Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Лаки та політури для дерева 2


Утім, кожен різновид лаку (про них мова йтиме далі) має свої особливі правила нанесення на поверхню.

Олійні лаки - розчини природних або синтетичних смол, що висиха­ють чи напіввисихають у оліях або розчинниках із додаванням сикативів. Розчинниками є скипидар, уайт-спирит, ксилол і ін. Плівки, утворені олійними лаками, висихають дуже повільно (48 годин і більше), що й обмежує їх застосування при обробці виробів із деревини. Олійні лаки на­носять щіткою, тампоном або розпилювачем. Плівки олійних лаків мають хорошу еластичність, морозо і водостійкі.

Матеріал пожежонебезпечний і токсичний через наявність у ньому органічних розчинників. При проведенні робіт у закритих приміщеннях необхідна вентиляція. Для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняю­чи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідні лаки. На сьогодні - це найбільш розповсюджені із застосо­вуваних у побуті лаків. Вони являють собою розчини в органічних розчин­никах синтетичних алкідних (пентафталевих чи гліфталевих) смол. Плівки алкідних лаків тверді, прозорі, слабко пофарбовані, мають хорошу ад­гезію до всіляких поверхонь, водостійкі. Застосовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх фарбувальних робіт. Помилково алкідні лаки часто називають олійними, тому що при виготовленні алкідних смол застосовують рослинні олії, які значно впливають на властивості кінцево­го продукту, але за хімічним складом та за властивостями алкідні лаки відрізняються від олійних. Розчинниками є сольвент, уайт-спирит, скипи­дар або їх суміш у співвідношенні 1:1, ксилол, РС-2.

 

 

 


Download Лаки та політури для дерева 2

подробнее

Диван-ліжко


Диван-ліжко складається з двох предметів: основної тах­ти і відкидної, які з'єднані між собою карточними або рояльними петлями. Основна тахта складається з двох бокових рам 1, середньої опори 6, які спочатку з'єднані дошками горизонтальних стяжок, що за­кріплюються шурупами до нижніх горизонтальних планок рам. Потім рами встановлюємо у суворо вертикальному положенні і фіксуємо діаго­нальними стяжками по середніх вертикальних стояках. До торців внутрішніх горизонтальних планок рам кріпимо лобову дошку і послі­довно обшиваємо дошками настилання.

Відкидна тахта дещо відрізняється від основної, бо в зібраному вигляді вона слугує диваном. її складання слід починати з розкладки дощок настилання. На них кріпимо бокові рами 8 і середню опору 10, які фіксу­ються задньою горизонтальною стяжкою 9 і лобовою дошкою 4. Потім по нижніх горизонтальних планках бокових рам і середній опорі послідовно кріпимо дошки сидіння дивана 7. Лобові дошки основної тах­ти і відкидної з'єднуємо рояльними або карточними петлями.

 

 


Download Диван-ліжко

подробнее

Столик для дачі 2


Крім того, бруски попарно стягують між собою через «ніжки» шурупа, саморізами завдовжки 80-85 мм, попередньо просвердливши для них отвори. На кожну пару брусків не­обхідно встановити не менше двох са­морізів, бажано анодованих і зі схова­ною головкою. Якщо бруски виготов­лені з твердих порід деревини, то отво­ри під головку шурупів роззеньковують. Після встановлення шурупів вис­тупаючі частини брусків відрізають за рівнем верхнього і нижнього краю «ніжок».

Уздовж нижнього краю опори приклеюють і фіксують шурупами нак­ладки перерізом 20x40 мм .

До нижньої частини опори кріплять опорні п'яти і хрестовину, що забезпечує необхідну жорсткість конструкції.

Виготовлення стільниці. Як і опору, стільницю виготовляють з тієї ж фане­ри. На тильному боці вирізаного квадрата розміром 800x800 ММ креслять діагоналі, а потім, встановивши по них «ніжки» перевернутої опори, обводимо олівцем її контур. Уздовж контурних ліній, що визнача­ють положення «ніжок», приклеюють фіксувальні планки і додатково скріплюють їх у цьому положенні трьома короткими шурупами кожну. Краї стільниці підсилюють додатковими накладками, які можна викроїти з напівкруглих сегментів, що залишилися при випилюванні «ніжок» опори (довжина шурупів повинна бути на 2-3 мм менше подвоєної товщини фанери).

Стільницю встановлюють на опору і скріплюють саморізами через фіксувальні планки. Кути стільниці відпилюють і ретельно зашліфовують краї.

Столик можна покрити морилкою, а потім лаком чи пофарбувати непрозорою емаллю світлого відтінку. Непогано обробити зовнішні краї брусків і накладок ручною фрезою. Зробити це треба, звичайно ж, до початку складання деталей. Опору столу можна прикрасити різьб­ленням.

Із залишків фанери аналогічно можна зробити пару табуреток, що прекрасно комбінуються із столом. Зміняться лише розміри: висота опо­ри - 400-440 мм, розміри сидіння - 300x300 мм. Неважко виготовити і двоопорний стіл великих розмірів.

 

 

 


Download Столик для дачі 2

подробнее

Побілка стелі 2


Склад грунтовки перед побілкою: на 10л води 35г столярного клею, 120г мила господарського, 100г мідного купоросу, 100г оліфи на­туральної, 2,5кг крейди дрібномеленої. Крейду розводять окремо і проціджують через капронову панчоху. Клей і мило намочують у літрі во­ди, варять, потім додають оліфу. Одержану масу кип'ятять. Потім дода­ють мідний купорос. Добре розмішують і проціджують через марлю. Після цього вливають розведену крейду і борошняний клейстер. Дода­ють води. Тепер готують суміш для побілки. В гарячій воді розчиняють ок­ремо сіль із розрахунку 100-150г на відро вапняного розчину. В 5-6л води розмішують 3-4кг вапняного тіста, вливають туди воду з таким роз­рахунком, щоб вийшло 10л розчину.

Якщо додати суху фарбу, то вийде вапняна фарба.

Щоб побілка добре лягала на стелю, додайте до неї невелику кількість натуральної або гліфталевої оліфи (на 1 л побілки достатньо 50г оліфи).

Для оброблення стін і стелі промисловість випускає напівфабрикати: «Побілка малярна», «Декоративні сухі фарби», «Лаки сухі» та інші. Перед початком ремонтних робіт напівфабрикат розводять водою, потім дода­ють 10-процентний розчин кісткового клею і залишають на добу. Після чого барвник готовий до вживання.

Нагадаємо як розводити клей. Плитку його роздрібнюють на шматоч­ки і замочують у воді (приблизно на добу). Потім вміщують разом з банкою у велику каструлю, на дно якої кладуть дротяну підставку.

 


Download Побілка стелі 2

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Утеплення фасадів будинку


Нові технології швидкого зведення будівельних конструкцій та проб­леми їх раціонального використання привели до необхідності додатково­го утеплення фасадів (як нових, так і тих, що реконструюються). Вивчаю­чи проблеми, які викликані необхідністю раціонального використання па­ливно-енергетичних ресурсів, стає ясно, що традиційні будівельні ма­теріали (залізобетон, цегла, дерево) не здатні в одношаровій огороджувальній конструкції забезпечити необхідне значення термічного опору. Його можна досягти лише в багатошаровій конструкції, де як утеплювач застосовується ефективний теплоізоляційний матеріал. В залежності від розташування утеплювача в огороджувальній конструкції розрізняють три основних варіанти, які ми і розглянемо нижче.

Системи з утеплювачем з внутрішнього боку огороджувальної конструкції. Розміщення теплоізоляційного матеріалу на внутрішній по­верхні стіни існуючих будинків часто є єдино можливим, тому що, по-пер­ше, теплоізоляція може бути зроблена не у всіх, а лише в деяких приміщеннях будинку. По-друге, проведення робіт з облаштування теп­лозахисту може бути виконано в будь-яку пору року; при цьому, на відміну від систем зовнішнього утеплення, не треба використовувати за­соби підмощування. І, нарешті, по-третє, - при цьому не змінюється виг­ляд будинків, тому даний спосіб часто застосовують у будівлях із склад­ними в архітектурному плані фасадами, що представляють художню чи історичну цінність.

На жаль, утеплення стін з внутрішньої сторони має два дуже істотних недоліки. Один з них - це очевидне зменшення площі приміщення за ра­хунок збільшення товщини стіни. Інший недолік, пов'язаний з тим, що ма­сивна, добре акумулююча тепло частина стіни (наприклад, з цегли) у ре­зультаті виявляється в зоні низьких температур. Це різко знижує теплову інерцію огороджувальної конструкції, що значною мірою погіршує клімат у приміщенні.

 


Download Утеплення фасадів будинку

подробнее

Утеплення фасадів будинку 4


Очевидно, що найбільше зниження теплоопору дає застосування твердих цегельних зв'язок. Використання зв'язок з нержавіючої сталі значно зменшує тепловтрати. Однак, найбільш перспективним варіан­том з точки зору боротьби з «містками холоду» є застосування спеціаль­них склопластикових зв'язок, у цьому випадку тепловтрати, як правило, не перевищують 2%. Взагалі, склопластик найбільш перспективний ма­теріал для гнучких зв'язок, він має дуже низьку теплопровідність, високу міцність і дуже високу хімічну і деформаційну стійкість.

При проектуванні й експлуатації тришарових стін із внутрішнім розта­шуванням утеплювача існує ще одна надзвичайно серйозна проблема, на яку необхідно звернути увагу - це конденсація вологи усередині конст­рукції. Водяна пара, що попадає в товщу конструкції в результаті дифузії, може привести до прогресуючого відволожування утеплювача і поступо­вої втрати теплоізолюючих властивостей. При цьому утеплювач не виси­хає навіть у теплий період року, тому що зовнішній шар є паробар'єром.

Для боротьби з цим явищем застосовується пароізоляційний шар або влаштовується повітряний вентиляційний зазор. Необхідність і місце розта­шування паробар'єра визначаються розрахунком. У разі необхідності він улаштовується перед теплоізоляційним шаром стіни. Розглянемо док­ладніше дві основні конструктивні схеми стін колодязної кладки: тришарові стіни без повітряного зазору і з вентильованим повітряним зазором.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 4

подробнее

Літня кухня-їдальня


До будівель господарсько-побутового призначення належить літня кухня-їдальня, яку споруджують поруч з дачним будиночком. Під нею господарі часто улаштовують погріб. Літня кухня може бути з піддашком чи розташовуватись упритул до альтанки.

Фундамент літньої кухні-їдальні стовпчастий («дерев'яні стільці") або залізобетонні стовпи.

Стіни - каркасного типу. Зовні їх обшивають поздовжніми струганими дошками чи вагонкою. Щоб зберегти природну текстуру деревини, дош­ки слід покрити світлим атмосферостійким лаком, наприклад ГФ-166. Покрівля - плоска односхила, має похил від входу. Зверху її покривають рубе­ройдом або азбестоцемент­ними листами.

У кухні повинно бути хороше природне освітлення. Тут - встановлюють плиту для при­готування їжі, робочий стіл, мийку, холодильник, підвішу­ють полиці для посуду. Поруч з будівлею улаштовують во­достік у місцеву каналізацію.

Безпосередньо їдальню виконують у вигляді відкритої тераси. Вона може стати улюбленим місцем відпочинку всієї родини влітку, якщо облаштувати її за потребою і смаком власників.

Зсередини стіни покривають пластиком чи м'якими деревноволокнистими плитами (ДВП). Перевага м'яких плит полягає в їхній низькій теплоп­ровідності порівняно з суцільною деревиною.

 

 


Download Літня кухня-їдальня

подробнее

Буріння колодязя 2


Фіксатор положення насадки зроблено з дроту діаметром 7мм, завдовжки 250мм і вигнуто під кутом 90°, щоб горизонтальний кінець мав довжину 50мм. У місці згину до фіксатора приварюється ручка із смужки сталі перерізом 30x6 мм. Для фіксатора на повзун приварюють втулку з от­вором діаметром 10мм. Після цього у центральній трубі свердлять отвори під фіксатор - у нижньому, верхньому та середньому положеннях насадки.

Діаметрально розміщені отвори діаметром 9мм у верхній частині центральної труби слугують для приєднання до бура додаткової труби з внутрішнім діаметром 42мм. Труби в місцях їх з'єднання повинні входити одна в одну не менш, ніж на 150-200мм. Завдяки насадці можна запобігти заклиненню породи, її частковому висипанню назад у свердловину. При проходженні пухких та сипучих порід слід використовувати бур з низько опущеною насадкою. Гальмуючі сили, що зростають, є свідоцтвом про її заповнення. В цьому випадку обертання припиняють і повернувши 2-3 рази взад-вперед на 5-10° центральну трубу, бур піднімають і натиснувши ручку фіксатора на себе вивільнюють насадку, переводячи її у верхнє положення. Після цього грунт можна легко видалити.

При проходженні шарів глини та суглинку потрібно чергувати викорис­тання нижнього положення бура з середнім та верхнім. При середньому положенні насадки бур пройде породи, які вміщують гравій або невелике каміння розміром до 70мм. Каміння розміром від 70мм до 150мм вилу­чають із свердловини за допомогою гарпуна, який насаджують замість бу­ра на труби. Гарпун збирають з трьох-чотирьох пружних ресорних пластин від легкового автомобіля, вкорочених до 500мм. До тонких заокруглених кінців пластин приварюють клиноподібні зачіпки, а зрізані кінці відгинають під кутом 15° і приварюють до відрізка труби зов­нішнім діаметром 40мм і завдовжки 300мм.

Валуни розколюють подрібнювачем каміння. Це стальний стрижень завдовжки 500-750мм, до нижнього кінця якого приварені зубило і відрізок ресори завдовжки 120мм. Верхня частина стрижня завдовжки 50мм має форму циліндра і може приєднуватись до труб за допомогою болта М8. Після того як валун розбито, уламки вилучають за допомогою гарпуна.

Застосування названих інструментів дає можливість пройти усі види порід при бурінні свердловини.

 

 


Download Буріння колодязя 2

подробнее

Сходи


Зараз існує величезна кількість конструкційних рішень сходів.

Сходи можуть бути також одно або двомаршевими . Довжина сходів, виходячи з їх безпечності та зручності, повинна бути обмежена максимально 20 східцями. У приватних оселях, як правило, роблять 14-16 східців. Якщо висота між поверхами до 2,9м, то встанов­люють один марш сходів. У разі більшої висоти, влаштовують проміжну площадку. Ширина сходів має бути мінімум 1м. Щоб вона не була мен­ше 1м, потрібно враховувати ширину перил, які зменшують загальну ширину сходів. Тому рекомен­дується сходи робити завширшки 1,1м, щоб прохід по сходах, з врахуванням товщини перил, становив не менше 1м. Під час проектування сходів необхід­но також врахувати, що в майбутньому виникне необхідність піднімати на другий і опускати на перший поверх меблі, а також хо­дити сходами.

Висоту між східцями вирахову­ють, поділивши висоту між повер­хами на кількість східців. Найз­ручнішою є висота між 14 і 1 8см.

У разі підні­мання вверх довжина кроку зменшується( вдвоє. Звідси виводять таке правило: 2 х ви­сота між східцями (присхідець) + ширина, східця (проступа) = 63см.

З цієї формули випливає, що при меншій висоті між східцями потрібна більша площа проступа.

Якщо висота між поверха­ми більша 2,9м, то необхідно ви­користовувати таку залежність:

Безпечність сходів менше за­лежить від висоти між східцями, а більше - від ширини проступа, оскільки при його ширині   вже ПОВНІСТЮ ступає на проступ. Висота від проступа сходів допускається менше 2,1м, тобто людина має вільно підніматись по сходах, не створюючи для себе небезпеки. Висота перил від східця до їх верхньої точки повин­на становити 1м.

 


Download Сходи

подробнее

Додаткові рекомендації


При спорудженні нового будинку створити ком­фортне житло на горищі не складно. Але коли доводиться реконструюва­ти горищне приміщення в готовому експлуатаційному будинку, з'являється, як правило, ряд конструкційних і планувальних проблем, до яких належить облаштування сходів, підсилення перекриття і забезпечення надійних теплоізоляційних якостей похилих стін і даху. В зарубіжній прак­тиці перекриття і стропила покрівлі підсилюють за допомогою трикутних стропильних ферм, виконаних з дерева. Вони легко монтуються на дахах будинків з окремих елементів. Елементи ферми з'єднуються між собою за допомогою металевих зубчатих пластин, які прибиваються до дерева з двох сторін.

Слід підкреслити, що складна форма даху не є перепоною для вико­ристання такої системи - стропильна конструкція ферми складної форми так само просто може бути змонтована на горищі будинку, що переоб­ладнується.

Створення повноцінного житлового приміщення в мансарді пов'язане з розміщенням опалення. Це можуть бути каміни, невеликі печі або тру­би (батареї) водяного опалення.

При оформленні інтер'єру мансарди невеликого і порівняно невисо­кого приміщення радимо вибирати фарби та оздоблення світлих тонів, завдяки яким людина психологічно не відчуває тиску малого простору.

 

 


Download Додаткові рекомендації

подробнее

Покриття даху черепицею 2


Черепична покрівля має зигзаго­подібний малюнок - стик двох черепиць вище розміщеного ряду приходиться на середину черепиці нижче розміщеного. Щоб домогтися цього, всі не­парні ряди починають і завершують цілими черепицями, а всі парні - половинчатими.

Напрямок укладання черепиці - знизу вверх (від карниза до конька) і справа наліво (для пазової черепиці), зліва направо (для жолобчастої) чи від будь-якого фронтону (для плоскої).

Укладання виконують в 3-4-х рядах одночасно: у прикарнизному ряду встановлюють дві цілі черепиці; в дру­гому - спочатку половинку, а потім цілу; в третьому - одну цілу черепицю. Потім повертаються до першого ряду і кладуть ще по одній черепиці у всіх уже початих рядах (першому, другому і третьому). У четвертому ряду кріплять одну половинчату й одну цілу черепиці, у п'ятому - одну цілу. Знову повертаються до першого ря­ду, щоб додати по одній цілій черепиці в усі покладені ряди і т. д.

Щоб навантаження на конструкцію покрівлі було рівномірним, бажа­но вести покрівельні роботи одночасно на обох схилах.

Через 3-4 місяці укладання черепиці поперечні шви рекомендують зма­стити з боку горища вапняним розчином з додаванням до нього волокнис­тих матеріалів (клоччя, січки), а зверху пофарбувати олійною фарбою.

Покриття конька і ребер. Коньок даху і похилих ребер викладають спеціальними коньковими жолобчастими черепицями. Кожна конькова че­репиця має пазовий обідок, завдяки якому вона чіпляється за іншу черепи­цю. Конькову черепицю укладають у напрямку укладання рядової черепиці на схилах: зліва направо або навпаки. На ребрах черепицю вкладають знизу вверх. Місця стику ребер з коньком зашпаровують цементним роз­чином чи покрівельною розеткою з оцинкованої сталі. Кріплять конькову черепицю до решетування дротом і укладають на вапняному розчині.

 


Download Покриття даху черепицею 2

подробнее

Кладка з каменю та цегли


В основі кладки з каменю лежить принцип, що не існує двох однакових за формою каменів. На відміну від виконаних заводським способом цег­лин і блоків, що з'єднуються в акуратний з прямокутним малюнком шаб­лон, з різних за формою каменів формується довільна, мозаїчного типу кладка, повторити яку вже неможливо. Нестандартні форми будівель­ного каменю надають конструкції неповторного вигляду, але одночасно створюють серйозну проблему - як з'єднати камені, щоб кладка вийшла суцільною і міцною.

Оскільки розчин звичайної кон-2 систенції може бути видавлений зі5 стику масивним будівельним каменем, при кам'яній кладці використо­вують твердіший розчин. Для твер­дого каменю, типу граніту, змі­шайте 1 частину портланд-цементу з 3 частинами піску; для більш м'якого  каменю до 1 частини цементу додають до 7 частин піску. Води доливають на 20% менше, ніж у звичайний роз­чин. Кінцевий розчин, зібра­ний у грудку, не повинен роз­падатися.

Подвійна кам'яна стіна. Кам'яна садова стіна, що складається з двох лицьових поверхонь, складених з ве­ликого і дрібного каменю, зве­дена на міцному і широкому бетонному фундаменті. Фундамент і нижній ряд кладки, що складається з великих каменів, які вільно стикуються один з одним, кріпляться за допомогою товстого шару розчину. У наступних рядах великі і дрібні камені кладуть упереміш. Дрібні, неправильної фор­ми камені називають «замазкою» і використовують для закладання ши­роких зазорів між каменями кладки. Проміжки між лицьовими поверхня­ми заповнюють битим каменем і розчином. Поперек цієї серцевини че­рез кожні 300 мм укладають довгі камені-стяжки, як стирчаки в цегельній кладці, що скріплюють обидві лицьові поверхні. Для підвищення міцності вертикальні стики суміжних рядів намагаються розміщати в шаховому порядку. Як перекриття використовують плитняк завтовшки 65 мм, який кладуть на розчин поверх завершеної кам'яної кладки.

 


Download Кладка з каменю та цегли

подробнее

Заповнення серцевини.


Після укладання першого ряду, запов­ніть проміжок між обома рядами каме­нів (серцевину) дрібним і битим каме­нем і залийте розчином, розведеним до такого стану, щоб він затікав між каменями серцевиною. Заповнивши серцевину до рівня каменів кладки, на­несіть поверх отриманої конструкції шар розчину для кладки другого ряду, але не розрівнюйте його. Укладіть ку­тові камені другого ряду; для більшої міцності конструкції змініть положення їх довгої і короткої сторін. Потім по кутах стіни вставте в розчинні стики цвяхи чи штирі і натягніть між ними розмічальні мотузки. Вони допоможуть витримати напрямок кладки і ви­рівняти вертикальні площини стіни.

Після укладання чергового ряду заповнюйте каменями і розчином серцевину. Потім установлюйте кутові камені наступного ряду і перемі­щайте розмічальні мотузки. Закінчену кладку покрийте зверху пласти­нами плитняку завтовшки 65мм; таке перекриття підвищить стійкість кон­струкції проти несприятливих погодних умов.

Після закінчення кладки засипте відкриту поверхню фундаменту зем­лею до рівня грунту. Якщо кладка виконана на торф'яному грунті, його спочатку варто утрамбувати.

Кладка з каменів нерівної форми

Заповнення об'ємних проміжків Якщо між суміжними каменями кладки утвориться об'ємний проміжок, вставте в нього за допомогою молотка невеликий камінь - «замазку». При виборі каменю варто оцінити як його І конструкційні характеристики, так і те, як І він буде виглядати в кладці.

Обробка розчинних стиків. Витримавши розчин у стику протягом 30-45 хвилин, за допомогою вузької кельні зніміть його на глибину не більше 12мм. Після цього розгладьте розчин, що за­лишився, твердою щіткою.

 


Download Заповнення серцевини.

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

Саморобний сніговідкидач до міні трактора | мастурбація після роботи | єбля зоофілок розрив пізд фото | срають на дворі порно | сруть на дворі порно | піч в кухонному інтерєрі | саморобні цегляні печі відео | саморобні печі відео | груби як правильно мурувати | навчитися мурувати выдео | грубки фурнітура купити укр | підвазоники своіми руками | як натягуеться бараник відео | навіщо дівчатам рвуть целку | як обробити комин метало черепиці | сморобни машини фото | Де знаходиться Пізда | чертижи саморобних легких самольотив | лебеді з пакетів | саморбна коптільня з старого холодильника | блок з майнкрафта на заставку из земли з лопатою | http://okna-dn.info/jsz/dl/ | безкоштовно шаблонивитинанок | розбавити клей сар | фотки ыгрушних машинок | шито по-ковпаківському | мурування грубкі | розмальовка гриба білого | ковпак не та шито по-ковпаківському | що можна зробити з бутилок скляних