Поради умільцю








Меню


Покрівлі

Погріб

Літня кухня-їдальня

Пересувний пташник

Будівництво сараю

Огорожа 2

Огорожа

Улюблені місця грибку 2

Улюблені місця грибку

Як боротися з грибком?

Утеплення фасадів будинку 5

Утеплення фасадів будинку 4

Утеплення фасадів будинку 3

Утеплення фасадів будинку 2

Утеплення фасадів будинку

Утеплення будинку

Щоб двері зачинялися 2

Щоб двері зачинялися

Утеплення дверей 2

Утеплення дверей

Навішування дверей

Корисні поради

Робота зі шпалерами 5

Робота зі шпалерами 4

Робота зі шпалерами 3

Робота зі шпалерами 2

Робота зі шпалерами

Побілка стелі 3

Побілка стелі 2

Побілка стелі

Побілка будинку

Фарбування поверхонь 3

Фарбування поверхонь 2

Фарбування поверхонь

Зароблення щілин та дірок 4

Зароблення щілин та дірок 3

Зароблення щілин та дірок 2

Зароблення щілин та дірок

Ремонт зовнішніх стін 2

Ремонт зовнішніх стін

Найуразливіші місця оселі 3

Найуразливіші місця оселі 2

Найуразливіші місця оселі

Цементний і складний розчин

Азбука будівельника-ремонтника

Матеріали 2

Матеріали

Інструменти для будівельних робіт 4

Інструменти для будівельних робіт 3

Інструменти для будівельних робіт 2

Інструменти для будівельних робіт

Ремонт кухонного табурета

Антресолі на стелі

Кухня 2

Кухня

Відкидне ліжко

Зробити крісло-качалку 2

Зробити крісло-качалку

Столик для дачі 2

Столик для дачі

Диван-ліжко

Гарнітур з дощечок

Садові меблі 3

Садові меблі 2

Садові меблі

Корисні поради 2

Корисні поради

Зберігання фарб

Лаки та політури для дерева 6

Лаки та політури для дерева 5

Лаки та політури для дерева 4

Лаки та політури для дерева 3

Лаки та політури для дерева 2

Лаки та політури для дерева

Системи фарб

Фарбуємо поверхні 3

Фарбуємо поверхні 2

Фарбуємо поверхні

Друге життя паркету 5

Друге життя паркету 4

Друге життя паркету 3

Друге життя паркету 2

Друге життя паркету

Паркетна підлога

Корисні поради 4

Корисні поради 3

Корисні поради 2

Корисні поради

Ремонт дощатих підлог

Дерев’яна дощата підлога 4

Дерев’яна дощата підлога 3

Дерев’яна дощата підлога 2

Дерев’яна дощата підлога

Азбука столяра 2

Азбука столяра

Захист деревини 6

Захист деревини 5

Захист деревини 4

Захист деревини 3

Захист деревини 2

Захист деревини

Згинання деревини

Сушіння

Зберігання та сушіння

Вибір деревини для столярних робіт 2

Вибір деревини для столярних робіт

Характеристика деревини 5

Характеристика деревини 4

Характеристика деревини 3

Характеристика деревини 2

Характеристика деревини

Інструмент для виконання столярних робіт


Поради домашньому умільцю

 

Вибір деревини для столярних робіт 2


Сучкуватість - це одна з найпоширеніших вад деревини, особливо хвойних порід, в яких згодом сучки легко випадають. Тому сучкувату де­ревину хвойних порід для облицювання не використовують. У листяних порід сучкувата деревина не є особливою вадою. Наприклад, явір, в яко­го сучкувата деревина утворює своєрідний малюнок «пташине око», є цінним матеріалом для меблевого виробництва. Ціниться сучкувата де­ревина горіха та деяких інших порід.

Текстура - це природний малюнок обробленої поверхні зрізу дере­вини, який утворюється внаслідок перерізання серцевинних променів, волокон та річних шарів. Ціниться красива текстура лише в тому випад­ку, якщо виріб прозоро оздоблюється. Якщо ж виріб фарбують непрозо­рими фарбами, то текстура не має ніякого значення.

Красива текстура утворюється переважно при тангенціальному або напіврадіальному зрізі, коли виготовляється стругана фанера. Красиву текстуру має деревина горіха, карельської берези, груші, клена, дуба. Однотонну фанеру груші та клена застосовують переважно для покрит­тя меблів зсередини. Для зовнішнього оздоблення меблів використову­ють фанеру горіха та карельської берези. Останніми роками промис­ловість випускає меблі, облицьовані фанерою з деревини червонувато­го кольору та одноманітною текстурою.

Колір деревини. Залежно від переважаючого відтінку природного кольору ядрової частини стовбура деревину класифікують так:

жовта білуватого, трохи жовтуватого або червонуватого відтінків: ялина, береза, осика, липа, граб, клен, смерека;

ясно-жовта (лимонна) - самшит, барбарис;

золотисто-жовта: шовковиця, маклюра;

рожевувато-жовта: ясен, айлант;

червонувато-жовта: карельська береза, черемшина, глід, акація; бура (ясно-бура): тополя, в'яз, кедр, лох (маслинка); червонувато-бура: модрина, бук, вільха, груша, слива; коричнево-бура: каштан, горобина; коричнева - жовто-коричнева: дуб; рожевувато-коричнева: яблуня, черешня;

червонувато-коричнева: сосна, вишня, туя;

темно-коричнева: горіх, абрикос;

рожева, жовтувато-рожева: слива, лавровишня;

темно-рожева: чинара, платан;

оранжева: жостір;

червона: тис;

фіолетова: бузок, бирючина (вовчі ягоди); зеленувата: падуб, хурма, фісташка; чорна: морений дуб.

Слід зауважити, що ці кольори тільки переважають, проте в кожній де­ревині можуть бути різні відтінки. Особливо змінюється колір зовнішньої частини стовбура. Деякі породи змінюють свій колір від дії грибних захво­рювань, що майже не впливають на якість деревини.

 

 


Download Вибір деревини для столярних робіт 2

подробнее

Зберігання та сушіння


Деревину зберігають у вигляді пиляного лісоматеріалу (дошки, брус­ки) або тимчасово цілими колодами. З колод перед зберіганням слід обов'язково зняти кору, під якою розмножується червиця або виникає грибне побуріння, що псує всю колоду. Колоди, зрубані влітку, очищають від кори через два тижні після зрубування, а заготовлені взимку - до по­тепління. На кінцях колод треба залишити смуги кори завширшки 10 см, завдяки яким торці менше розтріскуються. Очища­ти кору з колоди дуже зручно (рис. 1.) ло­патою, обрубаною так, щоб кінець був трохи овальної форми. Можна також армійською великою лопатою, вона міцна і важча за звичайну. При висиханні колод чи пиломатеріалів волога з них найбільше випаровується через торці і розтріскуван­ня деревини розпочинається саме з них. Тому торці слід замазати бітумом, пекос-моляною сумішшю, солідолом або зафарбувати олійною фарбою, глиною з вапном або коров'яком, глиною чи густим розчином вапна. Зберігають пиломатеріали та колоди в штабе­лях, встановлених на жердинах, кам'яних або бетонних підставках - підштабельниках заввишки 50-65 см. На них для гідроізоляції кладуть шматки толю, а потім міцні поперечини, куди укладають пиломатеріали, бажано однакових розмірів за товщиною, шириною та однієї породи. Між шарами колод для вентиляції прокладають дошки або бруски. Звер­ху штабель слід закрити від дії прямого сонячного проміння та опадів да­хом.-Відстань від верхнього ряду лісоматеріалів до даху 12-15 см, щоб повітря зверху під дахом не затримувалося.

Пиломатеріали, якщо їх небагато, краще зберігати у приміщенні під стелею. Для цього до стелі прикріплюють перекладини, а на них кладуть спочатку довші і товщі дошки чи бруски, а потім коротші. Дереви­ну для більшості будівельних конструкцій та виготовлення меблів обов'яз­ково сушать. При висиханні деревини її розміри впоперек волокон змен­шуються на 5_12 % , а вздовж майже не змінюються. Тому у виробі, ви­готовленому з вологої чи недосушеної деревини, через деякий час з'яв­ляються тріщини або щілини в місцях з'єднання.

 

 


Download Зберігання та сушіння

подробнее

Захист деревини 5


Каркасні або, як їх ще називають, порожнисті щити складаються з каркаса, облицьованого з одного чи обох боків фанерою або деревно-волокнистими листами. Товщина щита залежить від його розмірів і при­значення. Якщо облицювання виконують з обох боків, то обстругують тільки ті площини елементів каркаса, до яких приклеюють облицювання. Якщо облицьовують один бік, то рейки каркаса обстругують з усіх боків. Раму і внутрішні елементи каркаса з'єднують на шипах. Кількість внутрішніх елементів каркаса залежить від потрібної жорсткості щита і від матеріалу облицювання. Щоб приклеїти облицювання до каркаса, на склеювані площини наносять клей і запресовують щит за допомогою струбцин або клинків.

Столярні плити склеюють з вузьких 20-30-міліметрових рейок і обкле­юють з обох боків лущеним шпоном в один або два шари, їх можна обкле­ювати струганим шпоном з одного чи обох боків по лущеному шпону.

Деревноволокнисті плити бувають надтверді, тверді, напівтверді, ізоляційно-оздоблювальні та ізоляційні. Для меблів використовують тверді і напівтверді плити завтовшки 3-5мм.

Деревностружкові плити бувають завтовшки 10-25мм. Вони широ­ко застосовуються в будівництві та меблевій промисловості. Цей матеріал використовують для обшивання стін, як внутрішніх так і зовнішніх; у виробництві стінових панелей (дві плити із шаром утеплюва­ча між ними); виготовленні опалубки, стелажів, полиць, упакування й ін.

ДСП - це композиційний деревний матеріал, сировиною для вироб­ництва якого може бути будь-як малоцінна деревина хвойних чи листяних порід. Експлуатаційні властивості матеріалу залежать від форми, розміру, щільності деревних часток, кількості і якості зв'язуючого ма­теріалу. У ДСП, як і будь-якого іншого матеріалу, є свої переваги і не­доліки. Ці плити менш горючі порівняно з деревиною, а також позбав­лені недоліків, що має натуральна деревина (тріщини, сучки і т.п.), відповідають всім вимогам до плитних матеріалів. З іншого боку, ДСП важча, ніж дерево і не рекомендується для застосування у приміщеннях з підвищеною вологістю.

 

 


Download Захист деревини 5

подробнее

Ремонт дощатих підлог


Ремонт дощатих підлог полягає в заміні потрісканих чи ушкоджених до­щок чи лаг, ремонті місць механічних ушкоджень, а також у заповненні і ги потрібно замінити новими по всій довжині чи на якій-небудь частині дов­жини; в останньому випадку треба вирізувати ушкоджену частину (можна пробити долотом дірку, а потім за допомогою вузької ручної пилки виріза­ти пошкоджену частину дошки). Якщо виявляється, що в цьому місці пошкод­жена і лага, то поруч з нею потрібно уклас­ти нову лагу так, щоб її кінці виступали не менше ніж на 20 см з кожного боку за ушкод­жену ділянку. Після цього лагу за до­помогою клинів потрібно притиснути до до­щок підлоги. Такі ж операції слід виконати і з іншого боку, тобто вирізати дошки на потрібну довжину і прибити до лагів; стару, пошкоджену лагу потрібно вирізати і видали­ти. Після цього поверхню нових дощок обстругують рубанком в рівень підлоги. Не­великі механічні ушкодження усувають встав­ками з дощок чи кусків дерева. Якщо дошки не прогинаються, а в підлозі внаслідок їх пересихання з'явилися вузькі щілини, то їх заповнюють спеціальною замазкою: 250 м столярного клею роз­чиняють в 1 л води, куди додають де­рев'яну стружку, яку всипають невелики­ми порціями в гарячий (але не киплячий) клей і безперервно перемішують до одержання густої маси.

 Під час роботи посудина із замаз­кою повинна знаходитися в іншій посудині з гарячою водою (щоб не допустити передчас­ного затвердіння замазки). Великі щілини можна  закрити  спеціально  пригнаними вкладками з  рейок чи дощок, попередньо змащеними столярним клеєм. Попередньо необхідно перекласти дошки на всій площі підлоги, тобто підняти дошки й укласти їх за­ново, усуваючи ВСІ ЩІЛИНИ. Підтискати Старі дошки треба дуже обережно, щоб не пошкодити їхнього краю, особливо при з'єднанні в шпунт. Для прибивання дощок потрібно застосовувати цвяхи завдовжки не менше триразової товщини дощок. Прибиваючи дошки, слід щільно при­тискати їх одну до одної і до лагів.

 


Download Ремонт дощатих підлог

подробнее

Корисні поради 2


Стару фарбу можна видаляти з допомогою паяльної лампи: розм'якше­ний шар легко зчищається. Та бувають випадки, коли не можна працювати з відкритим полум'ям. Тоді можна фарбу розм'якшити праскою через фольгу.

