Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Вибір деревини для столярних робіт 2


Сучкуватість - це одна з найпоширеніших вад деревини, особливо хвойних порід, в яких згодом сучки легко випадають. Тому сучкувату де­ревину хвойних порід для облицювання не використовують. У листяних порід сучкувата деревина не є особливою вадою. Наприклад, явір, в яко­го сучкувата деревина утворює своєрідний малюнок «пташине око», є цінним матеріалом для меблевого виробництва. Ціниться сучкувата де­ревина горіха та деяких інших порід.

Текстура - це природний малюнок обробленої поверхні зрізу дере­вини, який утворюється внаслідок перерізання серцевинних променів, волокон та річних шарів. Ціниться красива текстура лише в тому випад­ку, якщо виріб прозоро оздоблюється. Якщо ж виріб фарбують непрозо­рими фарбами, то текстура не має ніякого значення.

Красива текстура утворюється переважно при тангенціальному або напіврадіальному зрізі, коли виготовляється стругана фанера. Красиву текстуру має деревина горіха, карельської берези, груші, клена, дуба. Однотонну фанеру груші та клена застосовують переважно для покрит­тя меблів зсередини. Для зовнішнього оздоблення меблів використову­ють фанеру горіха та карельської берези. Останніми роками промис­ловість випускає меблі, облицьовані фанерою з деревини червонувато­го кольору та одноманітною текстурою.

Колір деревини. Залежно від переважаючого відтінку природного кольору ядрової частини стовбура деревину класифікують так:

жовта білуватого, трохи жовтуватого або червонуватого відтінків: ялина, береза, осика, липа, граб, клен, смерека;

ясно-жовта (лимонна) - самшит, барбарис;

золотисто-жовта: шовковиця, маклюра;

рожевувато-жовта: ясен, айлант;

червонувато-жовта: карельська береза, черемшина, глід, акація; бура (ясно-бура): тополя, в'яз, кедр, лох (маслинка); червонувато-бура: модрина, бук, вільха, груша, слива; коричнево-бура: каштан, горобина; коричнева - жовто-коричнева: дуб; рожевувато-коричнева: яблуня, черешня;

червонувато-коричнева: сосна, вишня, туя;

темно-коричнева: горіх, абрикос;

рожева, жовтувато-рожева: слива, лавровишня;

темно-рожева: чинара, платан;

оранжева: жостір;

червона: тис;

фіолетова: бузок, бирючина (вовчі ягоди); зеленувата: падуб, хурма, фісташка; чорна: морений дуб.

Слід зауважити, що ці кольори тільки переважають, проте в кожній де­ревині можуть бути різні відтінки. Особливо змінюється колір зовнішньої частини стовбура. Деякі породи змінюють свій колір від дії грибних захво­рювань, що майже не впливають на якість деревини.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт 2

подробнее

Зберігання та сушіння


Деревину зберігають у вигляді пиляного лісоматеріалу (дошки, брус­ки) або тимчасово цілими колодами. З колод перед зберіганням слід обов'язково зняти кору, під якою розмножується червиця або виникає грибне побуріння, що псує всю колоду. Колоди, зрубані влітку, очищають від кори через два тижні після зрубування, а заготовлені взимку - до по­тепління. На кінцях колод треба залишити смуги кори завширшки 10 см, завдяки яким торці менше розтріскуються. Очища­ти кору з колоди дуже зручно (рис. 1.) ло­патою, обрубаною так, щоб кінець був трохи овальної форми. Можна також армійською великою лопатою, вона міцна і важча за звичайну. При висиханні колод чи пиломатеріалів волога з них найбільше випаровується через торці і розтріскуван­ня деревини розпочинається саме з них. Тому торці слід замазати бітумом, пекос-моляною сумішшю, солідолом або зафарбувати олійною фарбою, глиною з вапном або коров'яком, глиною чи густим розчином вапна. Зберігають пиломатеріали та колоди в штабе­лях, встановлених на жердинах, кам'яних або бетонних підставках - підштабельниках заввишки 50-65 см. На них для гідроізоляції кладуть шматки толю, а потім міцні поперечини, куди укладають пиломатеріали, бажано однакових розмірів за товщиною, шириною та однієї породи. Між шарами колод для вентиляції прокладають дошки або бруски. Звер­ху штабель слід закрити від дії прямого сонячного проміння та опадів да­хом.-Відстань від верхнього ряду лісоматеріалів до даху 12-15 см, щоб повітря зверху під дахом не затримувалося.

Пиломатеріали, якщо їх небагато, краще зберігати у приміщенні під стелею. Для цього до стелі прикріплюють перекладини, а на них кладуть спочатку довші і товщі дошки чи бруски, а потім коротші. Дереви­ну для більшості будівельних конструкцій та виготовлення меблів обов'яз­ково сушать. При висиханні деревини її розміри впоперек волокон змен­шуються на 5_12 % , а вздовж майже не змінюються. Тому у виробі, ви­готовленому з вологої чи недосушеної деревини, через деякий час з'яв­ляються тріщини або щілини в місцях з'єднання.

 

 


Download Зберігання та сушіння

подробнее

Друге життя паркету 4


Нелегко покривати лаком підлогу через їдкі запахи лаку і розчинника. Можна значною мірою уберегти себе від цих «парфумів», якщо скорис­татися пилососом. Його вмикають на режим нагнітання і ставлять у зону чистого повітря, наприклад, на вікно, при потребі, подовжують шланг і направляють струмінь повітря в обличчя. Наносити лак зручніше не щіткою, а поролоновим валиком (хутряний або ворсовий не годиться).

Лак порціями наливають на підлогу і розрівнюють рівним шаром. Лак для паркету є найкращим опоряджувальним матеріалом. Передусім, підлогу циклюють, шліфують і знепилюють. Лак ретельно перемішують із спеціальним розчином, що забезпечує його затвердіння, в емальованій чи скляній посудині в пропорції 1 частина розчинника на 8 частин лаку (за масою). Готують стільки лаку, щоб його можна було використати про­тягом 24 годин, бо надалі лак затвердне. Наносять на суху чисту підлогу, починаючи з найбільш віддаленого від входу кінця приміщення в напрямі до дверей, тонким шаром за допомогою щітки чи тампона, намагаючись якнайкраще втерти лак в пори деревини. Всі краплі відразу розтушову­ють. Коли шар лаку досить затвердне (приблизно за добу), всю поверх­ню підлоги трохи шліфують дрібним наждачним папером, щоб зняти ок­ремі волокна деревини, які піднялися після першого покриття лаком. Потім підлогу знепилюють і вкривають двома шарами лаку за допомо­гою м'якої щітки з проміжками між кожним покриттям 24 години. Під час роботи добре провітрюють приміщення, а влітку відчиняють вікна. Через З доби після закінчення робіт можна ступати на підлогу.

Стару підлогу, яку раніше натирали мастикою, циклюють і шліфують на таку глибину, щоб на ній не було слідів мастики чи фарби. Потім вкри­вають лаком, як нову.

 


Download Друге життя паркету 4

подробнее

Друге життя паркету 5


Лакове покриття підлоги ремонтують через кожні 3-4 роки залежно від його стану. В місцях зносу лак стирається, втрачає прозорість, підло­га стає матова і некрасива. Ремонтувати можна всю підлогу або тільки зношені місця. При цьому знімати лак не потрібно. Підлогу добре миють, сушать, зношені місця очищають наждачним папером і після знепилювання вкривають лаком того ж типу, яким вона була вкрита раніше. Че­рез 24 години наносять другий шар лаку.

Паркетні підлоги можна також натирати восковими чи воскоподібними мастиками. Дубовий паркет краще натирати водними мастиками, буко­вий - безводними, хоча обидва види мастик можна застосувати для всіх видів паркету. Водні мастики розчиняють у теплій воді згідно з інструкцією, що додається до мастики, і рівним тонким шаром за допомогою щітки на­носять на чисту підлогу. Після висихання цього шару наносять другий. Ко­ли й він висохне, підлогу глянцюють електронатирачем або щіткою, а тоді суконкою. Безводні мастики наносять тампоном. Коли з нанесеної масти­ки випарується розчинник, підлогу натирають і полірують.

Масні плями з паркетної підлоги видаляються кашкою з прального по­рошку, змішаного з теплою водою. Суміш втирають в пляму і залишають на ніч. Вранці кашку знімають і очищене місце промивають теплою водою.

Інший спосіб: пляма з паркету видаляється тампоном, змоченим у ски­пидарі. Потім це місце посипають тальком або порошком білої глини і че­рез фільтрувальний папір прасують не дуже гарячою праскою.

Чорнильні плями на підлозі рекомендується видаляти розчином ли­монної кислоти.

Паркетну підлогу, навіть якщо вона вкрита лаком, добре протирати вологою ганчіркою, змоченою у холодній воді з гліцерином (столова лож­ка на склянку води). Мити таку підлогу гарячою водою не рекомендується.

 

 


Download Друге життя паркету 5

подробнее

Фарбуємо поверхні 2


Фабри, що використовуються у будинках, мають різні носії. У фарбах на водній основі пігмент та зв'язуюча речовина знаходять у воді у вигляді дрібних частинок. Цю схожу на молоко емульсію, звичайно, називають водоемульсійною фарбою. Коли вода випаровується, краплинки злива­ються у суцільну плівку фарби. В алкідних фарбах пігмент та зв'язуюча речовина зважені у розчинникові на основі гасу, вони сохнуть довше, ніж фарби на водній основі. Після висихання такі фарби зберігають харак­терний неприємний запах, який може викликати алергійну реакцію. Саме усвідомлення шкоди, якої завдають деякі розчинники здоров'ю людей, зробило застосування таких фарб непопулярним. У деяких країнах вони взагалі заборонені.

До складу фарб входять також і інші домішки, що покращують їх властивості. Одна з них робить фарбу тиксотропною, тобто такою, що не ка­пає. Це дозволяє набирати на щітку більше фарби та наносити її більш тонким шаром; часто досить покрити поверхню один раз.

 При виборі фарб слід враховувати:

- декоративні властивості покриття - його структуру, ступінь блиску;

- експлуатаційні властивості покриття (стійкість до миття, до ме­ханічних навантажень, до забруднюючого фактора, до погодних і агре­сивних впливів, можливість ремонту, довговічність, захисні властивості);

- спеціальні вимоги до покриттів для забезпечення особливих функцій;

- вартість одного квадратного метра покриття.

Підбираючи фарби для оздоблення поверхонь, звичайно, важливо враховувати їх технологічні характеристики, але не слід забувати і про колір, адже він також має неабияке значення.

 


Download Фарбуємо поверхні 2

подробнее

Столик для дачі


Завдяки простоті конструкції цей невеликий столик може ви­явитися гарним варіантом при облаштуванні дачного будиночка, коли спеціально купувати меблі, та ще й транспортувати їх за місто накладно.

Основні його деталі вирізані з фанери завтовшки 12-15 мм марки А/А чи А/Б. Крім того, потрібно близько 4 м дерев'яного бруса пе­рерізом 40x40 мм і близько 8 м планки перерізом 20x40 мм.

Виготовлення опори. Креслення деталей опори столу,  схема її складання . Розміри, позначені «зірочкою», необхідно уточнити в процесі роботи, то­му що вони залежать від товщини використову­ваної фанери.

Спочатку із стандартного листа фанери (1520x1520 мм) за розміткою чи шаблоном вирізають дві однакові деталі - «ніжки», у кожній з яких по осі симетрії випилюють вертикальні па­зи до половини висоти деталей. Завдяки цим па­зам «ніжки» при їх з'єднанні утворять хресто­подібне з'єднання. Очевидно, що з'єднання буде щільним, якщо ширина паза точно відповідатиме товщині листа фанери.

Для забезпечення необхідної міцності хрестовини в кожен її кут вкле­юють бруски перерізом 40x40 мм. Вони повинні бути гладко вистругани­ми і мати прямі кути між гранями. Щоб закріпити їх на час висихання клею, кінці брусків стягують міцною мотузкою. Якщо натяг мотуз­ки виявиться недостатнім, то між її витками і брусками можна встановити вузькі клинки, чи скрутити витки.

 

 


Download Столик для дачі

подробнее

Щоб двері зачинялися 2


Деформовані двері щільно не зачиняються. Шматки шкіри і гумки, прибиті до косяка, не кращий вихід із становища. Шкіра швидко сти­рається, гумова трубка рветься. Краще взяти дві смужки жерсті (від кон­сервної банки), прибити їх, одержите надійну «защібку», яка служитиме довгі роки.

Дверні завіси не скриплять, якщо їх вчасно змащувати. А можна виго­товити шайбу з поліетиленового корка і надягти на штир завіса.

Якщо робочі поверхні петель зрізають навскіс під кутом 45°, то підвішені на них двері негрюкатимуть і не зачинятимуться під дією своєї маси. При відчиненні вони підніматимуться, тому придвірковий верхній кут доцільно округлити, щоб не руйнувався одвірок.

Балконні двері можна утеплити з допомогою простого килима з деко­ративної тканини. Розміри його вибирають так, щоб перекрити нижню і бічні щілини дверей. Килимок закріплюється на невеликих гачках, заби­тих у двері і в праву та ліву частини дверної коробки. Щоб вийти на бал­кон, досить зняти петельки з кількох гачків.

Часом завдають клопоту кімнатні двері, які треба тримати прочинени­ми. Для фіксації їх існують різні механічні стопори. Але їх треба перестав­ляти з одного положення в інше. А ось ця «дрібничка» вирішує проблему значно простіше. Вона утримуватиме двері так, як вам треба. Гальмом править невеликий шматок губчастої гуми. До дверей її прикріплюють металевою планкою на шурупах.

Щоб двері, вікна, кватирки зачинялися щільно, слід прибити до короб­ки шматочок шкіри у вигляді кишеньки, в яку вставити конусоподібну пластину. В міру набухання або висихання дверей і т. д. пластина буде поглиблюватися або виходити з кишеньки, забезпечуючи достатню щільність прилягання рухомої частини до коробки.

 

 


Download Щоб двері зачинялися 2

подробнее

Погріб 3


Переваги наземних погребів очевидні - їх можна споруджувати у пе­резволожених місцях і на вологих грунтах, а крім того, для спорудження погреба необхідні недефіцитні місцеві матеріали.

Якщо ґрунтова вода знаходиться біля поверхні землі, погріб можна поставити на штучне підсипання. Для забезпечення постійної температу­ри і вологості його рекомендується обвалувати землею. Деревину для будівництва погребу слід антисептувати. Стіни погребу з обвалуванням роблять з настільних колод чи товстого ошкуренного обапола (пластин) з ретельно притесаними кромками. Щілини найкраще проко­нопатити мохом - він не гниє і має здатність поглинати неприємні запахи. Зовні деревину стін промащують двічі гарячою бітум­ною мастикою чи чистим бітумом і об­клеюють руберой­дом для захисту від капілярної і ґрунто­вої вологи. Пере­криття стелі обкла­дають шаром глино­соломи завтовшки 5см і накривають зверху поліетиленом чи руберойдом. Підлога цегельна, викладена на ре­бро «у ялинку» (витрати цегли - 64 шт/м2 площі підлоги).

Весь погріб обваловують землею і засівають травою або обкладають дерном. Обвалований пагорб погреба можна використовувати для ви­садження декоративних рослин, улаштування альпійської гірки. Сховище обладнують засіками, полицями, вентиляцією і подвійними дверима.

