Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Захист деревини


Деревина, як матеріал органічний, схильна до біопошкоджень, тобто є сприятливим середовищем для розвитку різних живих організмів. Гриб­ки, комахи можуть заселяти деревину як у лісі, на складах, так і в будівлях. Для мінімізації втрат від біопошкоджень деревини необхідно навчитися визначати найбільш небезпечних, активних її руйнівників, а також дотри­муватися правил зберігання і грамотно використовувати існуючі захисні засоби.

Збільшити строк служби деревини, надійно захистити її від грибків, гнилі, цвілі, комах допоможуть антисептичні засоби. Протягом тривалого часу як антисептик використовували оліфу. Але, захищаючи деревину від грибків і цвілі, оліфа приваблювала комах, які прогризали в дереві гли­бокі борозни-червоточини. Нарешті, з'явилися захисні замазки, пасти, інсектициди, рідкі антисептики.

Антисептичну замазку використовують для захисту торців круглого лісу під час його зберігання: вона прилипає до торців, утворюючи щільну незмивну плівку. Замазки не проникають на велику глибину, зберігаючи високу концентрацію у зовнішньому шарі деревини, не забарвлюють її, Антисептичні пасти захищають деревину вологістю 40-50% і більше від ураження грибками. Антисептик розчиняється і проникає у вологу де­ревину за рахунок різниці в концентрації розчинів солі. Серед викорис­товуваних у вигляді паст водорозчинних антисептиків - фтористий амоній. Запобігти розшаровуванню пасти допомагають наповнювачі - торф'яний пил, деревне борошно та ін.

Розчинні антисептики призначені для захисту дерев'яних конструкцій від грибків, цвілі, гнилизни, водоростей і комах. Вони повинні мати дос­татню токсичність до біошкідників, але бути безпечними для людей і тва­рин, не втрачати свої якості при тривалому зберіганні і експлуатації де­ревини, не знижувати її міцність і не викликати корозії металів, не мати різкого запаху, не знижувати адгезії покриттів і фарб.

 


Download Захист деревини

подробнее

Дерев’яна дощата підлога 3


Особливості настилання підлог при низькому і при високому рівні ґрунтових вод. При низькому рівні ґрунтових вод чи при сухому грунті можна обмежитися дощатим настилом, покладеним по лагах. Опорами для них служать невисокі (у два ряди) цегельні стовпчики, гідроізольовані зверху двома шарами руберойду на бітумній мастиці. Ці стовпчики спира­ються на основу з «худого» бетону (зі збільшеним відсотком домішок гравію і піску, приблизно 1:7). Під нею знаходиться гідроізоляційний шар з розім'ятої (з водою) глини, що захищає підпілля і конструкції перекриття від ґрунтової вологи. Нижче лежить утрамбований грунт. Висота підпілля близько 250мм. Така конструкція зберігає підлогу від ураження грибком.

При високому рівні ґрунтових вод підлогу піднімають над землею не менше ніж на 500мм. У цьому випадку підлогу потрібно робити подвійною, з утеплювачем, закладеним між чистою і чорною підлогою. Подвійну підлогу, звичайно, виконують по балках. Через гідроізоляційну прокладку балки спираються на цегельні стовпчики, а ті, у свою чергу, на бетонну підготовку, м'яку глину й утрамбований грунт. До балок приши­вають чорну підлогу з дерев'яних щитів. Чорну підлогу змащують шаром глини (20-25мм) чи кладуть на неї руберойд, потім виконують теплоізо­ляційне засипання (шлак, керамзит, дерев'яна стружка з вапном) чи утеплювач. Потім знову кладуть руберойд чи пергамін, що є гарним за­хистом від гризунів. По верху балок настилають чисту підлогу. Простір між чистою і чорною підлогою повинен провітрюватися, для чого в чистій підлозі в кутах кімнат роблять вентиляційні отвори.

 


Download Дерев’яна дощата підлога 3

подробнее

Друге життя паркету 3


Відремонтовані поверхні паркетних підлог циклюють, усуваючи всі нерівності і глибоке забруднення. Стружку знімають циклею, головним чином вздовж волокна кожної клепки. Допускається циклювати під кутом 45° до напряму волокон. Підлогу перед циклюванням трохи зволожують. Після циклювання дрібні нерівності й задерті волокна шліфують шкіркою.

Шліфувати вручну дуже важко. Полегшити це можна, якщо скориста­тися підлогонатирачем. На його щітку з допомогою стяжного хомута і ме­талевої стрічки слід закріпити наждачний папір на тканинній основі. А ко­ли немає підлогонатирача, то доведеться руками, а ще краще ногами. Натиск буде сильніший і справи підуть швидше. А ще можна до старого черевика приладнати наждачну шкірку і діяти як підлогонатирачем.

Почорнілі ділянки паркетної підлоги, з яких стерся лак, зачищають круп­ним наждачним папером до світлого шару деревини. Потім очищену місци­ну протирають вмоченим в ацетон тампоном. Ацетон розчиняє дрібні час­точки лаку. На чисту деревину наносять клей БФ-6 і знову протирають тим же тампоном. Після висихання паркет покривають лаком для підлоги.

Щоб полегшити циклювання підлоги, покритої лаком або фарбою, пропрасуйте її праскою через вологу ганчірку.

Насолода від важкої і неприємної роботи в тому, щоб виконати її швидше. А тому пропонуємо скористатися двома гумовими губками, які затискуються у швабротримач. Можна навстоячки покривати лаком підлогу. Робота йде швидше, ніж щіткою. Та й обличчя ваше не біля са­мої підлоги, де максимальна концентрація випарів лаку і розчинника.

 

 


Download Друге життя паркету 3

подробнее

Садові меблі 3


Часто захоплення викликають меблі, що виконані не професійними майстрами, а руками умільців. Зустрічаються оригінальні, які чарують своєю природністю, меблі з ошкірених стовбурів, покритих лаком або оліфою. При цьому слід пам'ятати, що кора легко відокремлюється від стовбура під час весняного вирубування дерев.

Прийнятним варіантом для використання під відкритим небом, особ­ливо на перших етапах освоєння ділянки, є меблі, виготовлені з неошкірених стовбурів. Не забувайте, кора на стовбурі дерева, зрубаного взимку, тримається декілька років і добре захищає деревину. Неошкірена деревина - менш довговічна.

Під час виготовлення садових меблів реко­мендується вибирати для скоб або стяжок дріт, що не іржавіє. Варто також додати, що строк служби сидінь, виконаних із дощок, менший, ніж сидінь із рейок, оскільки останні швидше звільняються від атмосферних опадів.

Садові меблі, виготовлені з брусків і рейок, найбільш універсальні, їх краще фарбувати в яс­краві комбіновані кольори або покривати ла­ком, тоді вони добре гармонують із будь-яким оточенням. Слід уникати кольорів холодної гами. Не потрібно мати витончений смак, щоб визнати непоказним ослін, пофарбований у синій колір, на фоні зелені або на тому ж фоні стіл, розфар­бований яскраво-жовтогарячими і зеленими фарбами. Для садових меблів чорний і сірий ко­льори неприйнятні так само як і пастельні тони.

Помічено, що на малих площах широкі до­шки сидінь або опорні частини ослонів скоро­чують ділянку (оптичний обман), а рейки ство­рюють зворотний ефект. На невеличких ділян­ках добре вписуються у садовий ансамбль прості, лаконічні форми ослінчиків. Комічні до­повнення до них викличуть посмішку, малень­кий сплеск святковості...

Мальовничо доповнять «інтер'єр саду» своєю природністю різноманітні витвори із натурального каміння. Воно дає можливість створювати на ділянці своїми руками невеличкі прикраси, які доб­ре зберігаються багато років під відкритим небом.

Саме такі збірні меблі можна розмістити у будь-якому красивому місці садочку, вишуканий дизайн меблів буде радувати і Вас, і ваших  друзів.

 

 


Download Садові меблі 3

подробнее

Зробити крісло-качалку 2


4. Точно виточити профіль ніжок крісла можна, використовуючи електроструганок із стаціонарним зажимом. Рубанком, вручну це ро­биться набагато складніше.

5. Полоззя і спинка крісла вирізаються з плити з букового мультиплек­су завтовшки 15 мм. Лобзик ведемо за накресленим на плиті контуром.

6. Нижня поверхня полоззя, трохи нерівна після вирізання пилкою, вигладжується довгою планкою з натягнутим на ній наждаком.

7. Вигнуті форми поперечин опертя та поручнів виконуються закріпле­ним стаціонарно смуговим шліфувальним колом. Для цього парні еле­менти складаємо парами.

8. Старанно робляться фаски ніжок за допомогою стаціонарного стругарного пристрою, виставляючи бокову рейсшину під кутом 45°. Наприкінці поверхня вигладжується наждаком.

9. Щоб обидві сторони крісла з'єднати столярним клеєм, потрібні дві довгі палі і кілька міцних підкладок (полосок плитки з покриттям).

10. Прикріплювати спинку до конструкції крісла треба разом з кимсь. Ніжки ставимо на горизонтальну плоску поверхню, під хомути підкла­даємо підкладки.

11. Полоззя крісла вставляємо в щілини ніжок, затискуючи їх намаще­ними клеєм дерев'яними кілками завтовшки 21 мм.

12. Поверхню крісла-качалки покриваємо лаком для сходів і паркетів, який захистить крісло від подряпин.

Чотиригранні дерев'яні планки з букового дерева найкраще купити вже виструганими. Ці елементи не повинні бути вигнутими або пошкод­женими.

Діаметр букових дерев'яних стрижнів, з яких будуть робитися кілки, -20 мм.

Краще мати запас матеріалу, щоб можна було вибрати найбільш рівні та якісні частини.

 

 


Download Зробити крісло-качалку 2

подробнее

Антресолі на стелі


У багатьох квартирах кухня має невеликі розміри, тому розмістити стандартний набір меблів буває досить складно. Крім того, виступи стін або комунікації, що проходять по них заважають відповідним чином розвісити кухонні полиці. Тому виникає необхідність пошуку нетрадиційних рішень інтер'єру. Одним з таких рішень є спорудження антресолей у центрі стелі. Відкрита і доступна з усіх чотирьох сторін, така уні­версальна полиця вбере в себе безліч допоміжних кухонних предметів. До того ж антресолі одночасно відіграють роль незвичного абажура: на їх днище виведене матове віконце, яке виконує роль плафона світильни­ка.

Подібну конструкцію можна використати і на кухні великої площі: під нею можна поставити обідній стіл, стільці чи лавки, такий комплекс мож­на винести за межі кухні, наприклад, у вітальню.

Виготовити такі антресолі просто. Основним матеріалом для їх дета­лей є ДСП завтовшки 15 мм. Найпростішим способом оброблення по­верхні ДСП є оклеювання клейонкою чи цупким папером з наступним покриттям водоемульсійними, алкідними або масляними фарбами.

Виготовляють антресолі у такій послідовності. Спочатку з листа ДСП нарізають щитові елементи. Потім заготовляють рейки об­лямівки горизонтальних щитів полиці і вікна світильника, а з металевого кутика - стяжки для з'єднання деталей.

Складати антресолі починають з нижнього щита: на нього встанов­люють і кріплять кутиками вертикальні елементи. Потім з чотирьох пане­лей монтують на вставних круглих шипах другий горизонтальний щит, який насовують на шахту, утворену вертикальними елементами і кріплять також за допомогою кутиків. Після цього між горизонтальними щитами вводять і встановлюють на клею додаткові вертикальні перегородки. За­кінчують складання антресолей облямівкою рейками горизонтальних щитів і вікна світильника.

Тепер з дощок 40x150 мм монтують опорну раму підвіски антресо­лей, яка складається з чотирьох стояків, що кріплять кутиками до стін, і двох горизонтальних балок. Елементи рами з'єднують за допомогою вставних круглих шипів і підсилюються кутиками.

До складеної опорної рами антресолі підвішують за допомогою болтів М10: по три болти, що проходять через кожну балку і верхню ча­стину боковин шахти. З декоративною метою балки і стояки покривають лаком.

 


Download Антресолі на стелі

подробнее

Цементний і складний розчин


Цементний розчин готують з цементу, піску і води. Він найбільш міцний, твердіє як на повітрі, так і у воді. Застосовують для кладки фунда­ментів печей в сирих місцях чи насичених водою грунтах, а також для ви­ведення труб вище покрівлі. Він швидко тужавіє (початок тужавлення не раніше як через 45хв, кінець - не пізніше як через 12 год). Витрачати його слід не пізніше як за годину після приготування, при більш тривалих строках міцність його знижується. Марка чи міцність цементного розчину на стиск різна, залежно від кількості складових і марки цементу. Склад розчину буває таким: 1:1; 1:1,5; 1:2; 1:2,5; 1:3; 1:3,5; 1:4; 1:4,5; 1:5; 1:5,5; 1:6. На першому місці - цемент, на другому - пісок.

Готують розчин так. Просіюють цемент і пісок через сито з чарунками 3x3 мм, відмірюють їх об'ємними порціями. Потрібну кількість піску наси­пають грядкою і зверху посипають цементом. Усе ретельно перемішують до повної однорідності, а іноді ще й додатково просіюють через сито. Одержують суху суміш, яку розчиняють водою до потрібної густоти. Не слід готувати багато суміші, бо від тривалого її зберігання цемент з си­рим піском перегорає, від чого знижується його міцність.

Складний розчин готують з двох в'яжучих і одного заповнювача: це­менту, вапняного тіста, піску й води. Склад розчину 1:1:6; 1:2:8; 1:1:9; 1:1:11; 1:3:12; 1:3:15. На першому місці - цемент, на другому - вапняне тісто, на третьому - пісок. Застосовують для кладки фундаментів у воло­гому грунті й труб вище покрівлі.

Готують розчин різними способами. В одному випадкуу спочатку з це­менту й піску готують суху суміш. Потім вапняне тісто розводять водою до густоти сметани. Усі ці компоненти відмірюють об'ємними порціями. У розведене вапняне тісто додають приготовану порцію цементноної суміші і все ретельно перемішують. При необхідності додають воду і ще раз перемішують.

В іншому випадку з відміряної кількості піску й вапняного тіста готують розчин, насипають у нього відміряну порцію цементу і все ретельно пе­ремішують. Можна цемен попередньо змішати з водою до сметано-подібного стану. Додають потрібну кількість води для одержання розчи­ну нормальної густоти.

Цей розчин більш пластичніший, ніж цементний, нижча його міцність. Готують таку його кількість, щоб можна було витратити за 1 год зразу ж після приготування.

 

 


Download Цементний і складний розчин

подробнее

Зароблення щілин та дірок


Перед фарбуванням вікон, дверей, стінних шаф найкраще нанести ґрунтовку для усунення нерівностей, які заважають фарбі лягти рівно і красиво. Якщо попередній старий шар фарби не лущиться, то можна покривати цю поверхню, але попередньо її слід очистити від пилу і бру­ду. Ґрунтовка нефарбованої деревини - це ретельне просочування її оліфою. Після висихання ґрунтовки можна починати фарбування.

Якщо немає потреби знімати стару фарбу, то пошкоджені місця і заг­либини необхідно зашпаклювати. Склад шпаклівки: оліфа, крейда і клейо­вий розчин. В основі клейового розчину столярний клей. 100г його роз­бивають на дрібні шматочки і заливають 900г води. Клей трохи розбухне, а потім банку з клейовим розчином нагрівають на водяній бані до повно­го розчинення. Готовою шпаклівкою з допомогою шпателя акуратно за­мазують дефекти і тріщини того місця, яке треба фарбувати. Після виси­хання шпаклівки слід відшліфувати поверхню і починати фарбування.

Для усунення дрібних дефектів на оштукатурених поверхнях викорис­товують тістоподібні підмазочні пасти, які складаються з 1 частини гіпсу, 2 частини крейди на клейовому розчині (20-50г столярного клею на 1л води). Ґрунтовку під вапняні і клейові фарби готують з 2кг свіжогашеного вапна або 2-3кг вапняного тіста, 200г 40-процентного або 120г 70-процентного господарського мила, 50-100г оліфи і 6л води. Мило нарізають тонкою стружкою і розчиняють в 3л гарячої води, вливають тонким струменем оліфу і перемішують. В 3-4 літрах води гасять вапно-кипучку або перемішують давно гашене вапно, виливають у мильний розчин, перемішують і проціджують через густе сито або капронову пан­чоху.

 


Download Зароблення щілин та дірок

подробнее

Фарбування поверхонь


Бетонні оштукатурені поверхні фарбують олійними, водоемульсійними фарбами, які наносять валиками, пензлями або фарбопультами у два шари.

Змінити колір водоемульсійних фарб можна введенням тамбовських водних паст.

Для обробки стін застосовують клейові фарби. На стіни фарбу нано­сять горизонтально на якусь частину (захвату) і тут же розтушовують її по висоті стіни. При фарбуванні у два шари перший наносять в одному нап­рямку, а другий - в іншому.

Стару клейову фарбу змивають теплою водою з допомогою макловиці або щітки. Так само і старі шпалери. Після цього дефекти усувають з допомогою замазки, якій дають просохнути, а потім ці місця добре про­тирають шкіркою.

Нерівно оштукатурені поверхні необхідно зашпаклювати тонким ша­ром сметаноподібної шпаклівки. Найпростіше приготувати клейову шпаклівку. Після її висихання поверхню шліфують, а потім грунтують, ви­користовуючи миловар або грунт з мідним купоросом чи галуновими сполуками. Мета грунтування - досягти рівномірної водопоглинаючої поверхні. Крім того, ґрунтовка перешкоджає появі старої фарби. Після того, як грунт повністю висохне, починають фарбувати стіни.

Чистий колір та якісну фарбу можна одержати, застосовуючи гуашеві фарби, але треба пам'ятати, що деякі кольори (наприклад, сажа, берлінська лазур) погано розчиняються у воді. їх розчиняють гарячою клейовою водою, в якій міститься мило.

Клейові склади (кольори) можуть бути білими і кольоровими. Білий колір - це суспензія крейди у воді. Щоб приготувати клейову фарбу, за­мочують у воді окремо крейду і окремо фарбу, доводячи їх до сметано-подібного стану. Після ретельного перемішування пігментні розчини проціджують через густе сито, а ще простіше - через натягнуту капроно­ву панчоху. Потім до крейдяного тіста додають невеликими частинами пігмент. Якщо до потрібного кольору необхідно кілька пігментів, то кож­ний з них, приготований окремо, розмішують невеликими порціями.

 


Download Фарбування поверхонь

подробнее

Фарбування поверхонь 3


Потрібну суміш можна також приготувати і на клеї КМЦ. При цьому на 10л суміші витрачається 6 кг просіяної крейди і 0,2-0,25кг клею КМЦ. Казеїнові суміші міцніші клейових фарб і характеризуються матовою по­верхнею. Для приготування 10л фарби беруть 5л 10-процентного роз­чину казеїнового клею і, швидко перемішуючи, додають 150г оліфи до утворення емульсії. В приготовану заздалегідь крейдяну пасту з пігмен­том, поступово помішуючи, вливають одержану емульсію.

При роботі з казеїновими фарбами необхідно стежити за консис­тенцією складу. Надлишок води може призвести до утворення патьоків на поверхні, а надлишок клею - до зморщок.

Вапняні фарбувальні суміші готуються з вапняного тіста, солі та води.

Для приготування кольору 3кг вапняного тіста розводять 6 л води. Для запобігання міленню вапняного покриття в суміш додають 0,1кг солі, розбавленої в 0,5л води. В одержаний розчин додають воду до 10л.

Кольорові вапняні суміші застосовуються обмежено тому, що дуже небагато пігментів поєднуються з вапном. До них належаї мінеральні пігменти - охра, сажа, сієна натуральна, умбра.

Існує багато способів надати поверхні естетичних якостей за допо­могою малярних сумішей. Наприклад, по лінії, яка розділяє поверхні, що пофарбовано у два кольори, можна нанести одну або кілька вузьких смужок (фільонок) іншого кольору. Для витягування фільонок необхідні шнур і крейда. Шнур натирають крейдою, натягують і відпускають. На стіні залишається рівна лінія. По ній пересувають лінійку, тримаючи її лівою рукою. По лінійці фільончастим пензлем зліва направо проводять смужку-фільонку. Щітку тримають під кутом 45° до стіни.

Для надання поверхням матового шерехатого вигляду їх торцюють (наносять легкі удари різними щетинними щітками-торцівками). Олійне фарбування під торцювання виконують густішим складом, для чого у нь­ого додають гіпс, шпат, мармурове або вапняне борошно.

Накатку візерунчастими валиками виконують по товстому шару фар­би, в яку додають дрібний наповнювач.

За допомогою трафаретів на пофарбовану поверхню можна нанес­ти різні візерунки або обробити її орнаментом. При набивці багато­колірного малюнка під кожен колір готують свій трафарет. Для міцності трафарети просочують оліфою, після чого старанно висушують.

Фарби висихають за 48 год. Якщо фарба не висохла за такий час, то значить вона була неякісна.

При фарбуванні непросохлої деревини шар фарби здувається. Тож доводиться переробляти зроблене.

При використанні дуже густих сумішей залишаються сліди від щітки. Треба поверхню обробляти пемзою і шкуркою і знову фарбувати.

Термін зберігання лакофарбових матеріалів не перевищує 6 місяців. Після цього треба переконатися у придатності фарб шляхом пробного фарбування.

 

 


Download Фарбування поверхонь 3

подробнее

Будівництво сараю


Головна проблема нових власників індивідуальних ділянок - будівницт­во. Адже земля розташована, як правило, вдалині від міст і транспортних ліній. Треба посадити і доглянути городину, садовину, а де жити увесь цей час? Де обігріватися, сховатися у непогоду, зберігати садовий реманент? Та й, узагалі, що це за ділянка без житла? Отож, треба будувати.

А як швидко спорудити практичне, тепле і недороге житло?

Почнемо з маленького сарайчика. Побудувати його можна днів за 10.

Якщо є можливість, придбайте на лісопилці обапіл. Треба ретельно підрівняти його ребра, обчистити від кори, згладити сучки, що випирають. Тепер посортуйте матеріал: товстий обапіл підійде для пілоги і каркаса будівлі, середній вико­ристайте на дах і стіни, а тонкий слугуватиме рейками для кріплення толю, плівки, картону.

Зберіть каркас і об­шийте його обаполом, у якому слід попередньо зробити виїмки для рівного прилягання до гори­зонтальних лагів. Зовні каркас оббивають поліетиленовою плів­кою (можна неновою), шматки якої закріплюють рейками. Дах - суцільний настил оба­пола, закритий толем, що закріплено зверху рейками.

Щоб ізолювати підлогу від грунту, слід постелити толь, покласти лаги і настелити підлогу з обапола. Укривають її шматками картону, а потім - старим лінолеумом. Стіни і стелю, що сполучається з дахом, СЛІД також зсередини оббити картоном. лінолеум,  плівка,  рейки кріплення тощо.

Двері - з обапола, картону і плівки. Для вікон підійдуть шматки оргскла, скажімо, 40x70 см, яке легко просвердлити і закріпити на шарнірах.

Обстановка всередині - найпростіша: ліжко - тапчан, під яким улаш­товують ящик для господарського приладдя, один або два відкидних сто­лика біля вікон, вішалка для одягу. Щоб було тепло, в кутку слід зробити невеличку піч з каміння або уламків цегли. її ширина - 55, довжина - 75, висота - 65. Для комина підійде відрізок старої 4-дюймової водоп­ровідної труби, для пічної засувки - шматок листового заліза. Трубу закріплюють у даховому отворі (80x80 см) за допомогою двох листів жерсті, один - зсередини, другий з зовнішньої площини покрівлі - стелі.

Витрати - мінімальні. Вам потрібно буде приблизно 2 мЗ обапола, 1 рулон толю, 5кг цвяхів, 3 пари навісів, 2 шматка оргскла, 2 дверні руч­ки, 1 замок, 2 листи жерсті, 8 скоб.

Безумовно, 5 м2- приміщення замале, навіть і на перший випадок.

Але головне, що проблем з тимчасовим житлом у вас не буде. Отож, почніть з малого.

 

 


Download Будівництво сараю

подробнее

Планування мансарди


Обмежений простір горища, регламентований похилом і конст­рукцією перекриття даху, обумовлює підбір меблів і обладнання у відповідності з додатковими вимогами. До них належать: компактність, універсальність, простота конструкційного рішення і, головне, зручність користування. Різні ніші та похил площин стелі і стін дають можливість ви­користовувати підвісні або вбудовані предмети меблів, наприклад, по­лиці, відкидні ліжка, двоярусні дитячі ліжка, висувні шафи, секретери, вер­стати з підйомною кришкою і т.д. Враховуючи планування мансардного поверху, спальні місця бажано розставити біля повздовжніх стін, які мають висоту від підлоги до похилу стелі 1,8-1,9м. Підходити впритул до таких стін незручно, тому площа підлоги вздовж них використовується, в основному, для крісла чи ліжка.

Центральну зону мансарди необхідно залишити для проходу. Тут лю­дина може пересуватись у весь зріст. Вільний простір між покрівлею і під­логою мансарди можна використовувати як комору під дахом (з досту­пом до неї через спеціальні двері) або як окремі вбудовані місткості різного'призначення, які безпосередньо обслуговують житлову кімнату. Це, як правило, ніші, рівні за довжиною відстані між опорними стояками, що підтримують стропила. Наприклад, на рівні верху матраца ліжка чи тахти можна зробити ніші для зберігання постільної білизни. Дверцята таких ніш можна виготовити з дерев'яних рейок: вони утворюють раму у вигляді решіток. Щілини між рамами забезпечують необхідну вентиляцію. Над рамами можна обладнати ніші для світильника, радіоприймача, магнітофона чи телевізора, а також книжкові полиці у вигляді уступів. Во­ни кріпляться до схилів стін за допомогою спеціальних металевих чи де­рев'яних кутиків. Відстань між полицями по вертикалі рекомендується зробити 25-27см, що дасть можливість розставити на них не лише кни­ги, але й альбоми, папки з кресленнями та ін.

 


Download Планування мансарди

подробнее

Вікно на мансарді


Важливим і суттєвим елементом мансарди є вікно, яке розміщується у вертикальній торцевій стіні або прорізається в покрівлі. Отвори в дахах пропускають більше світла, ніж у вертикальних стінах, тому такі вікна привертають особливу увагу жителів тих районів, де світловий день ко­роткий. Якщо ж світловий потік в приміщення необхідно зменшити, мож­на скористатись декоративними натяжними шторами-жалюзі.

Вікно можна розмістити на висоті 80-90см або 120-150см від рівня підлоги. Віконні скоси роблять під кутом 90° або 110-120° до площини вікна. В останньому випадку приміщення краще буде освітлюватися при­родним світлом.

Конструкція коробки вікна у вертикальнихторцевих стінах мансарди звичайна і не потребує особливих коментарів. Певні труднощі виникають при монтажі вікна і закріпленні його в похилій покрівлі. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від матеріалу самого даху і його по­криття - шифер, залізо, черепиця. Конструкція і ізоляція коробки і фра­муги вікна пов'язані також з кутом похилу покрівлі.

Маючи великий досвід модернізації житла, зарубіжні фірми пропону­ють два варіанти конструкційного рішення віконного отвору і фрамуги для похилих дахів. Один варіант розраховано на черепичне покриття, другий - на шиферне. Так, датська фірма «Велюкс» створила вікна, кон­струкція яких складається з дерев'яних елементів, що забезпечують чудо­ву герметичність і мінімальні тепловтрати. Вікна мають дво або тришарове засклення. Фрамуга вікна повертається навколо горизон­тальної осі на 180°, що дуже зручно при митті стекол. Такі вікна облад­нані екранами для захисту від прямих променів сонця. Сонцезахисні при­строї виготовляються з яскравої тканини, дерев'яних або металевих пла­стин, які повертаються під певним кутом. Дерев'яна коробка, яка слугує конструктивною основою для фрамуги вікна, що обертається, кріпиться за допомогою металевих кутиків до несучої частини покрівлі (стропил). Монтаж ізоляційних матеріалів, які не пропускають вологу всередину приміщення мансарди, починається з нижньої частини коробки, потім - бокові сторони, завершальний етап - обладнання ізоляції верхньої час­тини коробки.

 


Download Вікно на мансарді

подробнее

Встановлення пічного обладнання 2


Димові засувки і в'юшки встановлюють на висоті 2-2,2 м від рівня підлоги з боку, на якій знаходиться топка, розташовуючи так, щоб при відкритій засувці димовий канал1 був цілком відкритий. Встановлюють їх без зазорів, тому що вони не зазнають впливу високих температур. Закріплюють ці прилади в цегельній кладці за допомогою м'якого в'язаль­ного дроту діаметром 2—3мм.

Пічні плити (настил) встановлюють на тонкому шарі глиняного розчи­ну над верхом духовки на відстані 5-6 см. По всьому периметру плити між нею і цегельною кладкою повинен бути зазор 1,5 см. Розташовують плиту так, щоб велика конфорка знаходилася над топливником, а мала - над духовкою. Кращим варіантом вважається встановлення плити на металевий підрамник, виконаний з кутової сталі і закріплений у цегельну кладку масиву печі.

Очисники є невід'ємною частиною будь-якої печі. Методика їх вста­новлення різна, залежно від бажання майстра і наявності приладів. Це можуть бути просто отвори в цегельній кладці, які потім закладають цег­лою. У разі необхідності чищення газоходу, цеглу вий­мають з отвору, а потім вставляють на місце. При ць­ому слід нанести маркування на місце знаходження очисного отвору, щоб його можна було легко знайти. Цей варіант накладає деякі обмеження на облицю­вання печі і застосовується рідко. Найкраще в отвори вставляти очисники-коробки, виконані з лис­тової сталі, що у разі потреби легко відкриваються і закриваються. При цьому конструкційно вони повинні бути виконані так, щоб гази, що відходять з печі, не потрапляли в приміщення. Для цього в коробочку вставляють кусок цеглини на розчині і щільно встановлюють у рамку. Щоб коробку було зручно витягувати, до неї прилаштовують ручку. Закріплюють очисники-коробки за допомогою м'якого в'язального дроту без зазорів під час кладки газоходів. Фарбу­ють їх термостійкими лакофарбовими покриттями.

 

 

 


Download Встановлення пічного обладнання 2

подробнее

Практичні поради 7


Простим рішення у такому випад­ку є зашпаровування цих щілин вікон­ним шпатиком або схожим профі­лем трохи більшого перерізу. Есте­тично і взимку немає протягів.

Як клеїти еластичні плитки для підлоги

М'які еластичні плитки для підлоги краще приклеюються, якщо перед укладанням їх підігріти. Особливо це необхідно робити тоді, коли темпе­ратура в приміщенні нижче 10°С. Плитки підігріваються до 40-50°С, але не більше, оскільки при більшій температурі змінюються їх розміри. Підігріті плитки, укладені на основу, після остигання стискуються, і між ни­ми утворюються щілини, які псують загальний вигляд покриття. Тому піді­грівання найкраще робити так. Над газовою плитою на висоті 50 см укріплюють дерев'яну решітку. Запалюють пальника і регулюють його так, щоб покладені плитки нагрівалися до зазначеної температури за 4-5 хвилин. Спочатку на решітку кладуть одну плитку. Як тільки вона нагріється, її знімають і кладуть на її місце іншу. Зняту плитку намазують мастикою. В міру підсихання мастики плитку укладають на основу.

Як поклеїти стіни ситцем або оксамитом

З розрізаного на шматки потрібної довжини матеріалу зшивають по­лотнище по розміру стіни, у якому вирізують отвори для вікон і дверей. Спочатку полотнище кріплять угорі, туго його натягаючи. Цвяхи забива­ють не рідше ніж через 25 см. Після цього полотнище кріплять унизу, біля плінтусів і стежать за тим, щоб біля віконних і дверних прорізів матеріал був натягнутий без зморщок. Особливо добре потрібно кріпити тканину у кутах. Якщо ви вирішили обклеїти стіни ситцем або оксамитом з орна­ментом чи малюнком, необхідно при підготовці полотнищ домагатися їх поєднання. Ситець і оксамит можна прибивати і окремими шматками. Цвяхи в такому разі забивають у крайки. Крайки можна закладати одна під іншу і розташовувати цвяхи в один ряд; можна прибивати крайки кож­ного полотнища окремо.

 


Download Практичні поради 7

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

писечьки малолеток | дівчата лісбіянки | саморобный маструбатор | як зробити верх на капличці | срыв целки малолетке | саморобні дрочілки | як намалювати дивчачу письку | як зробити причолки до хати | зробити самальтики бкмажні | як складати комоди шухляди на роликах | як робити лебидя зи ската | оббивка хати | скачати моди для майнкрафт як крафтити речі | секс відіо дєтєи 9 років | поррно малолетка | чи потрібно утеплювати хату під кірпіч | схеми воздушек | порно малолеткы | роспайочна коробка вивисти вимикач | роспайочна коробка вивисти лампочку | Деревяный кролятнык | як покрасити коси за допомогою папіру горфра | як зробити деревянну лодку | ДЕРЕВЯНІ КАЧЕЛІ РОБИТИ | як зробити лелече гніздо | як зробити правильно ходи в груби | dbhj,bдерева | фарбування авто скачати 3жп | парнуха массаж малолетки | відіо там де діти розфарбовоють розмальовк