Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Сушіння


Сушіння буває природне - в штабелях і штучне - в сушарках. При­родне сушіння завжди досить тривале. Колоди сохнуть рік-два, залежно від діаметра, а пилені матеріали від 10 днів до двох місяців, залежно від товщини дощок і пори року. При природному сушінні не можна одержа­ти деревину вологістю менше 16 % , тому її використовують лише для будівельних конструкцій. Щоб виготовляти меблі та настилати підлогу, необхідна деревина вологістю не більше 10 %. Для цього її сушать в ка­мерах, які підігріваються і добре вентилюються.

В домашніх умовах можна висушити деревину у приміщенні протягом зими. Необхід­но лише ство­рити добру вен­тиляцію, щоб волога після ви­сихання дере­вини видаляла­ся з приміщен­ня. Величина сушки деревини залежить, в основному, від її щільності. М'яка деревина висихає менше, ніж тверда. Ду­же всихають бук, граб, береза, модрина, груша.

Хвойні породи всихають менше, ніж листяні. Заболонь (зовнішній шар колоди) всихає більше, ніж ядро, тому дошки при висиханні вигинаються в бік заболоні. При складанні щитів (для дверей тощо) дошки заболон­ною стороною повертають у різні боки, щоб виріб не вигинався при ви­сиханні. Взагалі деревина у виробі «дихає» зменшується її об'єм від сухо­го повітря і збільшується при зволоженні. Внаслідок цього у виробах з'яв­ляються щілини, порушуються з'єднання в шипах тощо. Тому дерев'яні ви­роби рекомендується оліфити, фарбувати з усіх боків, щоб захистити де­ревину від вологи. Дерева, що росли поодиноко або на узліссі, у попе­речному перерізі мають річні кільця неоднакової ширини - з південного боку вони ширші. Тому дошки, виготовлені з південного боку колоди, при висиханні жолобляться більше, ніж ті, що з північного. Ось чому рекомен­дується встановлювати колоду на пилораму ширшою частиною кілець вверх або вниз. Тоді усі дошки будуть з широкими і вузькими річними кіль­цями і висихатимуть рівномірніше.

 

 

 


Download Сушіння

подробнее

Друге життя паркету


Основні дефекти паркетної підлоги в результаті довгої експлуатації - випадання окремих клепок або й цілих ділянок підлоги, утворення щілин між клепками і стирання паркету в місцях найінтенсивнішого руху.

Для заміни окремих клепок або цілих ділянок паркетної підлоги не­обхідно спершу вийняти старі клепки і очистити основу підлоги від папе­ру, пилюки, мастики. Якщо основа дощана, то окремі клепки можна при­бити безпосередньо до дощок цвяхами. Щоб голівок цвяхів не було вид­но на лицьовій поверхні клепок, їх треба вдавити в деревину, а виїмку зашпаклювати столярним клеєм, змішаним з тирсою. Можна також за­мазати голівки шпаклівкою, підфарбованою під колір паркету. На вели­ких ділянках шпаклівки прокреслюють лінії, які імітують малюнок деревини. Потім підлогу шліфують і покривають лаком звичайним способом.

Щоправда, тріщини, вибоїни і невеликі дірки в паркеті після циклю­вання та шліфування перед початком лакування можна заповнити тир­сою темних чи світлих порід дерева, що відповідає кольору вашого пар­кету (тирсу розмішують з лаком).

Тріщини і заглиблення в паркеті можна заповнити також ворсинками мішковини. Не дивуйтеся, є такий спосіб. Спершу треба розпарити клеп­ку, яку маєте намір ремонтувати. Візьміть щільний папір, змочіть його теп­лою водою, складіть у кілька шарів і покладіть на клепку. Поставте на папір не дуже гарячу праску. Потримайте хвилин 8-10, а потім швидки­ми рухами починайте затирати паркетну планку, притискуючи тампон з мішковини до тріщини або заглиблення в паркеті. Як тільки тріщина за­повниться ворсинками, пройдіться ще кілька разів праскою по клепці, по­передньо поклавши на неї змочений папір. А потім покрийте відремонто­ване місце лаком або натріть мастикою. Вибоїна буде непомітна.

 

 


Download Друге життя паркету

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 


Download Лаки та політури для дерева 4

подробнее

Лаки та політури для дерева 6


Дисперсійні лаки. Однією з головних причин для розробки дис­персійних лаків було бажання звільнитися від шкідливого впливу розчин­ника й формальдегідів під час покриття лаком. Дисперсійні лаки, звичай­но, засновані на акриловій чи уретановій дисперсії виробу. Для цих лаків характерно швидке висихання і порівняно добра зносостійкість, а також стійкість до впливів різних хімікатів.

Політури для дерева, подібно фарбам і лакам, розраховані на всмоктування. Через деякий час їх можна покрити прозорим лаком, щоб покращити вигляд та підвищити міцність покриття. Політури випускаються як на воді, так і на розчинниках, у широкому асортименті кольорів та відтінків дерева. Різні за кольором політури одного й того ж типу можна змішувати для отримання проміжних відтінків. Щоб зробити політуру світлішою, можна розбавити її водою або уайт-спиритом.

Політури часто наносять щіткою або «подушкою», але швидше й про­стіше отримати рівне покриття за допомогою чистої ганчірки, від якої не відокремлюються волокна. Працювати треба швидко, зводячи ще вологі краї окремих ділянок та уникаючи накладання шарів, щоб не утворились темні плями. Водорозчинна політура збільшує волокна на поверхні дере­ва, що порушує рівномірність фарбування. Тому спочатку треба гладень­ко оштукатурити поверхню, а потім зволожити її мокрою ганчіркою. Це збільшить волокна. Коли дерево висохне, ці волокна треба видалити дрібною шкуркою. Тепер поверхня буде готова «прийняти» політуру.

 


Download Лаки та політури для дерева 6

подробнее

Столик для дачі 2


Крім того, бруски попарно стягують між собою через «ніжки» шурупа, саморізами завдовжки 80-85 мм, попередньо просвердливши для них отвори. На кожну пару брусків не­обхідно встановити не менше двох са­морізів, бажано анодованих і зі схова­ною головкою. Якщо бруски виготов­лені з твердих порід деревини, то отво­ри під головку шурупів роззеньковують. Після встановлення шурупів вис­тупаючі частини брусків відрізають за рівнем верхнього і нижнього краю «ніжок».

Уздовж нижнього краю опори приклеюють і фіксують шурупами нак­ладки перерізом 20x40 мм .

До нижньої частини опори кріплять опорні п'яти і хрестовину, що забезпечує необхідну жорсткість конструкції.

Виготовлення стільниці. Як і опору, стільницю виготовляють з тієї ж фане­ри. На тильному боці вирізаного квадрата розміром 800x800 ММ креслять діагоналі, а потім, встановивши по них «ніжки» перевернутої опори, обводимо олівцем її контур. Уздовж контурних ліній, що визнача­ють положення «ніжок», приклеюють фіксувальні планки і додатково скріплюють їх у цьому положенні трьома короткими шурупами кожну. Краї стільниці підсилюють додатковими накладками, які можна викроїти з напівкруглих сегментів, що залишилися при випилюванні «ніжок» опори (довжина шурупів повинна бути на 2-3 мм менше подвоєної товщини фанери).

Стільницю встановлюють на опору і скріплюють саморізами через фіксувальні планки. Кути стільниці відпилюють і ретельно зашліфовують краї.

Столик можна покрити морилкою, а потім лаком чи пофарбувати непрозорою емаллю світлого відтінку. Непогано обробити зовнішні краї брусків і накладок ручною фрезою. Зробити це треба, звичайно ж, до початку складання деталей. Опору столу можна прикрасити різьб­ленням.

Із залишків фанери аналогічно можна зробити пару табуреток, що прекрасно комбінуються із столом. Зміняться лише розміри: висота опо­ри - 400-440 мм, розміри сидіння - 300x300 мм. Неважко виготовити і двоопорний стіл великих розмірів.

 

 

 


Download Столик для дачі 2

подробнее

Найуразливіші місця оселі 3


12. Основний трубопровід. Його періодично чистять, встановлюють додаткові фільтри.

13. Під'єднання електропроводки і водоводів до будинку. Якщо часто перегоряють лампочки і запобіжники, необхідно викликати елект­рика. При повністю відкрученому крані тиск води на останьому поверсі має бути достатнім,

14. Опалення. Якщо в будинку пічне опалення, потрібно бути дуже обачним з витяжкою газів. Крім того, необхідно мати на увазі, що таке опалення потребує значної кількості кисню. Тому кімнати треба в міру провітрювати.

15. Дерев'яні сходи. Зношені дерев'яні елементи заміняють чи наро­щують. Східці, що скриплять, укріплюють.

16. Внутрішні двері. Протягуючи смужку паперу між власне дверима і дверною коробкою при зачинених дверях, перевіряють наявність щілин. Також наявність щілин перевіряють за допомогою запаленої свічки.

17. Внутрішня стіна. Усувають тріщини штукатурки, армуючи їх дро­тяною чи пластмасовою сіткою. Якщо ж ви стіну зашпаклювали, пофар­бували, а через кілька днів тріснув шар фарби, то причина не у фарбі, а у неякісній шпаклівці або у тому, що вона накладена занадто товстим шаром. Якщо будинок дерев'яний і в брусі виникла тріщина, то її зароб­ляють столярною шпаклівкою, що тонується під різні породи дерева. Для цього спочатку стамескою видаляють бруд із тріщини. Потім розчинни­ком фарб протиряють місця для з'єднання із шпаклівкою. Заповнюють тріщину шпаклівкою і вирівнюють з поверхнею. Шпаклівка міцно прили­пає до деревини і не випадає з тріщини навіть на стелі. Якщо тріщина ве­лика, підсипають дрібні камінці і добре шпаклюють. Зароблену тріщину шліфують, полірують і фарбують.

18. Комин. Якщо з'явилися відколоті частинки штукатурки або тріщи­ни, необхідно терміново провести ремонтні роботи.

19. Зовнішні стіни підвалу. Якщо відсутнє або пошкоджене ущільнення, то волога із землі проникає на стіну підвалу і вона руй­нується. Тому необхідно її розкопати, декілька разів просочити смолою.

20. Внутрішні стіни підвалу. Якщо у підвалі надмірна вологість, ви­никне пошкодження водопроводів. Надмірна вологість може з'являтися також із землі.

21. Лоджія. Дощ не повинен проникати всередину, тому слід пе­ревірити і усунути всі нещільності.

22. Сантехніка. Пошкодженні труби потрібно замінити, свинцеві тру­би не використовувати.

23. Цоколь. Мороз і солі руйнують ущільнення, тому періодично пе­ревіряють і усувають пошкодження.

 


Download Найуразливіші місця оселі 3

подробнее

Утеплення фасадів будинку


Нові технології швидкого зведення будівельних конструкцій та проб­леми їх раціонального використання привели до необхідності додатково­го утеплення фасадів (як нових, так і тих, що реконструюються). Вивчаю­чи проблеми, які викликані необхідністю раціонального використання па­ливно-енергетичних ресурсів, стає ясно, що традиційні будівельні ма­теріали (залізобетон, цегла, дерево) не здатні в одношаровій огороджувальній конструкції забезпечити необхідне значення термічного опору. Його можна досягти лише в багатошаровій конструкції, де як утеплювач застосовується ефективний теплоізоляційний матеріал. В залежності від розташування утеплювача в огороджувальній конструкції розрізняють три основних варіанти, які ми і розглянемо нижче.

Системи з утеплювачем з внутрішнього боку огороджувальної конструкції. Розміщення теплоізоляційного матеріалу на внутрішній по­верхні стіни існуючих будинків часто є єдино можливим, тому що, по-пер­ше, теплоізоляція може бути зроблена не у всіх, а лише в деяких приміщеннях будинку. По-друге, проведення робіт з облаштування теп­лозахисту може бути виконано в будь-яку пору року; при цьому, на відміну від систем зовнішнього утеплення, не треба використовувати за­соби підмощування. І, нарешті, по-третє, - при цьому не змінюється виг­ляд будинків, тому даний спосіб часто застосовують у будівлях із склад­ними в архітектурному плані фасадами, що представляють художню чи історичну цінність.

На жаль, утеплення стін з внутрішньої сторони має два дуже істотних недоліки. Один з них - це очевидне зменшення площі приміщення за ра­хунок збільшення товщини стіни. Інший недолік, пов'язаний з тим, що ма­сивна, добре акумулююча тепло частина стіни (наприклад, з цегли) у ре­зультаті виявляється в зоні низьких температур. Це різко знижує теплову інерцію огороджувальної конструкції, що значною мірою погіршує клімат у приміщенні.

 


Download Утеплення фасадів будинку

подробнее

Погріб


Погреби мають три модифікації: повністю заглиблений, напівзаглиблений і наземний. Модифікацію погреба визначають на підставі гід­рогеологічних умов ділян­ки. Вибираючи його конст­рукцію, виходять з наяв­ності місця на ділянці, по­треби в корисній площі сховища, забезпеченості доступними будівельними матеріалами. Спорудження погреба планують на середину літа (найсухіший період року), щоб вберегти котлован від впливу атмосферних опадів, які пору­шують структуру природного грунту, а також тому, що в червні-серпні найнижчий рівень стояння ґрунтових вод. Перш ніж розпочинати будівництво, рекомендується заздалегідь підготувати весь необхідний ма­теріал та інструменти.

Після закінчення будівництва погріб обсаджують декоративним ча­гарником, хмелем, жимолостю, чорноплідною горобиною. При цьому раціонально використовується земля. Крім того, рослини затримують сніг. Пішохідні доріжки викладають червоною цеглою «у ялинку" чи бе­тонними плитками.

Серед дачників користуються популярністю невеликі за розмірами наземні погреби у вигляді утеплених дерев'яних шухляд, що називаються міні-погребами. Спорудження такого погребу вимагає незнач­ної площі, його неважко побудувати з підручних матеріалів. Розміри ви­значаються, як правило, потребами родини.

Будівництво виконують у наступній послідовності. На обраному місці роблять заглибину на 30-50см. Основу заглибини вирівнюють, злегка трамбують і на 8— 10 днів засипають дренажними матеріалами: грубо­зернистим піском, дрібним гравієм, галькою, Просіяним цегельним щебе­нем, керамзитом (витрата близько 0,1 мЗ на 1м2 заглибини). На таку за­сипку укладають шар м'ятої глини завтовшки 15-20см, у яку акуратно, з мінімальним зазором втоплюють плазом червону цеглу. її поверхня і буде підлогою. На 1м2 підлоги потрібно 32 шт. цегли і 0,15-0,2м3 м'ятої глини.

 

 


Download Погріб

подробнее

Погріб 3


Переваги наземних погребів очевидні - їх можна споруджувати у пе­резволожених місцях і на вологих грунтах, а крім того, для спорудження погреба необхідні недефіцитні місцеві матеріали.

Якщо ґрунтова вода знаходиться біля поверхні землі, погріб можна поставити на штучне підсипання. Для забезпечення постійної температу­ри і вологості його рекомендується обвалувати землею. Деревину для будівництва погребу слід антисептувати. Стіни погребу з обвалуванням роблять з настільних колод чи товстого ошкуренного обапола (пластин) з ретельно притесаними кромками. Щілини найкраще проко­нопатити мохом - він не гниє і має здатність поглинати неприємні запахи. Зовні деревину стін промащують двічі гарячою бітум­ною мастикою чи чистим бітумом і об­клеюють руберой­дом для захисту від капілярної і ґрунто­вої вологи. Пере­криття стелі обкла­дають шаром глино­соломи завтовшки 5см і накривають зверху поліетиленом чи руберойдом. Підлога цегельна, викладена на ре­бро «у ялинку» (витрати цегли - 64 шт/м2 площі підлоги).

Весь погріб обваловують землею і засівають травою або обкладають дерном. Обвалований пагорб погреба можна використовувати для ви­садження декоративних рослин, улаштування альпійської гірки. Сховище обладнують засіками, полицями, вентиляцією і подвійними дверима.

 


Download Погріб 3

подробнее

Сауна 2


Раніше сауною слугувала одна кімната, де і парилися, і милися. Нагрі­валась вона за допомогою вогнища, яке запалювали в центрі будівлі. Дим циркулював по всьому приміщенні і виходив назовні, проходячи крізь стіни та стелю. Мились у такій лазні, коли вона «дозрівала», тобто внут­рішні поверхні її нагрівалися до такої температури, як повітря всередині, а дим повністю виходив. Сучасна сауна складається з трьох, розділених перегород­ками, відсіків: роздя­гальної, парної та мий­ної кімнат. Сауну обі­грівають пічкою, спалюючи дрова чи газ, або за допомогою електричних нагрівни­ків, які простіші та еко­логічні і під час експлу­атації не потребують особливих затрат. Однак, і сьогодні є чима­ло людей, які не визнають удосконалень в інтер'єрі саун і користуються вищеопи­саною з чорними від сажі та копоті стінами, стелею та лавами. Вони вважають, що тільки запах диму надає повітрю особливо приємного присмаку і створює непо­вторну атмосферу в приміщенні. До того ж, осівши на 6 стіни та стелю, сажа погли­нає небажані запахи. Дим же має дезінфікуючі властивості, бо  містить у coбi фенол та оцтову кислоту, що згубно діють на хвороботворні бактерії та мікроби.

Основне призначення сауни — це викликати у її відвідувачів потовиді­лення, в результаті чого досягається оздоровчий і лікувальний ефект. Цьо­му підпорядковано все, що пов'язано з проектуванням і будівництвом сау­ни. Враховуються також особливі побажання і звички майбутніх господарів сауни. Так, одним подобається сухе прогріте повітря сауни, в якому, як не дивно, можна знаходитись набагато довше, ніж у вологому.

 

 

 


Download Сауна 2

подробнее

Утеплення схилів даху


Утеплення схилів зсередини горищного приміщення стало найбільш популярним способом теплоізоляції даху, завдяки моді на горищні про­стори і мансарди. Важливо відзначити, що утеплюючи схили, н е треба влаштовувати теплоізоляційний шар на горищному перекритті, щоб не припинити доступ тепла з основного приміщення до горищного про­стору.

При утепленні схилів дуже важливо правильно влаштувати пароізо­ляційний шар. Так, для ізоляції схилів даху найкраще використовувати тверді чи напівтверді плити прямокутної і клиновидної форми. Процес ук­ладання теплоізоляційного матеріалу такий.

Виміряйте товщину кроквяних ніг і відстань між ними. Заготовте теп­лоізоляційні плити необхідної товщини і ширини. Ширина плит повинна бути на 1см більше відстані між кроквами, а товщина на 2-5см менше товщини кроквяних ніг. Додатковий 1см по ширині необхідний для міцнішого стику плит. Що стосується товщини теплоізоляційного шару, то між ним і покрівельним покриттям потрібен зазор 2-5см, який забезпе­чить достатню циркуляцію повітря.

Щоб утеплити карнизи, візьміть дві довгі смужки фанери, по яких, як по рейках, утеплювач можна буде спустити до карнизного звису. Ук­ладіть фанерні планки в проріз між крокв'яними ногами до упору їх нижніми кінцями в карнизну дошку. Опустіть плиту по покладених планках. Не за­бувайте про вентиляційний зазор!

Укладіть плити по всьому даху аж до конька врівень з передніми гранями кроквя­них ніг. Використовуйте шматки й обрізки, що зали­шилися на етапі припасу­вання основних плит утеп­лювача, для теплоізоляції конька, дверних і віконних прорізів, а також димарів. Натягніть на внутрішній по­верхні теплоізоляційного шару поліетиленову плівку  завтовшки не менше 0,2мм. Прикріпіть її до плит скобами, а між собою укладіть внапуск із наступ­ною герметизацією стиків клейкою стрічкою. Стежте, щоб не відбулося розривання плівки!

Сховайте тепло і пароізоляційний шари під декоративними панелями , які пригвинтіть чи прибийте до кроквяних ніг. Розміри панелей зале­жать винятково від розмірів вхідного люка.

Існує багато способів кріплення теплоізоляційних плит: за допомогою цвяхів, шурупів, клею, мастики, за рахунок сили тертя (описано вище). Ще один спосіб - кріплення плит невеликої товщини  до планок , що прибивають до внутрішніх сторін кроквяних ніг.