 


Download Погріб 3

подробнее

Теплоізоляція мансарди 2


Ізоляційні плити (прямокутні чи клиноподібні) досить міцні і не розша­ровуються, що дуже важливо при підгонці плит одна до одної. Інтервали між стропильними ногами, навіть якщо вони різні, заповнюють точно за розмірами, з'єднуючи по діагоналі теплоізоляційні плити у вигляді клинів з подальшою герметизацією швів. Закріплювати цвяхами або накладка­ми цей сучасний матеріал не потрібно.

Підбираючи теплоізоляційний матеріал для дахів керуються основним правилом: при невеликій товщині стропильних ніг використовують ізоля­ційні плити з кращими ізоляційними параметрами. Між ізоляційним ма­теріалом і покрівлею слід залишити проміжок, який забезпечить необхід­ну циркуляцію повітря. Мінімальний інтервал між ізоляційним матеріалом і зовнішньою гранню стропильних ніг даху повинен складати 2-4см. Тоб­то, товщина ізоляційного матеріалу повинна бути меншою глибини стро­пильних пазух даху. Зсуваючи клини по діагоналі один відносно одного, виставляють необхідну ширину плит (плюс 1см), яка співпадає з шири­ною пазух між стропилами. На внутрішній стороні даху укладають паро­непроникний шар, який запобігає проникненню вологи у будинок через теплоізоляційний матеріал.

Важливим є також клас вогнестійкості теплоізоляційного матеріалу. Ізольовані розкоси стропильних ферм обвішують зсередини тонким не­горючим матеріалом, який запобігає розповсюдженню вогню на стро­пильні конструкції.

 


Download Теплоізоляція мансарди 2

подробнее

Додаткові рекомендації


При спорудженні нового будинку створити ком­фортне житло на горищі не складно. Але коли доводиться реконструюва­ти горищне приміщення в готовому експлуатаційному будинку, з'являється, як правило, ряд конструкційних і планувальних проблем, до яких належить облаштування сходів, підсилення перекриття і забезпечення надійних теплоізоляційних якостей похилих стін і даху. В зарубіжній прак­тиці перекриття і стропила покрівлі підсилюють за допомогою трикутних стропильних ферм, виконаних з дерева. Вони легко монтуються на дахах будинків з окремих елементів. Елементи ферми з'єднуються між собою за допомогою металевих зубчатих пластин, які прибиваються до дерева з двох сторін.

Слід підкреслити, що складна форма даху не є перепоною для вико­ристання такої системи - стропильна конструкція ферми складної форми так само просто може бути змонтована на горищі будинку, що переоб­ладнується.

Створення повноцінного житлового приміщення в мансарді пов'язане з розміщенням опалення. Це можуть бути каміни, невеликі печі або тру­би (батареї) водяного опалення.

При оформленні інтер'єру мансарди невеликого і порівняно невисо­кого приміщення радимо вибирати фарби та оздоблення світлих тонів, завдяки яким людина психологічно не відчуває тиску малого простору.

 

 


Download Додаткові рекомендації

подробнее

Встановлення пічного обладнання


Від правильного встановлення пічного обладнання залежить якість са­мої печі. При неправильному встановленні в процесі експлуатації воно розхитується, руйнує цегельну кладку, що може цілком вивести піч з ладу. Встановлюють пічне обладнання в процесі кладки масиву печі.

Колосникові решітки встановлюють нижче рівня топкового отвору на один ряд цегельної кладки з ухилом до топкових дверцят на 25-30мм. При цьому поду топливника надають форми корита. Прорізи між колос­никами повинні бути направлені уздовж довжини топливника. Для того, щоб колосникова решітка при термічному розширенні не руйнувала це­гельну кладку, її укладають відносно цегельної кладки з зазорами не мен­ше 5мм, які потім засипають піском. Недопустимо кріпити колосникові решітки за допомогою розчину.

Топкові дверцята є однією з найслабших ланок у цегельній кладці печі. Встановлюють .топкові дверцята із зазором 5 мм по всьому пери­метру топкового отвору. Герметизацію зазору виконують азбестовим шнуром з наступним заповненням глиняним розчи­ном з додаванням солі. Закріплюють топкові дверця­та в цегельній кладці за допомогою металевих лапок, виконаних з листової сталі завтовшки 3-4 мм чи в'язального дроту, який кріплять з чотирьох боків до рамки дверцят. Лапки защемлюють із зво­ротного боку цегельної кладки, а дріт укладають між цеглинами і зашпаровують розчином. Щоб не пору­шувати однорідність кладки, топкові дверцята вста­новлюють так, щоб їх верхній ряд збігався з горизон­тальним швом. Кріплення піддувальних дверцят виконують у такій же послідовності. Але в зв'язку з тим, що піддувальні дверцята менше зазнають впливу високих температур, їх встановлюють без зазора. Духову шафу встановлюють так, щоб вона з усіх боків обдувалася га­рячими газами. З боку топки духову шафу облицьовують цеглою на реб­ро, а зверху обмазують глиняним розчином. Кріплять її так, як і дверцята із заповненням зазорів азбестовим шнуром і розчином. Ні в якому разі не можна використовувати верхню грань духової шафи як перемичку в цегельній кладці. Найкраще над рамкою духової шафи робити перемич­ку з цегли «у замок» чи виконувати цегельне склепіння. Допускається як перемичку використовувати сталеву чи чавунну смужку, яку не слід защемлювати в цегельній кладці, а встановлювати з деяким зазором по торцях.

 

 


Download Встановлення пічного обладнання

подробнее

Причини утворення конденсату


Димові гази з невисокою температурою і визначеною кількістю воло­ги у вигляді пари піднімаються по димових каналах, охолоджуючи їх. Кон­тактуючи з холодними стінками димоходу, волога осідає на них крапля­ми, що стікають вниз у вигляді смолистої рідини із специфічним запахом.

Боротьба з конденсатом полягає у підвищенні температури газів, що відходять, щоб волога, що міститься в них, краще випаровувалася.

Температура газів, що відходять з печі, перед виходом у трубу повин­на становити 120-140°С, а при виході з труби в атмосферу - не нижче 100°С. Якщо димові гази при виході в трубу, досягають температури близько 250°С, то конденсат практично ніколи не утвориться.

Визначити температуру вихідних газів можна досить простим спосо­бом, скориставшись сухою скіпою. Скіпу кладуть поперек отвору в'юшки під час топлення печі. Якщо через 30-40 хвилин вийняти скіпу і зішкреб­ти з неї ножем кіптяву, то можна визначити температуру газів, що відхо­дять. При температурі до 150°С колір скіпи ніколи не зміниться. При тем­пературі до 200°С скіпа жовтіє, а при 250°С - набирає кольору кірки білого хліба. Почорніла скіпа вказує на температуру до 300°С, а при ви­щих температурах скіпа перетворюється у вугілля.

Крім того, в утворенні конденсату велику роль відіграють розміри ко­лосникових решіток, висота димаря, тріщини в кладці тощо. Висота димаря повинна бути не меншою 5-6 м, рахуючи від рівня ка­мери для помелу. Товщина стінок димоходу не повинна бути менше ніж півцеглини, тому що тонші стінки швидко прогріваються і швидко остига­ють, що сприяє утворенню конденсату, іноді для поліпшення тяги в печах доводиться перебудовувати димохід, опускаючи чи піднімаючи його над дахом. Для одержання позитивного результату цю роботу іноді дово­диться переробляти по кілька разів. У місцях повороту димоходу прямі ку­ти округляють для забезпечення плавного переходу газів. Значну роль у боротьбі з конденсатом відіграє утеплення димоходу.

 


Download Причини утворення конденсату

подробнее

Дачний будиночок


Такі будиночки називають по-різному: дачними, туристськими, бунгало, шале тощо. Однак, під цим мають на увазі одне - місце для проживання чи відпочинку влітку. Корисна площа цих будиночків невелика, а об­лаштування - дуже скромне. Адже виїжджаючи на дачу, багато хто, щоб відпочити від напруженого міського життя, свідомо відмовляються від різних зручностей і віддають перевагу відпочинку на природі.

Будинок розрахований на проживання двох людей у літній період. Завдяки вдалим пропорціям він прекрасно вписується у навколишній ландшафт. Його планування передбачає однокімнатний варіант зі спальною зоною і невеликим приміщенням, яким можна користуватися, наприклад, для приготування їжі на портативних пристроях.

Будиночок - каркасної конструкції, встановлений на бетонному

фундаменті. Пологий двосхилий дах простий і надійний в експлуатації.

Тепер про особливості зведення будиночка, на які варто звернути увагу майбутньому забудовнику.

Планування ділянки і влаштування фундаменту

Обрана для зведення будинку ділянка повинна бути попередньо підготовлена: викорчувані пні, чагарники, засипані ями, зрізані бугри. Рекомендується зняти на місці зведення будинку рослинний шар на глибину 15—20 см.

Після підготовки ділянки треба зробити розбивку - нанести і закріпити на місцевості план майбутньої будівлі і її головних елементів.

Безпосереднє будівництво по­чинають із закладання фундамен­ту. Для такої легкої будівлі з карка­сними стінами найкраще підійде стовпчастий фундамент: він економічний і не вимагає великих витрат часу на спорудження. Конкретні рішення про його глибину, кількість опор можна прийняти ли­ше після вивчення характеру грун­ту і рівня ґрунтових вод у місці пе­редбачуваної забудови.

 

 

 


Download Дачний будиночок

подробнее

Практичні поради 10


 Інструмент з... картоплі

Зашпаклювати тріщини та заглиблення на рівній поверхні не складно: інша справа - акуратно зароби­ти мастикою шов у місці стику кутів. Якщо немає гумо­вого шпателя відповідної форми, на допомогу може прийти звичайна картоплина. Виріжте з неї брусок, на­дайте йому необхідної конфігурації - і ви з успіхом ви­конаєте цю роботу.

Помічник маляра

При фарбуванні поверхонь дуже широко викорис­товують поролонові або хутряні валики. Щоб зняти з них залишки фарби, застосовують найрізноманітніші пристрої, наприклад, перфоровану або суцільну до­щечку чи сітку.

Ось ще одна порада - боковий шкребок, викона­ний з будь-якого твердого матеріалу, що не розмокає, своїм прорізом надівається на край ванночки.

Рогач для скла

Перенести великий лист скла завжди складно. Пропонуємо викорис­тати для цього простий рогач, вигнутий з товстого дроту. Користуючись ним, можна зручно переносити не лише скло, але й фанеру, покрівельне залізо, будь-який інший листовий матеріал ве­ликих розмірів.

Зручно і красиво

Для додаткового освітлення над кухонним столом зручно підвісити до днища полиць світильник. Але сама по собі лампа денного світла разом з арматурою підвіски виглядає не дуже красиво, тому з лицьової сторони її прикривають планкою-екраном.

Але можна замаскувати і саму планку, перетворивши її на поличку під баночки зі спеціями: і зручно, і красиво.

Чим замінити решітку?

 


Download Практичні поради 10

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

коломия кафельний завод | як робити салфеьницю | Піськисамі | тюль на над сходами | видео урок торцювання з паперу ютуб | Нарісувать два лебидя | платтячка сніжинки | Для чого дівчатам піська | svz lj ljnb | кафельні печі биушні | фігурні потолки прості | мягкі частини бу коломия | барбікю своіми руками | що зробити щоб позбутися конденсату в димоходi | Як зробить однорядну сажалку | відео як робити бантіки з папіру youtybe | відео як робити бантіки з папіру | як позбутися конденсату в димоходi | ціни на шашличниці | ГУМКА В МАЙКРАФТІ ІГРІ ДЛЯ ВИСУШУВАННЯ | ціни шашличниці | станок шлакоблочний як зробити | як зробити розкладне крісло фото | як зробить розкладне крісло | irfnekrf rhtcktyyz | диввитсь відео мотоблоки | Як зробить бур на рибалку видео | креслення кухонної лопаточки | гама кольорів крашеного кухонного дверьок | гама кольорів крашеного кухонного фасаду