Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Дерев’яна дощата підлога 3


Особливості настилання підлог при низькому і при високому рівні ґрунтових вод. При низькому рівні ґрунтових вод чи при сухому грунті можна обмежитися дощатим настилом, покладеним по лагах. Опорами для них служать невисокі (у два ряди) цегельні стовпчики, гідроізольовані зверху двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Ці стовпчики спира­ються на основу з «худого» бетону (зі збільшеним відсотком домішок гравію і піску, приблизно 1:7). Під нею знаходиться гідроізоляційний шар з розім'ятої (з водою) глини, що захищає підпілля і конструкції перекриття від ґрунтової вологи. Нижче лежить утрамбований грунт. Висота підпілля близько 250мм. Така конструкція зберігає підлогу від ураження грибком.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 500мм. У цьому випадку підлогу потрібно робити подвійною, з утеплювачем, закладеним між чистою і чорною підлогою. Подвійну підлогу, звичайно, виконують по балках. Через гідроізоляційну прокладку балки спираються на цегельні стовпчики, а ті, у свою чергу, на бетонну підготовку, м'яку глину й утрамбований грунт. До балок приши­вають чорну підлогу з дерев'яних щитів. Чорну підлогу змащують шаром глини (20-25мм) чи кладуть на неї руберойд, потім виконують теплоізо­ляційне засипання (шлак, керамзит, дерев'яна стружка з вапном) чи утеплювач. Потім знову кладуть руберойд чи пергамін, що є гарним за­хистом від гризунів. По верху балок настилають чисту підлогу. Простір між чистою і чорною підлогою повинен провітрюватися, для чого в чистій підлозі в кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

 


Download Дерев’яна дощата підлога 3

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 


Download Лаки та політури для дерева 4

подробнее

Зробити крісло-качалку 2


4. Точно виточити профіль ніжок крісла можна, використовуючи електроструганок із стаціонарним зажимом. Рубанком, вручну це ро­биться набагато складніше.

5. Полоззя і спинка крісла вирізаються з плити з букового мультиплек­су завтовшки 15 мм. Лобзик ведемо за накресленим на плиті контуром.

6. Нижня поверхня полоззя, трохи нерівна після вирізання пилкою, вигладжується довгою планкою з натягнутим на ній наждаком.

7. Вигнуті форми поперечин опертя та поручнів виконуються закріпле­ним стаціонарно смуговим шліфувальним колом. Для цього парні еле­менти складаємо парами.

8. Старанно робляться фаски ніжок за допомогою стаціонарного стругарного пристрою, виставляючи бокову рейсшину під кутом 45°. Наприкінці поверхня вигладжується наждаком.

9. Щоб обидві сторони крісла з'єднати столярним клеєм, потрібні дві довгі палі і кілька міцних підкладок (полосок плитки з покриттям).

10. Прикріплювати спинку до конструкції крісла треба разом з кимсь. Ніжки ставимо на горизонтальну плоску поверхню, під хомути підкла­даємо підкладки.

11. Полоззя крісла вставляємо в щілини ніжок, затискуючи їх намаще­ними клеєм дерев'яними кілками завтовшки 21 мм.

12. Поверхню крісла-качалки покриваємо лаком для сходів і паркетів, який захистить крісло від подряпин.

Чотиригранні дерев'яні планки з букового дерева найкраще купити вже виструганими. Ці елементи не повинні бути вигнутими або пошкод­женими.

Діаметр букових дерев'яних стрижнів, з яких будуть робитися кілки, -20 мм.

Краще мати запас матеріалу, щоб можна було вибрати найбільш рівні та якісні частини.

 

 


Download Зробити крісло-качалку 2

подробнее

Відкидне ліжко


Вертикально відкидне ліжко, дуже зручне для маленьких приміщень та в разі періодичного використання. Конст­рукція такого ліжка нескладна, так що домашній май­стер може без вагання зайнятися цією справою. Як приклад, для реконструкції може бути використана кушетка з простою конструкцією рами. Де­монтуємо бокові сторони та ніжки, а далі виготовимо повертальні цапфи. Краще якщо повертальні цапфи, а також опори до них виготовить спеціаліст. Цапфу виготовляють з круглої сталі діаметром 15мм і приварюють до листової сталі завтовшки 2-3мм. Для опори цапфи (максимальна висота 30 мм) можна використати сталеву або поліамідну трубку з внутрішнім діаметром 15 мм. Припасування цапфи до опори перевіряють і, якщо необхідно, цапфу тро­хи сточують, з тим щоб вона легко вкручувалася в опору. Відстань від центра цапфи до кінця ніжки розраховують так, щоб поверхня кушетки у відкинутому положенні була на висоті приблизно 40-42см. Цапфу прикріплюють на рамі за 35мм і діаметром 4-5мм. Після закріплення цапфи усю нижню поверх­ню рами обшивають поверхнево обробленою твердою деревноволокнистою або звичайною деревноволокнистою плитою, яку потім фарбу­ють або обклеюють шпалерами. Підпору виготовляють з рейки близько 5x2 см у поперечному перерізі. її висота має бути такою, щоб розкладе­не ліжко набувало горизонтального положення. Загальна ширина підпори повинна збігатися з шириною рами. Бокові сторони підпори вставляють до сторін рами і закріплюють з обох боків двома гвинтами з потайними головками завдовжки 50мм і 0' 3,5-4мм. Закріплюють підпору на рамі і  з'єднуюють її сторони з попе­речною планкою. При вертикальному положенні ліжка підпора слугує за вішалку для речей.

 

 


Download Відкидне ліжко

подробнее

Навішування дверей


Як уникнути перекосів при навішуванні дверей? Поставте дверну ко­робку у проріз, стежачи за вертикальністю стояків. Нижній і верхній бруски перевірте рівнем на горизонтальність. Жорстко закріпіть короб­ку в прорізі.

Вставте полотно в коробку з зазором. Величина зазора - товщина монети. При необхідності стружіть бруски полотна лише фуганком, брус­ки коробки відбірником (зензубелем).

Між нижнім бруском полотна і порогом вставте прокладку завтов­шки в зазор. Пам'ятайте, що нижній брусок дещо ширший, ніж верхній. Прикріпіть тимчасово полотно до коробки дрібними цвяхами. Прикладіть почергово навіси до дверного блока і позначте олівцем горизонтальні габарити їхніх щік.

Перенесіть відмітки столярним кутником на внутрішні площини короб­ки і полотна. Останні бережіть у чистоті від оліфи і фарби.

Прикладіть по відмітках половину навісу з штирем на коробку, а по­ловину з втулкою на полотно і відмітьте вертикальний лабіринт щоки. Стежте, щоб вісьове потовщення навісу заходило на площину бруска.

Видовбайте стамескою гнізда під щоки навісів, залишаючи лінію олівця. Треба дуже чітко провести цю операцію. Вкладіть половинки навісів у їхні гнізда І закріпіть їх шурупами до брусків.

Шурупи добирайте за отворами в щоках. При навішуванні полотно тримайте відкритим на 100 градусів. Зручно навішувати при наявності ручок на дверях. Навіси змажте.

Якщо навішуєте двері на верстаку, то не забувайте розширити ко­робку по кутах рейками. Цим досягається жорсткість коробки під час навішування.

 


Download Навішування дверей

подробнее

Утеплення дверей


Щоб утеплити двері, необхідно мати дерматин або шкірзамінник, пластову вату (1,7кг на квадратний метр площі дверей) або поролон завтовшки 20-40мм, будівельні (50г) і мебльові цвяхи з декоративною головкою (75г на квадратний метр площі).

Зніміть двері з завісів і покладіть горизонтально. Відкрутіть з них ручки і взагалі все, що виступає над поверхнею. Залежно від того, в який бік відчиняються двері, розрізняють два варіанти оббивання.

Якщо двері відчиняються назовні, з оббивного матеріалу викроюють полотнище, яке за довжиною і шириною повинно бути більшим за відповідні розміри дверей на 100мм. Викроюють також три стрічки завширшки 140мм. Довжина однієї з них має дорівнювати висоті дверей, а двох інших - їхній ширині.

Спочатку формують валики по нижньому і верхньому краях дверей, а також по тому краю, де знаходиться замок. Для цього викроєні стрічки накладають на відповідні краї дверей лицьовим боком донизу і, відсту­пивши від кромки 10мм, прибивають їх будівельними цвяхами. На стрічки накладають скручені з вати валики діаметром 30-40мм. Стрічки загор­тають на валики і, натягуючи матеріал, прибивають будівельними цвяха­ми так, щоб валик наполовину спадав над кромкою і при навішуванні дверей перекривав зазор між дверною коробкою і дверима. Після цього на площину дверей настеляють вату, а на неї накладають оббивний ма­теріал, причому так, щоб з того боку, де завіси, край полотнища спадав на 60-80мм. Роботу починають з краю від замка.

 


Download Утеплення дверей

подробнее

Утеплення фасадів будинку 4


Очевидно, що найбільше зниження теплоопору дає застосування твердих цегельних зв'язок. Використання зв'язок з нержавіючої сталі значно зменшує тепловтрати. Однак, найбільш перспективним варіан­том з точки зору боротьби з «містками холоду» є застосування спеціаль­них склопластикових зв'язок, у цьому випадку тепловтрати, як правило, не перевищують 2%. Взагалі, склопластик найбільш перспективний ма­теріал для гнучких зв'язок, він має дуже низьку теплопровідність, високу міцність і дуже високу хімічну і деформаційну стійкість.

При проектуванні й експлуатації тришарових стін із внутрішнім розта­шуванням утеплювача існує ще одна надзвичайно серйозна проблема, на яку необхідно звернути увагу - це конденсація вологи усередині конст­рукції. Водяна пара, що попадає в товщу конструкції в результаті дифузії, може привести до прогресуючого відволожування утеплювача і поступо­вої втрати теплоізолюючих властивостей. При цьому утеплювач не виси­хає навіть у теплий період року, тому що зовнішній шар є паробар'єром.

Для боротьби з цим явищем застосовується пароізоляційний шар або влаштовується повітряний вентиляційний зазор. Необхідність і місце розта­шування паробар'єра визначаються розрахунком. У разі необхідності він улаштовується перед теплоізоляційним шаром стіни. Розглянемо док­ладніше дві основні конструктивні схеми стін колодязної кладки: тришарові стіни без повітряного зазору і з вентильованим повітряним зазором.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 4

подробнее

Утеплення фасадів будинку 5


Тришарові стіни без повітряного зазору. Застосовуючи цей спосіб теплоізоляції теплоізоляційні плити розміщають в один або кілька шарів у порожнині стіни і фіксують за допомогою анкерів, закладених у шви це­гельної кладки несучої стіни. Як ми вже говорили вище, у даному випадку необхідний паробар'єр для запобігання конденсації водяної пари в утеп­лювачі. Лицьовий шар викладається з лицювальної цегли чи каменю і зв'язується з несучою стіною. Тришарові стіни з повітряним зазором. При цьому способі облаш­тування стіни спочатку зводиться внутрішня несуча стіна будинку із зви­чайної будівельної цегли (чи блоків). Теплоізоляційні плити насаджуються на дротові анкери, попередньо закладені в кладку несучої стіни, і притис­каються до неї пружинними шайбами.

У розглянутому конструкційному варіанті використовуються гнучкі зв'язки з фіксаторами, які призначені для того, щоб зв'язати шари це­гельної кладки між собою й утримати плиту утеплювача для створення повітряного прошарку між лицювальним шаром і утеплювачем. Роль фіксаторів виконують спеціальні шайби з антикорозійним покриттям.

Зовнішня стіна, що захищає утеплювач від несприятливих зовнішніх впливів і створює «обличчя» будинку, споруджується з лицювальної цегли (чи блоків з шаром штукатурки) із закладенням анкерів у швах кладки. Вентиляційний повітряний зазор сприяє висиханню утеплювача, гаранту­ючи високу якість теплоізоляції.

В принципі, тришарова стіна з повітряним зазором є вентильованим фасадом, але роль облицювання тут виконують не листові чи плитні ма­теріали, а кам'яна зовнішня стінка. Конструкції тришарових стін з утеплю­вачем, який є внутрішнім шаром, застосовуються досить часто. Це досить недорогий спосіб зведення огороджувальної конструкції, яка має ряд без­сумнівних переваг, таких як: порівняно невелика товщина і, відповідно, ва­га; висока теплова ефективність; вогнестійкість (стіни з облицюванням з цегли можна застосовувати в будинках будь-якого ступеня вогнестійкості).

Однак, тришарові стіни, крім безперечних переваг, мають і деякі не­доліки, такі як: досить висока трудомісткість зведення, а також недостат­ньо вивчене і перевірене питання експлуатаційних можливостей різних типів ефективних утеплювачів.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 5

подробнее

Літня кухня-їдальня


До будівель господарсько-побутового призначення належить літня кухня-їдальня, яку споруджують поруч з дачним будиночком. Під нею господарі часто улаштовують погріб. Літня кухня може бути з піддашком чи розташовуватись упритул до альтанки.

Фундамент літньої кухні-їдальні стовпчастий («дерев'яні стільці") або залізобетонні стовпи.

Стіни - каркасного типу. Зовні їх обшивають поздовжніми струганими дошками чи вагонкою. Щоб зберегти природну текстуру деревини, дош­ки слід покрити світлим атмосферостійким лаком, наприклад ГФ-166. Покрівля - плоска односхила, має похил від входу. Зверху її покривають рубе­ройдом або азбестоцемент­ними листами.

У кухні повинно бути хороше природне освітлення. Тут - встановлюють плиту для при­готування їжі, робочий стіл, мийку, холодильник, підвішу­ють полиці для посуду. Поруч з будівлею улаштовують во­достік у місцеву каналізацію.

Безпосередньо їдальню виконують у вигляді відкритої тераси. Вона може стати улюбленим місцем відпочинку всієї родини влітку, якщо облаштувати її за потребою і смаком власників.

Зсередини стіни покривають пластиком чи м'якими деревноволокнистими плитами (ДВП). Перевага м'яких плит полягає в їхній низькій теплоп­ровідності порівняно з суцільною деревиною.

 

 


Download Літня кухня-їдальня

подробнее

Сходи 2


Під час планування сходів дуже важливо ув'язати їх верх­ню і нижню частини з відповідними поверхами, ос­кільки на першому та другому поверхах може бути різна тов­щина покриття. Це може спри­чинити нерівності в стикуванні, а, можливо, й повну неув'язку геометрії сходів.

При цьому важливо визна­чити точку повороту сходів, через яку проходить їх нижня лінія і почина­ється верхній проступ. Тому рекомендується нарисувати на папері в мас­штабі 1:10 розміщення сходів по висоті будинку, щоб під час виготовлен­ня уникнути їх нарощення. Як бачимо, композиційних прийомів побудови сходів може бути дуже багато. Так, гвинтові сходи добре вписуються в інтер'єр приміщення і є завжди привабливими. Однак, окрім будівельної естетики та необхідного комфорту, має значення наявність необхідної площі для влаштування таких сходів. Гвинтові сходи завжди виглядають ефектно, але ширина східців у них невелика. Наприклад, у ніші розміром 2 м х 2 м і ширині сходів від 80 см можна спланувати приступ завширшки всього 24см. Тому експерти радять для гвинтових сходів виділяти площу діаметром мінімум 2,3м. Можлива конструкція сходів, коли вони підніма­ються до стелі, а люк щільно закривається кришкою, що економить теп­ло у приміщеннях. Вирішуючи питання економії житлової площі, не слід забувати про простір, що утво­рюється під традиційними прями­ми сходами.

Влаштувати там комірчину для будь-якого домаш­нього мотлоху - ось найпрості­ший, але не кращий варіант. Па­ра крісел серед декоративного папоротника створять затишний куточок для приватних бесід. Менш романтично, але корис­ніше буде використання цього простору під міні-майстерню або стелажі для книг, нарешті, під вбу­довані шафи для одягу. Тут поєднано гардероб для до­рослих і «печеру» для дитячих ігор. Адже для будь-якої дитини гра в «печері» - завжди велике задоволення. Для влаштування такої «печери» із цупкої тканини шиють полог потрібно­го розміру, по краях якого на відстані 20см один від другого роблять от­вори. Через останні протягують тонкий шпагат. Приблизно в 20см від підлоги вирізають отвір - вхід для маленьких відвідувачів «печери». Полог за шириною дорівнює шафі і натягується між ним і тетевою сходів.

Над шафою передба­чена ніша-антресоль з відкидними дверцятами.

Слід відзначити, що дизайн сходів, .їх розмі­щення і оздоблення дрібними інтер'єрними деталями майже не має обмеження для фантазії дизайнера в тандемі з господарем.

 

 


Download Сходи 2

подробнее

Облицювання кахлями


Облицювання кахлями - найбільш поширений спосіб опорядження печей. Така піч красива, гігієнічна, за нею легко доглядати. Крім того, в процесі облицювання добре перекриваються шви кладки. Кладка печей з облицюванням потребує особливої уваги. Перед тим, як приступити до роботи, необхідно відсортувати кахлі за формою й кольором і, по мож­ливості, за розміром. Якщо цього не зробити, піч буде пістрявою.

Відбираючи кахлі за формою, стежать, щоб вони були без напливів, зовнішніх і внутрішніх тріщин. Потім їх сортують за кольором і відтінками. Найтемнішими кахлями облицьовують низ печі, дещо світлішими - другий ряд, більш світлими - третій і найсвітлішими однорідними й чистими - наступні ряди. У розмірах кахлів можуть бути відхилення. Тому після підбирання прис­тупають до їх обробки: підрубують і підтісують краї так, щоб кахлі були одного розміру. Оброблені місця шліфують на дрібнозернистому то­чильному камені, видаляючи напливи глазурі. Спочатку обробляють один кахель, надають йому правильної форми. Він буде служити шаблоном для обробки наступних. Обрубують кахлі обережно ножем - добре на­точеною стальною смугою завдовжки 200-250 мм, по якій ударяють так званим стукальцем - відрізком круглої сталі завдовжки 200 мм, товщина якої близько 30 мм. Можна застосувати стальну трубу. Молотком корис­туватися не рекомендується, бо він має вузький обушок, тому, ударяючи по ньому, можна промахнутися і неправильно розколоти кахлю. Спершу більш сильними ударами стісують зворотний бік кахлі, а потім обережно лицьовий, покритий глазур'ю. Обрублені кахлі шліфують. Виконувати усі операції слід обережно, щоб уникнути великих щербин на глазурі, вип­равити які потім практично неможливо. Горизонтальні, покриті глазур'ю краї дещо скошують при шліфуванні, щоб запобігти відколюванню або відшаруванню глазурі при тиску на кахель. Кахлі повинні опиратися один на одного ребрами, а не глазурованою поверхнею.

 


Download Облицювання кахлями

подробнее

Кладка з каменю та цегли 2


Перед початком роботи відсортуйте камінь і відберіть зручні для встановлення по кутах кладки: великі прямокутні камені із суміжними площинами, розташованими під прямим кутом один до одного, або ті, котрі легше розколоти за потрібною формою. На око прикиньте співвід­ношення каменів приблизно прямокутної форми до безформних, а та­кож великих каменів до дрібних. У цій же пропорції беріть камені при зведенні стіни, з'єднуючи камені різної форми і розміру, щоб одержати рівномірний малюнок кладки.

Кладку виконуйте, не кваплячись і ретельно, оцінюючи як естетичні, так і конструкційні характеристики кожного викладеного каменю. Шар розчину для кожного каменю наносять окремо. Камені розміщають так, щоб їх верхні поверхні розташовувалася врівень або під нахилом до серцевини. У цьому випадку, крім розчину, камені на місці буде утриму­вати і сила ваги.

Перший ряд кладки вирівнюють по розмічальних мотузках, натягнутих між панелями профілів. Далі мотузку кріплять до штифтів чи цвяхів, вставлених у розчинні стики. При роботі завжди намагайтеся розміщати великий масивний камінь поверх 2-3 дрібніших, щоб рівномірно розпо­ділити його вагу. Щоб у стіні не з'явилися вертикальні тріщини, не допускайте розташування вертикальних стиків у суміжних рядах на одному рівні.

Кам'яна кладка вимагає терпіння: якщо досвідчений майстер за день може викласти до 20м2 кладки з бетонних блоків, то з каменю - всього 5.

Лицювальна стіна. Складена в товщину одного каменю, така стіна є декоративною, хоча досить міцною, щоб триматися самостійно, і зво­диться на такому ж фундаменті, що і базова стіна з бетонних блоків. Шаблон кладки нагадує шаблон кладки самостійної кам'яної стіни. Від­мінність полягає в тому, що призначення лицювальної кладки - підтриму­вати не всю конструкцію, а саму себе. Кожен камінь обкладають роз­чином з усіх боків, крім лицьового. Для посилення зчіплення лицювальної і базової кладки використовують стяжки, що гнуться, із нержавіючої сталі, одним кінцем прикручені до бетонних блоків.

 

 

 

 


Download Кладка з каменю та цегли 2

подробнее

Заповнення серцевини.


Після укладання першого ряду, запов­ніть проміжок між обома рядами каме­нів (серцевину) дрібним і битим каме­нем і залийте розчином, розведеним до такого стану, щоб він затікав між каменями серцевиною. Заповнивши серцевину до рівня каменів кладки, на­несіть поверх отриманої конструкції шар розчину для кладки другого ряду, але не розрівнюйте його. Укладіть ку­тові камені другого ряду; для більшої міцності конструкції змініть положення їх довгої і короткої сторін. Потім по кутах стіни вставте в розчинні стики цвяхи чи штирі і натягніть між ними розмічальні мотузки. Вони допоможуть витримати напрямок кладки і ви­рівняти вертикальні площини стіни.

Після укладання чергового ряду заповнюйте каменями і розчином серцевину. Потім установлюйте кутові камені наступного ряду і перемі­щайте розмічальні мотузки. Закінчену кладку покрийте зверху пласти­нами плитняку завтовшки 65мм; таке перекриття підвищить стійкість кон­струкції проти несприятливих погодних умов.

Після закінчення кладки засипте відкриту поверхню фундаменту зем­лею до рівня грунту. Якщо кладка виконана на торф'яному грунті, його спочатку варто утрамбувати.

Кладка з каменів нерівної форми

Заповнення об'ємних проміжків Якщо між суміжними каменями кладки утвориться об'ємний проміжок, вставте в нього за допомогою молотка невеликий камінь - «замазку». При виборі каменю варто оцінити як його І конструкційні характеристики, так і те, як І він буде виглядати в кладці.

Обробка розчинних стиків. Витримавши розчин у стику протягом 30-45 хвилин, за допомогою вузької кельні зніміть його на глибину не більше 12мм. Після цього розгладьте розчин, що за­лишився, твердою щіткою.

 


Download Заповнення серцевини.

подробнее

Практичні поради 10


 Інструмент з... картоплі

Зашпаклювати тріщини та заглиблення на рівній поверхні не складно: інша справа - акуратно зароби­ти мастикою шов у місці стику кутів. Якщо немає гумо­вого шпателя відповідної форми, на допомогу може прийти звичайна картоплина. Виріжте з неї брусок, на­дайте йому необхідної конфігурації - і ви з успіхом ви­конаєте цю роботу.

Помічник маляра

При фарбуванні поверхонь дуже широко викорис­товують поролонові або хутряні валики. Щоб зняти з них залишки фарби, застосовують найрізноманітніші пристрої, наприклад, перфоровану або суцільну до­щечку чи сітку.

Ось ще одна порада - боковий шкребок, викона­ний з будь-якого твердого матеріалу, що не розмокає, своїм прорізом надівається на край ванночки.

Рогач для скла

Перенести великий лист скла завжди складно. Пропонуємо викорис­тати для цього простий рогач, вигнутий з товстого дроту. Користуючись ним, можна зручно переносити не лише скло, але й фанеру, покрівельне залізо, будь-який інший листовий матеріал ве­ликих розмірів.

Зручно і красиво

Для додаткового освітлення над кухонним столом зручно підвісити до днища полиць світильник. Але сама по собі лампа денного світла разом з арматурою підвіски виглядає не дуже красиво, тому з лицьової сторони її прикривають планкою-екраном.

Але можна замаскувати і саму планку, перетворивши її на поличку під баночки зі спеціями: і зручно, і красиво.

Чим замінити решітку?

 


Download Практичні поради 10

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю