Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

мехмод

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Столик для дачі 2


Крім того, бруски попарно стягують між собою через «ніжки» шурупа, саморізами завдовжки 80-85 мм, попередньо просвердливши для них отвори. На кожну пару брусків не­обхідно встановити не менше двох са­морізів, бажано анодованих і зі схова­ною головкою. Якщо бруски виготов­лені з твердих порід деревини, то отво­ри під головку шурупів роззеньковують. Після встановлення шурупів вис­тупаючі частини брусків відрізають за рівнем верхнього і нижнього краю «ніжок».

Уздовж нижнього краю опори приклеюють і фіксують шурупами нак­ладки перерізом 20x40 мм .

До нижньої частини опори кріплять опорні п'яти і хрестовину, що забезпечує необхідну жорсткість конструкції.

Виготовлення стільниці. Як і опору, стільницю виготовляють з тієї ж фане­ри. На тильному боці вирізаного квадрата розміром 800x800 ММ креслять діагоналі, а потім, встановивши по них «ніжки» перевернутої опори, обводимо олівцем її контур. Уздовж контурних ліній, що визнача­ють положення «ніжок», приклеюють фіксувальні планки і додатково скріплюють їх у цьому положенні трьома короткими шурупами кожну. Краї стільниці підсилюють додатковими накладками, які можна викроїти з напівкруглих сегментів, що залишилися при випилюванні «ніжок» опори (довжина шурупів повинна бути на 2-3 мм менше подвоєної товщини фанери).

Стільницю встановлюють на опору і скріплюють саморізами через фіксувальні планки. Кути стільниці відпилюють і ретельно зашліфовують краї.

Столик можна покрити морилкою, а потім лаком чи пофарбувати непрозорою емаллю світлого відтінку. Непогано обробити зовнішні краї брусків і накладок ручною фрезою. Зробити це треба, звичайно ж, до початку складання деталей. Опору столу можна прикрасити різьб­ленням.

Із залишків фанери аналогічно можна зробити пару табуреток, що прекрасно комбінуються із столом. Зміняться лише розміри: висота опо­ри - 400-440 мм, розміри сидіння - 300x300 мм. Неважко виготовити і двоопорний стіл великих розмірів.

 

 

 

подробнее

Столик для дачі


Завдяки простоті конструкції цей невеликий столик може ви­явитися гарним варіантом при облаштуванні дачного будиночка, коли спеціально купувати меблі, та ще й транспортувати їх за місто накладно.

Основні його деталі вирізані з фанери завтовшки 12-15 мм марки А/А чи А/Б. Крім того, потрібно близько 4 м дерев'яного бруса пе­рерізом 40x40 мм і близько 8 м планки перерізом 20x40 мм.

Виготовлення опори. Креслення деталей опори столу,  схема її складання . Розміри, позначені «зірочкою», необхідно уточнити в процесі роботи, то­му що вони залежать від товщини використову­ваної фанери.

Спочатку із стандартного листа фанери (1520x1520 мм) за розміткою чи шаблоном вирізають дві однакові деталі - «ніжки», у кожній з яких по осі симетрії випилюють вертикальні па­зи до половини висоти деталей. Завдяки цим па­зам «ніжки» при їх з'єднанні утворять хресто­подібне з'єднання. Очевидно, що з'єднання буде щільним, якщо ширина паза точно відповідатиме товщині листа фанери.

Для забезпечення необхідної міцності хрестовини в кожен її кут вкле­юють бруски перерізом 40x40 мм. Вони повинні бути гладко вистругани­ми і мати прямі кути між гранями. Щоб закріпити їх на час висихання клею, кінці брусків стягують міцною мотузкою. Якщо натяг мотуз­ки виявиться недостатнім, то між її витками і брусками можна встановити вузькі клинки, чи скрутити витки.

