Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини 2


Антисептики бувають:

1. Неорганічні (мінеральні). До них належать солі деяких металів, роз­чинні у воді.

2. Органічні, які виділяють з продуктів органічного походження.

3. Антисептики, що складаються із суміші декількох отруйних речовин. За розчинністю антисептики поділяють на водорозчинні (ВР), розчинні

в легких органічних розчинниках (Л) та розчинні в оліях і важких нафтоп­родуктах (М), а за вимиванням - на ті, що легко вимиваються (ЛВ), вими­ваються (В), важко вимиваються (ВВ) та не вимиваються (НВ).

Сьогодні ринок пропонує широкий асортимент захисних засобів, більшість з яких невітчизняного виробництва. Серед них - продукція концер­ну ТІККУРІЛА, асортимент якої становить більше 200 назв і задовольняє всі будівельно-побутові та промислові потреби. Лакофарбові матеріали ТІККУРІЛА розробляють з урахуванням специфіки конкретного використан­ня. Для матеріалів, які застосовують для фарбування кам'яних і дерев'яних фасадів, дахів, цоколі, найважливіше - довговічність і атмосферостійкість у різних кліматичних умовах. Тому, вибираючи антисептик, потрібно насампе­ред визначити, для яких робіт і в якому кліматі він буде використаний. Інфор­мація щодо захисних властивостей засобу повинна бути на етикетці товару.

Часто продавці торговельних підприємств не завжди можуть надати повну інформацію щодо застосування антисептиків. Тому краще купува­ти ці товари у фірмових спеціалізованих магазинах. А споживачу треба знати, що є засоби ґрунтувальні, які мають високу проникність і включа­ють в себе комплекс захисних біодобавок, і покривні, що мають незнач­ну проникність. Правильне використання антисептичних засобів гаран­тує надійний і тривалий захист дерев'яних конструкцій та надає поверхні необхідного декоративного вигляду. Іноді через високу ціну деяких захисних засобів з'являється бажання використовувати для ґрунтовки дешевші антисептики, а для декоративної обробки - дорожчі, якісніші засоби. Змішувати антисептики різних ви­робників не рекомендується через їх можливу несумісність.

 

 


Download Захист деревини 2

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 3


Особливості настилання підлог при низькому і при високому рівні ґрунтових вод. При низькому рівні ґрунтових вод чи при сухому грунті можна обмежитися дощатим настилом, покладеним по лагах. Опорами для них служать невисокі (у два ряди) цегельні стовпчики, гідроізольовані зверху двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Ці стовпчики спира­ються на основу з «худого» бетону (зі збільшеним відсотком домішок гравію і піску, приблизно 1:7). Під нею знаходиться гідроізоляційний шар з розім'ятої (з водою) глини, що захищає підпілля і конструкції перекриття від ґрунтової вологи. Нижче лежить утрамбований грунт. Висота підпілля близько 250мм. Така конструкція зберігає підлогу від ураження грибком.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 500мм. У цьому випадку підлогу потрібно робити подвійною, з утеплювачем, закладеним між чистою і чорною підлогою. Подвійну підлогу, звичайно, виконують по балках. Через гідроізоляційну прокладку балки спираються на цегельні стовпчики, а ті, у свою чергу, на бетонну підготовку, м'яку глину й утрамбований грунт. До балок приши­вають чорну підлогу з дерев'яних щитів. Чорну підлогу змащують шаром глини (20-25мм) чи кладуть на неї руберойд, потім виконують теплоізо­ляційне засипання (шлак, керамзит, дерев'яна стружка з вапном) чи утеплювач. Потім знову кладуть руберойд чи пергамін, що є гарним за­хистом від гризунів. По верху балок настилають чисту підлогу. Простір між чистою і чорною підлогою повинен провітрюватися, для чого в чистій підлозі в кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

 


Download Дерев’яна дощата підлога 3

подробнее

Лаки та політури для дерева 2


Утім, кожен різновид лаку (про них мова йтиме далі) має свої особливі правила нанесення на поверхню.

Олійні лаки - розчини природних або синтетичних смол, що висиха­ють чи напіввисихають у оліях або розчинниках із додаванням сикативів. Розчинниками є скипидар, уайт-спирит, ксилол і ін. Плівки, утворені олійними лаками, висихають дуже повільно (48 годин і більше), що й обмежує їх застосування при обробці виробів із деревини. Олійні лаки на­носять щіткою, тампоном або розпилювачем. Плівки олійних лаків мають хорошу еластичність, морозо і водостійкі.

Матеріал пожежонебезпечний і токсичний через наявність у ньому органічних розчинників. При проведенні робіт у закритих приміщеннях необхідна вентиляція. Для захисту шкіри рук треба застосовувати гумові рукавички. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняю­чи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Алкідні лаки. На сьогодні - це найбільш розповсюджені із застосо­вуваних у побуті лаків. Вони являють собою розчини в органічних розчин­никах синтетичних алкідних (пентафталевих чи гліфталевих) смол. Плівки алкідних лаків тверді, прозорі, слабко пофарбовані, мають хорошу ад­гезію до всіляких поверхонь, водостійкі. Застосовуються як для внутрішніх, так і для зовнішніх фарбувальних робіт. Помилково алкідні лаки часто називають олійними, тому що при виготовленні алкідних смол застосовують рослинні олії, які значно впливають на властивості кінцево­го продукту, але за хімічним складом та за властивостями алкідні лаки відрізняються від олійних. Розчинниками є сольвент, уайт-спирит, скипи­дар або їх суміш у співвідношенні 1:1, ксилол, РС-2.

 

 

 


Download Лаки та політури для дерева 2

подробнее

Кухня 2


Водопровідний кран не повинен знаходитися з плитою на одному столі, якщо ваша плита вбудована, тому що при засміченні раковини во­да може затопити палаючу плиту, і відбудеться витікання газу, а, якщо плита електрична - відбудеться коротке замикання. Кран можна розта­шувати біля стіни, ліворуч від плити, на окремому столі, ще краще якщо в цій стіні є вікно.

Далі йдуть шафи, тумбочки й обробний стіл. їх треба розставляти так, щоб на кухні одночасно могли вільно пересуватися, не заважаючи один одному і почуваючи себе комфортно, від двох до п'яти осіб.

Переходимо до опорядження стін та підлоги. Стіни за раковиною й плитою викладають кахлем або будь-яким іншим матеріалом, що миєть­ся. Підлога - матеріалом, на якому ви не будете ковзатись з гарячою сковородою у руках. Усе інше ви можете робити на свій «смак і колір», конкретних правил на цей рахунок не існує.

Якщо після опорядження й розміщення меблів у вас залишилися «голі стіни», не засмучуйтеся, туди ви можете повісити декоративні тарілки, де­коративні обробні дошки і подібні аксесуари, які не будуть псувати за­гального інтер'єру. Можна оформити стіни рослинами, які розміщують на підвіконні й шафах, що гарно освітлені. При виборі рослин керуйтеся двома правилами: рослини повинні обсипатися якнайменше і не мати різкого запаху, тому що він буде перебивати аромат приготованих страв.

 

 


Download Кухня 2

подробнее

Ремонт кухонного табурета


Дуже часто після тривалої експлуатації у табурета починають вива­люватися ніжки. Але не поспішайте його викидати на смітник, оскільки такий табурет не складно відремонтувати. Для ремонту потрібні: гайка М 10, па­сатижі, велика викрутка, напилок, ножівка по металу, чи стамеска з молотком .

Табурет складається із сидіння, до якого знизу шурупами прикручений силуміновий каркас. У каркас вкручені ніжки табурета.

У дерев'яну ніжку табурета вставлений металевий штир з різьбою М 10.

Сталевий штир, вкручений у ніжку, міцніший, ніж силуміновий каркас. Тому різьба у каркасі «з'їдається», і ніжка табурета починає прокручува­тися та вискакувати. Звичайно, під різьблення можна що-небудь підмотати, але, як пра­вило, цього вистачає не надовго. Силуміновий каркас не виготовляється за допомогою зварювання і до того ж він дуже тендітний. У зв'язку з цим пропонуємо вам наступний спосіб ремонту.

В першу чергу, відкручуємо усі ніжки табурета, викручуємо шурупи від сидіння і знімаємо силуміновий каркас. Потім, узявши будь-як ніжку табурета в ліву руку, затискаємо пасатижами різьблення металевого штиря і, утримуючи штир, крутимо ніжку проти годинникової стрілки (не беріться пасатижами за самий край різьблення - не вкрутиться гайка!).

При цьому штир треба вивернути не до кінця, а приблизно на 1-2 сантиметри. Всунути цю ніжку в отвір каркаса із «з'їденим» різьбленням так, щоб з іншої сторони штир знаходився врівень з каркасом. Навернути на штир гайку.

Частина гайки буде виходити за габарити каркаса і не дасть щільно притиснутися до сидіння, тому її потрібно зрізати ножівкою, а потім під­рівняти напилком. Якщо немає бажання пиляти, замість цього можна ста­мескою зробити вибірку під гайку у сидінні. Після цього остаточно збира­ємо табурет. Робота з ремонту займе не більш півгодини.

 

 


Download Ремонт кухонного табурета

подробнее

Зароблення щілин та дірок


Перед фарбуванням вікон, дверей, стінних шаф найкраще нанести ґрунтовку для усунення нерівностей, які заважають фарбі лягти рівно і красиво. Якщо попередній старий шар фарби не лущиться, то можна покривати цю поверхню, але попередньо її слід очистити від пилу і бру­ду. Ґрунтовка нефарбованої деревини - це ретельне просочування її оліфою. Після висихання ґрунтовки можна починати фарбування.

Якщо немає потреби знімати стару фарбу, то пошкоджені місця і заг­либини необхідно зашпаклювати. Склад шпаклівки: оліфа, крейда і клейо­вий розчин. В основі клейового розчину столярний клей. 100г його роз­бивають на дрібні шматочки і заливають 900г води. Клей трохи розбухне, а потім банку з клейовим розчином нагрівають на водяній бані до повно­го розчинення. Готовою шпаклівкою з допомогою шпателя акуратно за­мазують дефекти і тріщини того місця, яке треба фарбувати. Після виси­хання шпаклівки слід відшліфувати поверхню і починати фарбування.

Для усунення дрібних дефектів на оштукатурених поверхнях викорис­товують тістоподібні підмазочні пасти, які складаються з 1 частини гіпсу, 2 частини крейди на клейовому розчині (20-50г столярного клею на 1л води). Ґрунтовку під вапняні і клейові фарби готують з 2кг свіжогашеного вапна або 2-3кг вапняного тіста, 200г 40-процентного або 120г 70-процентного господарського мила, 50-100г оліфи і 6л води. Мило нарізають тонкою стружкою і розчиняють в 3л гарячої води, вливають тонким струменем оліфу і перемішують. В 3-4 літрах води гасять вапно-кипучку або перемішують давно гашене вапно, виливають у мильний розчин, перемішують і проціджують через густе сито або капронову пан­чоху.

 


Download Зароблення щілин та дірок

подробнее

Зароблення щілин та дірок 3


Якщо тріщини великі, то їх затирають спеціальною замазкою: 1кг гіпсу і 2,5кг просіяної крейди. Одержану суміш заливають 10-процент-ним клейовим розчином до одержання пастоподібної маси.

Для обробки тріщин і щілин можна приготувати таку замазку: в рідкий як сметана столярний клей додають, помішуючи, зубний порошок або дрібно розтерту крейду. Густою сумішшю зарівнюють щілини, зайвину знімають ножем. Щілини в плінтусах шпаклюємо олійною замазкою та­кого складу: оліфа 1 кг, сикатив 50 г, клей (10-процентний розчин) 200 г, мило 20 г, крейда до робочої в'язкості.

Якщо стеля в окремих місцях покрита тріщинами, то прошкребіть тріщини, а потім зашпаклюйте. Коли ґрунтовка висохне, огрунтуйте сте­лю побілкою за допомогою пензля. Коли грунтування висохне, забіліть двічі пилососом. В побілку обов'язково додайте клеючий матеріал: сто­лярний або малярний клей (200г на відро води), заваріть борошно (1 літр завареного розчину на відро), півлітра емульсії ПВА на відро. Не за­будьте побілку підголубити.

Щілини між бетонними плитами стелі важко надійно заробити. Мож­на вздовж шва нанести шар білої олійної фарби, а на неї наклеїти бинт. Після висихання прошпаклюйте, і він легко забілиться, стане непомітним.

Приклеєну чи прооліфлену основу перед наклеюванням марлі знову промазують клеєм і на нього кладуть марлю, розрівнюючи шпателем так, щоб клеєм просякла марля. Потім просохлу поверхню сушать, шпаклю­ють не менше двох разів і шліфують.

Побиту, відпалу штукатурку в сухих приміщеннях ремонтують вапняним розчином.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 3

подробнее

Побілка стелі 2


Склад грунтовки перед побілкою: на 10л води 35г столярного клею, 120г мила господарського, 100г мідного купоросу, 100г оліфи на­туральної, 2,5кг крейди дрібномеленої. Крейду розводять окремо і проціджують через капронову панчоху. Клей і мило намочують у літрі во­ди, варять, потім додають оліфу. Одержану масу кип'ятять. Потім дода­ють мідний купорос. Добре розмішують і проціджують через марлю. Після цього вливають розведену крейду і борошняний клейстер. Дода­ють води. Тепер готують суміш для побілки. В гарячій воді розчиняють ок­ремо сіль із розрахунку 100-150г на відро вапняного розчину. В 5-6л води розмішують 3-4кг вапняного тіста, вливають туди воду з таким роз­рахунком, щоб вийшло 10л розчину.

Якщо додати суху фарбу, то вийде вапняна фарба.

Щоб побілка добре лягала на стелю, додайте до неї невелику кількість натуральної або гліфталевої оліфи (на 1 л побілки достатньо 50г оліфи).

Для оброблення стін і стелі промисловість випускає напівфабрикати: «Побілка малярна», «Декоративні сухі фарби», «Лаки сухі» та інші. Перед початком ремонтних робіт напівфабрикат розводять водою, потім дода­ють 10-процентний розчин кісткового клею і залишають на добу. Після чого барвник готовий до вживання.

Нагадаємо як розводити клей. Плитку його роздрібнюють на шматоч­ки і замочують у воді (приблизно на добу). Потім вміщують разом з банкою у велику каструлю, на дно якої кладуть дротяну підставку.

 


Download Побілка стелі 2

подробнее

Утеплення фасадів будинку 4


Очевидно, що найбільше зниження теплоопору дає застосування твердих цегельних зв'язок. Використання зв'язок з нержавіючої сталі значно зменшує тепловтрати. Однак, найбільш перспективним варіан­том з точки зору боротьби з «містками холоду» є застосування спеціаль­них склопластикових зв'язок, у цьому випадку тепловтрати, як правило, не перевищують 2%. Взагалі, склопластик найбільш перспективний ма­теріал для гнучких зв'язок, він має дуже низьку теплопровідність, високу міцність і дуже високу хімічну і деформаційну стійкість.

При проектуванні й експлуатації тришарових стін із внутрішнім розта­шуванням утеплювача існує ще одна надзвичайно серйозна проблема, на яку необхідно звернути увагу - це конденсація вологи усередині конст­рукції. Водяна пара, що попадає в товщу конструкції в результаті дифузії, може привести до прогресуючого відволожування утеплювача і поступо­вої втрати теплоізолюючих властивостей. При цьому утеплювач не виси­хає навіть у теплий період року, тому що зовнішній шар є паробар'єром.

Для боротьби з цим явищем застосовується пароізоляційний шар або влаштовується повітряний вентиляційний зазор. Необхідність і місце розта­шування паробар'єра визначаються розрахунком. У разі необхідності він улаштовується перед теплоізоляційним шаром стіни. Розглянемо док­ладніше дві основні конструктивні схеми стін колодязної кладки: тришарові стіни без повітряного зазору і з вентильованим повітряним зазором.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 4

подробнее

Утеплення фасадів будинку 5


Тришарові стіни без повітряного зазору. Застосовуючи цей спосіб теплоізоляції теплоізоляційні плити розміщають в один або кілька шарів у порожнині стіни і фіксують за допомогою анкерів, закладених у шви це­гельної кладки несучої стіни. Як ми вже говорили вище, у даному випадку необхідний паробар'єр для запобігання конденсації водяної пари в утеп­лювачі. Лицьовий шар викладається з лицювальної цегли чи каменю і зв'язується з несучою стіною. Тришарові стіни з повітряним зазором. При цьому способі облаш­тування стіни спочатку зводиться внутрішня несуча стіна будинку із зви­чайної будівельної цегли (чи блоків). Теплоізоляційні плити насаджуються на дротові анкери, попередньо закладені в кладку несучої стіни, і притис­каються до неї пружинними шайбами.

У розглянутому конструкційному варіанті використовуються гнучкі зв'язки з фіксаторами, які призначені для того, щоб зв'язати шари це­гельної кладки між собою й утримати плиту утеплювача для створення повітряного прошарку між лицювальним шаром і утеплювачем. Роль фіксаторів виконують спеціальні шайби з антикорозійним покриттям.

Зовнішня стіна, що захищає утеплювач від несприятливих зовнішніх впливів і створює «обличчя» будинку, споруджується з лицювальної цегли (чи блоків з шаром штукатурки) із закладенням анкерів у швах кладки. Вентиляційний повітряний зазор сприяє висиханню утеплювача, гаранту­ючи високу якість теплоізоляції.

В принципі, тришарова стіна з повітряним зазором є вентильованим фасадом, але роль облицювання тут виконують не листові чи плитні ма­теріали, а кам'яна зовнішня стінка. Конструкції тришарових стін з утеплю­вачем, який є внутрішнім шаром, застосовуються досить часто. Це досить недорогий спосіб зведення огороджувальної конструкції, яка має ряд без­сумнівних переваг, таких як: порівняно невелика товщина і, відповідно, ва­га; висока теплова ефективність; вогнестійкість (стіни з облицюванням з цегли можна застосовувати в будинках будь-якого ступеня вогнестійкості).

Однак, тришарові стіни, крім безперечних переваг, мають і деякі не­доліки, такі як: досить висока трудомісткість зведення, а також недостат­ньо вивчене і перевірене питання експлуатаційних можливостей різних типів ефективних утеплювачів.

 

 


Download Утеплення фасадів будинку 5

подробнее

Сауна


У наш час слово «сауна» не потребує особливого пояснення. Однак нагадаємо, що в перекладі воно означає своєрідну будівлю, де люди па­ряться і миються. У багатьох людей, що вже побували у сауні, виникають приємні спогади про одну з чудових процедур для організму і вони готові знову, при першій же можливості, потрапити в непримхливе, затишне брущате чи обшите дошками приміщення з неповторним мікрокліматом, де пічка з розжареним камінням виділяє сухий життєдайний жар. Якщо при цьому плеснути на кам'янку із дерев'яного ковшика з дов­гою ручкою (щоб не обпектися) воду, настояну на вінику або духмяних травах і екстрактах, то вона відразу ж перетвориться у пару, що швидко підніметься вверх та окутає людину гарячо-вологою ковдрою з нагрітого повітря. Коли ж ще й після цього «пройтись» по розігрітому тілу березо­вим, дубовим чи ялівцевим віником, то більшої насолоди отримати не­можливо. А як приємно після таких процедур прийняти прохолодний душ, зануритися у воду басейна або в інше водоймище, а коли таких поблизу немає, то просто облити себе водою із шайки.

Таке загартування допомагає долати простуди та інші хвороби. Пе­ребування в сауні заспокоює, дає можливість розслабитися і почувати себе на декілька років молодшим.

Велике задоволення після паріння та миття приносить відпочинок у передбаннику, де є можливість полежати на лаві з журналом в руках, при­гоститися чашкою духмяного чаю, келихом пива тощо. Можна також під­кріпитися легкою, солонуватою закускою, оскільки під час банної проце­дури організм втрачає не тільки вологу, але й сіль.

Для зведення сауни і створення в ній приємного середовища потрібна відповідна деревина (бажано осика або липа). Ще необхідно мати зви­чайну глину, цеглу та каміння для печі. І обов'язково воду.

 


Download Сауна

подробнее

Сауна 2


Раніше сауною слугувала одна кімната, де і парилися, і милися. Нагрі­валась вона за допомогою вогнища, яке запалювали в центрі будівлі. Дим циркулював по всьому приміщенні і виходив назовні, проходячи крізь стіни та стелю. Мились у такій лазні, коли вона «дозрівала», тобто внут­рішні поверхні її нагрівалися до такої температури, як повітря всередині, а дим повністю виходив. Сучасна сауна складається з трьох, розділених перегород­ками, відсіків: роздя­гальної, парної та мий­ної кімнат. Сауну обі­грівають пічкою, спалюючи дрова чи газ, або за допомогою електричних нагрівни­ків, які простіші та еко­логічні і під час експлу­атації не потребують особливих затрат. Однак, і сьогодні є чима­ло людей, які не визнають удосконалень в інтер'єрі саун і користуються вищеопи­саною з чорними від сажі та копоті стінами, стелею та лавами. Вони вважають, що тільки запах диму надає повітрю особливо приємного присмаку і створює непо­вторну атмосферу в приміщенні. До того ж, осівши на 6 стіни та стелю, сажа погли­нає небажані запахи. Дим же має дезінфікуючі властивості, бо  містить у coбi фенол та оцтову кислоту, що згубно діють на хвороботворні бактерії та мікроби.

Основне призначення сауни — це викликати у її відвідувачів потовиді­лення, в результаті чого досягається оздоровчий і лікувальний ефект. Цьо­му підпорядковано все, що пов'язано з проектуванням і будівництвом сау­ни. Враховуються також особливі побажання і звички майбутніх господарів сауни. Так, одним подобається сухе прогріте повітря сауни, в якому, як не дивно, можна знаходитись набагато довше, ніж у вологому.

 

 

 


Download Сауна 2

подробнее

Покриття даху черепицею


Усі дрібноштучні покрівельні матеріали вкладають внапуск. Причому існує два види такого вкладання:

- одинарний, результатом якого є одношарова покрівля. Такий на­пуск утворюється пазовою стрічковою або штампованою черепицею, коли кожна окрема черепиця має пази і фальц (гребінь), що дозволяють їй чіплятися за суміжні черепиці;

- подвійний напуск застосовують для плоскої черепиці, а також сланцю і дерев'яних плиток (тобто для плоских штучних матеріалів). При подвійному напуску утворюється дво-1 навіть тришарове покрівельне по­криття, тому що вище укладені ряди перекривають ті, що укладені нижче, більше, як на половину довжини черепиці.

Варто пам'ятати, що при одинарному напуску вага покрівлі менша, ніж при подвійному.

До решетування черепицю кріплять цвяхами, скобами, клямерами, дротом або вона тримається за рахунок власної ваги.

Плоску черепицю, звичайно, прибивають цвяхами чи кріплять клямерами. Клямером фіксуються відразу дві черепиці. Горизонтальний закот клямера лягає зверху вже прикріпленої черепиці, а під вертикальний закот підводить­ся суміжна черепиця. Клямерні гачки забивають у решетування з боку гори­ща. Зверху клямерні закоти вкривають вище розміщеним черепичним рядом.

Дротом кріплять усі черепиці, розміщені на звисах (карнизних і фрон­тонах), ребрах і коньку.

Прикарнизні фронтонні черепиці можна прикріпити скобами особливої конфігурації. На схилах з похилом 35° рядові черепиці, зазвичай, не кріплять дротом. На дахах з похилом 35-45° чи розташованих у регіонах із сильни­ми вітрами черепицю прив'язують через один ряд. При похилах більше 45° дротом кріплять кожну черепицю.

На дахах з похилом близько 60° пазову і штамповану черепицю не кріп­лять до решетування, а укладають вільно і вона тримається за рахунок власної ва­ги й спеціальної пазової конструкції.

 


Download Покриття даху черепицею

подробнее

Дачний будиночок 5


Укладання утеплювача краще робити зовні. Спочатку набивають стелю на внутрішні грані крокв, а потім у проміжки між ними укладають теплоізолятор. Для захисту утеплювача від проникаючих із приміщення водяної пари під нього треба укласти пароізоляційний шар (наприклад, пергамін). Риштування під покрівлю у цьому випадку можна зробити розріджене, використовуючи нестругану і навіть необрізну дошку.

Різноманітний асортимент матеріалів покрівлі - від традиційних аз­бестоцементних листів і покрівельної сталі до сучасних (ондулин, металочерепиця, шингл, оцинкований профнастил) - дозволяє підібрати його як за вартістю, так і за зовнішнім виглядом.

Спорудження стін

Обшивання й утеплення стін починають зовні, щоб швидше захистити будинок від непогоди. Дошки розміщують горизонтально, що доцільно не тільки з точки зору захисту будівлі від дощу, але і для надання додаткової жорсткості каркасній конструкції. Зовнішню обшивку з'єднують з паро­ізоляцією стін - прикріплюють до стійок каркаса пергамін.

Як теплоізолятор можна використовувати будь-які сучасні синтетичні утеплювачі. Найкращі теплоізоляційні характеристики мають пористі пластмаси (теплон, ізолон, теплоніт, ППЕ та ін.). Ці матеріали стійкі до дії води, тому що є твердою піною з замкнутими порами і при застосуванні не вимагають пароізоляції.

 


Download Дачний будиночок 5

подробнее

Маленькі хитрощі 9


При роботі з м'яким металом (наприклад, з алюмі­нієм) напилок швидко забивається і не може бути ви­користаний далі. Лопаткою з латуні або міді ви змо­жете швидко почистити його. Зручно використовува­ти і трубку з м'якого металу зі сплющеним кінцем.

Накладний замок з висувним ригелем у поєд­нанні з віконним шпінгалетом ніхто не зможе від­крити ключем, доки ви знаходитесь дома.

Дерев'яне ліжко перестане скрипіти, якщо в місцях з'єднання деталей прокласти пакувальний поліетилен з повітряними капсулами, «посадивши» його на клей. Якщо ж такого поліетилену немає, можна використати і звичайну поліетиленову плівку.

На лопаті флюгера наклейте шматочки дзер­кальної плівки. У сонячну погоду «зайчики» відганя­тимуть птахів від ваших грядок на садовій ділянці.

Перевертати колоди або дерев'яні бруси допо­може нескладний пристрій - відрізок мотоциклет­ного чи велосипедного цепу, до якого з одного бо­ку прикріплено гачок, а з другого - за допомогою хомута - лом.

Трапляється, що гайку-«баранець» неможливо відкрутити руками. На допомогу прийде своєрідний ключ з обрізка сталевої труби з діаметральними пропилами.

Запропонований термодатчик може стати у пригоді власникам садових будиночків. Два контак­ти, розміщені всередині гнучкої пластмасової місткості, обов'язково замкнуться, якщо замерзне вода у металевій сорочці. Датчик, таким чином, дасть сигнал про те, що температура впала нижче нуля, наприклад, у погребі, де зберігаються овочі.

Пропонуємо ще один варіант саморобної щітки для грубих робіт. Поліетиленові сітки для овочів розрізають на смуги завдовжки 6-8 см, складають . їх у купу і стягують один кінець тонким дротом. Після занурення цього кінця у окріп, його просовують у відрізок алюмінієвої трубки відповідного діаметру. З іншого боку в трубку вставляють дерев'яну ручку, і щітка готова.

 


Download Маленькі хитрощі 9

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

чим помити пісчаник | відео про майнкрафт мод кріпер дівчина | датчики для картоплесаджалок | відео про майнкрафт мод кріпір дівчна | піся після родів. | Як зробити корморезку збарона. | якправильно розірвати пезду | як зробити розкладне крісло | gjhyj | парнуха вапшяки | піські на морі фото | АРКА З БАЙРАМИКСА | підйом стола гимблярки | інтерьер кімнат для дівчат | фото красивих вагіни | схема як скласти фризу до мотоблока | котли саморобні тернопіль | вироби доміки | яка буває емаль для покраски деревяних виробів | пилососи беушні львів | Як вивести З будинку сирість | фото двускатних дахів | З капильниці Своїми руками | голі піські на пляжах фото | игри скачать мыны ныньзьа | як збити целку самостійно в домашніх умовах | як правильно користуватись автоклавом | купити грушу до мішалкі фото | WWW.CELKA 18.T | виготовлення віялки для зерна