Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Вибір деревини для столярних робіт


При виборі деревини для столярних чи художніх виробів перш за все потрібно визначити, в яких умовах експлуатуватиметься виріб: всередині приміщення чи ззовні, матиме ударне навантаження чи звичайне статич­не (стале), а також вид оздоблення чи фарбування.

Відповідно до умов та характеристик підбирається деревина. Проте обов'язково треба враховувати вади, текстуру та кольори деревини.

Вади деревини. У більшості випадків вони знижують цінність або й зовсім виключають можливість застосовувати її для виготовлення виробу. Іноді деревину з вадами можна використати для іншого призначення і цим надати їй особливо привабливого вигляду та підвищити цінність. Ос­новними вадами є завилькуватість, косошарість і сучкуватість.

Завилькуватість - це хвилясте або гвинтоподібне розміщення воло­кон, яке буває переважно біля коренів. Через це деревину не можна ко­лоти в певному напрямку, важко обробляти тощо. Завилькуватість горіха, клена та інших порід, які використовуються для виготовлення стру­ганої фанери і оздоблення меблів, не є вадою; вона утворює красиві візерунки, що підвищують цінність деревини. Особливо цінними є капи-нарости на деревині здебільшого біля комлевої частини. Тут деревина дуже завилькувата і на поздовжньому зрізі утворює красиву текстуру.

Косошарість - розміщення волокон деревини навскіс дошки або бруса. Міцність на злам у виробі з такого матеріалу менша. З косошарої деревини не можна робити ручки для молотків, сокир і бруски, які витри­мують поперечне навантаження. Для виготовлення держаків до сапок, лопат, вил тощо використовують лише прямошарову деревину з пиляних брусків, але найкраще їх виготовляти з деревини молодих дерев та рівних гілок. При облицюванні деревиною косошарість не вважають за ваду.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт

подробнее

Вибір деревини для столярних робіт 2


Сучкуватість - це одна з найпоширеніших вад деревини, особливо хвойних порід, в яких згодом сучки легко випадають. Тому сучкувату де­ревину хвойних порід для облицювання не використовують. У листяних порід сучкувата деревина не є особливою вадою. Наприклад, явір, в яко­го сучкувата деревина утворює своєрідний малюнок «пташине око», є цінним матеріалом для меблевого виробництва. Ціниться сучкувата де­ревина горіха та деяких інших порід.

Текстура - це природний малюнок обробленої поверхні зрізу дере­вини, який утворюється внаслідок перерізання серцевинних променів, волокон та річних шарів. Ціниться красива текстура лише в тому випад­ку, якщо виріб прозоро оздоблюється. Якщо ж виріб фарбують непрозо­рими фарбами, то текстура не має ніякого значення.

Красива текстура утворюється переважно при тангенціальному або напіврадіальному зрізі, коли виготовляється стругана фанера. Красиву текстуру має деревина горіха, карельської берези, груші, клена, дуба. Однотонну фанеру груші та клена застосовують переважно для покрит­тя меблів зсередини. Для зовнішнього оздоблення меблів використову­ють фанеру горіха та карельської берези. Останніми роками промис­ловість випускає меблі, облицьовані фанерою з деревини червонувато­го кольору та одноманітною текстурою.

Колір деревини. Залежно від переважаючого відтінку природного кольору ядрової частини стовбура деревину класифікують так:

жовта білуватого, трохи жовтуватого або червонуватого відтінків: ялина, береза, осика, липа, граб, клен, смерека;

ясно-жовта (лимонна) - самшит, барбарис;

золотисто-жовта: шовковиця, маклюра;

рожевувато-жовта: ясен, айлант;

червонувато-жовта: карельська береза, черемшина, глід, акація; бура (ясно-бура): тополя, в'яз, кедр, лох (маслинка); червонувато-бура: модрина, бук, вільха, груша, слива; коричнево-бура: каштан, горобина; коричнева - жовто-коричнева: дуб; рожевувато-коричнева: яблуня, черешня;

червонувато-коричнева: сосна, вишня, туя;

темно-коричнева: горіх, абрикос;

рожева, жовтувато-рожева: слива, лавровишня;

темно-рожева: чинара, платан;

оранжева: жостір;

червона: тис;

фіолетова: бузок, бирючина (вовчі ягоди); зеленувата: падуб, хурма, фісташка; чорна: морений дуб.

Слід зауважити, що ці кольори тільки переважають, проте в кожній де­ревині можуть бути різні відтінки. Особливо змінюється колір зовнішньої частини стовбура. Деякі породи змінюють свій колір від дії грибних захво­рювань, що майже не впливають на якість деревини.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт 2

подробнее

Захист деревини 5


Каркасні або, як їх ще називають, порожнисті щити складаються з каркаса, облицьованого з одного чи обох боків фанерою або деревно-волокнистими листами. Товщина щита залежить від його розмірів і при­значення. Якщо облицювання виконують з обох боків, то обстругують тільки ті площини елементів каркаса, до яких приклеюють облицювання. Якщо облицьовують один бік, то рейки каркаса обстругують з усіх боків. Раму і внутрішні елементи каркаса з'єднують на шипах. Кількість внутрішніх елементів каркаса залежить від потрібної жорсткості щита і від матеріалу облицювання. Щоб приклеїти облицювання до каркаса, на склеювані площини наносять клей і запресовують щит за допомогою струбцин або клинків.

Столярні плити склеюють з вузьких 20-30-міліметрових рейок і обкле­юють з обох боків лущеним шпоном в один або два шари, їх можна обкле­ювати струганим шпоном з одного чи обох боків по лущеному шпону.

Деревноволокнисті плити бувають надтверді, тверді, напівтверді, ізоляційно-оздоблювальні та ізоляційні. Для меблів використовують тверді і напівтверді плити завтовшки 3-5мм.

Деревностружкові плити бувають завтовшки 10-25мм. Вони широ­ко застосовуються в будівництві та меблевій промисловості. Цей матеріал використовують для обшивання стін, як внутрішніх так і зовнішніх; у виробництві стінових панелей (дві плити із шаром утеплюва­ча між ними); виготовленні опалубки, стелажів, полиць, упакування й ін.

ДСП - це композиційний деревний матеріал, сировиною для вироб­ництва якого може бути будь-як малоцінна деревина хвойних чи листяних порід. Експлуатаційні властивості матеріалу залежать від форми, розміру, щільності деревних часток, кількості і якості зв'язуючого ма­теріалу. У ДСП, як і будь-якого іншого матеріалу, є свої переваги і не­доліки. Ці плити менш горючі порівняно з деревиною, а також позбав­лені недоліків, що має натуральна деревина (тріщини, сучки і т.п.), відповідають всім вимогам до плитних матеріалів. З іншого боку, ДСП важча, ніж дерево і не рекомендується для застосування у приміщеннях з підвищеною вологістю.

 

 


Download Захист деревини 5

подробнее

Друге життя паркету


Основні дефекти паркетної підлоги в результаті довгої експлуатації - випадання окремих клепок або й цілих ділянок підлоги, утворення щілин між клепками і стирання паркету в місцях найінтенсивнішого руху.

Для заміни окремих клепок або цілих ділянок паркетної підлоги не­обхідно спершу вийняти старі клепки і очистити основу підлоги від папе­ру, пилюки, мастики. Якщо основа дощана, то окремі клепки можна при­бити безпосередньо до дощок цвяхами. Щоб голівок цвяхів не було вид­но на лицьовій поверхні клепок, їх треба вдавити в деревину, а виїмку зашпаклювати столярним клеєм, змішаним з тирсою. Можна також за­мазати голівки шпаклівкою, підфарбованою під колір паркету. На вели­ких ділянках шпаклівки прокреслюють лінії, які імітують малюнок деревини. Потім підлогу шліфують і покривають лаком звичайним способом.

Щоправда, тріщини, вибоїни і невеликі дірки в паркеті після циклю­вання та шліфування перед початком лакування можна заповнити тир­сою темних чи світлих порід дерева, що відповідає кольору вашого пар­кету (тирсу розмішують з лаком).

Тріщини і заглиблення в паркеті можна заповнити також ворсинками мішковини. Не дивуйтеся, є такий спосіб. Спершу треба розпарити клеп­ку, яку маєте намір ремонтувати. Візьміть щільний папір, змочіть його теп­лою водою, складіть у кілька шарів і покладіть на клепку. Поставте на папір не дуже гарячу праску. Потримайте хвилин 8-10, а потім швидки­ми рухами починайте затирати паркетну планку, притискуючи тампон з мішковини до тріщини або заглиблення в паркеті. Як тільки тріщина за­повниться ворсинками, пройдіться ще кілька разів праскою по клепці, по­передньо поклавши на неї змочений папір. А потім покрийте відремонто­ване місце лаком або натріть мастикою. Вибоїна буде непомітна.

 

 


Download Друге життя паркету

подробнее

Кухня 2


Водопровідний кран не повинен знаходитися з плитою на одному столі, якщо ваша плита вбудована, тому що при засміченні раковини во­да може затопити палаючу плиту, і відбудеться витікання газу, а, якщо плита електрична - відбудеться коротке замикання. Кран можна розта­шувати біля стіни, ліворуч від плити, на окремому столі, ще краще якщо в цій стіні є вікно.

Далі йдуть шафи, тумбочки й обробний стіл. їх треба розставляти так, щоб на кухні одночасно могли вільно пересуватися, не заважаючи один одному і почуваючи себе комфортно, від двох до п'яти осіб.

Переходимо до опорядження стін та підлоги. Стіни за раковиною й плитою викладають кахлем або будь-яким іншим матеріалом, що миєть­ся. Підлога - матеріалом, на якому ви не будете ковзатись з гарячою сковородою у руках. Усе інше ви можете робити на свій «смак і колір», конкретних правил на цей рахунок не існує.

Якщо після опорядження й розміщення меблів у вас залишилися «голі стіни», не засмучуйтеся, туди ви можете повісити декоративні тарілки, де­коративні обробні дошки і подібні аксесуари, які не будуть псувати за­гального інтер'єру. Можна оформити стіни рослинами, які розміщують на підвіконні й шафах, що гарно освітлені. При виборі рослин керуйтеся двома правилами: рослини повинні обсипатися якнайменше і не мати різкого запаху, тому що він буде перебивати аромат приготованих страв.

 

 


Download Кухня 2

подробнее

Сходи


Зараз існує величезна кількість конструкційних рішень сходів.

Сходи можуть бути також одно або двомаршевими . Довжина сходів, виходячи з їх безпечності та зручності, повинна бути обмежена максимально 20 східцями. У приватних оселях, як правило, роблять 14-16 східців. Якщо висота між поверхами до 2,9м, то встанов­люють один марш сходів. У разі більшої висоти, влаштовують проміжну площадку. Ширина сходів має бути мінімум 1м. Щоб вона не була мен­ше 1м, потрібно враховувати ширину перил, які зменшують загальну ширину сходів. Тому рекомен­дується сходи робити завширшки 1,1м, щоб прохід по сходах, з врахуванням товщини перил, становив не менше 1м. Під час проектування сходів необхід­но також врахувати, що в майбутньому виникне необхідність піднімати на другий і опускати на перший поверх меблі, а також хо­дити сходами.

Висоту між східцями вирахову­ють, поділивши висоту між повер­хами на кількість східців. Найз­ручнішою є висота між 14 і 1 8см.

У разі підні­мання вверх довжина кроку зменшується( вдвоє. Звідси виводять таке правило: 2 х ви­сота між східцями (присхідець) + ширина, східця (проступа) = 63см.

З цієї формули випливає, що при меншій висоті між східцями потрібна більша площа проступа.

Якщо висота між поверха­ми більша 2,9м, то необхідно ви­користовувати таку залежність:

Безпечність сходів менше за­лежить від висоти між східцями, а більше - від ширини проступа, оскільки при його ширині   вже ПОВНІСТЮ ступає на проступ. Висота від проступа сходів допускається менше 2,1м, тобто людина має вільно підніматись по сходах, не створюючи для себе небезпеки. Висота перил від східця до їх верхньої точки повин­на становити 1м.

 


Download Сходи

подробнее

Покрівля


Виконання покриття рядами. Воно являє собою два листи покрівельної сталі, короткі сторони яких з'єднані лежачим фальцом, відігну­тим у напрямку стоку води. По довгих сторонах заздалегідь зроблені відги­ни для формування стоячих фальців. Причому в місцях перетину з лежачи­ми фальцами відгини не доводять на 60-70мм до прямого кута, щоб не по­шкодити фальцеві з'єднання. З одного боку відгин стоячого фальца пови­нен бути заввишки 20, а з іншого - заввишки 35мм. Дві короткі сторони, що залишилися, також підготовлені для формування лежачих фальців із суміжними листами вже безпосередньо на даху: одна крайка відігнута вниз, а інша загнута нагору.

Виконання карнизного звису. Встановіть карнизні штирі з хомутами (по осях водо­приймальних лійок) і Т-подібні кос­тилі 4 (на відстані 70см один від одного і 12см від краю звису). Відстань між штирем і найближчим костилем повинна бути 20-40 см. І ті, й інші кріплять до решетування цвяхам чи шурупами.

Складіть картини кар­низних звисів 1 у блоки 2. Довжина блоку дорівнює відстані між двома водо­приймальними лійками. Картини в блоці з'єднані лежачими фальцами 5, які ущільнюють за допомогою киянки і металевої рейки. Бічні надрізи капельників картин повинні щільно за­ходити один на одного.

Укладіть зверху і на­суньте блоки на костилі так, щоб поперечні план­ки костилів увійшли в загин капельника.

Встановлення надстінних жолобів.

Жолоби кріплять на покладені блоки карнизного звису за допомогою гаків, установлених на відстані 670-730мм один від одного. Гаки приби­вають перпендикулярно карнизному звису. Картини жолобів, подібно картинам карнизних звисів, складаються в блоки, причому всередині блоку картини вкладають внапуск. Блоки з'єднують подвійними лежачими фальцами в напрямку стікання води. Верхню крайку надстінних жолобів відгинають наверх для наступного з'єднання з крайкою покриття рядами.

 

 

 


Download Покрівля

подробнее

Кладка з каменю та цегли


В основі кладки з каменю лежить принцип, що не існує двох однакових за формою каменів. На відміну від виконаних заводським способом цег­лин і блоків, що з'єднуються в акуратний з прямокутним малюнком шаб­лон, з різних за формою каменів формується довільна, мозаїчного типу кладка, повторити яку вже неможливо. Нестандартні форми будівель­ного каменю надають конструкції неповторного вигляду, але одночасно створюють серйозну проблему - як з'єднати камені, щоб кладка вийшла суцільною і міцною.

Оскільки розчин звичайної кон-2 систенції може бути видавлений зі5 стику масивним будівельним каменем, при кам'яній кладці використо­вують твердіший розчин. Для твер­дого каменю, типу граніту, змі­шайте 1 частину портланд-цементу з 3 частинами піску; для більш м'якого  каменю до 1 частини цементу додають до 7 частин піску. Води доливають на 20% менше, ніж у звичайний роз­чин. Кінцевий розчин, зібра­ний у грудку, не повинен роз­падатися.

Подвійна кам'яна стіна. Кам'яна садова стіна, що складається з двох лицьових поверхонь, складених з ве­ликого і дрібного каменю, зве­дена на міцному і широкому бетонному фундаменті. Фундамент і нижній ряд кладки, що складається з великих каменів, які вільно стикуються один з одним, кріпляться за допомогою товстого шару розчину. У наступних рядах великі і дрібні камені кладуть упереміш. Дрібні, неправильної фор­ми камені називають «замазкою» і використовують для закладання ши­роких зазорів між каменями кладки. Проміжки між лицьовими поверхня­ми заповнюють битим каменем і розчином. Поперек цієї серцевини че­рез кожні 300 мм укладають довгі камені-стяжки, як стирчаки в цегельній кладці, що скріплюють обидві лицьові поверхні. Для підвищення міцності вертикальні стики суміжних рядів намагаються розміщати в шаховому порядку. Як перекриття використовують плитняк завтовшки 65 мм, який кладуть на розчин поверх завершеної кам'яної кладки.

 


Download Кладка з каменю та цегли

подробнее

Дачний будиночок 2


Стов­пчастий фундамент неглибокого закладання на піщаній подушці, який може бути застосований, якщо грунт на ділянці тренувальний, непучинистий (піщаний чи гравійний), а грунтові води в період промерзання знаходяться на глибині більше 2 м від поверхні землі.

Стовпи можна викласти з цег­ли чи буту, виготовити з бетону, уклавши його в опалубку, чи вико­ристовувати готові блоки. Якщо ж ділянка знаходиться на заболоче­них чи пучинистих грунтах, можна використати залізобетонну моно­літну плиту, яку кладуть на насип­ну основу. По периметру плити, з нижнього боку, роблять ребра жорсткості. Основа будиночка -щит, змонтований на фундамент­них стовпах. Його монтаж почи­нають з виготовлення каркаса, обв'язку і центральну балку якого виготовляють із хвойних брусів площею поперечного перерізу 100x150 мм, а проміжні лаги - з дощок 50x150 мм.

Кінці балок з'єднують між собою прямим замком у пів дерева. Аналогічно врубкою з'єднують інші елементи каркаса, фіксуючи їх цвяхами і скобами.

До фундаментних стовпів каркас щита можна кріпити за допомогою анкерів, попередньо забитих у бетон. Контрольну перевірку зібраного прямокутника визначають вимірюванням його діагоналей. Подальші дії залежать від того, який тип підлоги захоче забудовник.

У невеликих будинках на стовпчастих фундаментах підлоги додатково утеплюють. Однак, якщо в будинку будуть жити лише під час теплого періоду року, можна відійти від традиційних схем і спростити конст­рукцію, а значить - здешевити і прискорити будівництво. Для цього на каркас щита кладуть настил з необрізної дошки, потім руберойд, а по­верх нього шпунтовані дошки підлоги завтовшки 30-40 мм. Покладена «килимом» по настилу гідроізоляція буде перешкоджати проникненню у пори деревини чистої підлоги вологи і підвищить теплозахисну здатність огородження. Варто враховувати, що підвищення вологості матеріалу може знизити теплозахист більше ніж на30%.

Спорудження каркаса стін

Каркасні стіни прості й економічні. Зводять їх традиційним способом, тобто розмічають місця встановлення стояків, вибирають гнізда чи роблять врізки, встановлюють по черзі стояки з нарізаними шипами і закріплюють їх тимчасовими розкосами. Потім кладуть на них бруси верхньої обв'язки.

 

 


Download Дачний будиночок 2

подробнее

Дачний будиночок 3


Можна застосувати й іншу технологію, яка дасть можливість набага­то швидше і якісніше виконати цю роботу, використовуючи блоковий ме­тод монтажу. У цьому випадку каркас кожної стіни збирають у горизон­тальному положенні (на готовій основі будинку це робити дуже зручно), а потім встановлюють і кріплять у вертикальному положенні.

Під час вибору площі поперчного перерізу матеріалу і визначенні схеми конструкції треба враховувати, що несуча здатність каркаса значно зростає після його обшивання, а кількість стояків знаходиться у зворотній залежності від площі поперечного перерізу матеріалу (менша площа поперечного перерізу - частіше стояки). Тому цілком виправдане застосування економічних площ поперечного перерізу. Наприклад, для верхньої і нижньої обв'язок і рядових (проміжних) стояків каркасу можна використовувати брусок площею поперечного перерізу 50x70 мм, а для кутових стояків - брусок 70x70 мм. Потрібно також врахувати, що схема каркаса повинна бути ув'язана з розташуванням дверного і віконного прорізів.

Коли каркас встановлений, остаточно скріплюють усі його елементи між собою і з основою будинку цвяхами, а де необхідно - скобами. Для надання будівлі стійкості між стояками врізають укосини.

Конструкція даху

Висота горища, що рекомендується, повинна бути достатньою для пересування людини (не менше 1,5м), а в будинку з пологим дахом робити горище взагалі недоцільно.

В основі конструкції даху - бруси-мауерлати, розміщені на поздовжніх стінах будиночка, у які упираються крокви.

 

 


Download Дачний будиночок 3

подробнее

Дачний будиночок 6


Можна використовувати і традиційні - сипкі чи плитні утеплювачі (ке­рамзитовий гравій, стружку, торф, мох, солому та ін.). Однак, часу і сил така робота потребує значно більше. Слід також враховувати, що такі матеріали дають осадку з утворенням пустот.

При виборі розмірів і кількості вікон треба знати, що співвідношення між площею засклених поверхонь і площею підлоги приміщення повинно бути не більше 1:5,5 і не менше 1:8.

Віконні блоки краще зробити з подвійним заскленням. Завдяки повітря­ному прошарку вони мають більш високі теплозахисні характеристики. У випадку одинарного засклення доцільно передбачити можливість вста­новлення додаткового скла, коли в цьому виникне необхідність.

Зовнішнє опорядження

Для зовнішнього опрядження будиночка доцільно використовувати різні антисептичні просочення («Пінотекс» «Акватекс», «Декорсепт» тощо), які не тільки захищають деревину від гниття, а й надають їй красивого вигляду. Для елементів каркаса можна використовувати дешевші спеціальні просочення.

Будиночок для відпочинку, що складається лише з одного приміщення, вимагає продуманого і раціонального планування, а також простого, зручного та практичного облаштування. Навіть віконні прорізи краще робити трохи вище, що дозволяє вільно переставляти меблі.

 

 


Download Дачний будиночок 6

подробнее

Практичні поради 10


 Інструмент з... картоплі

Зашпаклювати тріщини та заглиблення на рівній поверхні не складно: інша справа - акуратно зароби­ти мастикою шов у місці стику кутів. Якщо немає гумо­вого шпателя відповідної форми, на допомогу може прийти звичайна картоплина. Виріжте з неї брусок, на­дайте йому необхідної конфігурації - і ви з успіхом ви­конаєте цю роботу.

Помічник маляра

При фарбуванні поверхонь дуже широко викорис­товують поролонові або хутряні валики. Щоб зняти з них залишки фарби, застосовують найрізноманітніші пристрої, наприклад, перфоровану або суцільну до­щечку чи сітку.

Ось ще одна порада - боковий шкребок, викона­ний з будь-якого твердого матеріалу, що не розмокає, своїм прорізом надівається на край ванночки.

Рогач для скла

Перенести великий лист скла завжди складно. Пропонуємо викорис­тати для цього простий рогач, вигнутий з товстого дроту. Користуючись ним, можна зручно переносити не лише скло, але й фанеру, покрівельне залізо, будь-який інший листовий матеріал ве­ликих розмірів.

Зручно і красиво

Для додаткового освітлення над кухонним столом зручно підвісити до днища полиць світильник. Але сама по собі лампа денного світла разом з арматурою підвіски виглядає не дуже красиво, тому з лицьової сторони її прикривають планкою-екраном.

Але можна замаскувати і саму планку, перетворивши її на поличку під баночки зі спеціями: і зручно, і красиво.

Чим замінити решітку?

 


Download Практичні поради 10

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю