Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини 5


Черешня має рожево-червонувату міцну, але трохи крихку деревину. У промисловості не застосовується, але з неї можна виготовити шпон і використати його для оздоблення меблів. Для коптіння в домашніх умовах використовують лише деревину листяних порід і найкращою се­ред них є черешня. Також добра для коптіння деревина вишні.

Липа має м'яку деревину, її легко стругати, розколювати і різати різь­бярським інструментом. При висиханні вона не жолобиться і майже не тріскається. З липи виготовляють щити, які потім фанерують. Деревина липи без запаху, а тому її використовують для виготовлення тари для продуктів і вуликів.

Вільха має однорідну деревину червонувато-бурого кольору. Річні кільця на ній мало помітні. Вона легка і м'яка. Використовується для сто­лярних і токарних виробів, а також для виготовлення ливарних форм, фа­нери, тари. Вільха не боїться вологи і добре зберігається у воді, тому її іноді використовують для спорудження підводних частин.

Осика має м'яку, легку однорідну білу деревину з зеленуватим відтінком. Вона мало стійка проти загнивання і швидко руйнується від во­логи. З неї виготовляють дешеві меблі, нецінні токарні вироби і столярні плити, які потім фанерують цінною деревиною.

Тополя біла (срібляста) має деревину м'яку і легку. Використовуєть­ся переважно у безлісих районах України для нецінних виробів. Іноді з неї виготовляють фанеру, якою обклеюють щити. Бджолярі вважають, що вулики з тополі чорної (осокора) найкращі, не мають смолистості та за­паху.

 

 


Download Характеристика деревини 5

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 4


Дерев'яні дощаті підлоги можуть бути як одинарними, так і подвійними.

Для одинарних підлог дошки обстругують і підганяють по розміру. Як­що немає дощок потрібної довжини, їх можна стикувати, але обов'язко­во на одній з лаг (балок). Кожна дошка, що укладається, повинна щільно прилягати до попередньої. Тому уклавши, але не прибивши другу дошку, на відстані 10-15см від неї в лагу (балку) вбивають скоби. До дошки прикладають прокладку завдовжки 50-70см і між нею і скобою вбива­ють один чи два клини доти, поки друга дошка щільно не приляже до раніше прибитої. Потім дошку прибивають цвяхами, сплющуючи «шляпки» й утоплюючи їх у деревину на 5мм. Зазор між дошками не по­винен перевищувати 1мм.

Укладати дошки рекомендується так, щоб річні кільця деревини були направлені в різні боки, що допомагає отримати найбільш рівну підлогу.

Ребра нешпунтованих дощок повинні бути обстругані під косинець чи з незначним ухилом всередину. При надмірному скосі ребра звичайно сколюються, що призводить до утворення великих щілин.

Фугуючи ребра, дошки помічають, щоб не поплутати. Іноді замість фугування ребра дощок притесують сокирою. Роблять це так. У першої з обструганих дощок по відбитій шнуром лінії притесують обидва ребра і прибивають її до лаги. На відстані 2-3см від першої кладуть другу дошку і трохи кріплять її двома цвяхами. Між дошками вставляють отволоку (бру­сок із цвяхом) і проводять інструмент уздовж ребра першої дошки, зали­шаючи на лицьовій стороні другої риску, по якій і притесують її ребро.

Подвійні (утеплені) підлоги складають­ся з двох настилів - чистого і чорного (підбо­ру), які знаходяться на деякій відстані один від одного. Чорну підлогу роблять з обаполів чи дощок завтовшки 5-6 см, які не прибивають до балок, а укладають у вибрані в балці шпунти чи на черепні бруски.

 


Download Дерев’яна дощата підлога 4

подробнее

Лаки та політури для дерева


Лаками називають велику групу матеріалів, що представляють собою розчини плівкоутворюючих речовин в органічних розчинниках чи воді. Після висихання вони утворюють тверду прозору безбарвну чи кольоро­ву плівку.

Лаки використовують для одержання прозорих покриттів, коли по­трібно захистити й одночасно зберегти (або особливо підкреслити) структуру поверхні, що фарбується, головним чином, коштовних порід деревини. У цьому випадку лаки наносять безпосередньо на підготовле­ну поверхню виробу. Часто лаки наносять як останній шар у системі ба­гатошарового покриття, для того щоб додати йому гарного зовнішнього вигляду або підвищити експлуатаційні властивості.

Лаки - це, як правило, фарби без пігменту. До складу більшості лаків входять поліуретанові смоли, вони мають сольвентну основу (подібно олійним фарбам). Але, з огляду на гігієнічні та екологічні чинники, все більш популярними стають водорозчинні акрилові лаки, так само, як і во­доемульсійні фарби. Лаки бувають із сатиново-шовковистим або глянце­вим ефектом, як прозорі, так і підфарбовані. Підфарбовані лаки засто­совуються для покращання вигляду дерева. Вони надають йому додатко­вого кольору, але не приховують натуральну текстуру, як це робили б фарби.

Лак має свій власний грунт та підшарок, але при нанесенні першого шару бажано додати в нього приблизно 10% уайт-спириту для сольвент-них типів або води - для акрилових і не накладати цей шар щіткою, а вти­рати його в дерево ганчіркою, від якої не відокремлюються волокна. Ко­ли перший шар висохне, треба зробити насічку: трохи потерти його дрібною шкуркою. Потім видалити пил і вже щіткою накласти другий, по­вноцінний шар. На поверхні, що буде піддаватись зношуванню, добре і другий шар насікти й нанести ще один - додатковий.

 

 


Download Лаки та політури для дерева

подробнее

Зароблення щілин та дірок 2


Для заповнення тріщин, раковин, нерівностей на поверхнях, які хочуть фарбувати, використовують шпаклівки, які виготовляються на основі оліфи та інертних наповнювачів (крейда, каолін). Для поліпшення адгезії (липучості) шпаклівки використовують ґрунтовки. Найчастіше це може бути добре розведена фарба, якою збираються вести роботи.

Всі роботи ведуться лише на сухих основах. Щоб визначити вологість ос­нови, можна скористатися 1-процентним спиртовим розчином фенолфта­леїну, який при нанесенні на вологі поверхні набуває малинового кольору.

Поверхні, які треба вирівняти шпаклівкою, спочатку грунтують, щоб в'яжуче із шпаклівки не проникало в товщу основи і шар шпаклівки в по­дальшому не втратив міцності. Схили, раковини діаметром більше 2мм, глибокі тріщини затирають цементно-піщаним розчином з додаванням розведеного ПВА.

На нових дерев'яних поверхнях спочатку треба вирівняти сучки, зас­моли, нагелі. Цісля цього поверхні грунтують, сушать, заправляючи шпаклівкою дефектні місця, знову сушать, зачищають.

Тріщини в штукатурці розрізають, очищають і затирають безусадочною шпаклівкою (суміш гашеного вапна, гіпсу у співвідношенні 1:1). Після висихання і шліфування поверхню грунтують оліфою або прошпакльову­ють 10-процентним розчином клею. Потім наклеюють щільне полотно, коленкор або серп'янку чи марлю.

Тріщини більше 4 см заробляють цементно-піщаним розчином 1:3. Попередньо їх розчищають загнутим дротом і промивають цементним молоком. Щоб розчин краще проникав всередину кладки, спочатку зак­ладають достатньо пластичний розчин, а на поверхні густіший. При заробці широких тріщин у розчин можна додавати уламки цегли. В процесі заповнення тріщин розчин необхідно ущільнювати.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 2

подробнее

Фарбування поверхонь 2


Для закріплення фарбувальної суміші вживається розчин столярного клею (100г на 1л води), який сприяє тому, що фарба після висихання не береться на руки, на одяг.

Приготовану суміш розбавляють до робочої консистенції. Суміш має рівномірно стікати з мішалки тонким струменем. Густота складу достат­ня, якщо встромлена в нього палиця покривається суцільним шаром крейди. Для запобігання мілення фарбувального складу в нього додають тваринний клей. Щоб перевірити, чи достатньо клею у фарбі, необхідно зафарбувати шматочок жерсті чи скла і підсушити. Якщо клею достатньо, то при дотику до висохлого шару на руці не залишиться слідів крейди. Надлишок клею у фарбі може призвести до розтріскування пофарбова­ної поверхні, тому його слід додавати невеликими порціями і кожен раз перевіряти мілення вказаним способом.

Щоб пофарбована поверхня не мала жовтого відтінку, в клейовий склад додають трохи синього кольору - ультрамарину. Пігмент не­обхідно розвести водою в окремій посудині і додавати невеликими порціями, добиваючись потрібного кольору.

Підібрати фарбу в тон стіни вам допоможе шматочок звичайного віконного скла. Зробіть на ньому мазок, прикладіть його до стіни - відра­зу побачите, чи збігаються кольори.

Щоб надати оксамитового блиску стінам, пофарбованим клейовою фарбою, слід додати у фарбу, крім клею, невелику кількість клейстеру - завареного пшеничного борошна. Треба пам'ятати, що при висиханні клейова фарба світліє.

Для одержання крейдяного складу треба взяти 1кг крейди, 100г ульт­рамарину і 30-35г клею тваринного (плиткового).

 


Download Фарбування поверхонь 2

подробнее

Навішування дверей


Як уникнути перекосів при навішуванні дверей? Поставте дверну ко­робку у проріз, стежачи за вертикальністю стояків. Нижній і верхній бруски перевірте рівнем на горизонтальність. Жорстко закріпіть короб­ку в прорізі.

Вставте полотно в коробку з зазором. Величина зазора - товщина монети. При необхідності стружіть бруски полотна лише фуганком, брус­ки коробки відбірником (зензубелем).

Між нижнім бруском полотна і порогом вставте прокладку завтов­шки в зазор. Пам'ятайте, що нижній брусок дещо ширший, ніж верхній. Прикріпіть тимчасово полотно до коробки дрібними цвяхами. Прикладіть почергово навіси до дверного блока і позначте олівцем горизонтальні габарити їхніх щік.

Перенесіть відмітки столярним кутником на внутрішні площини короб­ки і полотна. Останні бережіть у чистоті від оліфи і фарби.

Прикладіть по відмітках половину навісу з штирем на коробку, а по­ловину з втулкою на полотно і відмітьте вертикальний лабіринт щоки. Стежте, щоб вісьове потовщення навісу заходило на площину бруска.

Видовбайте стамескою гнізда під щоки навісів, залишаючи лінію олівця. Треба дуже чітко провести цю операцію. Вкладіть половинки навісів у їхні гнізда І закріпіть їх шурупами до брусків.

Шурупи добирайте за отворами в щоках. При навішуванні полотно тримайте відкритим на 100 градусів. Зручно навішувати при наявності ручок на дверях. Навіси змажте.

Якщо навішуєте двері на верстаку, то не забувайте розширити ко­робку по кутах рейками. Цим досягається жорсткість коробки під час навішування.

 


Download Навішування дверей

подробнее

Як боротися з грибком?


Боротьба з «грибковими захворюваннями», що вражають стіни і ві­конні рами наших осель - справа архіважка. У першу чергу тому, що бо­ротися, як це не парадоксально звучить, треба заздалегідь - до появи симптомів, а не заднім числом. І все-таки, спробуємо розібратися, як можна перемогти цвіль.

Розрізняють такі види грибків: цвілеві (ростуть на бетоні, фарбі, камінні); грибки синяви (ростуть у клітковині дерева); грибки гниття - бак­теріальна, біла, бура гнилизна (ростуть на деревині). Деякі види од­ноклітинних грибків можуть викликати діатез у дітей, алергію, що перехо­дить в астму, і, навіть, онкологічні захворювання. Грибки цвілі, синяви ігнилі літають у повітрі у вигляді мікроскопічних спор. У разі потрапляння на вологу поверхню деревини, бетону чи каменю вони проростають найтоншими нитками (у науці їх називають «міцелій»). Вважається, що іде­альні умови для появи і поширення грибків - температура +20°С і віднос­на вологість повітря вище 95%.

Про вологість варто сказати окремо. У фасадах з каменю і бетону вона утворюється в результаті конденсації, тобто волога осідає на поверхнях стін у вигляді дрібних крапельок. Косий дощик (у буквальному значенні - «гриб­ний») теж сприятливо впливає на ріст підступних грибків. Волога проникає через пори, отвори, тріщини, негерметичні шви будинків. Найуразливіші стіни і кути будівель. Злий жарт із житлом може зіграти ґрунтова волога. Грунтові й осадові води мають властивість усмоктуватися в цоколь чи стіни будинку. На жаль, поява грибків у цьому випадку неминуча. Небезпечний вплив так званної конструкційної вологи. Така волога споконвічно присутня в нових конструкціях і може накопичуватися ще на стадії виробництва буд­матеріалів, а також під час будівництва. Грибки ростуть і в разі поганого повітрообміну та недостатньої вентиляції повітря. Отже, вологість - одна з головних причин утворення цвілі. Грибки можуть заявити про свою при­сутність навіть у тому випадку, якщо в квартирі неправильно розставлені меблі. Коли ж громіздкі бабусині буфети і шифоньєри поставити впритул до стін, обмеживши тим самим циркуляцію повітря, то незабаром на стінах з'являться лиховісні крапельки конденсату. Крім того, грибки полюбляють бруд. Чим брудніше житло, тим більше бактерій. А чим більше бактерій, тим більше грибків. Отже, боротися з грибком - справа вкрай складна.

 

 


Download Як боротися з грибком?

подробнее

Планування мансарди 2


Для того щоб організувати зручне робоче місце для занять або поста­вити в мансарді верстат для столярних робіт, необхідно передбачити хо­роше освітлення. Його можна досягти за допомогою нахиленого вікна, що вмонтоване у дах будинку.

Розміри робочого стола рекомендуємо збільшити, особливо його ши­рину до 80-100см. Висота кришки стола від підлоги - 75см.

Якщо в мансарді облаштовують загальну або жилу кімнату, в обідній зоні рекомендується мати відкриті або засклені полиці-ніші (з розсувними стеклами). В зоні, де похил даху підходить до підлоги, ці місткості викори­стовуються як буфет, в якому можна зберігати посуд або інші предмети. Варіант розміщення спеціального обладнання і вбудованих меблів оби­рається в залежності від конкретних умов приміщення мансарди.

Що стосується переобладнання старого горища в упорядковане жит­ло або робоче приміщення, то тут виникає ряд питань, які потребують конкретних рекомендацій і порад, що пов'язані з конструкцією перекрит­тя, стропил дахів, утеплення стін і створення нового освітлення в похилій покрівлі.

Якщо будинок споруджено порівняно недавно і поверхня стропил при незначному «косметичному» ремонті стає декоративним елементом інте­р'єру, то такому приміщенню нескладно надати загальної стильової єдності. Найпростішим способом оброблення стін є обшивка простору між стропилами гладенько обструганими дошками чи листами фанери. А самі стропила покривають темним лаком. Підлогу мансарди роблять де­рев'яною: дошки прибивають безпосередньо до балок перекриття, по­верх теплоізоляційної засипки.

Для того щоб мансардою можна було користуватися і в холодні пори року, простір між стропилами заповнюється ефективним утеплювачем - мінераловатною плитою. Тоді обшивку з дощок чи ДСП роблять поверх утеплювача, утворюючи гладкі стіни. Потім цю поверхню оброблюють, шпакляють і оклеюють шпалерами або фарбують водоемульсійною чи масляною фарбою.

 

 


Download Планування мансарди 2

подробнее

Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток


Основою для покрівлі з азбе­стоцементних плиток служить суцільний дерев'яний настил. Фронтонні звиси обшивають де­рев'яними планками. Іноді плит­ки вкладають поверх рулонного матеріалу (пергаміну, руберой­ду), закріпленого на дерев'яній основі толевими цвяхами. Укладають шифер на схилах знизу вверх (від карниза до конька) і справа наліво. Допускається укладання в зворотному напрямку, зліва направо. Шифер викладають одночасно в 2-3 рядах по діагоналі вна­пуск. У карнизному ряді кладуть крайні плитки , що кріплять двома цвяхами . Далі усі парні ряди (у тому числі другий) починають з ук­ладання напівплиток , а усі непарні - цілих плиток . Напівплитки кріплять цвяхами, а цілі плитки - двома цвяхами і противітровою кнопкою . Кнопку встановлюють на плитку, що лежить нижче, й одночасно її го­лівку заводять під обрізані кути рядових плиток так, щоб стрижень кнопки з'явився між ними. Зверху місце стику кутів нижнього ря­ду накривають нижнім кутом плитки верхнього ряду, у яко­му є отвір для стрижня кнопки. Легким натиском молотка стрижень пригинається до площини. Крайні і фронтонні плитки кріплять також за до­помогою противітрових скоб , що особливо важливо для районів із сильними вітрами.

Плитки не можна приби­вати цвяхами наглухо, бо во­ни можуть тріснути. Якщо ж кріплення занадто слабке, покрівля «ходитиме ходуном». Голівки цвяхів повинні лише дотикатися поверхні плиток.

 


Download Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток

подробнее

Теплоізоляція даху 2


Мінімальна товщина теплоізоляційного матеріалу становить 25мм. Для доброго утеплення приміщення краще використовувати матеріали завтовшки 100мм.

Важлива проблема, яку необхідно продумати до початку укладання теплоізолятора і не забувати під час роботи, - влаштування пароізо­ляційного шару. У першу чергу це стосується утеплення схилів. Па­роізоляція забезпечується, по-перше, зазором між покрівельним по­криттям і теплоізоляційним шаром, а по-друге, наявністю особливого пароізоляційного шару (поліетиленової плівки чи фольги). Деякі тепло­ізоляційні матеріали в готовому виді на внутрішній поверхні мають ос­нову з фольги, спеціально призначену для забезпечення пароізоляції даху. Занадто велика різниця в температурі ззовні будинку й усередині нього без наявності шару пароізоляції і вентиляційних отворів у покрівлі може призвести до утворення вогкості в покрівельному килимі і під ним. Наслідок цього - гниття несучої конструкції, випадання роси в теплоізоляційному шарі, підтікання на стелі, тобто передчасне руйну­вання будинку.

Заходи щодо утеплення даху і горищного приміщення завжди по­винні починатися з огляду несучої конструкції даху на предмет виявлен­ня гнилі, цвілі, моху, паразитів і вологих балок. Якщо такі виявлені, то перш ніж приступати до вкладання теплоізоляції, необхідно відремонту­вати кроквяний каркас, привести його в належний стан. Якщо це не зро­бити заздалегідь, то згодом, при ознаках руйнування і протікання даху, доведеться розбирати недавно встановлені пароізоляційний і теплоізо­ляційний шари.

Друга фаза підготовчого етапу складається з перевірки ушкоджень електричних проводів, прокладених на горищі.

Третій момент стосується тих випадків, коли утеплюють підлогу не­жилого горища. Якщо горищна перегородка з пластику, то вона на­вряд чи витримає додаткову вагу. Тому зсередини горища перпендику­лярно затяжкам кроквяних ферм потрібно прибити фанерні панелі чи бруси (жердини). Причому кінці додаткових опор не повинні звисати з крокв.

Отже, коли ремонтні роботи закінчені, можна приступати до влашту­вання теплоізоляційного шару.

 


Download Теплоізоляція даху 2

подробнее

Облицювання кахлями 2


Перепилюють кахлі тонким стальним дротом. Один кінець його прикріплюють до стіни або до стовпа, а до другого прив'язують палицю, яку кладуть на стілець, відсувають стілець від стіни і сідають на палицю, від чого дріт сильно натягується. На кахель наносять лінію-риску, потім бе­руть його двома руками і водять назад-вперед по дроту, розпилюючи. Щоб при цьому не відколювалась глазур, по наведеній рисці необхідно прорубати на глазурі доріжку завширшки 2-4 мм. При перепилюванні кахель треба тримати глазур'ю до себе, щоб розпилювання було точно по рисці. Робочим ходом при розпилюванні вважають той, коли кахель ведеться на себе, в іншому разі глазур буде відколюватися.

Після розпилювання кахель шліфують плавними круговими рухами. З горизонтальних країв глазурований бік злегка скошують.

Порядок облицювання печі такий. Перед укладанням кахель обов'язково змочують водою. Спочатку з відбірної цегли викладають стінку без розчину. Розбирають її, залишивши один ряд. Потім встановлю­ють перші кутові кахлі нижнього ряду, намазуючи їх борти тонким шаром рідкого глиняного розчину і наносячи під румпу шар густого глиняного пісного розчину. Кахлі повинні бути укладені строго по горизонталі і верти­калі. Як правило, між ними залишають простір, куди б можна було встави­ти потрібну кількість проміжних кахлів, кожен з яких насухо приміряють до місця і, якщо це потрібно, додатково шліфують, щоб вони якомога щільніше прилягали один до одного. При укладанні наступних рядів кахлів горизонтальні шви між ними залишають завтовшки 2-3 мм, що необхідно для їх осідання разом з цегляною кладкою. Укла­дені насухо кахлі виймають і вста­новлюють на роз­чині, який нано­сять тільки під румпу, повністю заповнюючи там пустоти.

 


Download Облицювання кахлями 2

подробнее

Дачний будиночок 4


З огляду на те, що при такому рішенні крокви можуть давати розпір на поздовжні стіни, необхідно подбати про жорсткість кроквяної ферми, яка є силовим елементом не тільки даху, але й каркаса будинку у верхній його частині. З цією метою кроквяні ноги з'єднують металевими наклад­ками і болтами (чи шурупами).

Крокви готують на землі. Першу виготовлену ферму використовують як шаблон і по ній збирають інші. Спочатку всю конструкцію краще зібрати на землі, на покладених мауерлатах. Попередньо роблять врубки на нижніх кінцях кроквяних ніг з урахуванням невеликого звисання даху над стіною будинку. Щоб дах вийшов рівним, мауерлати укладають точно за рівнем наверху стін, паралельно один одному і надійно скріплюють їх із брусами верхньої обв'язки цвяхами і скобами.

Крокви встановлюють з технологічного щита-настилу, покладеного на стіни. Для утримання крокв у вертикальному положенні до набивання риштування використовують тимчасові монтажні підкоси, зроблені з дощок.

Послідовність встановлення крокв така. Спочатку монтують дві крайні ферми, потім на їхні коньки натягають шнур (чи прибивають дошку). Збирають проміжні конструкції, з'єднуючи їх врубками з мауерлатами і фіксуючи цвяхами завдовжки 120-150мм та скобами. Виставляють і закріплюють кроквяні конструкції, а потім набивають на них риштування під покрівлю.

Найпростіший варіант - набити суцільний настил із струганої дошки (вагонки) на верхню грань крокв. У цьому випадку риштування під покрівельний матеріал буде стелею будинку. Але такий дах не захистить ні від холоду, ні від спеки. Тому теплоізолятор у даху не буде зайвим. Як теплоізолятор можна використовувати будь-які пористі матеріали з низькою теплопровідністю, наприклад, ізоляційно-оздоблювальні деревинно-волокнисті плити марки М-12, М-20 щільністю понад 250 кг/м3.

 

 

 


Download Дачний будиночок 4

подробнее

Маленькі хитрощі 5


Для зволоження повітря у квартирі між блоками радіатора опалення встановіть невеличкі мисочки, вирізані з дна пластикових пляшок.

Перед тим, як різати скло, намочіть ролик склоріза керосином. Це дасть можливість різати навіть товсті і рифлені стекла.

Рівномірно оштукатурити кут вам допоможе по­рожня пляшка або м'ячик. Покладіть розчин у кут і прокотіть по ньому пляшкою або м'ячиком. Пляшку направляйте горлечком уздовж кута. М'ячик не-замінимий там, де сходяться стіни і стеля.

Якщо дверцята морозильної камери почали нещільно закриватися, укріпіть їх так, як показано на рисунку. Шматочок поролону або будь-якого іншо­го м'якого матеріалу надійно притисне дверцята.

Шампуні, креми та інша косметика і парфю­мерія випускається у красивих пластикових флако­нах з кришечкою, що загвинчується. З такого фла­кона, обрізавши його «по плечики», можна зробити ручку для висувного ящика або дверцят шафи. У дверцятах прорізається отвір діаметром під нарізну частину горлечка флакона, і в цей отвір встав­ляється верхня частина флакона пробкою назовні.

Підготувати гніздо або пробити отвір у бетонній стіні непросто. Цю справу можна спростити, якщо місце свердління частіше змочувати мильною во­дою з гумової груші-спринцовки.

Молоток буде точно попадати по шляпці цвяха, а сам цвях не зігнеться, якщо при ударах направля­ти молоток уздовж рейки, що притиснута поруч зі цвяхом.

Старий лак з паркету легко видалити, якщо про­гладити ділянку підлоги праскою через мокру ганчірку.

 


Download Маленькі хитрощі 5

подробнее

Маленькі хитрощі 7


Для забивання маленьких тріщинок у дерев'яній підлозі перед її фарбуванням потрібно приготувати шпаклівку: знайти старий лінолеум коричневого кольору (дуже ламкий), що дуже часто, років 20 по­тому, застосовувався у всіх адміністративних приміщеннях. Розчинити шматочки лінолеуму в ацетоні до сметаноподібного стану і зашпаклюва­ти усі маленькі тріщинки і щілини на підлози. Більш міцної шпаклівки для підлоги навряд чи знайдете (так ще за такою ціною).

Отвір у склі можна легко просвердлити алмаз­ним свердлом.

Добре ізолюють від шуму підвісні стелі плюс гіпсокартонні панелі на стіни.

Відпрацьована після смажіння соняшникова олія, прокип'ячена на маленькому вогні протягом 40 хвилин перетворюється на оліфу.

Перед наклейкою шпалери можна під шви смуг (попередньо стіна розмічається) на стіну наклеїти смужки паперу (наприклад, папір для вікон). Потім варто заґрунтувати стіну разом з папером, щоб запобігти розмоканню паперу при нанесенні клею перед безпосередньою наклейкою шпалери. Потім клеїться шпалера. Закріплені в такий спосіб шви ніколи не відклеяться (якщо, звичайно, не допу­скати грубих помилок надалі).

Замок «магнітна заскочка» додаткових реко­мендацій не потребує. Він зручний і діє досить надійно. Але установлення заскочки потребує особливої точності. При виконанні цієї роботи візьміть шматочок пластиліну. Після установки однієї частини заскочки нанесіть тонкий шар плас-'тиліну на ділянку дверцят, а потім прикрийте їх. От­римаєте точний відбиток місця для другої половини заскочки.
 


Download Маленькі хитрощі 7

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

прічоски на дуже короткі коси відіо | фото cекc домашний | великі піські луцьк | як клеїти багети на вапно | фото пизди місячних | Красиві дівчата і пізди | як правильно обшити димохід метало черепицею | як правильно обшити димохід металочерепицею | ПІСЬКИ ВЕЛИЧЕЗНІ СТАРІ | яким членом можна збити целку | Скачати Кінчають в середину 3gp | купыты саморобного тракторця | як обробляють бджіл біпіном відео ютуб | парнуха мати із сином | Дівочі піськи з близька | піч піролізна | секс цэлка малалэтка | саморобни Двері для котлив | будова пічки канали | конструкція рейсмуса | ковпак шито та не | ВОЗДУШКИ ВИНИЦИ | малюнок кімнати фарбами | деревяні бісєтки саморобні | деревяні хлібниці фото | креслення ажурних зразків | купить виялку | утеплення плитами з очерету | як виконати креслення кухонної дощечки | фото пизди після збитя целки