Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Сушіння


Сушіння буває природне - в штабелях і штучне - в сушарках. При­родне сушіння завжди досить тривале. Колоди сохнуть рік-два, залежно від діаметра, а пилені матеріали від 10 днів до двох місяців, залежно від товщини дощок і пори року. При природному сушінні не можна одержа­ти деревину вологістю менше 16 % , тому її використовують лише для будівельних конструкцій. Щоб виготовляти меблі та настилати підлогу, необхідна деревина вологістю не більше 10 %. Для цього її сушать в ка­мерах, які підігріваються і добре вентилюються.

В домашніх умовах можна висушити деревину у приміщенні протягом зими. Необхід­но лише ство­рити добру вен­тиляцію, щоб волога після ви­сихання дере­вини видаляла­ся з приміщен­ня. Величина сушки деревини залежить, в основному, від її щільності. М'яка деревина висихає менше, ніж тверда. Ду­же всихають бук, граб, береза, модрина, груша.

Хвойні породи всихають менше, ніж листяні. Заболонь (зовнішній шар колоди) всихає більше, ніж ядро, тому дошки при висиханні вигинаються в бік заболоні. При складанні щитів (для дверей тощо) дошки заболон­ною стороною повертають у різні боки, щоб виріб не вигинався при ви­сиханні. Взагалі деревина у виробі «дихає» зменшується її об'єм від сухо­го повітря і збільшується при зволоженні. Внаслідок цього у виробах з'яв­ляються щілини, порушуються з'єднання в шипах тощо. Тому дерев'яні ви­роби рекомендується оліфити, фарбувати з усіх боків, щоб захистити де­ревину від вологи. Дерева, що росли поодиноко або на узліссі, у попе­речному перерізі мають річні кільця неоднакової ширини - з південного боку вони ширші. Тому дошки, виготовлені з південного боку колоди, при висиханні жолобляться більше, ніж ті, що з північного. Ось чому рекомен­дується встановлювати колоду на пилораму ширшою частиною кілець вверх або вниз. Тоді усі дошки будуть з широкими і вузькими річними кіль­цями і висихатимуть рівномірніше.

 

 

 


Download Сушіння

подробнее

Корисні поради


Дощаті підлоги в процесі експлуатації розсихаються, що веде до утво­рення щілин. Тому ремонт найчастіше зводиться до ущільнення дощок і заміни окремих покороблених або прогнилих. Роботи ведуться в такій послідовності. Спершу знімають плінтуси. Потім за допомогою сокири піднімають кожну дошку і осаджують на місце. Цвяхи, що виступають, виймають обценьками. Звільнені від цвяхів 3-4 дошки з'єднуються за до­помогою клинів. Після цього кожну дошку прибивають кількома цвяхами до лагів. Голівки цвяхів необхідно стиснути плоскогубцями і втопити в дошку на глибину 2-3 "мм. Плінтуси встановлюють на місце.

У підлозі з дощок, прибитих цвяхами, утворилися щілини. Ремонт вико­нують без розбирання підлоги. Спочатку ретельно розчищають щілини, потім відповідно до розмірів щілин з м'якого сухого дерева заготовляють планки. В перерізі така планка має вигляд клина, який трохи звужується. Планки ставлять насухо або на клей ПВА; забивають їх за допомогою дерев'яного клина і киянки (дерев'яного молотка). У вузькі щілини заби­вають штукатурну дранку.

Якщо потрібно замінити частину гнилої дошки, то спочатку просверд­люють два отвори великим свердлом у місцях стискування (біля балки), а потім пропилюють вузькою ножівкою з обох боків з'єднання дощок і пе­рерубують дошку на балці або лазі долотом (великою стамескою). То­рець вцілілої дошки має бути під прямим кутом до площини. Кінець дошки видаляють. Тоді беруть точно за розміром шматок нової дошки, її мо­лотком заганяють на місце, потім прибивають цвяхами.

 

 


Download Корисні поради

подробнее

Корисні поради 2


Прогинаються дошки підлоги. При ремонті скріпіть їх шурупами діаметром 4-5мм і завдовжки 30-50мм. Вони вгвинчуються навскоси у щілини поміж дошками. Потім головки старанно втопіть. Шурупи один від одного вгвинчуйте на відстані 0,5м.

Щоб дерев'яна підлога не прогиналася і не скрипіла, пропонується такий вихід. Визначаємо місце лаги за рядами цвяхів на дошках і свердли­мо в настилі і лазі два отвори. Там, де лага, вкручуємо болт. В інший отвір заливаємо бетон або суміш епоксидної смоли з тирсою. Після зат­вердіння цього складу болт вигвинчується і в цей отвір теж заливається суміш. Потім у верхні частини отворів забивають дерев'яні корки, шпаклюють, фарбують.

Коли скриплять мостини підлоги, треба починати їх ремонтувати. Вздовж стиків дощок в шаховому порядку під кутом 40-45° дрилем прос­вердлюють отвори в напрямі стику. Діаметр свердла 7-10мм. В отвори забиваються штифти трохи більшого діаметра з дерева твердих порід. Штифт попередньо змазують столярним клеєм або синтетичним. Висту­паючу над підлогою частину штифта спилюють ножівковим полотном (для металу). Місце ремонту шліфують наждачним папером, шпаклюють і фарбують.

Зробіть із щільного паперу або плівки трафарет для ремонту підлоги. Шпаклівка наноситься шпателем по трафарету і заповнює тріщини. При цьому не забруднюється підлога довкола місця ремонту.

Тріщини в дерев'яних підлогах заробляються пастою з дерев'яної тир­си і клею для шпалер. Тирсу можна замінити дрібними шматочками ста­рих газет. Спершу у киплячій воді розмішують до однорідної маси тирсу або газетні шматочки, а тоді доливають невеликими порціями клей.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Корисні поради 4


Поширена думка, що підлогу завжди слід фарбувати в коричневий колір. Але це не так. По-перше, коричневий колір сам по собі похмурий, а по-друге, він погано поєднується з багатьма кольорами. Красиво вигля­дає підлога охристо-жовтого відтінку. Він підходить до стін світлих, золо­тистих тонів. Із стінами голубуватих тонів добре поєднується підлога сіро­го або зеленуватого кольорів. Додавати сикатив для прискореного виси­хання фарби не рекомендується, бо це знижує міцність покриття.

Щоб швидше вивітрився у приміщенні запах фарби, ставлять у кімнаті на 2-3 дні відро холодної води.

Зберегти підлогу від гниття допомагають профілактичні заходи, які провадять 2~3 рази на рік. Для цього у відро чи бак насипають негашене вапно і наливають туди воду. На 10 м2 підлоги береться 2-3кг вапна. Відро ставлять під дошки підлоги і ретельно закривають усі отвори. Па­ра, що утворюється при кипінні вапна, знищує грибки.

Щоб вивести масні плями з нефарбованої підлоги, змішайте сіру гли­ну з оцтом і змажте цією сумішшю плями на цілу ніч, вранці змийте теп­лою водою.

Непофарбовану підлогу час від часу слід мити й чистити сумішшю вап­на: 3 частини піску на 1 частину вапна. Підлога стає білою й одночасно дезінфікується.

Добре вимивається непофарбована підлога за допомогою будь-яко­го миючого засобу, розчиненого у теплій воді (2-3 столові ложки на відро води).

Фарбовану підлогу миють теплою водою з додаванням нашатирного спирту (1-2 столових ложки на відро води), що надасть блиску фарбі.

 



Download Корисні поради 4

подробнее

Системи фарб


Один шар фарби занадто тонкий, щоб утворити міцну плівку. Для от­римання красивого покриття необхідна система фарб, що складається з кількох шарів. їх кількість залежить від типу фарби та від характеру по­верхні, що фарбується.

Перший шар - шпаклівка, яку використовують, коли потрібно, нап­риклад, зберегти у дереві натуральну смолу або попередити вбирання фарби у пористу поверхню.

Другий шар - грунт, що забезпечує надійне приставання фарби. На металевих поверхнях він також захищає метал від корозії або окислення. Грунт може діяти і як шпаклівка.

Трегій шар - підшарок; він робить плівку гнучкою, а також є непоглинаючою основою для однорідного покриття четвертим і останнім, лицьо­вим шаром, що утворює остаточний колір.

Для стін, які фарбують водоемульсійною фарбою, застосовують сис­тему лише з двох або трьох шарів однієї фарби, якщо не потрібна шпаклівка чи ґрунтовка для виправлення таких дефектів поверхні, як за­пиленість, висока лужність або пористість. Тоді першим накладають тон­кий шар розчиненої фарби. Грунт необхідний у тих випадках, коли стіни покривають алкідними фарбами.

Обробляючи поверхні, в першу чергу наносять шелак на сучки, щоб смола не проступала крізь шар фарби. Потім - грунт для дерева (водо­емульсійний чи алкідний), підшарок і лицьовий шар. Щоб прискорити процес фарбування, виробники останнім часом почали випускати комбінацію грунту з підшарком - глянцеву фарбу, що сама утворює підшарок і потребує лише ґрунтовки.

Метал, як правило, грунтують. Для сталі використовують грунт із фос­фату цинку, для алюмінію випускаються спеціальні грунти. Потім накладають підшарок і лицьовий шар, як для дерева. Мідь, бронзу та свинець можна фарбувати без грунту, якщо вони добре підготовлені і ретельно промиті уайт-спиритом (розчинником для фарби).

 

 


Download Системи фарб

подробнее

Лаки та політури для дерева 3


Перед застосуванням лак необхідно ретельно перемішати. У разі не­обхідності розбавити. Лак варто наносити щіткою, валиком або розпи­лювачем тонкими шарами (не менше двох) з проміжним сушінням протя­гом 12 годин при кімнатній температурі, й обов'язковим шліфуванням після першого шару. Експлуатаційні властивості покриття досягаються через 48 годин.

Лак пожежонебезпечний, токсичний через наявність органічних роз­чинників. Його варто зберігати у щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідно-карбамідні лаки являють собою розчин в органічних роз­чинниках композиції алкідної смоли з аміноформальдегідною або карбамідо-меламіноформальдегідною. Такі лаки висихають на повітрі при нормальній температурі тільки при введенні кислотних сполук, що сприя­ють затвердінню. Після введення таких сполук термін придатності ма­теріалу обмежений і коливається від декількох годин до декількох діб. Такі матеріали можуть висихати і без уведення сполук для затвердіння, але при проведенні гарячого сушіння (при 80— 120°С).

Цей вид лаків утворює плівки, які досить швидко висихають на повітрі і відрізняються підвищеною твердістю, хорошими водо і зносостійкістю, їх застосовують для паркетних підлог, меблів і різних виробів із дерева, експлуатованих усередині приміщень. Розчинники - ксилол, сольвент, РКБ-1, РКБ-2. Для розведення лакофарбових матеріалів, що розпилю­ються в електричному полі, використовують розчинник РЕ-1 В, РЕ-2В. Лак наноситься щіткою, валиком, розпилювачем. Лак пожежонебезпечний, токсичний.

Нітроцелюлозні лаки (нітролаки) - розчини лакового колоксиліну різних марок, смол і пластифікаторів у суміші летких органічних розчин­ників. Покриття, утворені нітролаками, швидко висихають у результаті випару розчинників, утворюючи досить тверді, стійкі й еластичні плівки, здатні поліруватися. Випаровування розчинників відбувається при темпе­ратурі 18-20°С і значно прискорюється при камерному сушінні при тем­пературі 35-50°С. Розрізняють такі нітролаки:

прозорі - холодного й гарячого нанесення;

матові;

кислотного затвердіння - прозорі і матові.

 


Download Лаки та політури для дерева 3

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 


Download Лаки та політури для дерева 4

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 


Download Садові меблі 3

подробнее

Відкидне ліжко


Вертикально відкидне ліжко, дуже зручне для маленьких приміщень та в разі періодичного використання. Конст­рукція такого ліжка нескладна, так що домашній май­стер може без вагання зайнятися цією справою. Як приклад, для реконструкції може бути використана кушетка з простою конструкцією рами. Де­монтуємо бокові сторони та ніжки, а далі виготовимо повертальні цапфи. Краще якщо повертальні цапфи, а також опори до них виготовить спеціаліст. Цапфу виготовляють з круглої сталі діаметром 15мм і приварюють до листової сталі завтовшки 2-3мм. Для опори цапфи (максимальна висота 30 мм) можна використати сталеву або поліамідну трубку з внутрішнім діаметром 15 мм. Припасування цапфи до опори перевіряють і, якщо необхідно, цапфу тро­хи сточують, з тим щоб вона легко вкручувалася в опору. Відстань від центра цапфи до кінця ніжки розраховують так, щоб поверхня кушетки у відкинутому положенні була на висоті приблизно 40-42см. Цапфу прикріплюють на рамі за 35мм і діаметром 4-5мм. Після закріплення цапфи усю нижню поверх­ню рами обшивають поверхнево обробленою твердою деревноволокнистою або звичайною деревноволокнистою плитою, яку потім фарбу­ють або обклеюють шпалерами. Підпору виготовляють з рейки близько 5x2 см у поперечному перерізі. її висота має бути такою, щоб розкладе­не ліжко набувало горизонтального положення. Загальна ширина підпори повинна збігатися з шириною рами. Бокові сторони підпори вставляють до сторін рами і закріплюють з обох боків двома гвинтами з потайними головками завдовжки 50мм і 0' 3,5-4мм. Закріплюють підпору на рамі і  з'єднуюють її сторони з попе­речною планкою. При вертикальному положенні ліжка підпора слугує за вішалку для речей.

 

 


Download Відкидне ліжко

подробнее

Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток 2


До початку покриття схилів азбестоцементним шифером на основу рекомендується на­нести розмічальну сітку, яка полегшить покрівельні роботи. Ширина кожного вічка сітки -23,5, а висота - 22, 5см.

Покрівельні роботи краще робити сидячи на ослоні, укріпленому на решетуванні. Варто також запастися візком, з лівої сторони якого є шухля­да для кріпильних деталей.

Карнизи даху з азбестоце­ментної покрівлі покривають сталевими картинами карниз­них звисів, а розжолобки - за­здалегідь заготовленими сму­гами з оцинкованої сталі. Ди­мар оббивають сталевим коміром. Місця примикання покрівлі до вертикальних деталей і стін закривають сталевими фартухами, нижні кінці яких перекривають покрівельне азбестоцементне покриття на 15 см. Ці кінці кріплять противітровими кнопками і шурупами з напівкруг­лими голівками. Під голівку шурупа надівають сталеву і гумову шайби, змазані суриковою замазкою. Шуруп закручують до того моменту, поки з-під шайби не виступить мастика, яку відразу пришпакльовують. Для по­криття конька і ребер  на вершині верхнього пояса кроквяної ферми  кріплять коньковый брус, а поверх нього — руберойдову стрічку. По брусу укладають спеціальні жолобчасті азбестоцементні коньки , що мають з одного боку розширений кінець , а з іншого - звужений. Перший коньок укладають розширеним кінцем біля фронтонного звису чи внизу ребра і закріплюють противітровою скобою. Вузький кінець кріплять скобою  і цвяхами . На вузький кінець першого конька до упо­ру надівають розширеним кінцем другий коньок, причому напуск повинен становити 70см. Усі вузькі розтруби коньків кріплять скобами і цвяхами.

 

 


Download Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток 2

подробнее

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення


Утеплення підлоги горища не вимагає додаткового утеплення схилів даху. Оскільки саме горищне приміщення не утеплене, але все-таки об­городжене схилами, воно ніби виконує роль буфера між низькою зовнішньою температурою і досить високою внутрішньою. Отже, зна­чення пароізоляційного шару при такому способі утеплення не велике.

Теплоізоляційний матеріал укладають між брусами кроквяної конст­рукції. При цьому важливо не допустити, щоб він закрив собою венти­ляційні отвори, розміщені на карнизних софітах. Щоб уникнути цього, між брусами горищного перекриття вздовж карнизних звисів кріплять фа­нерні чи картонні смужки або затримуючі планки.

Закрийте спеціальною піною чи мастикою щілини в стелі навколо труб.

Покладіть між двома брусами рулон і почніть його розгортати в на­прямку від одного карниза до іншого. При цьому щільно притискайте йо­го до поверхні, але не придавлюйте.

Звичайно, заздалегідь купують рулони необхідної ширини. Якщо таких немає у продажу, то наявні обрізають до початку утеплювальних робіт. Коли ширина утеплювача незначно перевищує відстань між кроквами, його можна укласти, трохи стиснувши з боків.

Утепліть всю поверхню горищного перекриття. Обрізки теплоізо­ляційного матеріалу використовуйте для утеплення важкодоступних місць і місць складної конфігурації.

Ні в якому разі не укладайте утеплювач зверху електричних проводів! Прикріпіть кабель до бруска несучої конструкції або ж укладіть його вільно на теплоізоляційний шар.

Якщо між брусками несучої конструкції 1 проходять водопровідні тру­би 2, то, перш ніж розгортати утеплювач 3, покладіть на труби тонку кар­тонну смужку 4, що виключить прямий контакт труб з теплоізоляційним матеріалом.

Приклейте клеєм ПВА чи липкою стрічкою шматок утеплювача на кришці люка, що веде з основного приміщення на горище.

Утеплення горищного перекриття сипучим теплоізоляційним матеріалом за техно­логією подібне проце­су утеплення рулонни­ми матеріалами.

Теплоізоляційний матеріал насипають між брусками і за до­помогою планки розрівнюють, щоб от­римати шар однако­вої товщини. Для утеп­лення кришки люка по її периметру прибива­ють утримуючі дошки, потім на люк насипа­ють теплоізоляційний матеріал і зверху до дощок прибивають панель (дах). Таким чином, утеп­лювач ніби опиняється в коробці.

 

 


Download Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

подробнее

Практичні поради 6


Як зрубати дерево

У напрямку падіння дерево підпилюють пилою або підрубують,сокирою. Підпилювання доцільно виконати якнайближче до землі. Вище, з про­тилежного боку паралельно першому роблять другий надріз. Як на шарнірі, дерево впаде в потрібному напрямку.

Встановлення стовпів огорожі

При зведенні огорожі, як правило, встановлюють багато стовбів. У більшості випадків для цього беруть металеві труби, які просто забивають кувалдою у грунт на глибину 70-90 см. Застосування такого способу ускладнює досягнення вертикальності стовбів і розміщення їх у стулку відносно один одного.

Технологія, що пропонується, дозволяє майстру са­мотужки швидко і точно встановити стовби. Для цього по лінії майбутньої огорожі натягують шнур і по ньому роблять кілочками розмітку тих місць, де будуть вста­новлені стовби. Беруть відрізок труби потрібного діа­метра завдовжки 50 см і забивають на глибину 20-30 см. Ви­тягують трубу і звільняють її від грунту.

У заглиблення, що утворились у грунті, вставляють труби-стовби, вико­ристовуючи спеціальну дошку-шаблон, яка охоплює їх. Дошку встановлюють на козли, виставляють трубу вертикально, стають на дошку і ударами кувалди забивають трубу на потрібну глибину. В процесі усадки вертикальність установки труби перевіряють за допомогою виска.

Зашпаровування щілин у віконних блоках

У віконних блоках при їх неякісному виготовленні від усихання виника­ють щілини між рамами  і коробкою з внутрішнього боку вікна. Залишати їх — некрасиво, та й холод­но буде.

 


Download Практичні поради 6

подробнее

Маленькі хитрощі


Якщо у господарстві треба щось підфарбувати олійною фарбою, а під рукою немає щітки або шкода її бруднити задля дрібниць, розбийте молот­ком кінець гілки (краще липової) - ви отримаєте не­величку «щіточку». Підфарбуйте нею обдерті місця, а потім викиньте.

Перш ніж викинути розбиту ялинкову іграшку, що світиться, зішкребіть із неї трохи фарби і на­клейте її на вимикач. Тоді вам не доведеться шука­ти його у темноті.

Вішалки для рушників, оброблювальних дощок зовсім не обов'язково кріпити безпосередньо до стіни. Прикріпіть їх до нижньої частини кухонної шафи або полиці, як це показано на рисунку.

Якщо на вашій ділянці стирчить пеньок, його можна перетворити на крісло для відпочинку. На­бийте на нього боковини та дві товсті гілки або бруски під сидіння, на них закріпіть рейки або прут­ки - матимете зручне крісло для відпочинку.

Пляму старої олійної фарби із стіни можна вида­лити так: накладіть на пляму шматок фольги і про­гладьте це місце гарячою праскою. Фарба розм'як­не і легко зніметься шпателем або шкребком.

 

 


Download Маленькі хитрощі

подробнее

Маленькі хитрощі 5


Для зволоження повітря у квартирі між блоками радіатора опалення встановіть невеличкі мисочки, вирізані з дна пластикових пляшок.

Перед тим, як різати скло, намочіть ролик склоріза керосином. Це дасть можливість різати навіть товсті і рифлені стекла.

Рівномірно оштукатурити кут вам допоможе по­рожня пляшка або м'ячик. Покладіть розчин у кут і прокотіть по ньому пляшкою або м'ячиком. Пляшку направляйте горлечком уздовж кута. М'ячик не-замінимий там, де сходяться стіни і стеля.

Якщо дверцята морозильної камери почали нещільно закриватися, укріпіть їх так, як показано на рисунку. Шматочок поролону або будь-якого іншо­го м'якого матеріалу надійно притисне дверцята.

Шампуні, креми та інша косметика і парфю­мерія випускається у красивих пластикових флако­нах з кришечкою, що загвинчується. З такого фла­кона, обрізавши його «по плечики», можна зробити ручку для висувного ящика або дверцят шафи. У дверцятах прорізається отвір діаметром під нарізну частину горлечка флакона, і в цей отвір встав­ляється верхня частина флакона пробкою назовні.

Підготувати гніздо або пробити отвір у бетонній стіні непросто. Цю справу можна спростити, якщо місце свердління частіше змочувати мильною во­дою з гумової груші-спринцовки.

Молоток буде точно попадати по шляпці цвяха, а сам цвях не зігнеться, якщо при ударах направля­ти молоток уздовж рейки, що притиснута поруч зі цвяхом.

Старий лак з паркету легко видалити, якщо про­гладити ділянку підлоги праскою через мокру ганчірку.

 


Download Маленькі хитрощі 5

подробнее

Маленькі хитрощі 6


Замість бака для води у літньому душі зручно ви­користовувати звичайну автомобільну камеру. Пе­реваги такої місткості очевидні - простота та де­шевизна. До того ж вода в ній не іржавіє і швидко нагрівається на сонці.

Розрізаний вздовж старий пластмасовий шланг для поливання з'успіхом замінить дерев'яні планки при кріпленні поліетиленової плівки парника.

Якщо надіти на олівець кільце з жерсті або з м'якої сталі, а на стіні перед верстаком закріпити магніт, олівець не загубиться серед стружок і завжди буде у вас під руками. Так само можна вчи­нити і з лінійкою.

Свердлити в дереві, текстоліті, пластмасі отво­ри малого діаметра (0,8-1 мм) можна за допомо­гою циркуля з готовальні, закріпивши свердло у тримачі голки. Ризик зламати свердло при цьому суттєво зменшується.

Металева оболонка душового шланга най­частіше руйнується у місці з'єднання із змішувачем. Щоб шланг слугував вам довше, укріпіть його до­датково пластиною з кільцем, яка приєднується до гайки змішувача за допомогою гвинта або пайки.

Запропонований розбризкувач для шлангу формує з водяного струменя розріджений конус. Конструкція дуже проста - пластмасова або де­рев'яна пробка рухомо закріплена у шлангу двома цвяшками.

Провести на стіні рівну горизонтальну лінію до­поможе наведене нескладне пристосування. Коле­со, що упирається в стелю, задає відстань; висок гарантує те, що лінія вийде горизонтальною.

 


Download Маленькі хитрощі 6

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю