Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Інструмент для виконання столярних робіт


Складаний метр використовують для вимірювання розмірів де­рев'яних елементів, приміщень, меблів тощо. Рекомендуються металеві і дерев'яні складані метри.

Косинцем (дерев'яним або металевим) перевіряють прямокутність де­талей і з'єднань.

Циркуль застосовують для перенесення розмірів на пиломатеріал і розмічування криволінійних елементів.

Рейсмусом наносять на деталь риски, паралельні одному з боків де­талі.

Широку ножівку застосовують для поперечного розпилювання до­щок і брусків, вузьку - для пиляння по кривій і наскрізного пропилюван­ня, а ножівку з обушком - для пропилювання пазів.

Лучкова пилка являє собою дерев'яну раму з туго натягненим полот­ном пилки. Лучкові пилки бувають розпашні - з полотном завширшки 45-55мм і викружні - з полотном завширшки 4-15мм.

Розпашні пилки застосовують для розпилювання пиломатеріалів вздовж волокон, а викружні - для криволінійного (фігурного) розпилю­вання. Для ефективного розпилювання деревини вздовж волокон доцільно застосовувати пилки з косим зубом.

Пилка-наградка потрібна для прорізування пазів.

Долото використовують для видовбування наскрізних і ненаскрізних гнізд і пазів. Бажано мати долота завширшки 6-8 і 12-15мм.

Стамески застосовують для видовбування гнізд в тонких деталях, за­чищення гнізд і пазів, утворення фасок, зняття задирок та інших операцій. Бажано мати стамески завширшки 4-6, 10-12 і 20-35мм. Молоток для столярних робіт повинен мати масу 500-600г.

Киянка (дерев'яний молоток) потрібна при довбанні деревини доло­том та при деяких інших роботах.

Шерхебель застосовують для початкового грубого стругання дерева вздовж і поперек волокон, а також під кутом. Лезо овальної форми зали­шає на поверхні деревини заглиблення.

Рубанок може бути з одинарним залізком (для попередньої зачистки поверхні) і з подвійним (для чистого стругання поверхні деревини). Для до­машньої майстерні досить мати рубанок з подвійним залізком, яким мож­на також застругувати торці, задиристі і завилькуваті поверхні деревини.

Фуганком вирівнюють поверхні великих деталей.

Зензубель призначено для відбирання чвертей і фальців.

Рашпіль потрібен для зачищення поверхонь.

Обценьки призначаються для витягування цвяхів, для деяких жерстя­них робіт і т. ін.

Струбцина служить для тимчасового стискування деталей при склею­ванні.

Для свердління деревини застосовують ручний коловорот з набором свердел різного діаметра. Можна також користуватися слюсарним дри­лем і свердлами для металу.
 


Download Інструмент для виконання столярних робіт

подробнее

Характеристика деревини 5


Черешня має рожево-червонувату міцну, але трохи крихку деревину. У промисловості не застосовується, але з неї можна виготовити шпон і використати його для оздоблення меблів. Для коптіння в домашніх умовах використовують лише деревину листяних порід і найкращою се­ред них є черешня. Також добра для коптіння деревина вишні.

Липа має м'яку деревину, її легко стругати, розколювати і різати різь­бярським інструментом. При висиханні вона не жолобиться і майже не тріскається. З липи виготовляють щити, які потім фанерують. Деревина липи без запаху, а тому її використовують для виготовлення тари для продуктів і вуликів.

Вільха має однорідну деревину червонувато-бурого кольору. Річні кільця на ній мало помітні. Вона легка і м'яка. Використовується для сто­лярних і токарних виробів, а також для виготовлення ливарних форм, фа­нери, тари. Вільха не боїться вологи і добре зберігається у воді, тому її іноді використовують для спорудження підводних частин.

Осика має м'яку, легку однорідну білу деревину з зеленуватим відтінком. Вона мало стійка проти загнивання і швидко руйнується від во­логи. З неї виготовляють дешеві меблі, нецінні токарні вироби і столярні плити, які потім фанерують цінною деревиною.

Тополя біла (срібляста) має деревину м'яку і легку. Використовуєть­ся переважно у безлісих районах України для нецінних виробів. Іноді з неї виготовляють фанеру, якою обклеюють щити. Бджолярі вважають, що вулики з тополі чорної (осокора) найкращі, не мають смолистості та за­паху.

 

 


Download Характеристика деревини 5

подробнее

Лаки та політури для дерева 5


Поліефірні лаки - багатокомпонентні мате­ріали, при їх нанесенні потрібна особлива точність. Покриття на основі цих лаків практично не дають усадки, тому що розчинник (як правило, стирол) не випаровується у процесі затвердіння покриття, а полімеризується з розчиненою смолою. Поліефірні лаки при висиханні утворюють тверді плівки великої товщини, стійкі до впливу різних реагентів і води. Поліефірні лаки розділяють на дві групи: парафінові і безпарафінові. Перевага парафінових полягає у тому, що вони містять до 95% плівкоутворюючих речовин, висихають при температурі 20~23°С.

Поліуретанові й алкідноуретанові лаки. Особливість плівок поліуретанових лаків - їх винятково високі механічна міцність і зносо­стійкість. Вони мають атмосферостійкі і діелектричні властивості. Пар­кетні підлоги у залах музеїв і палаців покриті саме цими лаками. Для про­мислового використання виробляються поліуретанові меблеві лаки й ла­ки для музичних інструментів. Застосування цих лаків вимагає ретельно­го дотримання вимог, зазначених в інструкціях. У роздрібну торгівлю поліефірні і поліуретанові лаки в готовому вигляді не надходять.

Бітумні лаки. Для їх одержання застосовують бітуми спеціальних ма­рок з високою температурою розм'якшення. З метою поліпшення влас­тивостей лаків при їх виготовленні до бітумів додають різні смоли, олії. Бітумні лаки при висиханні утворюють чорні плівки, що характеризують­ся водостійкістю й стійкістю до деяких хімічних реагентів, однак їхні анти­корозійні властивості в атмосферних умовах недостатньо високі. Най­більш широко бітумні матеріали застосовують для тимчасового захисту металу, тому що вони значно дешевші ніж інші матеріали.

 


Download Лаки та політури для дерева 5

подробнее

Лаки та політури для дерева 6


Дисперсійні лаки. Однією з головних причин для розробки дис­персійних лаків було бажання звільнитися від шкідливого впливу розчин­ника й формальдегідів під час покриття лаком. Дисперсійні лаки, звичай­но, засновані на акриловій чи уретановій дисперсії виробу. Для цих лаків характерно швидке висихання і порівняно добра зносостійкість, а також стійкість до впливів різних хімікатів.

Політури для дерева, подібно фарбам і лакам, розраховані на всмоктування. Через деякий час їх можна покрити прозорим лаком, щоб покращити вигляд та підвищити міцність покриття. Політури випускаються як на воді, так і на розчинниках, у широкому асортименті кольорів та відтінків дерева. Різні за кольором політури одного й того ж типу можна змішувати для отримання проміжних відтінків. Щоб зробити політуру світлішою, можна розбавити її водою або уайт-спиритом.

Політури часто наносять щіткою або «подушкою», але швидше й про­стіше отримати рівне покриття за допомогою чистої ганчірки, від якої не відокремлюються волокна. Працювати треба швидко, зводячи ще вологі краї окремих ділянок та уникаючи накладання шарів, щоб не утворились темні плями. Водорозчинна політура збільшує волокна на поверхні дере­ва, що порушує рівномірність фарбування. Тому спочатку треба гладень­ко оштукатурити поверхню, а потім зволожити її мокрою ганчіркою. Це збільшить волокна. Коли дерево висохне, ці волокна треба видалити дрібною шкуркою. Тепер поверхня буде готова «прийняти» політуру.

 


Download Лаки та політури для дерева 6

подробнее

Антресолі на стелі


У багатьох квартирах кухня має невеликі розміри, тому розмістити стандартний набір меблів буває досить складно. Крім того, виступи стін або комунікації, що проходять по них заважають відповідним чином розвісити кухонні полиці. Тому виникає необхідність пошуку нетрадиційних рішень інтер'єру. Одним з таких рішень є спорудження антресолей у центрі стелі. Відкрита і доступна з усіх чотирьох сторін, така уні­версальна полиця вбере в себе безліч допоміжних кухонних предметів. До того ж антресолі одночасно відіграють роль незвичного абажура: на їх днище виведене матове віконце, яке виконує роль плафона світильни­ка.

Подібну конструкцію можна використати і на кухні великої площі: під нею можна поставити обідній стіл, стільці чи лавки, такий комплекс мож­на винести за межі кухні, наприклад, у вітальню.

Виготовити такі антресолі просто. Основним матеріалом для їх дета­лей є ДСП завтовшки 15 мм. Найпростішим способом оброблення по­верхні ДСП є оклеювання клейонкою чи цупким папером з наступним покриттям водоемульсійними, алкідними або масляними фарбами.

Виготовляють антресолі у такій послідовності. Спочатку з листа ДСП нарізають щитові елементи. Потім заготовляють рейки об­лямівки горизонтальних щитів полиці і вікна світильника, а з металевого кутика - стяжки для з'єднання деталей.

Складати антресолі починають з нижнього щита: на нього встанов­люють і кріплять кутиками вертикальні елементи. Потім з чотирьох пане­лей монтують на вставних круглих шипах другий горизонтальний щит, який насовують на шахту, утворену вертикальними елементами і кріплять також за допомогою кутиків. Після цього між горизонтальними щитами вводять і встановлюють на клею додаткові вертикальні перегородки. За­кінчують складання антресолей облямівкою рейками горизонтальних щитів і вікна світильника.

Тепер з дощок 40x150 мм монтують опорну раму підвіски антресо­лей, яка складається з чотирьох стояків, що кріплять кутиками до стін, і двох горизонтальних балок. Елементи рами з'єднують за допомогою вставних круглих шипів і підсилюються кутиками.

До складеної опорної рами антресолі підвішують за допомогою болтів М10: по три болти, що проходять через кожну балку і верхню ча­стину боковин шахти. З декоративною метою балки і стояки покривають лаком.

 


Download Антресолі на стелі

подробнее

Ремонт кухонного табурета


Дуже часто після тривалої експлуатації у табурета починають вива­люватися ніжки. Але не поспішайте його викидати на смітник, оскільки такий табурет не складно відремонтувати. Для ремонту потрібні: гайка М 10, па­сатижі, велика викрутка, напилок, ножівка по металу, чи стамеска з молотком .

Табурет складається із сидіння, до якого знизу шурупами прикручений силуміновий каркас. У каркас вкручені ніжки табурета.

У дерев'яну ніжку табурета вставлений металевий штир з різьбою М 10.

Сталевий штир, вкручений у ніжку, міцніший, ніж силуміновий каркас. Тому різьба у каркасі «з'їдається», і ніжка табурета починає прокручува­тися та вискакувати. Звичайно, під різьблення можна що-небудь підмотати, але, як пра­вило, цього вистачає не надовго. Силуміновий каркас не виготовляється за допомогою зварювання і до того ж він дуже тендітний. У зв'язку з цим пропонуємо вам наступний спосіб ремонту.

В першу чергу, відкручуємо усі ніжки табурета, викручуємо шурупи від сидіння і знімаємо силуміновий каркас. Потім, узявши будь-як ніжку табурета в ліву руку, затискаємо пасатижами різьблення металевого штиря і, утримуючи штир, крутимо ніжку проти годинникової стрілки (не беріться пасатижами за самий край різьблення - не вкрутиться гайка!).

При цьому штир треба вивернути не до кінця, а приблизно на 1-2 сантиметри. Всунути цю ніжку в отвір каркаса із «з'їденим» різьбленням так, щоб з іншої сторони штир знаходився врівень з каркасом. Навернути на штир гайку.

Частина гайки буде виходити за габарити каркаса і не дасть щільно притиснутися до сидіння, тому її потрібно зрізати ножівкою, а потім під­рівняти напилком. Якщо немає бажання пиляти, замість цього можна ста­мескою зробити вибірку під гайку у сидінні. Після цього остаточно збира­ємо табурет. Робота з ремонту займе не більш півгодини.

 

 


Download Ремонт кухонного табурета

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 2


Вирівнювання розчину виконують за допомогою гладенької рейки.

Правило - товста дерев'яна лінійка, добре обстругана (краще фуго­вана) завдовжки 1500-2000 мм перерізом 30x40 мм. Застосовують для перевірки кладки і розбивки форми печей. Якщо нанести на нього за­глиблені поділки (сантиметри), воно замінить метр. Правило бажано три­мати сухим, оскільки намокаючи й висихаючи, воно жолобиться, змінює форму і втрачає точність.

Для розбивки й перевірки розмірів кладки користуються стальним складним метром.

Висок потрібний для перевірки вертикальності кладки та її розмірів за допомогою шнура. Він має циліндричну форму діаметром 15-20, за­вдовжки 50-70 мм з гострим нижнім кінцем і тупим верхнім, двома про­свердленими отворами для закріплення міцного тонкого шнура за­вдовжки не більше 5-6 м.

Рівень - точно виконаний дерев'яний, стальний або легко сплавний різної довжини брусок з вставленими в нього одним чи двома візирами - зігнутими складними трубочками, заповненими спиртом так, щоб там був повітряний пухирець. Рівень з одним візирем застосовують для пе­ревірки горизонтальних, з двома - вертикальних рядів кладки. Рівень при перевірці укладають на правило або приставляють до нього. Користу­ватися рівнем треба обережно, щоб збити і не розколоти візир. Стальні рівні бажано покрити олійною фарбою, щоб запобігти їх іржавленню.

Косинець виготовляють з дерева завдовжки 1000-1200 мм з корот­ким боком 500-600 мм. Він потрібний для перевірки прямокутності рядів цегляної кладки і розбивки фундаменту.

Дерев'яна лопата необхідна для приготування глиняного розчину. її виготовляють завдовжки 1500-1 750 мм. Для насипання й перемішування розчину, прибирання сміття, копання глини використовують сталеву лопату.

 


Download Інструменти для будівельних робіт 2

подробнее

Ремонт зовнішніх стін 2


Ремонтувати штукатурку потрібно розчином такого ж складу, яким ви­конували попереднє оштукатурювання.

Оштукатурені зовнішні стіни звичайно фарбують вапняними чи ка­зеїновими фарбами. Клейові фарби швидко линяють. Перед фарбуван­ням необхідно відремонтувати водопровідні труби, жолоби, а також усу­нути всі дефекти штукатурки. Фарбування вапняними фарбами буде якіснішим, якщо виконано по свіжоперетертій поверхні штукатурки: Фарбувати стіни слід в похмуру погоду, у жаркі дні потрібно працювати на тіньовому боці, змочуючи нагріту поверхню водою.

Дерев'яні стіни зовні фарбують фарбами, стійкими проти дії атмосіерних факторів, зокрема масляною, яка утворює міцну і довговічну плівку, що добре захищає дерево від руйнування.

Найкраще фарбувати зовнішні стіни весною. Утім, багато господарів віддають перевагу пізній осені, після того як гарячі промені літнього сон­ця висушили призначені для фарбування поверхні. Недопустиме фарбу­вання в сиру погоду і після дощу.

Перед фарбуванням стіни потрібно ретельно очистити від пилу, кіптя­ви і старої фарби.

Перш ніж розпочати фарбування, треба упорядкувати ринви, жо­лоби, віконні плетіння, двері і т. д.

Шпаклівку для замащування тріщин, вибоїв, отворів від цвяхів можна приготувати так: 1кг оліфи (оксоль) і 0,1кг 10-процентного розчину гаря­чого тваринного клею перемішують до утворення емульсії, після чого в неї додають крейду, поки не утвориться паста необхідної густоти.

Фарбування будинку зовні олійними фарбами обходиться досить до­рого, тому можна використати дешевшу суміш: у 100л води змішують 7кг мідного купоросу, 7кг алюмінієвих квасців, 7кг житнього борошна, 0,25кг каустичної соди (чи 0,5кг мила ), 15кг барвників і 8кг оліфи. 1л такої суміші досить для фарбування 3-4м2 поверхні стін.

Щоб визначити приблизну витрату фарби, потрібно число, що пока­зує загальну площу стін (у метрах), розділити на 7. Отримана частка від поділу буде показувати кількість літрів готової фарби, необхідної для двократного покриття. Ніколи не фарбуйте стіни одним товстим шаром фарби - це завжди гірше двох тонких покриттів. Перший шар повинен сохнути 4-5 днів.

Фарбування будинку починають з верхньої частини північної стіни. Фарбувати потрібно по всій ширині стіни, у крайньому випадку - від ку­та до лиштви першого вікна. Не рекомендується наносити вузьку смугу фарби від верху до низу, тому що з'являться патьоки.

Якщо стіни обшиті дошками, спочатку фарбують місця їх прилягання, потім фарбують упоперек відразу дві-три дошки, і, нарешті, розрівню­ють фарбу легкими мазками уздовж дошки.

 

 

 

 


Download Ремонт зовнішніх стін 2

подробнее

Літня кухня-їдальня


До будівель господарсько-побутового призначення належить літня кухня-їдальня, яку споруджують поруч з дачним будиночком. Під нею господарі часто улаштовують погріб. Літня кухня може бути з піддашком чи розташовуватись упритул до альтанки.

Фундамент літньої кухні-їдальні стовпчастий («дерев'яні стільці") або залізобетонні стовпи.

Стіни - каркасного типу. Зовні їх обшивають поздовжніми струганими дошками чи вагонкою. Щоб зберегти природну текстуру деревини, дош­ки слід покрити світлим атмосферостійким лаком, наприклад ГФ-166. Покрівля - плоска односхила, має похил від входу. Зверху її покривають рубе­ройдом або азбестоцемент­ними листами.

У кухні повинно бути хороше природне освітлення. Тут - встановлюють плиту для при­готування їжі, робочий стіл, мийку, холодильник, підвішу­ють полиці для посуду. Поруч з будівлею улаштовують во­достік у місцеву каналізацію.

Безпосередньо їдальню виконують у вигляді відкритої тераси. Вона може стати улюбленим місцем відпочинку всієї родини влітку, якщо облаштувати її за потребою і смаком власників.

Зсередини стіни покривають пластиком чи м'якими деревноволокнистими плитами (ДВП). Перевага м'яких плит полягає в їхній низькій теплоп­ровідності порівняно з суцільною деревиною.

 

 


Download Літня кухня-їдальня

подробнее

Сауна 3


Залежно від цього виробляються особливі вимоги у плануванні та будівництві сауни за висотою і кількістю лежаків. Враховують також те, що на верхніх лежаках температура повітря значно вища і може підніматися до 100-120 градусів. Розміри ж сауни визначають за кіль­кістю людей, які будуть одночасно знаходи­тись у ній. Під час про­ектування і будівниц­тва потрібно врахову­вати і те, щоб у сауні розміщались пічка та лежаки і залишався вільний простір для пе­реміщення     відвіду­вачів (приблизно 2-3куб.м на людину). Та­кож міні-сауна відповідає вимогам, пов'язаним з потовиділенням, але не дає можливості неповторної насоло­ди - зручно розміститися. Дуже вели­ку сауну з високою стелею важко на­гріти. Для швидкого нагрівання при­міщення роблять невисоким. Основ­ний лежак, на якому розміщуються люди, не повинен знаходитись нижче верхньої точки камінців у пічці. Щоб скористатися віником, потрібно не менше метра відстані від верхнього лежака до стелі. Родинні сауни мають висоту приблизно 2,1м, а загального користування — 2,8м. Найменша ви­сота, що відповідає санітарним і тех­нічним вимогам, становить 1,9м.

Для забезпечення доброї вентиляції і притоку свіжого повітря в стінах сауни на різних рівнях роблять вентиляційні отвори, які закривають чи відкривають у міру необхідності.

Естетичний вигляд сауни не повинен домінувати над її корисними мож­ливостями. Будівля має бути якомога простішою. Колоди і дошки не слід фарбувати або лакувати, бо будь-яке покриття при високій температурі розкладається і насичує повітря шкідливими речовинами.

 


Download Сауна 3

подробнее

Кладка з каменю та цегли


В основі кладки з каменю лежить принцип, що не існує двох однакових за формою каменів. На відміну від виконаних заводським способом цег­лин і блоків, що з'єднуються в акуратний з прямокутним малюнком шаб­лон, з різних за формою каменів формується довільна, мозаїчного типу кладка, повторити яку вже неможливо. Нестандартні форми будівель­ного каменю надають конструкції неповторного вигляду, але одночасно створюють серйозну проблему - як з'єднати камені, щоб кладка вийшла суцільною і міцною.

Оскільки розчин звичайної кон-2 систенції може бути видавлений зі5 стику масивним будівельним каменем, при кам'яній кладці використо­вують твердіший розчин. Для твер­дого каменю, типу граніту, змі­шайте 1 частину портланд-цементу з 3 частинами піску; для більш м'якого  каменю до 1 частини цементу додають до 7 частин піску. Води доливають на 20% менше, ніж у звичайний роз­чин. Кінцевий розчин, зібра­ний у грудку, не повинен роз­падатися.

Подвійна кам'яна стіна. Кам'яна садова стіна, що складається з двох лицьових поверхонь, складених з ве­ликого і дрібного каменю, зве­дена на міцному і широкому бетонному фундаменті. Фундамент і нижній ряд кладки, що складається з великих каменів, які вільно стикуються один з одним, кріпляться за допомогою товстого шару розчину. У наступних рядах великі і дрібні камені кладуть упереміш. Дрібні, неправильної фор­ми камені називають «замазкою» і використовують для закладання ши­роких зазорів між каменями кладки. Проміжки між лицьовими поверхня­ми заповнюють битим каменем і розчином. Поперек цієї серцевини че­рез кожні 300 мм укладають довгі камені-стяжки, як стирчаки в цегельній кладці, що скріплюють обидві лицьові поверхні. Для підвищення міцності вертикальні стики суміжних рядів намагаються розміщати в шаховому порядку. Як перекриття використовують плитняк завтовшки 65 мм, який кладуть на розчин поверх завершеної кам'яної кладки.

 


Download Кладка з каменю та цегли

подробнее

Практичні поради 3


Кріплення зливних жолобів

Стандартні зливні жолоби най­частіше кріплять на спеціальних кронштейнах. Система непроста і доволі незручна для встановлення. Проте жолоби  можна до­сить просто підвісити за допомогою цвяхів  завдовжки 150—200 мм, які забивають у торці балок стелі.

Щоб борти жолобів не деформувались, на цвяхи навішують прапорці 4. Довжина жолобів повинна перевищувати відстань між балками плюс припуск на величину необхідних перекриттів. Схил для стоку води забез­печується збільшенням висоти кожного наступного жолоба у порівнянні з попереднім.

Натягуємо підтримуючий дріт

Сітка  («рабіца») є прекрасним варіантом огорожі. Але вона по­требує сильного натягування підтримую­чого дроту , інакше огорожа буде про­висати. Вручну дріт завтовшки 2-3 мм як слід натягнути практично неможливо. Пропонуємо такий варіант. На стовб навішуємо дротяні петлі , щільно обмо­тані навколо стовба. Підтримуючий дріт  через гачок  з'єднуємо з петльою . Для натягування дроту прутиком 6 закру­чуємо петлю. Петлі можна робити і між стовбами, а в процесі експлуатації їх підтягувати.

Як забити цвях у гіпсокартон

Іноді доводиться прибивати листи облицювання або деталі до гіпсокартонової плити. Виникає проблема: якщо під нею немає дере'яної основи, цвяхи не тримаються. У такій ситуації прикріпити що-небудь до гіпсокартону (або сухої штукатурки) мож­на за допомогою двох цвяхів, що забиті під кутом відносно один одного.

 


Download Практичні поради 3

подробнее

Практичні поради 8


У якій послідовності наносити фарбу?

У першу чергу фарбують стелю. Причому останній шар фарби чи по­білки потрібно наносити щіткою обов'язково в напрямку до світла (до вікна). А попередній - поперек. У протилежному випадку сліди від щітки будуть по­мітні на стелі. Фарбування вбудованих чи підвісних шаф не починайте із зовнішніх поверхонь. Спочатку пофарбуйте важкодоступні вбудовані стін­ки. Фарбу потрібно наносити тонким шаром. Після того, як він повністю ви­сохне наносять другий шар фарби, а якщо потрібно, то й третій. Пам'ятай­те, що два чи три тонких шари фарби завжди надійніше одного товстого.

З чого починати профілактичний огляд ванної кімнати?

Потрібно уважно стежити, чи не накопичується де-небудь в одному місці вода. Через те, що в якомусь місці зносились чи відшарувались ли­цювальні плитки підлоги, порушується гідроізоляція і вода починає просо­чуватися униз чи застоюватися під облицюванням. Найчастіше зустріча­ються такі дефекти: протікання води з крана, з'єднувальних елементів змішувача і душу, сполучних водопровідних і зливальних систем. Якщо тривалий час не звертати уваги на такі дефекти, це може призвести до утворення темних плям на поверхні ванн, умивальників, унітазів. Якщо вчасно не замінити пошкоджену плитку, то поступовий вплив вологи і теп­лої пари на сусідні плитки призведе до їх відшарування.

Як мити стіни?

Пофарбовані масляною фарбою стіни можна вимити теплою водою з питною содою, нашатирним спиртом (на 1 літр води 1 столова ложка спирту), після чого протерти вологою, а потім сухою ганчірочкою. Стіни, пофарбовані клейовою фарбою, не можна мити. їх потрібно чистити щіт­кою з довгою ручкою, на яку намотано чисту байкову ганчірку.

 


Download Практичні поради 8

подробнее

Маленькі хитрощі 2


Красиві кашпо для витких квітів можна зробити з грибів-трутовиків. Середина гриба вичищається, і туди ставиться горщик із квітами. Землю можна за­сипати і безпосередньо у гриб, але у такому разі його треба вистелити поліетиленовою плівкою.

Для пересадки розсади можна зробити несклад­ний пристрій. Це металевий циліндр із ручкою та гос­трим краєм. Спочатку, вибираючи ним землю, роблять циліндричні лунки. Потім разом із землею вирізають рослину і переносять у підготовлену лунку.

Якщо у вас на дачній ділянці або поряд є дже­рельце, поставте під струм води бочку. Так ви на­громадите необхідну кількість води, наприклад, для поливання.

Невелику, але живописну водойму можна зро­бити, вкопавши у землю стару ванну. Дно ванни засипають піском і камінцями, висаджують росли­ни. А верх стінок обкладають декоративним камін­ням, навколо роблять доріжку.

Щоб відпиляний край фанери був рівним, про­ріжте гострим ножем її верхній шар уздовж лінії розрізу - задирок на розпилі не буде. Є й інший спосіб: змочіть поверхню фанери уздовж лінії розрізу гарячою водою. Гаряча вода допоможе розпиляти й азбоцементний лист - вона розм'як­шує поверхню листа, і він ріжеться значно легше.

При наклеюванні кахельної плитки на стіну за допомогою густо тертої фарби плитка може сповз­ти раніше, ніж фарба затвердіє. Цю неприємність можна усунути, підклавши під плитку невеличкий шматочок пластиліну.

 


Download Маленькі хитрощі 2

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

саморобна маслобойня | чиртеж каміна | відео як чіпляти на двері обналічку | як зробити саморобне плаття з листя та пакетыв | як зробт спрінг відіо | как сделать годивничку для птахив | як зробіть пітарду | відео багі в роботі | розмір дашка на криницю | секс відео малим дьтям | зразки оздоблення кімнат деревяною вагонкою фото | будивництвокаминов | як зробити деревяні балки до кімнати | Порно фото волосатих писэк молодих | відео чим моожна лапати карпа | які у дівчат піськи | розміри дашка криниці | треба зробити поробки | фотографії кухонної дошки | мотоблок зубер 10 як сласти фрезу | дивитися фотографії кухонної дошки | Відео з діти єбуця | мотоблок відіо ютуб | відео калавюті | як зварити котел в грубу | Фотки будови пізди | ігра ПЕРЕ ХАТЕРКА | секс выдео як роблять 3 дывчынкы | Підбірка порно як кінчають в середину | машинки на бинзині і пульті