Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Вибір деревини для столярних робіт 2


Сучкуватість - це одна з найпоширеніших вад деревини, особливо хвойних порід, в яких згодом сучки легко випадають. Тому сучкувату де­ревину хвойних порід для облицювання не використовують. У листяних порід сучкувата деревина не є особливою вадою. Наприклад, явір, в яко­го сучкувата деревина утворює своєрідний малюнок «пташине око», є цінним матеріалом для меблевого виробництва. Ціниться сучкувата де­ревина горіха та деяких інших порід.

Текстура - це природний малюнок обробленої поверхні зрізу дере­вини, який утворюється внаслідок перерізання серцевинних променів, волокон та річних шарів. Ціниться красива текстура лише в тому випад­ку, якщо виріб прозоро оздоблюється. Якщо ж виріб фарбують непрозо­рими фарбами, то текстура не має ніякого значення.

Красива текстура утворюється переважно при тангенціальному або напіврадіальному зрізі, коли виготовляється стругана фанера. Красиву текстуру має деревина горіха, карельської берези, груші, клена, дуба. Однотонну фанеру груші та клена застосовують переважно для покрит­тя меблів зсередини. Для зовнішнього оздоблення меблів використову­ють фанеру горіха та карельської берези. Останніми роками промис­ловість випускає меблі, облицьовані фанерою з деревини червонувато­го кольору та одноманітною текстурою.

Колір деревини. Залежно від переважаючого відтінку природного кольору ядрової частини стовбура деревину класифікують так:

жовта білуватого, трохи жовтуватого або червонуватого відтінків: ялина, береза, осика, липа, граб, клен, смерека;

ясно-жовта (лимонна) - самшит, барбарис;

золотисто-жовта: шовковиця, маклюра;

рожевувато-жовта: ясен, айлант;

червонувато-жовта: карельська береза, черемшина, глід, акація; бура (ясно-бура): тополя, в'яз, кедр, лох (маслинка); червонувато-бура: модрина, бук, вільха, груша, слива; коричнево-бура: каштан, горобина; коричнева - жовто-коричнева: дуб; рожевувато-коричнева: яблуня, черешня;

червонувато-коричнева: сосна, вишня, туя;

темно-коричнева: горіх, абрикос;

рожева, жовтувато-рожева: слива, лавровишня;

темно-рожева: чинара, платан;

оранжева: жостір;

червона: тис;

фіолетова: бузок, бирючина (вовчі ягоди); зеленувата: падуб, хурма, фісташка; чорна: морений дуб.

Слід зауважити, що ці кольори тільки переважають, проте в кожній де­ревині можуть бути різні відтінки. Особливо змінюється колір зовнішньої частини стовбура. Деякі породи змінюють свій колір від дії грибних захво­рювань, що майже не впливають на якість деревини.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт 2

подробнее

Захист деревини 6


У більшості випадків використовують плити із звичайною во­достійкістю. Плити з підвищеною водостійкістю (буква «У» у маркуванні) використовують при виготовленні кухонних стільниць та меблів для ван­них кімнат.

Зараз у всій Європі ламінована ДСП прийнята за стандарт при ви­робництві меблів. Вироби з ламінованої ДСП довговічні і мають гар­ний зовнішній вигляд. Незважаючи на те, що цей матеріал значно де­шевший, ніж натуральна деревина, він нітрохи не поступається їй за своїми декоративними властивостями. Останнім часом меламінова ДСП представлена і на українському ринку. Слід відзначити, що ламінат і меламін - це одне і те ж. Меламін - це спеціальне покриття на основі синтетичних смол. Перевага цього матеріалу порівняно із зви­чайною ДСП є підвищена стійкість проти впливу вологи і високих темпе­ратур. Таку плиту неможливо подряпати, вона завжди має свіжий вигляд.

Розглянемо класифікацію плит на прикладі шліфованої ДСП - П-А, 1, М, Ш, Е1, 2750x1830x16, ДСТ 10632-89.

Перші дві букви (П-А) вказують на марку ДСП. Існує дві марки ДСП -П-А і П-Б. Марка П-А більш високої якості і має кращі показники міцності на вигинання і розтягування та низькі показники щодо відсотка розбу­хання і шорсткості поверхні.

Цифра 1 визначає сорт ДСП. Розрізняють плити 1 і 2 сорту. Несорт­на плита використовується, в основному, в будівництві. На плитах пер­шого сорту не допускаються смоляні і парафінові плями, виступи, пог­либлення, відколи крайок і викришування кутів більше 3 мм і завдовжки по крайці більше 15 мм. На ДСП другого сорту допускаються великі відколи країв і викришування кутів, більший вміст у деревній масі кори і великої фракції. Буква М вказує на тип зовнішнього шару плити. Розрізняють ДСП із дрібноструктурною поверхнею зовнішнього шару (М), звичайною пове­рхнею і плити з зовнішніми шарами з великої стружки. Останні викорис­товують тільки під облицювання шпоном та в будівництві.

Буква Ш вказує на обробку поверхні - шліфована (Ш) і не шліфована.

Е1 позначає клас емісії формальдегіду в ДСП. Клас емісії показує вміст вільного формальдегіду в 100 грамах абсолютно сухої плити. Існу­ють два класи емісії: Е1 (до 10 мг) і Е2 (10-30 мг). Плити з високим вмістом формальдегіду небезпечні, і їх виробництво вкрай обмежено.

2750x1 830x16 - довжина, ширина і товщина плити.

ГОСТ 10632-89 - номер ГОСТ.

 


Download Захист деревини 6

подробнее

Фарбуємо поверхні


Фарбування стін, дерев'яних конструкцій та інших поверхонь є чи не найпопулярнішою серед робіт, що виконуються господарем самостійно. Тим більше, що сучасні фарби та удосконалені інструменти значно спро­щують цю роботу, і навіть любителі-початківці досягають професійних результатів.

Фарба утворює на поверхні, на яку її наносять, плівку. Ця плівка по­винна вирішувати три завдання: ховати під собою поверхню, захищати її та бути стійкою. Усі фарби складаються з трьох основних компонентів: пігменту, зв'язуючої речовини та носія. Пігмент надає плівці колір і покрівельну властивість. Зв'язуюча речовина зв'язує частинки пігменту у суцільну плівку, коли фарба висихає, а також «приєднує» плівку до по­верхні. Раніше, як зв'язуючу речовину, використовували олію льону - в олійних фарбах, або клей - у клейових. До складу сучасних фарб входять синтетичні смоли, наприклад, алкідні, акрилові, вінілові та поліуретанові. Третьою складовою фарби є носій. Він робить фарбу текучою та глад­кою при нанесенні і випаровується при її висиханні.

Від співвідношення пігменту та зв'язуючої речовини у фарбі залежить вигляд, який вона матиме після висихання. Чим більше пігменту, тим ть­мяніша фарба. Регулювання цього співвідношення дає можливість вироб­никам робити фарби, що висихають до матових, напівматових або блис­кучих, глянцевих. Вибір залежить від вашого власного смаку та від якості поверхні, що фарбується: глянцеве оброблення виявляє недоліки, а мато­ве приховує їх.

 

 

 

 


Download Фарбуємо поверхні

подробнее

Фарбуємо поверхні 3


Кольори прикрашають середовище, в якому ми живемо, вкладають певний зміст у наше життя, і в той же час по-різному впливають на нас. Кожний колір має свою мову, виражає щось неповторне. Жовтий має теплі, збуджуючі властивості. Від цього кольору людина стає більш ди­намічною й веселішою. Зелений сприяє врівноваженості, створює почут­тя прохолоди, заспокоює. Не підлягає сумніву той факт, що синій колір є одним із найбільш заспокійливих. Він впливає на людину, створюючи по­чуття ніжності, любові та свіжості. Для збереження концентрації найкра­щим є фіолетовий колір. Оскільки фіолетовий колір символізує велич та шляхетність, йому завжди надавали перевагу королі. Червоний є ідеаль­ним для темпераментних та активних людей. Оранжевий нагадує про во­гонь та тепло. Рожевий символізує жіночність, весну та аромат квітів. Білий колір є символом спокою та чистоти, чорний - урівноваженості і серйозності.

Крім того, що кольори впливають на психіку людини, вони також мо­жуть збільшувати, зменшувати, розширювати чи звужувати приміщення, в яких ми живемо, а також можуть зробити наші будинки вищими або нижчими. Отже, починаючи фарбувати поверхні у вашому будинку, оберіть для себе найоптимальнішу кольорову гаму, щоб почуватися у власній оселі на всі сто.

Перш ніж розпочинати фарбування поверхонь, необхідно провести цілий комплекс підготовчих заходів, головна мета яких - мінімізувати про­никнення вологи у стіни.

Наприклад, перед фарбуванням фасадів слід зробити ремонт кар­низів, відливів, водостічної системи, і т.д. Необхідно також провести захо­ди щодо гідроізоляції фундаментів, а також перевірити і в разі необхідності відремонтувати гідроізоляцію між цоколем і стінами, щоб пе­решкодити підйому ґрунтових вод. Без усіх перелічених заходів фарбу­вання не буде ефективним.

Далі необхідно визначити ті вимоги до матеріалів покриттів, що впли­вають на якість і терміни проведення опоряджувальних робіт. До числа цих вимог входять:

- технологічні вимоги - тиксотропність, зручність нанесення, покрівель­на здатність, забезпечення рівномірної плівки, час висихання й ін.;

- екологічна безпека матеріалу;

- вартість матеріалу.

І лише після проведення усіх цих робіт можна приступати до фарбування.

 


Download Фарбуємо поверхні 3

подробнее

Лаки та політури для дерева 4


Прозорі нітролаки утворюють на поверхні деревини блискучі покрит­тя, що зберігають природний колір і текстуру деревини. Нітролаки холод­ного нанесення мають більш низький відсоток плівкоутворення (17-25%), ніж гарячого ( 33-35%).

Матові лаки наносять на поверхню, покриту прозорим нітролаком, чи безпосередньо на деревину без попереднього її лакування. До складу нітролаків кислотного затвердіння додатково вводять карбамідні смоли. Во­ни підвищують морозо, водо і хімічну стійкість нітролакових покриттів, а та­кож сприяють підвищенню міцнісних властивостей покриттів при різкому ко­ливанні температури. Розведення лаків до робочої в'язкості здійснюється розчинниками №646, 647, 648, РМЛ, «Нітролакма» НЛ-3. Перед застосу­ванням лак необхідно ретельно перемішати. Якщо необхідно - розбавити вище зазначеними розчинниками. Лак наносять щіткою, а у промислових умовах вальцюванням, лаконаливом, розпиленням. Після проміжного сушіння необхідне ретельне шліфування лакованої поверхні. Лак пожежо­небезпечний, токсичний. Матеріал варто зберігати в щільно закритій тарі, охороняючи від впливу тепла, вологи і прямих сонячних променів.

Поліефірні лаки. Практично усі знайомі з покриттями, що виходять при використанні поліефірних лаків у виробництві меблів (у побуті її на­зивають «полірованими»).

 

 


Download Лаки та політури для дерева 4

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 


Download Садові меблі 3

подробнее

Відкидне ліжко


Вертикально відкидне ліжко, дуже зручне для маленьких приміщень та в разі періодичного використання. Конст­рукція такого ліжка нескладна, так що домашній май­стер може без вагання зайнятися цією справою. Як приклад, для реконструкції може бути використана кушетка з простою конструкцією рами. Де­монтуємо бокові сторони та ніжки, а далі виготовимо повертальні цапфи. Краще якщо повертальні цапфи, а також опори до них виготовить спеціаліст. Цапфу виготовляють з круглої сталі діаметром 15мм і приварюють до листової сталі завтовшки 2-3мм. Для опори цапфи (максимальна висота 30 мм) можна використати сталеву або поліамідну трубку з внутрішнім діаметром 15 мм. Припасування цапфи до опори перевіряють і, якщо необхідно, цапфу тро­хи сточують, з тим щоб вона легко вкручувалася в опору. Відстань від центра цапфи до кінця ніжки розраховують так, щоб поверхня кушетки у відкинутому положенні була на висоті приблизно 40-42см. Цапфу прикріплюють на рамі за 35мм і діаметром 4-5мм. Після закріплення цапфи усю нижню поверх­ню рами обшивають поверхнево обробленою твердою деревноволокнистою або звичайною деревноволокнистою плитою, яку потім фарбу­ють або обклеюють шпалерами. Підпору виготовляють з рейки близько 5x2 см у поперечному перерізі. її висота має бути такою, щоб розкладе­не ліжко набувало горизонтального положення. Загальна ширина підпори повинна збігатися з шириною рами. Бокові сторони підпори вставляють до сторін рами і закріплюють з обох боків двома гвинтами з потайними головками завдовжки 50мм і 0' 3,5-4мм. Закріплюють підпору на рамі і  з'єднуюють її сторони з попе­речною планкою. При вертикальному положенні ліжка підпора слугує за вішалку для речей.

 

 


Download Відкидне ліжко

подробнее

Інструменти для будівельних робіт 3


Ніж або цикля для тесання кахлів повинні бути з міцної сталевої пласти­ни завтовшки 1,5, завширшки 20-30, завдовжки 200-250 мм. Один бік до­бре заточують. Під час тесання один гострий кінець, який тримають у руках, обгортають шкірою, гумовою або міцною тканиною, щоб не порізати руку.

Стукальце - відрізок руглої сталі або труби завдовжки 200-250 мм, діаметром 30~35 мм. Використовують замість молотка для нанесення ударів по ножу при розколюванні кахлів. Шпатель призначений для нанесення мастики чи шпаклівки.

У разі необхідності для будівельних та пічних робіт використовують також скарпель, кувалдочку, точильний камінь, рашпиль та ін.

Не можна обійтися й без вимірювальних інструментів: лінійки, шну­ра для нанесення прямих ліній. Рейсмусом зручно проводити паралельні лінії, циркулем - заокруглення та кола, а також перенесення розмірів, відмірювання однакових частин тощо.

Для ремонтних робіт також необхідно мати мінімальний набір інстру­ментів. Штукатурні роботи виконують за допомогою вже відомих кельми, правила, гладенької рейки та малої штукатурної лопатки (для заробки раковин, тріщин, зчищання шпалер тощо).

Дротяна щітка необхідна для здирання старого покриття з поверхонь зовнішніх стін будинку.

Терка призначена для затирання штукатурки.

Малярні роботи потребують набору щіток для побілки та фарбу­вання. Вони повинні бути різними, призначеними для фарбування клей­овими і олійними фарбами та емалями.
 


Download Інструменти для будівельних робіт 3

подробнее

Зароблення щілин та дірок 2


Для заповнення тріщин, раковин, нерівностей на поверхнях, які хочуть фарбувати, використовують шпаклівки, які виготовляються на основі оліфи та інертних наповнювачів (крейда, каолін). Для поліпшення адгезії (липучості) шпаклівки використовують ґрунтовки. Найчастіше це може бути добре розведена фарба, якою збираються вести роботи.

Всі роботи ведуться лише на сухих основах. Щоб визначити вологість ос­нови, можна скористатися 1-процентним спиртовим розчином фенолфта­леїну, який при нанесенні на вологі поверхні набуває малинового кольору.

Поверхні, які треба вирівняти шпаклівкою, спочатку грунтують, щоб в'яжуче із шпаклівки не проникало в товщу основи і шар шпаклівки в по­дальшому не втратив міцності. Схили, раковини діаметром більше 2мм, глибокі тріщини затирають цементно-піщаним розчином з додаванням розведеного ПВА.

На нових дерев'яних поверхнях спочатку треба вирівняти сучки, зас­моли, нагелі. Цісля цього поверхні грунтують, сушать, заправляючи шпаклівкою дефектні місця, знову сушать, зачищають.

Тріщини в штукатурці розрізають, очищають і затирають безусадочною шпаклівкою (суміш гашеного вапна, гіпсу у співвідношенні 1:1). Після висихання і шліфування поверхню грунтують оліфою або прошпакльову­ють 10-процентним розчином клею. Потім наклеюють щільне полотно, коленкор або серп'янку чи марлю.

Тріщини більше 4 см заробляють цементно-піщаним розчином 1:3. Попередньо їх розчищають загнутим дротом і промивають цементним молоком. Щоб розчин краще проникав всередину кладки, спочатку зак­ладають достатньо пластичний розчин, а на поверхні густіший. При заробці широких тріщин у розчин можна додавати уламки цегли. В процесі заповнення тріщин розчин необхідно ущільнювати.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 2

подробнее

Зароблення щілин та дірок 3


Якщо тріщини великі, то їх затирають спеціальною замазкою: 1кг гіпсу і 2,5кг просіяної крейди. Одержану суміш заливають 10-процент-ним клейовим розчином до одержання пастоподібної маси.

Для обробки тріщин і щілин можна приготувати таку замазку: в рідкий як сметана столярний клей додають, помішуючи, зубний порошок або дрібно розтерту крейду. Густою сумішшю зарівнюють щілини, зайвину знімають ножем. Щілини в плінтусах шпаклюємо олійною замазкою та­кого складу: оліфа 1 кг, сикатив 50 г, клей (10-процентний розчин) 200 г, мило 20 г, крейда до робочої в'язкості.

Якщо стеля в окремих місцях покрита тріщинами, то прошкребіть тріщини, а потім зашпаклюйте. Коли ґрунтовка висохне, огрунтуйте сте­лю побілкою за допомогою пензля. Коли грунтування висохне, забіліть двічі пилососом. В побілку обов'язково додайте клеючий матеріал: сто­лярний або малярний клей (200г на відро води), заваріть борошно (1 літр завареного розчину на відро), півлітра емульсії ПВА на відро. Не за­будьте побілку підголубити.

Щілини між бетонними плитами стелі важко надійно заробити. Мож­на вздовж шва нанести шар білої олійної фарби, а на неї наклеїти бинт. Після висихання прошпаклюйте, і він легко забілиться, стане непомітним.

Приклеєну чи прооліфлену основу перед наклеюванням марлі знову промазують клеєм і на нього кладуть марлю, розрівнюючи шпателем так, щоб клеєм просякла марля. Потім просохлу поверхню сушать, шпаклю­ють не менше двох разів і шліфують.

Побиту, відпалу штукатурку в сухих приміщеннях ремонтують вапняним розчином.

 

 


Download Зароблення щілин та дірок 3

подробнее

Утеплення будинку


Більшість споруд на дачних ділянках, особливо старої забудови (років 10Н 5 тому), розраховані лише на проживання у них теплої пори року. Щоб мешкати тут взимку, слід утеплити і стіни, і підлогу, і дах. А найпер­ше, слід поставити пічку або газовий обігрівальний агрегат.

Теплоізоляція стін. У кого у стінних конструкціях закладена міне­ральна вата, слід пам'ятати, що вона при насичені водяною парою (під час проживання і опалення) втрачає свої ізоляційні якості. Тому волого-захисний шар стіни має бути з теплої, внутрішньої стіни будинку.

Для утеплення використайте руберойд, толь, поліетиленову плівку. З допомогою цих матеріалів можна наполовину зменшити втрати тепла.

Ззовні теплоізоляційний матеріал треба оберігати від продування вітром. Для цього оббивають щільним, але вологонепроникним шаром з фанери, картону, деревностружкової плити. Через пори такого вітроза­хисного шару поступово буде випаровуватися волога, яка випадково проникне в утеплювач (мінеральну вату).

Тепловий комфорт будиночку значною мірою залежить також від кон­струкції підлоги. Підлогу обов'язково ізолюють від грунту підпідлоговим простором. При низькому рівні ґрунтових вод і сухому грунті можна обме­житися дощаним настилом, який укладають по лагах на цегляних підстав­ках, ізолюючи останні двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Цег­ляні стовпчики опираються на шар бетону, який лежить на гідроізо­ляційному шарі глини. Висота підпідлогового простору близько 25см.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 50см. У цьому випадку підлогу роблять подвійною з утеп­лювачем, який закладають між чистою і чорною підлогою. Друга підлога настилається по балках. Вони спираються на цегляні стовпчики і гідроізолюються. Знизу до балок підвішують чорну підлогу з дерев'яних щитів. На цю підлогу наносять шар глиняної змазки (20-25см), потім іде теплоізолююча засипка (шлак, керамзит, тирса з вапном). Замість теплоізолюючої засипки можна покласти утеплювач. А понад балками настилають чисту підлогу. Простір між останньою і чорною підлогою має провітрюватися. Для цього по кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

Стелю садового будиночку можна утепляти різними підручними ма­теріалами, наприклад, мохом, соломою. Простий і дешевий теплоізо­ляційний шар - з глиносолом'яної замазки завтовшки 20-25см. Його наносять на дошки, якими оббита знизу стеля.

 


Download Утеплення будинку

подробнее

Причини утворення конденсату


Димові гази з невисокою температурою і визначеною кількістю воло­ги у вигляді пари піднімаються по димових каналах, охолоджуючи їх. Кон­тактуючи з холодними стінками димоходу, волога осідає на них крапля­ми, що стікають вниз у вигляді смолистої рідини із специфічним запахом.

Боротьба з конденсатом полягає у підвищенні температури газів, що відходять, щоб волога, що міститься в них, краще випаровувалася.

Температура газів, що відходять з печі, перед виходом у трубу повин­на становити 120-140°С, а при виході з труби в атмосферу - не нижче 100°С. Якщо димові гази при виході в трубу, досягають температури близько 250°С, то конденсат практично ніколи не утвориться.

Визначити температуру вихідних газів можна досить простим спосо­бом, скориставшись сухою скіпою. Скіпу кладуть поперек отвору в'юшки під час топлення печі. Якщо через 30-40 хвилин вийняти скіпу і зішкреб­ти з неї ножем кіптяву, то можна визначити температуру газів, що відхо­дять. При температурі до 150°С колір скіпи ніколи не зміниться. При тем­пературі до 200°С скіпа жовтіє, а при 250°С - набирає кольору кірки білого хліба. Почорніла скіпа вказує на температуру до 300°С, а при ви­щих температурах скіпа перетворюється у вугілля.

Крім того, в утворенні конденсату велику роль відіграють розміри ко­лосникових решіток, висота димаря, тріщини в кладці тощо. Висота димаря повинна бути не меншою 5-6 м, рахуючи від рівня ка­мери для помелу. Товщина стінок димоходу не повинна бути менше ніж півцеглини, тому що тонші стінки швидко прогріваються і швидко остига­ють, що сприяє утворенню конденсату, іноді для поліпшення тяги в печах доводиться перебудовувати димохід, опускаючи чи піднімаючи його над дахом. Для одержання позитивного результату цю роботу іноді дово­диться переробляти по кілька разів. У місцях повороту димоходу прямі ку­ти округляють для забезпечення плавного переходу газів. Значну роль у боротьбі з конденсатом відіграє утеплення димоходу.

 


Download Причини утворення конденсату

подробнее

Дачний будиночок 3


Можна застосувати й іншу технологію, яка дасть можливість набага­то швидше і якісніше виконати цю роботу, використовуючи блоковий ме­тод монтажу. У цьому випадку каркас кожної стіни збирають у горизон­тальному положенні (на готовій основі будинку це робити дуже зручно), а потім встановлюють і кріплять у вертикальному положенні.

Під час вибору площі поперчного перерізу матеріалу і визначенні схеми конструкції треба враховувати, що несуча здатність каркаса значно зростає після його обшивання, а кількість стояків знаходиться у зворотній залежності від площі поперечного перерізу матеріалу (менша площа поперечного перерізу - частіше стояки). Тому цілком виправдане застосування економічних площ поперечного перерізу. Наприклад, для верхньої і нижньої обв'язок і рядових (проміжних) стояків каркасу можна використовувати брусок площею поперечного перерізу 50x70 мм, а для кутових стояків - брусок 70x70 мм. Потрібно також врахувати, що схема каркаса повинна бути ув'язана з розташуванням дверного і віконного прорізів.

Коли каркас встановлений, остаточно скріплюють усі його елементи між собою і з основою будинку цвяхами, а де необхідно - скобами. Для надання будівлі стійкості між стояками врізають укосини.

Конструкція даху

Висота горища, що рекомендується, повинна бути достатньою для пересування людини (не менше 1,5м), а в будинку з пологим дахом робити горище взагалі недоцільно.

В основі конструкції даху - бруси-мауерлати, розміщені на поздовжніх стінах будиночка, у які упираються крокви.

 

 


Download Дачний будиночок 3

подробнее

Практичні поради 2


Необхідність визначення _ праві двері чи ліві - виникає тоді, коли ви куп­ляєте самі двері або фурнітуру для них (завіси, замки чи засувки). Фурнітура  не завжди універсальна, що не дозволяє використо­вувати її як для правих, так і для лівих дверей.

Існує декілька способів визначення типу дверей.

1. Якщо відкриваєте двері «на себе» правою ру­кою, то вони праві, якщо лівою - ліві. Цей спосіб, безумовно, досить суб'єктивний, оскільки комусь зручніше відкривати праві двері лівою рукою, хоча більшості це не зручно.

2. Якщо стати перед закритими дверима так, щоб вони відкривались на вас і завіси при цьому знаходяться справа від дверей (і від вас), то двері праві, якщо ж зліва - ліві.

3. Якщо станете у дверному прорізі обличчям до завісів, а спиною - до замка і помітите, що двері відкривають вправо, то вони праві, якщо вліво - ліві.

Як обшити стелю самотужки

Дошки завдовжки до 6 м на стелі кріплять, як правило, удвох, бо вони прогинаються. За допомогою простого пристрою - підставки , зробленої

із звичайної дошки з вирізаною чвертю, цю роботу можна виконати самотужки.

Дошку для стелі  прикладаємо до балок , піднімаємо до прибитих до­щок і підпираємо підставкою, нижній кінець якої упирається у підлогу або у проміжний настил . Довжина дошки дещо більша висоти від опорної дошки до стелі. її встановлюємо з невеликим проги­ном - завдяки цьому дошка  буде надійно притиснута до балок. Послідо­вно переміщуємо підставку від балки до балки і підшиваємо усі дошки.

 

 


Download Практичні поради 2

подробнее

Маленькі хитрощі 7


Для забивання маленьких тріщинок у дерев'яній підлозі перед її фарбуванням потрібно приготувати шпаклівку: знайти старий лінолеум коричневого кольору (дуже ламкий), що дуже часто, років 20 по­тому, застосовувався у всіх адміністративних приміщеннях. Розчинити шматочки лінолеуму в ацетоні до сметаноподібного стану і зашпаклюва­ти усі маленькі тріщинки і щілини на підлози. Більш міцної шпаклівки для підлоги навряд чи знайдете (так ще за такою ціною).

Отвір у склі можна легко просвердлити алмаз­ним свердлом.

Добре ізолюють від шуму підвісні стелі плюс гіпсокартонні панелі на стіни.

Відпрацьована після смажіння соняшникова олія, прокип'ячена на маленькому вогні протягом 40 хвилин перетворюється на оліфу.

Перед наклейкою шпалери можна під шви смуг (попередньо стіна розмічається) на стіну наклеїти смужки паперу (наприклад, папір для вікон). Потім варто заґрунтувати стіну разом з папером, щоб запобігти розмоканню паперу при нанесенні клею перед безпосередньою наклейкою шпалери. Потім клеїться шпалера. Закріплені в такий спосіб шви ніколи не відклеяться (якщо, звичайно, не допу­скати грубих помилок надалі).

Замок «магнітна заскочка» додаткових реко­мендацій не потребує. Він зручний і діє досить надійно. Але установлення заскочки потребує особливої точності. При виконанні цієї роботи візьміть шматочок пластиліну. Після установки однієї частини заскочки нанесіть тонкий шар плас-'тиліну на ділянку дверцят, а потім прикрийте їх. От­римаєте точний відбиток місця для другої половини заскочки.
 


Download Маленькі хитрощі 7

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

вироби з квілінгу тварини | схами паперопластикам лебедь | як нанести фугу | саморобки своїми руками фотосхеми | дикоративнi свiчки | відео про кубезумия як постоіть портал | фото всіх расенганів вк | ЛІТАТИ У МАЙНКРАФТІ 1.6.2. | картинка як целки заивають | обкувати димохід | Пошиття кухонної тюлі фото | кролятники як зробити в дома | як усунути тріщину на чолку т 25 | зоофіли кр пл | інструкція як збудувати камин | фото вишитих спыдниць | хата з надвору | купити тактор т25 дрогобич | підгортач до міні трактора | зварити до трактора підгортач | віялка конструкція | як зробити гвоздушку | маструбація крупным планом | підгляданя за письками | картопло сажалки мо | секс відее | печі з кахлів | викройка дитячих джинсыв | кладка кахлів у києві | купити кахлі в м. Дрогобич