Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини


Деревина - один з найбільш доступних і поширених матеріалів. Для любителів майструвати важливо правильно ЇЇ підібрати та раціонально використати відповідно до призначення. Особливо ретельно слід підби­рати деревину для художніх виробів та виготовлення цінних меблів, оскільки якість виробів з деревини та їх довговічність залежать від фізикомеханічних властивостей, зовнішнього вигляду, вад та схильності до зміни форми деревини під впливом навколишнього середовища. Щоб захистити деревину від шкідників, її просочують антисептиками.

Сосна має м'яку прямошарову легку і досить міцну деревину, яка доб­ре розколюється, її легко обробляти інструментом. При прозорому оз­добленні вона погано полірується, бо вбирає в себе лаки і політури. Здебільшого з неї виготовляють двері, віконні рами, столи тощо, Ялина має деревину, яка міцністю майже не поступається перед сосною. Смо­листість у неї менша, тому у вологому середовищі вона швидко загниває, але довго зберігається в сухому приміщенні. Колоти її краще, ніж сосну, але обробляти інструментом трохи важче.

Ялину легше полірувати, вона менше вбирає лаки і політури, ніж сос­на, тому її широко використовують для виготовлення меблів. З рівної прямошарової деревини без сучків виготовляють резонансні деки музичних інструментів. Модрина має міцну, проте крихку смолисту деревину, що нагадує соснову, її добре полірувати, прозоро оздоблена, вона набуває красивого вигляду. За механічними властивостями модрина майже не поступається дубу і ясеню. Колоти її порівняно легко, але обробляти важ­че, ніж сосну. Суха деревина модрини дуже розтріскується, тому для ви­готовлення меблів та інших цінних дерев'яних виробів її не використову­ють. Вона стійка проти загнивання, через це з неї виготовляють вироби, що перебувають у воді, та будують житла.

 


Download Характеристика деревини

подробнее

Характеристика деревини 3


Бук має однорідну, міцну і гнучку деревину з прямими волокнами. На радіальних зрізах дуже помітні блискучі серцевинні промені у вигляді світлих або темних стрічок. На звичайному тангенціальному зрізі промені утворюють довгасті цяточки. Букову деревину легко обробляти, лакувати і полірувати, тому з неї виготовляють меблі, інструменти тощо. Колеться порівняно легко, а при висиханні мало розтріскується, проте сильно жо­лобиться.

Клен має міцну гнучку деревину з тонкою структурою волокон, яку легко полірувати. Особливо ціниться деревина клена несправжньоплатанового з ніжною красивою текстурою і великою кількістю маленьких сучечків, що нагадують око птаха (через це її називають пташине око). Виготовляють з неї фанеру для оздоблення меблів.

Каштан має деревину різних відтінків. Вона схожа на дубову, але сер­цевинні промені на ній не так помітні. Деревина каштана досить пружна і дуже міцна. При висиханні майже не тріскається і не жолобиться, її лег­ко стругати, полірувати і фарбувати, але вона погано колеться. Викорис­товується для виготовлення меблів і в будівництві.

Береза має однорідну, досить міцну деревину, яку легко обробляти різними столярними інструментами, полірувати і фарбувати. Текстура її досить красива. Меблі, виготовлені з берези, вкривають безбарвним ла­ком. Найкрасивіша надкоренева частина стовбура, так звана хвиляста береза, що має муаровий малюнок з атласним блиском. Особливо цінна карельська береза, деревина якої має хвилясто-вузлуватий вигляд. З неї виготовляють фанеру для оздоблення меблів.

 

 


Download Характеристика деревини 3

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 2


По лагах настилають підлогу з чисто обструганих дощок, завтовшки 3,5-4см. Настил до лагів кріплять цвяхами, довжина яких в 2,5 раза біль­ша товщини настилу. Настил укладають перпендикулярно до стіни з віконними прорізами.

Підлогу рекомендується настилати після того, як будинок накритий да­хом, щоб підпілля і настил були сухими.

Щоб не допустити відволожування підлоги, влітку необхідно забезпе­чити у підпіллі повітрообмін. Для цього в протилежних кутах кожної кімнати під приладами опалення у підлогу врізають вентиляційні решітки.

Якщо опалення центральне, у кожній кімнаті поперек лаг влаштову­ють пристінні вентиляційні решітки, розташовуючи їх над вентиляційними. Зволожений грунт на глибину не менше 4см. На підготовлену основу укладають вапняно-щебеневий шар завтовшки 15-20см. Для цього зас­тосовують щебінь з відходів цегли, шлаків, кам'яних та інших матеріалів. До щебеню можна додати (при ретельному перемішуванні) гравій у кіль­кості, що не перевищує вагу щебеню. Щебінь і гравій повинні бути чис­тими, без землі й інших домішок, величиною 20-60мм. Щебінь уклада­ють шарами за два рази. Кожен шар вирівнюють та ущільнюють з нас­тупним поливанням вапняним розчином складу 1:4 і додатково ущільню­ють. Твердіння вапняно-щебеневого шару повинно відбуватися в умовах, що виключають його зволоження. решітками в підлозі. Щоб уникнути появи вогкості, вентиляційні решітки не слід заставляти меблями й іншими предметами домашнього побуту, особливо на початку заселення.

 

 


Download Дерев’яна дощата підлога 2

подробнее

Друге життя паркету 2


Значні ділянки пошкодженої підлоги на дерев'яній основі відновлюють з допомогою кріплення клепок в нижню кромку цвяхами. Завершальну клепку можна посадити на емаль.

Клепки можна також наклеїти на дерев'яну основу підлоги столярним, ка­зеїновим, або іншими клеями. Після висихання необхідне циклювання підлоги.

Якщо основа підлоги цементно-піщана, клепки найчастіше приклеюють на бітумній мастиці, нагрітій до гарячого стану. Щілини поміж клепками можна зашпарувати замазкою. Ось її рецепт. Просіяна тирса (в частинах за масою) 5, портландцемент 5, столярний клей 2, вода 4. Столярний клей варять, потім додають цемент і тирсу. Ретельно перемішують суміш, підігріту до температури 40-50°С. Мастика готова до використання.

Описаним вище способом замазуються також щілини, які утворилися між паркетними щитами і дошками.

Пошкоджену паркетну клепку, яку необхідно замінити, видаляють так, щоб не пошкодити сусідні. Для цього її розколюють стамескою на дві-три частини вздовж волокон і виймають з гнізда.

Так видаляють й інші пошкоджені клепки. Потім ремонтують основу і ставлять на місце пошкоджених нові клепки.

Якщо паркет від надмірного зволоження здувся, з дефектного місця вирубують одну-дві клепки. Пошкоджену ділянку розбирають. Усувають джерело зволоження підлоги. Однією з поширених причин здуття парке­ту є недостатній зазор між пристінними рядами паркету і стінами. Тому його потрібно трохи збільшити, обрізавши крайні ряди паркету.

Після надмірного зволоження паркету і наступного висихання між клепками можуть з'явитися щілини. Якщо їх ширина не перевищує 3-5 мм, то шпарини прочищають тонким дротом і зашпакльовують замаз­кою, виготовленою з дрібної дубової, березової або букової тирси (під колір паркету) і столярного або казеїнового клею. Паркет з більшими щілинами не ремонтують, а перестилають.

 


Download Друге життя паркету 2

подробнее

Корисні поради 2


Стару фарбу можна видаляти з допомогою паяльної лампи: розм'якше­ний шар легко зчищається. Та бувають випадки, коли не можна працювати з відкритим полум'ям. Тоді можна фарбу розм'якшити праскою через фольгу.

Стара олійна фарба добре видаляється з допомогою такого розчину: 1,3 кг негашеного вапна, 0,45 кг кальцинованої соди і вода. Визначену для повторного фарбування поверхню змочують розчином і через дея­кий час розмочена фарба легко зчищається.

При фарбуванні старих поверхонь фарби на них варто добре проми­ти. Товстий шар зчищаємо, перетираємо, після просушування грунтуємо і лише тоді фарбуємо. Щоб стара фарба легко знялася з підлоги, її тре­ба спочатку розігріти. Для цього пропонуються такі способи.

Покладіть на підлогу залізні листи або деку з розжареним піском. Під гарячим листом фарба починає братися пузирями і відставати від дощок. Для цієї ж мети можна використати побутовий рефлектор із сферич­ним відбивачем (в побуті його називають синьою лампою). В нього вкру­чується звичайна 60-ватна лампа. Рефлектор встановлюється на відстані 3-4 см від поверхні підлоги.

Коли одна ділянка розігріється, гарячий лист пересувається на сусідню. А прогріте місце розчищається. Розм'якшену фарбу зручно знімати вузьким шпателем, широкою тупою стамескою, дитячою іграш­ковою лопатою.

Цю роботу треба виконувати при відчинених вікнах. Очистивши підлогу від старої фарби, можна заново її пофарбувати.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Кухня


Раніше кухню вважали окремим приміщенням, яке призначалося тіль­ки для готування їжі, і не задумувалися про її естетичний вигляд .

Пізніше з'явилися «витяжки» і на кухні стало легше дихати, повідкрива­лись, а ще пізніше взагалі знялися, двері, і кухня стала, практично, про­довженням вітальні. З'явилася необхідність у перетворенні даного приміщення у повноправну і невід'ємну частину житла.

Перш за все треба визначитися з загальним тоновим побажанням усіх членів родини, причому підійдіть до вирішення цього питання серйоз­но, адже вам не потрібні нервові зриви тещі з приводу неонового освітлення контуру стелі. Як тільки з'ясуєте це питання, йдіть у магазин і купуйте фарбу, шпале­ри, кахель і плитку для підлоги. Ретельно порадьтеся з продавцем з при­воду водостійкості, ' вогнестійкості та радіоактивності обраного ма­теріалу. Якщо співвідношення якість/ціна вас влаштовує - купуйте.

Тепер про те, які побутові прилади і меблі потрібні на кухні. Найго­ловніше - це плита чи піч, на якій ви будете готувати їжу. За нею йде во­допровідний кран, обробний стіл, шафа для посуду, обідній стіл, різно­манітні тумбочки для спецій та дрібних побутових приладів (кофемолок, м'ясорубок і т. ін.). Розставити усе це треба належним чином.

Почнемо з плити. Звичайно, її ставлять біля стіни, але можна постави­ти й усередині приміщення, комбінуючи її з обробним і/чи обіднім сто­лом. Витяжку треба розміщати, виходячи з вашого росту, головне - це, щоб ви постійно не билися об неї головою, і ваша

найбільша каструля без зайвого клопоту могла розміститися на плиті.

 

 


Download Кухня

подробнее

Інструменти для будівельних робіт


Якість виконуваних робіт залежить від справності інструментів та прист­роїв, правильної організації праці. Не всіма інструментами користуються одночасно. Більшість інструментів можна виготовити своїми руками.

Пічний молоток роблять із сталі і закріплюють на кінці на міцній дерев'яній рукоятці. Складається він з обушка квадратної форми й носка, який має вигляд кирочки. Лопаточка-кирочка повинна бути гострою, що до­поможе добре об­тісувати розколоту цеглу. Молоток служить для розко­лювання, обколю­вання і грубого обтісування цегли, розбирання пічної кладки, забивання цвяхів, виправлен­ня дроту та ін.

Кирочка відрізняється від пічного молотка тим, що обидва її кінці (лопаточки-кирочки) гострі. Один з них дещо притуплений і користуються ним для попе­реднього грубого обтісування цегли, другий - гостріший, ним обтісують цеглу начисто.

Зубило також використовують для об­робки поверхні кладки, кусачки - для грубої підгонки плиток, викушування закруглених місць і т.д.

Кельма - лопатка з полотнами різної форми. Вона служить й укладання розчину при виконанні кладки, зрізування його лишків, видавлених із швів, і особливо розчинів, до складу яких входить вапно й це­мент. Кельмою зручно перемішувати роз­чин, щоб надати йому потрібної од­норідності й густоти. Виготовляють кельму з листової сталі завтовшки 1мм.

Щітка мочальна необхідна для затирання або швабрування по­верхні пічної кладки. За допомогою щітки усувають шорсткі місця й лиш­ки глиняного розчину й надають поверхні, особливо внутрішній, гладко­го вигляду. Крім того, щіточки застосовують для побілки печей і труб клей­овими або вапняними розчинами.

 


Download Інструменти для будівельних робіт

подробнее

Матеріали 2


Шлак паливний котельний. Вважається придатним для теп­лоізоляційного засипання і влаштування шлакоблочних стін, якщо він пролежав не менше року у відвалі (довше - краще, з нього будуть змиті й вивітрені шкідливі домішки). Кращим вважається паливний шлак з ко­телень. Для заповнення каркасно-засипних стін слід застосовувати просіяний шлак, без домішок золи, землі, камінців, іншого сміття. Во­логість його не повинна перевищувати 10 відсотків.

Шифер азбестоцементний. Для перевірки беруть із стосу третій лист зверху. Сухий лист хвилястого шиферу, покладений на рівну основу, вит­римує вагу людини й не руйнується.

Покрівельна сталь (залізо). Треба звернути увагу на іржу, її можна зняти 5-І0-відсотковим розчином технічної соляної кислоти з наступним ретельним промиванням водою і просушуванням. (Дотримуватися пра­вил безпеки).

Глина. Якість глини залежить від її жирності. Це перевіряється розти­ранням пальцями. В жирній глині не відчувається пісок. Ще один метод: глина розкачується в руці джгутиком завтовшки 1,5-2 см і завдовжки 15-20 см й розтягується в обидва кінці. Джгутик пісної глини мало розтя­гується і дає нерівний розрив. Глина середньої пластичності витягується плавно і обривається, коли товщина в місці розриву досягне 15-20 відсотків початкового діаметра. А джгутик з пластичної глини витягується плавно, поступово стоншуючись, і утворює в місці розриву гострі кінці.

Найкращим матеріалом для фундаментів є природні камені: граніт, піщаник, вапняк. В процесі будівництва, зокрема як дренажні матеріали, використовують пісок, гравій, гальку, керамзит тощо.

Як теплоізоляційні матеріали добре зарекомендували себе мінеральна вата, поролон, деревоволокнисті та інші ізоляційні плити.

Для виконання ремонтних робіт також потрібно підготувати вапно, крейду, олійні фарби, лаки та емалі, клеї та інші матеріали залежно від виду робіт.

 


Download Матеріали 2

подробнее

Фарбування поверхонь 2


Для закріплення фарбувальної суміші вживається розчин столярного клею (100г на 1л води), який сприяє тому, що фарба після висихання не береться на руки, на одяг.

Приготовану суміш розбавляють до робочої консистенції. Суміш має рівномірно стікати з мішалки тонким струменем. Густота складу достат­ня, якщо встромлена в нього палиця покривається суцільним шаром крейди. Для запобігання мілення фарбувального складу в нього додають тваринний клей. Щоб перевірити, чи достатньо клею у фарбі, необхідно зафарбувати шматочок жерсті чи скла і підсушити. Якщо клею достатньо, то при дотику до висохлого шару на руці не залишиться слідів крейди. Надлишок клею у фарбі може призвести до розтріскування пофарбова­ної поверхні, тому його слід додавати невеликими порціями і кожен раз перевіряти мілення вказаним способом.

Щоб пофарбована поверхня не мала жовтого відтінку, в клейовий склад додають трохи синього кольору - ультрамарину. Пігмент не­обхідно розвести водою в окремій посудині і додавати невеликими порціями, добиваючись потрібного кольору.

Підібрати фарбу в тон стіни вам допоможе шматочок звичайного віконного скла. Зробіть на ньому мазок, прикладіть його до стіни - відра­зу побачите, чи збігаються кольори.

Щоб надати оксамитового блиску стінам, пофарбованим клейовою фарбою, слід додати у фарбу, крім клею, невелику кількість клейстеру - завареного пшеничного борошна. Треба пам'ятати, що при висиханні клейова фарба світліє.

Для одержання крейдяного складу треба взяти 1кг крейди, 100г ульт­рамарину і 30-35г клею тваринного (плиткового).

 


Download Фарбування поверхонь 2

подробнее

Утеплення фасадів будинку 2


Для правильного утеплення стін зсередини необхідно також врахову­вати фізику процесів тепло і вологоперенесення. Як уже говорилося, температура огороджувальної конструкції за шаром утеплювача значно знижується. Тому в зимовий період водяна пара, що утворюється в приміщенні, і завдяки різниці парціальних тисків дифундується назовні, неминуче конденсується за шаром утеплення на внутрішній поверхні ма­сивної стіни. Волога, що скондесувалася і нагромадилася за зимовий період, не може бути виведена назовні навіть улітку, що приводить до прогресуючого відволоження стін і розвитку мікроорганізмів. В резуль­таті погіршуються санітарно-гігієнічні показники приміщення.

Інший недолік полягає в тому, що перегородки і перекриття, які жор­стко зв'язані з несучою стіною і, звичайно, не мають теплоізолюючих вкладишів, утворюють у каркасі будинку численні теплові містки.

Тому, як показують дослідження, щоб тепловтрати з одиниці площі при утепленні зсередини дорівнювали тепловтратам при утепленні зовні, товщина плити повинна бути не меншою 50мм. Очевидно, що при цьому втрачається частина корисної площі внутрішніх приміщень.

Таким чином, утеплювати приміщення зсередини можна тільки тоді, коли неможливо це зробити зовні (історичні пам'ятники зі складним архітектурним рельєфом), або якщо це економічно доцільно.

Системи з утеплювачем усередині огороджувальної конструкції (колодязна кладка).

Ідея розташування утеплювача усередині огород­жувальної конструкції виникла досить давно. Ще із середини минулого століття в Україні застосовували тришарові цегельні стіни, використову­ючи як заповнювач мох, торф, тирсу.

 


Download Утеплення фасадів будинку 2

подробнее

Додаткові рекомендації


При спорудженні нового будинку створити ком­фортне житло на горищі не складно. Але коли доводиться реконструюва­ти горищне приміщення в готовому експлуатаційному будинку, з'являється, як правило, ряд конструкційних і планувальних проблем, до яких належить облаштування сходів, підсилення перекриття і забезпечення надійних теплоізоляційних якостей похилих стін і даху. В зарубіжній прак­тиці перекриття і стропила покрівлі підсилюють за допомогою трикутних стропильних ферм, виконаних з дерева. Вони легко монтуються на дахах будинків з окремих елементів. Елементи ферми з'єднуються між собою за допомогою металевих зубчатих пластин, які прибиваються до дерева з двох сторін.

Слід підкреслити, що складна форма даху не є перепоною для вико­ристання такої системи - стропильна конструкція ферми складної форми так само просто може бути змонтована на горищі будинку, що переоб­ладнується.

Створення повноцінного житлового приміщення в мансарді пов'язане з розміщенням опалення. Це можуть бути каміни, невеликі печі або тру­би (батареї) водяного опалення.

При оформленні інтер'єру мансарди невеликого і порівняно невисо­кого приміщення радимо вибирати фарби та оздоблення світлих тонів, завдяки яким людина психологічно не відчуває тиску малого простору.

 

 


Download Додаткові рекомендації

подробнее

Покрівля 2


Спочатку покривають схили, протилежні фасадним, а потім - фасадні. На скатних дахах першу смугу картин укладають уздовж фронтону; на вальмових, напіввальмових і багатосхилих - від початку конька. Напрямок укладан­ня картин - від звисів до конька. При формуванні стоячих фальців покрівель­ник повинен стояти спиною до конька, щоб контролювати виконану роботу. Фронтонний звис повинен звисати з решетування на 40-50мм. Кріплять його спеціальними кінцевими клямерами через кожні 30-40см.

Під час укладання рядкових картин в останню чергу роблять фальцеві з'єднання з надстінними жолобами. Одинарний фальц, що з'єднує надстінний жолоб і покриття рядами, роблять у такий спосіб.

Укладають нижній повз­довжній край покриття на за­здалегідь зроблений відгин надстінного жолоба, обрізають його, щоб залишилася крайка завширшки не більше 20мм, що звисає.

А по­тім звалюють трикутники висо­кої крайки на малий відгин.

За допомогою металевої ла­пи і киянки загніть вниз обрізану крайку покриття.

Підігніть крайку всередину фальцевого відвороту надстінного жолоба, вико­ристовуючи гребнезгин і молоток-підсікальник.

Ущільніть фальцеве з'єднання зуби­лом і киянкою.

На відмінну від сталевої покрівлі м'яку покрівлю влаштовують у кілька шарів. Так,

при похилі більше 15% роблять 2 шари, 5-І 5% - 3, а при 0-5% - 4 шари Максимальний похил даху під рулонні матеріали не повинен переви­щувати 25%. В основному, м'яку рулонну покрівлю влаштовують на плоских чи пологих схилах, де не можна використовувати інші покрівельні матеріали. Тому вона - рідкісний супутник малоповерхового житлового будівництва.

 

 


Download Покрівля 2

подробнее

Покриття мастиковими матеріалами


М'яка покрівля може бути виконана без рулонних матеріалів, а лише з використанням мастики як самостійного покрівельного матеріалу. Ма­стикова покрівля має один істотний плюс - на ній немає швів, але й один істотний мінус - необхідно домогтися того, щоб товщина мастикового покриття була приблизно однаковою на всій поверхні (за винятком розжолобків, примикань, конька і ребер, про що буде сказано нижче). На­носять мастику за допомогою спеціального розпилювача. Кожен наступ­ний шар роблять після висихання попереднього. Для підсилення мастикову покрівлю армують склоповстю чи склосіткою. Склосітка - це ткана сітка з дуже міцних склониток з розміром вічок 4x4 мм. Склоповсть - це полотнище з довільно розміщених склово­локон. Обидва матеріали характеризуються великою механічною міц­ністю, тому їх прийнято використовувати як армуючі прокладки.

Основа для мастикової покрівлі - залізобетонні плити чи стяжка з це­ментно-піщаного розчину. У місцях примикання даху до вертикальних стін чи виступаючих деталей установлюються перехідні бортики з це­ментно-піщаного розчину з похилом до 100%. Перед покрівельними ро­ботами основу і бортики обґрунтовують.

Кількість мастикових шарів і шарів армуючих прокладок залежить від похилу даху.

При похилі 2,5— 10% необхідні три шари мастикового килима (з бітум­ної чи бітумно-полімерної мастики), два шари армуючих прокладок і верхній захисний гравійний шар. Якщо похил 10-15%, то потрібно два шари мастичного килима, два шари армуючих прокладок і захисний гравійний шар. При похилі 15-25% - три шари мастикового килима, два армуючих шари і верхній шар фарби.

Коньок даху, розжолобки, карнизний звис а також місця примикання підсилюють додатковими шарами: - коньок даху - мастиковим шаром завширшки 50-60см, армова­ним склоповстю чи склосіткою;

- карнизні звиси, розжолобки - двома мастиковими шарами, армо­ваними прокладками.

Ці елементи підсилюють до влаштування основного килима. Місця ж примикання покрівлі до стін і вертикальних виступаючих деталей зміцню­ють двома мастиковими шарами, армованими склоповстю чи склоткани­ною, після влаштування основного гідроізоляційного килима. Зверху роблять захисний гравійний шар, втопленний у мастику.

Товщина армованих місць повинна становити 6-8мм.

 

 


Download Покриття мастиковими матеріалами

подробнее

Сушіння печі


Тільки-но споруджену піч відразу не можна експлуатувати. До почат­ку експлуатації піч сушать природним чи примусовим способом. Процес сушіння печі є відповідальним моментом, значення якого не можна недо­оцінювати.

По можливості слід віддавати перевагу природному сушінню. У печі відчи­няють всі дверцята і засувки і залишають на 10-15 днів. Повітря, що прохо­дить із приміщення в атмосферу, рухаючись по газоходах, забирає з цегельної кладки надлишки вологи, висушуючи піч. При такому способі сушіння практично виключені випадки виникнення тріщин у кладці й у штукатурці (за умови дотримання технологічних режимів). Не слід продовжувати сушіння печі під час дощу чи грози. У цей період усі дверцята варто зачинити.

Примусове сушіння варто виконувати з дотриманням запобіжних за­ходів. У цей період піч варто оберігати від надмірного нагрівання, що може викликати утворення тріщин. Для сушіння печі її завантажують па­ливом (папером, соломою, дрібною стружкою тощо) і підпалюють. При цьому кількість палива повинна бути такою, щоб піч тільки злегка прогрілася (15-20 % від оптимальної температури). Після цього відчиня­ють всі дверцята і засувки і підпалюють паливо. Після невеликого прогрівання печі топлення припиняють і залишають піч до її повного ос­тигання. Цей процес повторюють кілька разів, поки піч цілком не висох­не. Сушіння вважається закінченим, якщо у всьому масиві печі не зали­шиться сирих ділянок.

Після просушування печі варто уважно оглянути її з метою виявлення тріщин. Якщо в штукатурці чи масиві печі з'явилися тріщини, їх варто ре­тельно затерти. Найкраще зробити випробування печі на наявність тріщин. Для цього закривають усі грубні прилади, у топливник кладуть невелику кількість палива, що димить, (ганчір'я, папір тощо) і запалюють його. Якщо у всьому масиві печі немає місць проникнення диму, це свідчить про відсутність тріщин. І тільки після цього виконують пробне топ­лення печі з повним завантаженням палива. Якщо піч не димить, усі її еле­менти прогріваються досить добре, у масиві не з'явилося тріщин, а ости­гання печі проходить рівномірно, значить піч побудована правильно. Во­на буде служити надійним джерелом тепла протягом всього опалюваль­ного сезону.

 

 


Download Сушіння печі

подробнее

Облицювання кахлями 4


Для закріплення кахлів у цегляній кладці на кожен штрих необхідно кріпити по два куски дроту для утворення мочки (петлі). Ставлять по дві-три мочки на штир на рівні ряду кладки, проти шва, для наступного затиску верхніми рядами. Кінці дроту загинають на кладку.

Нижні частини румп щільно заповнюють глиняним розчином та добре змоченим у воді щебенем з червоної цегли. Щебінь з вогнетривкої цегли використовувати не можна: при нагріванні він розширюється набагато більше кахлів і може їх порвати. Перший ряд цегли укладають щільно до облицювання, заповнюючи пустоти глиняним розчином. Проти цього ря­ду до штирів прикріплюють мочки і кладуть їх на цеглу для наступного за­тиску кладкою. Вивівши перший ряд, приступають до дальшого запов­нення пустот в румпах і проміжків між ними. У верху румп ставлять ще мочки і замуровують. Звичайно, мочки заважають працювати, якщо їх закріпити заздалегідь. Тому краще вставляти їх в процесі кладки.

Облицювавши піч, поверхню її обтирають, знімають бруд і глину, зма­зують рідким гіпсовим тістом, особливо шви. Як тільки гіпс злегка сту­жавіє, його знімають чистою ганчіркою, залишаючи в швах, а разом з ним і бруд, що прилип до плиток. Якщо після протирання ганчіркою про­терти піч м'яким папером, то кахлі стануть чистішими, бо папір зніме не­помітні сліди гіпсу. У швах гіпс висихає і набуває білого кольору.

Кахлі кладуть одночасно з кладкою печі. За санітарними вимогами піч повинна нагріватися до температури 70 °С, а облицьована кахлями - до 90 °С. В результаті тепловіддача 1м2 печі підвищується на 150ккал/год'

 

 

 


Download Облицювання кахлями 4

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

Фотки жіночих пісьок | продам залізні качелі | самоделки вулика | скачать мод на смены поры року на майнкрафт 1 6 4 | як зробити навіску до саморобного трактора відео | трохярусні сходи з крошки | gdipfontcachev1 як вставляти картінки | як крафтити ступеньки в майнкрафті | як построїти замок в огнем і мечем | піськи з великим клітером крупним планом | молоденькі пісьочкі | 3gp ізнасілуваня | які ро3чінKІ встановлення ринви на дах в надвірні | каменная картоплекопалка | полывызатор | малолетка пробила целку | як зробити саморобну | поздравление с 1 сентября педагогам детского сада | вироб із шин | тирсо блоки відео | як зробити сюрікен з дошки | як правильно натягнути короїд | великі сраки що серут | Саморобні приспосіблення для роботи з деревом | як зробити великі квіти з паперу | гарненкі піськи | будинок зцегли як вимурувати | як правильно розвести колорекс | віконні обналічки з каменю | видео де збывають целкы