Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Корисні поради 2


Прогинаються дошки підлоги. При ремонті скріпіть їх шурупами діаметром 4-5мм і завдовжки 30-50мм. Вони вгвинчуються навскоси у щілини поміж дошками. Потім головки старанно втопіть. Шурупи один від одного вгвинчуйте на відстані 0,5м.

Щоб дерев'яна підлога не прогиналася і не скрипіла, пропонується такий вихід. Визначаємо місце лаги за рядами цвяхів на дошках і свердли­мо в настилі і лазі два отвори. Там, де лага, вкручуємо болт. В інший отвір заливаємо бетон або суміш епоксидної смоли з тирсою. Після зат­вердіння цього складу болт вигвинчується і в цей отвір теж заливається суміш. Потім у верхні частини отворів забивають дерев'яні корки, шпаклюють, фарбують.

Коли скриплять мостини підлоги, треба починати їх ремонтувати. Вздовж стиків дощок в шаховому порядку під кутом 40-45° дрилем прос­вердлюють отвори в напрямі стику. Діаметр свердла 7-10мм. В отвори забиваються штифти трохи більшого діаметра з дерева твердих порід. Штифт попередньо змазують столярним клеєм або синтетичним. Висту­паючу над підлогою частину штифта спилюють ножівковим полотном (для металу). Місце ремонту шліфують наждачним папером, шпаклюють і фарбують.

Зробіть із щільного паперу або плівки трафарет для ремонту підлоги. Шпаклівка наноситься шпателем по трафарету і заповнює тріщини. При цьому не забруднюється підлога довкола місця ремонту.

Тріщини в дерев'яних підлогах заробляються пастою з дерев'яної тир­си і клею для шпалер. Тирсу можна замінити дрібними шматочками ста­рих газет. Спершу у киплячій воді розмішують до однорідної маси тирсу або газетні шматочки, а тоді доливають невеликими порціями клей.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Друге життя паркету 5


Лакове покриття підлоги ремонтують через кожні 3-4 роки залежно від його стану. В місцях зносу лак стирається, втрачає прозорість, підло­га стає матова і некрасива. Ремонтувати можна всю підлогу або тільки зношені місця. При цьому знімати лак не потрібно. Підлогу добре миють, сушать, зношені місця очищають наждачним папером і після знепилювання вкривають лаком того ж типу, яким вона була вкрита раніше. Че­рез 24 години наносять другий шар лаку.

Паркетні підлоги можна також натирати восковими чи воскоподібними мастиками. Дубовий паркет краще натирати водними мастиками, буко­вий - безводними, хоча обидва види мастик можна застосувати для всіх видів паркету. Водні мастики розчиняють у теплій воді згідно з інструкцією, що додається до мастики, і рівним тонким шаром за допомогою щітки на­носять на чисту підлогу. Після висихання цього шару наносять другий. Ко­ли й він висохне, підлогу глянцюють електронатирачем або щіткою, а тоді суконкою. Безводні мастики наносять тампоном. Коли з нанесеної масти­ки випарується розчинник, підлогу натирають і полірують.

Масні плями з паркетної підлоги видаляються кашкою з прального по­рошку, змішаного з теплою водою. Суміш втирають в пляму і залишають на ніч. Вранці кашку знімають і очищене місце промивають теплою водою.

Інший спосіб: пляма з паркету видаляється тампоном, змоченим у ски­пидарі. Потім це місце посипають тальком або порошком білої глини і че­рез фільтрувальний папір прасують не дуже гарячою праскою.

Чорнильні плями на підлозі рекомендується видаляти розчином ли­монної кислоти.

Паркетну підлогу, навіть якщо вона вкрита лаком, добре протирати вологою ганчіркою, змоченою у холодній воді з гліцерином (столова лож­ка на склянку води). Мити таку підлогу гарячою водою не рекомендується.

 

 


Download Друге життя паркету 5

подробнее

Фарбуємо поверхні 2


Фабри, що використовуються у будинках, мають різні носії. У фарбах на водній основі пігмент та зв'язуюча речовина знаходять у воді у вигляді дрібних частинок. Цю схожу на молоко емульсію, звичайно, називають водоемульсійною фарбою. Коли вода випаровується, краплинки злива­ються у суцільну плівку фарби. В алкідних фарбах пігмент та зв'язуюча речовина зважені у розчинникові на основі гасу, вони сохнуть довше, ніж фарби на водній основі. Після висихання такі фарби зберігають харак­терний неприємний запах, який може викликати алергійну реакцію. Саме усвідомлення шкоди, якої завдають деякі розчинники здоров'ю людей, зробило застосування таких фарб непопулярним. У деяких країнах вони взагалі заборонені.

До складу фарб входять також і інші домішки, що покращують їх властивості. Одна з них робить фарбу тиксотропною, тобто такою, що не ка­пає. Це дозволяє набирати на щітку більше фарби та наносити її більш тонким шаром; часто досить покрити поверхню один раз.

 При виборі фарб слід враховувати:

- декоративні властивості покриття - його структуру, ступінь блиску;

- експлуатаційні властивості покриття (стійкість до миття, до ме­ханічних навантажень, до забруднюючого фактора, до погодних і агре­сивних впливів, можливість ремонту, довговічність, захисні властивості);

- спеціальні вимоги до покриттів для забезпечення особливих функцій;

- вартість одного квадратного метра покриття.

Підбираючи фарби для оздоблення поверхонь, звичайно, важливо враховувати їх технологічні характеристики, але не слід забувати і про колір, адже він також має неабияке значення.

 


Download Фарбуємо поверхні 2

подробнее

Зберігання фарб


Банку з олійною фарбою слід щільно закривати, бо проникнення повітря всередину посудини спричиняє утворення плівки. Для гермети­зації банки переверніть її на кілька секунд догори дном. Фарба запов­нить найменші щілини і повітря уже не пройде.

При довгому зберіганні олійних і емалевих фарб утворюється плівка на поверхні. Цього не станеться, якщо на поверхню фарби покладуть кружок із щільного паперу і наллють зверху трохи олії.

Краї банки, в якій зберігається фарба, намазують фарбою і кладуть зверху шматок скла, який потім присохне і надійно герметизує, збереже фарбу від висихання.

Олійна фарба від довгого зберігання покрилася плівкою. Не розмішуйте її, а виріжте з марлі шматочок по діаметру банки і опустіть його на фарбу. Марля покриє шматочки плівки і разом з ними опустить­ся на дно.

Якщо на фарбі утворюється плівка, проціджувати її не обов'язково. Достатньо накрити банку шматком капронової панчохи і прямо через неї вмочувати щітку. Фарба при цьому використовується повністю, без втрат.

Щоб не псувати фарбою посудину (скляну банку або каструлю), мож­на покласти у місткість поліетиленовий пакет, закріплюючи його по кра­ях гумкою або мотузкою.

Не засохнуть фарба чи клей, якщо у поліетиленової банки відрізати горловину і вставити у неї щітку, яка ввійде щільно, з деяким зусиллям. Те­пер можна перевертати догори дном банку.

Не викидайте щітку з засохлою на ній фарбою. Прокип'ятіть її у воді з пральним порошком протягом кількох годин. А потім шилом роз'єднайте щетину, розчешіть, промийте.

Не слід зливати залишки різних фарб. Пофарбована таким місивом площина буде дуже довго сохнути.

Залишки фарби при ремонтних роботах не поспішайте викидати. На­сипте туди трохи цементу і помішуйте до консистенції густої сметани. Ко­ли маса стане однорідною, використайте її як замазку. Добрий ефект одержите при ремонті штукатурки навколо дверей. Будь-які щілини, зак­риті такою замазкою, не бояться вологи.

 


Download Зберігання фарб

подробнее

Азбука будівельника-ремонтника


Бутовий камінь доброї якості при розколюванні дробиться на дрібні шматки без пилу. Каменю можна надати правильної геометричної фор­ми, користуючись молотком і зубилом. Спочатку за допомогою лінійки, шнурка і м'якого олівця з усіх боків каменя роблять розмітку і лінії поглиб­люють зубилом приблизно на 3-5 мм. Потім, поставивши зубило в ка­навку трохи похило до центра каменю, сильно вдаряють молотком. Камінь, звичайно, відколюється по прямій лінії.

Кам'яні плити можна відколоти від великих каменів по шву, де почала утворюватися тріщина. Цей шов виділяється, як правило, на зламі каме­ню темнішим кольором чи поглибленням. Поглиблюючи шов зубилом відколюють плитку.

Кладка цегли вимагає деяких навичок і дотримання правил навіть при дрібному ремонті. Насамперед, ніколи не кладіть цеглини одну на одну стовпчиком, тому що така кладка розвалиться по наскрізних вертикаль­них швах. Щоб уникнути цього цеглини горизонтального шару, що зна­ходиться вище, кладуть так, щоб вони перекривали шви шару, що знахо­диться нижче. Таке розташування називається перев'язкою швів. Існує кілька способів перев'язки. Найпростіший полягає в тому, що один ряд цеглин укладають довгою гранню уздовж стіни, а наступний ряд - короткою гранню уздовж стіни. Горизонтальні і вертикальні шви клад­ки повинні мати однакову товщину, приблизно 10мм.

Кладку виконують у наступному порядку. Перед укладанням розчин перелопачують, потім розстеляють на стіні щільним і рівним шаром без пропусків на відстані приблизно 1-2 цеглин. Для розрівнювання розчи­ну, звичайно, використовують загострену лопаточку-кельму (для вико­нання незначних робіт у домашніх умовах можна обійтися штукатурною лопаткою).

Після розрівнювання розчину на грань цегли, що буде зєднуватися з гранню раніше покладеної цегли, кельмою наносять шар розчину, достатній для утворення шва потрібної товщини. Цег­лу потім щільно притискають до раніше покладеної, осаджують і підправ­ляють, постукуючи по ній рукояткою кельми. Вичавлений при ць­ому надлишок розчину на лицьовій стороні стіни підчищають кельмою. Щоб кладка була рівною, по краю стіни на рівні верхньої пло­щини цегли натягають шнур.

 


Download Азбука будівельника-ремонтника

подробнее

Найуразливіші місця оселі 2


4. Покриття даху. Його перевіряють на щільність. Під час дощу роз­стеляють газети. Якщо в даху наявні щілини, то на газеті з'являться краплі дощу або вона зігнеться.

5. Крокви даху. Прогнилі крокви свідчать про проникнення вологи всередену. Шкідливі комахи залишають сліди - отвори у деревині і де­ревну муку на підлозі. Все це порушує міцність конструкції даху.

6. Дошки підлоги. Якщо вони добре збереглися, їх треба поструга­ти, гнилі замінити, лаги укріпити.

7. Електрична мережа. Якщо від старого кабелю відстає ізоляція, її терміново потрібно замінити. Всі електротехнічні роботи має виконувати професійний елетрик.

8. Водовідвід. Чистять забиті ринви і труби, дефектні частини заміню­ють, поржавілі деталі чистять і фарбують.

9. Фасад. Набрякання штукатурки, пухирі, розтріскування фарби, відпадання частин - усе це вказує на потрапляння вологи. Пустоти вияв­ляють легким постукуванням ручкою молотка.

10. Вікна. Відновити обшивку, змастити навіси. У разі необхідності покласти нову замазку, ущільнити вікна. Уникати силіконових матеріалів.

11. Плитка. Найпоширеніший дефект такого покриття - відшарування плитки. Якщо при зовнішньому огляді воно не помітне, його можна виявити легким простукуванням по поверхні плиток. При цьому змінюється звук над площиною. Причиною цього є порушення технології укладання плитки. На­приклад, розчин з надмірним вмістом в'язального матеріалу під час загустіння дає значну усадку, що призводить до відшарування плитки. Крім плитки, можливе відшарування укріплювального прошарку від стіни. Це мо­же виникнути у разі використання неякісного розчину, наявності бруду, жирних плям на поверхні стіни або надто гладкої поверхні стіни. У випадку відшарування потрібно постукуванням визначити зони дефекту, зняти плит­ку. Якщо необхідно, знімають також укріплювальний шар і встановлюють плитку знову. Якщо знімають повністю стару плитку, наносять нову основу.

 

 

 


Download Найуразливіші місця оселі 2

подробнее

Робота зі шпалерами 5


Для наклеювання внапуск обрізають один край. При цьому врахову­ють, що край кожної наступної смуги буде повернутий до світла, інакше стик буде дуже помітним. Для обклеювання стіни з вікнами і стіни, яка знаходиться проти вікон, можна обрізати будь-який край. Для наклею­вання високоякісних шпалер впритул обрізають обидва краї. Щоб зеко­номити час при наклеюванні шпалер, краще обрізати їх пружок не ножи­цями, а гострим тонким ножем, не розгортаючи рулона. Для цього потрібно попередньо вирівняти торець рулона і простим олівцем обвес­ти зовні межу кружка. Працюючи ножем, необхідно рулон поступово по­вертати в напрямку його скручування.

Обклеювання починають від кутка стіни з вікнами. Намазане й просо­чене клейстером полотнище подають складеним утроє. Взявши його, робітник, який стоїть на табуретці чи столику, розгортає його і верхнім кінцем прикладає до стіни. Той, хто стоїть на підлозі, підтримує нижній кінець і допомагає сумістити край полотнища з вертикальною лінією, відбитою по виску в кутку кімнати. Після суміщення краю й лінії полотни­ще приклеюють. Щоб на шпалерах не залишились зморшки і здутини, їх розрівнюють ганчіркою або щіткою рухами від осі полотнища, до країв і зверху вниз. Наступні полотнища наклеюють аналогічно, стежачи за тим, щоб малюнок зберігався на стиках. Кожне наступне полотнище по­винно перекривати попереднє на ширину необрізаного краю.

Після наклеювання полотнищ починають наклеювати бордюр або фриз. Перед цим треба ретельно очистити від набілу верхні частини стін. Бордюрний або фризовий рулон спочатку розрізають уздовж на смуги, а потім смуги на шматки завдовжки 1,5-1,6 м. Відтинок бордюра або фриза намазують клейстером і приклеюють до стіни так, щоб його верхній край сумістився з відбитою раніше межею стіни.

 

 


Download Робота зі шпалерами 5

подробнее

Утеплення дверей


Щоб утеплити двері, необхідно мати дерматин або шкірзамінник, пластову вату (1,7кг на квадратний метр площі дверей) або поролон завтовшки 20-40мм, будівельні (50г) і мебльові цвяхи з декоративною головкою (75г на квадратний метр площі).

Зніміть двері з завісів і покладіть горизонтально. Відкрутіть з них ручки і взагалі все, що виступає над поверхнею. Залежно від того, в який бік відчиняються двері, розрізняють два варіанти оббивання.

Якщо двері відчиняються назовні, з оббивного матеріалу викроюють полотнище, яке за довжиною і шириною повинно бути більшим за відповідні розміри дверей на 100мм. Викроюють також три стрічки завширшки 140мм. Довжина однієї з них має дорівнювати висоті дверей, а двох інших - їхній ширині.

Спочатку формують валики по нижньому і верхньому краях дверей, а також по тому краю, де знаходиться замок. Для цього викроєні стрічки накладають на відповідні краї дверей лицьовим боком донизу і, відсту­пивши від кромки 10мм, прибивають їх будівельними цвяхами. На стрічки накладають скручені з вати валики діаметром 30-40мм. Стрічки загор­тають на валики і, натягуючи матеріал, прибивають будівельними цвяха­ми так, щоб валик наполовину спадав над кромкою і при навішуванні дверей перекривав зазор між дверною коробкою і дверима. Після цього на площину дверей настеляють вату, а на неї накладають оббивний ма­теріал, причому так, щоб з того боку, де завіси, край полотнища спадав на 60-80мм. Роботу починають з краю від замка.

 


Download Утеплення дверей

подробнее

Улюблені місця грибку


1. Балкон - «ахіллесова п'ята» будинку. Неправильно побудовані во­достоки, погана гідроізоляція підлоги - і вважайте, що проростання цвілі на стіні з балконом не за горами.

2. Грибки - злісні вороги деревини. Синява просто проникає через лаки і фарби, якими покривають дерево. Бактеріальна гнилизна знищує клітини деревини зсередини і викликає розкладання целюлози. Дерево через це Сіріє і чорніє. Біла гнилизна провокує розкладання целюлози і лігніну - речовин, що становлять основу деревини. Бура гнилизна «роз­колює» целюлозу, що призводить до розщеплення деревини. Ділянка, уражена такою гнилизною, стає коричневою.

3. Грибки дуже часто селяться на вікнах. Звичайна причина гниття зовнішніх віконних рам - замазка, що відвалилася чи потріскалася в нижній частині рами. Якщо замазка відстає від скла, дощова вода прони­кає у внутрішні частини рами і руйнує їх. 4. Грибок, що з'явився на поверхні стіни, руйнує не тільки штукатурку, але й стіну. Взагалі волога і цвіль здатні зруйнувати будь-який матеріал.

5. На стінах будинків грибки пускають корені й у тому випадку, якщо у водостоку замерзне вода і трубу розірве у місці шва.

Що робити?

1. Ринви потрібно встановлювати так, щоб вертикальні шви знаходи­лися осторонь від стіни і на відстані не менше 3см.

2. Щоб захистити підлогу балкона від вологи, потрібно постелити на неї щільне епоксидне чи поліуретанове покриття. Крім того, вона повин­на мати достатній нахил - тоді вода буде стікати вниз.

 

 


Download Улюблені місця грибку

подробнее

Огорожа


Кам'яна огорожа - красиве, надійне і тривале вирішення проблеми. При цьому важливо те, що її можна влаштувати самотужки. Після скла­дання плану огорожі і точного визначення її меж беруться за роботу. Планують кам'яні стіни і мурують кутові стояки. Останні роблять окремо або вимуровують як продовження стіни. Простір між кам'яними стояка­ми можна облаштовувати дерев'яними або залізними елементами. Фундамент заглиблюють мінімум на 75см, щоб уникнути його пошкод­ження від промерзання грунту. Роботу починають з маркування шнуром майбутньої стіни. Потім викопують рівчак, трохи ширший запланованої стіни. Через кожні 6 м встановлюють відповідну м'яку пластинку завши­ршки 10мм, що захистить огорожу в разі її температурного розширення. Щоб запобігти нерівномірному просіданню фундаменту і виникненню тріщин, у рівчак уздовж фундаменту прокладають стальний дріт (будівель­ну сталь)діаметром приблизно 10мм. Фундамент наповнюють бетоном. Поверхня фундаменту має бути вертикальною і гладкою. Після висихання бетону на фундамент встановлюють відповідну гідроізоляцію.

Якщо фундамент вже готовий, роблять достатньо рідкий будівельний розчин цементу і піску у співвідношені 1:4. Якщо огорожу вимуровують із спеціальних для цього призначених кам'яних плит, то їх укладають із за­зором або один на другий. Стояки зміцнюють армованою стал­лю і заповнюють бетоном. Ящик для листів встановлюють у обраному місці. Часто огорожу влаштовують також із природних каменів.

 

 


Download Огорожа

подробнее

Облицювання кахлями 3


Кожний ряд кахлів перевіря­ють   на   вертикальність і горизонтальність. Якщо є відхилення, їх виправляють. Верти­кальні шви у ряду не заповнюють розчином: кахлі повинні щільно приля­гати один до одного. Горизонтальні шви заповнюють розчином. Устано­вивши перший проміжний кахель, який прилягає до кутового, його підтри­мують рукою і заповнюють проміжок між румпами розчином, вдавлюючи в нього куски червоної цегли якомога щільніше. Якщо залишаться зазори (тріщини), то в них проникатиме повітря, утворюючи повітряні мішки, що знизить нагрівання облицювання. Між двома кахлями утворюється валик глиняного розчину, який утримує кахлі на місці. У два укладені кахлі через отвори в румпах вставляють штирі з стального дроту завтовшки 4—5 мм і завдовжки на 20-30 мм більше за висоту румпи. Щоб штирі не опуска­лися вниз, верхній кінець їх загинають, і, таким чином, вони опираються на румпу. Для більш щільного прилягання кахля один до одного головки двох сусідніх штирів обмотують тричі м'яким дротом. У проміжок між рум­пами, в дротяну в'язку вбивають цвях і скручують її, притискуючи таким чином всі кахлі один до одного.

По боках внизу на румпи надівають скоби, виготовлені з сталі завтов­шки 2 мм, завширшки 15 мм. Заготовки для скоб нарізують по 100мм. Скоби надійні тільки тоді, коли вони зроблені з досить твердої сталі і при надіванні на румпи потребують значних зусиль на розсування їх кінців. Як­що скоби не відповідають цим вимогам, застосування їх користі не дасть.

 


Download Облицювання кахлями 3

подробнее

Розміщення труб над покрівлею


Димові труби розміщують у будинку так, щоб вони якомога ближче ви­ходили до гребеня покрівлі, над якою виводять головку труби. При влашту­ванні насадних труб розміщення димових труб залежить від місця знаход­ження печі в приміщенні. Оскільки димова труба виступає над покрівлею,

тобто її головка піддається дії різних атмос­ферних явищ, рекомендується виводити трубу не на глиняному, а на вапняному, цементно-вапняному або цементному розчинах. Висо­та труби над покрівлею залежить від того, на якій відстані, вона розташована від гребеня. Головку труби виводять на 500 мм вище гребеня у тому випадку, якщо вона розміщена на відстані не далі як 1500 мм від гребеня по горизонталі. Головку виводять на рівні гребеня тоді, коли вона знаходиться на відстані від нього 1500-3000 мм і нижче рівня гребеня при влаштуванні труби від гребеня на відстані більше 3000 мм. В усіх випадках труба повинна бути піднята над покрівлею на висоту не менше як на 500 мм. Якщо труба знаходиться біля високої стіни або дерев з густою кроною, то її нарощують стальною або азбесто­цементною трубою, щоб запобігти задуванню диму вітром.

 

 


Download Розміщення труб над покрівлею

подробнее

Укладання на розчин першого ряду


Встановлення кутових каменів. Нанесіть шар розчину завтовшки 25 мм на кут фундаменту, орієнтуючись по розмічальних мотузках, натягнутих між профілями. Укладіть кутовий камінь на розчин, також вирівнявши його по розмічальних мотузках. Додаючи розшивкою розчин під основу каменю, добийте­ся, щоб обидві лицьові поверхні ка­меню розташовувалися суворо верти­кально. Викладіть перший ряд з великих каменів приблизно однако­вого розміру, залишаючи між ними 15-міліметровий проміжок. По кутах укладайте кутові камені так, як опи­сано вище.

Якщо після встановлення каменю ви вирішите його зняти, обов'язково промийте його, щоб видалити за­лишки розчину. Завершивши кладку першого ряду, зніміть розмічальні мо­тузки і дайте розчину затвердіти.

Заповнення вертикальних стиків. Наберіть розчин на кель­ню і, використовуючи її як піддон, за допомогою розшивки закрийте роз­чином вертикальні стики  між  каменями. Додавайте розчин, поки камені не будуть міцно заклинені; не пе­реборщіть, щоб не зрушити камені. Якщо розчин виповзає із стику, збе­ріть його кельмою і помістіть в серцевину стіни.

 

 


Download Укладання на розчин першого ряду

подробнее

Практичні поради 5


Зашпаровування проміжків між зрубом та цоколем

Нижній вінець поставленого зрубу не завжди щільно прилягає до цоколю. Спроби заро­бити щілини розчином, як правило, не приводять до успіху - герметичності не вдається досягти через те, що суміш тече. Використовувати макрофлекс - доро­го, та й запхати його у вузькі щілини не завжди вда­ється.

Пробка для стовбів огорожі

Азбестоцементні труби діаметром 100 мм часто використовують як стовби для огорожі. Щоб виклю­чити попадання у них води або сміття, верх труби слід затулити. Для цього підбирають консервну бан­ку відповідного діаметра і вставляють її всередину стовба з невеликим натягом. Встановлена у такий спосіб банка прекрасно утримує пробку з бетону, яка герметично закриває трубу.

Обдуримо дощ

Садова доріжка, покрита плиткою, не лише милує око серед зелені газонів, але й досить практична. Улаштовують такі доріжки по рельєфу ділянки, як правило, з нахилом, іноді значним.

Якщо вкладати плитку «шов в шов» за схемою А, то під час дощу потік води швидко розмиє шви і основу під плитками.

Краще покласти плитку за схемою Б, тобто «по діагоналі». У такому разі потік буде розсікати­ся, його швидкість - гальмуватися, а вода - відво­дитися за межі доріжки.

Простий верстат

Часто виникає необхідність оброблення ребер дощок безпосередньо на шта­белі, коли спеціального верстата немає. У цьому випадку можна скористатися про­стим саморобним пристроєм.

Беремо дошку , до неї прибиваємо вертикальну дошку з вирізом. Цей пристрій кріпимо до лавки, брусу чи шта­белю дощок. Дошку, яку необхідно обро­бити вставляємо в паз і фіксуємо клином.

 


Download Практичні поради 5

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

фасони сарафанив зимових | відео про дядярона і мінікотік | зеднання кругляка | відео улок вирізати лебедя з ската | чехол для піськи | порно, мняч в пезді відео | Як робити майкрафті | порно жирні лізбянки | порнуха де дівчата запихоють собі руки в пезду | українське відіо порно волосаті пезди | смотреть відіо стріптіз | смотреть відіо стріптіз де звязуют | тваринне порно | ризни приколи | як працювати із штуком відео дивитись | як приготувати воздушки в домашніх умовах? | выдыо як ферма для дытей | зробити печку | як обробити павуче око | саморобні санки шліфовальні по дереву відео | сіди до майнкрафт 1.8.1 | робить ыз ризинок звырьат | накриття на криницю деревяні | підклатки для пезди | зерновий ексрудер креслення | бИушні кастеты | биушні кастети | скачати пакети ресурсів до майнкрафт 1 8 3 | піськи 15 років фото в зближеном виді | маїнкрафт секс відіо