Стара олійна фарба добре видаляється з допомогою такого розчину: 1,3 кг негашеного вапна, 0,45 кг кальцинованої соди і вода. Визначену для повторного фарбування поверхню змочують розчином і через дея­кий час розмочена фарба легко зчищається.

При фарбуванні старих поверхонь фарби на них варто добре проми­ти. Товстий шар зчищаємо, перетираємо, після просушування грунтуємо і лише тоді фарбуємо. Щоб стара фарба легко знялася з підлоги, її тре­ба спочатку розігріти. Для цього пропонуються такі способи.

Покладіть на підлогу залізні листи або деку з розжареним піском. Під гарячим листом фарба починає братися пузирями і відставати від дощок. Для цієї ж мети можна використати побутовий рефлектор із сферич­ним відбивачем (в побуті його називають синьою лампою). В нього вкру­чується звичайна 60-ватна лампа. Рефлектор встановлюється на відстані 3-4 см від поверхні підлоги.

Коли одна ділянка розігріється, гарячий лист пересувається на сусідню. А прогріте місце розчищається. Розм'якшену фарбу зручно знімати вузьким шпателем, широкою тупою стамескою, дитячою іграш­ковою лопатою.

Цю роботу треба виконувати при відчинених вікнах. Очистивши підлогу від старої фарби, можна заново її пофарбувати.

 


Download Корисні поради 2

подробнее

Зробити крісло-качалку


Не для кожного легким завданням буде зробити крісло-качалку, яке б задовільнило вимоги майстра - ця робота вимагає умінь та чи­малого досвіду. А прекрасно виглядатиме воно і в дачному будиночку і в закутку міської квартири.

Ми б. хотіли, щоб у кожному домі був куточок, де можна спокійно по­читати або помріяти. В наш час великих швидкостей найкраще цим зай­нятися в класичному, зручному кріслі-качалці. Виробники типових крісел вважають виконання крісла-качалки завданням, що під силу особливо талановитим ремісничим рукам. Напевно, початківцям зробити таке крісло буде занадто складно. А для умільців ця цікава робота - як своєрідний виклик «на зрілість», який можна успішно подолати.

Схема конструкції дозволяє зорієнтуватися, які етапи роботи найбльш складні.

На відміну від традиційних, виготовлених в промисловості крісел-качалок з використанням виточених або гнутих елементів, запропонована модель виконана з простих, закріплених під прямим кутом дерев'яних планок. Тільки полоззя, поручні для рук і верхній елемент опертя спинки вирізані з мультиплексової плити. Форма крісла дуже проста і сучасна, і, напевно, пасуватиме до Вашого інтер'єру.

1. Ніжки підрізаємо під прямим кутом високоточною пилкою або стаціонарною електропилкою. їх довжину треба дуже точно відміряти.

2. Отвори завглибшки ЗО мм і діаметром 20 мм для поперечин з круглих стрижнів з букового дерева робляться дреллю, яка закріплена на стояку.

3. Нижні кінці ніжок крісла для полозів з мультиплекса треба вирізати на точно відміряну глибину. Виконуємо надрізи долотом.

 


Download Зробити крісло-качалку

подробнее

Матеріали


 

Цемент. Він вважається якісним, якщо не має ознак грудкуватості. Як­що добрий цемент взяти в кулак і стиснути, то він зразу ж витече (просип­леться) крізь пальці. Коли ж у руці залишаться дрібні шматочки, це озна­чає, що почався процес грудкування, такий цемент має понижену ак­тивність. Під час зберігання цементу його активність як зв'язуючого па­дає приблизно на 5 відсотків на місяць.

Цегла. Розміри стандартної цегли: довжина 250 мм, ширина 120 мм, товщина 65 мм. Блідо-рожевий або коричнюватий колір цегли свідчить про недопал. Така цегла нетривка, сильно вбирає воду. Застосовується там, де вона не піддається дії атмосферних опадів. Червона цегла - нор­мально обпалена, тверда і міцна, мало вбирає воду, при ударі видає чистий звук. Така цегла добре обтесується. Використовується для кладки стін, печей, камінів. Цегла темно-бурого кольору, так званий залізняк, дуже тверда, майже не вбирає воду і тому погано в'яжеться з розчином. Вона добре опирається сирості й морозові, вживається для кладки фун­даменту. Відомий такий простий спосіб визначення якості: цегла низьких марок при падінні з висоти 1,2-1,5 м на тверду кам'яну основу розби­вається на дрібні шматочки, а цеглина високої якості розіб'ється на 2-3 великих шматки.

Камінь бутовий. Промисловість виготовляє також силікатну (білу) цеглу, що використовується для кладки стін. її не можна застосовувати для влаштування печей і труб, тому що при високій температурі її міцність зменшується. Якість його визначається ударом молотка: лункий звук йде від буту доброї якості, глухий при наявності домішок глини та інших порід. Бутовий камінь низьких марок від удару молотком розби­вається в щебінь. Якщо шматки після насичення їх водою розбиваються на частини, то камінь вважається непридатним для кладки.

 


Download Матеріали

подробнее

Ремонт зовнішніх стін 2


Ремонтувати штукатурку потрібно розчином такого ж складу, яким ви­конували попереднє оштукатурювання.

Оштукатурені зовнішні стіни звичайно фарбують вапняними чи ка­зеїновими фарбами. Клейові фарби швидко линяють. Перед фарбуван­ням необхідно відремонтувати водопровідні труби, жолоби, а також усу­нути всі дефекти штукатурки. Фарбування вапняними фарбами буде якіснішим, якщо виконано по свіжоперетертій поверхні штукатурки: Фарбувати стіни слід в похмуру погоду, у жаркі дні потрібно працювати на тіньовому боці, змочуючи нагріту поверхню водою.

Дерев'яні стіни зовні фарбують фарбами, стійкими проти дії атмосіерних факторів, зокрема масляною, яка утворює міцну і довговічну плівку, що добре захищає дерево від руйнування.

Найкраще фарбувати зовнішні стіни весною. Утім, багато господарів віддають перевагу пізній осені, після того як гарячі промені літнього сон­ця висушили призначені для фарбування поверхні. Недопустиме фарбу­вання в сиру погоду і після дощу.

Перед фарбуванням стіни потрібно ретельно очистити від пилу, кіптя­ви і старої фарби.

Перш ніж розпочати фарбування, треба упорядкувати ринви, жо­лоби, віконні плетіння, двері і т. д.

Шпаклівку для замащування тріщин, вибоїв, отворів від цвяхів можна приготувати так: 1кг оліфи (оксоль) і 0,1кг 10-процентного розчину гаря­чого тваринного клею перемішують до утворення емульсії, після чого в неї додають крейду, поки не утвориться паста необхідної густоти.

Фарбування будинку зовні олійними фарбами обходиться досить до­рого, тому можна використати дешевшу суміш: у 100л води змішують 7кг мідного купоросу, 7кг алюмінієвих квасців, 7кг житнього борошна, 0,25кг каустичної соди (чи 0,5кг мила ), 15кг барвників і 8кг оліфи. 1л такої суміші досить для фарбування 3-4м2 поверхні стін.

Щоб визначити приблизну витрату фарби, потрібно число, що пока­зує загальну площу стін (у метрах), розділити на 7. Отримана частка від поділу буде показувати кількість літрів готової фарби, необхідної для двократного покриття. Ніколи не фарбуйте стіни одним товстим шаром фарби - це завжди гірше двох тонких покриттів. Перший шар повинен сохнути 4-5 днів.

Фарбування будинку починають з верхньої частини північної стіни. Фарбувати потрібно по всій ширині стіни, у крайньому випадку - від ку­та до лиштви першого вікна. Не рекомендується наносити вузьку смугу фарби від верху до низу, тому що з'являться патьоки.

Якщо стіни обшиті дошками, спочатку фарбують місця їх прилягання, потім фарбують упоперек відразу дві-три дошки, і, нарешті, розрівню­ють фарбу легкими мазками уздовж дошки.

 

 

 

 


Download Ремонт зовнішніх стін 2

подробнее

Навішування дверей


Як уникнути перекосів при навішуванні дверей? Поставте дверну ко­робку у проріз, стежачи за вертикальністю стояків. Нижній і верхній бруски перевірте рівнем на горизонтальність. Жорстко закріпіть короб­ку в прорізі.

Вставте полотно в коробку з зазором. Величина зазора - товщина монети. При необхідності стружіть бруски полотна лише фуганком, брус­ки коробки відбірником (зензубелем).

Між нижнім бруском полотна і порогом вставте прокладку завтов­шки в зазор. Пам'ятайте, що нижній брусок дещо ширший, ніж верхній. Прикріпіть тимчасово полотно до коробки дрібними цвяхами. Прикладіть почергово навіси до дверного блока і позначте олівцем горизонтальні габарити їхніх щік.

