Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Корисні поради 2


Прогинаються дошки підлоги. При ремонті скріпіть їх шурупами діаметром 4-5мм і завдовжки 30-50мм. Вони вгвинчуються навскоси у щілини поміж дошками. Потім головки старанно втопіть. Шурупи один від одного вгвинчуйте на відстані 0,5м.

Щоб дерев'яна підлога не прогиналася і не скрипіла, пропонується такий вихід. Визначаємо місце лаги за рядами цвяхів на дошках і свердли­мо в настилі і лазі два отвори. Там, де лага, вкручуємо болт. В інший отвір заливаємо бетон або суміш епоксидної смоли з тирсою. Після зат­вердіння цього складу болт вигвинчується і в цей отвір теж заливається суміш. Потім у верхні частини отворів забивають дерев'яні корки, шпаклюють, фарбують.

Коли скриплять мостини підлоги, треба починати їх ремонтувати. Вздовж стиків дощок в шаховому порядку під кутом 40-45° дрилем прос­вердлюють отвори в напрямі стику. Діаметр свердла 7-10мм. В отвори забиваються штифти трохи більшого діаметра з дерева твердих порід. Штифт попередньо змазують столярним клеєм або синтетичним. Висту­паючу над підлогою частину штифта спилюють ножівковим полотном (для металу). Місце ремонту шліфують наждачним папером, шпаклюють і фарбують.

Зробіть із щільного паперу або плівки трафарет для ремонту підлоги. Шпаклівка наноситься шпателем по трафарету і заповнює тріщини. При цьому не забруднюється підлога довкола місця ремонту.

Тріщини в дерев'яних підлогах заробляються пастою з дерев'яної тир­си і клею для шпалер. Тирсу можна замінити дрібними шматочками ста­рих газет. Спершу у киплячій воді розмішують до однорідної маси тирсу або газетні шматочки, а тоді доливають невеликими порціями клей.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Лаки та політури для дерева 2


Утім, кожен різновид лаку (про них мова йтиме далі) має свої особливі правила нанесення на поверхню.

Олійні лаки - розчини природних або синтетичних смол, що висиха­ють чи напіввисихають у оліях або розчинниках із додаванням сикативів. Розчинниками є скипидар, уайт-спирит, ксилол і ін. Плівки, утворені олійними лаками, висихають дуже повільно (48 годин і більше), що й обмежує їх застосування при обробці виробів із деревини. Олійні лаки на­носять щіткою, тампоном або розпилювачем. Плівки олійних лаків мають хорошу еластичність, морозо і водостійкі.

Матеріал пожежонебезпечний і токсичний через наявність у ньому органічних розчинників. При проведенні робіт у закритих приміщеннях необхідна вентиляція. Для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняю­чи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідні лаки. На сьогодні - це найбільш розповсюджені із застосо­вуваних у побуті лаків. Вони являють собою розчини в органічних розчин­никах синтетичних алкідних (пентафталевих чи гліфталевих) смол. Плівки алкідних лаків тверді, прозорі, слабко пофарбовані, мають хорошу ад­гезію до всіляких поверхонь, водостійкі. Застосовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх фарбувальних робіт. Помилково алкідні лаки часто називають олійними, тому що при виготовленні алкідних смол застосовують рослинні олії, які значно впливають на властивості кінцево­го продукту, але за хімічним складом та за властивостями алкідні лаки відрізняються від олійних. Розчинниками є сольвент, уайт-спирит, скипи­дар або їх суміш у співвідношенні 1:1, ксилол, РС-2.

 

 

 


Download Лаки та політури для дерева 2

подробнее

Гарнітур з дощечок


Запропонований набір меблів виготовляється з дощок однакового поперечного перерізу 70x20 мм. Використання твердих порід дерева (береза, ялина, сосна та ін.) збільшує строк експлуатації гарнітура. Для того щоб оброблення було більш якісним, перед складанням усі площи­ни дощок треба вирівняти за допомогою рубанка або фуганка, а потімі - наждаком. Відпиляні торці бажано відшліфувати. Вузли всіх виробів гарнітура однакові, що створює єдиний стиль комплекту. Для отримання більш міцних з'єднань різних деталей їх слід виконувати на клею (ПВА, епоксидний, столярний).

Складені предмети гарнітура необхідно покрити оліфою або лаком для меблів чи паркету. Якщо деревина має багато дефектів і некрасива за текстурою, можна застосувати емалеве покриття - воно приховає не­доліки, але колір фарби слід підбирати відповідно до інтер'єру. Окремі предмети гарнітура можна використовувати як в приміщенні, так і над­ворі.

Стільці, крісла та диван будуть більш комфортабельними, якщо пок­ласти на них подушки, набиті поролоновою крихтою або пір'ям. Чохли бажано шити з цупкої тканини яскравих кольорів - тентової, льону з лавсаном, ситцю. Вони можуть бути знімни­ми (на «блискавці» або на ґудзиках). Ду­ше ошатним і завершеним буде вигляд кімнати, якщо з такої ж тканини зробити скатертину на стіл і штори на вікна.

 

 


Download Гарнітур з дощечок

подробнее

Фарбування поверхонь 3


Потрібну суміш можна також приготувати і на клеї КМЦ. При цьому на 10л суміші витрачається 6 кг просіяної крейди і 0,2-0,25кг клею КМЦ. Казеїнові суміші міцніші клейових фарб і характеризуються матовою по­верхнею. Для приготування 10л фарби беруть 5л 10-процентного роз­чину казеїнового клею і, швидко перемішуючи, додають 150г оліфи до утворення емульсії. В приготовану заздалегідь крейдяну пасту з пігмен­том, поступово помішуючи, вливають одержану емульсію.

При роботі з казеїновими фарбами необхідно стежити за консис­тенцією складу. Надлишок води може призвести до утворення патьоків на поверхні, а надлишок клею - до зморщок.

Вапняні фарбувальні суміші готуються з вапняного тіста, солі та води.

Для приготування кольору 3кг вапняного тіста розводять 6 л води. Для запобігання міленню вапняного покриття в суміш додають 0,1кг солі, розбавленої в 0,5л води. В одержаний розчин додають воду до 10л.

Кольорові вапняні суміші застосовуються обмежено тому, що дуже небагато пігментів поєднуються з вапном. До них належаї мінеральні пігменти - охра, сажа, сієна натуральна, умбра.

Існує багато способів надати поверхні естетичних якостей за допо­могою малярних сумішей. Наприклад, по лінії, яка розділяє поверхні, що пофарбовано у два кольори, можна нанести одну або кілька вузьких смужок (фільонок) іншого кольору. Для витягування фільонок необхідні шнур і крейда. Шнур натирають крейдою, натягують і відпускають. На стіні залишається рівна лінія. По ній пересувають лінійку, тримаючи її лівою рукою. По лінійці фільончастим пензлем зліва направо проводять смужку-фільонку. Щітку тримають під кутом 45° до стіни.

Для надання поверхням матового шерехатого вигляду їх торцюють (наносять легкі удари різними щетинними щітками-торцівками). Олійне фарбування під торцювання виконують густішим складом, для чого у нь­ого додають гіпс, шпат, мармурове або вапняне борошно.

Накатку візерунчастими валиками виконують по товстому шару фар­би, в яку додають дрібний наповнювач.

За допомогою трафаретів на пофарбовану поверхню можна нанес­ти різні візерунки або обробити її орнаментом. При набивці багато­колірного малюнка під кожен колір готують свій трафарет. Для міцності трафарети просочують оліфою, після чого старанно висушують.

Фарби висихають за 48 год. Якщо фарба не висохла за такий час, то значить вона була неякісна.

При фарбуванні непросохлої деревини шар фарби здувається. Тож доводиться переробляти зроблене.

При використанні дуже густих сумішей залишаються сліди від щітки. Треба поверхню обробляти пемзою і шкуркою і знову фарбувати.

Термін зберігання лакофарбових матеріалів не перевищує 6 місяців. Після цього треба переконатися у придатності фарб шляхом пробного фарбування.

 

 


Download Фарбування поверхонь 3

подробнее

Робота зі шпалерами 4


Обклеювати стіни можна одному, але зручніше це робити вдвох, коли один намазує і подає шматок шпалер; а інший стоїть на стільці чи драбині. Верхній край шпалер має клеїтися чітко по горизонтально відбитій лінії, а боковий по відбитій вертикальній лінії. Обклеювати краще «від світла».

Щоб краї шпалер надійно приклеювалися, по периметру вікон, две­рей, нижче бордюрної смуги і над плінтусами на поверхні завширшки 10-15см малярною щіточкою ретельно втирають оліфу. Стіни промащу­ють клейстером і одразу обклеюють газетами.

Обклеювати поверхню шпалерами можна після того, як макулатура повністю висохла. Відрізані відповідної довжини полотнища укладають на підлозіі або на столі боком донизу так, щоб кожне нижнє полотнище виступало на 1,2-2см.

Намазане полотнище повинно трохи зволожитися. Для цього його складають удвоє лицьовим боком догори, відкладають і наносять клейс­тер на інше полотнище. Перед наклеюванням краї зволоженого полот­нища вдруге промазують клейстером.

Вертикальність стіни перевіряють з допомогою виска. Для цього відмірюють від кутка відстань, рівну ширині рулона шпалерів. У цьому місці відбивають вертикальну лінію, по якій наклеюється перше полотни­ще. Щоб відбити лінію, шнур намазують крейдою або грифелем олівця, натягують, відводять від себе і відпускають. Одночасно перевіряють пря­мовисність кутків. Якщо нижній кут виявиться відхиленим від вертикалі, наприклад, вліво, то перше полотнище шпалер розкроюють так, щоб во­но нижнім лівим краєм торкалося до суміжної стіни в точці А, бувши відрізаним по лінії кута в точці Б. Наклеювати ціле полотнище в куток не рекомендується, бо щільно приклеїти його не вдасться, утворяться зморшки. Тому полотнище розкроюють так, щоб воно не заходило на суміжну стіну більш як на 2-3см. Частину полотна, яка перекриває ку­ток, надрізають у кількох місцях по лінії згину. Це забезпечить щільне прилягання полотнища. Перше полотнище на іншій стіні також наклею­ють щільно до кутка. Після сортування ножицями обрізають краї шпалер.

 

 


Download Робота зі шпалерами 4

подробнее

Щоб двері зачинялися


Двері нещільно прилягають. Добрим стопором для них стане шкіль­на гумка. її не прибивають до притолоки, а вставляють з допомогою клею в отвір чи гніздо, яке пробивають долотом або свердлом. Передню грань гумки роблять косою, а по верхній нарізають зубчики, гострячками в напрямі зачинення дверей, які зачинятися будуть легко, а відчинятися з деяким зусиллям.

Важко навішувати двері самому. Але відразу простіше і легше стане працювати, якщо вкоротити нижній штир на 2-3мм.

Іноді коробки вхідних дверей розхитуються. Для їх закріплення слід у коробці і торці стіни просвердлити отвори (по 2-3 з кожного боку), заби­ти в них дерев'яні пробки, а в пробки загнати металеві стрижні.

Деформовані двері погано зачиняються (відходять). Шматок гу­мової трубки певного діаметра укріплюємо на косяку дверей і він служитиме надійним замком-защібкою. Трубка пружинить і тому надійно утри­мує двері. Стирається вона менше, ніж шматочок шкіри, гуми або іншого матеріалу.

Провисли двері, погано зачиняються, дряпають підлогу. У певних випадках допоможе вставка між дверними завісами невеликих шайбочок.

Щоб двері не скрипіли, треба покласти маленький шматочок графіту з олівця в щілину піднятого завіса. Може допомогти також змазу­вання завіса вазеліном.

Графітна пудра згодиться і тоді, коли туго відмикається новий замок, її треба засипати в щілину замка.

Якщо шматочок шкіри на дверному одвірку стерся і не утримує двері, то можна покрити поверхню шкіри тонким шаром олійної фарби. Двері знову щільно зачинятимуться.

 

 


Download Щоб двері зачинялися

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Утеплення фасадів будинку 5


Тришарові стіни без повітряного зазору. Застосовуючи цей спосіб теплоізоляції теплоізоляційні плити розміщають в один або кілька шарів у порожнині стіни і фіксують за допомогою анкерів, закладених у шви це­гельної кладки несучої стіни. Як ми вже говорили вище, у даному випадку необхідний паробар'єр для запобігання конденсації водяної пари в утеп­лювачі. Лицьовий шар викладається з лицювальної цегли чи каменю і зв'язується з несучою стіною. Тришарові стіни з повітряним зазором. При цьому способі облаш­тування стіни спочатку зводиться внутрішня несуча стіна будинку із зви­чайної будівельної цегли (чи блоків). Теплоізоляційні плити насаджуються на дротові анкери, попередньо закладені в кладку несучої стіни, і притис­каються до неї пружинними шайбами.

У розглянутому конструкційному варіанті використовуються гнучкі зв'язки з фіксаторами, які призначені для того, щоб зв'язати шари це­гельної кладки між собою й утримати плиту утеплювача для створення повітряного прошарку між лицювальним шаром і утеплювачем. Роль фіксаторів виконують спеціальні шайби з антикорозійним покриттям.

Зовнішня стіна, що захищає утеплювач від несприятливих зовнішніх впливів і створює «обличчя» будинку, споруджується з лицювальної цегли (чи блоків з шаром штукатурки) із закладенням анкерів у швах кладки. Вентиляційний повітряний зазор сприяє висиханню утеплювача, гаранту­ючи високу якість теплоізоляції.

В принципі, тришарова стіна з повітряним зазором є вентильованим фасадом, але роль облицювання тут виконують не листові чи плитні ма­теріали, а кам'яна зовнішня стінка. Конструкції тришарових стін з утеплю­вачем, який є внутрішнім шаром, застосовуються досить часто. Це досить недорогий спосіб зведення огороджувальної конструкції, яка має ряд без­сумнівних переваг, таких як: порівняно невелика товщина і, відповідно, ва­га; висока теплова ефективність; вогнестійкість (стіни з облицюванням з цегли можна застосовувати в будинках будь-якого ступеня вогнестійкості).

Однак, тришарові стіни, крім безперечних переваг, мають і деякі не­доліки, такі як: досить висока трудомісткість зведення, а також недостат­ньо вивчене і перевірене питання експлуатаційних можливостей різних типів ефективних утеплювачів.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 5

подробнее

Водойма


На присадибних ділянках можна влаштувати просту водойму своїми руками. Але часто такі водойми потерпають від водяних пацюків, які зни­щують рослини не тільки у водоймі, але й на присадибній ділянці. У во­доймі з бетонними «берегами» водяні рослини також не приживаються. Ми пропонуємо просту водойму, ефективність якої перевірена часом. За 10 років в ній не завелися водяні пацюки, зате живуть жаби, рибки, інші водяні мешканці. Добре ростуть рослини. Водойма служить прикрасою ділянки, а також використовується як запас води напровесні та восени для поливу й інших господарських потреб, коли не працює водопровід. У спекотну літню пору ставок служить басейном для купання. За літо кілька разів можна додавати в ставок водопровідну воду.

Водойма розмірами 6x6x1 м.

До вертикальних стінок виритого котловану прикладають складену вдвічі поліетиленову плівку (захист від водяних пацюків) та плівку, що перешкоджає витоку води в грунт. По­тім, відступивши на метр від країв котловану, можна заглиблюватися далі. Грунт наклада­ють на уступ метрової ширини, що утво­рюється внизу. Вибираючи грунт під кутом 45°, заглиблюються ще на метр. В результаті утворюється котлован розміром 6x6 метрів по верхньому периметру і 2x2 м - по нижньому. Глибина 2 метри. Стіни ско­шені під кутом 45°.

На дно встановлюють чавунну емальо­вану ванну заввишки 70 сантиметрів і за­вдовжки 120 сантиметрів. Це зи­мувальна яма для риб. Простір між стінами котловану і ванною заповнюють грунтом -тут можна посадити латаття. Насипають шар грунту завтовшки 60 сантиметрів, на­вколо ванни встановлюють бетонні блоки (30x60x13 см). По них можна ходити, не ка­ламутячи воду і не пошкоджуючи кореневи­ща латаття. Блоки встановлюють на «реб­ро». Між блоками і стінами також насипа­ють грунт . Такими ж блоками і на «ребро» лицюють стіни водойми, не доводя­чи облицювання на 40 сантиметрів до верх­нього рівня (облицювання не дозволяє сті­нам «сповзати» . У цьому місці ви­саджують різні прибережні рослини, а також кладуть різні за формою і розміром камені, які надають водоймі красивого природного вигляду та захищають від потрапляння грунту.

 

 

 


Download Водойма

подробнее

Облицювання кахлями


Облицювання кахлями - найбільш поширений спосіб опорядження печей. Така піч красива, гігієнічна, за нею легко доглядати. Крім того, в процесі облицювання добре перекриваються шви кладки. Кладка печей з облицюванням потребує особливої уваги. Перед тим, як приступити до роботи, необхідно відсортувати кахлі за формою й кольором і, по мож­ливості, за розміром. Якщо цього не зробити, піч буде пістрявою.

Відбираючи кахлі за формою, стежать, щоб вони були без напливів, зовнішніх і внутрішніх тріщин. Потім їх сортують за кольором і відтінками. Найтемнішими кахлями облицьовують низ печі, дещо світлішими - другий ряд, більш світлими - третій і найсвітлішими однорідними й чистими - наступні ряди. У розмірах кахлів можуть бути відхилення. Тому після підбирання прис­тупають до їх обробки: підрубують і підтісують краї так, щоб кахлі були одного розміру. Оброблені місця шліфують на дрібнозернистому то­чильному камені, видаляючи напливи глазурі. Спочатку обробляють один кахель, надають йому правильної форми. Він буде служити шаблоном для обробки наступних. Обрубують кахлі обережно ножем - добре на­точеною стальною смугою завдовжки 200-250 мм, по якій ударяють так званим стукальцем - відрізком круглої сталі завдовжки 200 мм, товщина якої близько 30 мм. Можна застосувати стальну трубу. Молотком корис­туватися не рекомендується, бо він має вузький обушок, тому, ударяючи по ньому, можна промахнутися і неправильно розколоти кахлю. Спершу більш сильними ударами стісують зворотний бік кахлі, а потім обережно лицьовий, покритий глазур'ю. Обрублені кахлі шліфують. Виконувати усі операції слід обережно, щоб уникнути великих щербин на глазурі, вип­равити які потім практично неможливо. Горизонтальні, покриті глазур'ю краї дещо скошують при шліфуванні, щоб запобігти відколюванню або відшаруванню глазурі при тиску на кахель. Кахлі повинні опиратися один на одного ребрами, а не глазурованою поверхнею.

 


Download Облицювання кахлями

подробнее

Практичні поради 7


Простим рішення у такому випад­ку є зашпаровування цих щілин вікон­ним шпатиком або схожим профі­лем трохи більшого перерізу. Есте­тично і взимку немає протягів.

Як клеїти еластичні плитки для підлоги

М'які еластичні плитки для підлоги краще приклеюються, якщо перед укладанням їх підігріти. Особливо це необхідно робити тоді, коли темпе­ратура в приміщенні нижче 10°С. Плитки підігріваються до 40-50°С, але не більше, оскільки при більшій температурі змінюються їх розміри. Підігріті плитки, укладені на основу, після остигання стискуються, і між ни­ми утворюються щілини, які псують загальний вигляд покриття. Тому піді­грівання найкраще робити так. Над газовою плитою на висоті 50 см укріплюють дерев'яну решітку. Запалюють пальника і регулюють його так, щоб покладені плитки нагрівалися до зазначеної температури за 4-5 хвилин. Спочатку на решітку кладуть одну плитку. Як тільки вона нагріється, її знімають і кладуть на її місце іншу. Зняту плитку намазують мастикою. В міру підсихання мастики плитку укладають на основу.

Як поклеїти стіни ситцем або оксамитом

З розрізаного на шматки потрібної довжини матеріалу зшивають по­лотнище по розміру стіни, у якому вирізують отвори для вікон і дверей. Спочатку полотнище кріплять угорі, туго його натягаючи. Цвяхи забива­ють не рідше ніж через 25 см. Після цього полотнище кріплять унизу, біля плінтусів і стежать за тим, щоб біля віконних і дверних прорізів матеріал був натягнутий без зморщок. Особливо добре потрібно кріпити тканину у кутах. Якщо ви вирішили обклеїти стіни ситцем або оксамитом з орна­ментом чи малюнком, необхідно при підготовці полотнищ домагатися їх поєднання. Ситець і оксамит можна прибивати і окремими шматками. Цвяхи в такому разі забивають у крайки. Крайки можна закладати одна під іншу і розташовувати цвяхи в один ряд; можна прибивати крайки кож­ного полотнища окремо.

 


Download Практичні поради 7

подробнее

Маленькі хитрощі 3


Якщо липку стрічку або мокру газету наклеїти уздовж борозни, нанесеної на скло склорізом, то при постукуванні тріщина піде точно по необхідній лінії.

При фарбуванні за допомогою пульверизатора та пилососа іноді необхідно змінити факел розсію­вання. Це можна зробити, приклеївши до пульве­ризатора насадку з пластиліну. Змінюючи її форму, ми змінюємо форму розсіювання.

Щоб під час зимових холодів теплолюбні квіти не мерзли на вікнах, просвердліть у підвіконні декілька отворів так, щоб тепле повітря від радіа­тора опалення могло проходити через них між кві­тами та вікном. Тепле повітря стане своєрідною тепловою завісою.

За допомогою прутка олова та товстого мідно­го дроту можна швидко виготовити зручну пере­носну лампу для роботи у гаражі. Завдяки тому що пруток м'який лампочка легко фіксується у потрібному положенні.

Хто робив самотужки ремонт у квартирі, знає, як непросто провести фільонку - вузьку смугу, що розділяє офарбовані панелі. Для цього можна ви­користати звичайний серпантин: його вузенька смужка наклеюється на стіну клеєм ПВА і підфар­бовується у бажаний колір.

Щоб красиво покрити підлогу лаком, лак краще і зручніше наносити не щіткою, а поролоновим ва­ликом (із хутра або ворсу не годиться). Лак пор­ціями наливають на підлогу і розкачують рівним шаром. Якість покриття виходить значно вищою, ніж при роботі щіткою, а процес полегшується та прискорюється у декілька разів.

Фанерний чи гумовий диски з отвором посере­дині, які надіті на зубило або шлямбур, захистять ваші руки від можливих ударів молотка.

 

 


Download Маленькі хитрощі 3

подробнее

Маленькі хитрощі 8


Якщо плитка відстала від підлоги - не панікуйте. Цьому «горю» легко зарадити. Відчистіть її від бру­ду, покладіть на місце, накрийте чистим аркушем паперу і прогладьте сильно нагрітою праскою (спочатку швидко, а потім повільніше). Плитка надійно «привариться» до свого місця.

Не поспішайте викинути ізоляційну стрічку (лей­копластир теж) лише тому, що вона підсохла і втра­тила еластичність та клейкість. Прикладіть на де­який час потрібний вам шматочок підсохшої стріч­ки до включеної електролампи - він прогріється і знову набуде своїх втрачених якостей.

Якщо ви працювали з масляною фарбою і за­бруднили шкіряні черевики - не сумуйте. Рослинна олія не лише безслідно видалить плями від масляної фарби, але ще й пом'якшить шкіру, зробить її більш еластичною.

Свердло у вигляді пера легко зробити з загост­реного сталевого дроту. Робочий кінець голівки свердла нагрівають до світло-червоного розпікан­ня, а потім занурюють у сургуч.

Замість тонкого свердла можна пристосувати голку для шиття, попередньо загостривши її кінець з боку вушка.

Твердий дюраль при згинанні, зазвичай, лама­ється. Щоб запобігти цьому, місце майбутнього згину злегка нагрійте на газовій горілці і натріть господарським милом. Потім продовжуйте на­грівання до повного почорніння шару мила. Воно відбудеться якраз при температурі «відпускання» дюралю, коли він стане більш пластичним.

Пробка від фруктової води, прибита до торця ручки долота, надійно застрахує ручку від можли­вості розколотися при ударах по ній молотком.

 


Download Маленькі хитрощі 8

подробнее

Маленькі хитрощі 9


При роботі з м'яким металом (наприклад, з алюмі­нієм) напилок швидко забивається і не може бути ви­користаний далі. Лопаткою з латуні або міді ви змо­жете швидко почистити його. Зручно використовува­ти і трубку з м'якого металу зі сплющеним кінцем.

Накладний замок з висувним ригелем у поєд­нанні з віконним шпінгалетом ніхто не зможе від­крити ключем, доки ви знаходитесь дома.

Дерев'яне ліжко перестане скрипіти, якщо в місцях з'єднання деталей прокласти пакувальний поліетилен з повітряними капсулами, «посадивши» його на клей. Якщо ж такого поліетилену немає, можна використати і звичайну поліетиленову плівку.

На лопаті флюгера наклейте шматочки дзер­кальної плівки. У сонячну погоду «зайчики» відганя­тимуть птахів від ваших грядок на садовій ділянці.

Перевертати колоди або дерев'яні бруси допо­може нескладний пристрій - відрізок мотоциклет­ного чи велосипедного цепу, до якого з одного бо­ку прикріплено гачок, а з другого - за допомогою хомута - лом.

Трапляється, що гайку-«баранець» неможливо відкрутити руками. На допомогу прийде своєрідний ключ з обрізка сталевої труби з діаметральними пропилами.

Запропонований термодатчик може стати у пригоді власникам садових будиночків. Два контак­ти, розміщені всередині гнучкої пластмасової місткості, обов'язково замкнуться, якщо замерзне вода у металевій сорочці. Датчик, таким чином, дасть сигнал про те, що температура впала нижче нуля, наприклад, у погребі, де зберігаються овочі.

Пропонуємо ще один варіант саморобної щітки для грубих робіт. Поліетиленові сітки для овочів розрізають на смуги завдовжки 6-8 см, складають . їх у купу і стягують один кінець тонким дротом. Після занурення цього кінця у окріп, його просовують у відрізок алюмінієвої трубки відповідного діаметру. З іншого боку в трубку вставляють дерев'яну ручку, і щітка готова.

 


Download Маленькі хитрощі 9

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

Жіночі полові губи фото | деревобробні,центри | меблы до вытальны | црыв селка малалетка с папой | маінкрафт з одами скачать на андроід | Волосаті піхви ютюб | секс відео целки | порно 15 дівчатам рвуть целочку | дикорування корком | як визначити глибину пизди | ЯК ПРОБИТИ ПИЗДУ САМОСТІЙНО? | резюмар в ютюбе | Слупки з цегли | як зробити улітку для ковки | секс вінкс відео | вироби із старих шин відео | побілка кімнати вапном | бісєтки своїми руками фото | бісидки | бісидки | Як зробить димовуху з лаку | молоді піські | соко вижималка своїми руками з пральної машини | фото піські жінок | як ламають целку девушкам 14 лет видео яндекс | як ламають целку деушкам 14 лет | шо можна зробити з стикляних бутилок | зовнiшня побiлка | стяжка пола трачиною | скачать игру маніграфт