 

 

подробнее

Диван-ліжко


Диван-ліжко складається з двох предметів: основної тах­ти і відкидної, які з'єднані між собою карточними або рояльними петлями. Основна тахта складається з двох бокових рам 1, середньої опори 6, які спочатку з'єднані дошками горизонтальних стяжок, що за­кріплюються шурупами до нижніх горизонтальних планок рам. Потім рами встановлюємо у суворо вертикальному положенні і фіксуємо діаго­нальними стяжками по середніх вертикальних стояках. До торців внутрішніх горизонтальних планок рам кріпимо лобову дошку і послі­довно обшиваємо дошками настилання.

Відкидна тахта дещо відрізняється від основної, бо в зібраному вигляді вона слугує диваном. її складання слід починати з розкладки дощок настилання. На них кріпимо бокові рами 8 і середню опору 10, які фіксу­ються задньою горизонтальною стяжкою 9 і лобовою дошкою 4. Потім по нижніх горизонтальних планках бокових рам і середній опорі послідовно кріпимо дошки сидіння дивана 7. Лобові дошки основної тах­ти і відкидної з'єднуємо рояльними або карточними петлями.

 

 

подробнее

Гарнітур з дощечок


Запропонований набір меблів виготовляється з дощок однакового поперечного перерізу 70x20 мм. Використання твердих порід дерева (береза, ялина, сосна та ін.) збільшує строк експлуатації гарнітура. Для того щоб оброблення було більш якісним, перед складанням усі площи­ни дощок треба вирівняти за допомогою рубанка або фуганка, а потімі - наждаком. Відпиляні торці бажано відшліфувати. Вузли всіх виробів гарнітура однакові, що створює єдиний стиль комплекту. Для отримання більш міцних з'єднань різних деталей їх слід виконувати на клею (ПВА, епоксидний, столярний).

Складені предмети гарнітура необхідно покрити оліфою або лаком для меблів чи паркету. Якщо деревина має багато дефектів і некрасива за текстурою, можна застосувати емалеве покриття - воно приховає не­доліки, але колір фарби слід підбирати відповідно до інтер'єру. Окремі предмети гарнітура можна використовувати як в приміщенні, так і над­ворі.

Стільці, крісла та диван будуть більш комфортабельними, якщо пок­ласти на них подушки, набиті поролоновою крихтою або пір'ям. Чохли бажано шити з цупкої тканини яскравих кольорів - тентової, льону з лавсаном, ситцю. Вони можуть бути знімни­ми (на «блискавці» або на ґудзиках). Ду­ше ошатним і завершеним буде вигляд кімнати, якщо з такої ж тканини зробити скатертину на стіл і штори на вікна.

 

 

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 

подробнее

Садові меблі 2


Розведений бітумний лак дає можливість одер­жати темні поверхні. Рідше використовують розчи­ни, що відбілюють деревину. Хоча для садових меблів, мабуть, саме вони повинні викликати знач­ний інтерес, тому що їх світлі тони найбільш ефектні в зоні відпочинку на фоні зелені. Розчини-освітлювачі можна приготувати за такими ре­цептами:

1. В 0,3 л води розчиняють 80 г хлорного вапна і 10 г питної соди. До­бре змішану суміш відстоюють дві до­би в темному місці.

2. У 15%-ну водну суміш перекису водню додають нашатирний спирт, нагрівають майже до кипіння і засто­совують розчин гарячим.

Дерев'яні стовпи, вкопані в землю, є чудовою опорою для садових ослонів і столів . Але не варто забувати, що навесні, після зимових морозів, вони, як правило, вичавлюються нагору, причому нерівномірно. Якщо на нижніх кінцях опор передбачити хрестовини, І то відпадає необхідність періодично осаджувати і вирівнювати їх по висоті. Стійкість проти гниття частини опор, що вкопується, значною мірою збіль­шиться, коли їх просочити антисепти­ком (бітумом, розігрітою оліфою або автомобільною переробкою). А прос­та смола чи переробка інколи їх обпа­люють до «вугляної» шкірки.

Стаціонарне встановлення садових меблів здатне Зіграти «недобру гру». Після деякого часу ви станете звикати до жорстко закріпленого за ними місця і мимоволі почнете «пов'язувати» з ними інші складові ділянки, наприклад, доріжки, квітник, місце відпочинку. Згодом виявиться, що не­значне перепланування ділянки може спричинити виконання значного об­сягу додаткових робіт. Тому, особливо на перших порах освоєння земель­ного масиву, постарайтесь використовувати переносні меблі .

 

 

подробнее

Садові меблі


Кожна людина, яка гордо носить ім'я «дачник», повинна вирішувати безліч проблем, пов'язаних, у першу чергу, з будівництвом і облаштуванням житла під назвою «дача». Не кожен з нас може дозволити собі у міській квартирі майструвати, а на дачі можна все. Можна навіть меблі самому зробити. Мож­на фантазувати і втілювати свої фантазії у реальні речі, якими будете захоп­люватися самі, ваша родина і друзі. Отож, до роботи.

Гармонійно підібрані садові меблі вносять свій особливий стиль в ес­тетику ділянки дачної забудови. Однак, поки що не існує конкретних довідкових посібників для вибору таких меблів. Все ж практика виявила ряд рекомендацій, їх можна сприймати чи не сприймати, з ними можна погоджуватися або не погоджуватися, вони, можливо, не мають під со­бою чітко вибудованих обгрунтувань, однак, уже застосовуються, хоча, схоже, лише інтуїтивно.

Останнім часом поширюються меблі із штучних чи синтетичних ма­теріалів (так званий пластик). Вони практичні, дешеві, легкі, здається ра­дують око формами та барвами.

Втім на обмеженому просторі дачної ділянки критерієм краси садових меблів слугує їх природне єство у взаємозв'язку з доцільністю. Так, здавалося б, практичні для дачних умов стільці з жорстким металевим каркасом несуть у собі елемент дискомфорту. Це ж почуття породжують холодні, нехай навіть яскраві вироби з пластмаси. І як тут не згадати пре­красні, нині рідкісні, плетені меблі. Вони чудово «вростають» у колорит на­вколишнього середовища, не перевантажують його, не шкодять йому.

На фоні пластикових і металевих дерев'яні меблі з теплою, нескінченно різноманітною натуральною текстурою ще більше виграють, якщо малюнок підсилено прозорим лаком. Допустиме також застосування оліфи, бажано натуральної. У гаря­чому вигляді, прогріта до 50°С, вона добре нано­ситься на деревину, утворюючи неповторне різнобарв'я. Малюнок текстури можна трохи затемнити морилкою вишневих, горіхових та інших тонів.

 

 

подробнее

Корисні поради 2


Стару фарбу можна видаляти з допомогою паяльної лампи: розм'якше­ний шар легко зчищається. Та бувають випадки, коли не можна працювати з відкритим полум'ям. Тоді можна фарбу розм'якшити праскою через фольгу.

Стара олійна фарба добре видаляється з допомогою такого розчину: 1,3 кг негашеного вапна, 0,45 кг кальцинованої соди і вода. Визначену для повторного фарбування поверхню змочують розчином і через дея­кий час розмочена фарба легко зчищається.

При фарбуванні старих поверхонь фарби на них варто добре проми­ти. Товстий шар зчищаємо, перетираємо, після просушування грунтуємо і лише тоді фарбуємо. Щоб стара фарба легко знялася з підлоги, її тре­ба спочатку розігріти. Для цього пропонуються такі способи.

Покладіть на підлогу залізні листи або деку з розжареним піском. Під гарячим листом фарба починає братися пузирями і відставати від дощок. Для цієї ж мети можна використати побутовий рефлектор із сферич­ним відбивачем (в побуті його називають синьою лампою). В нього вкру­чується звичайна 60-ватна лампа. Рефлектор встановлюється на відстані 3-4 см від поверхні підлоги.

Коли одна ділянка розігріється, гарячий лист пересувається на сусідню. А прогріте місце розчищається. Розм'якшену фарбу зручно знімати вузьким шпателем, широкою тупою стамескою, дитячою іграш­ковою лопатою.

Цю роботу треба виконувати при відчинених вікнах. Очистивши підлогу від старої фарби, можна заново її пофарбувати.

 

подробнее

Корисні поради


 

Якщо стара фарба добре збереглася, то перед новим фарбуванням досить протерти ганчіркою, змоченою в мильній воді або в міцному роз­чині пральної соди. Грунтувати при цьому не треба. Перед фарбуванням до скла слід приклеїти змащені милом паперові смужки.

Залізні деталі, батареї і труби перед фарбуванням протерти ганчіркою, змоченою в оцті. Тоді фарба краще пристане.

Перед фарбуванням слід помити віконні рами, двері. В теплу воду до­дати ложку нашатирного спирту. Дуже забруднені місця слід протерти ганчіркою, змоченою в розчині хлорного вапна (10 г на склянку води). Потім протерти вологою ганчіркою.

Перед фарбуванням дерево пошліфувати, а потім заґрунтувати оліфою. Щербини, щілини, заглиблення від головок цвяхів зашпаклюва­ти. Склад шпаклівки: 1 кг оліфи, 10 г рідкого столярного клею. Потім до­дати крейду до потрібної в'язкості.

Старе покриття з олійної фарби знімають, добре змастивши ці ділян­ки рідким склом (водний розчин силікатного натрію або калію). Дайте їм висохнути. Луг, що міститься в рідкому склі, частково зруйнує плівку фар­би. Повністю вона зруйнується під дією напруг силікатної плівки (буде жо­лобитися і відшаровуватися, захоплюючи з собою й олійну фарбу). Якщо за один прийом видалити фарбу не вдається, старі покриття обробляють рідким склом повторно.

 

 

подробнее

Зберігання фарб


Банку з олійною фарбою слід щільно закривати, бо проникнення повітря всередину посудини спричиняє утворення плівки. Для гермети­зації банки переверніть її на кілька секунд догори дном. Фарба запов­нить найменші щілини і повітря уже не пройде.

При довгому зберіганні олійних і емалевих фарб утворюється плівка на поверхні. Цього не станеться, якщо на поверхню фарби покладуть кружок із щільного паперу і наллють зверху трохи олії.

Краї банки, в якій зберігається фарба, намазують фарбою і кладуть зверху шматок скла, який потім присохне і надійно герметизує, збереже фарбу від висихання.

Олійна фарба від довгого зберігання покрилася плівкою. Не розмішуйте її, а виріжте з марлі шматочок по діаметру банки і опустіть його на фарбу. Марля покриє шматочки плівки і разом з ними опустить­ся на дно.

Якщо на фарбі утворюється плівка, проціджувати її не обов'язково. Достатньо накрити банку шматком капронової панчохи і прямо через неї вмочувати щітку. Фарба при цьому використовується повністю, без втрат.

Щоб не псувати фарбою посудину (скляну банку або каструлю), мож­на покласти у місткість поліетиленовий пакет, закріплюючи його по кра­ях гумкою або мотузкою.

Не засохнуть фарба чи клей, якщо у поліетиленової банки відрізати горловину і вставити у неї щітку, яка ввійде щільно, з деяким зусиллям. Те­пер можна перевертати догори дном банку.

Не викидайте щітку з засохлою на ній фарбою. Прокип'ятіть її у воді з пральним порошком протягом кількох годин. А потім шилом роз'єднайте щетину, розчешіть, промийте.

Не слід зливати залишки різних фарб. Пофарбована таким місивом площина буде дуже довго сохнути.

Залишки фарби при ремонтних роботах не поспішайте викидати. На­сипте туди трохи цементу і помішуйте до консистенції густої сметани. Ко­ли маса стане однорідною, використайте її як замазку. Добрий ефект одержите при ремонті штукатурки навколо дверей. Будь-які щілини, зак­риті такою замазкою, не бояться вологи.

 

подробнее

Лаки та політури для дерева 6


Дисперсійні лаки. Однією з головних причин для розробки дис­персійних лаків було бажання звільнитися від шкідливого впливу розчин­ника й формальдегідів під час покриття лаком. Дисперсійні лаки, звичай­но, засновані на акриловій чи уретановій дисперсії виробу. Для цих лаків характерно швидке висихання і порівняно добра зносостійкість, а також стійкість до впливів різних хімікатів.

Політури для дерева, подібно фарбам і лакам, розраховані на всмоктування. Через деякий час їх можна покрити прозорим лаком, щоб покращити вигляд та підвищити міцність покриття. Політури випускаються як на воді, так і на розчинниках, у широкому асортименті кольорів та відтінків дерева. Різні за кольором політури одного й того ж типу можна змішувати для отримання проміжних відтінків. Щоб зробити політуру світлішою, можна розбавити її водою або уайт-спиритом.

Політури часто наносять щіткою або «подушкою», але швидше й про­стіше отримати рівне покриття за допомогою чистої ганчірки, від якої не відокремлюються волокна. Працювати треба швидко, зводячи ще вологі краї окремих ділянок та уникаючи накладання шарів, щоб не утворились темні плями. Водорозчинна політура збільшує волокна на поверхні дере­ва, що порушує рівномірність фарбування. Тому спочатку треба гладень­ко оштукатурити поверхню, а потім зволожити її мокрою ганчіркою. Це збільшить волокна. Коли дерево висохне, ці волокна треба видалити дрібною шкуркою. Тепер поверхня буде готова «прийняти» політуру.

 

подробнее

Лаки та політури для дерева 5


Поліефірні лаки - багатокомпонентні мате­ріали, при їх нанесенні потрібна особлива точність. Покриття на основі цих лаків практично не дають усадки, тому що розчинник (як правило, стирол) не випаровується у процесі затвердіння покриття, а полімеризується з розчиненою смолою. Поліефірні лаки при висиханні утворюють тверді плівки великої товщини, стійкі до впливу різних реагентів і води. Поліефірні лаки розділяють на дві групи: парафінові і безпарафінові. Перевага парафінових полягає у тому, що вони містять до 95% плівкоутворюючих речовин, висихають при температурі 20~23°С.

Поліуретанові й алкідноуретанові лаки. Особливість плівок поліуретанових лаків - їх винятково високі механічна міцність і зносо­стійкість. Вони мають атмосферостійкі і діелектричні властивості. Пар­кетні підлоги у залах музеїв і палаців покриті саме цими лаками. Для про­мислового використання виробляються поліуретанові меблеві лаки й ла­ки для музичних інструментів. Застосування цих лаків вимагає ретельно­го дотримання вимог, зазначених в інструкціях. У роздрібну торгівлю поліефірні і поліуретанові лаки в готовому вигляді не надходять.

Бітумні лаки. Для їх одержання застосовують бітуми спеціальних ма­рок з високою температурою розм'якшення. З метою поліпшення влас­тивостей лаків при їх виготовленні до бітумів додають різні смоли, олії. Бітумні лаки при висиханні утворюють чорні плівки, що характеризують­ся водостійкістю й стійкістю до деяких хімічних реагентів, однак їхні анти­корозійні властивості в атмосферних умовах недостатньо високі. Най­більш широко бітумні матеріали застосовують для тимчасового захисту металу, тому що вони значно дешевші ніж інші матеріали.

 

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 

подробнее

Лаки та політури для дерева 3


Перед застосуванням лак необхідно ретельно перемішати. У разі не­обхідності розбавити. Лак варто наносити щіткою, валиком або розпи­лювачем тонкими шарами (не менше двох) з проміжним сушінням протя­гом 12 годин при кімнатній температурі, й обов'язковим шліфуванням після першого шару. Експлуатаційні властивості покриття досягаються через 48 годин.

Лак пожежонебезпечний, токсичний через наявність органічних роз­чинників. Його варто зберігати у щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідно-карбамідні лаки являють собою розчин в органічних роз­чинниках композиції алкідної смоли з аміноформальдегідною або карбамідо-меламіноформальдегідною. Такі лаки висихають на повітрі при нормальній температурі тільки при введенні кислотних сполук, що сприя­ють затвердінню. Після введення таких сполук термін придатності ма­теріалу обмежений і коливається від декількох годин до декількох діб. Такі матеріали можуть висихати і без уведення сполук для затвердіння, але при проведенні гарячого сушіння (при 80— 120°С).

Цей вид лаків утворює плівки, які досить швидко висихають на повітрі і відрізняються підвищеною твердістю, хорошими водо і зносостійкістю, їх застосовують для паркетних підлог, меблів і різних виробів із дерева, експлуатованих усередині приміщень. Розчинники - ксилол, сольвент, РКБ-1, РКБ-2. Для розведення лакофарбових матеріалів, що розпилю­ються в електричному полі, використовують розчинник РЕ-1 В, РЕ-2В. Лак наноситься щіткою, валиком, розпилювачем. Лак пожежонебезпечний, токсичний.

Нітроцелюлозні лаки (нітролаки) - розчини лакового колоксиліну різних марок, смол і пластифікаторів у суміші летких органічних розчин­ників. Покриття, утворені нітролаками, швидко висихають у результаті випару розчинників, утворюючи досить тверді, стійкі й еластичні плівки, здатні поліруватися. Випаровування розчинників відбувається при темпе­ратурі 18-20°С і значно прискорюється при камерному сушінні при тем­пературі 35-50°С. Розрізняють такі нітролаки:

прозорі - холодного й гарячого нанесення;

матові;

кислотного затвердіння - прозорі і матові.

 

подробнее

Лаки та політури для дерева 2


Утім, кожен різновид лаку (про них мова йтиме далі) має свої особливі правила нанесення на поверхню.

Олійні лаки - розчини природних або синтетичних смол, що висиха­ють чи напіввисихають у оліях або розчинниках із додаванням сикативів. Розчинниками є скипидар, уайт-спирит, ксилол і ін. Плівки, утворені олійними лаками, висихають дуже повільно (48 годин і більше), що й обмежує їх застосування при обробці виробів із деревини. Олійні лаки на­носять щіткою, тампоном або розпилювачем. Плівки олійних лаків мають хорошу еластичність, морозо і водостійкі.

Матеріал пожежонебезпечний і токсичний через наявність у ньому органічних розчинників. При проведенні робіт у закритих приміщеннях необхідна вентиляція. Для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняю­чи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідні лаки. На сьогодні - це найбільш розповсюджені із застосо­вуваних у побуті лаків. Вони являють собою розчини в органічних розчин­никах синтетичних алкідних (пентафталевих чи гліфталевих) смол. Плівки алкідних лаків тверді, прозорі, слабко пофарбовані, мають хорошу ад­гезію до всіляких поверхонь, водостійкі. Застосовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх фарбувальних робіт. Помилково алкідні лаки часто називають олійними, тому що при виготовленні алкідних смол застосовують рослинні олії, які значно впливають на властивості кінцево­го продукту, але за хімічним складом та за властивостями алкідні лаки відрізняються від олійних. Розчинниками є сольвент, уайт-спирит, скипи­дар або їх суміш у співвідношенні 1:1, ксилол, РС-2.

 

 

 

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю