Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини 6


У більшості випадків використовують плити із звичайною во­достійкістю. Плити з підвищеною водостійкістю (буква «У» у маркуванні) використовують при виготовленні кухонних стільниць та меблів для ван­них кімнат.

Зараз у всій Європі ламінована ДСП прийнята за стандарт при ви­робництві меблів. Вироби з ламінованої ДСП довговічні і мають гар­ний зовнішній вигляд. Незважаючи на те, що цей матеріал значно де­шевший, ніж натуральна деревина, він нітрохи не поступається їй за своїми декоративними властивостями. Останнім часом меламінова ДСП представлена і на українському ринку. Слід відзначити, що ламінат і меламін - це одне і те ж. Меламін - це спеціальне покриття на основі синтетичних смол. Перевага цього матеріалу порівняно із зви­чайною ДСП є підвищена стійкість проти впливу вологи і високих темпе­ратур. Таку плиту неможливо подряпати, вона завжди має свіжий вигляд.

Розглянемо класифікацію плит на прикладі шліфованої ДСП - П-А, 1, М, Ш, Е1, 2750x1830x16, ДСТ 10632-89.

Перші дві букви (П-А) вказують на марку ДСП. Існує дві марки ДСП -П-А і П-Б. Марка П-А більш високої якості і має кращі показники міцності на вигинання і розтягування та низькі показники щодо відсотка розбу­хання і шорсткості поверхні.

Цифра 1 визначає сорт ДСП. Розрізняють плити 1 і 2 сорту. Несорт­на плита використовується, в основному, в будівництві. На плитах пер­шого сорту не допускаються смоляні і парафінові плями, виступи, пог­либлення, відколи крайок і викришування кутів більше 3 мм і завдовжки по крайці більше 15 мм. На ДСП другого сорту допускаються великі відколи країв і викришування кутів, більший вміст у деревній масі кори і великої фракції. Буква М вказує на тип зовнішнього шару плити. Розрізняють ДСП із дрібноструктурною поверхнею зовнішнього шару (М), звичайною пове­рхнею і плити з зовнішніми шарами з великої стружки. Останні викорис­товують тільки під облицювання шпоном та в будівництві.

Буква Ш вказує на обробку поверхні - шліфована (Ш) і не шліфована.

Е1 позначає клас емісії формальдегіду в ДСП. Клас емісії показує вміст вільного формальдегіду в 100 грамах абсолютно сухої плити. Існу­ють два класи емісії: Е1 (до 10 мг) і Е2 (10-30 мг). Плити з високим вмістом формальдегіду небезпечні, і їх виробництво вкрай обмежено.

2750x1 830x16 - довжина, ширина і товщина плити.

ГОСТ 10632-89 - номер ГОСТ.

 


Download Захист деревини 6

подробнее

Зберігання фарб


Банку з олійною фарбою слід щільно закривати, бо проникнення повітря всередину посудини спричиняє утворення плівки. Для гермети­зації банки переверніть її на кілька секунд догори дном. Фарба запов­нить найменші щілини і повітря уже не пройде.

При довгому зберіганні олійних і емалевих фарб утворюється плівка на поверхні. Цього не станеться, якщо на поверхню фарби покладуть кружок із щільного паперу і наллють зверху трохи олії.

Краї банки, в якій зберігається фарба, намазують фарбою і кладуть зверху шматок скла, який потім присохне і надійно герметизує, збереже фарбу від висихання.

Олійна фарба від довгого зберігання покрилася плівкою. Не розмішуйте її, а виріжте з марлі шматочок по діаметру банки і опустіть його на фарбу. Марля покриє шматочки плівки і разом з ними опустить­ся на дно.

Якщо на фарбі утворюється плівка, проціджувати її не обов'язково. Достатньо накрити банку шматком капронової панчохи і прямо через неї вмочувати щітку. Фарба при цьому використовується повністю, без втрат.

Щоб не псувати фарбою посудину (скляну банку або каструлю), мож­на покласти у місткість поліетиленовий пакет, закріплюючи його по кра­ях гумкою або мотузкою.

Не засохнуть фарба чи клей, якщо у поліетиленової банки відрізати горловину і вставити у неї щітку, яка ввійде щільно, з деяким зусиллям. Те­пер можна перевертати догори дном банку.

Не викидайте щітку з засохлою на ній фарбою. Прокип'ятіть її у воді з пральним порошком протягом кількох годин. А потім шилом роз'єднайте щетину, розчешіть, промийте.

Не слід зливати залишки різних фарб. Пофарбована таким місивом площина буде дуже довго сохнути.

Залишки фарби при ремонтних роботах не поспішайте викидати. На­сипте туди трохи цементу і помішуйте до консистенції густої сметани. Ко­ли маса стане однорідною, використайте її як замазку. Добрий ефект одержите при ремонті штукатурки навколо дверей. Будь-які щілини, зак­риті такою замазкою, не бояться вологи.

 


Download Зберігання фарб

подробнее

Цементний і складний розчин


Цементний розчин готують з цементу, піску і води. Він найбільш міцний, твердіє як на повітрі, так і у воді. Застосовують для кладки фунда­ментів печей в сирих місцях чи насичених водою грунтах, а також для ви­ведення труб вище покрівлі. Він швидко тужавіє (початок тужавлення не раніше як через 45хв, кінець - не пізніше як через 12 год). Витрачати його слід не пізніше як за годину після приготування, при більш тривалих строках міцність його знижується. Марка чи міцність цементного розчину на стиск різна, залежно від кількості складових і марки цементу. Склад розчину буває таким: 1:1; 1:1,5; 1:2; 1:2,5; 1:3; 1:3,5; 1:4; 1:4,5; 1:5; 1:5,5; 1:6. На першому місці - цемент, на другому - пісок.

Готують розчин так. Просіюють цемент і пісок через сито з чарунками 3x3 мм, відмірюють їх об'ємними порціями. Потрібну кількість піску наси­пають грядкою і зверху посипають цементом. Усе ретельно перемішують до повної однорідності, а іноді ще й додатково просіюють через сито. Одержують суху суміш, яку розчиняють водою до потрібної густоти. Не слід готувати багато суміші, бо від тривалого її зберігання цемент з си­рим піском перегорає, від чого знижується його міцність.

Складний розчин готують з двох в'яжучих і одного заповнювача: це­менту, вапняного тіста, піску й води. Склад розчину 1:1:6; 1:2:8; 1:1:9; 1:1:11; 1:3:12; 1:3:15. На першому місці - цемент, на другому - вапняне тісто, на третьому - пісок. Застосовують для кладки фундаментів у воло­гому грунті й труб вище покрівлі.

Готують розчин різними способами. В одному випадкуу спочатку з це­менту й піску готують суху суміш. Потім вапняне тісто розводять водою до густоти сметани. Усі ці компоненти відмірюють об'ємними порціями. У розведене вапняне тісто додають приготовану порцію цементноної суміші і все ретельно перемішують. При необхідності додають воду і ще раз перемішують.

В іншому випадку з відміряної кількості піску й вапняного тіста готують розчин, насипають у нього відміряну порцію цементу і все ретельно пе­ремішують. Можна цемен попередньо змішати з водою до сметано-подібного стану. Додають потрібну кількість води для одержання розчи­ну нормальної густоти.

Цей розчин більш пластичніший, ніж цементний, нижча його міцність. Готують таку його кількість, щоб можна було витратити за 1 год зразу ж після приготування.

 

 


Download Цементний і складний розчин

подробнее

Найуразливіші місця оселі


Майже жодне будівництво оселі не обходиться без помилок: її влас­ник уникне важких наслідків, якщо розгледить проблеми зазделегідь і усу­не їх, а покупець витратить менше грошей, якщо вчасно помітить помил­ки. Зокрема, найбільше недоліків допускають будівельники під час зве­дення зовнішніх стін (32%), даху (25%), підвалу (17%), підлоги і стелі (12%), внутрішніх стін (4%). На ці місця звертають особливу увагу під час прий­мання роботи від будівельників. На рисунку 6 зображені місця, де найчастіше виникають пошкоджен­ня під час екплуатації будинку. їх спеціалісти нараховують близько 23. Постійний огляд і перевірка цих місць будинку та своєчасне усунення не­доліків значно заощадить кошти на ремонт.

1. Зовнішні двері. їх захищають від потрапляння крапель води. Для цього встановлюють відповідний захист - зверху козирок, знизу метале­ву решітку аж до дверей тощо.

2. Балкони. Ця частина будинку піддається сильній атмосферній дії і через те потребує постійного догляду і ремонту. Дерев'яні балкони ма­ють бути захищені від ультрафіолетових променів, різних шкідників (гриб­ка), води і від гниття. Тому деревину просочують захисними розчинами, а також фарбують. Опори балкону перевіряють на міцність. Якщо він про­гнувся, деревина волога, а металева частина проржавіла - необхідний ремонт. При цьому слід усунути всі причини пошкодження.

3. Керамічна плитка на підлозі. Надщерблену, биту і ту плитку, що «їздить» замінюють. Попередньо добре очищають місце для нової плит­ки.

 


Download Найуразливіші місця оселі

подробнее

Найуразливіші місця оселі 3


12. Основний трубопровід. Його періодично чистять, встановлюють додаткові фільтри.

13. Під'єднання електропроводки і водоводів до будинку. Якщо часто перегоряють лампочки і запобіжники, необхідно викликати елект­рика. При повністю відкрученому крані тиск води на останьому поверсі має бути достатнім,

14. Опалення. Якщо в будинку пічне опалення, потрібно бути дуже обачним з витяжкою газів. Крім того, необхідно мати на увазі, що таке опалення потребує значної кількості кисню. Тому кімнати треба в міру провітрювати.

15. Дерев'яні сходи. Зношені дерев'яні елементи заміняють чи наро­щують. Східці, що скриплять, укріплюють.

16. Внутрішні двері. Протягуючи смужку паперу між власне дверима і дверною коробкою при зачинених дверях, перевіряють наявність щілин. Також наявність щілин перевіряють за допомогою запаленої свічки.

17. Внутрішня стіна. Усувають тріщини штукатурки, армуючи їх дро­тяною чи пластмасовою сіткою. Якщо ж ви стіну зашпаклювали, пофар­бували, а через кілька днів тріснув шар фарби, то причина не у фарбі, а у неякісній шпаклівці або у тому, що вона накладена занадто товстим шаром. Якщо будинок дерев'яний і в брусі виникла тріщина, то її зароб­ляють столярною шпаклівкою, що тонується під різні породи дерева. Для цього спочатку стамескою видаляють бруд із тріщини. Потім розчинни­ком фарб протиряють місця для з'єднання із шпаклівкою. Заповнюють тріщину шпаклівкою і вирівнюють з поверхнею. Шпаклівка міцно прили­пає до деревини і не випадає з тріщини навіть на стелі. Якщо тріщина ве­лика, підсипають дрібні камінці і добре шпаклюють. Зароблену тріщину шліфують, полірують і фарбують.

18. Комин. Якщо з'явилися відколоті частинки штукатурки або тріщи­ни, необхідно терміново провести ремонтні роботи.

19. Зовнішні стіни підвалу. Якщо відсутнє або пошкоджене ущільнення, то волога із землі проникає на стіну підвалу і вона руй­нується. Тому необхідно її розкопати, декілька разів просочити смолою.

20. Внутрішні стіни підвалу. Якщо у підвалі надмірна вологість, ви­никне пошкодження водопроводів. Надмірна вологість може з'являтися також із землі.

21. Лоджія. Дощ не повинен проникати всередину, тому слід пе­ревірити і усунути всі нещільності.

22. Сантехніка. Пошкодженні труби потрібно замінити, свинцеві тру­би не використовувати.

23. Цоколь. Мороз і солі руйнують ущільнення, тому періодично пе­ревіряють і усувають пошкодження.

 


Download Найуразливіші місця оселі 3

подробнее

Фарбування поверхонь 2


Для закріплення фарбувальної суміші вживається розчин столярного клею (100г на 1л води), який сприяє тому, що фарба після висихання не береться на руки, на одяг.

Приготовану суміш розбавляють до робочої консистенції. Суміш має рівномірно стікати з мішалки тонким струменем. Густота складу достат­ня, якщо встромлена в нього палиця покривається суцільним шаром крейди. Для запобігання мілення фарбувального складу в нього додають тваринний клей. Щоб перевірити, чи достатньо клею у фарбі, необхідно зафарбувати шматочок жерсті чи скла і підсушити. Якщо клею достатньо, то при дотику до висохлого шару на руці не залишиться слідів крейди. Надлишок клею у фарбі може призвести до розтріскування пофарбова­ної поверхні, тому його слід додавати невеликими порціями і кожен раз перевіряти мілення вказаним способом.

Щоб пофарбована поверхня не мала жовтого відтінку, в клейовий склад додають трохи синього кольору - ультрамарину. Пігмент не­обхідно розвести водою в окремій посудині і додавати невеликими порціями, добиваючись потрібного кольору.

Підібрати фарбу в тон стіни вам допоможе шматочок звичайного віконного скла. Зробіть на ньому мазок, прикладіть його до стіни - відра­зу побачите, чи збігаються кольори.

Щоб надати оксамитового блиску стінам, пофарбованим клейовою фарбою, слід додати у фарбу, крім клею, невелику кількість клейстеру - завареного пшеничного борошна. Треба пам'ятати, що при висиханні клейова фарба світліє.

Для одержання крейдяного складу треба взяти 1кг крейди, 100г ульт­рамарину і 30-35г клею тваринного (плиткового).

 


Download Фарбування поверхонь 2

подробнее

Огорожа 2


Особливо привабливою є дерев'яна огорожа. В ідеальному випадку її поєднують із обраним стилем всього будинку, фасаду чи балкону. Так створюється гармонійна і цілісна єдність усієї земельної ділянки. Є різноманітні огорожі - плетені, діаго­нальні, перпендикулярні тощо. Строк служби огорожі залежить від міцності сто­яків і якості захисту деревини. Останню просочують відповідною захисною сполукою (антисептиком). Якщо немає можли­вості її придбати, деревину можна просочити відпрацьованим моторним маслом (переробкою). Найдовше зберігається огорожа із ялини, модрини, сосни тощо. Кущові насаджен­ня біля огорожі зорово підкреслюють і підтримують її, якщо вони вдало розміщені на земельній ділянці. Однак, біля кущів має бути достатньо місця для догляду за ними і огорожею. Відстань між стояками має бути не більшою 3м, щоб огорожа не провисала і не руйнувалася. Стояки мо­жуть бути також з деревини, їх вкопують у грунт приблизно на 60см. Як­що стояк вкопують у грунт, то біля нього засипають гальку (кругляк), що дає можливість швидко відводити дощову воду від деревин. Довговічність дерев'яному стояку надає цементний цоколь і металевий башмак. Бетонні цоколі можна виготовляти різної висоти. Надійним є суцільний бетоний чи кам'яний цоколь. Якщо ж використову­ють залізні елементи, їх необхідно оцинкувати для стійкості проти іржі. Зрозуміло, якщо цього не зроблено, їх періодично очищають і фарбують.

 

 


Download Огорожа 2

подробнее

Сауна


У наш час слово «сауна» не потребує особливого пояснення. Однак нагадаємо, що в перекладі воно означає своєрідну будівлю, де люди па­ряться і миються. У багатьох людей, що вже побували у сауні, виникають приємні спогади про одну з чудових процедур для організму і вони готові знову, при першій же можливості, потрапити в непримхливе, затишне брущате чи обшите дошками приміщення з неповторним мікрокліматом, де пічка з розжареним камінням виділяє сухий життєдайний жар. Якщо при цьому плеснути на кам'янку із дерев'яного ковшика з дов­гою ручкою (щоб не обпектися) воду, настояну на вінику або духмяних травах і екстрактах, то вона відразу ж перетвориться у пару, що швидко підніметься вверх та окутає людину гарячо-вологою ковдрою з нагрітого повітря. Коли ж ще й після цього «пройтись» по розігрітому тілу березо­вим, дубовим чи ялівцевим віником, то більшої насолоди отримати не­можливо. А як приємно після таких процедур прийняти прохолодний душ, зануритися у воду басейна або в інше водоймище, а коли таких поблизу немає, то просто облити себе водою із шайки.

Таке загартування допомагає долати простуди та інші хвороби. Пе­ребування в сауні заспокоює, дає можливість розслабитися і почувати себе на декілька років молодшим.

Велике задоволення після паріння та миття приносить відпочинок у передбаннику, де є можливість полежати на лаві з журналом в руках, при­гоститися чашкою духмяного чаю, келихом пива тощо. Можна також під­кріпитися легкою, солонуватою закускою, оскільки під час банної проце­дури організм втрачає не тільки вологу, але й сіль.

Для зведення сауни і створення в ній приємного середовища потрібна відповідна деревина (бажано осика або липа). Ще необхідно мати зви­чайну глину, цеглу та каміння для печі. І обов'язково воду.

 


Download Сауна

подробнее

Покрівля


Виконання покриття рядами. Воно являє собою два листи покрівельної сталі, короткі сторони яких з'єднані лежачим фальцом, відігну­тим у напрямку стоку води. По довгих сторонах заздалегідь зроблені відги­ни для формування стоячих фальців. Причому в місцях перетину з лежачи­ми фальцами відгини не доводять на 60-70мм до прямого кута, щоб не по­шкодити фальцеві з'єднання. З одного боку відгин стоячого фальца пови­нен бути заввишки 20, а з іншого - заввишки 35мм. Дві короткі сторони, що залишилися, також підготовлені для формування лежачих фальців із суміжними листами вже безпосередньо на даху: одна крайка відігнута вниз, а інша загнута нагору.

Виконання карнизного звису. Встановіть карнизні штирі з хомутами (по осях водо­приймальних лійок) і Т-подібні кос­тилі 4 (на відстані 70см один від одного і 12см від краю звису). Відстань між штирем і найближчим костилем повинна бути 20-40 см. І ті, й інші кріплять до решетування цвяхам чи шурупами.

Складіть картини кар­низних звисів 1 у блоки 2. Довжина блоку дорівнює відстані між двома водо­приймальними лійками. Картини в блоці з'єднані лежачими фальцами 5, які ущільнюють за допомогою киянки і металевої рейки. Бічні надрізи капельників картин повинні щільно за­ходити один на одного.

Укладіть зверху і на­суньте блоки на костилі так, щоб поперечні план­ки костилів увійшли в загин капельника.

Встановлення надстінних жолобів.

Жолоби кріплять на покладені блоки карнизного звису за допомогою гаків, установлених на відстані 670-730мм один від одного. Гаки приби­вають перпендикулярно карнизному звису. Картини жолобів, подібно картинам карнизних звисів, складаються в блоки, причому всередині блоку картини вкладають внапуск. Блоки з'єднують подвійними лежачими фальцами в напрямку стікання води. Верхню крайку надстінних жолобів відгинають наверх для наступного з'єднання з крайкою покриття рядами.

