Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини 2


Антисептики бувають:

1. Неорганічні (мінеральні). До них належать солі деяких металів, роз­чинні у воді.

2. Органічні, які виділяють з продуктів органічного походження.

3. Антисептики, що складаються із суміші декількох отруйних речовин. За розчинністю антисептики поділяють на водорозчинні (ВР), розчинні

в легких органічних розчинниках (Л) та розчинні в оліях і важких нафтоп­родуктах (М), а за вимиванням - на ті, що легко вимиваються (ЛВ), вими­ваються (В), важко вимиваються (ВВ) та не вимиваються (НВ).

Сьогодні ринок пропонує широкий асортимент захисних засобів, більшість з яких невітчизняного виробництва. Серед них - продукція концер­ну ТІККУРІЛА, асортимент якої становить більше 200 назв і задовольняє всі будівельно-побутові та промислові потреби. Лакофарбові матеріали ТІККУРІЛА розробляють з урахуванням специфіки конкретного використан­ня. Для матеріалів, які застосовують для фарбування кам'яних і дерев'яних фасадів, дахів, цоколі, найважливіше - довговічність і атмосферостійкість у різних кліматичних умовах. Тому, вибираючи антисептик, потрібно насампе­ред визначити, для яких робіт і в якому кліматі він буде використаний. Інфор­мація щодо захисних властивостей засобу повинна бути на етикетці товару.

Часто продавці торговельних підприємств не завжди можуть надати повну інформацію щодо застосування антисептиків. Тому краще купува­ти ці товари у фірмових спеціалізованих магазинах. А споживачу треба знати, що є засоби ґрунтувальні, які мають високу проникність і включа­ють в себе комплекс захисних біодобавок, і покривні, що мають незнач­ну проникність. Правильне використання антисептичних засобів гаран­тує надійний і тривалий захист дерев'яних конструкцій та надає поверхні необхідного декоративного вигляду. Іноді через високу ціну деяких захисних засобів з'являється бажання використовувати для ґрунтовки дешевші антисептики, а для декоративної обробки - дорожчі, якісніші засоби. Змішувати антисептики різних ви­робників не рекомендується через їх можливу несумісність.

 

 


Download Захист деревини 2

подробнее

Захист деревини 6


У більшості випадків використовують плити із звичайною во­достійкістю. Плити з підвищеною водостійкістю (буква «У» у маркуванні) використовують при виготовленні кухонних стільниць та меблів для ван­них кімнат.

Зараз у всій Європі ламінована ДСП прийнята за стандарт при ви­робництві меблів. Вироби з ламінованої ДСП довговічні і мають гар­ний зовнішній вигляд. Незважаючи на те, що цей матеріал значно де­шевший, ніж натуральна деревина, він нітрохи не поступається їй за своїми декоративними властивостями. Останнім часом меламінова ДСП представлена і на українському ринку. Слід відзначити, що ламінат і меламін - це одне і те ж. Меламін - це спеціальне покриття на основі синтетичних смол. Перевага цього матеріалу порівняно із зви­чайною ДСП є підвищена стійкість проти впливу вологи і високих темпе­ратур. Таку плиту неможливо подряпати, вона завжди має свіжий вигляд.

Розглянемо класифікацію плит на прикладі шліфованої ДСП - П-А, 1, М, Ш, Е1, 2750x1830x16, ДСТ 10632-89.

Перші дві букви (П-А) вказують на марку ДСП. Існує дві марки ДСП -П-А і П-Б. Марка П-А більш високої якості і має кращі показники міцності на вигинання і розтягування та низькі показники щодо відсотка розбу­хання і шорсткості поверхні.

Цифра 1 визначає сорт ДСП. Розрізняють плити 1 і 2 сорту. Несорт­на плита використовується, в основному, в будівництві. На плитах пер­шого сорту не допускаються смоляні і парафінові плями, виступи, пог­либлення, відколи крайок і викришування кутів більше 3 мм і завдовжки по крайці більше 15 мм. На ДСП другого сорту допускаються великі відколи країв і викришування кутів, більший вміст у деревній масі кори і великої фракції. Буква М вказує на тип зовнішнього шару плити. Розрізняють ДСП із дрібноструктурною поверхнею зовнішнього шару (М), звичайною пове­рхнею і плити з зовнішніми шарами з великої стружки. Останні викорис­товують тільки під облицювання шпоном та в будівництві.

Буква Ш вказує на обробку поверхні - шліфована (Ш) і не шліфована.

Е1 позначає клас емісії формальдегіду в ДСП. Клас емісії показує вміст вільного формальдегіду в 100 грамах абсолютно сухої плити. Існу­ють два класи емісії: Е1 (до 10 мг) і Е2 (10-30 мг). Плити з високим вмістом формальдегіду небезпечні, і їх виробництво вкрай обмежено.

2750x1 830x16 - довжина, ширина і товщина плити.

ГОСТ 10632-89 - номер ГОСТ.

 


Download Захист деревини 6

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 


Download Лаки та політури для дерева 4

подробнее

Садові меблі


Кожна людина, яка гордо носить ім'я «дачник», повинна вирішувати безліч проблем, пов'язаних, у першу чергу, з будівництвом і облаштуванням житла під назвою «дача». Не кожен з нас може дозволити собі у міській квартирі майструвати, а на дачі можна все. Можна навіть меблі самому зробити. Мож­на фантазувати і втілювати свої фантазії у реальні речі, якими будете захоп­люватися самі, ваша родина і друзі. Отож, до роботи.

Гармонійно підібрані садові меблі вносять свій особливий стиль в ес­тетику ділянки дачної забудови. Однак, поки що не існує конкретних довідкових посібників для вибору таких меблів. Все ж практика виявила ряд рекомендацій, їх можна сприймати чи не сприймати, з ними можна погоджуватися або не погоджуватися, вони, можливо, не мають під со­бою чітко вибудованих обгрунтувань, однак, уже застосовуються, хоча, схоже, лише інтуїтивно.

Останнім часом поширюються меблі із штучних чи синтетичних ма­теріалів (так званий пластик). Вони практичні, дешеві, легкі, здається ра­дують око формами та барвами.

Втім на обмеженому просторі дачної ділянки критерієм краси садових меблів слугує їх природне єство у взаємозв'язку з доцільністю. Так, здавалося б, практичні для дачних умов стільці з жорстким металевим каркасом несуть у собі елемент дискомфорту. Це ж почуття породжують холодні, нехай навіть яскраві вироби з пластмаси. І як тут не згадати пре­красні, нині рідкісні, плетені меблі. Вони чудово «вростають» у колорит на­вколишнього середовища, не перевантажують його, не шкодять йому.

На фоні пластикових і металевих дерев'яні меблі з теплою, нескінченно різноманітною натуральною текстурою ще більше виграють, якщо малюнок підсилено прозорим лаком. Допустиме також застосування оліфи, бажано натуральної. У гаря­чому вигляді, прогріта до 50°С, вона добре нано­ситься на деревину, утворюючи неповторне різнобарв'я. Малюнок текстури можна трохи затемнити морилкою вишневих, горіхових та інших тонів.

 

 


Download Садові меблі

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 


Download Садові меблі 3

подробнее

Азбука будівельника-ремонтника


Бутовий камінь доброї якості при розколюванні дробиться на дрібні шматки без пилу. Каменю можна надати правильної геометричної фор­ми, користуючись молотком і зубилом. Спочатку за допомогою лінійки, шнурка і м'якого олівця з усіх боків каменя роблять розмітку і лінії поглиб­люють зубилом приблизно на 3-5 мм. Потім, поставивши зубило в ка­навку трохи похило до центра каменю, сильно вдаряють молотком. Камінь, звичайно, відколюється по прямій лінії.

Кам'яні плити можна відколоти від великих каменів по шву, де почала утворюватися тріщина. Цей шов виділяється, як правило, на зламі каме­ню темнішим кольором чи поглибленням. Поглиблюючи шов зубилом відколюють плитку.

Кладка цегли вимагає деяких навичок і дотримання правил навіть при дрібному ремонті. Насамперед, ніколи не кладіть цеглини одну на одну стовпчиком, тому що така кладка розвалиться по наскрізних вертикаль­них швах. Щоб уникнути цього цеглини горизонтального шару, що зна­ходиться вище, кладуть так, щоб вони перекривали шви шару, що знахо­диться нижче. Таке розташування називається перев'язкою швів. Існує кілька способів перев'язки. Найпростіший полягає в тому, що один ряд цеглин укладають довгою гранню уздовж стіни, а наступний ряд - короткою гранню уздовж стіни. Горизонтальні і вертикальні шви клад­ки повинні мати однакову товщину, приблизно 10мм.

Кладку виконують у наступному порядку. Перед укладанням розчин перелопачують, потім розстеляють на стіні щільним і рівним шаром без пропусків на відстані приблизно 1-2 цеглин. Для розрівнювання розчи­ну, звичайно, використовують загострену лопаточку-кельму (для вико­нання незначних робіт у домашніх умовах можна обійтися штукатурною лопаткою).

Після розрівнювання розчину на грань цегли, що буде зєднуватися з гранню раніше покладеної цегли, кельмою наносять шар розчину, достатній для утворення шва потрібної товщини. Цег­лу потім щільно притискають до раніше покладеної, осаджують і підправ­ляють, постукуючи по ній рукояткою кельми. Вичавлений при ць­ому надлишок розчину на лицьовій стороні стіни підчищають кельмою. Щоб кладка була рівною, по краю стіни на рівні верхньої пло­щини цегли натягають шнур.

 


Download Азбука будівельника-ремонтника

подробнее

Пересувний пташник


На садових ділянках, звичайно, утримують птицю тільки влітку. Як прави­ло, курчат - на виріст для осіннього забою. Самотужки можна виготовити для цього пересувний пташник. Він може бути будь-яких розмірів. Та й ма­теріалів для спорудження особливих непотрібно - обрізки дощок, фанера.

Перевага також «пересувного" методу утримання птиці полягає в то­му, що місце розташування будиночка можна щодня змінювати. Перес­тавляючи його, ви забезпечите птиці достатню кількість комах та грубих кормів, заощадивши зерно. Каркас складається з ме­талевої рами з опорними ко­лесами, де установлено пташ­ник з дахом, який піднімається, і кліткою. Він обладнаний лю­ком, вентиляційними ґратами, заскленою фрамугою і двер­цятами з дистанціїним керу­ванням. Каркас клітки збирають на рамі з брусків перерізом 40x70 мм за допомогою металевих кут­ників. Потім його слід обтягну­ти металевою або капроно­вою сіткою.

Нагадуємо, що клітку тре­ба ретельно та регулярно чис­тити, а воду в напувалках час­то міняти, щоб вона завжди була свіжою.

 


Download Пересувний пташник

подробнее

Водойма


На присадибних ділянках можна влаштувати просту водойму своїми руками. Але часто такі водойми потерпають від водяних пацюків, які зни­щують рослини не тільки у водоймі, але й на присадибній ділянці. У во­доймі з бетонними «берегами» водяні рослини також не приживаються. Ми пропонуємо просту водойму, ефективність якої перевірена часом. За 10 років в ній не завелися водяні пацюки, зате живуть жаби, рибки, інші водяні мешканці. Добре ростуть рослини. Водойма служить прикрасою ділянки, а також використовується як запас води напровесні та восени для поливу й інших господарських потреб, коли не працює водопровід. У спекотну літню пору ставок служить басейном для купання. За літо кілька разів можна додавати в ставок водопровідну воду.

Водойма розмірами 6x6x1 м.

До вертикальних стінок виритого котловану прикладають складену вдвічі поліетиленову плівку (захист від водяних пацюків) та плівку, що перешкоджає витоку води в грунт. По­тім, відступивши на метр від країв котловану, можна заглиблюватися далі. Грунт наклада­ють на уступ метрової ширини, що утво­рюється внизу. Вибираючи грунт під кутом 45°, заглиблюються ще на метр. В результаті утворюється котлован розміром 6x6 метрів по верхньому периметру і 2x2 м - по нижньому. Глибина 2 метри. Стіни ско­шені під кутом 45°.

На дно встановлюють чавунну емальо­вану ванну заввишки 70 сантиметрів і за­вдовжки 120 сантиметрів. Це зи­мувальна яма для риб. Простір між стінами котловану і ванною заповнюють грунтом -тут можна посадити латаття. Насипають шар грунту завтовшки 60 сантиметрів, на­вколо ванни встановлюють бетонні блоки (30x60x13 см). По них можна ходити, не ка­ламутячи воду і не пошкоджуючи кореневи­ща латаття. Блоки встановлюють на «реб­ро». Між блоками і стінами також насипа­ють грунт . Такими ж блоками і на «ребро» лицюють стіни водойми, не доводя­чи облицювання на 40 сантиметрів до верх­нього рівня (облицювання не дозволяє сті­нам «сповзати» . У цьому місці ви­саджують різні прибережні рослини, а також кладуть різні за формою і розміром камені, які надають водоймі красивого природного вигляду та захищають від потрапляння грунту.

 

 

 


Download Водойма

подробнее

Покриття даху черепицею 2


Черепична покрівля має зигзаго­подібний малюнок - стик двох черепиць вище розміщеного ряду приходиться на середину черепиці нижче розміщеного. Щоб домогтися цього, всі не­парні ряди починають і завершують цілими черепицями, а всі парні - половинчатими.

Напрямок укладання черепиці - знизу вверх (від карниза до конька) і справа наліво (для пазової черепиці), зліва направо (для жолобчастої) чи від будь-якого фронтону (для плоскої).

Укладання виконують в 3-4-х рядах одночасно: у прикарнизному ряду встановлюють дві цілі черепиці; в дру­гому - спочатку половинку, а потім цілу; в третьому - одну цілу черепицю. Потім повертаються до першого ряду і кладуть ще по одній черепиці у всіх уже початих рядах (першому, другому і третьому). У четвертому ряду кріплять одну половинчату й одну цілу черепиці, у п'ятому - одну цілу. Знову повертаються до першого ря­ду, щоб додати по одній цілій черепиці в усі покладені ряди і т. д.

Щоб навантаження на конструкцію покрівлі було рівномірним, бажа­но вести покрівельні роботи одночасно на обох схилах.

Через 3-4 місяці укладання черепиці поперечні шви рекомендують зма­стити з боку горища вапняним розчином з додаванням до нього волокнис­тих матеріалів (клоччя, січки), а зверху пофарбувати олійною фарбою.

Покриття конька і ребер. Коньок даху і похилих ребер викладають спеціальними коньковими жолобчастими черепицями. Кожна конькова че­репиця має пазовий обідок, завдяки якому вона чіпляється за іншу черепи­цю. Конькову черепицю укладають у напрямку укладання рядової черепиці на схилах: зліва направо або навпаки. На ребрах черепицю вкладають знизу вверх. Місця стику ребер з коньком зашпаровують цементним роз­чином чи покрівельною розеткою з оцинкованої сталі. Кріплять конькову черепицю до решетування дротом і укладають на вапняному розчині.

 


Download Покриття даху черепицею 2

подробнее

Утеплення схилів даху


Утеплення схилів зсередини горищного приміщення стало найбільш популярним способом теплоізоляції даху, завдяки моді на горищні про­стори і мансарди. Важливо відзначити, що утеплюючи схили, н е треба влаштовувати теплоізоляційний шар на горищному перекритті, щоб не припинити доступ тепла з основного приміщення до горищного про­стору.

При утепленні схилів дуже важливо правильно влаштувати пароізо­ляційний шар. Так, для ізоляції схилів даху найкраще використовувати тверді чи напівтверді плити прямокутної і клиновидної форми. Процес ук­ладання теплоізоляційного матеріалу такий.

Виміряйте товщину кроквяних ніг і відстань між ними. Заготовте теп­лоізоляційні плити необхідної товщини і ширини. Ширина плит повинна бути на 1см більше відстані між кроквами, а товщина на 2-5см менше товщини кроквяних ніг. Додатковий 1см по ширині необхідний для міцнішого стику плит. Що стосується товщини теплоізоляційного шару, то між ним і покрівельним покриттям потрібен зазор 2-5см, який забезпе­чить достатню циркуляцію повітря.

Щоб утеплити карнизи, візьміть дві довгі смужки фанери, по яких, як по рейках, утеплювач можна буде спустити до карнизного звису. Ук­ладіть фанерні планки в проріз між крокв'яними ногами до упору їх нижніми кінцями в карнизну дошку. Опустіть плиту по покладених планках. Не за­бувайте про вентиляційний зазор!

Укладіть плити по всьому даху аж до конька врівень з передніми гранями кроквя­них ніг. Використовуйте шматки й обрізки, що зали­шилися на етапі припасу­вання основних плит утеп­лювача, для теплоізоляції конька, дверних і віконних прорізів, а також димарів. Натягніть на внутрішній по­верхні теплоізоляційного шару поліетиленову плівку  завтовшки не менше 0,2мм. Прикріпіть її до плит скобами, а між собою укладіть внапуск із наступ­ною герметизацією стиків клейкою стрічкою. Стежте, щоб не відбулося розривання плівки!

Сховайте тепло і пароізоляційний шари під декоративними панелями , які пригвинтіть чи прибийте до кроквяних ніг. Розміри панелей зале­жать винятково від розмірів вхідного люка.

Існує багато способів кріплення теплоізоляційних плит: за допомогою цвяхів, шурупів, клею, мастики, за рахунок сили тертя (описано вище). Ще один спосіб - кріплення плит невеликої товщини  до планок , що прибивають до внутрішніх сторін кроквяних ніг.

 

 

 


Download Утеплення схилів даху

подробнее

Сушіння печі


Тільки-но споруджену піч відразу не можна експлуатувати. До почат­ку експлуатації піч сушать природним чи примусовим способом. Процес сушіння печі є відповідальним моментом, значення якого не можна недо­оцінювати.

По можливості слід віддавати перевагу природному сушінню. У печі відчи­няють всі дверцята і засувки і залишають на 10-15 днів. Повітря, що прохо­дить із приміщення в атмосферу, рухаючись по газоходах, забирає з цегельної кладки надлишки вологи, висушуючи піч. При такому способі сушіння практично виключені випадки виникнення тріщин у кладці й у штукатурці (за умови дотримання технологічних режимів). Не слід продовжувати сушіння печі під час дощу чи грози. У цей період усі дверцята варто зачинити.

Примусове сушіння варто виконувати з дотриманням запобіжних за­ходів. У цей період піч варто оберігати від надмірного нагрівання, що може викликати утворення тріщин. Для сушіння печі її завантажують па­ливом (папером, соломою, дрібною стружкою тощо) і підпалюють. При цьому кількість палива повинна бути такою, щоб піч тільки злегка прогрілася (15-20 % від оптимальної температури). Після цього відчиня­ють всі дверцята і засувки і підпалюють паливо. Після невеликого прогрівання печі топлення припиняють і залишають піч до її повного ос­тигання. Цей процес повторюють кілька разів, поки піч цілком не висох­не. Сушіння вважається закінченим, якщо у всьому масиві печі не зали­шиться сирих ділянок.

Після просушування печі варто уважно оглянути її з метою виявлення тріщин. Якщо в штукатурці чи масиві печі з'явилися тріщини, їх варто ре­тельно затерти. Найкраще зробити випробування печі на наявність тріщин. Для цього закривають усі грубні прилади, у топливник кладуть невелику кількість палива, що димить, (ганчір'я, папір тощо) і запалюють його. Якщо у всьому масиві печі немає місць проникнення диму, це свідчить про відсутність тріщин. І тільки після цього виконують пробне топ­лення печі з повним завантаженням палива. Якщо піч не димить, усі її еле­менти прогріваються досить добре, у масиві не з'явилося тріщин, а ости­гання печі проходить рівномірно, значить піч побудована правильно. Во­на буде служити надійним джерелом тепла протягом всього опалюваль­ного сезону.

 

 


Download Сушіння печі

подробнее

Димоходи для печей


При будівництві печей розрізняють димоходи насадні, корінні і стінні. Конструкція димоходу залежить від виду печі, її розміщення й особливос­тей будинку, у якому вона знаходиться.

Насадні димоходи (труби) влаштовують на передаху печі і вони є на­чебто її продовженням. Найкраще димоходи встановлювати не на піч, а на залізобетонну плиту, яку укладають на перекритті. Це дає переваги у випадку ремонту печі. Можна по черзі розбирати стінки печі, а плита, спираючись на три стінки, є надійною опорою для труби.

Корінні димоходи встановлюють на фундаменті окремо від печей. Однак, такі димоходи займають багато місця і на їх спорудження витра­чається велика кількість цегли. Тому їх споруджують тільки у тих випадках, коли неможливо встановити стінні димоходи. Печі з корінними димохода­ми варто розташовувати ближче одна до одної й особливо до димоходів. У таких димоходах роблять два-три канали і, як правило, один чи кілька вентиляційних. Категорично забороняється підводити до венти­ляційних каналів димоходи печей. Стінні димоходи влаштовують в капітальних стінах, викладених з цегли чи каменю. Виконують їх у вигляді вертикальних стояків, які викладають за допомогою пересувного шаблона ("буя"). Такий шаблон є прямокутною шухлядою з перерізом у плані, що дорівнює перерізу димоходу. Його вста­новлюють у стіну і навколо нього по всій висоті виконують кладку. Після закінченні кладки одного ряду шаблон піднімають і знову продовжують кладку. Димоходи розташовують у внутрішніх стінах будинку. Прокладан­ня їх у зовнішніх стінах менш економічне і створює труднощі в процесі ек­сплуатації.

 

 

 


Download Димоходи для печей

подробнее

Дачний будиночок 2


Стов­пчастий фундамент неглибокого закладання на піщаній подушці, який може бути застосований, якщо грунт на ділянці тренувальний, непучинистий (піщаний чи гравійний), а грунтові води в період промерзання знаходяться на глибині більше 2 м від поверхні землі.

Стовпи можна викласти з цег­ли чи буту, виготовити з бетону, уклавши його в опалубку, чи вико­ристовувати готові блоки. Якщо ж ділянка знаходиться на заболоче­них чи пучинистих грунтах, можна використати залізобетонну моно­літну плиту, яку кладуть на насип­ну основу. По периметру плити, з нижнього боку, роблять ребра жорсткості. Основа будиночка -щит, змонтований на фундамент­них стовпах. Його монтаж почи­нають з виготовлення каркаса, обв'язку і центральну балку якого виготовляють із хвойних брусів площею поперечного перерізу 100x150 мм, а проміжні лаги - з дощок 50x150 мм.

Кінці балок з'єднують між собою прямим замком у пів дерева. Аналогічно врубкою з'єднують інші елементи каркаса, фіксуючи їх цвяхами і скобами.

До фундаментних стовпів каркас щита можна кріпити за допомогою анкерів, попередньо забитих у бетон. Контрольну перевірку зібраного прямокутника визначають вимірюванням його діагоналей. Подальші дії залежать від того, який тип підлоги захоче забудовник.

У невеликих будинках на стовпчастих фундаментах підлоги додатково утеплюють. Однак, якщо в будинку будуть жити лише під час теплого періоду року, можна відійти від традиційних схем і спростити конст­рукцію, а значить - здешевити і прискорити будівництво. Для цього на каркас щита кладуть настил з необрізної дошки, потім руберойд, а по­верх нього шпунтовані дошки підлоги завтовшки 30-40 мм. Покладена «килимом» по настилу гідроізоляція буде перешкоджати проникненню у пори деревини чистої підлоги вологи і підвищить теплозахисну здатність огородження. Варто враховувати, що підвищення вологості матеріалу може знизити теплозахист більше ніж на30%.

Спорудження каркаса стін

Каркасні стіни прості й економічні. Зводять їх традиційним способом, тобто розмічають місця встановлення стояків, вибирають гнізда чи роблять врізки, встановлюють по черзі стояки з нарізаними шипами і закріплюють їх тимчасовими розкосами. Потім кладуть на них бруси верхньої обв'язки.

 

 


Download Дачний будиночок 2

подробнее

Практичні поради 2


Необхідність визначення _ праві двері чи ліві - виникає тоді, коли ви куп­ляєте самі двері або фурнітуру для них (завіси, замки чи засувки). Фурнітура  не завжди універсальна, що не дозволяє використо­вувати її як для правих, так і для лівих дверей.

Існує декілька способів визначення типу дверей.

1. Якщо відкриваєте двері «на себе» правою ру­кою, то вони праві, якщо лівою - ліві. Цей спосіб, безумовно, досить суб'єктивний, оскільки комусь зручніше відкривати праві двері лівою рукою, хоча більшості це не зручно.

2. Якщо стати перед закритими дверима так, щоб вони відкривались на вас і завіси при цьому знаходяться справа від дверей (і від вас), то двері праві, якщо ж зліва - ліві.

3. Якщо станете у дверному прорізі обличчям до завісів, а спиною - до замка і помітите, що двері відкривають вправо, то вони праві, якщо вліво - ліві.

Як обшити стелю самотужки

Дошки завдовжки до 6 м на стелі кріплять, як правило, удвох, бо вони прогинаються. За допомогою простого пристрою - підставки , зробленої

із звичайної дошки з вирізаною чвертю, цю роботу можна виконати самотужки.

Дошку для стелі  прикладаємо до балок , піднімаємо до прибитих до­щок і підпираємо підставкою, нижній кінець якої упирається у підлогу або у проміжний настил . Довжина дошки дещо більша висоти від опорної дошки до стелі. її встановлюємо з невеликим проги­ном - завдяки цьому дошка  буде надійно притиснута до балок. Послідо­вно переміщуємо підставку від балки до балки і підшиваємо усі дошки.

 

 


Download Практичні поради 2

подробнее

Маленькі хитрощі 10


В технічному арсеналі домашнього майстра ле­щата, як відомо, - інструмент першочергової важ­ливості. Проте для невеликої майстерні зовсім нео-бов'язково купувати важкі лещата за­водського виготовлення. Користуючись рисунком, нескладно зробити легкі де­рев'яні лещата будь-якого розміру. Треба лише мати залізну скобу відповідного розміру і болт з гайкою, що розводять губки лещат. Гайку, щоб ключ з неї не зривався, слід запресува­ти в ключі. Для цього губки ключа, перш ніж захвачувати ними гайку (вона повинна входити в губки ключа з дея­ким зусиллям), попередньо розігрійте на вогні

Пил, що накопичується в заклеєному на зиму вікні (між рамами), псує інтер'єр кімнати та наво­дить на думку про неохайність хазяїна. А боротися з цим злом зовсім нескладно. Шматком картону або цупкого паперу перекрийте отвір між внутріш­ньою та зовнішньою кватирками вікна (прикріпив­ши папір канцелярськими кнопками). Папір буде запобігати можливості проникнення пилу в простір між рамами. А видаляти пил з паперу досить легко. Пофарбована під колір рами, така паперова пе­регородка не буде виглядати чужорідним тілом.

Гумове кільце на одному з стояків драбини дасть можливість завжди мати під рукою необхідний для роботи інструмент.

Пропонується такий дощувальний розбризку-вач для поливання. Виготовляється він із 2 мм алюмінію за викройкою. На накінечник шлангу одягають хомутик, до нього болтом шарнірно крі­питься розбризкувач. Другий болт служить віссю пружини. Ширина і дальність розбризкування регу­люються її стисненням.

Готуючи цементний розчин, набагато зручніше перемішувати його не лопатою, як це зазвичай ро­биться, а чотиризубими садовими вилами. Робота набагато полегшується і прискорюється, а головне - суміш виходить більш однорідною.

Ті, хто люблять відпочивати на балконі можуть скористатись нижче наведеною ідеєю - власно­ручно влаштувати простий зйомний шезлонг. Він робиться з двох палиць, між якими натягнута міцна тканина. Один кінець кожної палиці кріпиться до стіни, другий - до балконних поручнів.

 


Download Маленькі хитрощі 10

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

мототракори у івано франківську | целки зривають | декорування бутилок | Порно фото альбоми як збивають целку | як настроїти ручну сівалку | gjhyj відіо вінкс | пошиття лабрекенів на кухню | скачати.порно.діти | Секс 7 лет малолетка порно короткие видео 3gp | http://okna-dn.info/o0r/dl/ | Самому зробити качели | оформлення колодязів плиткою фото | млин ДКУ на три фазы | малюнок барбарис | как бутилками делает дренажні | Порно срыф целку | штори з пластикових бутилок | як щикатурити видео | як щекатурити | як зробити крілячі клітки дво ярусні | ЯК ЗРОБИТИ САМОРОБНУ ВІДЕОКАМЕРУ | вирізання на фанері шаблони | КРИЛЯТНИКІ | Порно фото великі маштаби | як з зробити з зерна макарон для кормів | креслення літака ла 5 | як зробити шнековий млин який провароє зерно | як зробити шнековий млин | Мокрі пісі в ютубі | вироби з піддонів фото