Перенесіть відмітки столярним кутником на внутрішні площини короб­ки і полотна. Останні бережіть у чистоті від оліфи і фарби.

Прикладіть по відмітках половину навісу з штирем на коробку, а по­ловину з втулкою на полотно і відмітьте вертикальний лабіринт щоки. Стежте, щоб вісьове потовщення навісу заходило на площину бруска.

Видовбайте стамескою гнізда під щоки навісів, залишаючи лінію олівця. Треба дуже чітко провести цю операцію. Вкладіть половинки навісів у їхні гнізда І закріпіть їх шурупами до брусків.

Шурупи добирайте за отворами в щоках. При навішуванні полотно тримайте відкритим на 100 градусів. Зручно навішувати при наявності ручок на дверях. Навіси змажте.

Якщо навішуєте двері на верстаку, то не забувайте розширити ко­робку по кутах рейками. Цим досягається жорсткість коробки під час навішування.

 


Download Навішування дверей

подробнее

Планування мансарди


Обмежений простір горища, регламентований похилом і конст­рукцією перекриття даху, обумовлює підбір меблів і обладнання у відповідності з додатковими вимогами. До них належать: компактність, універсальність, простота конструкційного рішення і, головне, зручність користування. Різні ніші та похил площин стелі і стін дають можливість ви­користовувати підвісні або вбудовані предмети меблів, наприклад, по­лиці, відкидні ліжка, двоярусні дитячі ліжка, висувні шафи, секретери, вер­стати з підйомною кришкою і т.д. Враховуючи планування мансардного поверху, спальні місця бажано розставити біля повздовжніх стін, які мають висоту від підлоги до похилу стелі 1,8-1,9м. Підходити впритул до таких стін незручно, тому площа підлоги вздовж них використовується, в основному, для крісла чи ліжка.

Центральну зону мансарди необхідно залишити для проходу. Тут лю­дина може пересуватись у весь зріст. Вільний простір між покрівлею і під­логою мансарди можна використовувати як комору під дахом (з досту­пом до неї через спеціальні двері) або як окремі вбудовані місткості різного'призначення, які безпосередньо обслуговують житлову кімнату. Це, як правило, ніші, рівні за довжиною відстані між опорними стояками, що підтримують стропила. Наприклад, на рівні верху матраца ліжка чи тахти можна зробити ніші для зберігання постільної білизни. Дверцята таких ніш можна виготовити з дерев'яних рейок: вони утворюють раму у вигляді решіток. Щілини між рамами забезпечують необхідну вентиляцію. Над рамами можна обладнати ніші для світильника, радіоприймача, магнітофона чи телевізора, а також книжкові полиці у вигляді уступів. Во­ни кріпляться до схилів стін за допомогою спеціальних металевих чи де­рев'яних кутиків. Відстань між полицями по вертикалі рекомендується зробити 25-27см, що дасть можливість розставити на них не лише кни­ги, але й альбоми, папки з кресленнями та ін.

 


Download Планування мансарди

подробнее

Планування мансарди 2


Для того щоб організувати зручне робоче місце для занять або поста­вити в мансарді верстат для столярних робіт, необхідно передбачити хо­роше освітлення. Його можна досягти за допомогою нахиленого вікна, що вмонтоване у дах будинку.

Розміри робочого стола рекомендуємо збільшити, особливо його ши­рину до 80-100см. Висота кришки стола від підлоги - 75см.

Якщо в мансарді облаштовують загальну або жилу кімнату, в обідній зоні рекомендується мати відкриті або засклені полиці-ніші (з розсувними стеклами). В зоні, де похил даху підходить до підлоги, ці місткості викори­стовуються як буфет, в якому можна зберігати посуд або інші предмети. Варіант розміщення спеціального обладнання і вбудованих меблів оби­рається в залежності від конкретних умов приміщення мансарди.

Що стосується переобладнання старого горища в упорядковане жит­ло або робоче приміщення, то тут виникає ряд питань, які потребують конкретних рекомендацій і порад, що пов'язані з конструкцією перекрит­тя, стропил дахів, утеплення стін і створення нового освітлення в похилій покрівлі.

Якщо будинок споруджено порівняно недавно і поверхня стропил при незначному «косметичному» ремонті стає декоративним елементом інте­р'єру, то такому приміщенню нескладно надати загальної стильової єдності. Найпростішим способом оброблення стін є обшивка простору між стропилами гладенько обструганими дошками чи листами фанери. А самі стропила покривають темним лаком. Підлогу мансарди роблять де­рев'яною: дошки прибивають безпосередньо до балок перекриття, по­верх теплоізоляційної засипки.

Для того щоб мансардою можна було користуватися і в холодні пори року, простір між стропилами заповнюється ефективним утеплювачем - мінераловатною плитою. Тоді обшивку з дощок чи ДСП роблять поверх утеплювача, утворюючи гладкі стіни. Потім цю поверхню оброблюють, шпакляють і оклеюють шпалерами або фарбують водоемульсійною чи масляною фарбою.

 

 


Download Планування мансарди 2

подробнее

Додаткові рекомендації


При спорудженні нового будинку створити ком­фортне житло на горищі не складно. Але коли доводиться реконструюва­ти горищне приміщення в готовому експлуатаційному будинку, з'являється, як правило, ряд конструкційних і планувальних проблем, до яких належить облаштування сходів, підсилення перекриття і забезпечення надійних теплоізоляційних якостей похилих стін і даху. В зарубіжній прак­тиці перекриття і стропила покрівлі підсилюють за допомогою трикутних стропильних ферм, виконаних з дерева. Вони легко монтуються на дахах будинків з окремих елементів. Елементи ферми з'єднуються між собою за допомогою металевих зубчатих пластин, які прибиваються до дерева з двох сторін.

Слід підкреслити, що складна форма даху не є перепоною для вико­ристання такої системи - стропильна конструкція ферми складної форми так само просто може бути змонтована на горищі будинку, що переоб­ладнується.

Створення повноцінного житлового приміщення в мансарді пов'язане з розміщенням опалення. Це можуть бути каміни, невеликі печі або тру­би (батареї) водяного опалення.

При оформленні інтер'єру мансарди невеликого і порівняно невисо­кого приміщення радимо вибирати фарби та оздоблення світлих тонів, завдяки яким людина психологічно не відчуває тиску малого простору.

 

 


Download Додаткові рекомендації

подробнее

Покриття схилів


На даху з похилом до 1 5% полотнища м'якої покрівлі наклеюють уз­довж карниза. Якщо похил більше 15%, полотнища розкочуються в на­прямку стоку води, щоб килим не сповзав. Стелять рулонні полотнища на схилах внапуск: кожен наступний шар повинен перекривати стик еле­ментів нижнього. При похилі даху більше 5% ширина напуску повинна бути 70мм у внутрішніх шарах килима і 100мм - у зовнішніх. При похи­лах менше 5% ширина напуску у всіх шарах повинна становити не мен­ше 100мм. Напуски в суміжних шарах не повинні розташовуватися один над одним, а повинні бути віддалені на половину ширини рулону.

Усі рулонні смуги укладають в одному напрямку.

На плоских і пологих дахах (з уклоном менше 15%) полотнища рулон­ного килима приклеюють тільки механізованим способом, за допомогою спеціальної машини. Для наклеювання рулонних матеріалів вручну не­обхідні два працівники: укладальник і щіткар. Щіткар наносить мастику на основу і внутрішню поверхню рулону, а укладальник підганяє і при­клеює полотнища до погрунтованої основи. Виконують це так. Укладаль­ник приміряє полотнище до конкретної ділянки схилу, після чого відвер­тає його на ліву сторону на 0,5-0,7м. Щіткар швидко наносить щіткою гарячу мастику чи гребком холодну мастику на основу і відвернений кінець рулону шаром завтовшки не більше 1 -2мм. Після чого укладаль­ник склеює змащені поверхні, ретельно розгладжуючи полотнище рука­ми за напрямком від середини до країв. На руки укладальник надіває брезентові рукавиці.

 

 


Download Покриття схилів

подробнее

Покриття даху черепицею


Усі дрібноштучні покрівельні матеріали вкладають внапуск. Причому існує два види такого вкладання:

- одинарний, результатом якого є одношарова покрівля. Такий на­пуск утворюється пазовою стрічковою або штампованою черепицею, коли кожна окрема черепиця має пази і фальц (гребінь), що дозволяють їй чіплятися за суміжні черепиці;

- подвійний напуск застосовують для плоскої черепиці, а також сланцю і дерев'яних плиток (тобто для плоских штучних матеріалів). При подвійному напуску утворюється дво-1 навіть тришарове покрівельне по­криття, тому що вище укладені ряди перекривають ті, що укладені нижче, більше, як на половину довжини черепиці.

Варто пам'ятати, що при одинарному напуску вага покрівлі менша, ніж при подвійному.

До решетування черепицю кріплять цвяхами, скобами, клямерами, дротом або вона тримається за рахунок власної ваги.

Плоску черепицю, звичайно, прибивають цвяхами чи кріплять клямерами. Клямером фіксуються відразу дві черепиці. Горизонтальний закот клямера лягає зверху вже прикріпленої черепиці, а під вертикальний закот підводить­ся суміжна черепиця. Клямерні гачки забивають у решетування з боку гори­ща. Зверху клямерні закоти вкривають вище розміщеним черепичним рядом.

Дротом кріплять усі черепиці, розміщені на звисах (карнизних і фрон­тонах), ребрах і коньку.

Прикарнизні фронтонні черепиці можна прикріпити скобами особливої конфігурації. На схилах з похилом 35° рядові черепиці, зазвичай, не кріплять дротом. На дахах з похилом 35-45° чи розташованих у регіонах із сильни­ми вітрами черепицю прив'язують через один ряд. При похилах більше 45° дротом кріплять кожну черепицю.

На дахах з похилом близько 60° пазову і штамповану черепицю не кріп­лять до решетування, а укладають вільно і вона тримається за рахунок власної ва­ги й спеціальної пазової конструкції.

 


Download Покриття даху черепицею

подробнее



Це цікаво


Теплоізоляція даху 2

Теплоізоляція даху

Покрівлі з азбестоцементних плиток 2

Облицювання кахлями 4

Облицювання кахлями 3

Облицювання кахлями 2

Облицювання кахлями

Сушіння печі

Встановлення пічного обладнання 2

Встановлення пічного обладнання

Утеплення схилів даху

Утеплення підлоги нежилого горищного приміщення

Сауна 4

Сауна 3

Сауна 2

Сауна

Погріб 3

Погріб 2

Покрівлі з азбестоцементних плиток

Покрівля з природного шиферу

Покриття даху черепицею 2

Покриття даху черепицею

Покриття мастиковими матеріалами

Покриття схилів 2

Покриття схилів

Покрівля 2

Покрівля

Додаткові рекомендації

Вікно на мансарді

Планування мансарди 2

Планування мансарди

Теплоізоляція мансарди 2

Теплоізоляція мансарди

Мансарда

Сходи 2

Сходи

Альтанка

Буріння колодязя 2

Буріння колодязя

Водойма

«Басейн» у дворі

Облицювання

Маленькі хитрощі 10

Маленькі хитрощі 9

Маленькі хитрощі 8

Маленькі хитрощі 7

Маленькі хитрощі 6

Маленькі хитрощі 5

Маленькі хитрощі 4

Маленькі хитрощі 3

Маленькі хитрощі 2

Маленькі хитрощі

Практичні поради 12

Практичні поради 11

Практичні поради 10

Практичні поради 9

Практичні поради 8

Практичні поради 7

Практичні поради 6

Практичні поради 5

Практичні поради 4

Практичні поради 3

Практичні поради 2

Практичні поради

Дачний будиночок 6

Дачний будиночок 5

Дачний будиночок 4

Дачний будиночок 3

Дачний будиночок 2

Дачний будиночок

Заповнення серцевини

Укладання на розчин першого ряду

Кладка з каменю та цегли 2

Кладка з каменю та цегли

Причини утворення конденсату

Причини димлення печі

Розміщення труб над покрівлею

Димоходи для печей 2

Димоходи для печей



Поради домашньому умільцю

вироби з газетних трубочок | малюнки простим олівцем для новачків | пічки облицювання цеглою | как здалать саморобную воздушку | купити вагу рахункову в терноп | коли краще збити целку | наклейки на стіну з соняшниками для кухні | наклейки на стіну з соняшниками | спорно выдео | вулик лежанка відео | ютуб саморобні приставки до мтз | піхва крупным планом | zr phj,bnb rfxfkre | Фотографії двоярусного гіпсокартонного потолка | звірі з пластикових бутилок | дівчачі голі | ВІДІО ФЕРМА МАЛЮНОК | як виглядає всередені анкета | великодні рушники безкоштовні схеми | Фотка кресленя кастета | грибок в шафі і на стінах,як боротися | як зробити лук і стріли спічок відео | мілкашка | Як построїти пушку в майкрафт | як зробити в майнкрафті шось | малюнки олівцем важкі | откритки для подруги власно руч фото | как намалювати 12 страв | будова гранулятора зернового | кахлі пічні купити