 

 

 


Download Покрівля

подробнее

Встановлення пічного обладнання 2


Димові засувки і в'юшки встановлюють на висоті 2-2,2 м від рівня підлоги з боку, на якій знаходиться топка, розташовуючи так, щоб при відкритій засувці димовий канал1 був цілком відкритий. Встановлюють їх без зазорів, тому що вони не зазнають впливу високих температур. Закріплюють ці прилади в цегельній кладці за допомогою м'якого в'язаль­ного дроту діаметром 2—3мм.

Пічні плити (настил) встановлюють на тонкому шарі глиняного розчи­ну над верхом духовки на відстані 5-6 см. По всьому периметру плити між нею і цегельною кладкою повинен бути зазор 1,5 см. Розташовують плиту так, щоб велика конфорка знаходилася над топливником, а мала - над духовкою. Кращим варіантом вважається встановлення плити на металевий підрамник, виконаний з кутової сталі і закріплений у цегельну кладку масиву печі.

Очисники є невід'ємною частиною будь-якої печі. Методика їх вста­новлення різна, залежно від бажання майстра і наявності приладів. Це можуть бути просто отвори в цегельній кладці, які потім закладають цег­лою. У разі необхідності чищення газоходу, цеглу вий­мають з отвору, а потім вставляють на місце. При ць­ому слід нанести маркування на місце знаходження очисного отвору, щоб його можна було легко знайти. Цей варіант накладає деякі обмеження на облицю­вання печі і застосовується рідко. Найкраще в отвори вставляти очисники-коробки, виконані з лис­тової сталі, що у разі потреби легко відкриваються і закриваються. При цьому конструкційно вони повинні бути виконані так, щоб гази, що відходять з печі, не потрапляли в приміщення. Для цього в коробочку вставляють кусок цеглини на розчині і щільно встановлюють у рамку. Щоб коробку було зручно витягувати, до неї прилаштовують ручку. Закріплюють очисники-коробки за допомогою м'якого в'язального дроту без зазорів під час кладки газоходів. Фарбу­ють їх термостійкими лакофарбовими покриттями.

 

 

 


Download Встановлення пічного обладнання 2

подробнее

Сушіння печі


Тільки-но споруджену піч відразу не можна експлуатувати. До почат­ку експлуатації піч сушать природним чи примусовим способом. Процес сушіння печі є відповідальним моментом, значення якого не можна недо­оцінювати.

По можливості слід віддавати перевагу природному сушінню. У печі відчи­няють всі дверцята і засувки і залишають на 10-15 днів. Повітря, що прохо­дить із приміщення в атмосферу, рухаючись по газоходах, забирає з цегельної кладки надлишки вологи, висушуючи піч. При такому способі сушіння практично виключені випадки виникнення тріщин у кладці й у штукатурці (за умови дотримання технологічних режимів). Не слід продовжувати сушіння печі під час дощу чи грози. У цей період усі дверцята варто зачинити.

Примусове сушіння варто виконувати з дотриманням запобіжних за­ходів. У цей період піч варто оберігати від надмірного нагрівання, що може викликати утворення тріщин. Для сушіння печі її завантажують па­ливом (папером, соломою, дрібною стружкою тощо) і підпалюють. При цьому кількість палива повинна бути такою, щоб піч тільки злегка прогрілася (15-20 % від оптимальної температури). Після цього відчиня­ють всі дверцята і засувки і підпалюють паливо. Після невеликого прогрівання печі топлення припиняють і залишають піч до її повного ос­тигання. Цей процес повторюють кілька разів, поки піч цілком не висох­не. Сушіння вважається закінченим, якщо у всьому масиві печі не зали­шиться сирих ділянок.

Після просушування печі варто уважно оглянути її з метою виявлення тріщин. Якщо в штукатурці чи масиві печі з'явилися тріщини, їх варто ре­тельно затерти. Найкраще зробити випробування печі на наявність тріщин. Для цього закривають усі грубні прилади, у топливник кладуть невелику кількість палива, що димить, (ганчір'я, папір тощо) і запалюють його. Якщо у всьому масиві печі немає місць проникнення диму, це свідчить про відсутність тріщин. І тільки після цього виконують пробне топ­лення печі з повним завантаженням палива. Якщо піч не димить, усі її еле­менти прогріваються досить добре, у масиві не з'явилося тріщин, а ости­гання печі проходить рівномірно, значить піч побудована правильно. Во­на буде служити надійним джерелом тепла протягом всього опалюваль­ного сезону.

 

 


Download Сушіння печі

подробнее

Облицювання кахлями


Облицювання кахлями - найбільш поширений спосіб опорядження печей. Така піч красива, гігієнічна, за нею легко доглядати. Крім того, в процесі облицювання добре перекриваються шви кладки. Кладка печей з облицюванням потребує особливої уваги. Перед тим, як приступити до роботи, необхідно відсортувати кахлі за формою й кольором і, по мож­ливості, за розміром. Якщо цього не зробити, піч буде пістрявою.

Відбираючи кахлі за формою, стежать, щоб вони були без напливів, зовнішніх і внутрішніх тріщин. Потім їх сортують за кольором і відтінками. Найтемнішими кахлями облицьовують низ печі, дещо світлішими - другий ряд, більш світлими - третій і найсвітлішими однорідними й чистими - наступні ряди. У розмірах кахлів можуть бути відхилення. Тому після підбирання прис­тупають до їх обробки: підрубують і підтісують краї так, щоб кахлі були одного розміру. Оброблені місця шліфують на дрібнозернистому то­чильному камені, видаляючи напливи глазурі. Спочатку обробляють один кахель, надають йому правильної форми. Він буде служити шаблоном для обробки наступних. Обрубують кахлі обережно ножем - добре на­точеною стальною смугою завдовжки 200-250 мм, по якій ударяють так званим стукальцем - відрізком круглої сталі завдовжки 200 мм, товщина якої близько 30 мм. Можна застосувати стальну трубу. Молотком корис­туватися не рекомендується, бо він має вузький обушок, тому, ударяючи по ньому, можна промахнутися і неправильно розколоти кахлю. Спершу більш сильними ударами стісують зворотний бік кахлі, а потім обережно лицьовий, покритий глазур'ю. Обрублені кахлі шліфують. Виконувати усі операції слід обережно, щоб уникнути великих щербин на глазурі, вип­равити які потім практично неможливо. Горизонтальні, покриті глазур'ю краї дещо скошують при шліфуванні, щоб запобігти відколюванню або відшаруванню глазурі при тиску на кахель. Кахлі повинні опиратися один на одного ребрами, а не глазурованою поверхнею.

 


Download Облицювання кахлями

подробнее

Причини димлення печі


Піч може диміти з багатьох причин. Якщо димить нова піч, то, мабуть, при її спорудженні були допущені помилки, які потрібно знайти і ліквіду­вати. Насамперед, піч уважно оглядають і визначають місця, з яких виходить дим. Найчастіше причиною цього є недостатній переріз димоходу (особливо якщо для його спорудження застосовувалася азбестоцемент­на труба) чи неякісна обробка внутрішньої поверхні димоходу ( пустоти чи напливи). У цьому випадку внутрішні поверхні димоходу потрібно при­вести у нормальний стан. Помилки у визначенні висоти димаря чи неп­равильна його орієнтація щодо даху будинку теж можуть бути причиною появи диму. Взагалі, висота димаря зайвою ніколи не буває. Чим вище труба, тим краща тяга печі і тем менша імовірність появи диму. Але бу­ває, що причиною появи диму є зовнішні фактори (наявність висотних будинків чи високого дерева). У цьому випадку у вітряну погоду повітряні потоки, вдаряючись об перешкоду, направляються в напрямку, зустрічному руху диму, і перешкоджають його виходу з димоходу. У такій ситуації на трубі слід встановити вітрозахисний ковпак. Існує дуже прос­тий спосіб визначення необхідності встановлення ковпака на димарі. Для цього по кутах димоходу печі, що димить під час топлення, встановлюють невеликі стояки (можна просто шматочки битої цегли), на які кладуть ста­левий лист. Якщо через кілька хвилин димлення печі припиниться, то не­обхідно встановлювати ковпак.

Піч буде диміти, якщо вихідний отвір для димових газів виконано ниж­че верху топки. У цьому випадку (щоб не перекладати всю піч) можна вик­ласти поперек топки цегельну стінку, яка перевищуватиме топковий отвір на 1-2 мм. Це буде сприяти руху диму в газоходи, а не в кімнату.

Якщо піч топлять дровами чи хмизом, то потрібно звернути увагу на конструкцію піддувала. Піддувало не повинно мати довжину топливника. У цьому випадку велика маса холодного повітря, надходячи в піддувало, ударяється об задню стінку і рикошетом вибиває з неї дим. Піддувало вкорочують, укладаючи в заднью стінку один-два ряди цегли.

 


Download Причини димлення печі

подробнее

Кладка з каменю та цегли


В основі кладки з каменю лежить принцип, що не існує двох однакових за формою каменів. На відміну від виконаних заводським способом цег­лин і блоків, що з'єднуються в акуратний з прямокутним малюнком шаб­лон, з різних за формою каменів формується довільна, мозаїчного типу кладка, повторити яку вже неможливо. Нестандартні форми будівель­ного каменю надають конструкції неповторного вигляду, але одночасно створюють серйозну проблему - як з'єднати камені, щоб кладка вийшла суцільною і міцною.

Оскільки розчин звичайної кон-2 систенції може бути видавлений зі5 стику масивним будівельним каменем, при кам'яній кладці використо­вують твердіший розчин. Для твер­дого каменю, типу граніту, змі­шайте 1 частину портланд-цементу з 3 частинами піску; для більш м'якого  каменю до 1 частини цементу додають до 7 частин піску. Води доливають на 20% менше, ніж у звичайний роз­чин. Кінцевий розчин, зібра­ний у грудку, не повинен роз­падатися.

Подвійна кам'яна стіна. Кам'яна садова стіна, що складається з двох лицьових поверхонь, складених з ве­ликого і дрібного каменю, зве­дена на міцному і широкому бетонному фундаменті. Фундамент і нижній ряд кладки, що складається з великих каменів, які вільно стикуються один з одним, кріпляться за допомогою товстого шару розчину. У наступних рядах великі і дрібні камені кладуть упереміш. Дрібні, неправильної фор­ми камені називають «замазкою» і використовують для закладання ши­роких зазорів між каменями кладки. Проміжки між лицьовими поверхня­ми заповнюють битим каменем і розчином. Поперек цієї серцевини че­рез кожні 300 мм укладають довгі камені-стяжки, як стирчаки в цегельній кладці, що скріплюють обидві лицьові поверхні. Для підвищення міцності вертикальні стики суміжних рядів намагаються розміщати в шаховому порядку. Як перекриття використовують плитняк завтовшки 65 мм, який кладуть на розчин поверх завершеної кам'яної кладки.

 


Download Кладка з каменю та цегли

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

як зробити самому заточочный станок відео | порнуха в парилци | деревяні машини | власно руч зроблений плужок до мотоблока | чи можна вирівняти члена | пісю в ранці можна їбати | klitor i strujka foto com. | будова складної китиці | порно аниме лютьми из тваринами видео | відео як кріпити вагонку з вулиці | мокрі піськи відео | як звязати риболовну сітку | як зменшити каблучку з допомогою прозорого лаку | збивають самольот відео | бевушні ванни | Фотографії із лєго | чим зняти фаску з плитки | як зняти фаску з плитки | відео про секекс | фудамент обкладений каменем | як зробити деревяну ложку фото | накрити криницю | деревян стіновіі панелі фото | як зробити лук из трубы | як розмалювати залізобитоний паркан | установка гребкы до мотоблока | целки голый скачать | друзі в майнкрафті 1. 1.9 | зроби сам своїми руками | відео як в купальниках дівчата миють машини