 

 

 


Download Утеплення схилів даху

подробнее

Дачний будиночок


Такі будиночки називають по-різному: дачними, туристськими, бунгало, шале тощо. Однак, під цим мають на увазі одне - місце для проживання чи відпочинку влітку. Корисна площа цих будиночків невелика, а об­лаштування - дуже скромне. Адже виїжджаючи на дачу, багато хто, щоб відпочити від напруженого міського життя, свідомо відмовляються від різних зручностей і віддають перевагу відпочинку на природі.

Будинок розрахований на проживання двох людей у літній період. Завдяки вдалим пропорціям він прекрасно вписується у навколишній ландшафт. Його планування передбачає однокімнатний варіант зі спальною зоною і невеликим приміщенням, яким можна користуватися, наприклад, для приготування їжі на портативних пристроях.

Будиночок - каркасної конструкції, встановлений на бетонному

фундаменті. Пологий двосхилий дах простий і надійний в експлуатації.

Тепер про особливості зведення будиночка, на які варто звернути увагу майбутньому забудовнику.

Планування ділянки і влаштування фундаменту

Обрана для зведення будинку ділянка повинна бути попередньо підготовлена: викорчувані пні, чагарники, засипані ями, зрізані бугри. Рекомендується зняти на місці зведення будинку рослинний шар на глибину 15—20 см.

Після підготовки ділянки треба зробити розбивку - нанести і закріпити на місцевості план майбутньої будівлі і її головних елементів.

Безпосереднє будівництво по­чинають із закладання фундамен­ту. Для такої легкої будівлі з карка­сними стінами найкраще підійде стовпчастий фундамент: він економічний і не вимагає великих витрат часу на спорудження. Конкретні рішення про його глибину, кількість опор можна прийняти ли­ше після вивчення характеру грун­ту і рівня ґрунтових вод у місці пе­редбачуваної забудови.

 

 

 


Download Дачний будиночок

подробнее

Дачний будиночок 6


Можна використовувати і традиційні - сипкі чи плитні утеплювачі (ке­рамзитовий гравій, стружку, торф, мох, солому та ін.). Однак, часу і сил така робота потребує значно більше. Слід також враховувати, що такі матеріали дають осадку з утворенням пустот.

При виборі розмірів і кількості вікон треба знати, що співвідношення між площею засклених поверхонь і площею підлоги приміщення повинно бути не більше 1:5,5 і не менше 1:8.

Віконні блоки краще зробити з подвійним заскленням. Завдяки повітря­ному прошарку вони мають більш високі теплозахисні характеристики. У випадку одинарного засклення доцільно передбачити можливість вста­новлення додаткового скла, коли в цьому виникне необхідність.

Зовнішнє опорядження

Для зовнішнього опрядження будиночка доцільно використовувати різні антисептичні просочення («Пінотекс» «Акватекс», «Декорсепт» тощо), які не тільки захищають деревину від гниття, а й надають їй красивого вигляду. Для елементів каркаса можна використовувати дешевші спеціальні просочення.

Будиночок для відпочинку, що складається лише з одного приміщення, вимагає продуманого і раціонального планування, а також простого, зручного та практичного облаштування. Навіть віконні прорізи краще робити трохи вище, що дозволяє вільно переставляти меблі.

 

 


Download Дачний будиночок 6

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

безвілля та боротьба з ним | ЯК ЗРОБИТИ ДІ НА ДЕРЕВІ В МАЙНКРАФТ | бу котли на дереві | лаки робыты | Складання двоярусних мастичних тортів | ід речей в майнкрафт | поради майстрів по парканах з природнього каменю | металлопрофиль для огорожі у чернивцях | олх деревяні вироби | який придумати нік у майнкрафт 1 8 3 | abt готові заняття | причоски для екскурсії | як надіти кільця на деревяну бочку | як зробити саморобний мастурбатор? | пєци з ванн | як зробити саморобну целку | пєци саморобні | саморобні гарпуни для рибалки фото | саморобний замок з паперу | маїнкрафт ігри | вдео саморобних тракторів з москвіча мотором | жыстокый розрив целкы | дизайн деревяних гойдалок | муровка кафельних грубок | проно секс пяні дівчата українське | схеми дитячих іграшок | поділітся як зробити отвал до т25 | вaгини сaморобни | як переробити роторну косарку на мотоблок | як розібрати браслет з ризинок