наскільки міцно вони тримаються. Для цього достатньо змочити їх водою. Якщо відстануть від стіни, здуються, то треба знімати. Якщо ж тримають­ся міцно, то на них можна клеїти нові шпалери, попередньо зачистивши окремі шерехатості. Всі інші види шпалер та рулонних матеріалів треба знімати із стін. Якщо старі шпалери мають багато пухирів (тобто місця відклеїлися), то для зачищення поверхні можна використати старе полот­но ножівки або скористатися шпателем.

Стіни обов'язково ремонтують, зачищають всі дефекти, просушують. На сирих стінах клейстер швидко загниває, віддає неприємним запахом, шпалери змінюють свій колір, відстають від стіни.

 


Download Робота зі шпалерами 2

подробнее

Пересувний пташник


На садових ділянках, звичайно, утримують птицю тільки влітку. Як прави­ло, курчат - на виріст для осіннього забою. Самотужки можна виготовити для цього пересувний пташник. Він може бути будь-яких розмірів. Та й ма­теріалів для спорудження особливих непотрібно - обрізки дощок, фанера.

Перевага також «пересувного" методу утримання птиці полягає в то­му, що місце розташування будиночка можна щодня змінювати. Перес­тавляючи його, ви забезпечите птиці достатню кількість комах та грубих кормів, заощадивши зерно. Каркас складається з ме­талевої рами з опорними ко­лесами, де установлено пташ­ник з дахом, який піднімається, і кліткою. Він обладнаний лю­ком, вентиляційними ґратами, заскленою фрамугою і двер­цятами з дистанціїним керу­ванням. Каркас клітки збирають на рамі з брусків перерізом 40x70 мм за допомогою металевих кут­ників. Потім його слід обтягну­ти металевою або капроно­вою сіткою.

Нагадуємо, що клітку тре­ба ретельно та регулярно чис­тити, а воду в напувалках час­то міняти, щоб вона завжди була свіжою.

 


Download Пересувний пташник

подробнее

Літня кухня-їдальня


До будівель господарсько-побутового призначення належить літня кухня-їдальня, яку споруджують поруч з дачним будиночком. Під нею господарі часто улаштовують погріб. Літня кухня може бути з піддашком чи розташовуватись упритул до альтанки.

Фундамент літньої кухні-їдальні стовпчастий («дерев'яні стільці") або залізобетонні стовпи.

Стіни - каркасного типу. Зовні їх обшивають поздовжніми струганими дошками чи вагонкою. Щоб зберегти природну текстуру деревини, дош­ки слід покрити світлим атмосферостійким лаком, наприклад ГФ-166. Покрівля - плоска односхила, має похил від входу. Зверху її покривають рубе­ройдом або азбестоцемент­ними листами.

У кухні повинно бути хороше природне освітлення. Тут - встановлюють плиту для при­готування їжі, робочий стіл, мийку, холодильник, підвішу­ють полиці для посуду. Поруч з будівлею улаштовують во­достік у місцеву каналізацію.

Безпосередньо їдальню виконують у вигляді відкритої тераси. Вона може стати улюбленим місцем відпочинку всієї родини влітку, якщо облаштувати її за потребою і смаком власників.

Зсередини стіни покривають пластиком чи м'якими деревноволокнистими плитами (ДВП). Перевага м'яких плит полягає в їхній низькій теплоп­ровідності порівняно з суцільною деревиною.

 

 


Download Літня кухня-їдальня

подробнее

Погріб 2


Надземна частина являє собою конструкцію у вигляді шухляди з щільно збитими подвійними стінками з товстих (40-50 мм) дощок. У за­зор між стінками закладають теплоізоляційний матеріал: керамзит, стружку, лісовий мох, дубове листя та ін. Мінеральну вату застосовувати не рекомендується, тому що згодом вона ущільнюється і втрачає свої теплоізоляційні властивості. Якщо для утеплення використовують струж­ку, то вона повинна бути антисептована 10%-ним розчином мідного чи залізного купоросу або 3%-ним розчином фтористого натрію. Стружку перемішують з вапном у пропорції 1:9, де 1 об'ємна частина - вапно і 9 - стружка. Краще покрити антисептиком і дерев'яний каркас - шухляду. Стінки погреба, для запобігання продуванню ззовні, обшивають буді­вельним картоном, крафт-папером, пергаміном чи руберойдом.

З торцьового боку погреба влаштовують люк (лаз) розміром 0,6 х 0,8м. Люк має двоє дверцят - зовнішні і внутрішні (легкі), між якими на зиму закладають утеплювач. У цій же стінці влаштовують вентиляційний отвір типу кватирки розміром 12x12 см, який ззовні закривають частою сіткою. Перед входом краще зробити козирок з будь-якого будівельного матеріалу. Зверху погріб прикривають легким одно чи двосхилим дахом з обапола, покритого руберойдом, хвилястим азбестоцементним шифе­ром чи іншим покрівельним матеріалом.

Навколо погреба, на відстані 1 -1,5м від стінок, роблять водовідвідну канаву завглибшки 0,5-0,6м, заповнену на половину глибини дренаж­ним матеріалом: каменем, цегельним боєм, щебенем, хмизом з очище­них від кори гілок.

 

 


Download Погріб 2

подробнее

Планування мансарди


Обмежений простір горища, регламентований похилом і конст­рукцією перекриття даху, обумовлює підбір меблів і обладнання у відповідності з додатковими вимогами. До них належать: компактність, універсальність, простота конструкційного рішення і, головне, зручність користування. Різні ніші та похил площин стелі і стін дають можливість ви­користовувати підвісні або вбудовані предмети меблів, наприклад, по­лиці, відкидні ліжка, двоярусні дитячі ліжка, висувні шафи, секретери, вер­стати з підйомною кришкою і т.д. Враховуючи планування мансардного поверху, спальні місця бажано розставити біля повздовжніх стін, які мають висоту від підлоги до похилу стелі 1,8-1,9м. Підходити впритул до таких стін незручно, тому площа підлоги вздовж них використовується, в основному, для крісла чи ліжка.

Центральну зону мансарди необхідно залишити для проходу. Тут лю­дина може пересуватись у весь зріст. Вільний простір між покрівлею і під­логою мансарди можна використовувати як комору під дахом (з досту­пом до неї через спеціальні двері) або як окремі вбудовані місткості різного'призначення, які безпосередньо обслуговують житлову кімнату. Це, як правило, ніші, рівні за довжиною відстані між опорними стояками, що підтримують стропила. Наприклад, на рівні верху матраца ліжка чи тахти можна зробити ніші для зберігання постільної білизни. Дверцята таких ніш можна виготовити з дерев'яних рейок: вони утворюють раму у вигляді решіток. Щілини між рамами забезпечують необхідну вентиляцію. Над рамами можна обладнати ніші для світильника, радіоприймача, магнітофона чи телевізора, а також книжкові полиці у вигляді уступів. Во­ни кріпляться до схилів стін за допомогою спеціальних металевих чи де­рев'яних кутиків. Відстань між полицями по вертикалі рекомендується зробити 25-27см, що дасть можливість розставити на них не лише кни­ги, але й альбоми, папки з кресленнями та ін.

 


Download Планування мансарди

подробнее

Дачний будиночок 3


Можна застосувати й іншу технологію, яка дасть можливість набага­то швидше і якісніше виконати цю роботу, використовуючи блоковий ме­тод монтажу. У цьому випадку каркас кожної стіни збирають у горизон­тальному положенні (на готовій основі будинку це робити дуже зручно), а потім встановлюють і кріплять у вертикальному положенні.

Під час вибору площі поперчного перерізу матеріалу і визначенні схеми конструкції треба враховувати, що несуча здатність каркаса значно зростає після його обшивання, а кількість стояків знаходиться у зворотній залежності від площі поперечного перерізу матеріалу (менша площа поперечного перерізу - частіше стояки). Тому цілком виправдане застосування економічних площ поперечного перерізу. Наприклад, для верхньої і нижньої обв'язок і рядових (проміжних) стояків каркасу можна використовувати брусок площею поперечного перерізу 50x70 мм, а для кутових стояків - брусок 70x70 мм. Потрібно також врахувати, що схема каркаса повинна бути ув'язана з розташуванням дверного і віконного прорізів.

Коли каркас встановлений, остаточно скріплюють усі його елементи між собою і з основою будинку цвяхами, а де необхідно - скобами. Для надання будівлі стійкості між стояками врізають укосини.

Конструкція даху

Висота горища, що рекомендується, повинна бути достатньою для пересування людини (не менше 1,5м), а в будинку з пологим дахом робити горище взагалі недоцільно.

В основі конструкції даху - бруси-мауерлати, розміщені на поздовжніх стінах будиночка, у які упираються крокви.

 

 


Download Дачний будиночок 3

подробнее

Практичні поради


Надійна покрівля

При монтуванні стояків досить часто на брусі до­водиться виконувати різні врізи. Традиційно їх роб­лять у вигляді прямокутних гнізд, які послаблюють балку, а фіксують стояки тільки в одному - поз­довжньому напрямку. Якщо виконати У-подібний вріз , то при меншому послабленні бруса отримаємо надійну фіксацію п'яти стояка  у поздовжньому і по­перечному напрямках (рисі).

Якнайменше щілин

При опорядженні балконів і лоджій іноді необхідно з'єднувати обшивочну дошку з цегляною кладкою стіни. Зверху останню дошку на місце поставити не можна, оскільки стіна - нерівна; збоку її теж підсунути складно, бо дошка - шпунтована. Хоча й існує досить великий вибір різноманітних ущільнювачів, але краще зробити огорожу без щілин. Радимо вчинити так. Передостанню дошку одразу не приби­ваємо, а помічаємо спочатку місце її розташування. По ній та найбільш глибокому заглибленні  визна­чаємо ширину «в» останньої дошки . Приставляємо її до стіни, робимо копію профілю стіни на цій дошці - вирізаємо заглиблення та виступи цеглин. Готову дошку прибиваємо, а потім зверху встановлюємо пе­редостанню дошку. Отримуємо з'єднання без щілин!

Якщо дошку  неможливо вставити зверху, то її можна запхати збоку. Для цього треба не забивати крайні зліва дошки, як це робиться при настиланні підлоги.

Двері: праві чи ліві?

Двері та стулки дверних і віконних прорізів, а також дверцята шаф мо­жуть відкриватися, як правило, у праву або у ліву сторону. їх називають «правими» і «лівими». Правда, існують ще й універ­сальні двері, що відкриваються у обидві сторони, але про них зараз мо­ва не йде.

 


Download Практичні поради

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

Лахмата пезда у школьниці | товщина дошок на крілятник | Дівчата показують юні піські | порно фото девочек малолеток вк.ком | Саморобні жіночі маструбатори | порно лесбі малолеток | Юные Письки фото | які бувайть піські фото | фото: яка має бути піська у 14 років | цимбрини фото | цимбрини | скачать шаблони для випилювання лобзиком | Схема з'єднання ленточної пилорами | Скачатъ секс с малолеткоми | саморобни дівани | порно с малолетками нд | вироби з фанери лобзиком креслення схеми | саморобні прицепи для т-25 відео | як зробить світло в альфи | Скачать відіо 3g целкі малолеткі | спавнпоінт в майнкрафті виживаніє | Ручні церкулярки | схема полички для взуття потипу сходів | креслення для виготовлення кормушки для кролів | c[tvf gjkbxrb lkz dpennz cdj]vb herfvb | креслення для виготовлення ручки до молотка | саморобні роторні косарки відео | шашличні печі призначення будова скачати відео | Вимурувати туалет | оздоблення криниць деревом фото