Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Характеристика деревини


Деревина - один з найбільш доступних і поширених матеріалів. Для любителів майструвати важливо правильно ЇЇ підібрати та раціонально використати відповідно до призначення. Особливо ретельно слід підби­рати деревину для художніх виробів та виготовлення цінних меблів, оскільки якість виробів з деревини та їх довговічність залежать від фізикомеханічних властивостей, зовнішнього вигляду, вад та схильності до зміни форми деревини під впливом навколишнього середовища. Щоб захистити деревину від шкідників, її просочують антисептиками.

Сосна має м'яку прямошарову легку і досить міцну деревину, яка доб­ре розколюється, її легко обробляти інструментом. При прозорому оз­добленні вона погано полірується, бо вбирає в себе лаки і політури. Здебільшого з неї виготовляють двері, віконні рами, столи тощо, Ялина має деревину, яка міцністю майже не поступається перед сосною. Смо­листість у неї менша, тому у вологому середовищі вона швидко загниває, але довго зберігається в сухому приміщенні. Колоти її краще, ніж сосну, але обробляти інструментом трохи важче.

Ялину легше полірувати, вона менше вбирає лаки і політури, ніж сос­на, тому її широко використовують для виготовлення меблів. З рівної прямошарової деревини без сучків виготовляють резонансні деки музичних інструментів. Модрина має міцну, проте крихку смолисту деревину, що нагадує соснову, її добре полірувати, прозоро оздоблена, вона набуває красивого вигляду. За механічними властивостями модрина майже не поступається дубу і ясеню. Колоти її порівняно легко, але обробляти важ­че, ніж сосну. Суха деревина модрини дуже розтріскується, тому для ви­готовлення меблів та інших цінних дерев'яних виробів її не використову­ють. Вона стійка проти загнивання, через це з неї виготовляють вироби, що перебувають у воді, та будують житла.

 


Download Характеристика деревини

подробнее

Вибір деревини для столярних робіт 2


Сучкуватість - це одна з найпоширеніших вад деревини, особливо хвойних порід, в яких згодом сучки легко випадають. Тому сучкувату де­ревину хвойних порід для облицювання не використовують. У листяних порід сучкувата деревина не є особливою вадою. Наприклад, явір, в яко­го сучкувата деревина утворює своєрідний малюнок «пташине око», є цінним матеріалом для меблевого виробництва. Ціниться сучкувата де­ревина горіха та деяких інших порід.

Текстура - це природний малюнок обробленої поверхні зрізу дере­вини, який утворюється внаслідок перерізання серцевинних променів, волокон та річних шарів. Ціниться красива текстура лише в тому випад­ку, якщо виріб прозоро оздоблюється. Якщо ж виріб фарбують непрозо­рими фарбами, то текстура не має ніякого значення.

Красива текстура утворюється переважно при тангенціальному або напіврадіальному зрізі, коли виготовляється стругана фанера. Красиву текстуру має деревина горіха, карельської берези, груші, клена, дуба. Однотонну фанеру груші та клена застосовують переважно для покрит­тя меблів зсередини. Для зовнішнього оздоблення меблів використову­ють фанеру горіха та карельської берези. Останніми роками промис­ловість випускає меблі, облицьовані фанерою з деревини червонувато­го кольору та одноманітною текстурою.

Колір деревини. Залежно від переважаючого відтінку природного кольору ядрової частини стовбура деревину класифікують так:

жовта білуватого, трохи жовтуватого або червонуватого відтінків: ялина, береза, осика, липа, граб, клен, смерека;

ясно-жовта (лимонна) - самшит, барбарис;

золотисто-жовта: шовковиця, маклюра;

рожевувато-жовта: ясен, айлант;

червонувато-жовта: карельська береза, черемшина, глід, акація; бура (ясно-бура): тополя, в'яз, кедр, лох (маслинка); червонувато-бура: модрина, бук, вільха, груша, слива; коричнево-бура: каштан, горобина; коричнева - жовто-коричнева: дуб; рожевувато-коричнева: яблуня, черешня;

червонувато-коричнева: сосна, вишня, туя;

темно-коричнева: горіх, абрикос;

рожева, жовтувато-рожева: слива, лавровишня;

темно-рожева: чинара, платан;

оранжева: жостір;

червона: тис;

фіолетова: бузок, бирючина (вовчі ягоди); зеленувата: падуб, хурма, фісташка; чорна: морений дуб.

Слід зауважити, що ці кольори тільки переважають, проте в кожній де­ревині можуть бути різні відтінки. Особливо змінюється колір зовнішньої частини стовбура. Деякі породи змінюють свій колір від дії грибних захво­рювань, що майже не впливають на якість деревини.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт 2

подробнее

Дерев’яна дощата підлога


Основними вимогами до підлоги є твердість, міцність, добра теплоізо­ляція, стійкість проти спрацювання. Щоб домогтися цього, треба пра­вильно підготувати основу підлоги і на цю основу правильно укласти пок­риття. Основа підлоги - це бетонна плита перекриття, дерев'яні лаги чи дерев'яні балки, покладені на бетонну (чи іншу основу). Дуже часто ос­новою підлоги є цегельні стовпчики, встановлені на утрамбований щебінь, під яким знаходиться шар ущільненого грунту. Можна влаштува­ти і просто підлогу по грунту.

Технологія робіт з влаштування такої підлоги наступна. Спочатку тре­ба зрізати рослинний грунт і укласти на нього два шари сухої землі, яку обов'язково утрамбувати. Сумарний шар повинен становити 15-20 см. Потім поверхню цієї основи утрамбовують, втоплюючи щебінь чи гравій у Основу підлоги роблять вище рівня зовнішнього вимощення не менше ніж на 10-15 см. На підготовленій основі встановлюють цегельні стовп­чики в два ряди цегли, відстань між якими становить 70-100 см один від одного. На ці стовпчики по толевій ізоляції та антисептичних прокладках з обрізків дощок завтовшки не менше 30 мм укладають лаги (колоди діаметром 14 см, розпиляні уздовж на дві частини). Поверхню лагів вирівнюють. Встановлюють за рівнем з підтесуванням нижньої напівкруг­лої поверхні. Наскільки рівно покладені лаги, можна перевірити двомет­ровою рейкою з рівнем, яку прикладають до лагів у всіх напрямках; просвіти між лагами і рейкою не повинні перевищувати 3мм. Між лага­ми і стінами чи перегородками варто залишити зазор не менше 8см для можливого осідання.

 

 


Download Дерев’яна дощата підлога

подробнее

Ремонт дощатих підлог


Ремонт дощатих підлог полягає в заміні потрісканих чи ушкоджених до­щок чи лаг, ремонті місць механічних ушкоджень, а також у заповненні і ги потрібно замінити новими по всій довжині чи на якій-небудь частині дов­жини; в останньому випадку треба вирізувати ушкоджену частину (можна пробити долотом дірку, а потім за допомогою вузької ручної пилки виріза­ти пошкоджену частину дошки). Якщо виявляється, що в цьому місці пошкод­жена і лага, то поруч з нею потрібно уклас­ти нову лагу так, щоб її кінці виступали не менше ніж на 20 см з кожного боку за ушкод­жену ділянку. Після цього лагу за до­помогою клинів потрібно притиснути до до­щок підлоги. Такі ж операції слід виконати і з іншого боку, тобто вирізати дошки на потрібну довжину і прибити до лагів; стару, пошкоджену лагу потрібно вирізати і видали­ти. Після цього поверхню нових дощок обстругують рубанком в рівень підлоги. Не­великі механічні ушкодження усувають встав­ками з дощок чи кусків дерева. Якщо дошки не прогинаються, а в підлозі внаслідок їх пересихання з'явилися вузькі щілини, то їх заповнюють спеціальною замазкою: 250 м столярного клею роз­чиняють в 1 л води, куди додають де­рев'яну стружку, яку всипають невелики­ми порціями в гарячий (але не киплячий) клей і безперервно перемішують до одержання густої маси.

 Під час роботи посудина із замаз­кою повинна знаходитися в іншій посудині з гарячою водою (щоб не допустити передчас­ного затвердіння замазки). Великі щілини можна  закрити  спеціально  пригнаними вкладками з  рейок чи дощок, попередньо змащеними столярним клеєм. Попередньо необхідно перекласти дошки на всій площі підлоги, тобто підняти дошки й укласти їх за­ново, усуваючи ВСІ ЩІЛИНИ. Підтискати Старі дошки треба дуже обережно, щоб не пошкодити їхнього краю, особливо при з'єднанні в шпунт. Для прибивання дощок потрібно застосовувати цвяхи завдовжки не менше триразової товщини дощок. Прибиваючи дошки, слід щільно при­тискати їх одну до одної і до лагів.

 


Download Ремонт дощатих підлог

подробнее

Лаки та політури для дерева 2


Утім, кожен різновид лаку (про них мова йтиме далі) має свої особливі правила нанесення на поверхню.

Олійні лаки - розчини природних або синтетичних смол, що висиха­ють чи напіввисихають у оліях або розчинниках із додаванням сикативів. Розчинниками є скипидар, уайт-спирит, ксилол і ін. Плівки, утворені олійними лаками, висихають дуже повільно (48 годин і більше), що й обмежує їх застосування при обробці виробів із деревини. Олійні лаки на­носять щіткою, тампоном або розпилювачем. Плівки олійних лаків мають хорошу еластичність, морозо і водостійкі.

Матеріал пожежонебезпечний і токсичний через наявність у ньому органічних розчинників. При проведенні робіт у закритих приміщеннях необхідна вентиляція. Для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняю­чи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідні лаки. На сьогодні - це найбільш розповсюджені із застосо­вуваних у побуті лаків. Вони являють собою розчини в органічних розчин­никах синтетичних алкідних (пентафталевих чи гліфталевих) смол. Плівки алкідних лаків тверді, прозорі, слабко пофарбовані, мають хорошу ад­гезію до всіляких поверхонь, водостійкі. Застосовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх фарбувальних робіт. Помилково алкідні лаки часто називають олійними, тому що при виготовленні алкідних смол застосовують рослинні олії, які значно впливають на властивості кінцево­го продукту, але за хімічним складом та за властивостями алкідні лаки відрізняються від олійних. Розчинниками є сольвент, уайт-спирит, скипи­дар або їх суміш у співвідношенні 1:1, ксилол, РС-2.

 

 

 


Download Лаки та політури для дерева 2

подробнее

Зароблення щілин та дірок 3


Якщо тріщини великі, то їх затирають спеціальною замазкою: 1кг гіпсу і 2,5кг просіяної крейди. Одержану суміш заливають 10-процент-ним клейовим розчином до одержання пастоподібної маси.

Для обробки тріщин і щілин можна приготувати таку замазку: в рідкий як сметана столярний клей додають, помішуючи, зубний порошок або дрібно розтерту крейду. Густою сумішшю зарівнюють щілини, зайвину знімають ножем. Щілини в плінтусах шпаклюємо олійною замазкою та­кого складу: оліфа 1 кг, сикатив 50 г, клей (10-процентний розчин) 200 г, мило 20 г, крейда до робочої в'язкості.

Якщо стеля в окремих місцях покрита тріщинами, то прошкребіть тріщини, а потім зашпаклюйте. Коли ґрунтовка висохне, огрунтуйте сте­лю побілкою за допомогою пензля. Коли грунтування висохне, забіліть двічі пилососом. В побілку обов'язково додайте клеючий матеріал: сто­лярний або малярний клей (200г на відро води), заваріть борошно (1 літр завареного розчину на відро), півлітра емульсії ПВА на відро. Не за­будьте побілку підголубити.

Щілини між бетонними плитами стелі важко надійно заробити. Мож­на вздовж шва нанести шар білої олійної фарби, а на неї наклеїти бинт. Після висихання прошпаклюйте, і він легко забілиться, стане непомітним.

Приклеєну чи прооліфлену основу перед наклеюванням марлі знову промазують клеєм і на нього кладуть марлю, розрівнюючи шпателем так, щоб клеєм просякла марля. Потім просохлу поверхню сушать, шпаклю­ють не менше двох разів і шліфують.

Побиту, відпалу штукатурку в сухих приміщеннях ремонтують вапняним розчином.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 3

подробнее

Робота зі шпалерами 2


Найперше готують стіни. Якщо вони були побілені чи пофарбовані клейовою фарбою, необхідно зняти з них шар побілки. Для цього стіни змочують гарячою водою і зішкрібують сталевим шпателем верхні шари, особливо випуклі місця та інші нерівності. Відтак їх додатково промива­ють водою. Порушену штукатурку, різні тріщини слід змастити гіпсовим розчином.

Коли стіни підсохнуть, їх згладжують торцевим боком дерев'яного бруска і протирають вологою ганчіркою.

Плями на стіні зафарбовують нітролаком, нітроемаллю або заклею­ють тонкою алюмінієвою фольгою. Олійну фарбу зчищати не слід. її тре­ба промити водою з содою або милом і добре просушити. Зафарбова­ну емалями поверхню також промивають і зачищають наждачним папе­ром, цеглою чи крупнозернистою шкуркою.

Якщо ж стіни були обклеєні простими шпалерами, то слід перевірити, наскільки міцно вони тримаються. Для цього достатньо змочити їх водою. Якщо відстануть від стіни, здуються, то треба знімати. Якщо ж тримають­ся міцно, то на них можна клеїти нові шпалери, попередньо зачистивши окремі шерехатості. Всі інші види шпалер та рулонних матеріалів треба знімати із стін. Якщо старі шпалери мають багато пухирів (тобто місця відклеїлися), то для зачищення поверхні можна використати старе полот­но ножівки або скористатися шпателем.

Стіни обов'язково ремонтують, зачищають всі дефекти, просушують. На сирих стінах клейстер швидко загниває, віддає неприємним запахом, шпалери змінюють свій колір, відстають від стіни.

 


Download Робота зі шпалерами 2

подробнее

Утеплення дверей


Щоб утеплити двері, необхідно мати дерматин або шкірзамінник, пластову вату (1,7кг на квадратний метр площі дверей) або поролон завтовшки 20-40мм, будівельні (50г) і мебльові цвяхи з декоративною головкою (75г на квадратний метр площі).

Зніміть двері з завісів і покладіть горизонтально. Відкрутіть з них ручки і взагалі все, що виступає над поверхнею. Залежно від того, в який бік відчиняються двері, розрізняють два варіанти оббивання.

Якщо двері відчиняються назовні, з оббивного матеріалу викроюють полотнище, яке за довжиною і шириною повинно бути більшим за відповідні розміри дверей на 100мм. Викроюють також три стрічки завширшки 140мм. Довжина однієї з них має дорівнювати висоті дверей, а двох інших - їхній ширині.

Спочатку формують валики по нижньому і верхньому краях дверей, а також по тому краю, де знаходиться замок. Для цього викроєні стрічки накладають на відповідні краї дверей лицьовим боком донизу і, відсту­пивши від кромки 10мм, прибивають їх будівельними цвяхами. На стрічки накладають скручені з вати валики діаметром 30-40мм. Стрічки загор­тають на валики і, натягуючи матеріал, прибивають будівельними цвяха­ми так, щоб валик наполовину спадав над кромкою і при навішуванні дверей перекривав зазор між дверною коробкою і дверима. Після цього на площину дверей настеляють вату, а на неї накладають оббивний ма­теріал, причому так, щоб з того боку, де завіси, край полотнища спадав на 60-80мм. Роботу починають з краю від замка.

 


Download Утеплення дверей

подробнее

Утеплення фасадів будинку 4


Очевидно, що найбільше зниження теплоопору дає застосування твердих цегельних зв'язок. Використання зв'язок з нержавіючої сталі значно зменшує тепловтрати. Однак, найбільш перспективним варіан­том з точки зору боротьби з «містками холоду» є застосування спеціаль­них склопластикових зв'язок, у цьому випадку тепловтрати, як правило, не перевищують 2%. Взагалі, склопластик найбільш перспективний ма­теріал для гнучких зв'язок, він має дуже низьку теплопровідність, високу міцність і дуже високу хімічну і деформаційну стійкість.

При проектуванні й експлуатації тришарових стін із внутрішнім розта­шуванням утеплювача існує ще одна надзвичайно серйозна проблема, на яку необхідно звернути увагу - це конденсація вологи усередині конст­рукції. Водяна пара, що попадає в товщу конструкції в результаті дифузії, може привести до прогресуючого відволожування утеплювача і поступо­вої втрати теплоізолюючих властивостей. При цьому утеплювач не виси­хає навіть у теплий період року, тому що зовнішній шар є паробар'єром.

Для боротьби з цим явищем застосовується пароізоляційний шар або влаштовується повітряний вентиляційний зазор. Необхідність і місце розта­шування паробар'єра визначаються розрахунком. У разі необхідності він улаштовується перед теплоізоляційним шаром стіни. Розглянемо док­ладніше дві основні конструктивні схеми стін колодязної кладки: тришарові стіни без повітряного зазору і з вентильованим повітряним зазором.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 4

подробнее

Мансарда


 

Призначення мансарди - збільшення житлової площі за рахунок ви­користання горищного приміщення. Для мансарди ширина будинку по­винна бути не меншою 4м 80см. Висота мансардної кімнати - не мен­шою 2м 20см, ширина - 2м 40см.

Там, де стеля має скоси, вертикальні стіни повинні бути заввишки 1м 60см. Нижній пояс ферми одночасно слугує перекриттям над першим поверхом.

Стіни мансарди - це підстропильні стояки. До них прибиваються пе­рекладини, до яких пришиваються дошки або фанера.

Стеля. Краще зробити легку стелю, основу якої прибивають до пере­кладин підстропильної ферми (якщо мова йде про ламану стелю з під-стропильними стояками), якщо ж конструкція інша, то основа кріпиться до стропил.

Розглянемо три варіанти мансарди при різних типах дахів.

Дах похилом 45°. При ширині бу­динку 7-10м - це звичайна стропиль­на система. Стеля в мансарді буде з нахилом.

Гострий силует даху похилом 60°.

Такими дахами прикрашають садові будиночки .завширшки 5-6м. Але на них йде забагато матеріалу.

Мансарду розташовують під двоскатним дахом з кутом нахилу стропил 45-60° та ламаним дахом з двома різ­ними схилами стропил.

Ламаний дах зовні менш ефектив­ний, зате мансардні кімнати мають вер­тикальні стіни, на них йде менше мате­ріалу. Ускладнюються з'єднання стро­пил із стояками і ригелем (за рахунок збігу чотирьох елементів конструкції).

Конструктивне рішення обладнання мансарди з похилою стелею похилом даху в 45°.

спальні місця, вбудовані ша­фи, столи. Крім перелічених основних предметів необхідні і такі, які не мають постійного місця, - кухонні табуретки, стільці, крісло-качалка, від­криті вішалки, полички і т.д. Функції меблів для зберігання різних речей можуть викону­вати закриті шафи в різних місцях садового будиночка під сходами, під підлогою, між похилою стіною мансарди і дахом. Прагнення макси­мально використати об'єм садового будиночка обумо­вило улаштування і облад­нання мансард.

Є просте і конструктивне рішення: не намагатися при­ховати, змінити простір під дахом, який утворюється в габаритах трикут­ної будівельної конструкції, а максимально використати його. Для цього стропила повинні бути встановлені дещо крутіше, ніж звичайно. Завдяки цьому всі незручні зони, що утворюються між покрівлею і підлогою, мож­на використовувати під шафи для одягу та інших предметів. Крім того, незручні зони покрівлі можна використати під відкриті полиці для книг. Поряд доцільно обладнати місце для читання. Розділивши мансард­не приміщення шафою для одягу, отримаємо спальне місце, з одного бо­ку, і гардероб - з іншого. Можна використати і простір за огороджувальними стінами мансарди.

 

 


Download Мансарда

подробнее

Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток 2


До початку покриття схилів азбестоцементним шифером на основу рекомендується на­нести розмічальну сітку, яка полегшить покрівельні роботи. Ширина кожного вічка сітки -23,5, а висота - 22, 5см.

Покрівельні роботи краще робити сидячи на ослоні, укріпленому на решетуванні. Варто також запастися візком, з лівої сторони якого є шухля­да для кріпильних деталей.

Карнизи даху з азбестоце­ментної покрівлі покривають сталевими картинами карниз­них звисів, а розжолобки - за­здалегідь заготовленими сму­гами з оцинкованої сталі. Ди­мар оббивають сталевим коміром. Місця примикання покрівлі до вертикальних деталей і стін закривають сталевими фартухами, нижні кінці яких перекривають покрівельне азбестоцементне покриття на 15 см. Ці кінці кріплять противітровими кнопками і шурупами з напівкруг­лими голівками. Під голівку шурупа надівають сталеву і гумову шайби, змазані суриковою замазкою. Шуруп закручують до того моменту, поки з-під шайби не виступить мастика, яку відразу пришпакльовують. Для по­криття конька і ребер  на вершині верхнього пояса кроквяної ферми  кріплять коньковый брус, а поверх нього — руберойдову стрічку. По брусу укладають спеціальні жолобчасті азбестоцементні коньки , що мають з одного боку розширений кінець , а з іншого - звужений. Перший коньок укладають розширеним кінцем біля фронтонного звису чи внизу ребра і закріплюють противітровою скобою. Вузький кінець кріплять скобою  і цвяхами . На вузький кінець першого конька до упо­ру надівають розширеним кінцем другий коньок, причому напуск повинен становити 70см. Усі вузькі розтруби коньків кріплять скобами і цвяхами.

 

 


Download Покрівлі з азбе¬стоцементних плиток 2

подробнее

Теплоізоляція даху 2


Мінімальна товщина теплоізоляційного матеріалу становить 25мм. Для доброго утеплення приміщення краще використовувати матеріали завтовшки 100мм.

Важлива проблема, яку необхідно продумати до початку укладання теплоізолятора і не забувати під час роботи, - влаштування пароізо­ляційного шару. У першу чергу це стосується утеплення схилів. Па­роізоляція забезпечується, по-перше, зазором між покрівельним по­криттям і теплоізоляційним шаром, а по-друге, наявністю особливого пароізоляційного шару (поліетиленової плівки чи фольги). Деякі тепло­ізоляційні матеріали в готовому виді на внутрішній поверхні мають ос­нову з фольги, спеціально призначену для забезпечення пароізоляції даху. Занадто велика різниця в температурі ззовні будинку й усередині нього без наявності шару пароізоляції і вентиляційних отворів у покрівлі може призвести до утворення вогкості в покрівельному килимі і під ним. Наслідок цього - гниття несучої конструкції, випадання роси в теплоізоляційному шарі, підтікання на стелі, тобто передчасне руйну­вання будинку.

Заходи щодо утеплення даху і горищного приміщення завжди по­винні починатися з огляду несучої конструкції даху на предмет виявлен­ня гнилі, цвілі, моху, паразитів і вологих балок. Якщо такі виявлені, то перш ніж приступати до вкладання теплоізоляції, необхідно відремонту­вати кроквяний каркас, привести його в належний стан. Якщо це не зро­бити заздалегідь, то згодом, при ознаках руйнування і протікання даху, доведеться розбирати недавно встановлені пароізоляційний і теплоізо­ляційний шари.

Друга фаза підготовчого етапу складається з перевірки ушкоджень електричних проводів, прокладених на горищі.

Третій момент стосується тих випадків, коли утеплюють підлогу не­жилого горища. Якщо горищна перегородка з пластику, то вона на­вряд чи витримає додаткову вагу. Тому зсередини горища перпендику­лярно затяжкам кроквяних ферм потрібно прибити фанерні панелі чи бруси (жердини). Причому кінці додаткових опор не повинні звисати з крокв.

Отже, коли ремонтні роботи закінчені, можна приступати до влашту­вання теплоізоляційного шару.

 


Download Теплоізоляція даху 2

подробнее

Облицювання кахлями 4


Для закріплення кахлів у цегляній кладці на кожен штрих необхідно кріпити по два куски дроту для утворення мочки (петлі). Ставлять по дві-три мочки на штир на рівні ряду кладки, проти шва, для наступного затиску верхніми рядами. Кінці дроту загинають на кладку.

Нижні частини румп щільно заповнюють глиняним розчином та добре змоченим у воді щебенем з червоної цегли. Щебінь з вогнетривкої цегли використовувати не можна: при нагріванні він розширюється набагато більше кахлів і може їх порвати. Перший ряд цегли укладають щільно до облицювання, заповнюючи пустоти глиняним розчином. Проти цього ря­ду до штирів прикріплюють мочки і кладуть їх на цеглу для наступного за­тиску кладкою. Вивівши перший ряд, приступають до дальшого запов­нення пустот в румпах і проміжків між ними. У верху румп ставлять ще мочки і замуровують. Звичайно, мочки заважають працювати, якщо їх закріпити заздалегідь. Тому краще вставляти їх в процесі кладки.

Облицювавши піч, поверхню її обтирають, знімають бруд і глину, зма­зують рідким гіпсовим тістом, особливо шви. Як тільки гіпс злегка сту­жавіє, його знімають чистою ганчіркою, залишаючи в швах, а разом з ним і бруд, що прилип до плиток. Якщо після протирання ганчіркою про­терти піч м'яким папером, то кахлі стануть чистішими, бо папір зніме не­помітні сліди гіпсу. У швах гіпс висихає і набуває білого кольору.

Кахлі кладуть одночасно з кладкою печі. За санітарними вимогами піч повинна нагріватися до температури 70 °С, а облицьована кахлями - до 90 °С. В результаті тепловіддача 1м2 печі підвищується на 150ккал/год'

 

 

 


Download Облицювання кахлями 4

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

клітки для кролів 2 ярусні | як скласти фризу до мотоблока 12 к с | скачати відео зламали целку дівчині | зробити групку | pizde foto | як зробити корзину з лози в ютубе | купити камын | рухомі іграшк з картону | секс відео лізбіянки | вибір заготовки для виконання столярних робіт | .ютуб побілка емульсійкою кімнати | .ютуб побілка емульсійкою після звичайного вапна | домшне відео будови печі | плетіння корзини з лози скачать торент | скачать відео пернуху | пілівізатор | розгорток замка з ватмана на а3 | технологічна карта первоцвіту весняного | бесідки із каміном муровані | креслення бесідка | Відео ххх найкраще для скачування | скачати порно зняте в лісі | як зробити коптілку ютуб | клада кафельні печі | будова пєчі | Порнофото16 | як переробити фрезу мотоблока в мульчирователь | как роблять вулыкы з комыша | Жирні пісьохи | скачать різьба геометрична відео