Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини


Деревина, як матеріал органічний, схильна до біопошкоджень, тобто є сприятливим середовищем для розвитку різних живих організмів. Гриб­ки, комахи можуть заселяти деревину як у лісі, на складах, так і в будівлях. Для мінімізації втрат від біопошкоджень деревини необхідно навчитися визначати найбільш небезпечних, активних її руйнівників, а також дотри­муватися правил зберігання і грамотно використовувати існуючі захисні засоби.

Збільшити строк служби деревини, надійно захистити її від грибків, гнилі, цвілі, комах допоможуть антисептичні засоби. Протягом тривалого часу як антисептик використовували оліфу. Але, захищаючи деревину від грибків і цвілі, оліфа приваблювала комах, які прогризали в дереві гли­бокі борозни-червоточини. Нарешті, з'явилися захисні замазки, пасти, інсектициди, рідкі антисептики.

Антисептичну замазку використовують для захисту торців круглого лісу під час його зберігання: вона прилипає до торців, утворюючи щільну незмивну плівку. Замазки не проникають на велику глибину, зберігаючи високу концентрацію у зовнішньому шарі деревини, не забарвлюють її, Антисептичні пасти захищають деревину вологістю 40-50% і більше від ураження грибками. Антисептик розчиняється і проникає у вологу де­ревину за рахунок різниці в концентрації розчинів солі. Серед викорис­товуваних у вигляді паст водорозчинних антисептиків - фтористий амоній. Запобігти розшаровуванню пасти допомагають наповнювачі - торф'яний пил, деревне борошно та ін.

Розчинні антисептики призначені для захисту дерев'яних конструкцій від грибків, цвілі, гнилизни, водоростей і комах. Вони повинні мати дос­татню токсичність до біошкідників, але бути безпечними для людей і тва­рин, не втрачати свої якості при тривалому зберіганні і експлуатації де­ревини, не знижувати її міцність і не викликати корозії металів, не мати різкого запаху, не знижувати адгезії покриттів і фарб.

 


Download Захист деревини

подробнее

Гарнітур з дощечок


Запропонований набір меблів виготовляється з дощок однакового поперечного перерізу 70x20 мм. Використання твердих порід дерева (береза, ялина, сосна та ін.) збільшує строк експлуатації гарнітура. Для того щоб оброблення було більш якісним, перед складанням усі площи­ни дощок треба вирівняти за допомогою рубанка або фуганка, а потімі - наждаком. Відпиляні торці бажано відшліфувати. Вузли всіх виробів гарнітура однакові, що створює єдиний стиль комплекту. Для отримання більш міцних з'єднань різних деталей їх слід виконувати на клею (ПВА, епоксидний, столярний).

Складені предмети гарнітура необхідно покрити оліфою або лаком для меблів чи паркету. Якщо деревина має багато дефектів і некрасива за текстурою, можна застосувати емалеве покриття - воно приховає не­доліки, але колір фарби слід підбирати відповідно до інтер'єру. Окремі предмети гарнітура можна використовувати як в приміщенні, так і над­ворі.

Стільці, крісла та диван будуть більш комфортабельними, якщо пок­ласти на них подушки, набиті поролоновою крихтою або пір'ям. Чохли бажано шити з цупкої тканини яскравих кольорів - тентової, льону з лавсаном, ситцю. Вони можуть бути знімни­ми (на «блискавці» або на ґудзиках). Ду­ше ошатним і завершеним буде вигляд кімнати, якщо з такої ж тканини зробити скатертину на стіл і штори на вікна.

 

 


Download Гарнітур з дощечок

подробнее

Фарбування поверхонь 2


Для закріплення фарбувальної суміші вживається розчин столярного клею (100г на 1л води), який сприяє тому, що фарба після висихання не береться на руки, на одяг.

Приготовану суміш розбавляють до робочої консистенції. Суміш має рівномірно стікати з мішалки тонким струменем. Густота складу достат­ня, якщо встромлена в нього палиця покривається суцільним шаром крейди. Для запобігання мілення фарбувального складу в нього додають тваринний клей. Щоб перевірити, чи достатньо клею у фарбі, необхідно зафарбувати шматочок жерсті чи скла і підсушити. Якщо клею достатньо, то при дотику до висохлого шару на руці не залишиться слідів крейди. Надлишок клею у фарбі може призвести до розтріскування пофарбова­ної поверхні, тому його слід додавати невеликими порціями і кожен раз перевіряти мілення вказаним способом.

Щоб пофарбована поверхня не мала жовтого відтінку, в клейовий склад додають трохи синього кольору - ультрамарину. Пігмент не­обхідно розвести водою в окремій посудині і додавати невеликими порціями, добиваючись потрібного кольору.

Підібрати фарбу в тон стіни вам допоможе шматочок звичайного віконного скла. Зробіть на ньому мазок, прикладіть його до стіни - відра­зу побачите, чи збігаються кольори.

Щоб надати оксамитового блиску стінам, пофарбованим клейовою фарбою, слід додати у фарбу, крім клею, невелику кількість клейстеру - завареного пшеничного борошна. Треба пам'ятати, що при висиханні клейова фарба світліє.

Для одержання крейдяного складу треба взяти 1кг крейди, 100г ульт­рамарину і 30-35г клею тваринного (плиткового).

 


Download Фарбування поверхонь 2

подробнее

Робота зі шпалерами


Якщо в деяких місцях шпалери відклеїлися, відгорніть їх так, щоб була можливість видалити клейову фарбу, старий клейстер із стіни. Після цьо­го гарячим клейстером промажте шпалери і стіну. Промазані клеєм шпа­лери мають розм'якнути. Після цього знову промажте клеєм, але не гус­то, бо зайвий клейстер буде вичавлюватися з-під країв. Відклеєний шма­ток шпалер прикладіть до стіни і пригладьте руками або щіткою. Вичав­лений клейстер відразу видаліть чистою вологою ганчіркою.

Відклеєні шпалери іноді досить змочити водою, щоб вони розм'якли, а вже тоді щільно притискати.

Забруднені шпалери рекомендується чистити м'якушкою білого хліба, катаючи його по поверхні плями.

Пошкоджені місця шпалер можна відремонтувати. Вирізаємо з нових шпалер такий шматочок, щоб малюнок співпадав. Потім лезом прорізуємо два шари - новий і старий. Останній видаляється, а на його місце клеїться новий шматок. Місце ремонту буде майже непомітно.

Трохи забруднені шпалери можна очистити, якщо протерти стіни су­хою ганчіркою, занурюючи її час від часу у вівсяні пластівці. Можна ще протерти забруднені місця шпалер згори вниз шматочком черствого пшеничного хліба.

Плями на шпалерах можна видалити, якщо змазати їх ватою, змоче­ною у розчині зубного порошку і бензину, а коли порошок висохне, по­чистити щіткою. Зробити це кілька разів.

З часом стіна, обклеєна шпалерами, брудниться. Для виведення плям можна розмішати білу глину з водою до густини сметани і цим розчином замазати брудне місце. Розчин залишають на добу, а потім зшкрібають ножем, але обережно.

 


Download Робота зі шпалерами

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Утеплення фасадів будинку 3


Зараз мох, звичайно, уже не використовують, його замінили сучасні ефективні утеплювачі. Зводячи огороджувальну конструкцію з розташу­ванням утеплювача усередині стіни можна використовувати практично будь-який конструкційний матеріал (лісоматеріали, штучні кам'яні ма­теріали, різні панелі і монолітні конструкції). Огороджувальними конст­рукціями, наприклад, можуть бути: зовнішні стіни каркасних дерев'яних бу­динків, тришарові залізобетонні панелі і, звичайно, стіни колодязної клад­ки із штучних кам'яних матеріалів, на яких зупинимося більш докладно.

Колодязна кладка - це тришарова конструкція. Товщина першого шару - внутрішньої несучої стіни - визначається лише вимогами щодо її міцності; товщина теплоізоляційного шару диктується теплофізичними ви­могами; призначення третього (лицьового) шару - захистити утеплювач від зовнішніх впливів. Внутрішній шар може бути виконаний з цегли або блоків (бетонних, керамзитобетонних, шлакобетонних, гіпсобетонних, газосилікатних та ін.). Для лицьового шару можуть застосовуватися цег­лини або камені керамічні лицьові, добірні стандартні цеглини, силікатні цеглини, а також бетонні лицьові цеглини. При облицюванні силікатною цеглою цоколь, пояси, парапети і карниз виконуються з керамічної цегли. Для зовнішнього шару можуть також використовуватися бетонні і керам­зитобетонні блоки із штукатуркою. До утеплювача висуваються спеціальні вимоги, оскільки в даному випадку ремонтно-відбудовчі робо­ти неможливі. Основними з цих вимог є: стійкість до деформацій і воло­гостійкість. Цим вимогам найкраще відповідають і найчастіше застосо­вуються - мінеральна вата, пінополістирол і скловата.

Колодязна кладка з повітряним зазором. Слід зазначити, що внутрішній і зовнішній шари тришарової огороджувальної конструкції повинні бути зв'язані між собою (твердими чи гнучкими зв'язками). З по­зиції теплотехніки ці зв'язки є «містками холоду» і можуть значно знизити термічний опір усієї конструкції.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 3

подробнее

Погріб 2


Надземна частина являє собою конструкцію у вигляді шухляди з щільно збитими подвійними стінками з товстих (40-50 мм) дощок. У за­зор між стінками закладають теплоізоляційний матеріал: керамзит, стружку, лісовий мох, дубове листя та ін. Мінеральну вату застосовувати не рекомендується, тому що згодом вона ущільнюється і втрачає свої теплоізоляційні властивості. Якщо для утеплення використовують струж­ку, то вона повинна бути антисептована 10%-ним розчином мідного чи залізного купоросу або 3%-ним розчином фтористого натрію. Стружку перемішують з вапном у пропорції 1:9, де 1 об'ємна частина - вапно і 9 - стружка. Краще покрити антисептиком і дерев'яний каркас - шухляду. Стінки погреба, для запобігання продуванню ззовні, обшивають буді­вельним картоном, крафт-папером, пергаміном чи руберойдом.

З торцьового боку погреба влаштовують люк (лаз) розміром 0,6 х 0,8м. Люк має двоє дверцят - зовнішні і внутрішні (легкі), між якими на зиму закладають утеплювач. У цій же стінці влаштовують вентиляційний отвір типу кватирки розміром 12x12 см, який ззовні закривають частою сіткою. Перед входом краще зробити козирок з будь-якого будівельного матеріалу. Зверху погріб прикривають легким одно чи двосхилим дахом з обапола, покритого руберойдом, хвилястим азбестоцементним шифе­ром чи іншим покрівельним матеріалом.

Навколо погреба, на відстані 1 -1,5м від стінок, роблять водовідвідну канаву завглибшки 0,5-0,6м, заповнену на половину глибини дренаж­ним матеріалом: каменем, цегельним боєм, щебенем, хмизом з очище­них від кори гілок.

 

 


Download Погріб 2

подробнее

Покриття мастиковими матеріалами


М'яка покрівля може бути виконана без рулонних матеріалів, а лише з використанням мастики як самостійного покрівельного матеріалу. Ма­стикова покрівля має один істотний плюс - на ній немає швів, але й один істотний мінус - необхідно домогтися того, щоб товщина мастикового покриття була приблизно однаковою на всій поверхні (за винятком розжолобків, примикань, конька і ребер, про що буде сказано нижче). На­носять мастику за допомогою спеціального розпилювача. Кожен наступ­ний шар роблять після висихання попереднього. Для підсилення мастикову покрівлю армують склоповстю чи склосіткою. Склосітка - це ткана сітка з дуже міцних склониток з розміром вічок 4x4 мм. Склоповсть - це полотнище з довільно розміщених склово­локон. Обидва матеріали характеризуються великою механічною міц­ністю, тому їх прийнято використовувати як армуючі прокладки.

Основа для мастикової покрівлі - залізобетонні плити чи стяжка з це­ментно-піщаного розчину. У місцях примикання даху до вертикальних стін чи виступаючих деталей установлюються перехідні бортики з це­ментно-піщаного розчину з похилом до 100%. Перед покрівельними ро­ботами основу і бортики обґрунтовують.

Кількість мастикових шарів і шарів армуючих прокладок залежить від похилу даху.

При похилі 2,5— 10% необхідні три шари мастикового килима (з бітум­ної чи бітумно-полімерної мастики), два шари армуючих прокладок і верхній захисний гравійний шар. Якщо похил 10-15%, то потрібно два шари мастичного килима, два шари армуючих прокладок і захисний гравійний шар. При похилі 15-25% - три шари мастикового килима, два армуючих шари і верхній шар фарби.

Коньок даху, розжолобки, карнизний звис а також місця примикання підсилюють додатковими шарами: - коньок даху - мастиковим шаром завширшки 50-60см, армова­ним склоповстю чи склосіткою;

- карнизні звиси, розжолобки - двома мастиковими шарами, армо­ваними прокладками.

Ці елементи підсилюють до влаштування основного килима. Місця ж примикання покрівлі до стін і вертикальних виступаючих деталей зміцню­ють двома мастиковими шарами, армованими склоповстю чи склоткани­ною, після влаштування основного гідроізоляційного килима. Зверху роблять захисний гравійний шар, втопленний у мастику.

Товщина армованих місць повинна становити 6-8мм.

 

 


Download Покриття мастиковими матеріалами

подробнее

Покриття даху черепицею


Усі дрібноштучні покрівельні матеріали вкладають внапуск. Причому існує два види такого вкладання:

- одинарний, результатом якого є одношарова покрівля. Такий на­пуск утворюється пазовою стрічковою або штампованою черепицею, коли кожна окрема черепиця має пази і фальц (гребінь), що дозволяють їй чіплятися за суміжні черепиці;

- подвійний напуск застосовують для плоскої черепиці, а також сланцю і дерев'яних плиток (тобто для плоских штучних матеріалів). При подвійному напуску утворюється дво-1 навіть тришарове покрівельне по­криття, тому що вище укладені ряди перекривають ті, що укладені нижче, більше, як на половину довжини черепиці.

Варто пам'ятати, що при одинарному напуску вага покрівлі менша, ніж при подвійному.

До решетування черепицю кріплять цвяхами, скобами, клямерами, дротом або вона тримається за рахунок власної ваги.

Плоску черепицю, звичайно, прибивають цвяхами чи кріплять клямерами. Клямером фіксуються відразу дві черепиці. Горизонтальний закот клямера лягає зверху вже прикріпленої черепиці, а під вертикальний закот підводить­ся суміжна черепиця. Клямерні гачки забивають у решетування з боку гори­ща. Зверху клямерні закоти вкривають вище розміщеним черепичним рядом.

Дротом кріплять усі черепиці, розміщені на звисах (карнизних і фрон­тонах), ребрах і коньку.

Прикарнизні фронтонні черепиці можна прикріпити скобами особливої конфігурації. На схилах з похилом 35° рядові черепиці, зазвичай, не кріплять дротом. На дахах з похилом 35-45° чи розташованих у регіонах із сильни­ми вітрами черепицю прив'язують через один ряд. При похилах більше 45° дротом кріплять кожну черепицю.

На дахах з похилом близько 60° пазову і штамповану черепицю не кріп­лять до решетування, а укладають вільно і вона тримається за рахунок власної ва­ги й спеціальної пазової конструкції.

 


Download Покриття даху черепицею

подробнее

Покрівля з природного шиферу


Сланцеву покрівлю влаштовують на дахах простої конфігурації, бо сланцеві пластинки - дуже тендітний покрівельний матеріал, який легко колеться і розшаровується.

Основа для сланцевої покрівлі - суцільне чи розріджене решетування з дощок 2 завширшки 150мм. Біля конька і карнизних звисів укладають впритул дві дошки (відповідно 10 і 1). До крайньої дошки при­бивають зрівнювальну планку 8.

Підготовка плитки включає дві основні операції: свердлення отворів діаметром 4,5мм і розрізання плиток (за допомогою ножівки).

Сланцеві плитки укладають справа наліво з подвійним напуском і кріплять цвяхами 3 (по два на кожну плитку). Прикарнизний і приконьковий ряди викладають з плиток 7, довжина яких становить 3/5 довжини звичайної плитки. Як і черепична, сланцева покрівля має зигзагоподібний малюнок за рахунок того, що кожний парний ряд починається з цілої плитки 4, а непарний - з половинки 5. Плитки прибивають досить щільно, але одночасно вони по­винні мати можливість незначного зсуву при різких перепадах температури.

Коньок і ребра даху оббива­ють дошками 11, які закривають сталевими аркушами 9, що кріпляться цвяхами 3 через кожні 200мм. Комір димаря роблять з цементного розчину аналогічно коміру черепичного даху.

 


Download Покрівля з природного шиферу

подробнее

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення


Утеплення підлоги горища не вимагає додаткового утеплення схилів даху. Оскільки саме горищне приміщення не утеплене, але все-таки об­городжене схилами, воно ніби виконує роль буфера між низькою зовнішньою температурою і досить високою внутрішньою. Отже, зна­чення пароізоляційного шару при такому способі утеплення не велике.

Теплоізоляційний матеріал укладають між брусами кроквяної конст­рукції. При цьому важливо не допустити, щоб він закрив собою венти­ляційні отвори, розміщені на карнизних софітах. Щоб уникнути цього, між брусами горищного перекриття вздовж карнизних звисів кріплять фа­нерні чи картонні смужки або затримуючі планки.

Закрийте спеціальною піною чи мастикою щілини в стелі навколо труб.

Покладіть між двома брусами рулон і почніть його розгортати в на­прямку від одного карниза до іншого. При цьому щільно притискайте йо­го до поверхні, але не придавлюйте.

Звичайно, заздалегідь купують рулони необхідної ширини. Якщо таких немає у продажу, то наявні обрізають до початку утеплювальних робіт. Коли ширина утеплювача незначно перевищує відстань між кроквами, його можна укласти, трохи стиснувши з боків.

Утепліть всю поверхню горищного перекриття. Обрізки теплоізо­ляційного матеріалу використовуйте для утеплення важкодоступних місць і місць складної конфігурації.

Ні в якому разі не укладайте утеплювач зверху електричних проводів! Прикріпіть кабель до бруска несучої конструкції або ж укладіть його вільно на теплоізоляційний шар.

Якщо між брусками несучої конструкції 1 проходять водопровідні тру­би 2, то, перш ніж розгортати утеплювач 3, покладіть на труби тонку кар­тонну смужку 4, що виключить прямий контакт труб з теплоізоляційним матеріалом.

Приклейте клеєм ПВА чи липкою стрічкою шматок утеплювача на кришці люка, що веде з основного приміщення на горище.

Утеплення горищного перекриття сипучим теплоізоляційним матеріалом за техно­логією подібне проце­су утеплення рулонни­ми матеріалами.

Теплоізоляційний матеріал насипають між брусками і за до­помогою планки розрівнюють, щоб от­римати шар однако­вої товщини. Для утеп­лення кришки люка по її периметру прибива­ють утримуючі дошки, потім на люк насипа­ють теплоізоляційний матеріал і зверху до дощок прибивають панель (дах). Таким чином, утеп­лювач ніби опиняється в коробці.

 

 


Download Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

подробнее

Облицювання кахлями 3


Кожний ряд кахлів перевіря­ють   на   вертикальність і горизонтальність. Якщо є відхилення, їх виправляють. Верти­кальні шви у ряду не заповнюють розчином: кахлі повинні щільно приля­гати один до одного. Горизонтальні шви заповнюють розчином. Устано­вивши перший проміжний кахель, який прилягає до кутового, його підтри­мують рукою і заповнюють проміжок між румпами розчином, вдавлюючи в нього куски червоної цегли якомога щільніше. Якщо залишаться зазори (тріщини), то в них проникатиме повітря, утворюючи повітряні мішки, що знизить нагрівання облицювання. Між двома кахлями утворюється валик глиняного розчину, який утримує кахлі на місці. У два укладені кахлі через отвори в румпах вставляють штирі з стального дроту завтовшки 4—5 мм і завдовжки на 20-30 мм більше за висоту румпи. Щоб штирі не опуска­лися вниз, верхній кінець їх загинають, і, таким чином, вони опираються на румпу. Для більш щільного прилягання кахля один до одного головки двох сусідніх штирів обмотують тричі м'яким дротом. У проміжок між рум­пами, в дротяну в'язку вбивають цвях і скручують її, притискуючи таким чином всі кахлі один до одного.

По боках внизу на румпи надівають скоби, виготовлені з сталі завтов­шки 2 мм, завширшки 15 мм. Заготовки для скоб нарізують по 100мм. Скоби надійні тільки тоді, коли вони зроблені з досить твердої сталі і при надіванні на румпи потребують значних зусиль на розсування їх кінців. Як­що скоби не відповідають цим вимогам, застосування їх користі не дасть.

 


Download Облицювання кахлями 3

подробнее

Облицювання кахлями 4


Для закріплення кахлів у цегляній кладці на кожен штрих необхідно кріпити по два куски дроту для утворення мочки (петлі). Ставлять по дві-три мочки на штир на рівні ряду кладки, проти шва, для наступного затиску верхніми рядами. Кінці дроту загинають на кладку.

Нижні частини румп щільно заповнюють глиняним розчином та добре змоченим у воді щебенем з червоної цегли. Щебінь з вогнетривкої цегли використовувати не можна: при нагріванні він розширюється набагато більше кахлів і може їх порвати. Перший ряд цегли укладають щільно до облицювання, заповнюючи пустоти глиняним розчином. Проти цього ря­ду до штирів прикріплюють мочки і кладуть їх на цеглу для наступного за­тиску кладкою. Вивівши перший ряд, приступають до дальшого запов­нення пустот в румпах і проміжків між ними. У верху румп ставлять ще мочки і замуровують. Звичайно, мочки заважають працювати, якщо їх закріпити заздалегідь. Тому краще вставляти їх в процесі кладки.

Облицювавши піч, поверхню її обтирають, знімають бруд і глину, зма­зують рідким гіпсовим тістом, особливо шви. Як тільки гіпс злегка сту­жавіє, його знімають чистою ганчіркою, залишаючи в швах, а разом з ним і бруд, що прилип до плиток. Якщо після протирання ганчіркою про­терти піч м'яким папером, то кахлі стануть чистішими, бо папір зніме не­помітні сліди гіпсу. У швах гіпс висихає і набуває білого кольору.

Кахлі кладуть одночасно з кладкою печі. За санітарними вимогами піч повинна нагріватися до температури 70 °С, а облицьована кахлями - до 90 °С. В результаті тепловіддача 1м2 печі підвищується на 150ккал/год'

 

 

 


Download Облицювання кахлями 4

подробнее

Димоходи для печей 2


Проходячи через димоходи в зовнішній стіні, гази віддають час­тину тепла в атмосферу. Внаслідок цього температура вихідних газів знач­но знижується, що негативно позначається на грубній тязі. При цьому з газів виділяються смолисті речовини, що проникають крізь кладку й осіда­ють на зовнішніх конструкціях будинку. Тому, якщо все-таки виникла не­обхідність влаштування димоходу в зовнішній стіні, його стінку потовщують. Оптимальною вважається відстань від димоходу до зовнішньої поверхні стіни при зовнішніх температурах до - 20°С - 2,5 цеглини. Щоб не змен­шувати міцність стін, димоходи не слід розташовувати в кутах будинку.

Кожна піч повинна мати окремий димовий канал. Якщо приєднати до одного каналу кілька печей, то умови їх роботи будуть різні. Адже тяга печі залежить від висоти димового каналу. Тому печі нижніх поверхів будуть "за­бивати" тягу печей, розташованих на верхніх поверхах. Приєднання двох розташованих на одному поверсі печей до загального димоходу можливо за умови влаштування розсічки у вигляді поперечної стіни. Таку розсічку встановлюють між димоходами на висоту не менше 75см. Без розсічки печі, розташовані на одному поверсі, можна приєднувати до одного димо­ходу тільки на різних рівнях. Цим виключають зустрічний рух димових газів при цьому мінімальний переріз загального димового каналу повинен бути не менше 1x1 /2 цеглини.

 


Download Димоходи для печей 2

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

САМОРОБНЫ ЦИРКУЛЯРКИ | деревяні крісла їх ціни | жіночі вагіни | porno ruleti | малолетка целка секс | Картинкі бісьиткі | вертикальні пезди | рози із гіпсу | маленькі піськи жінок фото | олійня своіми руками відео | З чого можна зробити митало искатёль | скриті змішувачі | як правільно полакувати підлогу відео | як боротись з ведмедкою | квілінг жук | вікіпедія професії дощового червяка | саморобні квадроцикли купити | бісєтки оформлення | ідея для бісєтки | з прокладкою пезда фото | як діти можуть зробити качелю з дерева | Чи буде йти кров при збивані целки | як зробити гіданку | який плуг підходить до мінітрактора прикарпатець | картопле.сажалки.тракторні | інтерєр спальні з вагонки | Як зробить плот з бутилок | бесідка у дворі фото | бесідка у дворі | крупным планом голі пісі