Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини 3


Маючи інформацію про антисептики, і бажання виконати будівельні роботи надовго і якісно, Ви зможете правильно вибрати захисні ма­теріали і не боротися потім довгі роки з «маленькими сусідами» у Вашо­му домі.

Для запобігання розвитку будникових грибків необхідно дотри­муватися таких правил:

провітрювати всі приміщення і витримувати в них нормальний температурно - вологістний режим; взимку закривати, а весною відкривати всі душники в цоколях;

взимку і в дощову погоду закривати слухові вікна на горищі;

не допускати потрапляння вологи через щілини у підлогах;

утеплювати повстю водопровідні труби в місцях проходження їх через конструкції будинку;

використовувати суху деревину з вологістю не більше 18-20%;

Найбільш простим засобом поверхневого антисептування є обробка поверхні деревини автомобільною «переробкою», тобто маслом, яке відпрацювало свій термін у двигуні автомобіля. У продажу є також бага­то промислових видів антисептиків для деревини.

Поверхневе антисептування застосовують при вологості дерева не більше 35%. Розчин наносять на поверхню квачиками або гідропультом у два прийоми через 1-2 години. При роботі з препаратами слід бути обережним: не палити, не приймати їжу і т.д.

Якщо будинковий грибок з'явився, можна використовувати водні роз­чини деяких органічних солей. Наприклад, розчин мідного і залізного ку­поросу. Для цього в 1 л гарячої води розчиняють по 50г цих препаратів і одержаний гарячий розчин наносять на пошкоджену грибком деревину. Через місяць обробку повторюють. Можна до розчину додати глину для одержання пастоподібної маси. Використовують також водні розчини тільки залізного купоросу (150г на 1л води).

 


Download Захист деревини 3

подробнее

Захист деревини 5


Каркасні або, як їх ще називають, порожнисті щити складаються з каркаса, облицьованого з одного чи обох боків фанерою або деревно-волокнистими листами. Товщина щита залежить від його розмірів і при­значення. Якщо облицювання виконують з обох боків, то обстругують тільки ті площини елементів каркаса, до яких приклеюють облицювання. Якщо облицьовують один бік, то рейки каркаса обстругують з усіх боків. Раму і внутрішні елементи каркаса з'єднують на шипах. Кількість внутрішніх елементів каркаса залежить від потрібної жорсткості щита і від матеріалу облицювання. Щоб приклеїти облицювання до каркаса, на склеювані площини наносять клей і запресовують щит за допомогою струбцин або клинків.

Столярні плити склеюють з вузьких 20-30-міліметрових рейок і обкле­юють з обох боків лущеним шпоном в один або два шари, їх можна обкле­ювати струганим шпоном з одного чи обох боків по лущеному шпону.

Деревноволокнисті плити бувають надтверді, тверді, напівтверді, ізоляційно-оздоблювальні та ізоляційні. Для меблів використовують тверді і напівтверді плити завтовшки 3-5мм.

Деревностружкові плити бувають завтовшки 10-25мм. Вони широ­ко застосовуються в будівництві та меблевій промисловості. Цей матеріал використовують для обшивання стін, як внутрішніх так і зовнішніх; у виробництві стінових панелей (дві плити із шаром утеплюва­ча між ними); виготовленні опалубки, стелажів, полиць, упакування й ін.

ДСП - це композиційний деревний матеріал, сировиною для вироб­ництва якого може бути будь-як малоцінна деревина хвойних чи листяних порід. Експлуатаційні властивості матеріалу залежать від форми, розміру, щільності деревних часток, кількості і якості зв'язуючого ма­теріалу. У ДСП, як і будь-якого іншого матеріалу, є свої переваги і не­доліки. Ці плити менш горючі порівняно з деревиною, а також позбав­лені недоліків, що має натуральна деревина (тріщини, сучки і т.п.), відповідають всім вимогам до плитних матеріалів. З іншого боку, ДСП важча, ніж дерево і не рекомендується для застосування у приміщеннях з підвищеною вологістю.

 

 


Download Захист деревини 5

подробнее

Азбука столяра


Активний відпочинок - це не тільки далекі походи, екскурсії, заняття спортом, але ще й прагнення щось змайструвати своїми руками. Всі прості речі (декоративні решітки, альтанки, столи, шезлонги тощо) мо­жуть зробити навіть не спеціалісти в столярній і теслярській справі. Потрібні тільки елементарні знання і суворе дотримання основних при­йомів роботи. Верстат основа робочого місця. В домашніх умо­вах його з ус­піхом може замінити досить товста і рівна дошка з упором і вирізом для заклинювання. На цій дошці однаково добре стругати і пиляти, видовбува­ти отвори і склеювати деталі. Дошку легко перенести в будь-яке зручне для роботи місце, а коли роботу закінчено, її неважко зняти з підставки і пос­тавити, скажімо, у прикомірок або у кут за двері.

« Клин надійно затискує деталі в прорізі верстат­ної дошки, і обробляти їх стає легко і зручно. Важли­вою річчю, яка має бути у столяра чи тесляра, є леща­та. Найпростіші з них - клинові. їх легко зробити з дошки твердої породи дерева (дуб, граб, ясен) зав­товшки не менше  сантиметрів. Відпиляйте від цієї дошки два прямокутник шматки, однакових за розміром. одного виріжте дві колодки і два клини. Обидві колодки міцно прибийте цвяхами до другого шматка доски і вставте клинки. Лещата готові. Деталь вставляється між вузькою час­тиною верхньої колодки і малого клина. Ударом киян­ки по торцю великого клина деталь щільно затискуєть­ся, і її можна обробляти. У місці затиснення варто підкладати металеві губки різної форми. Вони будуть краще утримувати невеликі деталі і захищати лещата від  пошкоджень. Губки зробіть із металевих смужок достатньої товщини (0,5— 1 см). Заг­либлення в губках можна зробити за допомою напилка. Готові лещата прибийте великими цвяхами до міцного столу або до торця колоди, укопаної в землю.

 

 


Download Азбука столяра

подробнее

Паркетна підлога


Основна умова для настилання паркетної підлоги - рівна і суха пове­рхня. Якість укладання паркету багато в чому залежить від основи, на яку укладаються планки (клепки), щити, дошки. Основа може бути підготов­лена по-різному. Укладання паркету здійснюється на дошки з картонним прошарком, чи на клеючу основу, нанесену на бетонне перекриття . Сьогодні широке застосування знайшли стяжки, що само-розтікаються.

Якщо настилається паркетний щит, то його можна укласти на де­рев'яну підлогу, покриту клеючим складом без картонного прошарку. Паркетний щит, паркетну дошку і ламінований паркет треба клеїти ма­теріалами, що забезпечують не тверду, а еластичну фіксацію. Цим вимо­гам відповідає паркетний клей, який можна придбати в роздрібній торгівлі. Уважно знайомтеся із супровідною інструкцією, де зазначено, для якого саме паркетного покриття призначений клей.

Укладання ламінованого паркету має ряд особливостей. На вирівня­ну поверхню кладуть дві плівки - плівку-утеплювач і плівку з гідроізолюючими характеристиками. Ніякої клейової основи не потрібно. Весь нас­тил ламінованого паркету буде немов би «плавати» на плівковій основі, маючи можливість вільного розширення за рахунок 1 0 мм зазору, що обов'язково передбачається при укладанні ламінату уздовж стін. Тонким шаром клею промащують перед з'єднанням тільки шпунти. Після того, як дошка підігнана, клей, що виступив, відразу видаляють вологою ганчіркою, інакше він може присохнути і його буде дуже важко видалити. Не треба захоплюватися ударами киянки по дошці, яку підганяють.

Сильний удар може зрушити дошку, до якої виконують припасування, внаслідок чого порушиться лінія всього ряду. Ламінантний паркет можна укласти і на дерев'яну підлогу, але її треба попередньо підготувати (мак­симально вирівняти). Ламінована підлога є найбільш перспективним ви­дом покриття .

 

 


Download Паркетна підлога

подробнее

Фарбуємо поверхні 2


Фабри, що використовуються у будинках, мають різні носії. У фарбах на водній основі пігмент та зв'язуюча речовина знаходять у воді у вигляді дрібних частинок. Цю схожу на молоко емульсію, звичайно, називають водоемульсійною фарбою. Коли вода випаровується, краплинки злива­ються у суцільну плівку фарби. В алкідних фарбах пігмент та зв'язуюча речовина зважені у розчинникові на основі гасу, вони сохнуть довше, ніж фарби на водній основі. Після висихання такі фарби зберігають харак­терний неприємний запах, який може викликати алергійну реакцію. Саме усвідомлення шкоди, якої завдають деякі розчинники здоров'ю людей, зробило застосування таких фарб непопулярним. У деяких країнах вони взагалі заборонені.

До складу фарб входять також і інші домішки, що покращують їх властивості. Одна з них робить фарбу тиксотропною, тобто такою, що не ка­пає. Це дозволяє набирати на щітку більше фарби та наносити її більш тонким шаром; часто досить покрити поверхню один раз.

 При виборі фарб слід враховувати:

- декоративні властивості покриття - його структуру, ступінь блиску;

- експлуатаційні властивості покриття (стійкість до миття, до ме­ханічних навантажень, до забруднюючого фактора, до погодних і агре­сивних впливів, можливість ремонту, довговічність, захисні властивості);

- спеціальні вимоги до покриттів для забезпечення особливих функцій;

- вартість одного квадратного метра покриття.

Підбираючи фарби для оздоблення поверхонь, звичайно, важливо враховувати їх технологічні характеристики, але не слід забувати і про колір, адже він також має неабияке значення.

 


Download Фарбуємо поверхні 2

подробнее

Матеріали


 

Цемент. Він вважається якісним, якщо не має ознак грудкуватості. Як­що добрий цемент взяти в кулак і стиснути, то він зразу ж витече (просип­леться) крізь пальці. Коли ж у руці залишаться дрібні шматочки, це озна­чає, що почався процес грудкування, такий цемент має понижену ак­тивність. Під час зберігання цементу його активність як зв'язуючого па­дає приблизно на 5 відсотків на місяць.

Цегла. Розміри стандартної цегли: довжина 250 мм, ширина 120 мм, товщина 65 мм. Блідо-рожевий або коричнюватий колір цегли свідчить про недопал. Така цегла нетривка, сильно вбирає воду. Застосовується там, де вона не піддається дії атмосферних опадів. Червона цегла - нор­мально обпалена, тверда і міцна, мало вбирає воду, при ударі видає чистий звук. Така цегла добре обтесується. Використовується для кладки стін, печей, камінів. Цегла темно-бурого кольору, так званий залізняк, дуже тверда, майже не вбирає воду і тому погано в'яжеться з розчином. Вона добре опирається сирості й морозові, вживається для кладки фун­даменту. Відомий такий простий спосіб визначення якості: цегла низьких марок при падінні з висоти 1,2-1,5 м на тверду кам'яну основу розби­вається на дрібні шматочки, а цеглина високої якості розіб'ється на 2-3 великих шматки.

Камінь бутовий. Промисловість виготовляє також силікатну (білу) цеглу, що використовується для кладки стін. її не можна застосовувати для влаштування печей і труб, тому що при високій температурі її міцність зменшується. Якість його визначається ударом молотка: лункий звук йде від буту доброї якості, глухий при наявності домішок глини та інших порід. Бутовий камінь низьких марок від удару молотком розби­вається в щебінь. Якщо шматки після насичення їх водою розбиваються на частини, то камінь вважається непридатним для кладки.

 


Download Матеріали

подробнее

Побілка стелі


Якщо на стелі помітні сліди кіптяви, то їх змивають 3-процентним розчином соляної кислоти. Якщо, є іржаві плями від корозійного металу, то їх обробля­ють гарячим розчином такого складу: 1 столова ложка мідного купоросу роз­чиняється в 1л киплячої води. Якщо це не допомагає, то плями зафарбовують олійними білилами або нітрофарбою білого кольору. Після цього шпаклю­ють, бо інакше не буде братися побілка. Якщо стеля пофарбована вапном, то крейду вже не можна застосовувати, бо з'являться брудні плями.

Потрібно ретельно змити зі стелі теплою водою стару побілку. Нама­гайтеся не допускати пропусків, тобто місць з крейдою на штукатурці.

Якщо стіни і стеля у квартирі були побілені крейдяним розчином, а при новому ремонті у вас немає крейди, то можна скористатися вапняним розчином.

При очищенні раніше фарбованої стелі, перш за все, треба зняти старий набіл. Тонкий набіл можна розмити гарячою водою з допомогою щітки і ганчірки. Дуже товстий шар зчищають скребком у сухому вигляді або попередньо намочивши гарячою водою. Через 30-40хв вологий набіл можна знімати скребком або шпателем.

При будь-якому ремонті - чи то побілка стелі і стін, чи фарбування стін клейовою фарбою, чи обклеювання шпалерами - необхідно спер­шу прокупоросити місця ремонту.

Для обробки 35-40м площі вливають у місткість 3 відра води і всипа­ють відро просіяної крейди. Потім 1 кг мідного купоросу розводять окремо в гарячій воді, слідкуючи, щоб кристали повністю розчинилися. Окре­мо розводять в гарячій воді 300г столярного клею і 400 г господарсько­го мила. Змішують мило з клеєм. Додають оліфи. Тоді вливають суміш в розчин мідного купоросу. А все це - у бак з водою і крейдою. Одержа­ним складом 1-2 рази покривають стелю і стіни.

 

 


Download Побілка стелі

подробнее

Утеплення фасадів будинку 4


Очевидно, що найбільше зниження теплоопору дає застосування твердих цегельних зв'язок. Використання зв'язок з нержавіючої сталі значно зменшує тепловтрати. Однак, найбільш перспективним варіан­том з точки зору боротьби з «містками холоду» є застосування спеціаль­них склопластикових зв'язок, у цьому випадку тепловтрати, як правило, не перевищують 2%. Взагалі, склопластик найбільш перспективний ма­теріал для гнучких зв'язок, він має дуже низьку теплопровідність, високу міцність і дуже високу хімічну і деформаційну стійкість.

При проектуванні й експлуатації тришарових стін із внутрішнім розта­шуванням утеплювача існує ще одна надзвичайно серйозна проблема, на яку необхідно звернути увагу - це конденсація вологи усередині конст­рукції. Водяна пара, що попадає в товщу конструкції в результаті дифузії, може привести до прогресуючого відволожування утеплювача і поступо­вої втрати теплоізолюючих властивостей. При цьому утеплювач не виси­хає навіть у теплий період року, тому що зовнішній шар є паробар'єром.

Для боротьби з цим явищем застосовується пароізоляційний шар або влаштовується повітряний вентиляційний зазор. Необхідність і місце розта­шування паробар'єра визначаються розрахунком. У разі необхідності він улаштовується перед теплоізоляційним шаром стіни. Розглянемо док­ладніше дві основні конструктивні схеми стін колодязної кладки: тришарові стіни без повітряного зазору і з вентильованим повітряним зазором.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 4

подробнее

Облицювання кахлями


Облицювання кахлями - найбільш поширений спосіб опорядження печей. Така піч красива, гігієнічна, за нею легко доглядати. Крім того, в процесі облицювання добре перекриваються шви кладки. Кладка печей з облицюванням потребує особливої уваги. Перед тим, як приступити до роботи, необхідно відсортувати кахлі за формою й кольором і, по мож­ливості, за розміром. Якщо цього не зробити, піч буде пістрявою.

Відбираючи кахлі за формою, стежать, щоб вони були без напливів, зовнішніх і внутрішніх тріщин. Потім їх сортують за кольором і відтінками. Найтемнішими кахлями облицьовують низ печі, дещо світлішими - другий ряд, більш світлими - третій і найсвітлішими однорідними й чистими - наступні ряди. У розмірах кахлів можуть бути відхилення. Тому після підбирання прис­тупають до їх обробки: підрубують і підтісують краї так, щоб кахлі були одного розміру. Оброблені місця шліфують на дрібнозернистому то­чильному камені, видаляючи напливи глазурі. Спочатку обробляють один кахель, надають йому правильної форми. Він буде служити шаблоном для обробки наступних. Обрубують кахлі обережно ножем - добре на­точеною стальною смугою завдовжки 200-250 мм, по якій ударяють так званим стукальцем - відрізком круглої сталі завдовжки 200 мм, товщина якої близько 30 мм. Можна застосувати стальну трубу. Молотком корис­туватися не рекомендується, бо він має вузький обушок, тому, ударяючи по ньому, можна промахнутися і неправильно розколоти кахлю. Спершу більш сильними ударами стісують зворотний бік кахлі, а потім обережно лицьовий, покритий глазур'ю. Обрублені кахлі шліфують. Виконувати усі операції слід обережно, щоб уникнути великих щербин на глазурі, вип­равити які потім практично неможливо. Горизонтальні, покриті глазур'ю краї дещо скошують при шліфуванні, щоб запобігти відколюванню або відшаруванню глазурі при тиску на кахель. Кахлі повинні опиратися один на одного ребрами, а не глазурованою поверхнею.

 


Download Облицювання кахлями

подробнее

Димоходи для печей


При будівництві печей розрізняють димоходи насадні, корінні і стінні. Конструкція димоходу залежить від виду печі, її розміщення й особливос­тей будинку, у якому вона знаходиться.

Насадні димоходи (труби) влаштовують на передаху печі і вони є на­чебто її продовженням. Найкраще димоходи встановлювати не на піч, а на залізобетонну плиту, яку укладають на перекритті. Це дає переваги у випадку ремонту печі. Можна по черзі розбирати стінки печі, а плита, спираючись на три стінки, є надійною опорою для труби.

Корінні димоходи встановлюють на фундаменті окремо від печей. Однак, такі димоходи займають багато місця і на їх спорудження витра­чається велика кількість цегли. Тому їх споруджують тільки у тих випадках, коли неможливо встановити стінні димоходи. Печі з корінними димохода­ми варто розташовувати ближче одна до одної й особливо до димоходів. У таких димоходах роблять два-три канали і, як правило, один чи кілька вентиляційних. Категорично забороняється підводити до венти­ляційних каналів димоходи печей. Стінні димоходи влаштовують в капітальних стінах, викладених з цегли чи каменю. Виконують їх у вигляді вертикальних стояків, які викладають за допомогою пересувного шаблона ("буя"). Такий шаблон є прямокутною шухлядою з перерізом у плані, що дорівнює перерізу димоходу. Його вста­новлюють у стіну і навколо нього по всій висоті виконують кладку. Після закінченні кладки одного ряду шаблон піднімають і знову продовжують кладку. Димоходи розташовують у внутрішніх стінах будинку. Прокладан­ня їх у зовнішніх стінах менш економічне і створює труднощі в процесі ек­сплуатації.

 

 

 


Download Димоходи для печей

подробнее

Дачний будиночок


Такі будиночки називають по-різному: дачними, туристськими, бунгало, шале тощо. Однак, під цим мають на увазі одне - місце для проживання чи відпочинку влітку. Корисна площа цих будиночків невелика, а об­лаштування - дуже скромне. Адже виїжджаючи на дачу, багато хто, щоб відпочити від напруженого міського життя, свідомо відмовляються від різних зручностей і віддають перевагу відпочинку на природі.

Будинок розрахований на проживання двох людей у літній період. Завдяки вдалим пропорціям він прекрасно вписується у навколишній ландшафт. Його планування передбачає однокімнатний варіант зі спальною зоною і невеликим приміщенням, яким можна користуватися, наприклад, для приготування їжі на портативних пристроях.

Будиночок - каркасної конструкції, встановлений на бетонному

фундаменті. Пологий двосхилий дах простий і надійний в експлуатації.

Тепер про особливості зведення будиночка, на які варто звернути увагу майбутньому забудовнику.

Планування ділянки і влаштування фундаменту

Обрана для зведення будинку ділянка повинна бути попередньо підготовлена: викорчувані пні, чагарники, засипані ями, зрізані бугри. Рекомендується зняти на місці зведення будинку рослинний шар на глибину 15—20 см.

Після підготовки ділянки треба зробити розбивку - нанести і закріпити на місцевості план майбутньої будівлі і її головних елементів.

Безпосереднє будівництво по­чинають із закладання фундамен­ту. Для такої легкої будівлі з карка­сними стінами найкраще підійде стовпчастий фундамент: він економічний і не вимагає великих витрат часу на спорудження. Конкретні рішення про його глибину, кількість опор можна прийняти ли­ше після вивчення характеру грун­ту і рівня ґрунтових вод у місці пе­редбачуваної забудови.

 

 

 


Download Дачний будиночок

подробнее

Дачний будиночок 6


Можна використовувати і традиційні - сипкі чи плитні утеплювачі (ке­рамзитовий гравій, стружку, торф, мох, солому та ін.). Однак, часу і сил така робота потребує значно більше. Слід також враховувати, що такі матеріали дають осадку з утворенням пустот.

При виборі розмірів і кількості вікон треба знати, що співвідношення між площею засклених поверхонь і площею підлоги приміщення повинно бути не більше 1:5,5 і не менше 1:8.

Віконні блоки краще зробити з подвійним заскленням. Завдяки повітря­ному прошарку вони мають більш високі теплозахисні характеристики. У випадку одинарного засклення доцільно передбачити можливість вста­новлення додаткового скла, коли в цьому виникне необхідність.

Зовнішнє опорядження

Для зовнішнього опрядження будиночка доцільно використовувати різні антисептичні просочення («Пінотекс» «Акватекс», «Декорсепт» тощо), які не тільки захищають деревину від гниття, а й надають їй красивого вигляду. Для елементів каркаса можна використовувати дешевші спеціальні просочення.

Будиночок для відпочинку, що складається лише з одного приміщення, вимагає продуманого і раціонального планування, а також простого, зручного та практичного облаштування. Навіть віконні прорізи краще робити трохи вище, що дозволяє вільно переставляти меблі.

 

 


Download Дачний будиночок 6

подробнее

Практичні поради 6


Як зрубати дерево

У напрямку падіння дерево підпилюють пилою або підрубують,сокирою. Підпилювання доцільно виконати якнайближче до землі. Вище, з про­тилежного боку паралельно першому роблять другий надріз. Як на шарнірі, дерево впаде в потрібному напрямку.

Встановлення стовпів огорожі

При зведенні огорожі, як правило, встановлюють багато стовбів. У більшості випадків для цього беруть металеві труби, які просто забивають кувалдою у грунт на глибину 70-90 см. Застосування такого способу ускладнює досягнення вертикальності стовбів і розміщення їх у стулку відносно один одного.

Технологія, що пропонується, дозволяє майстру са­мотужки швидко і точно встановити стовби. Для цього по лінії майбутньої огорожі натягують шнур і по ньому роблять кілочками розмітку тих місць, де будуть вста­новлені стовби. Беруть відрізок труби потрібного діа­метра завдовжки 50 см і забивають на глибину 20-30 см. Ви­тягують трубу і звільняють її від грунту.

У заглиблення, що утворились у грунті, вставляють труби-стовби, вико­ристовуючи спеціальну дошку-шаблон, яка охоплює їх. Дошку встановлюють на козли, виставляють трубу вертикально, стають на дошку і ударами кувалди забивають трубу на потрібну глибину. В процесі усадки вертикальність установки труби перевіряють за допомогою виска.

Зашпаровування щілин у віконних блоках

У віконних блоках при їх неякісному виготовленні від усихання виника­ють щілини між рамами  і коробкою з внутрішнього боку вікна. Залишати їх — некрасиво, та й холод­но буде.

 


Download Практичні поради 6

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю