Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Вибір деревини для столярних робіт 2


Сучкуватість - це одна з найпоширеніших вад деревини, особливо хвойних порід, в яких згодом сучки легко випадають. Тому сучкувату де­ревину хвойних порід для облицювання не використовують. У листяних порід сучкувата деревина не є особливою вадою. Наприклад, явір, в яко­го сучкувата деревина утворює своєрідний малюнок «пташине око», є цінним матеріалом для меблевого виробництва. Ціниться сучкувата де­ревина горіха та деяких інших порід.

Текстура - це природний малюнок обробленої поверхні зрізу дере­вини, який утворюється внаслідок перерізання серцевинних променів, волокон та річних шарів. Ціниться красива текстура лише в тому випад­ку, якщо виріб прозоро оздоблюється. Якщо ж виріб фарбують непрозо­рими фарбами, то текстура не має ніякого значення.

Красива текстура утворюється переважно при тангенціальному або напіврадіальному зрізі, коли виготовляється стругана фанера. Красиву текстуру має деревина горіха, карельської берези, груші, клена, дуба. Однотонну фанеру груші та клена застосовують переважно для покрит­тя меблів зсередини. Для зовнішнього оздоблення меблів використову­ють фанеру горіха та карельської берези. Останніми роками промис­ловість випускає меблі, облицьовані фанерою з деревини червонувато­го кольору та одноманітною текстурою.

Колір деревини. Залежно від переважаючого відтінку природного кольору ядрової частини стовбура деревину класифікують так:

жовта білуватого, трохи жовтуватого або червонуватого відтінків: ялина, береза, осика, липа, граб, клен, смерека;

ясно-жовта (лимонна) - самшит, барбарис;

золотисто-жовта: шовковиця, маклюра;

рожевувато-жовта: ясен, айлант;

червонувато-жовта: карельська береза, черемшина, глід, акація; бура (ясно-бура): тополя, в'яз, кедр, лох (маслинка); червонувато-бура: модрина, бук, вільха, груша, слива; коричнево-бура: каштан, горобина; коричнева - жовто-коричнева: дуб; рожевувато-коричнева: яблуня, черешня;

червонувато-коричнева: сосна, вишня, туя;

темно-коричнева: горіх, абрикос;

рожева, жовтувато-рожева: слива, лавровишня;

темно-рожева: чинара, платан;

оранжева: жостір;

червона: тис;

фіолетова: бузок, бирючина (вовчі ягоди); зеленувата: падуб, хурма, фісташка; чорна: морений дуб.

Слід зауважити, що ці кольори тільки переважають, проте в кожній де­ревині можуть бути різні відтінки. Особливо змінюється колір зовнішньої частини стовбура. Деякі породи змінюють свій колір від дії грибних захво­рювань, що майже не впливають на якість деревини.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт 2

подробнее

Азбука столяра


Активний відпочинок - це не тільки далекі походи, екскурсії, заняття спортом, але ще й прагнення щось змайструвати своїми руками. Всі прості речі (декоративні решітки, альтанки, столи, шезлонги тощо) мо­жуть зробити навіть не спеціалісти в столярній і теслярській справі. Потрібні тільки елементарні знання і суворе дотримання основних при­йомів роботи. Верстат основа робочого місця. В домашніх умо­вах його з ус­піхом може замінити досить товста і рівна дошка з упором і вирізом для заклинювання. На цій дошці однаково добре стругати і пиляти, видовбува­ти отвори і склеювати деталі. Дошку легко перенести в будь-яке зручне для роботи місце, а коли роботу закінчено, її неважко зняти з підставки і пос­тавити, скажімо, у прикомірок або у кут за двері.

« Клин надійно затискує деталі в прорізі верстат­ної дошки, і обробляти їх стає легко і зручно. Важли­вою річчю, яка має бути у столяра чи тесляра, є леща­та. Найпростіші з них - клинові. їх легко зробити з дошки твердої породи дерева (дуб, граб, ясен) зав­товшки не менше  сантиметрів. Відпиляйте від цієї дошки два прямокутник шматки, однакових за розміром. одного виріжте дві колодки і два клини. Обидві колодки міцно прибийте цвяхами до другого шматка доски і вставте клинки. Лещата готові. Деталь вставляється між вузькою час­тиною верхньої колодки і малого клина. Ударом киян­ки по торцю великого клина деталь щільно затискуєть­ся, і її можна обробляти. У місці затиснення варто підкладати металеві губки різної форми. Вони будуть краще утримувати невеликі деталі і захищати лещата від  пошкоджень. Губки зробіть із металевих смужок достатньої товщини (0,5— 1 см). Заг­либлення в губках можна зробити за допомою напилка. Готові лещата прибийте великими цвяхами до міцного столу або до торця колоди, укопаної в землю.

 

 


Download Азбука столяра

подробнее

Азбука столяра 2


В результаті приблизності у роботі втрачається велика кількість матеріалу або виходить поганий виріб. Тому навіть досвідчені майстри перш, ніж відрізати деталь від дошки, ретельно розмічують її за допомогою рейсмуса і столярного косинця.

« При подовжньому розпилю­ванні дошки пилку, як правило, за­тискає. Вставте в розпил тонкий клин - і перешкоди у роботі зник­нуть.

Щоб зібраний з окремих дощок щит з часом не пожолобив­ся, дошки в щиті повинні чергувати­ся у напрямку річних каблучок де­ревини.

Пропонуємо два способи складання дерев'яно­го щита: зверху за допомогою шпонки, внизу - склею­ванням. Сушити щит слід під важким пресом.

1. Порізану деревину, що зберігають, не можна витримувати на спекотному сонці, оскільки вона над­то швидко висихає і внаслідок цього утворюються не­виправні тріщини. 2. Не слід використовувати недостатньо висушену деревину для виго­товлення меблів, бо при цьому вже запрограмовані всихання, тріщини і жолоблення.

3. Сухе повітря центрального опалення - це катастрофа для меблів з фанери. Як наслідок, такі меблі руйнуються. Щоб цього не трапилось, у приміщеннях встанов­люють зволожувач повітря. Дубові дошки не придатні для робочих поверхонь на кухні. Наприклад, мокрі склянки залишають на таких поверхнях чорні, круглі

плями, які не можна видалити. 5. Садові меблі із деревини (за винятком тікдеревини), що довго сто­ять проти неба, швидко псуються. Лак обвітрюється, на деревині утворю­ються сірі смуги. Сліди такого негативного впливу середовища вже не можна усунути.

 

 



Download Азбука столяра 2

подробнее

Ремонт кухонного табурета


Дуже часто після тривалої експлуатації у табурета починають вива­люватися ніжки. Але не поспішайте його викидати на смітник, оскільки такий табурет не складно відремонтувати. Для ремонту потрібні: гайка М 10, па­сатижі, велика викрутка, напилок, ножівка по металу, чи стамеска з молотком .

Табурет складається із сидіння, до якого знизу шурупами прикручений силуміновий каркас. У каркас вкручені ніжки табурета.

У дерев'яну ніжку табурета вставлений металевий штир з різьбою М 10.

Сталевий штир, вкручений у ніжку, міцніший, ніж силуміновий каркас. Тому різьба у каркасі «з'їдається», і ніжка табурета починає прокручува­тися та вискакувати. Звичайно, під різьблення можна що-небудь підмотати, але, як пра­вило, цього вистачає не надовго. Силуміновий каркас не виготовляється за допомогою зварювання і до того ж він дуже тендітний. У зв'язку з цим пропонуємо вам наступний спосіб ремонту.

В першу чергу, відкручуємо усі ніжки табурета, викручуємо шурупи від сидіння і знімаємо силуміновий каркас. Потім, узявши будь-як ніжку табурета в ліву руку, затискаємо пасатижами різьблення металевого штиря і, утримуючи штир, крутимо ніжку проти годинникової стрілки (не беріться пасатижами за самий край різьблення - не вкрутиться гайка!).

При цьому штир треба вивернути не до кінця, а приблизно на 1-2 сантиметри. Всунути цю ніжку в отвір каркаса із «з'їденим» різьбленням так, щоб з іншої сторони штир знаходився врівень з каркасом. Навернути на штир гайку.

Частина гайки буде виходити за габарити каркаса і не дасть щільно притиснутися до сидіння, тому її потрібно зрізати ножівкою, а потім під­рівняти напилком. Якщо немає бажання пиляти, замість цього можна ста­мескою зробити вибірку під гайку у сидінні. Після цього остаточно збира­ємо табурет. Робота з ремонту займе не більш півгодини.

 

 


Download Ремонт кухонного табурета

подробнее

Матеріали 2


Шлак паливний котельний. Вважається придатним для теп­лоізоляційного засипання і влаштування шлакоблочних стін, якщо він пролежав не менше року у відвалі (довше - краще, з нього будуть змиті й вивітрені шкідливі домішки). Кращим вважається паливний шлак з ко­телень. Для заповнення каркасно-засипних стін слід застосовувати просіяний шлак, без домішок золи, землі, камінців, іншого сміття. Во­логість його не повинна перевищувати 10 відсотків.

Шифер азбестоцементний. Для перевірки беруть із стосу третій лист зверху. Сухий лист хвилястого шиферу, покладений на рівну основу, вит­римує вагу людини й не руйнується.

Покрівельна сталь (залізо). Треба звернути увагу на іржу, її можна зняти 5-І0-відсотковим розчином технічної соляної кислоти з наступним ретельним промиванням водою і просушуванням. (Дотримуватися пра­вил безпеки).

Глина. Якість глини залежить від її жирності. Це перевіряється розти­ранням пальцями. В жирній глині не відчувається пісок. Ще один метод: глина розкачується в руці джгутиком завтовшки 1,5-2 см і завдовжки 15-20 см й розтягується в обидва кінці. Джгутик пісної глини мало розтя­гується і дає нерівний розрив. Глина середньої пластичності витягується плавно і обривається, коли товщина в місці розриву досягне 15-20 відсотків початкового діаметра. А джгутик з пластичної глини витягується плавно, поступово стоншуючись, і утворює в місці розриву гострі кінці.

Найкращим матеріалом для фундаментів є природні камені: граніт, піщаник, вапняк. В процесі будівництва, зокрема як дренажні матеріали, використовують пісок, гравій, гальку, керамзит тощо.

Як теплоізоляційні матеріали добре зарекомендували себе мінеральна вата, поролон, деревоволокнисті та інші ізоляційні плити.

Для виконання ремонтних робіт також потрібно підготувати вапно, крейду, олійні фарби, лаки та емалі, клеї та інші матеріали залежно від виду робіт.

 


Download Матеріали 2

подробнее

Найуразливіші місця оселі


Майже жодне будівництво оселі не обходиться без помилок: її влас­ник уникне важких наслідків, якщо розгледить проблеми зазделегідь і усу­не їх, а покупець витратить менше грошей, якщо вчасно помітить помил­ки. Зокрема, найбільше недоліків допускають будівельники під час зве­дення зовнішніх стін (32%), даху (25%), підвалу (17%), підлоги і стелі (12%), внутрішніх стін (4%). На ці місця звертають особливу увагу під час прий­мання роботи від будівельників. На рисунку 6 зображені місця, де найчастіше виникають пошкоджен­ня під час екплуатації будинку. їх спеціалісти нараховують близько 23. Постійний огляд і перевірка цих місць будинку та своєчасне усунення не­доліків значно заощадить кошти на ремонт.

1. Зовнішні двері. їх захищають від потрапляння крапель води. Для цього встановлюють відповідний захист - зверху козирок, знизу метале­ву решітку аж до дверей тощо.

2. Балкони. Ця частина будинку піддається сильній атмосферній дії і через те потребує постійного догляду і ремонту. Дерев'яні балкони ма­ють бути захищені від ультрафіолетових променів, різних шкідників (гриб­ка), води і від гниття. Тому деревину просочують захисними розчинами, а також фарбують. Опори балкону перевіряють на міцність. Якщо він про­гнувся, деревина волога, а металева частина проржавіла - необхідний ремонт. При цьому слід усунути всі причини пошкодження.

3. Керамічна плитка на підлозі. Надщерблену, биту і ту плитку, що «їздить» замінюють. Попередньо добре очищають місце для нової плит­ки.

 


Download Найуразливіші місця оселі

подробнее

Зароблення щілин та дірок


Перед фарбуванням вікон, дверей, стінних шаф найкраще нанести ґрунтовку для усунення нерівностей, які заважають фарбі лягти рівно і красиво. Якщо попередній старий шар фарби не лущиться, то можна покривати цю поверхню, але попередньо її слід очистити від пилу і бру­ду. Ґрунтовка нефарбованої деревини - це ретельне просочування її оліфою. Після висихання ґрунтовки можна починати фарбування.

Якщо немає потреби знімати стару фарбу, то пошкоджені місця і заг­либини необхідно зашпаклювати. Склад шпаклівки: оліфа, крейда і клейо­вий розчин. В основі клейового розчину столярний клей. 100г його роз­бивають на дрібні шматочки і заливають 900г води. Клей трохи розбухне, а потім банку з клейовим розчином нагрівають на водяній бані до повно­го розчинення. Готовою шпаклівкою з допомогою шпателя акуратно за­мазують дефекти і тріщини того місця, яке треба фарбувати. Після виси­хання шпаклівки слід відшліфувати поверхню і починати фарбування.

Для усунення дрібних дефектів на оштукатурених поверхнях викорис­товують тістоподібні підмазочні пасти, які складаються з 1 частини гіпсу, 2 частини крейди на клейовому розчині (20-50г столярного клею на 1л води). Ґрунтовку під вапняні і клейові фарби готують з 2кг свіжогашеного вапна або 2-3кг вапняного тіста, 200г 40-процентного або 120г 70-процентного господарського мила, 50-100г оліфи і 6л води. Мило нарізають тонкою стружкою і розчиняють в 3л гарячої води, вливають тонким струменем оліфу і перемішують. В 3-4 літрах води гасять вапно-кипучку або перемішують давно гашене вапно, виливають у мильний розчин, перемішують і проціджують через густе сито або капронову пан­чоху.

 


Download Зароблення щілин та дірок

подробнее

Зароблення щілин та дірок 2


Для заповнення тріщин, раковин, нерівностей на поверхнях, які хочуть фарбувати, використовують шпаклівки, які виготовляються на основі оліфи та інертних наповнювачів (крейда, каолін). Для поліпшення адгезії (липучості) шпаклівки використовують ґрунтовки. Найчастіше це може бути добре розведена фарба, якою збираються вести роботи.

Всі роботи ведуться лише на сухих основах. Щоб визначити вологість ос­нови, можна скористатися 1-процентним спиртовим розчином фенолфта­леїну, який при нанесенні на вологі поверхні набуває малинового кольору.

Поверхні, які треба вирівняти шпаклівкою, спочатку грунтують, щоб в'яжуче із шпаклівки не проникало в товщу основи і шар шпаклівки в по­дальшому не втратив міцності. Схили, раковини діаметром більше 2мм, глибокі тріщини затирають цементно-піщаним розчином з додаванням розведеного ПВА.

На нових дерев'яних поверхнях спочатку треба вирівняти сучки, зас­моли, нагелі. Цісля цього поверхні грунтують, сушать, заправляючи шпаклівкою дефектні місця, знову сушать, зачищають.

Тріщини в штукатурці розрізають, очищають і затирають безусадочною шпаклівкою (суміш гашеного вапна, гіпсу у співвідношенні 1:1). Після висихання і шліфування поверхню грунтують оліфою або прошпакльову­ють 10-процентним розчином клею. Потім наклеюють щільне полотно, коленкор або серп'янку чи марлю.

Тріщини більше 4 см заробляють цементно-піщаним розчином 1:3. Попередньо їх розчищають загнутим дротом і промивають цементним молоком. Щоб розчин краще проникав всередину кладки, спочатку зак­ладають достатньо пластичний розчин, а на поверхні густіший. При заробці широких тріщин у розчин можна додавати уламки цегли. В процесі заповнення тріщин розчин необхідно ущільнювати.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 2

подробнее

Фарбування поверхонь 2


Для закріплення фарбувальної суміші вживається розчин столярного клею (100г на 1л води), який сприяє тому, що фарба після висихання не береться на руки, на одяг.

Приготовану суміш розбавляють до робочої консистенції. Суміш має рівномірно стікати з мішалки тонким струменем. Густота складу достат­ня, якщо встромлена в нього палиця покривається суцільним шаром крейди. Для запобігання мілення фарбувального складу в нього додають тваринний клей. Щоб перевірити, чи достатньо клею у фарбі, необхідно зафарбувати шматочок жерсті чи скла і підсушити. Якщо клею достатньо, то при дотику до висохлого шару на руці не залишиться слідів крейди. Надлишок клею у фарбі може призвести до розтріскування пофарбова­ної поверхні, тому його слід додавати невеликими порціями і кожен раз перевіряти мілення вказаним способом.

Щоб пофарбована поверхня не мала жовтого відтінку, в клейовий склад додають трохи синього кольору - ультрамарину. Пігмент не­обхідно розвести водою в окремій посудині і додавати невеликими порціями, добиваючись потрібного кольору.

Підібрати фарбу в тон стіни вам допоможе шматочок звичайного віконного скла. Зробіть на ньому мазок, прикладіть його до стіни - відра­зу побачите, чи збігаються кольори.

Щоб надати оксамитового блиску стінам, пофарбованим клейовою фарбою, слід додати у фарбу, крім клею, невелику кількість клейстеру - завареного пшеничного борошна. Треба пам'ятати, що при висиханні клейова фарба світліє.

Для одержання крейдяного складу треба взяти 1кг крейди, 100г ульт­рамарину і 30-35г клею тваринного (плиткового).

 


Download Фарбування поверхонь 2

подробнее

Фарбування поверхонь 3


Потрібну суміш можна також приготувати і на клеї КМЦ. При цьому на 10л суміші витрачається 6 кг просіяної крейди і 0,2-0,25кг клею КМЦ. Казеїнові суміші міцніші клейових фарб і характеризуються матовою по­верхнею. Для приготування 10л фарби беруть 5л 10-процентного роз­чину казеїнового клею і, швидко перемішуючи, додають 150г оліфи до утворення емульсії. В приготовану заздалегідь крейдяну пасту з пігмен­том, поступово помішуючи, вливають одержану емульсію.

При роботі з казеїновими фарбами необхідно стежити за консис­тенцією складу. Надлишок води може призвести до утворення патьоків на поверхні, а надлишок клею - до зморщок.

Вапняні фарбувальні суміші готуються з вапняного тіста, солі та води.

Для приготування кольору 3кг вапняного тіста розводять 6 л води. Для запобігання міленню вапняного покриття в суміш додають 0,1кг солі, розбавленої в 0,5л води. В одержаний розчин додають воду до 10л.

Кольорові вапняні суміші застосовуються обмежено тому, що дуже небагато пігментів поєднуються з вапном. До них належаї мінеральні пігменти - охра, сажа, сієна натуральна, умбра.

Існує багато способів надати поверхні естетичних якостей за допо­могою малярних сумішей. Наприклад, по лінії, яка розділяє поверхні, що пофарбовано у два кольори, можна нанести одну або кілька вузьких смужок (фільонок) іншого кольору. Для витягування фільонок необхідні шнур і крейда. Шнур натирають крейдою, натягують і відпускають. На стіні залишається рівна лінія. По ній пересувають лінійку, тримаючи її лівою рукою. По лінійці фільончастим пензлем зліва направо проводять смужку-фільонку. Щітку тримають під кутом 45° до стіни.

Для надання поверхням матового шерехатого вигляду їх торцюють (наносять легкі удари різними щетинними щітками-торцівками). Олійне фарбування під торцювання виконують густішим складом, для чого у нь­ого додають гіпс, шпат, мармурове або вапняне борошно.

Накатку візерунчастими валиками виконують по товстому шару фар­би, в яку додають дрібний наповнювач.

За допомогою трафаретів на пофарбовану поверхню можна нанес­ти різні візерунки або обробити її орнаментом. При набивці багато­колірного малюнка під кожен колір готують свій трафарет. Для міцності трафарети просочують оліфою, після чого старанно висушують.

Фарби висихають за 48 год. Якщо фарба не висохла за такий час, то значить вона була неякісна.

При фарбуванні непросохлої деревини шар фарби здувається. Тож доводиться переробляти зроблене.

При використанні дуже густих сумішей залишаються сліди від щітки. Треба поверхню обробляти пемзою і шкуркою і знову фарбувати.

Термін зберігання лакофарбових матеріалів не перевищує 6 місяців. Після цього треба переконатися у придатності фарб шляхом пробного фарбування.

 

 


Download Фарбування поверхонь 3

подробнее

Утеплення дверей


Щоб утеплити двері, необхідно мати дерматин або шкірзамінник, пластову вату (1,7кг на квадратний метр площі дверей) або поролон завтовшки 20-40мм, будівельні (50г) і мебльові цвяхи з декоративною головкою (75г на квадратний метр площі).

Зніміть двері з завісів і покладіть горизонтально. Відкрутіть з них ручки і взагалі все, що виступає над поверхнею. Залежно від того, в який бік відчиняються двері, розрізняють два варіанти оббивання.

Якщо двері відчиняються назовні, з оббивного матеріалу викроюють полотнище, яке за довжиною і шириною повинно бути більшим за відповідні розміри дверей на 100мм. Викроюють також три стрічки завширшки 140мм. Довжина однієї з них має дорівнювати висоті дверей, а двох інших - їхній ширині.

Спочатку формують валики по нижньому і верхньому краях дверей, а також по тому краю, де знаходиться замок. Для цього викроєні стрічки накладають на відповідні краї дверей лицьовим боком донизу і, відсту­пивши від кромки 10мм, прибивають їх будівельними цвяхами. На стрічки накладають скручені з вати валики діаметром 30-40мм. Стрічки загор­тають на валики і, натягуючи матеріал, прибивають будівельними цвяха­ми так, щоб валик наполовину спадав над кромкою і при навішуванні дверей перекривав зазор між дверною коробкою і дверима. Після цього на площину дверей настеляють вату, а на неї накладають оббивний ма­теріал, причому так, щоб з того боку, де завіси, край полотнища спадав на 60-80мм. Роботу починають з краю від замка.

 


Download Утеплення дверей

подробнее

Утеплення фасадів будинку 3


Зараз мох, звичайно, уже не використовують, його замінили сучасні ефективні утеплювачі. Зводячи огороджувальну конструкцію з розташу­ванням утеплювача усередині стіни можна використовувати практично будь-який конструкційний матеріал (лісоматеріали, штучні кам'яні ма­теріали, різні панелі і монолітні конструкції). Огороджувальними конст­рукціями, наприклад, можуть бути: зовнішні стіни каркасних дерев'яних бу­динків, тришарові залізобетонні панелі і, звичайно, стіни колодязної клад­ки із штучних кам'яних матеріалів, на яких зупинимося більш докладно.

Колодязна кладка - це тришарова конструкція. Товщина першого шару - внутрішньої несучої стіни - визначається лише вимогами щодо її міцності; товщина теплоізоляційного шару диктується теплофізичними ви­могами; призначення третього (лицьового) шару - захистити утеплювач від зовнішніх впливів. Внутрішній шар може бути виконаний з цегли або блоків (бетонних, керамзитобетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних, газосилікатних та ін.). Для лицьового шару можуть застосовуватися цег­лини або камені керамічні лицьові, добірні стандартні цеглини, силікатні цеглини, а також бетонні лицьові цеглини. При облицюванні силікатною цеглою цоколь, пояси, парапети і карниз виконуються з керамічної цегли. Для зовнішнього шару можуть також використовуватися бетонні і керам­зитобетонні блоки із штукатуркою. До утеплювача висуваються спеціальні вимоги, оскільки в даному випадку ремонтно-відбудовчі робо­ти неможливі. Основними з цих вимог є: стійкість до деформацій і воло­гостійкість. Цим вимогам найкраще відповідають і найчастіше застосо­вуються - мінеральна вата, пінополістирол і скловата.

Колодязна кладка з повітряним зазором. Слід зазначити, що внутрішній і зовнішній шари тришарової огороджувальної конструкції повинні бути зв'язані між собою (твердими чи гнучкими зв'язками). З по­зиції теплотехніки ці зв'язки є «містками холоду» і можуть значно знизити термічний опір усієї конструкції.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 3

подробнее

Будівництво сараю


Головна проблема нових власників індивідуальних ділянок - будівницт­во. Адже земля розташована, як правило, вдалині від міст і транспортних ліній. Треба посадити і доглянути городину, садовину, а де жити увесь цей час? Де обігріватися, сховатися у непогоду, зберігати садовий реманент? Та й, узагалі, що це за ділянка без житла? Отож, треба будувати.

А як швидко спорудити практичне, тепле і недороге житло?

Почнемо з маленького сарайчика. Побудувати його можна днів за 10.

Якщо є можливість, придбайте на лісопилці обапіл. Треба ретельно підрівняти його ребра, обчистити від кори, згладити сучки, що випирають. Тепер посортуйте матеріал: товстий обапіл підійде для пілоги і каркаса будівлі, середній вико­ристайте на дах і стіни, а тонкий слугуватиме рейками для кріплення толю, плівки, картону.

Зберіть каркас і об­шийте його обаполом, у якому слід попередньо зробити виїмки для рівного прилягання до гори­зонтальних лагів. Зовні каркас оббивають поліетиленовою плів­кою (можна неновою), шматки якої закріплюють рейками. Дах - суцільний настил оба­пола, закритий толем, що закріплено зверху рейками.

Щоб ізолювати підлогу від грунту, слід постелити толь, покласти лаги і настелити підлогу з обапола. Укривають її шматками картону, а потім - старим лінолеумом. Стіни і стелю, що сполучається з дахом, СЛІД також зсередини оббити картоном. лінолеум,  плівка,  рейки кріплення тощо.

Двері - з обапола, картону і плівки. Для вікон підійдуть шматки оргскла, скажімо, 40x70 см, яке легко просвердлити і закріпити на шарнірах.

Обстановка всередині - найпростіша: ліжко - тапчан, під яким улаш­товують ящик для господарського приладдя, один або два відкидних сто­лика біля вікон, вішалка для одягу. Щоб було тепло, в кутку слід зробити невеличку піч з каміння або уламків цегли. її ширина - 55, довжина - 75, висота - 65. Для комина підійде відрізок старої 4-дюймової водоп­ровідної труби, для пічної засувки - шматок листового заліза. Трубу закріплюють у даховому отворі (80x80 см) за допомогою двох листів жерсті, один - зсередини, другий з зовнішньої площини покрівлі - стелі.

Витрати - мінімальні. Вам потрібно буде приблизно 2 мЗ обапола, 1 рулон толю, 5кг цвяхів, 3 пари навісів, 2 шматка оргскла, 2 дверні руч­ки, 1 замок, 2 листи жерсті, 8 скоб.

Безумовно, 5 м2- приміщення замале, навіть і на перший випадок.

Але головне, що проблем з тимчасовим житлом у вас не буде. Отож, почніть з малого.

 

 


Download Будівництво сараю

подробнее

Дачний будиночок 4


З огляду на те, що при такому рішенні крокви можуть давати розпір на поздовжні стіни, необхідно подбати про жорсткість кроквяної ферми, яка є силовим елементом не тільки даху, але й каркаса будинку у верхній його частині. З цією метою кроквяні ноги з'єднують металевими наклад­ками і болтами (чи шурупами).

Крокви готують на землі. Першу виготовлену ферму використовують як шаблон і по ній збирають інші. Спочатку всю конструкцію краще зібрати на землі, на покладених мауерлатах. Попередньо роблять врубки на нижніх кінцях кроквяних ніг з урахуванням невеликого звисання даху над стіною будинку. Щоб дах вийшов рівним, мауерлати укладають точно за рівнем наверху стін, паралельно один одному і надійно скріплюють їх із брусами верхньої обв'язки цвяхами і скобами.

Крокви встановлюють з технологічного щита-настилу, покладеного на стіни. Для утримання крокв у вертикальному положенні до набивання риштування використовують тимчасові монтажні підкоси, зроблені з дощок.

Послідовність встановлення крокв така. Спочатку монтують дві крайні ферми, потім на їхні коньки натягають шнур (чи прибивають дошку). Збирають проміжні конструкції, з'єднуючи їх врубками з мауерлатами і фіксуючи цвяхами завдовжки 120-150мм та скобами. Виставляють і закріплюють кроквяні конструкції, а потім набивають на них риштування під покрівлю.

Найпростіший варіант - набити суцільний настил із струганої дошки (вагонки) на верхню грань крокв. У цьому випадку риштування під покрівельний матеріал буде стелею будинку. Але такий дах не захистить ні від холоду, ні від спеки. Тому теплоізолятор у даху не буде зайвим. Як теплоізолятор можна використовувати будь-які пористі матеріали з низькою теплопровідністю, наприклад, ізоляційно-оздоблювальні деревинно-волокнисті плити марки М-12, М-20 щільністю понад 250 кг/м3.

 

 

 


Download Дачний будиночок 4

подробнее

Маленькі хитрощі 10


В технічному арсеналі домашнього майстра ле­щата, як відомо, - інструмент першочергової важ­ливості. Проте для невеликої майстерні зовсім нео-бов'язково купувати важкі лещата за­водського виготовлення. Користуючись рисунком, нескладно зробити легкі де­рев'яні лещата будь-якого розміру. Треба лише мати залізну скобу відповідного розміру і болт з гайкою, що розводять губки лещат. Гайку, щоб ключ з неї не зривався, слід запресува­ти в ключі. Для цього губки ключа, перш ніж захвачувати ними гайку (вона повинна входити в губки ключа з дея­ким зусиллям), попередньо розігрійте на вогні

Пил, що накопичується в заклеєному на зиму вікні (між рамами), псує інтер'єр кімнати та наво­дить на думку про неохайність хазяїна. А боротися з цим злом зовсім нескладно. Шматком картону або цупкого паперу перекрийте отвір між внутріш­ньою та зовнішньою кватирками вікна (прикріпив­ши папір канцелярськими кнопками). Папір буде запобігати можливості проникнення пилу в простір між рамами. А видаляти пил з паперу досить легко. Пофарбована під колір рами, така паперова пе­регородка не буде виглядати чужорідним тілом.

Гумове кільце на одному з стояків драбини дасть можливість завжди мати під рукою необхідний для роботи інструмент.

Пропонується такий дощувальний розбризку-вач для поливання. Виготовляється він із 2 мм алюмінію за викройкою. На накінечник шлангу одягають хомутик, до нього болтом шарнірно крі­питься розбризкувач. Другий болт служить віссю пружини. Ширина і дальність розбризкування регу­люються її стисненням.

Готуючи цементний розчин, набагато зручніше перемішувати його не лопатою, як це зазвичай ро­биться, а чотиризубими садовими вилами. Робота набагато полегшується і прискорюється, а головне - суміш виходить більш однорідною.

Ті, хто люблять відпочивати на балконі можуть скористатись нижче наведеною ідеєю - власно­ручно влаштувати простий зйомний шезлонг. Він робиться з двох палиць, між якими натягнута міцна тканина. Один кінець кожної палиці кріпиться до стіни, другий - до балконних поручнів.

 


Download Маленькі хитрощі 10

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

яким розміром можна збити целку | саморобні колиски з дерева ціни | Показати порно з дітьми | саморобниэ пилорами | Фотки кінський хуй в пезді | дуже маленькі піськи | нависне обладнаня своими руками для мотоблока | zriv celka 100% | як малювати полівізатором | карты для майнкрафт 1.7.2 на проходження | пизда підчас родів | купити шпигунське приладдя | чим приклеїти металічний болт до бетону памятник | бетоно мішалки саморобні ютуб | порно з малолетки | як поминяти топлевну в т25 | мотоблок чотирьохкольосні | як побудувати в дома кафільну грубку | как з бумаги деталі танка т-35 | Вироби з скатiв | парнуха утуб | саморобні фрези до міні тракторів | грубки кутови | цемент в стоматологіі | вирізалки роздрукувати для дівчаток | вирізалки роздрукувати барбі | вирізалки роздрукувати вінкс | Чертеж крісла качалки картинки | як правільно построіть вдома печ | схема виготовлення дитячого крісла-качалки